Формування ремонтно-маточних стад осетрових риб (Частина 17)

Опубліковано at 03.04.2023
434 0

Формування ремонтно-маточних стад осетрових риб (Частина 17)

Формування маткових стад може здійснюватися різними способами, з використанням методів одомашнення диких плідників або незрілих особин, і вирощуванням від ікри, сеголетков чи дворічок. Використання риб старших вікових груп для формування ремонтно- маточних стад не рекомендується, проте таких риб можна включати в вже сформоване стадо при його поповненні, з урахуванням генетичних характеристик цих риб.

Генетичні критерії формування ремонтно-маткових стад.  У формованих для цілей відтворення маткових стадах має бути забезпечено репрезентативне збереження генофонду видів та внутрішньовидових груп осетрових (просторових, тимчасових, екологічних). Генотипи риб, що включаються до маточного стада, повинні точно відображати генетичну структуру природної популяції.

Для генетичного моніторингу маточного стада необхідний набір генетичних маркерів. При закладці маточного стада бажано забезпечити як мінімум триразовий відбір кожної внутрішньовидової групи із природних водойм. Ефективна чисельність кожної популяційної групи повинна становити не менше, ніж по 250 різновікових самців та самок, що забезпечує мінімізацію генетичного дрейфу від плідників до потомства для більш ніж 50 послідовних  генерацій. Для зниження ефекту доместикації (адаптації до штучних умовам змісту) слід уникати всіх видів відбору, забезпечуючи мінімально можливу густину посадки риб на всіх етапах вирощування. При поповненні маткового стада бажано використовувати рівне число самок і самців та відбирати від кожної із самок рівну кількість ікри.

Для зниження рівня інбредної депресії штучно-відтворюваних популяцій, неминучого під час використання у відтворенні одомашнених маткових стад необхідно використовувати комплекс заходів:

  • підбір батьківських пар здійснювати лише на підставі даних молекулярно-генетичного аналізу, забезпечуючи збереження рідкісних генотипів;
  • проводити підбір різновікових самок та самців;
  • використовувати самок та самців, заготовлених у різних ділянках та у різні терміни нерестового ходу (при використанні домашніх самок, їх раціонально схрещувати з дикими самцями, а у разі гострої нестачі самців – навпаки, при цьому використовують схему ротаційного схрещування, включаючи в маточне стадо 5-10% диких риб;
  • при малій кількості самок, рівень гетерогенності потомства може бути суттєво збільшений факторіальним схрещуванням (при цьому ікру однієї самки поділяють на рівні частини та запліднюють спермою двох – чотирьох самців, а так само сперму одного самця використовують для запліднення ікру від двох-трьох самок.

Схрещування плідників для збереження рідкісних генотипів слідує проводити строго індивідуально з наступним роздільним вирощуванням потомства.

Рибоводно-біологічні критерії формування маткових стад.  Оптимальна вікова структура та чисельність ремонтно-маткового стада визначається на основі:

  • репродуктивних видових особливостей осетрових риб, з яких формується маточне стадо, та числа внутрішньопопуляційних груп;
  • віку настання статевої зрілості та тривалості міжнерестових інтервалів;
  • фактичних виробничих потужностей відтворювального підприємства (першому етапі формування маточного стада).

У ремонтно-маточному стаді повинні утримуватися, бути помічені мітками відповідної серії та зареєстровані в племінному журналі всі вікові групи риб. Критерії відбору риб у маточне стадо:

  • Усередині генетично однорідних груп, перевагу слід віддавати особинам з добрими екстер’єрними показниками, відсутністю аномалій та високою якістю статевих продуктів (однорідно пігментована ікра правильної форми, з масою та розміром, відповідними середньовидовими показниками, своєчасно (5–15 хв), що приклеюється до субстрату при попаданні у воду, рухливість сперматозоїдів – не менше 200 секунд, концентрація сперматозоїдів щонайменше 1,2–2,5 млрд./мм3).
  • У групі мальків, що досягли маси 2–5 г, відбраковують особин з різними аномаліями та виснаженими. Відбір молоді доцільно проводити, використовуючи методи поліфункціонального експрес- тестування. Подальший відбір риб здійснюють із усіх розмірних груп рівними частками. Ефективна чисельність ремонтно-маткового стада визначається числом особин, що схрещуються. З метою зниження числа ідентичних за походження особин необхідно забезпечувати рівний внесок самок і самців у кожну наступну генерацію. Для поповнення маточного стада на одного плідника, у середньому, необхідно виростити відповідну кількість особин.

Вік

Кількість штук

Мальки (1,5 -3 гр)

160-200

Цьогорічки

16-24

Дворічки

8-12

Трирічки

4

Вирощування ремонтно-маткового стада в садках. Доцільно починати вирощування осетрових у садочках при досягненні молоддю маси 15-30 г і більше. Для вирощування осетрових використовують садки різної площі, висотою 2,5-3,5 м (у тому числі підводна частина 2–2,5 м), виготовлені з поділі або нержавіючої сталі.

Садки встановлюють на понтонах у водоймі, де швидкість перебігу становить 0,2-0,5 м/с. Температура води у водоймі зазвичай не має перевищувати 26–28°С. Допустимо лише короткочасне підвищення температури до 30°С протягом 1-2 діб.

Типи садків Розрізняють такі типи садків:

  • виростні – використовуються для вирощування молодших ремонтних груп (сьогорічки-дворічки), площею 20–30 м2, осередки полотна стінок та дна 3,0–4,0 мм;
  • нагульні – для вирощування старших ремонтних груп, утримання незрілих та домісцевих плідників. Площа садків 20- 100 м2, осередки полотна стін садка – 12-16 мм, дна – 3-4 мм;
  • зимувальні – для зимового утримання різновікової риби. Площа садка становить 15–20 м2, осередки полотна стінок – 9–12. мм, дна – 3-4 мм. Дно і верхня частина садка мають бути жорсткими прикріплені до рами;
  • карантинний садок – використовується для проведення лікувальних та профілактичних заходів. Зазвичай встановлюється наприкінці садкової лінії або на окремій естакаді, розташованій нижче течії.

Садкове вирощування молоді та ремонту. Щільність посадки риб у садки залежить від середньої індивідуальної маси риби та періоду утримання

 

Середня маса (г)

Щільність посадки (кг/м²)

На початку вирощування

В кінці

вирощування

30

1,5-3,0

10

200

8-10

25-30

1000 та більше

10-12

25-30

Зимівля усіх груп

30

Необхідно проводити щоденний моніторинг рН, температурного та газового режиму, і навіть загального стану риби. Крім того, необхідно контролювати заростання стінок садків, яка негативно впливає на проточність у середині садка, ускладнює вимивання продуктів. життєдіяльності риб і погіршує гідрохімічний та газовий режими садку. Період між чистками визначається швидкістю обростання садка.

Найбільш висока щільність посадки товарної риби в садках, встановлених у водоймах з гарним перебігом та насиченням води атмосферним киснем становить 40–45 кг/м². У міру зростання риби 200 необхідно проводити її сортування та розсаджування.

Старший ремонт доцільно утримувати при щільності вдвічі меншу, ніж товарну риби. Виживання риби при вирощуванні від 0,2 до 2,5 кг складає в в середньому 85-90%.

Садковий вміст плідників. Для утримання плідників використовують садки більшої площі (від 20 до 100 м2) та глибини (3,0–3,5 м). Початкова щільність посадки плідників у садки становить 5–10 кг/м², максимальна – 25 кг/м². Годування здійснюють за добовою нормою 15-20% від маси тіла. Слід відзначити, що в період нагулу після першого нересту, маса самок може знижуватись на 8-10%.

Зимівля риб у садках. Зимівку всіх вікових груп осетрових риб можна здійснювати безпосередньо у садках. Перед пересадкою в зимувальні садки доцільно провести профілактичну обробку риб (ванни із сольовим. розчином або розчином метиленового синього).

У зимувальних садках також можна проводити зимівлю домістикованих плідникв. При цьому риб містять окремо за видами, щільність посадки становить: російський осетр та севрюга – 20–30 кг/м², білуга – 15–20 кг/м². Втрати маси у диких плідників усіх видів та термінів доместикації (адаптації до штучним умовам утримання) відзначаються у перші дві зимівлі та складають у білуги 3,5-4,5%, у російського осетра та севрюги – 2-6% від маси тіла. Виживання домістикованих риб за період зимівлі складає 95-98%.

Особливості утримання ремонтно-маточних стад. Ремонтно-маточне стадо утримують на спеціальній ділянці, що має відокремлене водопостачання. Кожен вид, а також внутрішньовидові та вікові групи містяться окремо.

Плідники, які використовуються в нерестовій кампанії, повинні протягом двох-трьох місяців утримуватися окремо від інших риб на адаптаційному ділянці, що забезпечує умови утримання з мінімальним впливом стрес-факторів (низька щільність посадки, мінімальний вплив зовнішніх факторів, оптимальні гідрохімічні показники та водообмін).

З такими рибами проводять комплекс адаптаційних заходів, включаючи профілактику запальних процесів.

Рекомендації щодо формування статевої структури маткових стад. Статева структура повинна відповідати цілям використання маткового стада. При формуванні статевої структури мають бути враховані вік статевого дозрівання та тривалість міжнерестових інтервалів (у самців та самок). Статева структура маткових стад повинна передбачати відсутність схрещувань виробників однієї генерації. Мінімальна ефективна чисельність маткових стад, що вирощуються у штучних умовах (та їх нерестової частини) становить 100 особин (при коефіцієнті інбридингу F = 0,5%), а оптимальна чисельність – 500.

Загальним принципом формування статевої структури стад є вміст мінімально необхідної кількості самців відповідно з метою формування стада, за допомогою відбраковування самців і кріоконсервації сперми (для отримання ефективної чисельності, коли відбір диких самців неможливий). Для забезпечення оптимальної економічної ефективності та чисельності ремонтно-маткового стада формування необхідного співвідношення статей у кожній генерації має здійснюватись задовго до досягнення рибою статевої зрілості.

Маткові стада племінних репродукторів та осетрових рибоводних заводів. Чисельність ремонтно-маткового стада зазвичай обмежується потужністю рибоводного підприємства. Чисельність генофондного ремонтно-маточного стада має визначатися кількістю плідників, які вносять генетичний внесок у наступне покоління. Ефективна чисельність (Nеф) визначається числом особин, що схрещуються, при якому швидкість інбридингу дорівнює 0,5. Nef = 4(Nf×Nm)Nf+Nm де Nm та Nf – кількість самців і самок відповідно.

В цілому, для збереження генофонду, при формуванні стада слід виходити із частот рідкісних алелів. Чисельність ремонтної частини стада визначається кількістю ефективно схрещених особин. Найбільш типовими відхиленнями від ідеальних умов для ефективної чисельності ремонтно-маткового стада є:

  • неоднакова чисельність самців та самок;
  • різна кількість особин, що схрещуються, в послідовних поколіннях. Таким чином, оптимальним для колекційних маточних стад є співвідношення статей 1:1 (самки: самці), як для стада загалом, а й для кожної генерації. На відміну від живих генетичних колекцій, ефективна чисельність маткових стад племінних репродукторів та осетрових рибоводних заводів має формуватися не в маточному стаді в цілому, а в нерестовій його частині, тобто в даному випадку повинні враховуватися як вік статевого дозрівання, так і відмінності у тривалості міжнерестових інтервалів.

Наприклад, у маточному стаді стерляді, сформованому на рибоводному підприємстві з природним температурним режимом, що дозволяє отримувати зрілих самок у віці п’яти років, самців – три роки та міжнерестовими інтервалами для самок тривалістю два року і щорічним дозріванням самців – співвідношення статей (самки: самці) в маточному стаді має бути 2:1. Враховуючи, що самці дозрівають на два роки раніше самок, дві старші генерації плідників стерляді повинні складатися виключно із самок, і, відповідно, дві генерації самців, переводяться з ремонту в маточне стадо на 2 роки раніше самок. Статеву структуру стада коригують, застосовуючи методику УЗД- діагностики статі та стадій зрілості для досягнення рибами наступних значень розмірно-вікових показників.

Мінімальні розміри та вік осетрових різних видів та гібридних форм для проведення ранньої прижиттєвої УЗД-діагностики статі.

Вид

Індустріальні господарства

Р/г з природною температурою

Маса (кг)

Вік (років)

Маса (г)

Вік (років)

Російський осетр

2-2,5

1+-2

2-2,5

2+-3

Білуга

7-9

3-4

8-10

4-5

Севрюга

2-2,5

2-2+

2-2,5

2+-3

Стерлядь

0,3-0,5

1-1+

0,3-0,5

1+2

Остаточна статева структура та оптимальна чисельність повинна формуватися у репродуктивній частині маточного стада. При цьому резерв плідників повинен становити не менше 30% самок і 10% самців.

Оптимальний температурний режим при формуванні та вмісті маткових стад осетрових.  Сезонність температурного режиму утримання старших ремонтних груп Важливою умовою нормального розвитку репродуктивної системи осетрових риб є сезонність температурного режиму утримання старших ремонтних груп. Вирощування ремонту протягом перших років на теплій воді з цілорічною годівлею дозволяє прискорити дозрівання виробників у 1,5–2,5 рази та суттєво скоротити тривалість міжнерестових інтервалів. При цьому для успішного завершення процесу гонадогенезу необхідно у певному для кожного виду віці вводити в технологічний цикл період утримання при низькій температурі – «зимівлю» з обов’язковою харчовою деривацією.

Вік першого дозрівання

 

Вид

Вік першого дозрівання

(років)

Вік переводу ремонту на природні температури (років)

Самці

Самки

Самці

самки

Російський осетр

3-4

6-7

2-3

4-5

Севрюга

3-4

5-7

2

3-4

Білуга

5-8

9-11

4-5

7-9

Стерлядь

2-3

3-5

2

2

Постійно високі температури та годування можуть призвести до ожиріння. осетрових риб та до значної затримки їхнього остаточного дозрівання. Навіть при досягненні самками осетрових риб  IV стадії зрілості гонад, виходи ікри (оосоматичні індекси) можуть бути дуже низькими.

Вік першого дозрівання та тривалість наступних циклів гаметогенезу диких та домашніх виробників осетрових

 

Вид

Вік першого дозрівання (років)

Міжнерестові інтервали самки (років)

Самці

Самки

Дикі

Домашні

Дикі

Домашні

Дикі

Домашні

Російський осетр

8-10

3-4

10-14

6-8

3-5

1-3

Севрюга

3-4

3-4

8-10

5-7

3-4

1-2

Білуга

12-14

5-8

16-18

9-12

4-11

2-3

Стерлядь

3-8

2-3

3-12

3-5

2-3

1-2

Слід зазначити, що у домашніх риб, крім стерляді, маса тіла при досягненні статевої зрілості та абсолютна плодючість дещо нижче, порівняно з дикими плідниками. Водночас показники відносної плодючості вирощених самок близькі до показників для «диких» самок або дещо вище за них, за рахунок менших розмірів ооцитів.

Залежність швидкості дозрівання від загального теплозапасу (суми ефективних температур) при вмісті осетрових. Швидкість генеративних процесів у осетрових залежить насамперед від температури утримання . При розрахунку теплозапасу, що виражається в градусо-днях, береться до уваги лише період часу, проведеного рибою за так званої ефективної температури. Ефективною прийнято вважати температуру від нерестового оптимуму до мінімальної температури води, за якої риба перестає харчуватися. При формуванні маткових стад осетрових для кожного, хто розводиться виду слід брати до уваги значення двох показників:

  • теплозапас, необхідний досягнення статевої зрілості;
  • теплозапас, необхідний проходження одного циклу гаметогенезу.

Сума ефективних температур, що забезпечує перше та наступні дозрівання самок осетрових.

Вид Теплозапас, необхідний для першого дозрівання, градусо-дні .

Вид

Теплозапас для першого дозрівання (градусо-дні)

Міжнерестові інтервали (самки) (градусо-дні)

Самці

Самки

Російський осетр

10000-10500

17000-27000

5200-8000

Севрюга

10000-10500

17000-23000

4900-6500

Білуга

17000-25000

28000-36000

7000-12000

Стерлядь

6000-9000

12000-13000

2800-4200

Таким чином, застосування показника «суми ефективних температур» дозволяє більш точно прогнозувати дозрівання плідників у залежно від умов конкретного господарства чи оптимізувати керування температурним режимом.

Хоча загальний теплозапас є досить універсальним показником, це не єдиний фактор, що визначає вік статевого дозрівання та тривалість міжнерестових інтервалів. При перевищенні щільності посадок, занадто малому або надмірному раціоні, недотриманні рекомендацій щодо проведення зимівлі, дозрівання плідників може сильно затягнутися та супроводжуватися значними порушеннями гонадогенез. Морфологічні аномалії, найчастіше  зустрічаються у осетрових риб у ремонтно-маточних стадах. У зв’язку з відсутністю в умовах аквакультури більшості факторів природного відбору, властивих природним населенням (конкуренція в харчуванні, прес хижаків, умови середовища та інше), деяка частина риб у ремонтно-маточних стадах має різні аномалії будівлі тіла.  Аномалії нюхових органів. Аномалії нюхових органів є аномаліями розвитку. Вони включають: незрощення перегородки нюхового органу, порушення будови нюхових розеток, а також відсутність нюхового епітелію.

Імовірніше, що основною причиною виникнення цих аномалій є коливання температури води в період ембріонального та постембріонального розвитку, тому, ці аномалії найчастіше зустрічаються у риб, вирощених на рибоводних господарствах, і є свого роду міткою їхнього штучного походження.

Аномалія органів зору.  Аномалія органів зору виявляється у недорозвиненні чи відсутності одного або обох очей. При індустріальному вирощуванні (у замкнутих системах, садках або басейнах) наявність даної аномалії, як правило, не знижує виживання, так як. органи зору осетрових не мають вирішального значення у харчовій конкуренції.

Недорозвинені грудні плавці (або повна їх відсутність) з одного або з обох сторін найчастіше є наслідком травмування личинки іншими рибами під час переходу на активне харчування.

Укорочені зяброві кришки. Укорочені зяброві кришки не закривають. повністю зяброву порожнину і зябра залишаються відкритими

Вирощування риб з недорозвиненими зябровими кришками не є доцільним, тому що їхня виживання знижується. Особи з цією аномалією погано переносять будь-які рибоводні маніпуляції при занадто низьку або високу температуру повітря, а також при підвищенні температури води до критичного рівня відносяться до групи так званих фенодевіантів. Ці аномалії дуже мінливих за проявом і частотою відхилень від норми є показником ослаблення генетичної конституції.

Поява фенодевіантів свідчить про необхідність коригування селекційної роботи.

 (Дивіться далі Частину 18)

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Теоретичне обгрунтування необхідності виключення із Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” (23.05.1017 р. № 2059-VIII) статті 3. п.3/2., абзацу 6

Створено - 26.06.2023 0
Теоретичне обгрунтування необхідності виключення  із  Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” (23.05 2017 р. № 2059-VIII) статті 3. п.…

Переднерестове витримування плідників осетрових риб (Частина 6)

Створено - 17.03.2023 0
Переднерестове витримування плідників осетрових риб (Частина 6) Вибір оптимального режиму переднерестового витримування плідників. Залежно від значення коефіцієнта поляризації ооцитів основним критерієм для вибору…