Годування осетрових риб (Частина 55)
Осетрові риби належать до найбільш цінних промислових видів. Це унікальні реліктові риби, що пережили мільйони років еволюції та пристосувалися до найрізноманітніших екологічних умов. Протягом багатьох століть Україна займала чільне місце у світі за запасами та виловом осетрових. Їх промисел вівся у басейнах Азовського, Чорного морів, у річках України.
Ще в 70-ті роки XX століття щорічний вилов перевищував 5 тис. тонн. Проте в даний час осетрові риби, які є не лише національним надбанням, а й загальносвітовим багатством, опинилися у катастрофічній ситуації. За даними офіційної статистики вже до 2000 р. обсяг вилову осетрових склав менше 10 тонн. Природні популяції цих риб перебувають у вкрай депресивному стані. Повністю втратили промислове значення і занесені до Червоної книги білуга, російський осетер, шип, стерлядь басейнів річок Дніпро, Дністер.
Таке становище склалося з низки причин. До основних із них відносяться зниження або повне припинення природного відтворення внаслідок гідробудівництва, погіршення екологічної обстановки, нераціонального промислу.
В останні роки становище ще більше погіршилося через безпрецедентне браконьєрство, у тому числі міжнародне, яке набуло найбільш інтенсивного розвитку після розпаду СРСР. У 60-70-ті роки XX століття в нашій країні склалося кероване осетрове господарство, але практична діяльність якого не полягала в поповненні природних популяцій риб шляхом випуску у водойми штучно вирощених на рибоводних заводах осетрових мальків, а тільки в якості товарного осетрівництва.
Після розпаду СРСР становище з осетровими в природних водоймах докорінно змінилося, оскільки було втрачено дієвий контроль за промислом осетрових. У ситуації різкого погіршення стану запасів осетрових у природних водоймах особливого значення набули методи товарного осетроварства, тобто виробництва товарної продукції осетрових в керованих умовах промислової аквакультури.
Це дозволяє як знизити промислове навантаження на природні популяції, а й гарантовано врятувати цих найцінніших представників іхтіофауни від загрози повного зникнення.
Створення в аквакультурі живого генофонду у вигляді маточного поголів’я практично всіх видів осетрових дає можливість надалі відновити чисельність цих риб у природному середовищі. У природних умовах молодь осетрових риб харчується безхребетними, дорослі особини більшості видів – молюсками та рибою. Як правило, риби ведуть донний спосіб життя. Характер харчування осетрових у природному середовищі, а також їх еколого-фізіологічні особливості враховуються при організації раціонального годування на рибоводних підприємствах. Оптимальний температурний режим при вирощуванні осетрових риб у межах 20-26°С. При температурі води нижче 10°С вище 30°С активність живлення падає.
Осетрові риби належать до евригалінних. Солона вода стимулює споживання їжі та зростання дорослих риб. Для вирощування личинок та мальків осетрових риб до маси 3-5 г використовують стартові комбікорми.
Так, наприклад, корм ОСТ-5 включає рибне і кров’яне борошно, вітазар, сухий обрат, соєвий шрот, риб’ячий жир, вітамінно-мінеральний премікс ВМП ПО-5 і містить не менше 51% протеїну та 11% жиру.
Останніми дослідженнями була показана ефективність введення в корм каротиноїдного препарату “Вітатон” в кількості 400-500 мг/кг. Комбікорм ОСТ-5 доцільно застосовувати разом із живими кормовими організмами. Більш ефективною є нова рецептура стартового корму ОСТ-6, що містить рибний гідролізат, який вимагає обов’язковому порядку додаткового використання живих кормів.
Стартові комбікорми починають задавати вільним ембріонам, що стали на плав, ще до виштовхування пігментної пробки з метою привчання та вироблення позитивної харчової реакції. Період адаптації до комбікормів триває 2-4 доби, причому одночасно зі штучним кормом слід задавати дрібні форми зоопланктону або науплії артемії.
Використання олігохет при вирощуванні молоді до маси 0,2-0,3 г не рекомендується через можливий дисбаланс основних поживних речовин у раціоні.
Комбіноване годування личинок та мальків осетрових риб здійснюється з урахуванням норм внесення штучних та природних кормів. Залежно від виду та фізіологічного стану риб, конкретних умов їх вирощування, добова норма може коливатися в межах ± 15-30% від значень.
Добові норми добавок природних кормових організмів до стартових комбікормів (при температурі води 10-27 ° С) коливається від 7 до 10 % від маси тіла. Слід дотримуватися відповідності розміру кормових частинок, що задаються, масі молоді, що вирощується.
Личинок масою менше 0,1 г слід годувати вручну 20-25 разів у світлий час доби, мальків масою 0,1-0,3 г – 10-15 разів, більшу молодь – 6-8 разів. При використанні автоматичних кормороздавачів кратність годування доцільно збільшити у 2 рази. Дуже ефективним є застосування стрічкових кормороздавачів безперервної дії. Після досягнення рибами маси 3 г їх переводять на годування продукційними комбікормами рецептів ВІД-6, ВІД-7 та ВІД-8. Рецептура цих комбікормів включає рибне, м’ясне, кров’яне борошно, кукурудзяний глютен, соєвий шрот, продукти мікробіосинтезу, пшеницю, вітазар, риб’ячий жир і олію, вітамінно-мінеральний премікс, порошкоподібний препарат “Вітатон”.
При необхідності збільшення водостійкості гранул до їх складу додають лігносульфонат або крохмаль. У складі цих продукційних комбікормів 40-45% протеїну та 12-13% жиру. Як видно, порівняно з кормами для лососів осетрові комбікорми містять меншу кількість ліпідів.
Спостереження показали, що при температурі води, що перевищує оптимальні значення, велика кількість жиру в комбікормах може призвести до погіршення результатів вирощування риб, тому в такій ситуації слід застосовувати комбікорми зі зниженим (до 6-8%) рівнем жиру. У той же час у діапазоні оптимальних і знижених ростових температур є спостереження та практичний досвід, які свідчать, що збільшення вмісту жиру в осетрових кормах до 15-18% призводить до підвищення ефективності вирощування риб.
З урахуванням цього слід виробляти дослідно-промислові партії комбікормів для осетрових риб з рівнем ліпідів 18%. Загалом питання про оптимальну кількість жиру в кормах для осетрових вимагає подальших досліджень, оскільки він пов’язаний з необхідністю оцінки впливу як абіотичних умов, так і якісних особливостей джерел жиру на ліпідний та загальний обмін у риб.
Продукційні комбікорми для осетрових виробляються як у гранульованому (з експандуванням або без нього), так і в екструдованому вигляді, причому розмір гранул повинен відповідати масі риб.
Співвідношення, що рекомендується, між розміром гранул і масою осетрових риб. Розмір добового раціону та норми є орієнтовними і можуть уточнюватися стосовно умов рибоводного господарства. Для ремонтно-маткових стад осетрових риб рекомендується використовувати комбікорм спеціалізованих рецептів РГМ-9ПО.
До його складу входять рибне та кров’яне борошно, вітазар, соєвий шрот, знежирене сухе молоко, кукурудзяний глютен, риб’ячий жир, вітамінно-мінеральний премікс ВМП ПО-5 та дикальційфосфат. Корм містить не менше 52% протеїну, 12% ліпідів, до 1,5% клітковини, не більше 11,5% золи та не менше 16,07 МДж/кг обмінної енергії.
Цей тип комбікорму для виробників виробляється у вигляді гранул і екструдатів, що тонуть, діаметром 6-9 мм. Розмір добового раціону становить 0,4-0,8% від маси тіла риб.
(Дивись далі Частина 56)
