Годування лососевих риб (Частина 54)

Опубліковано at 17.05.2023
615 0

Годування лососевих риб (Частина 54)

Лососеві риби як сировина для одержання цінної високоякісної харчової продукції є важливим об’єктом промислу та аквакультури. На ринку вони мають великий попит. До сімейства лососевих відносяться прохідні та прісноводні риби Північної півкулі, що живуть головним чином у басейнах річок Північного Льодовитого океану та північної частини Тихого та Атлантичного океанів.

Деякі види акліматизовані у водах Південної півкулі. Основу промислу та товарної аквакультури лососевих риб становлять два роди – тихоокеанські та атлантичні лососі. Це прохідні, моно або поліциклічні, що нагулюються в морі і нерестяться в прісноводних водоймах, а також чисто прісноводні види.

Молодь прохідних лососів по досягненню покатної стадії (смолтифікації), що настає в залежності від видової приналежності в період від декількох тижнів до 2-3 років життя, мігрує в море. У морі лососі ростуть значно швидше за більшість інших риб, додаючи на рік до 0,7-1,0 кг. Молодь лососевих риб у природних умовах харчується зоопланктоном та бентосом, дорослі особини споживають рибу, ракоподібних, личинок великих комах.

Лососи не припиняють харчуватися при низьких температурах води (1-2°С). З підвищенням температури води межі оптимуму (понад 20°С) активність їх харчування знижується.

Аквакультура лососевих риб включає заводське відтворення молоді та товарне вирощування. Основними об’єктами штучного відтворення з тихоокеанських лососів є кета та горбуша, з атлантичних – сьомга. У менших обсягах на рибоводних заводах вирощують молодь кижуча, нерки, чавичі, сими.

Головні об’єкти товарної аквакультури лососевих риб – райдужна форель та сьомга. В останні роки набуває поширення товарне вирощування кижуча в морській воді, наприклад, у Чилі. У перспективі – освоєння технології товарного виробництва чавичі та нерки.

Лососеві риби вимогливі до кисневого режиму. Вміст у воді кисню при їх вирощуванні має бути не менше ніж 7 мг/л. При нижчому рівні кисню зростання риб погіршується, а ефективність використання їжі знижується. Оптимальна температура води під час вирощування лососевих риб становить 14-18°С.

Товарну райдужну форель можна з успіхом вирощувати не тільки в прісній, а й у солоній воді. Понад те, морська вода стимулює зростання риб. При промисловому вирощуванні лососевих риб як для цілей товарного виробництва так і для відтворення, найбільшого поширення набули комбікорми, представлені в сухому вигляді (гранульовані, екструдовані, експандовані), хоча в обмежених масштабах застосовуються і вологі корми (пастоподібні, вологі гранули).

Стартові корми містить не менше 53% протеїну, 13% жиру, до 1,5% клітковини, не більше 10% золи та понад 15,9 МДж/кг обмінної енергії. До їх складу можуть бути введені крабове або крильове борошно та кукурудзяний глютен із збереженням основних показників якості корму. Комбікорм цієї рецептури може застосовуватися і для вирощування молоді атлантичного лосося, хоча вищий результат досягається при його збагаченні риболовним ферментолізатом.

Для личинок та мальків далекосхідних лососів рекомендується стартовий корм який складається з рибного, кров’яного, пшеничного та водоростевого борошна, вітазару, сухого побратима, риб’ячого жиру, вітамінно-мінерального преміксу та кормових добавок.

На відміну від комбікормів, для інших видів лососевих риб цей корм характеризується меншим вмістом ліпідів (у межах 8-11%) при відносно високому рівні протеїну – 53-55%, а також включає підвищені дози вітамінів.

По рибоводно-біологічної ефективності ці комбікорми не поступаються закордонним аналогам, хоча випуск вітчизняної продукції здійснюється за технологією сухого пресування, тоді як імпортні корми виробляються за технологією екструдування.

Ряд зарубіжних компаній (“Біомар”, “Алер Аква”) рекомендують для ранніх стадій вирощування молоді лососевих риб стартові корми, які містять 60-65% протеїну та 12-16% жиру, створені на основі високоживильного рибного борошна низькотемпературного сушіння (LT-94 ).

 

Годування личинок райдужної форелі та тихоокеанських лососів починають при їх підйомі на плав, коли жовтковий мішок розсмоктується на 50%. Личинки атлантичного лосося корм задають при розсмоктуванні жовткового мішка на 30% початкової величини, коли личинки ще лежать на дні басейну.

Затримка з початком годівлі призводить до суттєвого погіршення рибоводнобіологічних показників вирощування. Розмір кормових частинок має відповідати масі риб.

Величину добового раціону встановлюють з урахуванням температури води та маси риб, хоча залежно від їх стану, активності та умов утримання вона може коливатися в межах ± 20% норм.

При використанні автогодівниць частота годування риб може бути збільшена. Для товарного вирощування форелі та лосося використовують продукційні комбікорми, які, на відміну від стартових, містять меншу кількість протеїну, але більше ліпідів. Досі в нашій країні випускалися продукційні екструдовані комбікорми для форелі з недостатньо високим рівнем жиру, що було пов’язано з недосконалістю обладнання комбікормових заводів та технологій його введення.

Комбікорми  включають рибне борошно, вітазар, риб’ячий жир, вітамінно-мінеральні премікси. Корми містять 40-45% протеїну та 13-15% жиру.

Інтенсивність пігментації залежить від тривалості використання пігменту та його концентрації у кормі. Оптимальний вміст астаксантину в кормі становить 40-50 мг/кг. У цьому випадку період фарбування м’яса дорівнює 7-10 тижням залежно від розміру риб та умов середовища.

Величину добового раціону комбікорму визначають з урахуванням температури води та розміру риб. Ці норми слід розглядати як орієнтовні, можуть коливатися не більше ±10-20% залежно від стану риб та умов середовища.

Розмір гранул продукційних комбікормів має відповідати масі риб.

Дорослу форель слід годувати не менше 3-6 разів на добу.

Для вирощування форелі пропонуються продукційні комбікорми, що містять 45% протеїну та 18% жиру. За результатами дослідних та виробничих випробувань витрата кормів для отримання 1 кг приросту форелі становить від 0,8 до 1,2 кг при забезпеченні високої швидкості зростання та життєстійкості. До складу комбікормів включають 40-50 мг/кг астаксантину у вигляді препарату “Карофіл Пінк” виробництва швейцарської компанії “Хофман Ля Рош”.Зарубіжні комбікорми для форелі та лосося характеризуються вищою енергетичною забезпеченістю за рахунок збільшеного вмісту жиру, що досягається застосуванням відповідної технології та обладнання для вакуумного обмаслювання.

Так наприклад, продукційні комбікорми для лососевих риб, що випускаються датською фірмою “Аллер Аква”, при рівні протеїну 40-46% містять від 15 до 32% ліпідів і 23-24 МДж/кг валової енергії. Аналогічними показниками характеризуються корми фінської фірми “Реху Расіо”. За рахунок високої енергетичної цінності ці корми дозволяють забезпечувати гарне зростання риб за низьких кормових витрат.

(Дивись даді Частину 55)

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Теоретичне обгрунтування необхідності виключення із Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” (23.05.1017 р. № 2059-VIII) статті 3. п.3/2., абзацу 6

Створено - 26.06.2023 0
Теоретичне обгрунтування необхідності виключення  із  Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” (23.05 2017 р. № 2059-VIII) статті 3. п.…

Годування риб (Частина 3)

Створено - 03.04.2023 0
Годування риб (Частина 3) Відомості про взаємний вплив харчових мінералів в організмі риб обмежені. Відомо, що оптимальне співвідношення між кальцієм…

Продукты товарного осетроводства

Створено - 27.03.2019 0
Продукты товарного осетроводства В настоящее время в Украине наметилась некоторая тенденция развития товарного осетроводства. Начали появляться мелкие осетровые рыбохозяйственные предприятия,…

Продукція аквакультури (по матеріалах ФАО 2022 р.) (частина 1)

Створено - 07.02.2023 0
    Продукція аквакультури (по матеріалах ФАО 2022 р.) (частина 1) До 2022 р. показники та динаміка виробництва продукції аквакультури продовжували зростати, незважаючи на поширення посвітові…