Особливості годування двохрічок та трьорічок коропа (Частина 52)
У ставкових коропових господарствах з дворічним оборотом на вирощування товарної риби витрачається до 80-90% від загальної кількості комбікормів, що витрачаються. У зв’язку з цим обсяг виробленої товарної продукції та економічна ефективність роботи господарств багато в чому визначаються фізіологічною обґрунтованістю підбору рецептур комбікормів та технології годівлі стосовно рівня інтенсифікації.
З метою одержання найвищого ефекту від годівлі необхідно враховувати фізіологічний стан риб у всі періоди вегетації. Крім здоров’я та екологічних умов, воно визначається сезонними ритмами харчування, ступенем забезпеченості природною кормовою базою та поживністю комбікорму.
Як зазначалося вище, для двохрічок важливе значення має якість харчування першому року життя. Після пересадки річників у нагульні ставки протягом перших 2-4 тижнів (залежно від температури води вони припадають на квітень – травень) організм риб перебуває на стадії природної фізіологічної реабілітації після зимового голодування. В цей час при відносно низьких температурах за рахунок поживних та біологічно активних речовин природної їжі йде поступове відновлення структури всіх систем організму, і насамперед травної, при незначній або повній відсутності приросту маси. Ніжна за консистенцією природна їжа не травмує травний тракт та сприяє швидкому відновленню його функцій. Тому починаючи підживлення, комбікорми слід спочатку давати в невеликих кількостях, поступово збільшуючи дозу при виїданні природної кормової бази.
Комбікорми в цей період служать в основному енергетичним підживленням і лише частково заповнюють потребу риб у білках. До тих пір, поки на комбікорми в раціоні припадає до 50-60%, а решту складають зоопланктон і зообентос, якісний склад комбікорму не має особливого значення. Це зумовлено тим, що тваринна їжа нівелює більшість недоліків комбікормів, а також багато похибок у технології годівлі. При збільшенні маси риб до 50-70 г або первісному застосуванні надщільної посадки (понад 5-6 тис. річних на 1 га) відбувається швидке виснаження кормової бази ставків. Неправильний вибір рецептів комбікормів та порушення технології годівлі призводять до гальмування темпу зростання риб та зниження розмірів виробленої продукції.
Вибір рецептів комбікормів для двохрічок коропа. Комбікорми для товарного коропа виробляються за рецептурами, що мають шифри К-111, ПК-111, у гранульованому вигляді. Крім того, існують їхні часові модифікації. Як і рецепти кормів для цьогорічок серії К-110, ці рецепти в малозміненому вигляді дійшли до теперішнього часу з 50-60-х років XX століття. Їх недоліком також є допустимість довільного поєднання різних видів сировини всередині основних груп кормових засобів (макух, шротів, злакових, бобових), а також між окремими групами.
Крім того, в більшості випадків в силу особливостей амінокислотного складу сировини, що підбирається, ці рецепти не можуть забезпечити потрібної кількості і співвідношення таких незамінних амінокислот, як лізин і метіонін, необхідних для покриття потреб риб при швидкому зростанні. Витрати комбікормів цих рецептур на одиницю приросту маси риб зазвичай коливаються в діапазоні 3,6-4,0 при середній рибопродуктивності ставків 10-15 ц/га.
У разі вмісту в комбікормах значних кількостей токсичних макух і шротів (бавовняного, рицинового та ін.) витрати можуть зростати до 4,2-4,7 при зниженні рибопродуктивності. На комбікормових виробництвах різних форм власності випускаються нові гранульовані, а окремих випадках і екструдовані комбікорми поліпшених рецептур. Комбікорм ПК-Bp (продукційний короповий тимчасовий) є покращеною модифікацією рецепту К-111 зі стабільним набором сировини та вітамінною добавкою.
Його склад (%): юорошно рибне – 2; борошно м’ясо-кісткове – 1; борошно трав’яне – 4; борошно пшеничне – 11; дріжджі кормові (гідролізні) – 4; пшениця подрібнена – 9,5; ячмінь подрібнений – 24; шрот соєвий – 18; шрот соняшниковий – 26; премікс ПМ-2 – 0,5. У 100 г комбікорму міститься не менше 23 г сирого протеїну, не менше ніж 3 г жиру.
На 1 кг приросту коропа потрібно в середньому 3,5 кг комбікорму (2,6-3,8), приріст всіх видів полікультури – 1,2-2,2 кг. При щільності посадки 3,5-5,0 тис/га забезпечується загалом отримання продукції 12-16 ц/га і більше, у полікультурі з растительноядными рибами — 22 ц/га і більше.
Починаючи з третьої декади серпня, можлива спочатку часткова, а далі повна заміна їх зерном пшениці та ячменю. Випускаються як гранул діаметром 3,5-6,0 мм, містять щонайменше 23% сирого протеїну. Комбікорми призначені для використання у всіх зонах рибництва при моно- та полікультурі коропа та рослиноїдних риб протягом усього періоду годування. Комбікорм СБС-РЖ – середньобілковий збалансований з рослинної сировини. Склад (%): борошно рибне – 3; ячмінь лущений – 40; пшениця – 15; шрот соєвий – 5; шрот соняшниковий – 22; дріжджі кормові або вітазар – 5; висівки – 9, вітамінний премікс ПК-П – 1.Витрати на 1 кг приросту двохрічок коропа загалом 2,6 кг (2,1-3,4 кг). При щільності посадки коропа 3,5-5,0 тис/га комбікорм цього рецепту зазвичай забезпечує отримання продукції коропа в монокультурі в межах 16-24 ц/га, можливо, і вище; а разом із рослиноїдними рибами – 18-32 ц/га.
В умовах сприятливого температурного режиму за дотримання оптимальної технології вирощування та годівлі риб при щільності посадки коропа більше 6 тис/га можливе досягнення рибопродукції в монокультурі 34-38 ц/га.
Комбікорм МШП – малокомпонентний середньобілковий збалансований на основі пшениці, має наступний склад (%): борошно рибне – 3; пшениця – 62; шрот соєвий – 25; дріжджі кормові (або вітазар) – 4; БВК-паприн (або віта-зар) – 5, вітамінний премікс ПК-П – 1. Через невелику кількість і хорошу сипкість компонентів зручний у виробництві.
Придатний для всіх зон рибництва при моно- та полікультурі коропа та рослиноїдних риб. На 1 кг приросту риб потрібно у середньому 2,7 кг (2,4-3,5), на сумарний приріст всіх видів полікультури – 1,2-2,2 кг. Його раціональне застосування забезпечує нормативну та суттєво більш високу рибопродуктивність ставків. Застосовується протягом вегетаційного періоду. Комбікорм МБЯ – малокомпонентний середньобілковий збалансований. Розроблений на основі ячменю, має склад (%): рибне борошно – 3; ячмінь лущений – 60; горох – 10; шрот соняшниковий – 20; дріжджі кормові (гідролізні) або БВК-паприн, вітазар – 6, вітамінний премікс ПК-П – 1. Випускається у вигляді гранул діаметром 4,5 мм.
Як і рецепт МШП, зручний у виробництві, придатний для годування коропа в моно-і полікультурі з рослиноїдними рибами у всіх зонах рибництва при щільності посадки 3,5-6,0 тис/га. Витрати на 1 кг приросту за раціональної технології згодовування становлять у середньому близько 2,7 кг (2,4—3,6 кг), на сумарний приріст всіх видів полікультури — 1,3—2,3 кг. Забезпечує як нормативну, так і значно більшу продукцію коропа. Найкращий ефект дає при використанні протягом усього періоду годування.
Комбікорми рецептів СБС-РЖ-86 та МБЯ-86 є покращеною модифікацією рецептів СБС-РЖ та МБЯ. Відмінна риса – включення фосфорних солей як моно чи дикальцийфосфата з допомогою адекватного зниження зерна чи висівок і інших незначних змін у співвідношенні між компонентами.
В результаті продуктивна дія органічної частини комбікормів підвищується на 13-17%. Вони забезпечують рівень рибопродуктивності ставків вище за нормативний. Доцільно їх використання за щільності посадки коропа понад 4 тис/га. Діапазон середньосезонних витрат комбікорму на приріст маси коропа від 2,2 до 3,3 кг, приріст всіх видів риб у полікультурі – 1,1—2,0 кг.
Термін зберігання при використанні стабілізованого рибного борошна 3-4 міс. Втрати маси гранул при зануренні у воду на 1 год повинні становити трохи більше 10-12%.
Особливості годівлі трирічок коропа. Трирічна система ставкового рибництва біологічно та економічно доцільна в умовах І-ІІ зон рибництва або в тих регіонах, де висуваються особливі вимоги до високої маси столових риб.
Рецептура комбікорму та техніка годування трирічок аналогічна таким для двохліток. Для годівлі трирічок, як і двохрічок, можливе використання цільного зерна (переважно пшениці та ячменю) разом із комбікормом протягом усього вегетаційного періоду, а монодієті — в осінній період.
Ефективність спільного застосування ячменю та комбікорму (при змінних співвідношеннях у різні періоди вирощування) порівняно з їх роздільним згодовуванням обумовлена низкою причин. До них відносяться: підвищення доступності для риб, що вносяться в ставки кормів; їх рівномірніше споживання протягом доби; скорочення втрат кормів від розсіювання та екстракції у воді; найкраще задоволення потреб коропів у енергії та поживних речовинах у різні періоди вирощування.
Джерела втрат комбікормів під час годування коропів у ставках. При внесенні комбікормів у ставки певна їх частина зазвичай не поїдається коропами з різних причин: механічного розпилення частинок корму в повітрі, розсіювання його при роздачі та перебування у воді, екстракції поживних речовин з кормів водою. Таким чином, певна кількість комбікормів втрачається, перш ніж вони будуть доступні рибам. Величина механічних втрат залежить від якості виготовлення комбікорму на заводах і збереження гранул при транспортуванні та перевалках: чим вище міцність гранул і менше їх крихітність (за ГОСТами вона повинна становити не більше 8%), тим меншими будуть втрати від розсіювання та екстракції. Певне впливом геть величину втрат комбікормів надають особливості харчування коропів.
Після захоплення гранул риби за допомогою глоткових зубів починають їх перетирати, періодично випльовуючи великі шматки і схоплюючи їх назад. При цьому частина пилоподібних частинок і дрібних шматочків розсіюється у воді та падає на ґрунт. Залежно від температури води та активності харчування риб, ці втрати становлять 10-20% від загальної кількості корму, що захоплюється рибами. Крім того, в процесі живлення коропи, що активно рухаються, можуть далеко розкидати комбікорми від кормових точок. Крім сказаного, повнота виїдання вноситься в ставки комбікорму залежить від ступеня раціональності його нормування, правильності визначення кожної дози комбікорму, що роздається, харчової активності риб, що залежить від температури і гідрохімічних умов ставка.
Немаловажний вплив має спосіб роздачі комбікорму (купчасто, регламентована переривчаста доріжка, безсистемне внесення), кратність і часовий режим. Частина комбікорму, яку риби не з’їдають одразу, може бути використана ними надалі у вигляді детриту. Проте це питання вивчено мало. У будь-якому випадку використання дорогих рибних кормів для менш поживного детриту представляється недоцільним.
(Дивись далі Частину 52)
