Проект “Рибне подвір”я”

 Проект

 Рибопромислова корпорація

 «Рибне подвір’я»

 (концепція)                                                           

Рибопромислова корпорація «Рибне подвір’я»

 Теоретичне обґрунтування необхідності створення  

 Аналіз сучасного стану українського  ринку рибопродукції об’єктивно вказує на те, що галузь рибного господарства України знаходиться у довготривалої рецесії без істотних ознак на оздоровлення.

Такому негативному становищу сприяє низка факторів:

• Відмова уряду від безпосереднього управління галуззю рибного господарства (ліквідацією у 2000 році Державного комітету рибного господарства України).
• Реструктуризація галузі по непрозорих схемах.
• Відсутність дієвих механізмів підтримки вітчизняних рибогосподарських підприємств.
• Бездіяльність у висновку міжурядових угод на видобуток риби в зонах іноземних держав і конвенційних вод.
• Припинення експедиційного лову у вилучених районах Світового океану, багатих на промислові запаси риби і морепродуктів.
• Скасування дотацій і кредитів під сезонний характер і тривалий промисловий цикл.
• Скасування дотацій на вирощування рибопосадкового матеріалу.
• Розрив горизонтальних і вертикальних зв’язків між підприємствами та системою управління.
• Обмеженість квот вилову риби та нераціональний їх розподіл не дає можливості вести рентабельно своє господарство і спонукає рибопромислові підприємства на природоохоронні правопорушення.
• Вирощування не тільки товарної риби, а і молоді в водоймах по екстенсивній технології, яка також значно зменшує загальну рибопродуктивність водойм і негативно впливає на фінансовий стан підприємств.
• Обмеженість оборотних коштів не дає змоги додержуватися технологій вирощування риби, підтримувати у належному ветеринарному та санітарному стані водойми та допоміжні об’єкти підприємств, виплачувати своєчасно заробітну плату працівникам, податки, розвивати підприємства, тощо.
• Труднощі з реалізацією рибопосадкового матеріалу та товарної риби за рахунок відсутності оборотних коштів рибогосподарських підприємств, пов’язаних з дефіцитом фінансових ресурсів кредитної системи, високої собівартості риби, неможливості організувати безперебійне постачання риби в різні пори року в торгівельну мережу, ветеринарних обмежень, низької якості вирощеної риби, тощо.
• Сплати значних коштів у бюджет за використання земель водного фонду та оренду гідроспоруд зменшують обсяг оборотних коштів рибогосподарських підприємств.
• Застарілість матеріально-технічної бази всіх без винятку підприємств галузі, яка потребує значних капіталовкладень та заходів по відновленню основних фондів без яких значне нарощування виробництва рибопродукції та її реалізація неможлива.
• Відсутність централізованого матеріально-технічного забезпечення підприємств галузі, в результаті чого підприємства не мають можливості централізованого придбання в повному обсязі ветеринарних препаратів, добрива, кормів, спецодягу сіткових матеріалів, плавзасобів, спеціального обладнання, рибоводного інвентарю, тощо.
• Відсутність повносистемних маркетингових досліджень в галузі рибного господарства України, які Державним департаментом рибного господарства України та Держкомрибгоспом не проводилися і які в свою чергу мали б надавати підприємствам обґрунтований орієнтир для впевненого розвитку.
• Відсутність скоординованих дій рибогосподарських підприємств, спрямованих на планомірність поставок рибної продукції, її асортимент, географії постачань, максимально вигідне використання природних можливостей водойм, обсягів вирощування рибопосадкового матеріалу, тощо.
• Відсутність державного механізму відшкодування рибогосподарським підприємствам витрат за зариблення природних водойм нереалізованими залишками рибопосадкового матеріалу.
• Витрати на закупівлю пального та сплати податків рибопромисловими підприємствами внутрішніх водойм та Азово-Чорноморського басейну за високими цінами, які не дають можливість конкурувати з браконьєрами в питаннях кінцевого ціноутворення продукту.
• Відсутність допоміжних підприємств, які повинні забезпечувати роботу основних рибогосподарських підприємств.
• Відсутність реструктуризації в галузі.
• Відсутність налагоджених механізмів підтримки вітчизняних товаровиробників.
• Недолік цілеспрямованості у висновку міжурядових угод на видобуток риби в зонах іноземних держав і конвенцій.
• Процеси фіктивного банкрутства підприємств Держкомрибгоспу.
• Розрив горизонтальних і вертикальних зв’язків між підприємствами галузі.
• Ріст числа господарюючих суб’єктів, що ігнорують галузеву структуру.
• Безліч структурних перебудов, їх непрозорість та змін керівництва галуззю, що порушують керування господарським комплексом.
• Відсутність механізмів державної підтримки вітчизняних товаровиробників.
• Припинення експедиційного лову у Світовому океані, який ще має значні промислові запаси риби й морепродуктів.
• Скасування дотацій і кредитів під сезонний характер і тривалий промисловий цикл, розрив горизонтальних і вертикальних зв’язків.
• Втрата традиційних районів рибальства в  водах іноземних держав (Гвінейська затока).
• Припинення роботи по відтворенню водних живих ресурсів.
• Неспроможність фінансової системи держави і стагнація рибогосподарських підприємств.
• Відсталість держави в питаннях інноваційної політики при старінні устаткування й технологій.
• Залежність держави від імпорту риби.
• Тощо.

Тривалість дії комплексу негативних факторів у сфері рибного господарства України об’єктивно унеможливила розвиток рибного господарства.

На при кінці  минулого сторіччя Україна досягла значних успіхів в розвитку морського і океанічного рибальства,  рибальства у морських прибережних водах Азово-Чорноморського басейну, внутрішніх водоймах, а також у розвитку аквакультури  (випуск продукції цієї індустрії сягав близько 1,2 млн. тонн/рік). 

Однак  за роки незалежності України обсяг загального виробництва рибопродукції скоротився майже у 12 разів. Втрачено низку районів промислу,  значно скоротилися і морально застаріли виробничі потужності  рибопромислових  суден та рибогосподарських підприємств, судноремонтних підприємств, підприємств з переробки риби, збереження і реалізації продукції, науково – дослідницькі та освітянські заклади, тощо.

 Показники споживання рибопродукції власного виробництва населенням України впали з 22 кг/рік у 1992 р. до 2 кг/рік у 2009 р.

Фінансово-економічні та інші труднощі початкового періоду становлення держави не могли не відбитися на стані матеріально-технічної бази всіх підприємств галузі, яка потребує зараз в стадії серйозної реконструкції і модернізації.

Останніми роками це споживання значно збільшилося, але виключно за рахунок імпорту.  Питома вага імпорту – стихійної і некоординованої складової національного ринку рибопродукції стабільно зростала з 10%  у 1991 р. до 85% у 2009р.

Продукція рибальства  у внутрішніх водоймах та аквакультури  впала до 7 % від загального споживання.  Продукція морського  рибальства впала з 70 %  до 5 %.  Такі показники не можуть задовольняти потреби населення на  внутрішнього ринку, яка додатково вимагає збільшення обсягів власного виробництва рибопродукції з одночасним зменшенням його вартості.

Неефективні заходи з боку держави,  які були спрямовані на виправлення ситуації у 2005-2009 рр., на фоні практичної відсутності фінансування галузі рибного господарства з боку держави (з 1,3 млрд. грн. передбаченого фінансування галузі у 2005-2009 рр. було отримано не більше як 25 млн. грн.) не дали бажаних результатів. Поруч із скороченням робочих місць та зменшенням надходжень до державного бюджету, результатом  такої ситуації стало збільшення виробництва кількості видів рибної продукції недоступною для значної частини населення країни.

Всі зовнішні та внутрішні глобальні фактори спаду економіки країни в цілому і затяжної рецесії галузі рибного господарства мають у своїй основі  суб’єктивне походження:

Комплекс цих негативних факторів спричинив порушення системи управління рибним господарством як цілісним комплексом, втрату традиційних районів рибальства в закордонних водах, фактичне припинення робот по відтворенню рибних запасів і відновлення рибогосподарського потенціалу водойм України, фінансову неспроможність і стагнацію рибогосподарських підприємств, інноваційну відсталість при старінні устаткування та технологій, занепад традиційних рибогосподарських регіонів, продовольчу залежність від дорогого імпорту риби і рибопродуктів, падіння споживання риби на душу населення.

В даний час Держкомрибгосп може контролювати не більше як 5%  потенціалу рибогосподарських підприємств, у нього не має фактично механізмів впливу на інші 95% продуктивних чинностей галузі рибного господарства України, тобто не має можливості втручання у виробничі процеси за допомогою ручного в більшості некваліфікованого керування.

Приведені негативні тенденції в національному рибальстві та рибництві не можуть забезпечити внутрішній ринок України важливою білковою продукцією.  Ці тенденції  набувають загрозливого характеру, негативно впливають на  економічний потенціал і міжнародну залежність держави від рибного імпорту.

            На даний момент є два шляхи насичення внутрішнього ринку рибопродукції:  національне виробництво  та  імпорт. 

   Перший шлях для України традиційно був переважним. Держава отримувала якісну продукцію за доступними  цінами. Значний імпульс в цьому напрямку здійснено у 80-х роках минулого сторіччя за рахунок розвитку аквакультури на внутрішніх водоймах країни,  морського прибережного, морського і океанічного рибальства.

Україна значилася в першій десятці світових виробників цієї продукції.   Однак втрата рибопромислового флоту у 1994-2004 рр.  за рахунок позбавлення України можливостей ведення промислу у водах за межами  її юрисдикції, економічних негараздів, втілення корупційних схем колишнім керівництвом галузі, свідоме знищення державою структури обласних рибокомбінатів в результаті ганебної приватизації, а також прийняття низки  законів (Земельний Кодекс України, Водний Кодекс України, та інші), які не відповідають сучасним вимогам господарювання, практично не дають можливості розвитку рибогосподарських підприємств.

Всі ці негативні тенденції, починаючи з 2004 р. зменшили можливість загального  вилову  риби і виробництво  рибопродукції  на  800 тис. тонн щорічно (а це 17,4 кг/рік на чоловіка – майже мінімальна норма споживання).

Другий шлях для України – імпорт. Цей шлях за рахунок значного зменшення власного виробництва рибопродукції набув  суттєвий розвиток.

Відсутність відповідної уваги до цих процесів з боку держави та в наслідок стихійності та не координованості рибного імпорту, переслідувань лише бізнесових інтересів на національному ринку спостерігається сталий ріст цін на рибну продукцію при зниженні її якості, незважаючи на досить жорсткі  ветеринарні  вимоги під час перетину кордону України (у 2008 р. ветеринарні вимоги були значно послаблені, що вкрай негативно вплинуло на якість імпортної рибо продукції).

 В результаті все більше видів рибної продукції перешли у розряд недоступних дефіцитів для значної кількості населення країни, а раціон основної маси українського споживача був переорієнтований на обмежену м’ясну дієту.

 В результаті такої неспроможної рибогосподарської політики держави на даний час лише деякі підприємства галузі  працюють у режимі незначного прибутку. Решта підприємств –  безнадійно збиткові !!!

Тому для виходу галузі з тривалого депресивного стану  створення РПК «Рибне подвір’я» є дієвим кроком, який  відповідає  стратегічним напрямкам державної політики України в галузі рибного господарства, прийнятим на Першому Всеукраїнському форумі працівників галузі рибного господарства і рибалок аматорів України, який відбувся 17 грудня 2009 р.

Проект спрямований на створення потужного повносистемного рибогосподарського об’єднання (вирощування, вилов, транспортування, збереження, рибопереробка, оптово-роздрібна торгівля, експорт, імпорт рибопродукції), реалізація якого значно прискорить зростання національного виробництва дешевої рибної продукції для покращення забезпечення нею всіх (в перше чергу найбідніших) прошарків населення.

Головною метою створення РПК «Рибне подвір’я» є розбудова такої інноваційної моделі устрою повносистемного рибогосподарського об’єднання, яка зможе в умовах будь яких фінансово-економічних  та політичних негараздів:

1. Забезпечити стале прибуткове функціонування та стрімкий розвиток власного виробництва конкурентоспроможної, якісної рибопродукції з реалізацією на ринку України та за її межами.
2. Виконувати повний комплекс природоохоронних робот по відновленню рибогосподарського потенціалу водойм України.

 Рибогосподарська інфраструктура

  Головна управляюча компанія РПК «Рибне подвір’я»

РПК «Рибне подвір’я» буде мати вигляд холдингу до складу якого входитимуть різноманітні незалежні рибогосподарські підприємства які будуть мати статус юридичної особи.

Місце розташування – Київ.

Така схема розбудови найбільш доцільна у зв’язку з тим, що ці рибогосподарські підприємства будуть віддалені один від одного на значні відстані і працюватимуть за різноманітними за змістом виробничими програмами.

 Схема

управління Головної управляючої компанії РПК «Рибне подвір’я»

 Рада Директорів.  До її складу входять: Президент РПК «Рибне подвір’я», заступники Президента, засновники корпорації, директори крупних підприємств. Очолює Раду директорів один з засновників корпорації. Коло питань Ради директорів – стратегія розвитку, фінанси, звітність.

Президент.  Організує поточну роботу РПК «Рибне подвір’я»,  представляє корпорацію в органах державної влади, проводить кадрову роботу, контролює фінансову діяльність, забезпечує безпеку підприємств корпорації.

Перший заступник Президента.   Одночасно з функціями першого заступника Президента буде Генеральним директором рибопромислової компанії (у перспективі), функції якого будуть полягати в організації роботи рибопромислового флоту, портів, представництв корпорації за кордоном, міжнародні взаємовідносини, будівництво нових об’єктів.

Заступник Президента.  Відповідає за виробничу діяльність корпорації, оптово-роздрібну торгівлю, технічне та матеріально-технічне забезпечення, транспортні перевезення.

Заступник Президента.  Відповідає за фінансово-економічну діяльність корпорації, кадри, документальне забезпечення та маркетинг.

Центр аквакультури

 Головним підприємством РПК «Рибне подвір’я» повинен стати побудований у Києві рибний комплекс – Центр аквакультури.

Стратегічною ціллю будівництва  Центру аквакультури треба вважати створення повносистемного рибогосподарського підприємства, яке стане головним інтелектуальним і науково-виробничим центром розвитку аквакультури на Україні.

Завдання, які потрібно вирішувати Рибному комплексу при його функціонуванні:

• Логістична обробка усіх товаропотоків рибної продукції, які проходитимуть через Центр аквакультури:

– по імпорту замороженої рибопродукції;

– рибопродукції з водойм України;

– рибопродукції власного виробництва, яка вирощена на території Центр аквакультури та на інших водоймах згідно договорів.

• Рибопереробка з власної та іншої сировини.
• Виробництво рибних комбікормів з відходів рибопереробки.
• Робота живорибної бази.
• Робота рибної бази.
• Робота селекційно-генетичного центру:
• формування ремонтно-маткових стад всіх промислових видів риб України;
• проведення необхідної прикладної наукової роботи для розвитку аквакультури на Україні.
• вирощування зарибку промислових видів риб для потреб  РПК «Рибне подвір’я», а також для зариблення водойм України.
• Вирощування цінних видів риб в УЗВ і садках для реалізації.

 Інфраструктура Центру аквакультури

Логістичний центр

 Для організації  якісного збереження рибопродукції яка буде надходити по імпорту і може швидко втрачати необхідні споживчі властивості у разі порушення умов зберігання, для обробки товарних потоків риби і морепродуктів з водойм України, для організації планомірної оптово-роздрібної торгівлі і безперебійного постачання сировини рибопереробному комплексу необхідно побудувати в складі Рибного комплексу спеціалізований логістичний центр.

Загальна виробнича потужність Центру аквакультури (імпорт, видобуток, власне вирощування, закупівля) буде складати до 100.000 тонн/рік по рибі і морепродуктам.

Потужність центру повинна складати до 100.000 тонн одноразового зберігання рибопродуктів з температурою до -35˚С.

Логістичний центр також повинен обробляти потоки живої риби та свіжої охолодженої риби з температурами -0,5 ÷ +0,5˚С для потреб Києва, його передмістя, інших регіонів країни та країн СНД. Ці потоки будуть надходити від власної живорибної і рибної бази.

У разі появи вільних холодильних камер на логістичному центрі, можна буде здавати їх в оренду комерційним підприємствам.

Розвиток роздрібної торгівельної мережі рибопродуктів можна відкласти на другий етап розвитку корпорації, зосередившись спочатку на оптовому ринку.

Також логістичний центр повинен мати розвинутий парк спеціалізованих автомобілів для перевезення живої, охолодженої и мороженої риби, пристосований для перевезення як оптової так і для роздрібної торгівлі рибопродукцією (дивись розділ «Допоміжні підприємства»).

Для отримання повного товарного асортименту та його постійного підтримання в оптової мережі РПК «Рибне подвір’я» вимушена буде імпортувати в доповнення к власному видобутку ще цілий перелік  риби і морепродуктів з різних країн: Норвегії, Ісландії, В’єтнаму, Китаю, Нової Зеландії, тощо.

Загальний об’єм імпорту корпорації може складати 25÷50 % від загального об’єму продаж.

Основні рибо і морепродукти що доцільно імпортувати з Північної Атлантики – тріска, сьомга, мерлуза, палтус, вугор, оселедець, червоний окунь, лобстери, мушлі, краби та інші.

Імпорт з Тихоокеанського регіону повинен передбачати дальносхідні групи лососевих: горбуша, нерка, чавича, кета, та червона ікра з них для фасування і продажу. Також імпортувати слід крабів, креветок, устриць, лавраків, окунів, пангасіусів та інших видів риб і морепродуктів з В’єтнаму, Китаю, Індії. 

 Живорибна база

 Тільки жива, здорова риба має найвищу споживчу якість при її реалізації. Тому РПК «Рибне подвір’я» потрібно намагатися як найбільше продавати живої риби для населення. І тільки там де це неможливо організувати, переходити на реалізацію риби в охолодженому і замороженому вигляді.

Для безперебійного постачання живої риби в торгівельну мережу в будь яку пору року, при будь-який погоді, в повному асортименті, а також враховуючи значні потреби Києва та області в цій продукції, необхідно мати на Рибному комплексі виробничі потужності для одноразового утримання живої риби в розмірі не менш як 5.000 тонн.

Для довготривалого утримання риби перед реалізацією (до 100 днів), температури технологічної води не повинні перевищувати 2-6°С. Вода повинна постійно змінюватися на профільтровану очищену. Годування риб при цьому не повинно проводитися.

Під час транспортування, реалізації в роздрібній торгівельній мережі, вантажних маніпуляцій (в тому числі і  повернення на базу не реалізованих залишків  риб) частина їх може зазнати фізичних ушкоджень і втрату товарного вигляду. Така риба буде відразу відправлена на переробку.

Живорибна бази повинні мати свого штатного ветеринарного лікаря, функціональні обов’язки якого повинні бути зосередженні на якості рибопродукції і недопущення у торгівельну мережу хворої або неякісної риби.

Кожна партія риб, а де це необхідно і кожна риба, яка буде завозитися на живорибну базу повинна проходити ветеринарну перевірку (перевірку ветеринарних свідоцтв постачальників риби, візуальну перевірку підтвердження якості, де необхідно проведення власною лабораторією Рибного комплексу хімічної, бактеріальної, гістологічної перевірки).

На кожну, навіть малу партію рибопродукції що виходить з живорибної бази і потрапляє у торгівельну мережу, виписується своє ветеринарне свідоцтво і сертифікат якості з несенням відповідної карної відповідальності. Тільки такі суворі правила зможуть утримувати якість рибопродукції на належному рівні.

Бажано, щоб уся риба, яка потрапляє у роздрібну торгівельну мережу проходила через живорибні бази. Це дасть можливість втілити надійний контроль якості і сформувати необхідний асортимент риб, які потрапили на базу також  з інших рибних г

Рибна база

 Основними елементами рибної бази будуть:

1. Цех прийому та упаковки живої, свіжої без льоду (таке можливо, якщо оптові бази розташовані на невеликій відстані від місць вилову) або свіжої охолодженої риби у рідкому льоді.

Такий цех повинен мати необхідне технологічне обладнання у вигляді спеціально сконструйованих столів прийому свіжої охолодженої риби з великих автомобільних ізотермічних цистерн,  де риба просто повинна зливатися разом із льодом на стіл. Рідкий лід повинен просочуватися униз в спеціальні цистерни для подальшої його регенерації. Риба при цьому повинна вручну перебиратися, проходити ветеринарний та технологічний огляд на предмет захворювань та зовнішніх ушкоджень, сортуватися, перекладатися у поліпропіленову тару з поліетиленовими пакетами, зважуватися, заливатися рідким льодом і маркуватися (маркування повинно вказувати інформацію відносно виду риб, її розмірів і навішувань, дати вилову і кінцевого споживання, ветеринарної відмітки, назви оптової бази, умов зберігання, харчової цінності, тощо).

У разі, якщо риба буде приходити на базу в іншій тарі, то все одно рибу необхідно висипати на сортувальні столи і проводити з нею вищезгадані технологічні операції, заливаючи її новим, свіжим рідким льодом.

2. Холодильні камери необхідні для збереження риби, яка вже готова для реалізації. Камери, в яких буде зберігатися риба у рідкому льоді, повинні підтримувати температуру в діапазоні від -2,5°С ÷ -5°С.

Термін зберігання риби в таких умовах ≈ 10-12 днів починаючи з дати вилову, з рахунком того, що буде ще запас до восьми днів  для реалізації цієї риби у роздрібній торгівельній мережі (за допомогою спеціальних добавок до рідкого льоду термін реалізації може бути пролонгований ще на 20 днів).

У разі, якщо риба буде приходити на базу в іншій тарі, то все одно рибу необхідно висипати на сортувальні столи і проводити з нею вищезгадані технологічні операції, заливаючи її новим, свіжим рідким льодом.

Рибна база також повинна обслуговуватися ветеринарним лікарем (дивись розділ «Живорибна база»).                                            

Рибопереробка

Рибопереробний комплекс в складі Центру аквакультури, побудований по сучасному проекту з дотриманням всіх технологічних вимог буде відігравати значну роль в виробничій програмі РПК «Рибне подвір’я» тому, що продукція підприємства буде виготовлятися на 75 – 90 % з власної сировини, мати широкий асортимент,  привабливу, конкурентоспроможну ціну і тому стане якісним високоліквідним товаром як на території України так і за її межами.

Для асортименту, безперебійної роботи і повного завантаження рибопереробному комплексу додатково необхідно буде закуповувати рибу з різних джерел таких як імпорт, закупівля риби з Азово-Чорноморського басейну, Дніпровського каскаду, рибогосподарських підприємств аквакультури України.

Потужність рибопереробного комплексу повинно складати до 10.000÷25.000 тонн/рік по сировині в залежності від виробничої програми.

Будівництво рибопереробного комплексу у Києві виведе РПК «Рибне подвір’я» на новий якісний рівень рибогосподарської діяльності.

Найбільш економічно вигідна продукція рибопереробки це консервна, пресервна, рибна кулінарія, напівфабрикати.

Консервна продукція найбільш вигідна при виробництві великих партій консервів масляної групи з дешевою власною сировиною (сардинела, сардина, оселедець, сайра, салака, кілька, бичок…). Ці види консервів найбільше користуються попитом з боку бідних прошарків населення.

Виробництво консервної продукції з цінних видів риб і морепродуктів також економічно вигідно, особливо коли продукція іде на експорт.

Рибопереробний комплекс буде складатися з наступних компонентів:

цехів по виробництву жерстяних банок, пресервної і скляної тари, цехів по прийому риби і первинної її обробки, виробництву консервів, пресервів, фасування ікри, засолки, копчення, сушіння, рибної кулінарії, лабораторії, упаковки рибопродукції, мийного, складу кінцевої продукції.

Основа успіху рибопереробного комплексу є стала якість продукції на всіх етапах виробництва. Тому проектування підприємства необхідно починати з виконання вимог Міжнародного стандарту якості ISO-9000.

Рентабельність консервного виробництва залежить від вартості рибної сировини, енергоносіїв, робочої сили і складає 20-30 %. На власній сировині  рентабельність буде складати більше 50÷100 %.

Завод виробництва кормів для риб

 Враховуючи значні об’єми відходів від консервного виробництва (до 25- 30%, а це приблизно до 7.000 тонн/рік) необхідно спроектувати на Рибному комплексі одразу і цех по виробництву кормів для риб.

Враховуючи мінімальну вартість рибних відходів (їх процентна доля у кормі буде складати близько 50-70 %; інші складові: зернові суміші, премікси, мінеральні добавки, тощо), собівартість таких кормів буде незначною, але їх можна буде застосовувати як додатковий корм для коропових, сомових та інших  видів риб в системах Установок замкненого водопостачання (УЗВ), або для вирощування риб у садках.

Корми будуть вироблятися у вигляді пресованих гранул різних фракцій (1÷12 мм). Для збереження цих кормів та тих, які будуть закуповуватися  необхідно передбачити будівництво спеціального складу з постійними температурами  від -1°С ÷ +1°С .

Селекційно-генетичний центр

Стратегічною метою будівництва Селекційно-генетичний  центру (СГЦ) можна вважати створення потужного науково-виробничого підрозділу РПК «Рибне подвір’я», яке в умовах повної руйнації рибного господарства України  зможе сформувати та експлуатувати колекційні та селекційно-племінні ремонтно-маткові стада промислових та всіх інших видів риб наших водойм і  тих видів риб які можна вирощувати в штучних умовах аквакультури та марикультури для:

1. Відновлення всієї видової різноманітності риб та інших водних живих ресурсів в водоймах України до фонового природного рівня, який був ще в середині 20-го сторіччя.
2. Збереження для наших нащадків генофонду цінних і промислових видів риб в контрольованих умовах шляхом створення колекційних ремонтно-маткових стад для виконання своїх міжнародних зобов’язань перед Світовою спільнотою по збереженню зникаючих видів риб (1992 р. Ріо-де-Жанейро «Конвенція ООН о збереженні біорізноманіття», а також по лінії рішень СІТЕС).
3. Створення об’єктивних умов для інтенсивного розвитку РПК «Рибне подвір’я» за рахунок:

• підвищення рибопродуктивності природних та штучних водойм шляхом повномасштабних полікультурних зарибнень цінними і промисловими видами риб (отримання додаткових квот);
• створення на Україні потужного ринку рибопосадкового матеріалу для комерційної реалізації;
• вирощування рибопосадкового матеріалу для вирощування товарної риби самостійно та сумісно з іншими комерційними рибогосподарськими підприємствами по договорах.

Потреби України в рибопосадковому матеріалі

(на найближчі 10  років)

Таблиця 1   

№ п/п	Види риб	Площа водойм для зариблення (тис. га.)	Кількість зарибку на 1 га (штук)	Всього на рік зарибку (млн. штук)	Вага вилову  (тис. тонн)	Кількість ремонтно-маткового поголів’я (штук)	Вага ремонтно-маткового поголів’я (тонн)	Площа маткових водойм (га) **
Аквакультура (1,3 млн. га)
1.	Білий амур	1.000	50	50	15	2.000	20	1000
2.	Чорний амур	1.000	15	15	5	1.000	10	100
3.	Білий товстолобик	1.000	300	300	150	30.000	300	1.000
4.	Строкат. товстолоб	1.000	200	200	100	20.000	200	1.000
5.	Короп   *	1.000	500	500	300	40.000	300	1.000
6.	Линь	1.000	25	25	2	2.000	5	10
7.	Карась	100	25	25	2	2.000	5	10
8.	Лящ	1000	50	50	10	2.000	3	10
9.	Рибець, тараня,…	500	200	100	8	50.000	37	200
10.	Сом (усі види)	1.000	50	20	2	10.000	100	1.000
11.	Щука	500	100	50	2	25.000	50	1.000
12.	Жерех	500	10	5	1	1.000	3	1.000
13.	Судак	1.000	100	100	10	15.000	100	1.000
14.	Сигові ***	900	200	180	50	100.000	500	2.000
15.	Буффало	500	200	100	15	10.000	80	1.000
16.	Риби для УЗВ		–	–	5	–	–	–
17.	Осетрові	900	100	90	10	2.000	50	1.000
18.	Веслонос	1.000	100	100	10	2.000	50	1.000
19.	Вугор	100	1000	100	1	1.000	2	100
20.	Форель (+ садки)*	100	100	20	10	20.000	60	–
21.	Лососеві	1.000	50	50	30	100.000	360	4.000
22.	Тріскові (налим)	100	100	10	1	1000	5	500
23.	Інші види риб	–	–	–	1	–	–	–
24.	Раки*	–	–	–	10	–	–	–
	Всього:	х	х	1.900	750	х	2.200	х

 Примітка:

1. * – з урахуванням інтенсивного вирощування у водоймах, садках, УЗВ (установках замкненого водопостачання);
2. **- вирощування ремонтно-маткового поголів’я в монокультурі (рослиноїдні та деякі інші види риб у полікультурі);
3. ***- зариблення вказано цьогорічкою, але в деякі водойми зариблення буде відбуватися мальками 1-2 місяці, а також личинкою, яка поставлена «на плав»;
4. промислове повернення може коливатися від 10÷30%;
5. площа виросних водойм може бути 30.000÷50.000 га;

З таблиці видно:

• Що незадовільнений попит на племінний рибопосадковий матеріал на ринку України є значним і тому робота РПК «Рибне подвір’я» по його задовільнення є перспективною з комерційної точки зору.
• Повноцінна робота Селекційно-генетичного центру рибництва потребує значних площ спеціалізованих водойм для утримання ремонтно-маткового поголів’я (до 000 га), виросних водойм (до 50.000 га) та значних заводських площ в системах УЗВ з регульованими параметрами водного середовища. Тому після будівництва Селекційно-генетичного центру РПК «Рибне подвір’я» повинен об’єднатися з іншими рибогосподарськими підприємствами аквакультури України, які захочуть вирощувати рибопосадковий матеріал і які мають відповідні виробничі можливості в єдину технологічну схему.

Головними напрямками роботи в науково-прикладній селекції СГЦ треба вважати наступне:

1. Вивчення загальних питань біології промислових риб водойм України пошук перспективних напрямків аквакультури та марикультури.
2. Формування та експлуатація репродуктивних стад промислових та цінних видів риб від плідників які пройшли генетичну паспортизацію.
3. Розвиток товарної аквакультури (годування,  хвороби,  технології вирощування, тощо).
4. Збереження та охорона генофонду та відновлення природних популяцій риб, створення колекцій порід і видів риб.
5. Кріоконсервація статевих продуктів риб та інших гідробіонтів.
6. Створення нових порід та груп (коропових, лососевих, сигових, осетрових, тощо).
7. Відтворення цінних видів риб (лососеві, сигові, осетрові, камбальні, тощо) для вселення в природні водойми і вирощування молоді різних видів та порід риб для товарного вирощування.
8. Вивчення генома риб для цільової селекції на підвищення продуктивності, толерантності до негативних факторів середовища та стійкості до хвороб, розробка ДНК-тестування для встановлення породної належності ремонтно-маткового поголів’я риб, розробка методик молекулярно-генетичного аналізу та рекомендацій щодо використання ДНК – діагностики для встановлення породної приналежності.
9. Розробка нормативно-методичної документації для племінного рибництва і збереження високо гетерогенних, унікальних колекцій промислових, цінних та зникаючих видів риб.
10. Створення високопродуктивних внутрівидових міжвидових гібридів з високими продуктивними та рибоводними показниками, виведення нових порід і порідних груп.
11. Виведення порід, які мають покращені смакові властивості, більш живильні та з більшою часткою поживних частин тіла.
12. Виведення порід, які максимально повно споживають корми у процесі росту.
13. Виведення порід, які спроможні до максимального споживання кормових організмів водойм.
14. Проведення консультацій, навчань фахівців РПК «Рибне подвір’я» та фахівців з рибогосподарських підприємств-компаньйонів, допомога у виробничій діяльності, тощо.

Племінна робота центру буде спрямована на втілення комплексу організаційних і рибоводних заходів, які зможуть покращати спадкоємні якості і підвищити продуктивність ставових риб. До цих заходів можна віднести дотримання технології вирощування, дотримання методів підбору і відбору, повноцінне харчування на всіх етапах розвитку.

У племінній справі важливо точно визначити які рибогосподарські властивості треба одержати, для якої зони рибництва, які ця порода повинна мати позитивні особливості. Кінцева мета племінної справи – виведення нових порід та гібридів, які дадуть підвищення рибопродуктивності (на 10-25%) і якості риби при менших витратах.

Селекційний-генетичний центр стане науково-виробничим центром, який буде забезпечувати швидке втілення наукових розробок у виробництво, що дозволить значно підняти ефективність рибництва та кваліфікацію фахівців, прискорить якісну підготовку студентів в галузі сучасних методів риборозведення, вирощування різноманітних видів риб на підставі вітчизняних та іноземних науково-технічних досягнень.

СГЦ – це інформаційно-методичний центр в галузі аквакультури і марикультури, який буде володіти всіма сучасними інформаційними технологіями і банком даних по технологіях рибництва.

СГЦ повинен розробити комплексну систему вирощування рибопосадкового матеріалу, яка буде базуватися на розподілі окремих етапів вирощування зарибку (утримання ремонтно-маткових стад риб, інкубації, вирощування мальків та зарибку) по різних типах господарств та установленні між ними стійких технологічних та господарських зв’язків.

 При цьому на цих філіях і рибогосподарських господарствах фахівцями центру будуть проводитися комплексні роботи з бонітировки.

Для ефективної роботи усіх підприємств, які будуть залучені у вирощування рибопосадкового матеріалу, необхідно провести відповідну реконструкцію, яка зможе переоснастити інкубаційні цехи та малькові водойми до відповідності сучасним технологіям риборозведення.

Безпосередньо центр повинен бути розташований у Києві, а його філія на Кінбурській косі.

У Києві треба побудувати головний офіс, наукову базу, сформувати ремонтно-маткові стада риб які треба вирощувати для реанімації внутрішніх водойм і розвитку континентальної аквакультури (рослиноїдні, коропові, осетрові, частикові, лососеві, сигові, чукучанові, сомові, угореві, тріскових, тощо).      

Вирощування цінних видів риб

 Враховуючи необхідність забезпечення вищого цінового асортименту рибопродукції у оптово-роздрібній торгівлі з одного боку, а також необхідність проведення наукових досліджень з другого, доцільним буде в складі Рибного комплексу побудувати відповідні виробничі потужності для вирощування цінних видів риб.

Основними рибами  для вирощування треба вважати: осетрові (білуга, російський та сибірські осетри, стерлядь, веслоноса та гібриди-бестер, остер,…), угореві, лососеві (форель різних видів), сигових (білорибиця, нельма,…), тіляпії, сомові, тощо.

Стратегія вирощування цінних видів риб у Центрі аквакультури буде спрямована перш за все на вирощування товарної рибної продукції (осетрові, камбальні та лососеві на ікру будуть зосереджені на Кінбурській косі де є можливість вирощувати рибу в умовах морської води до 18 ‰).

Об’єми виробництва даної цінової групи будуть визначатися при проектуванні Рибного комплексу. Але доцільним треба вважати загальну потужність в межах до 1.000 тонн/рік.

Вирощування цінних видів риб треба проводити у установках замкненого водопостачання (УЗВ) з регульованими параметрами водного середовища.

Всі УЗВ будуть інтегровані в загальні інженерні споруди Центру аквакультури для досягнення максимального технологічного і економічного ефекту.

Вирощування зарибку

 Перспективний розвиток РПК «Рибне подвір’я» неможливий без суттєвого розвитку аквакультури в Україні і збільшення (у 40-50 разів) виробництва рибопродукції в максимально можливому асортименті.

Але розвиток аквакультури в свою чергу може бути досягнутий виключно за умов вирощування необхідної кількості рибопосадкового матеріалу в полікультурному асортименті, який відповідає природним біопродуктивним можливостям водойм.

Сучасне рибництво нашої держави базується на відносно обмеженому наборі видів риб, які неспроможні повністю використовувати кормову базу водойм. Низька рибопродуктивність природних водойм України перш за все пояснюється тим, що в цих водоймах багато малоцінних та смітних видів риб, які не спроможні ефективно використовувати природну кормову базу.

Повномасштабне щорічне зариблення природних водойм макрофітофагами, фітофагами і зоопланктофагами  збільшить їх рибогосподарський потенціал.

Зниження чисельності малоцінної та смітної риби при цьому повинно також відбуватися шляхом інтродукції цінних представників хижої іхтіофауни (осетровими, окуневими, сомовими, вугром, деякими сиговими, тощо), що є  суттєвим резервом рибництва у континентальних природних водоймах.

Тому розширення та вдосконалення полікультурних зариблень, спрямованих на формування іхтіофауни озер, водосховищ, річок та інших водойм дозволить збільшити їх рибопродуктивність, покращити економічні показники рибництва, покращити якість і асортимент рибопродукції (зрозуміло, що зариблення природних або штучних водойм РПК «Рибне подвір’я» буде   проводитися виключно у ті водойми, де є відповідні договірні відносини з державою, сільською або районною владою на рибогосподарську  експлуатацію цих водойм).

РПК «Рибне подвір’я» зацікавлена у розвитку аквакультури на Україні ще й тому, що основне нарощування виробництва буде здійснюватися на власних рибогосподарських підприємствах (куплених або побудованих), а також на підприємствах партнерів.

Безпосередньо вирощування рибопосадкового матеріалу буде проводитися у два етапи:

1. І-й етап – інкубація ікри, вирощування личинок на селекційно-генетичному центрі.
2. ІІ-й етап – вирощування цьогорічок на виросних підприємствах аквакультури по всій території України (РПК «Рибне подвір’я», або по договорах з іншими підприємствами).

 Садкове господарство

 Доцільним треба вважати створення при Рибному центрі садкових ліній на проточній воді і на яких можна буде:

– вирощувати  товарну рибу та рибопосадковий матеріал тих видів риб, які придатні для садкового вирощування;

– використовувати садкову лінію як живорибну базу (особливо взимку);

– зберігати ремонтно-маткові стада риб.

Садкові лінії треба проектувати з урахуванням сучасних технологічних досягнень що стосуються в першу чергу автоматизованого годування, вилову, обліку, тощо.

Потужність садкового господарства буде обмежуватися виключно можливістю водойми для біологічного самоочищення води і виробничою необхідністю.

 Адміністративна будівля,

інженерні споруди, господарські та інші об’єкти

 Адміністративна будівля.

Рибний центр для свого повноцінного функціонування потрібен мати перш за все адміністративну будівлю в якій буде розташований комплекс адміністративних приміщень, приміщень для наукових досліджень, учбовий, санітарний, харчовий блоки, господарчий, тощо.

Інженерні споруди. 

Від безперебійної якісної роботи інженерної частини Рибного комплексу буде перш за все залежати функціонування усіх технологічних ланцюжків: формування і експлуатація ремонтно-маткових стад риб, вирощування товарної риби, вирощування зарибку, робота логістичного центру, живорибної і рибної баз, цехів рибопереробки, виробництва комбікормів, проведення прикладних наукових досліджень, які будуть забезпечувати ефективність роботи всього РПК «Рибне подвір’я», а також роботу адміністративного персоналу.

Основні інженерні споруди:

• водоводи, насосний комплекс та блок очищення вхідної технологічної води;
• енергетичний комплекс: трансформатори, аварійний дизель-генератор, енергетична мережа, силові щити, тощо;
• блок очисних гідроспоруд;
• блок підігріву адміністративних та інших споруд, технологічної води для вирощування риб, рибопереробки, тощо (теплові насоси, газові котли);
• блок виробництва рідкого кисню для вирощування та утримання риб на живорибній базі;
• блоки біологічного очищення відпрацьованої технологічної води;
• блоки дезінфекції технологічної води, що пройшла очищення;
• блоки, які пов’язані з використанням холоду: холодильники, генератори льоду, охолоджувачі технологічної води, кондиціонери, тощо;

Господарські та інші об’єкти.  

До господарських та інших об’єктів Центру аквакультури будуть належати: склади кормів, запчастин, інвентарю та обладнання, майстерня, гаражі для утримання технологічного транспорту (перевезення живої, охолодженої, замороженої риби), об’єкти охорони, деякі допоміжні виробничі приміщення – цех для виробництва жерстяних банок для рибопереробки, цех сіткових виробів, цех виробництва садків та інше що необхідно для роботи складного технологічного виробництва Центру аквакультури та РПК «Рибне подвір’я».

Крім об’єктів вказаних вище Рибний комплекс буде мати також і основні виробничі будівлі і приміщення:

1. цех для утримання ремонтно-маткового поголів’я всіх стад риб Рибного комплексу;
2. цех для вирощування цінних видів риб;
3. інкубаційний цех;
4. цех постановки личинок «на плав»;
5. мальковий цех;
6. цехи рибопереробки;
7. логістичний центр (холодильники, приміщення,…);
8. цехи живорибної бази;
9. цехи рибної бази.

Центр марикультури

 Ефективний розвиток аквакультури РПК «Рибне подвір’я» неможливий без паралельного розвитку власної марикультури (морська аквакультура) на Чорному морі.

Таке розгалуження напрямків вирощування дає змогу отримувати більш широкий асортимент рибопродукції та інших гідробіонтів за рахунок тих, які можна виростити виключно в умовах морської води (у Чорному морі солоність води складає до 18 ‰).

Центр марикультури на Кінбурській косі має доповнювати Рибний комплекс у Києві в плані селекційно-генетичної роботи, вирощування цінних і промислових видів риб, вирощування морських гідробіонтів (молюски, креветки, водорості), вирощування зарибку морських видів риб, рибопереробки і бути основним підрозділом РПК «Рибне подвір’я» в напрямку  вилову риби у Чорному морі.

Інфраструктура Центру марикультури

 Селекційно-генетичний центр

 (Чорноморська філія СГЦ)

 Розвиток власної марикультури буде неможливий, якщо не забезпечити ефективну роботу Чорноморської філії Селекційно-генетичного центру на Кінбурській косі.

Робота цього наукового підрозділу буде спрямована по напрямках досліджень СГЦ у Києві (стор. 16). Відмінність буде стосуватися тільки видового складу риб і морських гідробіонтів.

СГЦ буде проводити роботу щодо формування колекційних ремонтно-маткових стад в першу чергу осетрових видів риб для відновлення їх популяції у Чорному морі та збереження їх генофонду.

Вирощування цінних видів риб в  УЗВ

 Основним з основних напрямків роботи Центру марикультури буде вирощування осетрових видів риб на ікру в умовах Установок замкненого водопостачання на морській воді з регульованими параметрами водного середовища.

Потужність УЗВ повинна складати не менш як 4.000 тонн одночасного утримання маткового поголів’я осетрових видів риб (в основному білуга).

Щільність утримання – до 100 кг/м² басейну. Температура води – 24 °С з можливістю змінення по кожному басейну в діапазонах температур 2÷28 °С. Відбір ікри прижиттєвий, кожних 15 місяців (до 200-250 тонн/рік).

Також доцільним буде утримання:

– російського осетра, севрюги, колекційних ремонтно-маткових стад осетрових видів риб для відновлення їх ареалу у Чорному морі;

– штучного розведення вугра, камбали калкан, лососевих, сигових, кефалевих видів риб, креветок та інших в умовах морської води в УЗВ для потреб українського ринку та на експорт.

 Садкове господарство

 Основне вирощування товарної риби в Центрі марикультури буде проводитися в умовах морських садків та відгороджених частин Ягорлицької затоки.

В садках будуть вирощуватися: осетрові види риб (білуга, російський осетер, гібриди бестер і остер), камбала калкан, лососеві (форель, сьомга, кіжуч,…), сигові (білорибиця, нельма,пелядь,…), морський окунь, піленгас, інші види риб. Всі садки будуть мати морське виконання, зможуть протистояти хвилям і будуть мати автоматизовані системи годування риб, вилову та обліку.

Потужність садкових ліній в умовах Ягорлицької та Тендровської заток може бути обмежена на рівні 250.000 тонн/рік. А це дає можливість проектувати розвиток марикультури РПК «Рибне подвір’я» на далеку перспективу.

Вирощування гідробіонтів

 Доцільним буде вирощування в умовах Центру марикультури на Кінбурській косі інших гідробіонтів таких як: креветки, мідії, устриці, водорості.

В радянські часи на цьому півострові був розташований «Мідійно-устрічний комбінат». Зараз він повністю зруйнований, але місце його розташування ідеально підходить для цієї справи.

Потужність ліній вирощування гідробіонтів буде обмежуватися виключно потребами ринку (дивись таблицю 2).

 Вирощування зарибку морських видів риб

 Центр марикультури буде займатися також вирощуванням зарибку морських видів риб як для відновлення промислових популяцій риб Чорного моря, так і для власного вирощування в умовах УЗВ, відгороджених частин лиманів, заток, ставів і садків.

                                          

Потреби України в рибопосадковому матеріалі

( на найближчі 5 років)

Таблиця 2  

№ п/п	Види риб	Площа водойм для зариблення (тис. га.)	Кількість зарибку на 1 га (штук)	Всього на рік зарибку (млн. штук)	Вага вилову  (тис. тонн)	Кількість ремонтно-маткового поголів’я (штук)	Вага ремонтно-маткового поголів’я (тонн)	Площа маткових водойм (га) **
Марикультура (південно-західна частина Чорного моря з глибинами до 100 м – 10 млн. га)
1.	Піленгас, лобан, *	10.000	–	250	30	–	–	–
2.	Осетрові *	10.000	–	200	50	20.000	500	5.000
3.	Камбала калкан,*	10.000	–	500	10	–	–	–
4.	Лососеві *	–	–	100	50	100.000	300	–
5.	Інші види риб *	–	–	50	10	–	–	–
6.	Крев, мол, водорос.	–	–	–	100	–	–	–
	Всього:	х	х	1.100	250	х	800	х

 Повномасштабне виробництво рибопосадкового матеріалу для зариблення південно-західної частини Чорного моря буде:

–   сприяти відновленню рибопромислового потенціалу Чорного моря;

–  давати можливість отримувати від Держкомрибгоспу квоти на вилов промислових видів риб: піленгасу,  камбали калкан, бичка та інших;

Використання рибопосадкового матеріалу дасть можливість в умовах Центру марикультури налагодити вирощування  товарної рибопродукції в необхідній кількості як для потреб України, так і на експорт.

Вилов риби в Чорному морі

 Зариблення Чорного моря буде давати можливість РПК «Рибне подвір’я» отримувати значні (до 90 %) квоти Держкомрибгоспу на вилов промислових видів риб.

Тому буде вигідно організувати власний видобуток риби промисловими суднами.

Судна можна буде побудувати по сучасних проектах на суднобудівних підприємствах Миколаєва, або відразу їх купити за кордоном з терміном використання 3-5 років.

В межах Центру марикультури треба побудувати причали і відповідну  інфраструктуру (засоби перевантаження, рибоприймальні пункти, рибну базу, холодильники, генератори рідкого льоду, тощо).

Необхідно відразу весь рибопромисловий флот перевести на нову прогресивну технологію з використанням рідкого льоду.

Лід можна буде брати на рибній базі в спеціальні цистерни і потім вже заливати рибу в тарі.

Промисловий флот Центру марикультури повинен мати як риболовні, так і транспортні рефрижераторні судна водотоннажністю до 1000 тонн і більше для оптимального навантаження.

Рефрижераторні судна можна також використовувати і для закупівлі риби безпосередньо на промислі з найменшою ціною (особливо під час вилову дрібно оселедцевої групи риб).

Рибна база

 Робота Центру марикультури буде неможливою без будівництва і роботи рибної бази.

Основними функціями рибної бази буде обробка всієї виловленої риби, закупленою на інших риболовних підприємствах та риби власного вирощування, підготовка її до реалізації (через рибну базу у Києві, або в інших містах).

Рибна база буде працювати за допомогою садкового утримання живої риби, технології збереження риби у рідкому льоді, а також заморожування (де це необхідно).

Рибна база повинна бути оснащена потужними генераторами рідкого льоду не тільки для власних потреб, а й для забезпечення рідким льодом всієї рибопромислової флотилії.

Для транспортування риби з рибної бази можливе використання спеціалізованого водного транспорту, який буде транспортувати рибу в м. Очаків, де РПК «Рибне подвір’я» потрібно мати свій причал для перевантаження в авторефрижератори.

Частина риби (не більше 10 %) може транспортуватися по бездоріжжю Кінбурської коси на спеціалізованому рефрижераторному автотранспорті з підвищеною прохідністю (для реалізації риби в південні райони).

Рибопереробка

 Рибогосподарська потужність Центру марикультури  буде вимагати створення цехів рибопереробки по сучасних технологіях з дотриманням вимог Міжнародних стандартів якості.

В першу чергу рибопереробка буде потрібна для відбракованої виловленої та вирощеної риби яка непридатна до реалізації в торгівельній мережі.

Рибопереробки будуть підлягати всі гідробіонти (мідії, устриці, креветки, водорості).

Весь цикл рибопереробки, усі технології будуть аналогічними Центру аквакультури у Києві за виключенням асортименту, де будуть перероблятися інші види риб і не буде рибної кулінарії (сторінка 15).

Також відмінність буде стосуватися наявністю спеціального цеху для консервації ікри осетрових та інших видів риб, цеху соління, сушіння, копчення.

Потужність рибопереробного комплексу повинна бути в межах виробничої програми Центру марикультури (10-20.000 тонн/рік по сировині).

Цех з виробництва комбікормів для риб, вирощування сої

 В складі центру марикультури потрібно мати також цех по виробництву комбікормів. Сою для кормів бажано вирощувати самостійно.

Сировиною для комбікормів (протеїнова її частина) може слугувати відходи рибопереробки, а також дрібна малоцінна риба Чорного моря (власний вилов, закупівля).

Бажано в якості добавок у комбікормові суміші додавати і морські водорості (водорості можна збирати в Ягорлицькій і Тендровській затоках).

У всьому  іншому цех виробництва комбікормів буде аналогічним цеху в Центрі аквакультури.

 Адміністративна будівля, 

інженерні споруди, господарські  та інші допоміжні об’єкти

Адміністративна будівля, інженерні споруди та інші допоміжні об’єкти Центру марикультури будуть приблизно такими як у Центрі аквакультури з відмінністю, що тут будуть причали з відповідною інфраструктурою (склади, холодильники, тощо), морські садки, готельний комплекс та інше.

Архітектура будівель і ландшафтне розміщення об’єктів також повинні відрізнятися від Центру аквакультури і мати тематично морський, оригінальний вигляд.

Враховуючи те, що Центр марикультури стане з часом Світовим науково-виробничим центром марикультури де будуть працювати видатні вчені не тільки з України, а й з різних країн світу, його місце розташування треба підібрати не тільки з точки зору виробничої доцільності, а й до виконання вимог архітектурної привабливості.

Закупівля риби та морепродуктів

 Для зниження собівартості рибопродукції що буде йти на переробку та оптово-роздрібну торгову мережу, розширення асортименту рибопродукції, доцільно організувати заготівлю української рибної сировини під час її найбільш масового лову за низькими цінами з квітня по грудень в місцях їх масового лову.

Так, наприклад, в травні на Азовському морі бичка, в серпні на Чорному морі хамси, в жовтні-грудні у Дніпро-Бузькому лимані тюльки, а в той же час на Азовському морі піленгасу, тощо.

Реалістичні дати лову затверджує Держкомрибгосп. На їх основі необхідно будуватися договірні взаємовідносини з риболовними підприємствами.

Наприклад, для організації прийому рибної сировини в районі о. Зміїний доцільно мати рефрижераторне судно (500÷1000 тонн), яке буде скуповувати безпосередньо в місцях промислу дешеву рибну сировину. Після її замороження риба буде перевезена в порти Очаків, Одесу та інші, де буде перевантажена на автомобільні рефрижератори і доставлена в Цент аквакультури у Київ.

Необхідно також в містах перевалки риби на узбережжі Азовського і Чорного морів побудувати спеціальні пункти прийому риби і морепродуктів, де рефрижераторні і рибопромислові судна зможуть також заправлятися рідким льодом для збереження риби.

Рибоприймальні пункти РПК «Рибне подвір’я» будуть також мати все необхідне складське і холодильне обладнання для обробки рибних товаропотоків.

Така концептуальна схема дозволить заготовляти до 20.000 тонн/рік рибної сировини в Азово-Чорноморському басейні.

Для заготівлі риби у внутрішніх водоймах і Дніпровському каскаді доцільно підписати довгострокові договори на вирощування та видобуток риби з крупними рибогосподарськими і добувними підприємствами (1000÷5000 тонн/рік) та методично, цілий рік автомобільними рефрижераторами і живорибними машинами перевозити їх Центру аквакультури для планової реалізації або рибопереробки.

 Торгівля

 З розвитком РПК «Рибне подвір’я» буде доцільно розширювати географію продажів рибопродукції.

Для організації планової, безперебійної торгівлі необхідно буде в обласних центрах України і великих містах будувати свої спеціалізовані Рибні центри.

Ці об’єкти повинні мати в своєму складі: живорибні і рибні бази, цехи рибопереробки, УЗВ для зберігання і вирощування холоднокровних і теплолюбних видів риб, спеціальний автотранспорт для перевезення риб до оптових баз і у роздрібну торгівельну мережу.

Підприємства аквакультури, спільне вирощування риби

Для збільшення частки прісноводної риби при споживанні населенням (доля прісноводної риби до морської повинна складати 1:4), а також для зниження собівартості рибопродукції при її реалізації і переробки РПК «Рибне подвір’я» буде доцільно розвивати власну аквакультури та марикультуру.

Вирощувати треба рослиноїдні, коропові, частикові, лососеві, осетрові, камбальні, кефалеві та інші  види риб, як в нагульних водоймах по екстенсивній технології без кормління, так і в садках і малих проточних водоймах по інтенсивній технології з повнораціонним кормлінням.

Розвиток цього напрямку діяльності пов’язаний перш за все з орендою у держави рибогосподарських водойм. Враховуючи масштабність виробничої програми займатися малими водоймами недоцільно. Тому треба брати великі водойми в оренду (100÷10.000 га) і на них організовувати рибогосподарську діяльність (перелік об’єктів буде наданий на час створення корпорації).

Доцільним також вважається на вже орендованих іншими комерційними рибогосподарськими підприємствами водоймах  організувати спільну роботу по договору, в якому РПК «Рибне подвір’я» фінансує поточну діяльність підприємства, а вирощена риба скуповується корпорацією по знижених договірних цінах (перелік підприємств буде створений пізніше).

Така спільна діяльність буде давати змогу рибогосподарським підприємствам повністю загрузити виробничі потужності (на даний момент рибогосподарські підприємства працюють лише на 30-50 % своєї потужності), мати оборотні кошти на закупівлю личинки, малька, мінеральних добрив, вапна, кормів, плавзасобів, інвентарю, обладнання, насосів, очеретокосарок, на оплату оренди земель водного фонду і гідроспоруд, податків, зарплати робітникам, тощо і мати  при цьому 100 % гарантію оптової реалізації всієї вирощеної риби. Така схема дасть можливість рибогосподарському підприємству мати значно більший прибуток ніж раніше.

РПК «Рибне подвір’я» при такій співпраці без особливих зусиль, пов’язаних з комплексом рибогосподарських проблем (лише фінансування і контроль), буде мати значну кількість риби по конкурентоспроможних цінах.

Враховуючи значний виробничий потенціал РПК «Рибне подвір’я», буде доцільним прийняти участь разом з іншими рибогосподарськими підприємствами по договорах у «Державній програмі відновлення рибогосподарського потенціалу водойм України» (це дасть можливість отримувати значні квоти на вилов риб у природних водоймах, значно зменшуючи її собівартість).

Умови для розвитку аквакультури і марикультури є практично по всьому українському узбережжю  Азовського і Чорного морів, Дніпровського каскаду.

В морських садках, розташованих в затоках і лиманах, можна вирощувати білугу, російського осетра, камбалу калкан, морського окуня, мідії, устриці, водорості та інше практично в необмежених об’ємах (РПК «Рибне подвір’я» повинно приймати безпосередню участь у всіх проектах).

Допоміжні підприємства

 Успішна рибогосподарська діяльність РПК «Рибне подвір’я» буде неможлива без розвитку допоміжних спеціалізованих підприємств. Це перш за все:

• Спеціалізоване транспортне підприємство. Для перевезення замороженої і охолодженої рибопродукції можна буде орендувати авторефрижератори, а для живої риби треба купувати спеціальний автотранспорт, або переобладнати вантажівки під перевезення живої риби (бочки, кисневе обладнання, запірна арматура).
• Спеціальне пересувне будівельне підприємство. Необхідно для розвитку аквакультури. Головна задача це ремонт і будівництво нових ставків і гідроспоруд, насосних станцій, тощо.
• Підприємство технологічного оснащення. Необхідно для виробництва садків, сіток, неводів, кисневого обладнання, нестандартного обладнання рибних господарств, «монахів», інкубаційного обладнання, спеціалізованих плавзасобів, очеретокосарок, автоматизованих годівниць, тощо.

 Перспективні напрямки роботи РПК «Рибне подвір’я»

 Перспективними напрямками роботи РПК «Рибне подвір’я» треба вважати створення Рибопромислової компанії для роботи за межами України, яка змогла б самостійно ловити рибу у Світовому океані, в територіальних водах іноземних держав, займатися торгівлею рибою, вирощуванням риби в умовах тропічного клімату, рибопереробкою та іншим.

Враховуючи високі рибоводні температури 26-28˚С умов тропіків (в Африці, Азії, Австралії, Південній Америки), високу інсоляцію, достатній водний фонд, можна розраховувати на можливість в них створення необхідних штучних умов для вирощування цінних видів риб (осетрові, вугрі, африканські соми, тіляпії, окуні, камбали, тощо).

В умовах тропіків осетрові види риб дозрівають за 3-4 роки (в умовах України за 8-12 років і довше). Африканські соми і тіляпії дозрівають в таких умовах майже за 1-2 роки.

Доцільним буде збудувати осетрове рибне господарство для вирощування білуги, російського і ленського осетра, стерляді, веслоноса, гібридів – бестера, стербера, остера, тощо на м’ясо і ікру (хрящеві відходи будуть використовуватися як сировина для виготовлення хондроетіну – ліків від хворих суглобів).

На водоймах  України також вигідним буде організація спортивного та аматорського лову РПК «Рибне подвір’я» з розвинутою інфраструктурою зеленого туризму для мешканців України та іноземних громадян.

Вигідним буде і будівництво розвинутої спеціалізованої торгівельної мережі, пристосованої до реалізації риби (живої, охолодженої, замороженої) та продуктів її переробки по всій Україні.

Маркетинговий аналіз і стратегія розвитку

 Аналіз сектору рибо та морепродуктів в Україні

 Загальний об’єм продажу риби і морепродуктів в Україні за 2009 р. складав близько 700 тис. тонн без урахування браконьєрської риби та риби невідомого походження, об’єм якої, за даними експертів, складає приблизно 70÷75 тис. тонн/рік.

Вартість всієї риби і морепродуктів, які реалізовані за останній рік в Україні складає приблизно від 2,2÷2,5млрд. €.

Вартість риби, рибопродуктів та морепродуктів, які будуть реалізовані РПК «Рибне подвір’я» через 5років складатиме 100 млн. €/рік. Після дозрівання самок осетрових видів риб і отримання промислових об’ємів чорної ікри, товарообіг корпорації буде значно збільшений і залежатиме тільки від прийнятою програми виробництва.

Продукція корпорації матиме широкий асортимент, високу якість і конкурентоспроможні ціни, тому на неї прогнозується стійкий попит не тільки в Україні, але і в інших країнах. Так, наприклад:

• Жива та охолоджена риба – у Києві та крупних містах України.
• Продукти рибопереробки (консерви, пресерви філе…) – в Україні, Росії, СНД.
• Кулінарія – у Києві, великих містах України.
• Осетрові види риб (живі, філе, консерви, морожені) – в Україні, Росії, країнах ЄС.
• Ікра осетрових – у США, країнах ЄС, Японії.

Враховуючи світові тенденції зростання дефіциту якісної харчової продукції в найближчі роки, попит на рибопродукцію власного виробництва буде тільки збільшуватися.

Україна зі своїм 46 мільйонним населенням є значним оптовим ринком з постійним незадовільним попитом у розмірі від 500÷700 тис. тонн/рік навіть в умовах світової фінансово-економічної кризи.

Такий же попит відчувають всі країни СНД (загальний незадовільнений попит країн СНГ складає понад 1.000 тис. тонн/рік).

Країни ЄС, Японії та США відчувають значний попит на осетрову продукцію і особливо на чорну ікру (незадовільнений  попит в цих країнах складає до 5 млрд. €/рік).

У сегменті консервної продукції значний попит відчувається у секторі дешевих рибних консервів на фоні значного подорожчання м’ясної продукції. Незадовільнений попит складає тільки по Україні від 250÷350 млн. консервних банок (240-250 грамів) на рік, тобто в перерахунку на рибну сировину це складає  ≈ 100 тис. тонн/рік.

Сегмент продуктів глибокої переробки у вигляді рибної кулінарії, пресервів, вакуумній упаковки,  копчення, сушіння та інше відчуває дефіцит, але його задоволення пов’язане  безпосередньо з розвитком сучасної роздрібної торгівлі рибопродуктами.

Сегмент живої та охолодженої прісноводної риби відчуває дефіцит у розмірі до 500.000 тонн/рік.

Сегмент охолодженої морської риби приблизно 100.000 тонн/рік.

Сегмент замороженої риби і особливо філе напряму залежить від цін і тому має практично необмежені можливості щодо їх реалізації.

Аналіз конкурентів

 В Україні на даний час не має жодної рибної компанії з повносистемним циклом виробництва: власним океанічним рибним промислом,  рефрижераторним морським транспортом, який може доставити рибу і морепродукти в Україну, сучасним логістичним центром, який зможе обробляти всі потоки рибопродукції, високотехнологічним рибопереробним комплексом з глибокою переробкою рибної сировини, побудованим за вимогами Міжнародного стандарту якості ISO-9000, власним вирощуванням товарної риби як в Україні так і в інших країнах, живорибними і рибними базами, власною системою заготівлі риби з водойм України, тощо.

Таке повносистемне рибогосподарське підприємство, технологія якого основана на  логічному ланцюжку виробництва від видобутку і вирощування до транспортування, переробки і реалізації не має собі рівних в плані можливостей виробництва якісного, конкурентоспроможного кінцевого рибного продукту.

РПК «Рибне подвір’я» повністю буде позбавлена будь яких торгівельних посередників, які не тільки негативно впливають на кінцеву ціну, а і часто псують рибопродукцію не маючі відповідних виробничих можливостей.

На даний час в Україні є низка імпортоориєнтованих торгівельних підприємств які достатньо добре зарекомендували себе на ринку України, але вони не зможуть конкурувати з корпорацією в плані якості, асортименту і  ціноутворення.

 Загальний об’єм імпорту цими підприємствами сягає близько 580 тис. тонн/рік при максимальній ціні, яка не може бути вже знижена з причин необхідності отримання при оптовій реалізації хоча б мінімального прибутку.

В умовах постійного коливання курсу іноземної валюти їх прибутки стають примарними без впевненого погляду в майбутнє.

В той же час  РПК «Рибне подвір’я» буде незалежною на 85 – 90 % від імпорту.

В перспективі ця незалежність знизиться ще на 5-10 % за рахунок розвитку власного вирощування риби і морепродуктів в країнах тропіків, а також за рахунок розвитку рибопромислового флоту (формування нової експедиційної групи суден, які зможуть ловити рибу і морепродукти в інших районах Світового океану для насичення свого асортименту). 

 Аналіз сильних і слабких сторін, можливостей та загроз (ССМЗ)

 Діяльність РПК «Рибне подвір’я» буде пов’язана з безмежною кількістю різних нереалізованих можливостей та прихованих загроз, які будуть виникати на теренах України, та за її межами, так що їх описати в даному проекті практично неможливо.

Але вже зараз можна концептуально прогнозувати деякі основні з них, які найбільш суттєво можуть вплинути на розвиток корпорації в ту чи іншу сторону.

Таблиця аналізу ССМЗ

 Таблиця 3

Критерії	Можливості	Загрози
Сильні сторони	§  Одночасне становлення корпорації коли всі елементи технологічного ланцюжка починають збалансовану роботу від видобутку до торгівлі. §  Весь технологічний цикл складається з власного виробництва. §  Вплив на конкурентів завдяки значним об’ємам продаж, якості і низьких цін. §  Максимально можливого асортименту морської і прісноводної рибопродукції. §  Завдяки значним об’ємам рибопродукції отримувати міжнародну підтримку уряду України. §  Будівництво нових сучасних високотехнологічних підприємств. §  Концентрація значних фінансових, кадрових, адміністративних ресурсів там де це необхідно для розвитку корпорації. §  Власна продукція корпорації. §  Високий імідж корпорації завдяки якості продукції та низький ціні. §  Тісні виробничі взаємовідносини з багатьма потужними рибогосподарськими підприємствами. §  Сучасна логістична система розподілу рибних потоків по Україні. §  Власні технології корпорації вирощуванню цінних видів риб  і отримання осетрової ікри. §  Впровадження сучасних технологій управління повносистемного рибогосподарського об’єднання.	§ Форс-мажорні обставини. § Припинення фінансування. § Протидії конкурентів, які не можуть витримати експансію цін корпорації. § Спроби рейдерських захоплень підприємств корпорації.
Слабкі сторони	§   Труднощі пов’язані з адміністративним опором влади в Україні.

 Головний фактор успіху

 Головним фактором успіху РПК «Рибне подвір’я» є сильна комерційна, моральна і патріотична мотивація її засновників в досягненні головної мети – будівництва повносистемного рибогосподарського об’єднання, аналогів якому в Україні і країнах СНГ  немає, незважаючи на всі труднощі і перешкоди на цьому шляху.

Патріотична мотивація засновників корпорації також полягає в тому, що багато зусиль витрачається і буде витрачатися на відновлення рибогосподарського потенціалу водойм України.

Ресурси

 Аналіз ресурсів для початку будівництва Міжнародної рибної корпорації виглядає наступним чином:

Таблиця 4

Ресурси	Які є зараз	Які можна буде отримати
Фінансові	–	+
Технологічні	+	+
Сировина	–	+
Кадрові	+	+
Можливості маркетингу	+	+
Адміністративні в Україні	+	+
Придбання рибопромислового флоту	+	+
Адміністративні в інших країнах	–	+
Виробничі рибогосподарських підприємств	+	+
Природні водойми України	+	+
Технічні для будівництва рибопереробного комплексу	+	+

 Виробництво і експлуатація

 Плани розвитку

 Важкість розвитку РПК «Рибне подвір’я» полягає в тому, що треба швидко, практично одночасно будувати всі її основні  технологічні компоненти, які розташовані по всій території України.

Але це можливо лише за умов правильної організації системи управління, підбору професійної команди, яка розділяє погляди керівництва корпорації та відповідає всім іншим необхідним вимогам кадрового відбору для такої складної різнопланової справи.

Плани розвитку та його напрямки будуть корегуватися щорічно з урахуванням попиту на ринку рибопродукції.

Інвестиційна стратегія на етапі становлення

 Таблиця 5

Заходи	Місяці
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Ситуаційний аналіз
Формування команди управління
Розробка основних проектів будівництва
Закупівля флоту для роботи в Азово-Чорноморському басейні
Підписання угод з підприємствами України на спільне вирощування риби
Будівництво і робота Центру аквакультури в Києві
Будівництво і робота Центру марикультури на Кінбурській косі
Будівництво рибоприймальних пунктів
Спільне вирощування риби з рибогосподарськими підприємствами
Закупівля риби з водойм України
Вирощування зарибку для водойм України
Будівництво допоміжних підприємств
Імпорт рибопродукції і торгівля

 Плани виробництва

Розробка проекту будівництва потужного виробничого об’єднання рибопромислового напрямку, розробка його планів виробництва, фінансування  та розвитку є справою  концептуального характеру тому, що на цьому шляху буде зустрічатися багато невідомих перешкод адміністративного, політичного, загальносвітового, фінансово-економічного, соціального характеру, передбачити які наперед практично неможливо.

 Але, враховуючи різноплановість виробничого напрямку, високий статус  об’єднання  та інші позитивні складові, ці майбутні невідомі труднощі не зможуть завадити успішному розвитку РПК «Рибне подвір’я».

Основні планові показники роботи РПК «Рибне подвір’я» на 10 років

 Таблиця 6                                                                                                             (тис. тонн)

№ п/п	Напрямки діяльності	Роки
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	Робота Центру аквакультури та інших рибних баз	–	5	10	12	15	20	25	30	40	50
2.	Робота центру марикультури	–	10	25	40	50	60	70	80	90	100
3.	Заготівля риби з водойм України	10	25	25	30	30	30	30	35	40	40
4.	Спільне з р/г підприємствами вирощування риби в Україні	1	3	5	6	8	10	12	15	17	20
5.	Імпорт риби і морепродуктів	1	10	20	30	40	50	50	50	50	50
6.	Зариблення водойм  (тонн)	–	50	70	80	90	100	150	200	300	500
7.	Робота допоміжних підприємств	///	///	///	///	///	///	///	///	///	///

 Примітка:

1. Робота допоміжних підприємств не оцінюється в тоннах рибопродукції.
2. Всі планові показники носять орієнтовний характер и залежатимуть від реального фінансування.
3. Виробництво продуктів осетрівництва та особисто чорної ікри залежатиме від чисельних факторів світового попиту, коливання цін, фінансування осетрової програми, виробничих можливостей, тощо.

Проекти

та маркетингові дослідження  

Таблиця 7    

№ п/п	Проекти
1.	Проект створення РПК «Рибне подвір’я».
2.	Проект створення Центру аквакультури.
3.	Проект створення Центру марикультури.
6.	Проект живорибних баз по Україні.
7.	Проект павільйонів роздрібної торгівлі в Україні.
8.	Проект створення системи закупівлі риби в Україні (живої, охолодженої, мороженої та соленої).
9.	Проект спільного з рибогосподарськими підприємствами вирощування риби в Україні.
10.	Проекти розбудови допоміжних підприємств (технічного оснащення, сітко матеріалів,комбікормовий заводів, тощо).
11.	Проект обладнання живорибного автотранспорту (для перевезення живої риби на далекі відстані, а також для розвезення у роздрібну торгівельну мережу).
12.	Маркетингові дослідження по темі «Структура, ємкість та потреби рибного ринку в України» .

Фінанси                                                      

Витрати і доходи РПК «Рибне подвір’я» по роках і статтях

 Основні витрати і доходи по роках і статтях

 

Таблиця 8                                                                                                                                   (млн. €)

Витрати та доходи	Роки
	1-4	5	6	7	8	9	10	11	12	…
Центр аквакультури у Києві
Витрати	-520	-20	-20	-20	-20	-20	-20	-20	-20	-20
Доходи	0	300	400	400	400	400	400	400	400	400
Всього:	-520	280	380	380	380	380	380	380	380	380
Центр марикультуры на Кінбурській косі, Ягорлицька затока
Витрати	-710	-20	-20	-20	-20	-20	-20	-20	-20	-20
Доходи	0	350	450	450	450	450	450	450	450	450
Всього:	-710	330	430	430	430	430	430	430	430	430
Заготівля риби з водойм України
Витрати	-2	-1	-1	-1	-1	-1	-1	-1	-1	-1
Доходи	2	5	5	6	6	6	6	6	6	6
Всього:	0	4	4	5	5	5	5	5	5	5
Спільне з р/г підприємствами вирощування риби в Україні
Витрати	-8	-2	-2	-2	-2	-2	-2	-2	-2	-2
Доходи	0	12	12	12	12	12	12	12	12	12
Всього:	-8	10	10	10	10	10	10	10	10	10
Зариблення водойм України
Витрати	0	0	0	-1	-1	-1	-1	-1	-1	-1
Доходи	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Всього:	0	0	0	-1	-1	-1	-1	-1	-1	-1
Робота допоміжних підприємств
Витрати	-10	-1	-1	-1	-1	-1	-1	-1	-1	-1
Доходи	0	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Всього:	-10	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Загальні витрати та доходи
Витрати	-1250	-44	-44	-45	-45	-45	-45	-45	-45	-45
Доходи	0	669	969	969	969	969	969	969	969	969
Разом:	-1250	625	955	924	924	924	924	924	924	924

 Примітка:  дані таблиці носять орієнтовний характер і по статтях можуть бути змінені в ту чи іншу сторону.

Основні доходи Центру аквакультури і марикультури (80 %) через п’ять років будуть досягнуті на рахунок реалізації вирощеної чорної ікри осетрових видів риб та реалізації сировини для виробництва осетрового хондроетіну (фармацевтичний препарат для лікування суглобів).

Будівництво логістичного центру в складі Центру аквакультури позитивно вплине на реалізацію торгівельним підприємствам розширеного асортименту рибопродукції і тим самим буде відвойовувати свій сегмент ринку у конкурентів.

Організація сумісного виробництва риби з рибогосподарськими підприємствами України і зариблення Азово-Чорноморського басейну з отримання відповідних квот на вилов риби дасть змогу швидко нарощувати  виробництво и вилов з хорошими фінансовими показниками.

Основні витрати при розбудові РПК «Рибне подвір’я»

 Таблиця 9

№ п/п	Статті витрат	Вартість (млн. €)
Будівництво
1.	Вартість земельної ділянки під будівництво Центру аквакультури у Києві (100 га)	100
2.	Вартість земельної ділянки під забудову Центру марикультури (400÷500 га)	100
3.	Будівництво Центру аквакультури	340
4.	Будівництво Центру марикультури	520
5.	Будівництво допоміжних підприємств	12
	Всього:	1072
Виробничі витрати
1.	Оборотні кошти Центру аквакультури	50
2.	Оборотні кошти Центру марикультури	70
3.	Розвиток інших підприємств	20
	Всього:	140
Інші витрати
1.	Адміністративний ресурс для рішення всіх нестандартних питань	8
2.	Інші непередбачені витрати	30
	Всього:	38
	Разом:	1250

 Розрахунок межі беззбитковості

 Через шість років РПК «Рибне подвір’я» перейде межу беззбитковості і почне працювати в режимі планового прибутку.

 Очікувані результати

 Зараз рибне господарство України знаходиться у стані глибокої затяжної рецесії. Галузь відступила від своєї переважної національної ознаки – нарощування власного видобутку водних живих ресурсів, власного розширеного виробництва харчової і технічної продукції, відтворення рибних запасів.

Країна втратила статус морської рибальської держави, ставши  імпортером сировини та готової рибної продукції, тим самим виявилася вигідним інвестором зарубіжних партнерів і конкурентів.

Але структурна перебудова галузі рибного господарства України у вигляді РПК «Рибне подвір’я», яку доведеться проводити на фоні повного занепаду галузі і світової фінансово-економічної кризи зможе:

• Ініціювати створення необхідних законодавчих, виробничих і адміністративних умов для гарантованого забезпечення мінімального рівня споживання риби і рибопродуктів населенням, а також виробництва іншої сировини для потреб промисловості України.

i    Відновити   рибогосподарський потенціал прісноводних водойм, річок, озер,  водосховищ, заток, лиманів і морських територіальних вод України шляхом повномасштабних полікультурних зариблень промисловими, цінними, рідкими видами риб і тих, що потребують відновлення, а також створення сприятливих штучних умов для їх повного самостійного відновлення.

• Створити додаткові робочі місця (близько 3000 робочих місць, особливо у місцях традиційного рибного промислу) та підвищити життєвий   рівень працівників галузі рибного господарства.

i    Збільшити завантаження  виробничих   потужностей   берегових рибопереробних  підприємств та підприємств, які займаються виготовленням лікувальної, кормової та іншої технічної продукції.i    Знизити собівартість рибопродукції вітчизняного  виробництва.i    Забезпечити не тільки виробництво високоякісної рибної продукції, але й втілити нові прогресивні технології у сфері продажу охолодженою рибопродукції із застосуванням рідкого льоду.i    Створити сприятливе інвестиційне середовище для всіх вітчизняних виробників рибопродукції.i    Стимулювати розвиток  інших  галузей національної економіки,  пов’язаною з рибним господарством – суднобудування,  машинобудування, хімічна промисловість, транспорт, агропромисловий комплекс, тощо.i    Підвищити середній  рівень  споживання  риби, рибопродукції  на душу населення до 24  кг/рік і більше на одного мешканця України.i    Покращити екологічний стан водойм України, відновити природний ареал водних живих ресурсів.

Висновки

 Потужний повносистемний рибопромисловий і рибогосподарський бізнес, пов’язаний з розбудовою РПК «Рибне подвір’я», має достатній запас міцності щодо подолання будь яких фінансових, технічних, адміністративних та інших негативних факторів на шляху сталого стрімкого розвитку.

 Все виробництво РПК «Рибне подвір’я» має високу рентабельність, значні потенційні позитивні можливості відносно конкурентоспроможності власної рибопродукції, тому є вкрай привабливим для українських та іноземних інвесторів.

 Робота РПК «Рибне подвір’я» буде мати цільову природоохоронну спрямованість на відновлення рибогосподарського потенціалу водойм і таким чином буде зміцнювати продовольчу безпеку України