Програма охорони та відновлення природного навколишнього середовища Кінбурнської коси

Опубліковано at 25.03.2020
3189 0

Програма охорони та відновлення природного навколишнього середовища Кінбурнської коси

Загальна частина

Кінбурнська коса розташована в Очаківському районі Миколаївської області в 7 км від м. Очаківа. Коса плоска, низинна, наполовину засажена лісом, має різноманітну ланшафтну структуру.

Рослинність ковильний піщаний степ, який вкритий трав’яною рослинністю, сосновим і дубовим лісом. В східній частині коса в деяких місцях заболочена. На косі росте понад 500 видів рослин, багато з яких є лікарськими: ромашка, чебрець, валеріана, звіробій, м’ята, безсмертник піщаний, золототисячник та ін. У сосновому лісі багато білих грибів.

На косі  багато солоних і прісних озер, які є місцем гніздування білої чаплі, білого лебедя, журавля, крячки, кулика, качки  та інших видів птахів.

Значну наукову і практичну цінність мають донні безхребетні реліктової понто-каспійської фауни (всього 96 видів).

Біля берегів коси є багаті риболовецькі угіддя. В межах акваторії Кінбурнської коси живуть майже усі представники іхтіофауни Чорного моря: осетрові, камбальні, кефалеві, оселедцеві, тріскові, лососеві, частикові та багато інших видів риб, крабів, креветок, тощо.

Однак, наявність на території Кінбурнської коси водночас трьох різних заповідних територій з різним адміністративним підпорядкуванням не сприяє злагодженості їх роботи на благо збереження природи.

«Регіональний ланшафтний парк» (територія 17 790 га, з них 5 631 га акваторії навколо коси) підпорядковується Миколаївськвй облдержадміністрації. Але Миколаївска ОДА не має необхідних коштів на повноцінне утримання та відновлення природних цінностей парку. Коштів у неї ледь вистачає на заробітну плату для неповного складу працівників парку.

Національний природний парк «Білобережжя Святослава» (територія 35 223 га з них 25 000  га акваторій навколо парку) підпорядковується безпосередньо Міністерству енергетики та захисту довкілля України.

Чорноморський біосферний заповідник (частина) підпорядкований Національній академії наук України..

Ідеологічна політика держави, з її примитивними методами управління територією, непродуманими підходами до самої суті необхідності збереження усієї природної спадщини коси, яку в останні роки нещадно знищують «туристи», браконьєри на воді і на суші, бандити та «високопосадовці», не відповідає сучасним потребам, викликам та можливим ризикам знищення унікальної природи півострова.

Висновки:

  1. В останні десятиліття Кінбурнська коса поступово перетворюється з унікальної заповідної території (з ендеміками, рідкісними видами флори, фауни та іхтіофауни) в звичайний забруднений обʼєкт безнравственною та безжалісної експлуатації «натовпом», без понять, без принципів, без природоохоронного світогляду, без дотримання навіть елементарних людских норм поведінки.
  2. Без прийняття державою в особі Кабінету Міністрів України, Міністерством енергетики та захисту довкілля України, Миколаївською облдержадміністрацією, Окаківською райдержадміністрацією, Кінбурнською сільською радою та громадськими організаціями дієвої «Програми охорони та відновлення природного навколишнього середовища Кінбурнської коси», виправити кризисну ситуацію неможливо!!!

Мета програми

Мета «Програми охорони та відновлення природного навколишнього середовища Кінбурнської коси» полягає у наступних діях з боку влади, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, громадськорсті, місцевого населення та «туристів» (організованих та «диких»):

  1. Запобіганні виникненню надзвичайних форс-мажорних ситуацій (пожар, повені, спалахи епідемій фауни, іхтіофауни, людей, тощо).
  2. Утриманні території Кінбурнської коси в стані, який визначений «Проектом організації теритлорії національного природного парку «Білобережжя Святослава», відтворення та реакреаційного використання його природних комплексів і обєктів» (том 1-3), «Проектом організації теритлорії регіонального природного парку «Кінбурнська коса» та «Проектом організації теритлорії Чорноморського біосферного заповідника».
  3. Проведенні постійного моніторингу стану повітря, води (поверхневої та підземної), ланшафту, флори, фауни, іхтіофауни (стан іхтіофауні за остання роки досяк критично низьких відміток: креветка, краби, осетрові, камбальні, кефалеви, тріскові та інші види риб).
  4. Здійсненні нагляду (контролю) природоохоронних заходів.
  5. Відновленні екосистеми Кінбурнської коси (повітря, води, ланшафту, лісів, флори, фауни, іхтіофауни) та збереженні Кінбурнської коси для нащадків в тому вигляді, в якому вона повинна бути без суттєвого антропогенного впливу.
  6. Забезпеченні стало розвитку регіону, зниженні соціальної напруги на косі, організаціі контрольованого реакреаційного туризму, який відповідатиме всім критеріям безпеки для природного навколищнього середровища.
  7. Формуванні сталої природоохоронної свідомості у населення (особливо у дітей).

Способи розв’язання проблем Кінбурнської коси

Головною причиною катастрофічною загрози самого існування заповідних територій Кінбурнської коси, на мою особисту думку, яка базується на 60-ти річному моніторингу цієї території, глубокому науковому  та професійному аналізі фактів та різноманітної інформації, боротьбі, як активного громадського діяча з безліччю злочинів корумпованих представників влади та їх чисельних гілок, є відсутність «сталої природоохоронної свідомості 21-століття» у влади всіх рівнів и гілок, громадськості, місцевого і «туристично-реакреаційного» населення.

Висновоки:

  1. Відсутність необхідного для розвитку країни рівня осробистого розвитку на тлі гіпертрофованої і неконтрольованої алчності, безпринциповості, падінні елементарної гідності та моралі, приводять до «розкладання» людської свідомості.
  2. Розвиток країни та Кінбурнської коси, без формування сталої природоохоронної свідомості людей ні за яких умов неможливий!!! Навіть повне фінансування програм розвитку заповідних територій не приведе до бажаних результатів. Все буде розкрадено…, зруйновано…,  забуте!!! (РЗЗ).
  3. Розвʼязання проблем охорони та відновлення природного навколишнього середовища Кінбурнської коси після вищенаведених мною висловлювань представляється неможливим!!!

Завдання і заходи

Сидіти, нічого не робити і давати на далі шанс негідникам для руйнування природи – це не вихід! Необхідно втілити в життя  «Програму охорони та відновлення природного навколишнього середовища Кінбурнської коси», яка повинна містити необхідні заходи по всіх напрямках, а саме:

1.Кадрові питання. Міністерство енергетики за захисту довкілля України повинно в конкурсному порядку терміново провести новий кадровий відбір на посаду директора НПП «Білобережжя Святослава». Основні вимоги до обраного директора – стала природоохоронна свідомість, готовність безкомпромісно боротися з проявими корупції на всіх рівнях державної влади, відсутність бажання власного збагачення (звісно, а хто ж його поставить на цю посаду, кому він потрібен як борець з мафією і як той, що не приносить гроші керівникам міністерства???)

Висновок – без вирішення керівництвом держави цього принципового питання можна забути на десятиліття про розвиток не тільки Кінбурнської коси, але й усіх інших заповідних територій (мафія і надалі буде процвітати, збагачуючи окремих злочинців у владі).

  1. Управління заповідними територіями. Розподіл територій коси і різне адміністративне підпорядкування унеможливлюють ефективне управління ними. РЛП «Кінбурнська коса» майже не фінансується скудним бюджетом Миколаївської ОДА.

Висновок – обєднання територій парків РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава» є одним з альтернативних рішень по забезпеченню ефективного управління заповідними територіями Кінбурнської коси (принципова згода до цього керівництвом парків досягнута).

3.Формування сталого природоохоронного світогляду у населення Кінбурнської коси (пропозиції щодо формування у керівних кадрів органів державної влади України сталого екологічного світогляду, спрямованого на  збереження водних біоресурсів, надоно керівництву Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління).

Висновок – без проведення постійної планової роботи керівництвом РЛП, НПП, сільскої ради та Очаківською РДА в особі підрозділів Міністерства освіти України по формуванню сталої природоохоронної свідомості у населення (особливо у дітей) досягти бажаних результатів щодо захисту і відновленню довкілля – неможливо!!! 

4.Відновлення іхтіофауни. Для повного відновлення природного спектру іхтіофауни в «Програмі охорони та відновлення природного навколишнього середовища Кінбурнської коси»  необхідно зробити наступне дієві кроки:

  • Відновлення промислових видів риб (осетрових, кефалевих, частикових) необхідно організувати за рахунок спрямування компенсаційних коштів за нанесення збитків рибному господарству Миколаївської області при будівництві Ташликської ГАЕС на розвиток рибного господарства Кінбурнської коси (домовленість досягнута на нараді в Миколаївській ОДА 17.01. 2020 р., шляхом створення спеціального комунального підприємства і використання для цього занедбаного рибного господарства (200 га) на Кінбернській косі).
  • Відновлення інших непромислових видів риб, креветки, крабів та інших необхідно провести виключно пятирічною забороною промислового та любительського лову (виключення – науковий моніторинговий лов).

Висновокальтернативи такому підходу до відновлення іхтіофауни регіона на данмий момент не існує!!!

Також необхідно уділити увагу наступним напрямкам:

  • Запобігання хворобам тварин та птахів.
  • Запобігання руйнуванню ланшафту автотранспортом.
  • Запобігання знищення лісів при промисловому зборі грибів і рослин.
  • Запобігання діям браконьєрів на воді і суші, відновлення флори та фауни..
  • Запобігання забруднення водойм і коси.
  • Зменшення навантаження на косу та організація щадної реакреації.
  • Відновлення водообміну водойм Кінбурнської коси з Чорним морем, Ягорлицькою затокою та Дніпро-Бузьким лиманом.
  • Проведення анкетування серед місцевого населення та відвідувачів Кінбурнської коси, забезпечення вільного доступу громадськості до інформації про стан довкілля регіону, тощо.

Джерела фінансування та прогнозні обсяги

Пргнозні джерела фінансування «Програми охорони та відновлення природного навколишнього середовища Кінбурнської коси»:

  1. Інвестиції, які передбачені щорічним планом заходів з реалізації Стратегії розвитку Миколаївської області на відповідний період:

Напрямок 1.4. «Розвиток туристичної індустрії».

Напрямок 2.1. «Збереження навколишнього природного середовища».

Напрямок 3.1. «Підвищення рівня зайнятості сільського населення».

Напрямок 3.2. «Комплексний розвиток територій в інтересах територіальних громад». (Загальний обзяг для Кінбу

рнської коси – не визначений).

 

  1. Окремий напрямок – компенсаційні кошти за за нанесення збитків рибному господарству Миколаївської області при будівництві Ташликської ГАЕС (Розпорядження Кабінету Міністрів України № 342-р від 17 червня 2002 р.). (Загальний обзяг 150000000 грн.).
  2. Додаткові рекомендовані джерела фінансування:
  3. Забезпечення додаткового фінансування шляхом складання договорів з користувачами природних ресурсів РЛП та НПП.
  4. 2. Надання платних послуг відвідувачам НПП згідно Постанови Кабміну від 28.12.2000 р. № 1913.
  5. Створення екологічного фонду парку.
  6. Пошук та отримання міжнародних грантів на здійснення природоохоронних заходів та заходів по відтворенню водних та інших біоресурсів, а також реліктової флори Кінбурської коси.
  7. Пожертви організацій та громадян на розвиток Кінбурнської коси.
  8. Міжнародні гранти.

(Загальний обзяг – не обмежений).

 

Очікувані результати, ефективність програми, ризики

При виконанні «Програми охорони та відновлення природного навколишнього середовища Кінбурнської коси» і виконанні  основних  невідкладних заходів українське суспільство та міндародні природоохоронні організації мають оцінювати ефективність програми та очікувати результати по наступних критеріях:

  1. Зростання надходження коштів  за рахунок власного продажу квитків  за перебування на заповідній території (в декілька разів за перші три місяці роботи парку в умовах оптимізації його роботи).
  2. Поліпшення екологічних маркерів за рахунок більш дієвого контролю за екологічним забрудненням території і акваторії парку та антропогенним навантаженням (організований та стихійний туризм, промисловий збвір грибів, тощо).
  3. Зменьшення соціальної напруги за рахунок  залучення місцевого населення до роботи в парку.
  4. Покращення якості та збільшення об’ємів наукової роботи за рахунок залучення відповідних фахівців і розробки необхідних наукових прикладних і академічних програм.
  5. Зростання об’ємів і різноманіття водних біоресурсів парку за рахунок більш дієвого контролю за законністю вилучення, запобіганню браконьєрству, повної заборони промислового і любительського лову, а також роботи по відтворенню промислових видів риб у відновленому рибогосподарському підприємстві.
  6. Зростання кількості та різноманіття флори парку за рахунок більш дієвої охорони, а також за рахунок боротьби з браконьєрством (орхідейне поле. Та інші ендеміки).
  7. Підвищення рівня чистоти на косі, на якій складуться умови для підвищення загальної культури природокористування місцевого населення та «туристів».
  8. Покращення постійної планової кропіткої роботи з населенням Кінбурської коси по формуванню у них сталого екологічного світогляду, особливо у молоді.
  9. Зменьшення переліку небезпечних для довкілля ризиків та максимально можливе помʼякшення їх негативних наслідків для навколищнього природного середовища Кінбурнської коси.

Для запобігання ризиків необхідно надати обʼєктивну оцінку природному стану регіону через «Оцінку впливу на довкілля» (ОВД) за допомогою фахівців спеціалізованих організацій на підставі великої кількості маркерів по всіх напрямках роботи НПП, РЛП, лісового господарства, сільської ради, населення, рибогосподарських та інших підприємств і організацій  регіону.

Ризики, які можуть задати шкоди реалізації «Програми охорони та відновлення природного навколишнього середовища Кінбурнської коси»:

  1. Систематичні ризики: екологічні, правові, законодавчі, соціальні.
  2. Несистематичні ризики:
  • Виробничі:збільшення вартості програми, втрата часу, низька якість робіт, технологічні та іноваційні ризики.

Фінансиві – недотримання графіків фінансування.

Інші: адміністративні, кадрові, форс-мажорні,тощо.

 Для суттєвого уникнення ризиків по програмі пропоную розробити та включитив в «Програму охорони та відновлення природного навколишнього середовища Кінбурнської коси» спеціальний розділ у вигляді «Заходів по протидії загрозі ризимам по проекту».

Висновок

Успіх у виконанні «Програми охорони та відновлення природного навколишнього середовища Кінбурнської коси» може бути забезпечений лише за умов наявності сильної моральної мотивації авторів, місцевого населення, чиновників усіх рівней влади, виконавців програми, небайдужих людей та інших в досягненні головної мети – створення на Кінбурнській косі обʼєднаного вертикально интегрированого повносистемного, самодостатнього і автономно керованого Національного прирлодного парку з розвинутою системою власного господарства при строгому дотриманні природоохоронного законодавства та принципів раціонального природокористування.

 

 

 

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Проект відновлення Кінбурнського рибного господарства

Створено - 25.03.2020 0
Проект відновлення  Кінбурнського рибного господарства  Преамбула   Разом з іншими підрозділами агропромислового комплексу держави, та іншими рибними господарствами України Кінбурнське рибне…

Концепція реформування Державної екологічної інспекції

Створено - 10.09.2019 0
КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНСПЕКЦІЇ УКРАЇНИ Державна екологічна інспекція України (далі-Держекоінспекція) відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого…

«Особливості здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, використання і відтворення водних біоресурсів»

Створено - 20.10.2019 0
Міністерство екології та захисту довкілля Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління Реферат по темі: «Особливості здійснення державного нагляду (контролю)…

Екологічний стан водойм Києва

Створено - 25.05.2020 0
Екологічний стан водойм Києва Антропогенне навантаження на водойми  Києва (≈ 500) пов’язане з постійним забрудненням навколишнього середовища різним сміттям хімічними…