Проєкт створення “Транснаціональної рибної корпорації” (Частина 2)

 Транснаціональна рибна корпорація

 Рибопромислова інфраструктура

 Управляюча компанія ТРК

ТРК – це холдинг до складу якого входитимуть різноманітні незалежні рибогосподарські підприємства які матимуть статус юридичних осіб.

Місце розташування – Київ.

Така схема розбудови найбільш доцільна у зв’язку з тим, що ці рибогосподарські підприємства будуть віддалені один від одного на значні відстані і працюватимуть за різноманітними за змістом виробничими програмами.

 Організаційна схема

 Рада засновників. До її складу входитимуть усі засновники ТРК. Основне завдання ради – прийняття глобальних рішень щодо відкриття нових філій, затвердження проєктів та річного фінансування ТРК, розподіл дивідендів, тощо.

Головує на раді засновників – головний акціонер ТРК.

Рада директорів.  До її складу входитимуть: Президент ТРК, заступники Президента, засновники корпорації, директори  підприємств (основних), тощо. Очолює Раду директорів Президент ТРК. Коло питань Ради директорів – стратегія розвитку, фінанси, звітність, тощо.

Інформаційно-аналітичний центр – це інтелектуально-аналітичний орган ТРК, головне завдання якого збір і обробка всієї необхідної інформації стосовно функціонування і розвитку корпорації (по всіх напрямках діяльності).

Основна форма роботи після збору необхідної інформації  –  “мозковий штурм” для вироблення рекомендацій крівництву ТРК при прийнятті відповідальних рішень.

В роботі Інформаційно-аналітичного центру прийматимуть участь провідні фахівці ТРК коли необхідно фахово, багатогранно висвітлити проблему і знайти правильне рішення.

Президент організовуватиме поточну роботу ТРК,  представлятиме корпорацію в органах державної влади, проводитиме кадрову політику, контролюватиме фінансову діяльність, забезпечуватиме безпеку підприємств корпорації, організовуватиме роботу міжнарожних фідій корпорації, відповідатиме за загальний розвиток корпорації.

Перший заступник Президента.  Одночасно з функціями першого заступника Президента очолюватиме рибопромислову компанію.

Заступник Президента. Відповідатиме за виробничу діяльність корпорації, оптово-роздрібну торгівлю, технічне та матеріально-технічне забезпечення, транспортні перевезення, логістику, тощо.

Заступник Президента. Відповідає за фінансово-економічну діяльність корпорації, кадри, документальне забезпечення та маркетинг.

 Аквакультура

 Головним підприємством ТРК повинен стати побудований у Києві Рибний комплекс у складі логістичного центру (холодильники), живорибної бази, рибної бази, підприємства рибопереробки та інше.

Стратегічною ціллю будівництва Рибного комплексу треба вважати створення рибогосподарського підприємства, яке стане головним інтелектуальним і науково-виробничим центром розвитку аквакультури на Україні.

Завдання Рибного комплексу при його функціонуванні:

Логістична обробка усіх потоків рибної продукції, які проходитимуть через комплекс:

– по імпорту замороженої рибопродукції;

– рибопродукції з водойм України, яку виловили з Азово-Чорноморського басейну, каскаду дніпровських водосховищ, інших внутрішніх водойм України та Спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ);

– рибопродукції власного виробництва, яка вирощена в Україні;

– рибопродукції по договорах спільного вирощування риби та інших водних біоресурсів з рибогосподарськими підприємствами.

– Рибопереробка з власної та іншої сировини.

– Виробництво рибних комбікормів з відходів рибопереробки.

– Робота живорибної та рибної баз.

– Робота селекційно-генетичного центру:

– формування ремонтно-маткових стад всіх цінних і промислових видів риб України;

– проведення необхідної прикладної наукової роботи для розвитку аквакультури на Україні.

– вирощування зарибку цінних і промислових видів риб для потреб ТРК, а також для зариблення водойм України по Програмі відновлення рибогосподарських водойм України.

– Вирощування цінних видів риб в індустріальних рибних господарствах (УЗВ, басейнах і садках для реалізації).

 Інфраструктура Рибного комплексу

 Логістичний центр

 Для організації  якісного збереження рибопродукції яка  надходитиме по імпорту і може швидко втрачати необхідні споживчі властивості у разі порушення умов зберігання, а також для обробки товарних потоків риби і морепродуктів з водойм України, для організації планомірної оптової, дрібнооптової та -роздрібної торгівлі і безперебійного постачання рибної сировини рибопереробному комплексу, необхідно побудувати в складі Рибного комплексу спеціалізований логістичний центр.

Загальна виробнича потужність Рибного комплексу (імпорт, видобуток, власне вирощування, закупівля) складатиме до 100.000 тонн/рік по рибі і морепродуктам (одноразове зберігання рибопродуктів з температурою до -30˚С).

Логістичний центр також повинен обробляти потоки живої риби та свіжої охолодженої риби з температурами -0,5 ÷ +0,5˚С для потреб Києва, його передмістя, інших регіонів країни. Ці потоки надходитимуть від власних живорибної і рибної баз.

Розвиток роздрібної торгівельної мережі рибопродуктів можна відкласти на другий етап розвитку корпорації, зосередившись спочатку на оптовому ринку. Також логістичний центр повинен мати розвинутий парк спеціалізованих автомобілів для перевезення живої, охолодженої та мороженої риби, пристосований для перевезення як оптової так і для роздрібної торгівлі рибопродукцією.

Для отримання повного товарного асортименту та його постійного підтримання в оптової мережі ТРК вимушена буде імпортувати в доповнення к власному видобутку ще цілий асортиментний перелік  риби і морепродуктів з різних країн: Норвегії, Ісландії, В’єтнаму, Китаю, Нової Зеландії, тощо.

Загальний об’єм імпорту корпорації може складати 25÷50 % від загального об’єму продаж. Основні рибо і морепродукти що доцільно імпортувати з Північної Атлантики – тріска, сьомга, мерлуза, палтус, вугор, оселедець, червоний окунь, лобстери, мушлі, краби та інші.

Імпорт з Тихоокеанського регіону повинен передбачати дальносхідні групи лососевих: горбуша, нерка, чавича, кета, та червона ікра з них для фасування і продажу. Також імпортувати слід крабів, креветок, устриць, лавраків, окунів, пангасіусів та інших видів риб і морепродуктів з В’єтнаму, Китаю, Індії.  

 Живорибні бази

 Тільки жива, здорова риба має найвищу споживчу якість при її реалізації. Тому ТРК потрібно намагатися як найбільше продавати живої риби для населення і тільки там де це неможливо організувати, переходити на реалізацію риби в охолодженому або замороженому вигляді.

Для безперебійного постачання живої риби в торгівельну мережу в будь яку пору року, при будь-який погоді, в повному асортименті, а також враховуючи значні потреби України в цій продукції, необхідно мати виробничі потужності для одноразового утримання живої риби в розмірі не менш як 2000 тонн в кожному комплексі.

Для довготривалого утримання риби перед реалізацією (до 100 днів і більше), температури технологічної води не повинна перевищувати 6°С. Для забезпечення таких технологічних умов для збереження риби, необхідно на кожній живорибній базі окрім відкритих водойм побудувати УЗВ на 1000 тонн одночасного зберігання живої риби.

Під час транспортування, реалізації в роздрібній торгівельній мережі, вантажних маніпуляцій частина їх може зазнати фізичних ушкоджень і втрату товарного вигляду. Таку рибу необхідно відразу відправляти на переробку.

Живорибні бази повинні мати свого штатного ветеринарного лікаря, функціональні обов’язки якого повинні бути зосередженні на якості рибопродукції і недопущення у торгівельну мережу хворої або неякісної риби.

Кожна партія риб, яка  завозитиметься на живорибну базу повинна проходити ветеринарну перевірку (перевірку ветеринарних свідоцтв постачальників риби, візуальну перевірку підтвердження якості, де необхідно проведення власною лабораторією Рибного комплексу хімічної, бактеріальної, гістологічної перевірки).

На кожну, навіть малу партію рибопродукції що виходить з живорибної бази і потрапляє у торгівельну мережу, необхідно виписувати своє ветеринарне свідоцтво і сертифікат якості з несенням відповідної карної відповідальності. Тільки такі суворі правила зможуть утримувати якість рибопродукції.

Бажано, щоб уся риба, яка потраплятиме в роздрібну торгівельну мережу проходила через живорибні бази. Це дасть можливість втілити надійний контроль якості і сформувати необхідний асортимент риб, які потрапили на базу також з інших рибних господарств.

 Рибні бази

 Основними елементами рибних баз будуть: цех прийому та упаковки живої, свіжої без льоду (таке можливо, якщо оптові бази розташовані на невеликій відстані від місць вилову) або свіжої охолодженої риби у рідкому льоді (необхідно мати на кожній базі свій власний генератор рідкого льоду з необхідною потужністю).

Такий цех повинен мати необхідне технологічне обладнання у вигляді спеціально сконструйованих столів прийому свіжої охолодженої риби з великих автомобільних ізотермічних цистерн,  де риба просто повинна зливатися разом із льодом на стіл.

Рідкий лід повинен просочуватися униз в спеціальні цистерни для подальшої його регенерації. Риба при цьому повинна вручну перебиратися, проходити ветеринарний та технологічний огляд на предмет захворювань та зовнішніх ушкоджень, сортуватися, перекладатися у поліпропіленову тару з поліетиленовими пакетами, зважуватися, заливатися рідким льодом і маркуватися (маркування повинно вказувати інформацію відносно виду риб, її розмірів і навішувань, дати вилову і кінцевого споживання, ветеринарної відмітки, назви оптової бази, умов зберігання, харчової цінності, тощо).

У разі, якщо риба приходитиме на базу в іншій тарі, то все одно рибу необхідно висипати на сортувальні столи і проводити з нею вищезгадані технологічні операції, заливаючи її новим, свіжим рідким льодом.

Холодильні камери в яких зберігатиметься риба у рідкому льоді, повинні ипти температуру -2,5°С ÷ -5°С.

Термін зберігання риби в таких умовах до 12 днів, починаючи з дати вилову, з рахунком того, що буде ще запас до восьми днів  для реалізації цієї риби у роздрібній торгівельній мережі (за допомогою спеціальних добавок до рідкого льоду термін реалізації може бути пролонгований до 20 днів).

Рибні бази також повинні обслуговуватися ветеринарним лікарем.

Рибопереробка

 Рибопереробні комплекси в складі ТРК повинні будуватися по сучасних проєктах з дотриманням всіх технологічних вимог. Вони відіграватимуть значну роль в виробничій програмі тому, що продукція підприємства виготовлятиметься на 90 % з власної сировини, матиме широкий асортимент, привабливу, конкурентоспроможну ціну і тому їх продукція стане якісним високоліквідним товаром в України і поза її межами.

Для асортименту, безперебійної роботи і повного завантаження рибопереробного комплексу додатково необхідно  буде закуповувати рибу з різних джерел, таких як імпорт, закупівля риби з Азово-Чорноморського басейну, каскаду дніпровських водосховищ, рибогосподарських підприємств аквакультури, підприємств СТРГ, тощо.

Рибопереробні комплекси будуватимуться за вимогами Міжнародного стандарту якості ISO-9000-22000.

Найбільш економічно вигідна продукція рибопереробки – це консервна, пресервна, рибна кулінарія, напівфабрикати.

Консервна продукція найбільш вигідна при виробництві великих партій консервів масляної групи з дешевою власною сировиною (сардинела, сардина, оселедець, сайра, салака, кілька, бичок…). Ці види консервів в основному для бідного населення.

Виробництво консервної продукції з цінних видів риб і морепродуктів також економічно вигідно, особливо коли продукція орієнтуватиметься на експорт.

Рибопереробний комплекс складатимкться з наступних компонентів: цехів по виробництву жерстяних банок, пресервної і скляної тари, цехів по прийому риби і первинної її обробки, виробництву консервів, пресервів, фасування ікри, засолки, копчення, сушіння, рибної кулінарії, лабораторії, упаковки рибопродукції, мийного, складу кінцевої продукції.

Рентабельність рибопереробного підприємства складатиме 20-30 %. На власній сировині – більше 50 %.

Основа успіху рибопереробного комплексу ТРК – це висока та стабільна якість усіх видів продукції на всіх етапах виробництва.

 Виробництво рибних комбікормів

 Враховуючи значні об’єми відходів від консервного виробництва необхідно спроектувати для Рибного комплексу одразу і завод по виробництву комкормів для риб.

Нихька вартість рибних відходів (їх процентна доля у кормі складатиме близько 50-70 %; інші складові: зернові суміші, премікси, мінеральні добавки, тощо) знижує собівартість рибних комбикормів. Такі комбікорми доцільно використосовувати як додатковий корм для коропових, сомових та інших видів риб як у водоймах, так і в Установках замкненого водопостачання (УЗВ), або для вирощування риб у басейнах і у садках. Корми вироблятимуться у вигляді пресованих гранул різних фракцій (1÷12 мм). Для збереження цих кормів та тих, які вироблятимуться необхідно передбачити будівництво спеціальних складів з температурами  від -1°С ÷ +1°С .

Для повномасштабного виробництва рибних комбікормів бажано збудувати комбікормовий завод за допомогою провідних світових компаній (ВіоМар, Аллер Аква та інших) які спеціалізуються саме на виробництві рибних комбікормів.

Такий підхід до будівництва комбікормового заводу відразу виведе ТРК в лідери аквакультури і марікультури в Україні.

Собівартість комбікормів власного виробництва мінімум на 30 % менше за імпортні комбікорми, що в свою чергу зробить рибопродукцію ТРК значно дешевше за конкурентів (навіть іноземних). Крім того:

– взаємодія комбікормового заводу ТРК з провідними компаніями дозволить використовувати новітні технології;

Важливим буде токож спільне будівництво заводу преміксів для рибних комбікормів, які повністю забезпечать українське рибне кормовиробництво важлими компонентами кормів.

З таблиці 2 (дивись нижче) видно що:

Незадовільнений попит на племінний рибопосадковий матеріал на ринку України є значним і тому робота ТРК по його задовільнення є перспективною з комерційної точки зору.

Повноцінна робота СГЦ ТРК потребує значних площ спеціалізованих водойм для утримання ремонтно-маткового поголів’я (> 17.000 га), виросних водойм (> 50.000 га) та значних заводських площ в системах УЗВ з регульованими параметрами водного середовища. Тому після будівництва СГЦ ТРК повинен об’єднатися з іншими рибогосподарськими підприємствами України, які захочуть вирощувати зарибок і які мають відповідні виробничі можливості.

 Реконструкція рибогосподарських підприємств

Виробнича програма ТРК спрямовуватиметься на те, щоб усі підприємства корпорації, у тому числі працюючі як підприємства-партнери, працювали на максимально можливому рівні завантаження (≈ 90 %). Для ефективної роботи цих підприємств потрібна відповідна капітальна реконструкція їх виробничих потужностей.

Реконструкція має передбачати впровадження найсучасніших та найефективніших технологій вирощування риби, її переробки та іншого.

Процес реконструкції підприємств, що діють, не повинен припинятися. Це постійний процес удосконалення, що дозволяє триматись у лідерах на ринку рибопродукції.

 Допоміжні підприємства

  Успішна рибогосподарська діяльність ТРК буде неможлива без роботи спеціалізованих допоміжних підприємств, таких як спеціалізоване транспортне підприємство для перевезення, замороженої та охолодженої рибопродукції за допомогою якого можна буде орендувати відсутні авторефрижератори.

Для перевезення живої риби та рибопосадкового матеріалу необхідно закупити спеціальний автотранспорт із системою забезпечення киснем або переобладнати автомобілі під перевезення живої риби з бочками, кисневим обладнанням та запірною арматурою.

Спеціалізоване пересувне будівельне підприємство необхідне для розвитку аквакультури і марікультури. Головне завдання – ремонт, реконструкція та будівництво гідроспоруд, технологічних водойм, насосних станцій і так далі.

Підприємство технологічного оснащення необхідне для виробництва риболовних сіток, садків, неводів, кисневого устаткування, нестандартного устаткування рибних господарств, інкубаційного устаткування, спеціалізованих плавзасобів, очеретяносилок, автоматичних годівниць, аераційногно обладнання та іншого.

Потреби аквакультури України в рибопосадковому матеріалі

(на найближчі 10  років)

Таблиця 7  

№ п/п	Види риб	Площа водойм для зариб лення (тис. га.)	Кіль кість зариб ку на 1 га (штук)	Всього на рік зарибку (млн. штук)	Вага вилову риби  (тис. тонн)	Кількість ремонтно -маточ ного поголів’я (штук)	Вага ремонт но-мато чного пого лів’я (тонн)	Площа мат кових во дойм (га) **
Аквакультура (1,3 млн. га)
1.	Білий амур	1.000	50	50	15	2.000	20	1000
2.	Чорний амур	1.000	15	15	5	1.000	10	100
3.	Білий товстол.	1.000	300	300	150	30.000	300	1.000
4.	Строкат. товст.	1.000	200	200	100	20.000	200	1.000
5.	Короп   *	1.000	500	500	300	40.000	300	1.000
6.	Линь	1.000	25	25	2	2.000	5	10
7.	Карась	100	25	25	2	2.000	5	10
8.	Лящ	1000	50	50	10	2.000	3	10
9.	Рибець, тараня	500	200	100	8	50.000	37	200
10.	Сом (усі види)	1.000	50	20	2	10.000	100	1.000
11.	Щука	500	100	50	2	25.000	50	1.000
12.	Жерех	500	10	5	1	1.000	3	1.000
13.	Судак	1.000	100	100	10	15.000	100	1.000
14.	Сигові ***	900	200	180	50	100.000	500	2.000
15.	Буффало	500	200	100	15	10.000	80	1.000
16.	Риби для УЗВ		–	–	5	–	–	–
17.	Осетрові	900	100	90	10	2.000	50	1.000
18.	Веслонос	1.000	100	100	10	2.000	50	1.000
19.	Вугор	100	1000	100	1	1.000	2	100
20.	Форель*	100	100	20	10	20.000	60	–
21.	Лососеві	1.000	50	50	30	100.000	360	4.000
22.	Тріскові (налим)	100	100	10	1	1000	5	500
23.	Інші види риб	–	–	–	1	–	–	–
24.	Раки*	–	–	–	10	–	–	–
	Всього:	1200.000	х	1.900	750	х	2.200	х

 

Примітка:

* – з урахуванням інтенсивного вирощування у водоймах, садках, УЗВ (установках замкненого водопостачання);

 **- вирощування ремонтно-маткового поголів’я в монокультурі (рослиноїдні та деякі інші види риб у полікультурі;

***- зариблення вказано цьогорічкою, але в деякі водойми зариблення буде відбуватися мальками, а також личинкою «на плав»;

промислове повернення може коливатися від 10÷30%;

площа виросних водойм може бути 30.000÷50.000 га;Загальна вага зарибку 1.900 млн. штук з вагою 1÷30 гр. буде складати 30.000 тонн/рік (кількість товарної риби у 2009 році).

 

Головними напрямками роботи в науково-прикладній селекції СГЦ треба вважати наступне:

Вивчення загальних питань біології промислових риб водойм України пошук перспективних напрямків аквакультури та марикультури.

Формування та експлуатація репродуктивних стад промислових та цінних видів риб від плідників які пройшли генетичну паспортизацію.

Розвиток товарної аквакультури  (годування,  хвороби,  технології вирощування, тощо).

Збереження та охорона генофонду та відновлення природних популяцій риб, створення колекцій порід.

Кріоконсервація статевих продуктів риб та інших гідробіонтів.

Створення нових порід  та груп (коропових, лососевих, сигових, осетрових, тощо).

Відтворення цінних видів риб (лососеві, сигові, осетрові, камбальні, тощо) для вселення в природні водойми і вирощування молоді різних видів та порід риб для товарного вирощування.

Вивчення генома риб для цільової селекції на підвищення продуктивності, толерантності до негативних факторів середовища та стійкості до хвороб, розробка ДНК-тестування для встановлення породної належності ремонтно-маткового поголів’я риб.

Розробка методик молекулярно-генетичного аналізу та рекомендацій щодо використання ДНК – діагностики для встановлення породної приналежності.

Розробка нормативно документації для племінного рибництва і збереження високо гетерогенних, унікальних колекцій промислових, цінних та зникаючих видів риб.

Створення високопродуктивних внутрівидових міжвидових гібридів з високими продуктивними та рибоводними показниками, виведення нових порід і порідних груп.

Виведення порід,  які мають покращені смакові властивості, більш живильні та з більшою часткою поживних частин тіла.

Виведення порід, які спроможні до максимального споживання кормових організмів водойм.

Проведення консультацій, навчань фахівців ТРК та фахівців з рибогосподарських підприємств-партнерів, допомога у виробничій діяльності, тощо.

Племінна робота центру спрямовуватиметться на втілення комплексу організаційних і рибоводних заходів, які зможуть покращати спадкоємні якості і підвищити продуктивність ставових риб.

До цих заходів можна віднести дотримання технології вирощування, дотримання методів підбору і відбору, повноцінне харчування на всіх етапах розвитку.

У племінній справі важливо точно визначити які рибогосподарські властивості треба одержати, для якої зони рибництва, які ця порода повинна мати позитивні особливості. Кінцева мета племінної справи – виведення нових порід та гібридів, які дадуть підвищення рибопродуктивності (на 10-25%) і якості риби при менших витратах.

Селекційний-генетичний центр (СГЦ) стане науково-виробничим центром, який забезпечуватиме швидке втілення наукових розробок у виробництво, що дозволить значно підняти ефективність рибництва та кваліфікацію фахівців, прискорить якісну підготовку студентів в галузі сучасних методів риборозведення, вирощування різноманітних видів риб на підставі вітчизняних та іноземних науково-технічних досягнень.

СГЦ – це інформаційно-методичний центр в галузі аквакультури і марикультури, який володітиме всіма сучасними інформаційними технологіями і банком даних по технологіях рибництва.

СГЦ повинен розробити комплексну систему вирощування рибопосадкового матеріалу, яка базуватиметься на розподілі окремих етапів вирощування зарибку (утримання ремонтно-маткових стад риб, інкубації, вирощування мальків та зарибку) по різних типах господарств та установленні між ними стійких технологічних та господарських зв’язків.

 При цьому на цих філіях і рибогосподарських господарствах фахівцями центру проводитимуться комплексні роботи з бонітировки.

Для ефективної роботи усіх підприємств, які залучатимуться у вирощування рибопосадкового матеріалу, необхідно провести відповідну реконструкцію, яка зможе переоснастити інкубаційні цехи та малькові водойми до відповідності сучасним технологіям риборозведення.

Безпосередньо центр повинен бути розташований у Києві, а його філія (марикультурна) на Кінбурській косі (Миколаївска область, Очаківський район).

У Києві треба побудувати головний офіс, наукову базу, сформувати ремонтно-маткові стада риб які треба вирощувати для реанімації внутрішніх водойм і розвитку континентальної аквакультури (рослиноїдні, коропові, осетрові, частикові, лососеві, сигові, чукучанові, сомові, угореві, тріскових, тощо).

 Вирощування цінних видів риб

 Враховуючи необхідність забезпечення вищого цінового асортименту рибопродукції у оптово-роздрібній торгівлі з одного боку, а також необхідність проведення наукових досліджень з другого, доцільним буде в складі Рибного комплексу побудувати виробничі потужності для вирощування цінних видів риб.

Основними видами риб для вирощування треба вважати: осетрові (білуга, російський та сибірські осетри, стерлядь, веслоноса та гібриди-бестер, остер,…), угореві, лососеві (форель), сигових (білорибиця, нельма,…), тіляпії, сомові, тощо.

Стратегія вирощування цінних видів риб в аквакультурі  спрямовуватиметься перш за все на вирощування товарної рибної продукції (осетрові, камбальні та лососеві на ікру будуть зосереджені на Кінбурській косі де є можливість вирощувати рибу в умовах морської води до 18 ‰).

Об’єми виробництва даної цінової групи визначатимуться при проектуванні Рибного комплексу. Але доцільним треба вважати загальну потужність в межах до 1.000 тонн/рік.

Вирощування цінних видів риб потрібно проводити у Установках замкненого водопостачання (УЗВ) з регульованими параметрами водного середовища. Усі УЗВ будуть інтегровані в загальні інженерні споруди Рибного комплексу для досягнення максимального технологічного і економічного ефекту.

Осетровий комплекс. 

Метою будівництва ТРК осетрового комплексу – створення потужного рибогосподарського підприємства, яке стане головним інтелектуальним та науково-виробничим центром розвитку осетрової аквакультури не лише в Україні, а й у Світі (спільно з філією ТРК в Австралії).

Осетровий комплекс, заточений під виробництво осетрової «чорної ікри», має стати головним фінансовим донором ТРК.

Завдання осетрового комплексу:

 Формування та утримання колекційних та промислових ремонтно-маточних стад осетрових риб (білуга, російський осетр, севрюга, шип, стерлядь, веслоніс та їх гібриди).

Інкубація ікри, вирощування осетрового рибопосадкового матеріалу та інших цінних видів риб для комерційного та екологічного використання.

 Виробництво заплідненої ікри осетрових видів риб і відправки її в Автралійський підрозділ ТРК для вирощування їх в промислових масштабах.  

 Вирощування осетрових видів риб з метою виробництва «чорної» ікри, м’яса осетрових риб, хрящів для виробництва хондроїтину (голови, хребти, хвости, жучки для фармацевтики).

 Проведення комплексу фундаментальних та прикладних наукових досліджень.

 Формування колекції осетрових та інших цінних видів риб (необхідне для: збереження світового генофонду осетрових та інших цінних видів риб, забезпечення у повному обсязі осетровим рибопосадковим матеріалом своїх рибогосподарських підприємств та підприємств-партнерів корпорації).

Промислове вирощування осетрових видів риб на «ікру» та на «м’ясо» відбуватиметься виключно в умовах рибного заводу в:

– Установки замкнутого водопостачання (УЗВ) на прісній воді в строго контрольованих параметрах довкілля риб (температура, вміст кисню, рН, хімічна та біологічна чистота води, її структура, водообмін, і так далі).

В УЗВ на прісній воді осетри перебуватимуть у перший та останній рік перед вилученням ікри.

– В Установках оборотного водопостачання (УОВ) на морській воді з корекцією кисню (О2). В УОВ на морській воді вирощуватиметься товарні осетри та ремонтне стадо.

У зв’язку з тим, що осетрові види риб здебільшого анадромні евригалінні риби (тобто риби, розмноження яких відбувається у прісній воді, а нагул у морській за винятком веслоноса та стерляді), при проектуванні осетрового комплексу необхідно передбачити спеціальні компенсаційні гібридні УЗВ та УОВ на яких плавно можна буде змінювати солоність води (від 37 ‰ до 0 ‰ і в зворотньому напрямку) і таким чином адаптувати риб до нових умов їх проживання.

Усі УЗВ та УОВ інтегруватимуться у загальні інженерно-технічні споруди заводу для досягнення максимального технологічного та економічного ефекту.

Для відтворення у самок осетрових риб ікра здаватиметься методом прижиттєвого відбору. Самки при цьому будуть використовуватися кілька разів у житті.

Для отримання харчової ікри самки забиватимуться (іншого, більш гуманного способу отримати якісну ікру на даний момент у світі немає).

Основними рибами УЗВ будуть: білуга, російський осетр, севрюга, шпилька, веслонос, стерлядь, різноманітні осетрові гібриди (бестер, остер, і так далі). Доцільно також розводити інші цінні види риб: лососеві види, вугрів, тіляпії, сомових та інших.

Стратегія вирощування цінних видів риб спрямовуватиметься насамперед на вирощування осетрових самок, що містять «чорну ікру» (самці будуть спрямовані на дорощування реалізацію на «м’ясо» на четвертому році життя).

Осетровий комплекс повинен мати інкубаційно-мальковий, виростний модулі, а також модулі виробництва «чорної ікри» та «м’яса» осетрових.

Вирощування зарибку

 Перспективний розвиток ТРК неможливий без суттєвого розвитку аквакультури в Україні і збільшення (у 40-50 разів) виробництва рибопродукції в максимально можливому асортименті.

Але розвиток аквакультури в свою чергу може бути досягнутий виключно за умов вирощування необхідної кількості рибопосадкового матеріалу в полікультурному асортименті, який відповідатимє природним біопродуктивним можливостям водойм.

Сучасне рибництво нашої держави базується на відносно обмеженому наборі видів риб, які неспроможні повністю використовувати кормову базу водойм. Низька рибопродуктивність природних водойм України перш за все пояснюється тим, що в цих водоймах багато малоцінних та смітних видів риб, які не спроможні ефективно використовувати природну кормову базу.

Повномасштабне щорічне зариблення природних водойм макрофітофагами, фітофагами і зоопланктофагами  збільшить їх рибогосподарський потенціал. 

Зниження чисельності малоцінної та смітної риби при цьому повинно також відбуватися шляхом інтродукції цінних представників хижої іхтіофауни (осетровими, окуневими, сомовими, вугром, деякими сиговими, тощо), що є суттєвим резервом рибництва у континентальних природних водоймах.

Тому розширення полікультурних зариблень, спрямованих на формування іхтіофауни водойм дозволить збільшити їх рибопродуктивність, покращити економічні показники рибництва, покращити якість і асортимент рибопродукції (зариблення природних або штучних водойм ТРК проводитиметься у водойми, де є відповідні договірні відносини з територіальними громадами).

ТРК зацікавлена у розвитку аквакультури на Україні ще й тому, що основне нарощування виробництва здійснюватиметься на власних рибогосподарських підприємствах (орендованих, куплених або побудованих), а також на підприємствах партнерів.

Безпосередньо вирощування рибопосадкового матеріалу проводитиметься у два етапи:

І-й етап  – інкубація ікри, вирощування личинок на селекційно-генетичному центрі.

ІІ-й етап – вирощування цьогорічок на виросних підприємствах аквакультури (або по договорах з іншими підприємствами) по всій території України.

 Садкове господарство аквакультури

 Доцільним треба вважати створення при Рибному центрі садкових ліній на проточній воді на яких можна буде:

– вирощувати  товарну рибу та рибопосадковий матеріал тих видів риб, які придатні для садкового вирощування;

– використовувати садкову лінію як живорибну базу (особливо взимку);

– зберігати (формувати) ремонтно-маточні стада осетрових та інших цінних видів риб.

Садкові лінії треба проектувати з урахуванням сучасних технологічних досягнень що стосуються в першу чергу автоматизованого годування, вилову, обліку, тощо.

Потужність садкового господарства обмежуватиметься виключно можливістю водойми для біологічного самоочищення води і виробничою необхідністю.

 Адміністративна будівля,

інженерні споруди, господарські та інші об’єкти

 Адміністративна будівля. Рибний центр для свого повноцінного функціонування повинен мати перш за все адміністративну будівлю в якій розташовуватиметься комплекс адміністративнихя приміщень, а також приміщень для наукових досліджень, учбовий, санітарний, харчовий, господарчий та інші блоки.

Інженерні споруди. Від безперебійної якісної роботи інженерної частини Рибного комплексу перш за все залежатиме функціонування усіх технологічних ланцюжків: формування і експлуатація ремонтно-маточних стад риб, вирощування товарної риби, вирощування зарибку, робота логістичного центру, живорибної і рибної баз, цехів рибопереробки, виробництва комбікормів, проведення прикладних наукових досліджень, які забезпечуватимуть ефективність роботи всього ТРК, а також роботу адміністративного персоналу.

Основні інженерні споруди:

водоводи, насосний комплекс та блок очищення вхідної технологічної води;

енергетичний комплекс: трансформатори, аварійний дизель-генератор, енергетична мережа, силові щити, тощо;

блок очисних гідроспоруд для водопідготовки технологічної води;

блок підігріву адміністративних та інших споруд, технологічної води для вирощування риб, рибопереробки, тощо (теплові насоси, газові котли);

блок виробництва рідкого кисню для вирощування та утримання риб на живорибній базі;

блоки біологічного очищення відпрацьованої технологічної води;

блоки дезінфекції технологічної води, що пройшла очищення;

блоки, які пов’язані з використанням холоду: холодильники, генератори льоду, охолоджувачі технологічної води, кондиціонери, тощо;

холодильники для збереження рибних комбікормів та рибопродукції;

господарчі блоки;

тощо.

Господарські та інші об’єкти.  До господарських та інших об’єктів Рибного центру належатимуть: склади кормів, запчастин, інвентарю та обладнання, майстерня, гаражі для утримання технологічного транспорту (перевезення живої, охолодженої, замороженої риби), об’єкти охорони, деякі допоміжні виробничі приміщення – цех для виробництва жерстяних банок для рибопереробки, цех сіткових виробів, цех виробництва садків та інше що необхідно для роботи складного технологічного виробництва ТРК.

Марикультура

 Ефективний розвиток аквакультури ТРК неможливий без паралельного розвитку власної марикультури (морська аквакультура) на Чорному морі. 

Таке розгалуження напрямків вирощування дасть змогу отримувати більш широкий асортимент рибопродукції за рахунок тих, які можна виростити виключно в умовах морської води (у Чорному морі солоність води складає до 18 ‰).

Марикультура на Кінбурській косі має доповнювати Рибний комплекс у Києві в плані селекційно-генетичної роботи, вирощування цінних і промислових видів риб, вирощування морських гідробіонтів (молюски, креветки, ракоподібні, водорості), вирощування зарибку морських видів риб, рибопереробки і бути основним підрозділом ТРК в напрямку  вилову риби у Чорному морі.

Інфраструктура Комплексу марикультури

Селекційно-генетичний центр

 (Чорноморська філія СГЦ)

 Розвиток власної марикультури буде неможливий, якщо не забезпечити ефективну роботу Чорноморської філії Селекційно-генетичного центру на Кінбурській косі.

Робота цього наукового підрозділу спрямовуватиметься по напрямках досліджень СГЦ у Києві. Відмінність стосуватиметься тільки видового складу риб і морських гідробіонтів. СГЦ проводитиме роботу щодо формування колекційних ремонтно-маткових стад в першу чергу осетрових видів риб для відновлення їх популяції у Чорному морі та збереження їх генофонду.

Роботи СГЦ (Черноморської філії) також проводитимуться у напрямках: формування ремонтно-маточних стад камбали-калкан, кефалей, лососевих, сигових, креветок, ракоподібних, устриць, водоростей для харчової промисловості та інших потреб фармацевтики.

Вирощування цінних видів риб в морських УЗВ

 Основним з основних напрямків роботи Комплексу марикультури буде вирощування осетрових видів риб на ікру в умовах Установок замкненого водопостачання на морській воді з регульованими параметрами водного середовища.

Потужність УЗВ складатиме не менш як 4.000 тонн одночасного утримання маткового поголів’я осетрових видів риб (в основному білуга і російський осетер). 

Щільність утримання (по осетрових рибах) – до 100 кг/м² басейну. Температура води – 24 °С з можливістю змінення по кожному басейну в діапазонах температур 2÷28 °С. Також доцільним буде утримання:

– російського осетра, севрюги для відновлення їх ареалу у Чорному морі;

– штучного розведення вугра, камбали калкан, лососевих, сигових, кефалевих видів риб, креветок в умовах морської води в УЗВ для потреб внутрішнього ринку та на експорт.

 Садкове господарство марікультури

 Основне вирощування товарної риби в Комплексі марікультури проводитимкться в умовах морських садків та відгороджених частин Ягорлицької та Тендровської заток.

В садках вирощуватимуться: осетрові види риб (білуга, російський осетер, гібриди бестер і остер), камбала калкан, лососеві (форель, сьомга, кіжуч,…), сигові (білорибиця, нельма,пелядь,…), морський окунь, піленгас, інші види риб. Всі садки матимуть морське виконання, зможуть протистояти хвилям і матимуть автоматизовані системи годування риб, вилову та обліку.

Потужність садкових ліній в умовах Ягорлицької та Тендровської заток може бути обмежена на рівні 100.000 тонн/рік. А це дає можливість проектувати розвиток марикультури ТРК на далеку перспективу.

На територій Кінбурнської коси є декілька прісноводних і солених озер та заток, які придатні для здійснення марикультури (для вирощування зарибку з метою відновлення водних біоресурсів навколо півострова).

Вирощування гідробіонтів

 Доцільним також буде вирощування в умовах Комплексу марикультури на Кінбурській косі інших гідробіонтів таких як: креветки, мідії, устриці, ракоподібні, водорості.

В радянські часи на цьому півострові працював Мідійно-устрічний комбінат. Зараз він повністю зруйнований, але місце його розташування ідеально підходить для цієї справи (територією на даний час володіє Національний природний парк “Білобережжя Святослава”).

По Закону України “Про державно-приватне партнерство” (1 липня 2010 р. № № 2404-VI) можна організувати спілне с  державою вирощування гідробіонтів.

Чорноморські устриці – це товар найвищої якості зі 100 % еспортним потенціалом. Потужність ліній вирощування гідробіонтів обмежуватиметься виключно потребами ринку.

 Вирощування зарибку морських видів риб

 Комплекс марикультури займатиметься також вирощуванням зарибку морських видів риб, як для відновлення промислових популяцій риб Чорного моря, так і для власного вирощування в умовах УЗВ з морською водою, відгороджених частин лиманів, заток, ставів і садків.

 Потреби України в рибопосадковому матеріалі

( на найближчі 5 років)

Таблиця 8   

№ з/ п	Види риб	Площа водойм для зариб лення (тис. га.)	Кіль кість зариб ку на 1 га (шту к)	Всього на рік зариб ку (млн. штук)	Вага вилову  (тис. тон н)	Кіль кість ремонт но-мато чного пого лів’я (штук)	Вага ремонтно -мат кового поголі в’я (тонн)	Площа матк ових водойм (га) **
Марикультура (Азовське та Чорне море (південно-західна частина з глибинами до 100 м – 10 млн. га)
1.	Піленгас, лобан…	10.000	–	200	30	–	–	–
2.	Осетрові *	10.000	–	2		20.000	500	1.000
3.	Камбала калкан,	10.000	–	500	10	–	–	–
4.	Лососеві	–	–	100	50	100.000	300	–
5.	Інші види *	–	–	50	10	–	–	–
6.	Креветки, молюски, водорості.	–	–	–	100	–	–	–
	Всього:	х	х	х	200	х	800	х

Примітка:

Повномасштабне виробництво зарибку для зариблення південно-західної частини Чорного моря:

–   с

приятиме відновленню іхтіофауни Чорного моря;

–  дасть можливість отримувати від держави квоти на вилов промислових видів риб: піленгасу, камбали калкан, бичка, тощо;

Використання зарибку дасть можливість в умовах Комплексу марикультури налагодити вирощування  товарної рибопродукції в необхідній кількості як для потреб України, так і на експорт.

 Вилов риби в Чорному та Азовському морях

 Зариблення Чорного моря (наприклад “п’ятачками” камбали-калкан, піленгасом, судаком в Азовському морі, тощо) даватиме можливість ТРК отримувати значні (до 90 %) квоти від держави на вилов промислових видів риб. Тому буде вигідно організувати власний видобуток риби промисловими суднами.

Судна можна будувати по сучасних проєктах в Україні (суднобудівні підприємства Миколаєва та Херсона) або купити їх за кордоном.

В межах Комплексу марикультури треба побудувати причали і відповідну портову інфраструктуру (засоби перевантаження, рибоприймальні пункти, рибну базу, холодильники, генератори рідкого льоду, тощо).

Необхідно відразу весь рибопромисловий флот перевести на нову прогресивну технологію з використанням рідкого льоду.

Лід можна буде брати на рибній базі в спеціальні цистерни і потім вже заливати рибу в тарі.

Промисловий флот Комплексу марикультури повинен мати як риболовні, так і транспортні рефрижераторні судна тоннажністю до 1000 тонн і більше для оптимального навантаження.

Рефрижераторні судна можна також використовувати і для закупівлі риби безпосередньо на промислі з найменшою ціною (особливо під час вилову дрібно оселедцевої групи риб).

Технологія вилову риби в Азовському морі такаж сама, як і в Чорному морі за винятком інших видів риб і створенні своєї рибної бази-причалу.

Рибна база

 Робота Комплексу марикультури буде неможливою без роботи рибної бази, яка повинна розташовуватися на березі Ягорлицької затоки у затишному місті від хвиль і вітрів.

Основними функціями рибної бази – обробка всієї виловленої риби, закупленою на інших риболовних підприємствах та риби власного вирощування, підготовка її до реалізації (через рибну базу у Києві, або в інших містах).

Рибна база працюватиме за допомогою садкового утримання живої риби, технології збереження риби у рідкому льоді, а також заморожування (де це необхідно).

Рибна база повинна бути оснащена генераторами рідкого льоду не тільки для власних потреб, а й для забезпечення рідким льодом всієї рибопромислової флотилії.

Для транспортування риби з рибної бази можливе використання спеціалізованого водного транспорту, який  транспортуватиме рибу в м. Очаків, де ТРК потрібно мати свій причал для перевантаження в авторефрижератори.

Частина риби (не більше 10 %) може транспортуватися по бездоріжжю Кінбурської коси на спеціалізованому рефрижераторному автотранспорті з підвищеною прохідністю (для реалізації риби в південні райони).

 Рибопереробка

 Рибогосподарська потужність Комплексу марикультури   вимагатиме створення цехів рибопереробки по сучасних технологіях з дотриманням вимог Міжнародних стандартів якості (ISO 9000-22000).

В першу чергу рибопереробка буде потрібна для відбракованої виловленої та вирощеної риби яка непридатна для реалізації в торгівельній мережі. Рибопереробці підлягатимуть всі гідробіонти (мідії, устриці, креветки, водорості, тощо).

Весь цикл рибопереробки, усі технології будуть аналогічними Комплексу аквакультури (м. Київ), за виключенням асортименту, де будуть перероблятися інші види риб і не буде рибної кулінарії.

Також відмінність стосуватиметься наявністю спеціального цеху для консервації ікри осетрових та інших видів риб, цеху соління, сушіння, копчення.

Потужність рибопереробного комплексу повинна бути в межах виробничої програми Комплексу марикультури (10-20.000 тонн/рік по сировині).

Цех виробництва комбікормів для риб

 В складі Комплексу марикультури потрібно мати також цех по виробництву комбікормів.

Інгридієнти рибних комбікормів доведеться завозити окремо. Рибне борошно, ТРК вироблятиме самостійно з дрібнооселедцевої групи риб, виловленої з Чорного моря.

Сировиною для рибних комбікормів (протеїнова її частина) може слугувати відходи рибопереробки, а також дрібна малоцінна риба Чорного моря (власний вилов, закупівля).

Бажано в якості добавок у комбікормові суміші додавати і морські водорості: морская капуста – ульва, зоостера, багрянки,  тощо (водорості можна збирати в Ягорлицькій і Тендровській затоках).

У всьому іншому цех виробництва рибних комбікормів повинен бути аналогічним заводу в Рибному комплексі аквакультури. Тому його, як і завод рибних комбікормів в Рибному комплексі аквакультури доцільно побудувати разом з провідними комбікормовими компаніями світу.

 Адміністративна будівля,  інженерні споруди, господарські та інші допоміжні об’єкти

Адміністративна будівля, інженерні споруди та інші допоміжні об’єкти Комплексі марикультури будуть анагічними Рибному комплексу аквакультури з відмінністю, що тут будуть причали з відповідною інфраструктурою (склади, холодильники, тощо), морські садки та інше.

Архітектура будівель і ландшафтне розміщення об’єктів також повинні мати морський, оригінальний вигляд.

Враховуючи те, що Комплекс марикультури стане з часом Світовим науково-виробничим центром марікультури де будуть працювати видатні вчені не тільки з України, а й з різних країн Світу, його місце розташування треба підібрати не тільки з точки зору зручності для виробничої доцільності, а й архітектурно приваблиими.

 Закупівля риби та морепродуктів

 Для зниження собівартості рибопродукції що йтиме на переробку та оптово-роздрібну торгову мережу, розширення асортименту рибопродукції, доцільно організувати заготівлю української рибної сировини під час її найбільш масового лову за низькими цінами з квітня по грудень в місцях їх масового лову.

Так, наприклад, в травні на Азовському морі бичка, в серпні на Чорному морі хамси, в жовтні-грудні у Дніпро-Бузькому лимані тюльки, а в той же час на Азовському морі піленгасу, тощо.

Наприклад, для організації прийому рибної сировини в районі о. Зміїний доцільно мати рефрижераторне судно (500÷1000 тонн), яке скуповуватиме безпосередньо в місцях промислу дешеву рибну сировину.

Після її замороження риба перевозитиметться в порти м. Очаків, м. Одеси та інші, де буде перевантажена на автомобільні рефрижератори і доставлена Рибний комплекс аквакультури у Київ.

Необхідно також в містах перевалки риби на узбережжі Азовського і Чорного морів побудувати спеціальні пункти прийому риби і морепродуктів, де рефрижераторні і рибопромислові судна зможуть також заправлятися рідким льодом для збереження риби.

Рибоприймальні пункти ТРК матимуть все необхідне складське і холодильне обладнання для обробки рибних потоків. Така концептуальна схема дозволить заготовляти до 50.000 тонн/рік рибної сировини в Азово-Чорноморському басейні.

Для заготівлі риби у внутрішніх водоймах і Дніпровському каскаді доцільно підписати довгострокові договори на вирощування та видобуток риби з крупними рибогосподарськими і добувними підприємствами (1000÷5000 тонн/рік) та методично, цілий рік автомобільними рефрижераторами і живорибними машинами перевозити їх до Рибного комплексу аквакультури для планової реалізації або рибопереробки.

 Перспективні напрямки роботи ТРК

 Перспективними напрямками роботи ТРК треба вважати створення Транснаціональної рибопромислової корпорації для роботи за межами України, яка змогла б самостійно ловити рибу у Світовому океані, в територіальних водах іноземних держав, займатися торгівлею рибою, вирощуванням риби в умовах тропічного клімату, рибопереробкою та іншим (особливо вигідно займатися теплолюбивими цінними видами: осетрові, тунцеві, окуневі, камбальні, сомові, вугреві, тіляпії, тощо) .

Враховуючи високі рибоводні температури 26-28˚С в умовах тропіків (в Африці, Азії, Австралії, Південній Америки), високу інсоляцію, достатній водний фонд, можна розраховувати на можливість в цих регіонах створювати необхідні штучні умови для вирощування цінних видів риб в умовах аквакультури та марікультури з отримання значних фінансових прибутків.

В умовах тропіків осетрові види риб дозрівають за 3-4 роки (в умовах України за 8-12 років і довше). Африканські соми і тіляпії дозрівають в таких умовах майже за 1-1,15 роки (додаток “Австралійська рибопромислова компанія”).

Доцільним буде в Австралії збудувати осетрове рибне господарство для вирощування білуги, російського і ленського осетра, стерляді, веслоноса, гібридів: бестера, стербера, остера, тощо на м’ясо і ікру (хрящеві відходи будуть використовуватися як сировина для виготовлення хондроетіну – ліки для суглобів).

Створення Австралійського підрозділу ТРК сприятиме стрімкому розвитку осетрового напрямку тому, що:

– Кліматичні умови (штат Квінсленд) – ідеальні: температура води 24-28° С (воду підігрівати в цих умовах не потрібно, а це зменшує собівартість продукції на 40 %).

– Великі можливості для вирощування інгридієнтів комбікормів та їх масового виробництва.

Для вирощування осетрових видів риб в інших країнах Світу доцільно в Україні сформувати ремонтно-маткові стада для перевезення в Австралію тільки заплідненої ікри осетрових риб, а там ве її інкубувати і вирощувати до отримення “чорної” ікри.

Програма відновлення роботи рибовідтворювальних заводів Херсонської області у 2024-2030 рр.

 Віроломний напад рф на Україну 24 лютого 2022 р. дозволив агресору вже з перших днів війни окупувати два рибовідтворювальних завода Херсонської області:

ДУ «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» (Осетровий завод).

ДУ “Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб” (Каховський рибзавод).

На даний час:

– Осетровий завод звільнений від окупантів, але обстріли заводу з лівого берега Дніпра продовжуються. Після подриву Кахов ької гребзі завод був затоплений і практично зруйнований.

– Каховський рибзавод продовжує знаходитися під окупацією рф.

Стан майна обох заводів не відомий (стави, насосне, технологічне, інкубаційне обладнання та інше). Не відомо також в якому стані знаходяться заводські ремонтно-маточні стада осетрових, рослиноїдних коропових та частикових риб, якшо вони взагалі залишилися не ушкодженими після окупації та підтоплення.

Відсутність зариблення пониззя Дніпра у 2023 р. вже негативно позначається і позначатиметься в майбутньому на полікультурі промислового стада (відсутність різновікових груп риб, зменшення кількості і різноманіття молоді промислових риб, тощо).

Висновок:

Держава для відбудови та запуску в роботу цих заводів  грошей не матиме ще декілька років, тому єдиним виходом з цієї ситуації після деокупації буде передача ТРК в користування на 25 років Осетрового заводу та Каховського заводу, що забезпечить найшвидше віднослення іхтіофауни пониззя Дніпра (передача повинна відбутися по Закону України “Про державно-приватне партнерство” (1 липня 2010 року № 2404-VI).    

 Управляюча компанія ТРК

ТРК – це холдинг до складу якого входитимуть різноманітні незалежні рибогосподарські підприємства які матимуть статус юридичних осіб.

Місце розташування – Київ.

Така схема розбудови найбільш доцільна у зв’язку з тим, що ці рибогосподарські підприємства будуть віддалені один від одного на значні відстані і працюватимуть за різноманітними за змістом виробничими програмами.

 Організаційна схема

 Рада засновників. До її складу входитимуть усі засновники ТРК. Основне завдання ради – прийняття глобальних рішень щодо відкриття нових філій, затвердження проєктів та річного фінансування ТРК, розподіл дивідендів, тощо.

Головує на раді засновників – головний акціонер ТРК.

Рада директорів.  До її складу входитимуть: Президент ТРК, заступники Президента, засновники корпорації, директори  підприємств (основних), тощо. Очолює Раду директорів Президент ТРК. Коло питань Ради директорів – стратегія розвитку, фінанси, звітність, тощо.

Інформаційно-аналітичний центр – це інтелектуально-аналітичний орган ТРК, головне завдання якого збір і обробка всієї необхідної інформації стосовно функціонування і розвитку корпорації (по всіх напрямках діяльності).

Основна форма роботи після збору необхідної інформації  –  “мозковий штурм” для вироблення рекомендацій крівництву ТРК при прийнятті відповідальних рішень.

В роботі Інформаційно-аналітичного центру прийматимуть участь провідні фахівці ТРК коли необхідно фахово, багатогранно висвітлити проблему і знайти правильне рішення.

Президент організовуватиме поточну роботу ТРК,  представлятиме корпорацію в органах державної влади, проводитиме кадрову політику, контролюватиме фінансову діяльність, забезпечуватиме безпеку підприємств корпорації, організовуватиме роботу міжнарожних фідій корпорації, відповідатиме за загальний розвиток корпорації.

Перший заступник Президента.  Одночасно з функціями першого заступника Президента очолюватиме рибопромислову компанію.

Заступник Президента. Відповідатиме за виробничу діяльність корпорації, оптово-роздрібну торгівлю, технічне та матеріально-технічне забезпечення, транспортні перевезення, логістику, тощо.

Заступник Президента. Відповідає за фінансово-економічну діяльність корпорації, кадри, документальне забезпечення та маркетинг.

 Аквакультура

 Головним підприємством ТРК повинен стати побудований у Києві Рибний комплекс у складі логістичного центру (холодильники), живорибної бази, рибної бази, підприємства рибопереробки та інше.

Стратегічною ціллю будівництва Рибного комплексу треба вважати створення рибогосподарського підприємства, яке стане головним інтелектуальним і науково-виробничим центром розвитку аквакультури на Україні.

Завдання Рибного комплексу при його функціонуванні:

Логістична обробка усіх потоків рибної продукції, які проходитимуть через комплекс:

– по імпорту замороженої рибопродукції;

– рибопродукції з водойм України, яку виловили з Азово-Чорноморського басейну, каскаду дніпровських водосховищ, інших внутрішніх водойм України та Спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ);

– рибопродукції власного виробництва, яка вирощена в Україні;

– рибопродукції по договорах спільного вирощування риби та інших водних біоресурсів з рибогосподарськими підприємствами.

– Рибопереробка з власної та іншої сировини.

– Виробництво рибних комбікормів з відходів рибопереробки.

– Робота живорибної та рибної баз.

– Робота селекційно-генетичного центру:

– формування ремонтно-маткових стад всіх цінних і промислових видів риб України;

– проведення необхідної прикладної наукової роботи для розвитку аквакультури на Україні.

– вирощування зарибку цінних і промислових видів риб для потреб ТРК, а також для зариблення водойм України по Програмі відновлення рибогосподарських водойм України.

– Вирощування цінних видів риб в індустріальних рибних господарствах (УЗВ, басейнах і садках для реалізації).

 Інфраструктура Рибного комплексу

 Логістичний центр

 Для організації  якісного збереження рибопродукції яка  надходитиме по імпорту і може швидко втрачати необхідні споживчі властивості у разі порушення умов зберігання, а також для обробки товарних потоків риби і морепродуктів з водойм України, для організації планомірної оптової, дрібнооптової та -роздрібної торгівлі і безперебійного постачання рибної сировини рибопереробному комплексу, необхідно побудувати в складі Рибного комплексу спеціалізований логістичний центр.

Загальна виробнича потужність Рибного комплексу (імпорт, видобуток, власне вирощування, закупівля) складатиме до 100.000 тонн/рік по рибі і морепродуктам (одноразове зберігання рибопродуктів з температурою до -30˚С).

Логістичний центр також повинен обробляти потоки живої риби та свіжої охолодженої риби з температурами -0,5 ÷ +0,5˚С для потреб Києва, його передмістя, інших регіонів країни. Ці потоки надходитимуть від власних живорибної і рибної баз.

Розвиток роздрібної торгівельної мережі рибопродуктів можна відкласти на другий етап розвитку корпорації, зосередившись спочатку на оптовому ринку. Також логістичний центр повинен мати розвинутий парк спеціалізованих автомобілів для перевезення живої, охолодженої та мороженої риби, пристосований для перевезення як оптової так і для роздрібної торгівлі рибопродукцією.

Для отримання повного товарного асортименту та його постійного підтримання в оптової мережі ТРК вимушена буде імпортувати в доповнення к власному видобутку ще цілий асортиментний перелік  риби і морепродуктів з різних країн: Норвегії, Ісландії, В’єтнаму, Китаю, Нової Зеландії, тощо.

Загальний об’єм імпорту корпорації може складати 25÷50 % від загального об’єму продаж. Основні рибо і морепродукти що доцільно імпортувати з Північної Атлантики – тріска, сьомга, мерлуза, палтус, вугор, оселедець, червоний окунь, лобстери, мушлі, краби та інші.

Імпорт з Тихоокеанського регіону повинен передбачати дальносхідні групи лососевих: горбуша, нерка, чавича, кета, та червона ікра з них для фасування і продажу. Також імпортувати слід крабів, креветок, устриць, лавраків, окунів, пангасіусів та інших видів риб і морепродуктів з В’єтнаму, Китаю, Індії.  

 Живорибні бази

 Тільки жива, здорова риба має найвищу споживчу якість при її реалізації. Тому ТРК потрібно намагатися як найбільше продавати живої риби для населення і тільки там де це неможливо організувати, переходити на реалізацію риби в охолодженому або замороженому вигляді.

Для безперебійного постачання живої риби в торгівельну мережу в будь яку пору року, при будь-який погоді, в повному асортименті, а також враховуючи значні потреби України в цій продукції, необхідно мати виробничі потужності для одноразового утримання живої риби в розмірі не менш як 2000 тонн в кожному комплексі.

Для довготривалого утримання риби перед реалізацією (до 100 днів і більше), температури технологічної води не повинна перевищувати 6°С. Для забезпечення таких технологічних умов для збереження риби, необхідно на кожній живорибній базі окрім відкритих водойм побудувати УЗВ на 1000 тонн одночасного зберігання живої риби.

Під час транспортування, реалізації в роздрібній торгівельній мережі, вантажних маніпуляцій частина їх може зазнати фізичних ушкоджень і втрату товарного вигляду. Таку рибу необхідно відразу відправляти на переробку.

Живорибні бази повинні мати свого штатного ветеринарного лікаря, функціональні обов’язки якого повинні бути зосередженні на якості рибопродукції і недопущення у торгівельну мережу хворої або неякісної риби.

Кожна партія риб, яка  завозитиметься на живорибну базу повинна проходити ветеринарну перевірку (перевірку ветеринарних свідоцтв постачальників риби, візуальну перевірку підтвердження якості, де необхідно проведення власною лабораторією Рибного комплексу хімічної, бактеріальної, гістологічної перевірки).

На кожну, навіть малу партію рибопродукції що виходить з живорибної бази і потрапляє у торгівельну мережу, необхідно виписувати своє ветеринарне свідоцтво і сертифікат якості з несенням відповідної карної відповідальності. Тільки такі суворі правила зможуть утримувати якість рибопродукції.

Бажано, щоб уся риба, яка потраплятиме в роздрібну торгівельну мережу проходила через живорибні бази. Це дасть можливість втілити надійний контроль якості і сформувати необхідний асортимент риб, які потрапили на базу також з інших рибних господарств.

 Рибні бази

 Основними елементами рибних баз будуть: цех прийому та упаковки живої, свіжої без льоду (таке можливо, якщо оптові бази розташовані на невеликій відстані від місць вилову) або свіжої охолодженої риби у рідкому льоді (необхідно мати на кожній базі свій власний генератор рідкого льоду з необхідною потужністю).

Такий цех повинен мати необхідне технологічне обладнання у вигляді спеціально сконструйованих столів прийому свіжої охолодженої риби з великих автомобільних ізотермічних цистерн,  де риба просто повинна зливатися разом із льодом на стіл.

Рідкий лід повинен просочуватися униз в спеціальні цистерни для подальшої його регенерації. Риба при цьому повинна вручну перебиратися, проходити ветеринарний та технологічний огляд на предмет захворювань та зовнішніх ушкоджень, сортуватися, перекладатися у поліпропіленову тару з поліетиленовими пакетами, зважуватися, заливатися рідким льодом і маркуватися (маркування повинно вказувати інформацію відносно виду риб, її розмірів і навішувань, дати вилову і кінцевого споживання, ветеринарної відмітки, назви оптової бази, умов зберігання, харчової цінності, тощо).

У разі, якщо риба приходитиме на базу в іншій тарі, то все одно рибу необхідно висипати на сортувальні столи і проводити з нею вищезгадані технологічні операції, заливаючи її новим, свіжим рідким льодом.

Холодильні камери в яких зберігатиметься риба у рідкому льоді, повинні ипти температуру -2,5°С ÷ -5°С.

Термін зберігання риби в таких умовах до 12 днів, починаючи з дати вилову, з рахунком того, що буде ще запас до восьми днів  для реалізації цієї риби у роздрібній торгівельній мережі (за допомогою спеціальних добавок до рідкого льоду термін реалізації може бути пролонгований до 20 днів).

Рибні бази також повинні обслуговуватися ветеринарним лікарем.

Рибопереробка

 Рибопереробні комплекси в складі ТРК повинні будуватися по сучасних проєктах з дотриманням всіх технологічних вимог. Вони відіграватимуть значну роль в виробничій програмі тому, що продукція підприємства виготовлятиметься на 90 % з власної сировини, матиме широкий асортимент, привабливу, конкурентоспроможну ціну і тому їх продукція стане якісним високоліквідним товаром в України і поза її межами.

Для асортименту, безперебійної роботи і повного завантаження рибопереробного комплексу додатково необхідно  буде закуповувати рибу з різних джерел, таких як імпорт, закупівля риби з Азово-Чорноморського басейну, каскаду дніпровських водосховищ, рибогосподарських підприємств аквакультури, підприємств СТРГ, тощо.

Рибопереробні комплекси будуватимуться за вимогами Міжнародного стандарту якості ISO-9000-22000.

Найбільш економічно вигідна продукція рибопереробки – це консервна, пресервна, рибна кулінарія, напівфабрикати.

Консервна продукція найбільш вигідна при виробництві великих партій консервів масляної групи з дешевою власною сировиною (сардинела, сардина, оселедець, сайра, салака, кілька, бичок…). Ці види консервів в основному для бідного населення.

Виробництво консервної продукції з цінних видів риб і морепродуктів також економічно вигідно, особливо коли продукція орієнтуватиметься на експорт.

Рибопереробний комплекс складатимкться з наступних компонентів: цехів по виробництву жерстяних банок, пресервної і скляної тари, цехів по прийому риби і первинної її обробки, виробництву консервів, пресервів, фасування ікри, засолки, копчення, сушіння, рибної кулінарії, лабораторії, упаковки рибопродукції, мийного, складу кінцевої продукції.

Рентабельність рибопереробного підприємства складатиме 20-30 %. На власній сировині – більше 50 %.

Основа успіху рибопереробного комплексу ТРК – це висока та стабільна якість усіх видів продукції на всіх етапах виробництва.

 Виробництво рибних комбікормів

 Враховуючи значні об’єми відходів від консервного виробництва необхідно спроектувати для Рибного комплексу одразу і завод по виробництву комкормів для риб.

Нихька вартість рибних відходів (їх процентна доля у кормі складатиме близько 50-70 %; інші складові: зернові суміші, премікси, мінеральні добавки, тощо) знижує собівартість рибних комбикормів. Такі комбікорми доцільно використосовувати як додатковий корм для коропових, сомових та інших видів риб як у водоймах, так і в Установках замкненого водопостачання (УЗВ), або для вирощування риб у басейнах і у садках. Корми вироблятимуться у вигляді пресованих гранул різних фракцій (1÷12 мм). Для збереження цих кормів та тих, які вироблятимуться необхідно передбачити будівництво спеціальних складів з температурами  від -1°С ÷ +1°С .

Для повномасштабного виробництва рибних комбікормів бажано збудувати комбікормовий завод за допомогою провідних світових компаній (ВіоМар, Аллер Аква та інших) які спеціалізуються саме на виробництві рибних комбікормів.

Такий підхід до будівництва комбікормового заводу відразу виведе ТРК в лідери аквакультури і марікультури в Україні.

Собівартість комбікормів власного виробництва мінімум на 30 % менше за імпортні комбікорми, що в свою чергу зробить рибопродукцію ТРК значно дешевше за конкурентів (навіть іноземних). Крім того:

– взаємодія комбікормового заводу ТРК з провідними компаніями дозволить використовувати новітні технології;

Важливим буде токож спільне будівництво заводу преміксів для рибних комбікормів, які повністю забезпечать українське рибне кормовиробництво важлими компонентами кормів.

З таблиці 2 (дивись нижче) видно що:

Незадовільнений попит на племінний рибопосадковий матеріал на ринку України є значним і тому робота ТРК по його задовільнення є перспективною з комерційної точки зору.

Повноцінна робота СГЦ ТРК потребує значних площ спеціалізованих водойм для утримання ремонтно-маткового поголів’я (> 17.000 га), виросних водойм (> 50.000 га) та значних заводських площ в системах УЗВ з регульованими параметрами водного середовища. Тому після будівництва СГЦ ТРК повинен об’єднатися з іншими рибогосподарськими підприємствами України, які захочуть вирощувати зарибок і які мають відповідні виробничі можливості.

 Реконструкція рибогосподарських підприємств

Виробнича програма ТРК спрямовуватиметься на те, щоб усі підприємства корпорації, у тому числі працюючі як підприємства-партнери, працювали на максимально можливому рівні завантаження (≈ 90 %). Для ефективної роботи цих підприємств потрібна відповідна капітальна реконструкція їх виробничих потужностей.

Реконструкція має передбачати впровадження найсучасніших та найефективніших технологій вирощування риби, її переробки та іншого.

Процес реконструкції підприємств, що діють, не повинен припинятися. Це постійний процес удосконалення, що дозволяє триматись у лідерах на ринку рибопродукції.

 Допоміжні підприємства

  Успішна рибогосподарська діяльність ТРК буде неможлива без роботи спеціалізованих допоміжних підприємств, таких як спеціалізоване транспортне підприємство для перевезення, замороженої та охолодженої рибопродукції за допомогою якого можна буде орендувати відсутні авторефрижератори.

Для перевезення живої риби та рибопосадкового матеріалу необхідно закупити спеціальний автотранспорт із системою забезпечення киснем або переобладнати автомобілі під перевезення живої риби з бочками, кисневим обладнанням та запірною арматурою.

Спеціалізоване пересувне будівельне підприємство необхідне для розвитку аквакультури і марікультури. Головне завдання – ремонт, реконструкція та будівництво гідроспоруд, технологічних водойм, насосних станцій і так далі.

Підприємство технологічного оснащення необхідне для виробництва риболовних сіток, садків, неводів, кисневого устаткування, нестандартного устаткування рибних господарств, інкубаційного устаткування, спеціалізованих плавзасобів, очеретяносилок, автоматичних годівниць, аераційногно обладнання та іншого.

Потреби аквакультури України в рибопосадковому матеріалі

(на найближчі 10  років)

Таблиця 7  

№ п/п	Види риб	Площа водойм для зариб лення (тис. га.)	Кіль кість зариб ку на 1 га (штук)	Всього на рік зарибку (млн. штук)	Вага вилову риби  (тис. тонн)	Кількість ремонтно -маточ ного поголів’я (штук)	Вага ремонт но-мато чного пого лів’я (тонн)	Площа мат кових во дойм (га) **
Аквакультура (1,3 млн. га)
1.	Білий амур	1.000	50	50	15	2.000	20	1000
2.	Чорний амур	1.000	15	15	5	1.000	10	100
3.	Білий товстол.	1.000	300	300	150	30.000	300	1.000
4.	Строкат. товст.	1.000	200	200	100	20.000	200	1.000
5.	Короп   *	1.000	500	500	300	40.000	300	1.000
6.	Линь	1.000	25	25	2	2.000	5	10
7.	Карась	100	25	25	2	2.000	5	10
8.	Лящ	1000	50	50	10	2.000	3	10
9.	Рибець, тараня	500	200	100	8	50.000	37	200
10.	Сом (усі види)	1.000	50	20	2	10.000	100	1.000
11.	Щука	500	100	50	2	25.000	50	1.000
12.	Жерех	500	10	5	1	1.000	3	1.000
13.	Судак	1.000	100	100	10	15.000	100	1.000
14.	Сигові ***	900	200	180	50	100.000	500	2.000
15.	Буффало	500	200	100	15	10.000	80	1.000
16.	Риби для УЗВ		–	–	5	–	–	–
17.	Осетрові	900	100	90	10	2.000	50	1.000
18.	Веслонос	1.000	100	100	10	2.000	50	1.000
19.	Вугор	100	1000	100	1	1.000	2	100
20.	Форель*	100	100	20	10	20.000	60	–
21.	Лососеві	1.000	50	50	30	100.000	360	4.000
22.	Тріскові (налим)	100	100	10	1	1000	5	500
23.	Інші види риб	–	–	–	1	–	–	–
24.	Раки*	–	–	–	10	–	–	–
	Всього:	1200.000	х	1.900	750	х	2.200	х

 Примітка:

* – з урахуванням інтенсивного вирощування у водоймах, садках, УЗВ (установках замкненого водопостачання);

 **- вирощування ремонтно-маткового поголів’я в монокультурі (рослиноїдні та деякі інші види риб у полікультурі;

***- зариблення вказано цьогорічкою, але в деякі водойми зариблення буде відбуватися мальками, а також личинкою «на плав»;

промислове повернення може коливатися від 10÷30%;

площа виросних водойм може бути 30.000÷50.000 га;Загальна вага зарибку 1.900 млн. штук з вагою 1÷30 гр. буде складати 30.000 тонн/рік (кількість товарної риби у 2009 році).

Головними напрямками роботи в науково-прикладній селекції СГЦ треба вважати наступне:

Вивчення загальних питань біології промислових риб водойм України пошук перспективних напрямків аквакультури та марикультури.

Формування та експлуатація репродуктивних стад промислових та цінних видів риб від плідників які пройшли генетичну паспортизацію.

Розвиток товарної аквакультури  (годування,  хвороби,  технології вирощування, тощо).

Збереження та охорона генофонду та відновлення природних популяцій риб, створення колекцій порід.

Кріоконсервація статевих продуктів риб та інших гідробіонтів.

Створення нових порід  та груп (коропових, лососевих, сигових, осетрових, тощо).

Відтворення цінних видів риб (лососеві, сигові, осетрові, камбальні, тощо) для вселення в природні водойми і вирощування молоді різних видів та порід риб для товарного вирощування.

Вивчення генома риб для цільової селекції на підвищення продуктивності, толерантності до негативних факторів середовища та стійкості до хвороб, розробка ДНК-тестування для встановлення породної належності ремонтно-маткового поголів’я риб.

Розробка методик молекулярно-генетичного аналізу та рекомендацій щодо використання ДНК – діагностики для встановлення породної приналежності.

Розробка нормативно документації для племінного рибництва і збереження високо гетерогенних, унікальних колекцій промислових, цінних та зникаючих видів риб.

Створення високопродуктивних внутрівидових міжвидових гібридів з високими продуктивними та рибоводними показниками, виведення нових порід і порідних груп.

Виведення порід,  які мають покращені смакові властивості, більш живильні та з більшою часткою поживних частин тіла.

Виведення порід, які спроможні до максимального споживання кормових організмів водойм.

Проведення консультацій, навчань фахівців ТРК та фахівців з рибогосподарських підприємств-партнерів, допомога у виробничій діяльності, тощо.

Племінна робота центру спрямовуватиметться на втілення комплексу організаційних і рибоводних заходів, які зможуть покращати спадкоємні якості і підвищити продуктивність ставових риб.

До цих заходів можна віднести дотримання технології вирощування, дотримання методів підбору і відбору, повноцінне харчування на всіх етапах розвитку.

У племінній справі важливо точно визначити які рибогосподарські властивості треба одержати, для якої зони рибництва, які ця порода повинна мати позитивні особливості. Кінцева мета племінної справи – виведення нових порід та гібридів, які дадуть підвищення рибопродуктивності (на 10-25%) і якості риби при менших витратах.

Селекційний-генетичний центр (СГЦ) стане науково-виробничим центром, який забезпечуватиме швидке втілення наукових розробок у виробництво, що дозволить значно підняти ефективність рибництва та кваліфікацію фахівців, прискорить якісну підготовку студентів в галузі сучасних методів риборозведення, вирощування різноманітних видів риб на підставі вітчизняних та іноземних науково-технічних досягнень.

СГЦ – це інформаційно-методичний центр в галузі аквакультури і марикультури, який володітиме всіма сучасними інформаційними технологіями і банком даних по технологіях рибництва.

СГЦ повинен розробити комплексну систему вирощування рибопосадкового матеріалу, яка базуватиметься на розподілі окремих етапів вирощування зарибку (утримання ремонтно-маткових стад риб, інкубації, вирощування мальків та зарибку) по різних типах господарств та установленні між ними стійких технологічних та господарських зв’язків.

 При цьому на цих філіях і рибогосподарських господарствах фахівцями центру проводитимуться комплексні роботи з бонітировки.

Для ефективної роботи усіх підприємств, які залучатимуться у вирощування рибопосадкового матеріалу, необхідно провести відповідну реконструкцію, яка зможе переоснастити інкубаційні цехи та малькові водойми до відповідності сучасним технологіям риборозведення.

Безпосередньо центр повинен бути розташований у Києві, а його філія (марикультурна) на Кінбурській косі (Миколаївска область, Очаківський район).

У Києві треба побудувати головний офіс, наукову базу, сформувати ремонтно-маткові стада риб які треба вирощувати для реанімації внутрішніх водойм і розвитку континентальної аквакультури (рослиноїдні, коропові, осетрові, частикові, лососеві, сигові, чукучанові, сомові, угореві, тріскових, тощо).

 Вирощування цінних видів риб

 Враховуючи необхідність забезпечення вищого цінового асортименту рибопродукції у оптово-роздрібній торгівлі з одного боку, а також необхідність проведення наукових досліджень з другого, доцільним буде в складі Рибного комплексу побудувати виробничі потужності для вирощування цінних видів риб.

Основними видами риб для вирощування треба вважати: осетрові (білуга, російський та сибірські осетри, стерлядь, веслоноса та гібриди-бестер, остер,…), угореві, лососеві (форель), сигових (білорибиця, нельма,…), тіляпії, сомові, тощо.

Стратегія вирощування цінних видів риб в аквакультурі  спрямовуватиметься перш за все на вирощування товарної рибної продукції (осетрові, камбальні та лососеві на ікру будуть зосереджені на Кінбурській косі де є можливість вирощувати рибу в умовах морської води до 18 ‰).

Об’єми виробництва даної цінової групи визначатимуться при проектуванні Рибного комплексу. Але доцільним треба вважати загальну потужність в межах до 1.000 тонн/рік.

Вирощування цінних видів риб потрібно проводити у Установках замкненого водопостачання (УЗВ) з регульованими параметрами водного середовища. Усі УЗВ будуть інтегровані в загальні інженерні споруди Рибного комплексу для досягнення максимального технологічного і економічного ефекту.

Осетровий комплекс. 

Метою будівництва ТРК осетрового комплексу – створення потужного рибогосподарського підприємства, яке стане головним інтелектуальним та науково-виробничим центром розвитку осетрової аквакультури не лише в Україні, а й у Світі (спільно з філією ТРК в Австралії).

Осетровий комплекс, заточений під виробництво осетрової «чорної ікри», має стати головним фінансовим донором ТРК.

Завдання осетрового комплексу:

 Формування та утримання колекційних та промислових ремонтно-маточних стад осетрових риб (білуга, російський осетр, севрюга, шип, стерлядь, веслоніс та їх гібриди).

Інкубація ікри, вирощування осетрового рибопосадкового матеріалу та інших цінних видів риб для комерційного та екологічного використання.

 Виробництво заплідненої ікри осетрових видів риб і відправки її в Автралійський підрозділ ТРК для вирощування їх в промислових масштабах.  

 Вирощування осетрових видів риб з метою виробництва «чорної» ікри, м’яса осетрових риб, хрящів для виробництва хондроїтину (голови, хребти, хвости, жучки для фармацевтики).

 Проведення комплексу фундаментальних та прикладних наукових досліджень.

 Формування колекції осетрових та інших цінних видів риб (необхідне для: збереження світового генофонду осетрових та інших цінних видів риб, забезпечення у повному обсязі осетровим рибопосадковим матеріалом своїх рибогосподарських підприємств та підприємств-партнерів корпорації).

Промислове вирощування осетрових видів риб на «ікру» та на «м’ясо» відбуватиметься виключно в умовах рибного заводу в:

– Установки замкнутого водопостачання (УЗВ) на прісній воді в строго контрольованих параметрах довкілля риб (температура, вміст кисню, рН, хімічна та біологічна чистота води, її структура, водообмін, і так далі).

В УЗВ на прісній воді осетри перебуватимуть у перший та останній рік перед вилученням ікри.

– В Установках оборотного водопостачання (УОВ) на морській воді з корекцією кисню (О2). В УОВ на морській воді вирощуватиметься товарні осетри та ремонтне стадо.

У зв’язку з тим, що осетрові види риб здебільшого анадромні евригалінні риби (тобто риби, розмноження яких відбувається у прісній воді, а нагул у морській за винятком веслоноса та стерляді), при проектуванні осетрового комплексу необхідно передбачити спеціальні компенсаційні гібридні УЗВ та УОВ на яких плавно можна буде змінювати солоність води (від 37 ‰ до 0 ‰ і в зворотньому напрямку) і таким чином адаптувати риб до нових умов їх проживання.

Усі УЗВ та УОВ інтегруватимуться у загальні інженерно-технічні споруди заводу для досягнення максимального технологічного та економічного ефекту.

Для відтворення у самок осетрових риб ікра здаватиметься методом прижиттєвого відбору. Самки при цьому будуть використовуватися кілька разів у житті.

Для отримання харчової ікри самки забиватимуться (іншого, більш гуманного способу отримати якісну ікру на даний момент у світі немає).

Основними рибами УЗВ будуть: білуга, російський осетр, севрюга, шпилька, веслонос, стерлядь, різноманітні осетрові гібриди (бестер, остер, і так далі). Доцільно також розводити інші цінні види риб: лососеві види, вугрів, тіляпії, сомових та інших.

Стратегія вирощування цінних видів риб спрямовуватиметься насамперед на вирощування осетрових самок, що містять «чорну ікру» (самці будуть спрямовані на дорощування реалізацію на «м’ясо» на четвертому році життя).

Осетровий комплекс повинен мати інкубаційно-мальковий, виростний модулі, а також модулі виробництва «чорної ікри» та «м’яса» осетрових.

Вирощування зарибку

 Перспективний розвиток ТРК неможливий без суттєвого розвитку аквакультури в Україні і збільшення (у 40-50 разів) виробництва рибопродукції в максимально можливому асортименті.

Але розвиток аквакультури в свою чергу може бути досягнутий виключно за умов вирощування необхідної кількості рибопосадкового матеріалу в полікультурному асортименті, який відповідатимє природним біопродуктивним можливостям водойм.

Сучасне рибництво нашої держави базується на відносно обмеженому наборі видів риб, які неспроможні повністю використовувати кормову базу водойм. Низька рибопродуктивність природних водойм України перш за все пояснюється тим, що в цих водоймах багато малоцінних та смітних видів риб, які не спроможні ефективно використовувати природну кормову базу.

Повномасштабне щорічне зариблення природних водойм макрофітофагами, фітофагами і зоопланктофагами  збільшить їх рибогосподарський потенціал. 

Зниження чисельності малоцінної та смітної риби при цьому повинно також відбуватися шляхом інтродукції цінних представників хижої іхтіофауни (осетровими, окуневими, сомовими, вугром, деякими сиговими, тощо), що є суттєвим резервом рибництва у континентальних природних водоймах.

Тому розширення полікультурних зариблень, спрямованих на формування іхтіофауни водойм дозволить збільшити їх рибопродуктивність, покращити економічні показники рибництва, покращити якість і асортимент рибопродукції (зариблення природних або штучних водойм ТРК проводитиметься у водойми, де є відповідні договірні відносини з територіальними громадами).

ТРК зацікавлена у розвитку аквакультури на Україні ще й тому, що основне нарощування виробництва здійснюватиметься на власних рибогосподарських підприємствах (орендованих, куплених або побудованих), а також на підприємствах партнерів.

Безпосередньо вирощування рибопосадкового матеріалу проводитиметься у два етапи:

І-й етап  – інкубація ікри, вирощування личинок на селекційно-генетичному центрі.

ІІ-й етап – вирощування цьогорічок на виросних підприємствах аквакультури (або по договорах з іншими підприємствами) по всій території України.

 адкове господарство аквакультури

 Доцільним треба вважати створення при Рибному центрі садкових ліній на проточній воді на яких можна буде:

– вирощувати  товарну рибу та рибопосадковий матеріал тих видів риб, які придатні для садкового вирощування;

– використовувати садкову лінію як живорибну базу (особливо взимку);

– зберігати (формувати) ремонтно-маточні стада осетрових та інших цінних видів риб.

Садкові лінії треба проектувати з урахуванням сучасних технологічних досягнень що стосуються в першу чергу автоматизованого годування, вилову, обліку, тощо.

Потужність садкового господарства обмежуватиметься виключно можливістю водойми для біологічного самоочищення води і виробничою необхідністю.

 Адміністративна будівля, інженерні споруди, господарські та інші об’єкти

 Адміністративна будівля. Рибний центр для свого повноцінного функціонування повинен мати перш за все адміністративну будівлю в якій розташовуватиметься комплекс адміністративнихя приміщень, а також приміщень для наукових досліджень, учбовий, санітарний, харчовий, господарчий та інші блоки.

Інженерні споруди. Від безперебійної якісної роботи інженерної частини Рибного комплексу перш за все залежатиме функціонування усіх технологічних ланцюжків: формування і експлуатація ремонтно-маточних стад риб, вирощування товарної риби, вирощування зарибку, робота логістичного центру, живорибної і рибної баз, цехів рибопереробки, виробництва комбікормів, проведення прикладних наукових досліджень, які забезпечуватимуть ефективність роботи всього ТРК, а також роботу адміністративного персоналу.

Основні інженерні споруди:

водоводи, насосний комплекс та блок очищення вхідної технологічної води;

енергетичний комплекс: трансформатори, аварійний дизель-генератор, енергетична мережа, силові щити, тощо;

блок очисних гідроспоруд для водопідготовки технологічної води;

блок підігріву адміністративних та інших споруд, технологічної води для вирощування риб, рибопереробки, тощо (теплові насоси, газові котли);

блок виробництва рідкого кисню для вирощування та утримання риб на живорибній базі;

блоки біологічного очищення відпрацьованої технологічної води;

блоки дезінфекції технологічної води, що пройшла очищення;

блоки, які пов’язані з використанням холоду: холодильники, генератори льоду, охолоджувачі технологічної води, кондиціонери, тощо;

холодильники для збереження рибних комбікормів та рибопродукції;

господарчі блоки;

тощо.

Господарські та інші об’єкти.  До господарських та інших об’єктів Рибного центру належатимуть: склади кормів, запчастин, інвентарю та обладнання, майстерня, гаражі для утримання технологічного транспорту (перевезення живої, охолодженої, замороженої риби), об’єкти охорони, деякі допоміжні виробничі приміщення – цех для виробництва жерстяних банок для рибопереробки, цех сіткових виробів, цех виробництва садків та інше що необхідно для роботи складного технологічного виробництва ТРК.

Марикультура

 Ефективний розвиток аквакультури ТРК неможливий без паралельного розвитку власної марикультури (морська аквакультура) на Чорному морі. 

Таке розгалуження напрямків вирощування дасть змогу отримувати більш широкий асортимент рибопродукції за рахунок тих, які можна виростити виключно в умовах морської води (у Чорному морі солоність води складає до 18 ‰).

Марикультура на Кінбурській косі має доповнювати Рибний комплекс у Києві в плані селекційно-генетичної роботи, вирощування цінних і промислових видів риб, вирощування морських гідробіонтів (молюски, креветки, ракоподібні, водорості), вирощування зарибку морських видів риб, рибопереробки і бути основним підрозділом ТРК в напрямку  вилову риби у Чорному морі.

Інфраструктура Комплексу марикультури

Селекційно-генетичний центр  (Чорноморська філія СГЦ)

 Розвиток власної марикультури буде неможливий, якщо не забезпечити ефективну роботу Чорноморської філії Селекційно-генетичного центру на Кінбурській косі.

Робота цього наукового підрозділу спрямовуватиметься по напрямках досліджень СГЦ у Києві. Відмінність стосуватиметься тільки видового складу риб і морських гідробіонтів. СГЦ проводитиме роботу щодо формування колекційних ремонтно-маткових стад в першу чергу осетрових видів риб для відновлення їх популяції у Чорному морі та збереження їх генофонду.

Роботи СГЦ (Черноморської філії) також проводитимуться у напрямках: формування ремонтно-маточних стад камбали-калкан, кефалей, лососевих, сигових, креветок, ракоподібних, устриць, водоростей для харчової промисловості та інших потреб фармацевтики.

Вирощування цінних видів риб в морських УЗВ

 Основним з основних напрямків роботи Комплексу марикультури буде вирощування осетрових видів риб на ікру в умовах Установок замкненого водопостачання на морській воді з регульованими параметрами водного середовища.

Потужність УЗВ складатиме не менш як 4.000 тонн одночасного утримання маткового поголів’я осетрових видів риб (в основному білуга і російський осетер). 

Щільність утримання (по осетрових рибах) – до 100 кг/м² басейну. Температура води – 24 °С з можливістю змінення по кожному басейну в діапазонах температур 2÷28 °С. Також доцільним буде утримання:

– російського осетра, севрюги для відновлення їх ареалу у Чорному морі;

– штучного розведення вугра, камбали калкан, лососевих, сигових, кефалевих видів риб, креветок в умовах морської води в УЗВ для потреб внутрішнього ринку та на експорт.

 Садкове господарство марікультури

 Основне вирощування товарної риби в Комплексі марікультури проводитимкться в умовах морських садків та відгороджених частин Ягорлицької та Тендровської заток.

В садках вирощуватимуться: осетрові види риб (білуга, російський осетер, гібриди бестер і остер), камбала калкан, лососеві (форель, сьомга, кіжуч,…), сигові (білорибиця, нельма,пелядь,…), морський окунь, піленгас, інші види риб. Всі садки матимуть морське виконання, зможуть протистояти хвилям і матимуть автоматизовані системи годування риб, вилову та обліку.

Потужність садкових ліній в умовах Ягорлицької та Тендровської заток може бути обмежена на рівні 100.000 тонн/рік. А це дає можливість проектувати розвиток марикультури ТРК на далеку перспективу.

На територій Кінбурнської коси є декілька прісноводних і солених озер та заток, які придатні для здійснення марикультури (для вирощування зарибку з метою відновлення водних біоресурсів навколо півострова).

Вирощування гідробіонтів

 Доцільним також буде вирощування в умовах Комплексу марикультури на Кінбурській косі інших гідробіонтів таких як: креветки, мідії, устриці, ракоподібні, водорості.

В радянські часи на цьому півострові працював Мідійно-устрічний комбінат. Зараз він повністю зруйнований, але місце його розташування ідеально підходить для цієї справи (територією на даний час володіє Національний природний парк “Білобережжя Святослава”).

По Закону України “Про державно-приватне партнерство” (1 липня 2010 р. № № 2404-VI) можна організувати спілне с  державою вирощування гідробіонтів.

Чорноморські устриці – це товар найвищої якості зі 100 % еспортним потенціалом. Потужність ліній вирощування гідробіонтів обмежуватиметься виключно потребами ринку.

 Вирощування зарибку морських видів риб

 Комплекс марикультури займатиметься також вирощуванням зарибку морських видів риб, як для відновлення промислових популяцій риб Чорного моря, так і для власного вирощування в умовах УЗВ з морською водою, відгороджених частин лиманів, заток, ставів і садків.

 Потреби України в рибопосадковому матеріалі

( на найближчі 5 років)

Таблиця 8   

№ з/ п	Види риб	Площа водойм для зариб лення (тис. га.)	Кіль кість зариб ку на 1 га (шту к)	Всього на рік зариб ку (млн. штук)	Вага вилову  (тис. тон н)	Кіль кість ремонт но-мато чного пого лів’я (штук)	Вага ремонтно -мат кового поголі в’я (тонн)	Площа матк ових водойм (га) **
Марикультура (Азовське та Чорне море (південно-західна частина з глибинами до 100 м – 10 млн. га)
1.	Піленгас, лобан…	10.000	–	200	30	–	–	–
2.	Осетрові *	10.000	–	2		20.000	500	1.000
3.	Камбала калкан,	10.000	–	500	10	–	–	–
4.	Лососеві	–	–	100	50	100.000	300	–
5.	Інші види *	–	–	50	10	–	–	–
6.	Креветки, молюски, водорості.	–	–	–	100	–	–	–
	Всього:	х	х	х	200	х	800	х

Примітка:

Повномасштабне виробництво зарибку для зариблення південно-західної частини Чорного моря:

–   сприятиме відновленню іхтіофауни Чорного моря;

–  дасть можливість отримувати від держави квоти на вилов промислових видів риб: піленгасу, камбали калкан, бичка, тощо;

Використання зарибку дасть можливість в умовах Комплексу марикультури налагодити вирощування  товарної рибопродукції в необхідній кількості як для потреб України, так і на експорт.

 Вилов риби в Чорному та Азовському морях

 Зариблення Чорного моря (наприклад “п’ятачками” камбали-калкан, піленгасом, судаком в Азовському морі, тощо) даватиме можливість ТРК отримувати значні (до 90 %) квоти від держави на вилов промислових видів риб. Тому буде вигідно організувати власний видобуток риби промисловими суднами.

Судна можна будувати по сучасних проєктах в Україні (суднобудівні підприємства Миколаєва та Херсона) або купити їх за кордоном.

В межах Комплексу марикультури треба побудувати причали і відповідну портову інфраструктуру (засоби перевантаження, рибоприймальні пункти, рибну базу, холодильники, генератори рідкого льоду, тощо).

Необхідно відразу весь рибопромисловий флот перевести на нову прогресивну технологію з використанням рідкого льоду.

Лід можна буде брати на рибній базі в спеціальні цистерни і потім вже заливати рибу в тарі.

Промисловий флот Комплексу марикультури повинен мати як риболовні, так і транспортні рефрижераторні судна тоннажністю до 1000 тонн і більше для оптимального навантаження.

Рефрижераторні судна можна також використовувати і для закупівлі риби безпосередньо на промислі з найменшою ціною (особливо під час вилову дрібно оселедцевої групи риб).

Технологія вилову риби в Азовському морі такаж сама, як і в Чорному морі за винятком інших видів риб і створенні своєї рибної бази-причалу.

Рибна база

 Робота Комплексу марикультури буде неможливою без роботи рибної бази, яка повинна розташовуватися на березі Ягорлицької затоки у затишному місті від хвиль і вітрів.

Основними функціями рибної бази – обробка всієї виловленої риби, закупленою на інших риболовних підприємствах та риби власного вирощування, підготовка її до реалізації (через рибну базу у Києві, або в інших містах).

Рибна база працюватиме за допомогою садкового утримання живої риби, технології збереження риби у рідкому льоді, а також заморожування (де це необхідно).

Рибна база повинна бути оснащена генераторами рідкого льоду не тільки для власних потреб, а й для забезпечення рідким льодом всієї рибопромислової флотилії.

Для транспортування риби з рибної бази можливе використання спеціалізованого водного транспорту, який  транспортуватиме рибу в м. Очаків, де ТРК потрібно мати свій причал для перевантаження в авторефрижератори.

Частина риби (не більше 10 %) може транспортуватися по бездоріжжю Кінбурської коси на спеціалізованому рефрижераторному автотранспорті з підвищеною прохідністю (для реалізації риби в південні райони).

 Рибопереробка

 Рибогосподарська потужність Комплексу марикультури   вимагатиме створення цехів рибопереробки по сучасних технологіях з дотриманням вимог Міжнародних стандартів якості (ISO 9000-22000).

В першу чергу рибопереробка буде потрібна для відбракованої виловленої та вирощеної риби яка непридатна для реалізації в торгівельній мережі. Рибопереробці підлягатимуть всі гідробіонти (мідії, устриці, креветки, водорості, тощо).

Весь цикл рибопереробки, усі технології будуть аналогічними Комплексу аквакультури (м. Київ), за виключенням асортименту, де будуть перероблятися інші види риб і не буде рибної кулінарії.

Також відмінність стосуватиметься наявністю спеціального цеху для консервації ікри осетрових та інших видів риб, цеху соління, сушіння, копчення.

Потужність рибопереробного комплексу повинна бути в межах виробничої програми Комплексу марикультури (10-20.000 тонн/рік по сировині).

Цех виробництва комбікормів для риб

 В складі Комплексу марикультури потрібно мати також цех по виробництву комбікормів.

Інгридієнти рибних комбікормів доведеться завозити окремо. Рибне борошно, ТРК вироблятиме самостійно з дрібнооселедцевої групи риб, виловленої з Чорного моря.

Сировиною для рибних комбікормів (протеїнова її частина) може слугувати відходи рибопереробки, а також дрібна малоцінна риба Чорного моря (власний вилов, закупівля).

Бажано в якості добавок у комбікормові суміші додавати і морські водорості: морская капуста – ульва, зоостера, багрянки,  тощо (водорості можна збирати в Ягорлицькій і Тендровській затоках).

У всьому іншому цех виробництва рибних комбікормів повинен бути аналогічним заводу в Рибному комплексі аквакультури. Тому його, як і завод рибних комбікормів в Рибному комплексі аквакультури доцільно побудувати разом з провідними комбікормовими компаніями світу.

 Адміністративна будівля,  

інженерні споруди, господарські та інші допоміжні об’єкти

Адміністративна будівля, інженерні споруди та інші допоміжні об’єкти Комплексі марикультури будуть анагічними Рибному комплексу аквакультури з відмінністю, що тут будуть причали з відповідною інфраструктурою (склади, холодильники, тощо), морські садки та інше.

Архітектура будівель і ландшафтне розміщення об’єктів також повинні мати морський, оригінальний вигляд.

Враховуючи те, що Комплекс марикультури стане з часом Світовим науково-виробничим центром марікультури де будуть працювати видатні вчені не тільки з України, а й з різних країн Світу, його місце розташування треба підібрати не тільки з точки зору зручності для виробничої доцільності, а й архітектурно приваблиими.

 Закупівля риби та морепродуктів

 Для зниження собівартості рибопродукції що йтиме на переробку та оптово-роздрібну торгову мережу, розширення асортименту рибопродукції, доцільно організувати заготівлю української рибної сировини під час її найбільш масового лову за низькими цінами з квітня по грудень в місцях їх масового лову.

Так, наприклад, в травні на Азовському морі бичка, в серпні на Чорному морі хамси, в жовтні-грудні у Дніпро-Бузькому лимані тюльки, а в той же час на Азовському морі піленгасу, тощо.

Наприклад, для організації прийому рибної сировини в районі о. Зміїний доцільно мати рефрижераторне судно (500÷1000 тонн), яке скуповуватиме безпосередньо в місцях промислу дешеву рибну сировину.

Після її замороження риба перевозитиметться в порти м. Очаків, м. Одеси та інші, де буде перевантажена на автомобільні рефрижератори і доставлена Рибний комплекс аквакультури у Київ.

Необхідно також в містах перевалки риби на узбережжі Азовського і Чорного морів побудувати спеціальні пункти прийому риби і морепродуктів, де рефрижераторні і рибопромислові судна зможуть також заправлятися рідким льодом для збереження риби.

Рибоприймальні пункти ТРК матимуть все необхідне складське і холодильне обладнання для обробки рибних потоків. Така концептуальна схема дозволить заготовляти до 50.000 тонн/рік рибної сировини в Азово-Чорноморському басейні.

Для заготівлі риби у внутрішніх водоймах і Дніпровському каскаді доцільно підписати довгострокові договори на вирощування та видобуток риби з крупними рибогосподарськими і добувними підприємствами (1000÷5000 тонн/рік) та методично, цілий рік автомобільними рефрижераторами і живорибними машинами перевозити їх до Рибного комплексу аквакультури для планової реалізації або рибопереробки.

 Перспективні напрямки роботи ТРК

 Перспективними напрямками роботи ТРК треба вважати створення Транснаціональної рибопромислової корпорації для роботи за межами України, яка змогла б самостійно ловити рибу у Світовому океані, в територіальних водах іноземних держав, займатися торгівлею рибою, вирощуванням риби в умовах тропічного клімату, рибопереробкою та іншим (особливо вигідно займатися теплолюбивими цінними видами: осетрові, тунцеві, окуневі, камбальні, сомові, вугреві, тіляпії, тощо) .

Враховуючи високі рибоводні температури 26-28˚С в умовах тропіків (в Африці, Азії, Австралії, Південній Америки), високу інсоляцію, достатній водний фонд, можна розраховувати на можливість в цих регіонах створювати необхідні штучні умови для вирощування цінних видів риб в умовах аквакультури та марікультури з отримання значних фінансових прибутків.

В умовах тропіків осетрові види риб дозрівають за 3-4 роки (в умовах України за 8-12 років і довше). Африканські соми і тіляпії дозрівають в таких умовах майже за 1-1,15 роки (додаток “Австралійська рибопромислова компанія”).

Доцільним буде в Австралії збудувати осетрове рибне господарство для вирощування білуги, російського і ленського осетра, стерляді, веслоноса, гібридів: бестера, стербера, остера, тощо на м’ясо і ікру (хрящеві відходи будуть використовуватися як сировина для виготовлення хондроетіну – ліки для суглобів).

Створення Австралійського підрозділу ТРК сприятиме стрімкому розвитку осетрового напрямку тому, що:

– Кліматичні умови (штат Квінсленд) – ідеальні: температура води 24-28° С (воду підігрівати в цих умовах не потрібно, а це зменшує собівартість продукції на 40 %).

– Великі можливості для вирощування інгридієнтів комбікормів та їх масового виробництва.

Для вирощування осетрових видів риб в інших країнах Світу доцільно в Україні сформувати ремонтно-маткові стада для перевезення в Австралію тільки заплідненої ікри осетрових риб, а там ве її інкубувати і вирощувати до отримення “чорної” ікри.

Програма

 відновлення роботи рибовідтворювальних заводів Херсонської області у 2024-2030 рр.

 Віроломний напад рф на Україну 24 лютого 2022 р. дозволив агресору вже з перших днів війни окупувати два рибовідтворювальних завода Херсонської області:

ДУ «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» (Осетровий завод).

ДУ “Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб” (Каховський рибзавод).

На даний час:

– Осетровий завод звільнений від окупантів, але обстріли заводу з лівого берега Дніпра продовжуються. Після подриву Кахов ької гребзі завод був затоплений і практично зруйнований.

– Каховський рибзавод продовжує знаходитися під окупацією рф.

Стан майна обох заводів не відомий (стави, насосне, технологічне, інкубаційне обладнання та інше). Не відомо також в якому стані знаходяться заводські ремонтно-маточні стада осетрових, рослиноїдних коропових та частикових риб, якшо вони взагалі залишилися не ушкодженими після окупації та підтоплення.

Відсутність зариблення пониззя Дніпра у 2023 р. вже негативно позначається і позначатиметься в майбутньому на полікультурі промислового стада (відсутність різновікових груп риб, зменшення кількості і різноманіття молоді промислових риб, тощо).

Висновок:

Держава для відбудови та запуску в роботу цих заводів  грошей не матиме ще декілька років, тому єдиним виходом з цієї ситуації після деокупації буде передача ТРК в користування на 25 років Осетрового заводу та Каховського заводу, що забезпечить найшвидше віднослення іхтіофауни пониззя Дніпра (передача повинна відбутися по Закону України “Про державно-приватне партнерство” (1 липня 2010 року № 2404-VI).  

(Дивись далі Частину 3)