Рибні комбікорми: бєлотін, біотрін, пекарські, пивні дріжджі, меприн, міцелій вищих грибів (Частина 25)

Опубліковано at 20.04.2023
252 0

Рибні комбікорми: бєлотін, біотрін,  пекарські, пивні дріжджі, меприн, міцелій вищих грибів (Частина  25)

Бєлотін – відносно новий білковий компонент комбікормів, що з’явився в 90-х роках XX століття. Він є сумішшю непатогенних штамів мікроорганізмів (Torula famata) і ферментолізату зернопродуктіів.

Як субстрати використовуються висівки, мелене зерно, меляса, рідкі очищені парафіни. До них додається аміачна вода та звичайні сольові добавки. Технологія виробництва білотину включає: нагрівання сировини (4 год при 70°С), його ферментативний гідроліз амілосубтиліном (10 год при 36°С), мікробіологічний синтез біомаси дріжджів, термообробку, висушування, гранулювання.

Однак, крім біомаси дріжджів, білотин містить частину рослинного субстрату та культурального середовища. Протеїн білотину (загальний вміст до 44%) на 3/5 складається з азотовмісних речовин біомаси дріжджів та на 2/5 з протеїну рослинної сировини. У складі загального азоту 5-6% може бути частка мінерального, джерелом якого є аміачна вода. Кількість нуклеїнових кислот знаходиться в загальних межах (-5%), золи – 6-8%. 

При вивченні поживних властивостей білотину для безшлункового коропа, що володіє лише кишковим травленням у лужному середовищі, було показано, що ефект його використання значно нижчий за паприн. Це пов’язано з нижчою перетравністю у риб сухої речовини білотину (на 30%) внаслідок гіршої доступності його білків (на 14%), і особливо вуглеводів (більше, ніж у 2 рази) і, як наслідок, на 30-35% енергії.

При активному споживанні білотину короп погано зростає (майже у 6 разів гірше, ніж на паприні). Для приросту одиниці маси йому потрібно у 7,5 разів більше білотину, ніж паприну. У варіанті з монодієтою виявлено несприятливі зміни в обміні речовин у риб. Вони висловилися у гальмуванні синтезу пластичних речовин, зокрема білка (на 11%), і навіть в обводнении приросту.

В результаті коефіцієнти конверсії сухої речовини корму, білка та енергії були нижчими, ніж у разі застосування паприна, відповідно в 5,8, 4,5 та 6,3 рази. Реакція коропів на присутність білотину у складі комбікорму менш виражена. При еквівалентній заміні 9% паприну на білотин та при збільшенні його дози з 9 до 13,5% перетравність основних груп поживних речовин не погіршується, але ефективність використання на приріст риб сухої речовини корму знижується відповідно на 7 та 9%, енергії – на 9 та 12%, білка – на 8 та 18%.

При цьому інгібуюча дія білотину на швидкість зростання коропа, хоч і менша, але залишаєтьс досить чітко вираженою (15-22%) при великих (на 11-25%) кормових витратах.

Досліди на рибах, що мають шлунково-кишкове травлення, таких як молодь форелі та молодь осетрових, свідчать про дещо кращу, ніж для коропів, поживність білотину. Однак його поживна цінність суттєво нижча і багато в чому поступається паприну.

Antibiotic resistant bacteria inside a biofilm, 3D illustration. Realistic scientific background

Біотрин – білково-вітамінна та мінеральна добавка до комбікормів для всіх видів тварин, створена у 90-х роках минулого століття. Є сухим продуктом, який одержують шляхом мікробіологічного синтезу дріжджів роду Candida guilliermondii (штам ВСБ-654).

Субстратом служать відходи круп’яного та борошномельного виробництва, меляси, тощо. За органолептичними властивостями біотрин – світло-коричневий продукт із запахом, властивим дріжджам та ферментолізату. У зв’язку з неоднорідністю вихідної сировини та нестабільністю співвідношень його компонентів, біотрін, також як білотин і гіприн має досить широку варіабельність показників хімічного складу.

Те саме стосується і його макро- і мікроелементів. Проте, згідно з технічними умовами його виробництва, мінімальний рівень сирого протеїну має бути не нижчим за 35%, жирів – не більше 10%, клітковини – 9%, золи – 15%. За рівнем та співвідношенням амінокислот в окремих випадках він може наближатися до білків соєвого борошна.

У дослідах із коропами, було показано, що біотрін як самостійний кормовий засіб по всіх позиціях поступається паприку і в кількостях більше 5% не може бути його замінником. У монодієті він неохоче поїдається рибами а зростання риб гальмує (в 20 разів і більше). Його поживні речовини незручні для коропа. Сирий протеїн перетравлюється погано (67% проти 90% паприну).

Низька перетравність сухої речовини (24% проти 80%) та енергії (32% проти 80%) обумовлена нездатністю коропів перетравлювати вуглеводний комплекс біотрину. Погана доступність риб його поживних речовин стала однією з причин низьких показників їх конверсії (5-12%).

Друга причина – негативний вплив на обмін речовин. Воно виявляється у сильній гідратації приросту, гальмуванні синтезу білка, ліпідів та енергії, що супроводжується депресією зростання. При введенні біотрину в комбікорм у кількості 9-16% він не виявляє такої сильної негативної дії, але несприятливі тенденції зберігаються. Темп зростання риб адекватно знижується за відповідного збільшення витрат корму приріст.

Нейтральний ефект отримано при введенні комбікорму 4% біотрину. У дослідах з фореллю і рядом осетрових негативний ефект біотрину зберігся, але менш виражений.

 

Метанольні дріжджі (меприн). Цей кормовий білковий продукт вирощують на метанолі. Останній є дешевшою сировиною, ніж етанол, оскільки виходить із газу метану без особливих витрат і щодо простому устаткуванні. Його виробництво має перспективу. Однак, за своїми якостями, як живильне середовище для культивування мікроорганізмів, метанол поступається етанолу.

Як продуцент зазвичай застосовують непатогенні штами бактерій з роду Pseudomonas, а також дріжджі роду Torulopsis. За хімічним складом (з абсолютно сухою речовиною) меприн близький до іншого продукту з мікробної біомаси – гаприну. Він має 59-70% сирого протеїну, зокрема близько 7,5% нуклеїнових кислот, 4-6% загальних ліпідів, 7-8% зольних елементів, вуглеводи становлять 9-30%. У комбікормах для товарних риб меприн застосовується у тих самих кількостях, як і эприн. Стартові корми з його вмістом для коропа дають гірший рибоводний ефект, ніж корми з еприном.

Пекарські дріжджі. Належать до роду Scacharomyces. Мають дуже щільну оболонку, погано доступну для розщеплення травними ферментами риб. За деякими даними, оболонка може становити 20-30% сухої маси дріжджів. Вона на 60-70% складається з важкоперетравних полісахаридів.

Інші негативні властивості пекарських дріжджів – мала кількість низькомолекулярних пептидів та присутність у білках значних кількостей D-амінокислот. Відомо, що в харчових білках амінокислоти зазвичай знаходяться в L-формі, а D-амінокислоти надають несприятливу дію на метаболізм тварин. Є досвід використання пекарських дріжджів як джерело білка у стартових кормах для личинок коропа. Їх застосування було ефективним після попереднього автолізу протягом 10 год, тобто. після розщеплення білків на низькомолекулярні фракції.

Результати були близькі, але гірші, ніж на еприні. Питання використання цих дріжджів вирішуються з урахуванням біологічної та економічної ефективності. 

Пивні дріжджі (Torula). Наявність у стартових кормах пивних дріжджів, незважаючи на високий вміст у них розчинного білка (43%), негативно впливало на розвиток, зростання та виживання личинок сигових та коропа. Цілком ймовірно, це стало наслідком відсутності в їх складі низькомолекулярних пептидів.

Міцелій вищих грибів. Є спроби використовувати в годуванні тварин і риб біомасу високопродуктивних дереворуйнівних грибів – базидоміцетів, які отримують за безвідходною технологією. Кормовий продукт виробляють способом глибинного культивування міцеліального гриба Н. abiefinus з використанням широкого набору середовищ (крохмаль картоплі та зернових, відходи переробки кукурудзи, соєве борошно, білкові гідролізати шкіряних відходів та ін.).

Передбачалося, що сухий міцелій може бути високопоживною кормовою сировиною та потенційним компонентом комбікормів. Були виконані дослідження з оцінки поживності біомаси гриба Н. abiefinus, вирощеного на крохмалевмісних середовищах і ферментних гідролізатах шкіряних відходів. Досліди проводили на коропах, які отримували біомасу грибів у вигляді монодієти та у складі комбікормів (4 та 8% замість еприну).

За хімічним складом сухий міцелій був близьким до середньобілкових компонентів, що використовуються в комбікормової промисловості (сирий протеїн – 21-29%, сирий жир – 3-23%, сума вуглеводів – 46-60%, сира зола – 2-7%, фосфор – 0,7-1,3%). Співвідношення поживних речовин варіювало залежно від складу культивування середовища. Мінімум протеїну виявлений при культивуванні гриба на малобілкових кукурудзяних середовищах, максимум при введенні шкіряних гідролізатів.

Харчуючи міцелієм, короп міг видобувати близько 70% білків, що містяться в грибах, 80% ліпідів і 50% вуглеводів. Низька перетравність загальної суми поживних речовин (~50%) обумовлена поганою доступністю вуглеводів та зольних елементів та ускладнена виділенням з організму ендогенних мінералів. Останнє означає дисбалансованість мінеральної частини грибів для риб та знижує потенційну поживність їх органічної частини у процесах засвоєння.

За результатами ростових експериментів, вміст коропів на монодієтах з міцелію грибів різко знизив поїдання корму, загальмував зростання, погіршив їх фізіологічний стан. Це виявилося у виснаженні риб та розвитку у них дистрофії.

Слід зазначити, що подібні явища при повному голодуванні риб за тієї ж 20-добової тривалості були менш виражені, ніж при харчуванні грибами. З’явилися симптоми тимпанії (газової хвороби кишечника), які супроводжувалися сильним здуттям живота. Одночасно виявлено ураження структури зябрового апарату та масовий розвиток збудників паразитарних захворювань (іхтіофтіріуса, дактилогірусу та кістки).

Усе це свідчить про різке зниження загальної резистентності риб, що спричинило загибель 40-100% піддослідних екземплярів. Включення 4-8% біомаси міцелію до комбікорму замість еприну дало трохи менший негативний ефект. Він висловився у зниженні апетиту, гальмуванні зростання та погіршенні конверсії поживних речовин корму в організмі риб.

Можливі причини несприятливого ефекту є наявність у міцелії грибів сильнодіючих антипоживних речовин, які, пригнічуючи обмінні процеси, призвели до розвитку токсикозів та зниження стійкості організму риб. Цілком можливо, частина їх виділялася у воду з екскрементами, що поряд зі зниженням загальної резистентності риб сприяло розвитку зябрових захворювань.

Все викладене є основою дуже обережного підходу до застосування продуктів з міцеліального гриба Н. abiefinus, отриманого способом глибинного культивування, в годуванні риб.

(Дивись далі Частину 26)

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Рибні комбікорми (арахісові, конопляні макухи і шроти, продукти мікробіологічного синтезу) (Частина 22)

Створено - 17.04.2023 0
Рибні комбікорми (арахісові, конопляні макухи та шроти, продукти мікробіологічного синтезу) (Частина 22) Сировина для отримання арахісових макух та шротів – арахісові…

Рибні комбікорми: м’ясо-кісткове та кров’яне борошно (Частина 30)

Створено - 25.04.2023 0
Рибні комбікорми: м’ясо-кісткове та кров’яне борошно (Частина 30) М’ясо-кісткове борошно. При виготовленні комбікормів цей вид борошна є найбільш доступною і часто вживаною сировиною…

Інтенсифікація і розширення стійкого виробництва продукції аквакультури (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2)

Створено - 16.02.2023 0
Інтенсифікація і розширення стійкого виробництва продукції аквакультури (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2)  Ефективне регулювання на користь розширення аквакультури “Блакитна” трансформація…