Розвиток потенціалу, наукова дослідна робота та налагодження партнерської взаємодії в аквакультурі (по матеріалах ФАО2022 р.)

Опубліковано at 03.04.2023
419 0

Розвиток потенціалу, науково-дослідна робота та налагодження партнерської взаємодії в аквакультурі (по матерыалах ФАО 2022 р.)

У підготовленому нещодавно проекті Рекомендацій щодо сталого розвитку аквакультури вказується на необхідність нарощування потенціалу як ключового компоненту для створення сприятливих умов та сприяння розвитку. Проект Рекомендацій покликаний сприяти реалізації загальних принципів та положень Кодексу ведення відповідального рибальства та досягненню ЦСР (цілей сталого розвитку) за допомогою «блакитної» трансформації субсектору. Проведений у 2021 р. кабінетний огляд щодо сприятливих умов для розвитку аквакультури, особливо аспектів, пов’язаних із розвитком потенціалу, поширенням знань та дослідженнями, показав, що:

i) необхідно значно зміцнити кадровий та інституційний потенціал, розвивати основні технічні навички (на рівні фермерів та консультантів/інструкторів) та фінансові ресурси;

ii) для передачі фермерам технічної інформації та задоволення потреб виробників необхідно навчати фахівців із поширення знань та досвіду; iii) у галузі зберігається низький рівень цифровізації: навичками в галузі ІТ мають лише менше 50% фахівців з поширення знань;

iv) багато установ не мають можливості розвивати служби розповсюдження знань за допомогою ІТ;

v) дрібні господарства, як і раніше мають обмежений доступ до Інтернету;

vi) в процесі розвитку аквакультури не достатньою мірою використовувалася наукова інформація, отримана під час досліджень. Враховуючи ці проблеми, найближчим часом необхідно значно підвищити рівень знань та кваліфікації органів державного управління, дослідницьких установ, служб поширення знань та досвіду та працівників. Різні країни мають різні можливості та пропонують різні послуги з навчання, у тому числі з поширення знань та досвіду, і навчання здійснюється як за формальних, так і за не формальних каналів.

У країнах Азії, Європи та Америки із високо розвиненою аквакультурою існують широкі можливості для здобуття освіти в цій сфері на рівні бакалаврату та магістратури. В Африці низка навчальних закладів пропонують спеціальні курс из аквакультури. Але фахівці з набору персоналу у всьому світі зазначають, що для результативної роботи та сприяння «блакитній» трансформації випускникам таких курсів необхідні як специфічні знання, так і загальні навички. Серед проблем можна назвати недостатню кількість випускників галузі, які не відповідають вимогам роботодавців. Професійне навчання залишається важливим механізмом розвитку людського потенціалу Великі інвестиції у навчання людей спеціалізованим навичкам робляться в Азії.

У стратегії Європейської комісії Європа 2020: стратегія розумного, стійкого та всеосяжного зростання, основна увазі, яка приділяється двом елементам :мобільності студентів та програмі розвитку нових навичок та створення нових робочих місць для залучення та утримання молоді в різних секторах, включаючи аквакультури.

У країнах Африки на південь від Сахари ФАО спільно з різними установами, включаючи Центр передового досвіду в галузі аквакультури та рибальства в Малаві та університети в Кенії, Нігерії та Об’єднаній Республіці Танзанія, Світовий центр з рибних ресурсів, Норвезька агенція з співробітництва в галузі розвитку та місцеві органи влади, що вирішують питання підвищення кваліфікації спеціалістів, надання послуг з розповсюдження знань та досвіду та ведення дослідницької діяльності.

Для підвищення конкурентоспроможності, ефективності та рентабельності виробництва та довгострокової соціальної та екологічної стійкості сектора, а також для успішної роботи в таких галузях, як генетика, харчування, охорона здоров’я та розвиток технологій, необхідні заходи щодо розвитку потенціалу, що плануються і реалізуються в тісному зв’язку з розвитком національних між дисциплінарних дослідних програм.

Не менш важливо сприяти створенню консорціумів, які займатимуться функціональними прикладними дослідженнями, та систем розвитку національного та регіонального рівнів. Державним та приватним дослідницьким установам у секторі аквакультури рекомендується приділяти увагу прийняттю та поширенню міжнародних протоколів та передових методів ведення господарства, а також раціонального використання водних ресурсів та місцевих видів.

Необхідні дослідження, присвячені прикладному просторовому планування, селекції та генетики, виготовлення кормів та застосування цифрових технологій для підвищення ефективності господарств та управління ними. При вивченні проблем та розробленні рішень щодо результатам досліджень вчені повинні орієнтуватися на практичні знання місцевого населення та традиційні знання фермерів, які згодом отримають результати та покращені технології через служби поширення знань та досвіду.

Національні програми розповсюдження знань у галузі аквакультури повинні, як і раніше, бути спрямовані на сприяння поширенню моделей, що підтвердили свою ефективність в аквакультурі та технологій виробництва. Інформація, що передається в ході заходів щодо поширення знань у галузі аквакультури, повинна змінюватися і давати поштовх до змін у поведінці фермерів, що сприяють підвищення стійкості виробництва.

У більшості випадків основним постачальником послуг із розповсюдження знань та досвіду є держава. Крім неї, такі послуги надають міжнародні урядові організації, не урядові організації, приватний сектор (в основному виробники обладнання, генетичного матеріалу та кормів).

Інформація може також поширюватися через програми обміну знаннями між фермерами та заходи щодо самоосвіти (наприклад, навчальні поїздки та польові школи фермерів). Хоча ІТ все ще використовуються в недостатньому обсязі, їх застосування сприяє продовженню скорочення розриву у доступі дрібних виробників до інформаціїі сучасним навичкам в галузі управління.

В Африці та Азії реалізується низка цифрових ініціатив, покликаних допомогти у наданні послуг з поширення знань та досвіду. Розвиток цифрових технологій дало ФАО можливість розробити регіональну платформу з технологій для аквакультури. Функціонує онлайнова академія (ФАО, 2020 р.), завдання якої полягає у підвищенні доступності та інклюзивності методів ведення аквакультури, а також у сприянні політичному діалогу на всіх рівнях. Багато урядів також створили цифрові платформи по нагляду за біобезпекою в аквакультурі, розробили мобільні додатки щодо регулювання виробництва на рівні господарств та відстеження продукції. Крім того, створені колективні платформи для фермерів, такі які нформаційна панель для фермерів, що займаються розведенням креветок.

Важливу роль у зусиллях нарощування потенціалув рамках ініціативи «Блакитна трансформація» грає партнерська взаємодія. В останні десятиліття міжнародні фінансові агенції, організації громадянського суспільства та регіональні мережі аквакультури в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Африці, Центральній та Східній Європі, Північній та Південній Америці, в малих острівних державах, що розвиваються досягли великих успіхів у прийнятті та адаптації програм нарощування потенціалу в галузі аквакультури.

Щоб країни активніше обмінювалися технологіями та передавали їх одне одному, необхідно розширювати партнерські взаємодії.

Польові школи аквакультури (ПША) організовуються з опорою  на інноваційний, колективний, інтерактивний форматнавчання – польові школи фермерів (ПШФ), який ФАО використовує у Південно-Східній Азії, починаючи з кінця 1980-х років. Він виявився надзвичайно успішним і швидко поширився на інші країни Азії, Африки, Близького Сходу та Латинської Америки. Попит на програми ПШФ зростає, і в низці країн цей підхід був інституціоналізований та включений до національних систем поширення знань та досвіду.

Сектор рибництва адаптував методику ПШФ так, щоб активніше залучати до сектору аквакультури молодь та жінок. Завдання ПША полягає в тому, щоб забезпечити облік думок сільських жінок, молоді та вразливих осіб та сприяти розширенню їх соціально-економічних прав та можливостей шляхом розвитку їх навичок у галузі рибництва, підприємництва та управління бізнесом у сфері аквакультури, а також розширення їх доступу до послуг та ресурсів, необхідних для ведення діяльності в секторі, таким як засоби виробництва та кредити.

ФАО надає технічну допомогу урядам, зацікавленим у впровадженні формату ПША шляхом підготовки тренерів, інструкторів та координаторів. Кожен з координаторів, що навчає групу з 25–30 осіб, щоб сформувати у жінок та молоді лідерські якості, необхідні для прийняття рішень у галузі аквакультури.

Членів груп, які навчатимуться у ПША, обирають спільноти –бенефіціари програми. Багато хто з тих, хто не навчався в школах, спостерігали за їх успіхами в галузі аквакультури, після чого зацікавилися цим підходом і попросили допомоги устворення нових груп.

Ефективним виявився і колективний підхід до навчання нових або вдосконалених видів рибницької діяльності: учасники отримували фінансові ресурси від продажу своєї продукції, отримували можливості інвестувати додатковий дохід у ремонт та будівництво будинків, оплачувати навчання дітей тощо. Наприкінці виробничого циклу проводиться церемонія випуску, під час якої учасникам вручаються дипломи. ПША покликані відіграти ключову роль надалі у розвитку аквакультури у сільських районах. Успіх цього підходу має сприяти розширенню масштабів роботи ФАО у секторі.

ФАО у тісній співпраці з державними установами продовжує реалізацію різних проектів у рамках Програми технічного співробітництва, розроблюваних за прикладом ПША, і ця робота приносить обнадійливі результати. Наприклад, у Кенії було проведена робота з 36 групами, а згодом було сформовано 80 груп (це приблизно 2000 прямих бенефіціарів). У Бурунді, Руанді та Ефіопії здійснюється субрегіональний проект з вирощування риби на рисових полях; він не тільки сприяє збільшення виробництва рису та риби на користь поліпшення харчування, а й приносить інші соціальні, екологічні та фінансові вигоди.

А куди ми катимося?

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Десятиліття, присвячене науці про океан в інтересах стійкого розвитку 2021-2030 рр. (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2)

Створено - 04.03.2023 0
Десятиліття, присвячене науці про океан в інтересах стійкого розвитку 2021-2030 рр. (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2) Комітет з рибного…

Мелиорация водоёмов

Створено - 11.03.2020 0
Мелиорация водоёмов Во времена «дикой прихватизации» рыбохозяйственных водоёмов и после бесконечных войн за их захват сложилась парадоксальная ситуация. Водоёмы попали…

Інтенсифікація і розширення стійкого виробництва продукції аквакультури (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2)

Створено - 16.02.2023 0
Інтенсифікація і розширення стійкого виробництва продукції аквакультури (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2)  Ефективне регулювання на користь розширення аквакультури “Блакитна” трансформація…

«Особливості здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, використання і відтворення водних біоресурсів»

Створено - 20.10.2019 0
Міністерство екології та захисту довкілля Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління Реферат по темі: «Особливості здійснення державного нагляду (контролю)…

Продукты товарного осетроводства

Створено - 27.03.2019 0
Продукты товарного осетроводства В настоящее время в Украине наметилась некоторая тенденция развития товарного осетроводства. Начали появляться мелкие осетровые рыбохозяйственные предприятия,…