Стратегія відновлення рибопромислового флоту України
Стратегія розвитку рибопромислового флоту України до 2050 р. визначатиме цілі, коло завдань, основні напрямки модернізації, терміни виконання, а також підходи до раціонального використання водних біоресурсів, які повинні реалізовуватися в планах комплексних заходів нормативно-правового, економічного, науково-технічного і організаційного забезпечення. Головна мета «Стратегії розвитку рибопромислового флоту України до 2050 р.» – це визначення основних напрямків формування державної політики в області інноваційного оновлення і розвитку рибопромислового флоту з урахуванням стратегічних завдань рибної галузі. Стратегія розвитку рибопромислового флоту України до 2050 р. повинна розроблятися програмно-цільовим прогнозуванням за допомогою інтегрування цілей, рішенням галузевих проблем, мінімізацією ризиків, гармонізації ресурсів і завдань, оптимізацією економічних і адміністративних важелів управління, тощо. Реалізація Стратегії створить економічні передумови для постійного нарощування об’ємів виробництва рибопродукції до 2050 р.
Водні біоресурси відтворюватимуться за рахунок природних, екологічно-безпечних та відновлювальних джерел енергії і життя.
Раціональне використання світовим співтовариством водних біоресурсів Світового океану за допомогою управління рибальством, може забезпечити щорічний вилов повноцінного білку на рівні 100 млн. тонн і більше.
Рибальство у Світовому океані є господарська діяльність підвищеного ризику, завдяки високої ступені мінливості водних біоресурсів (чисельність і біологічні характеристики) в залежності від кліматичних факторів, сонячної активності та антропогенного тиску на протязі одного року.
Продуктивна робота і високі фінансові показники майбутнього рибопромислового флоту України, який працюватиме у віддалених районах Світового океану, залежатиме від збалансованості техніко-експлуатаційних і виробничих характеристик конкретних рибопромислових суден і всієї експедиційної ескадри в цілому, яка повинна проектуватися і будуватися під конкретні об’єкти промислу з обов’язковим урахуванням природних умов передбачуваного району промислу.
Ресурсне забезпечення рибопромислового флоту України залежатиме від політичного, економічного, ресурсного та інших складових, але в межах: по Світовому океану – не менш як 1 млн. тонн/рік (без урахування крилю – 350÷500 тис. тонн/рік), у виключних економічних зонах іноземних держав – 250 тис. тонн/рік, по Азово-Чорноморському басейну – 100 тис. тонн/рік.
Для значного збільшення об’ємів вилову риби і крилю у Світовому океані необхідно:
- поглиблювати двосторонні зв’язки з прибережними державами, які мають значний невикористаний біологічний ресурс (Перу, Нова Зеландія, Марокко, Мавританія Намібія, Ангола, тощо);
- зміцнювати позиції України в міжнародних організаціях (ФАО, риболовних НАФО, АНТКОМ, НЕАФК, наукової організації — ІКЕС), а також вступити до SPRFMO (риболовної організації південної частини Тихого океану);
- побудувати науково-дослідне судно океанічного класу для комплексних, системних досліджень стану запасів морських гідро біонтів, вивчення гідрометеорологічних факторів промислового середовища та розрахунку можливого вилову.
Будівництво крупнотоннажних суден експедиційних рибопромислових ескадр, враховуючи необхідність їх одночасного початку роботи, доцільно проводити, розміщуючи закази в декількох країнах в тому числі і в Україні (проектування експедиційної ескадри треба здійснити з позиції її як єдиного рибопромислового комплексу зі всіма виробничими зв’язками та інфраструктурним забезпеченням).
Рибопромислові експедиційні ескадри, враховуючи необхідність їх комплектування пошуковими, транспортними суднами, плаваючими рибними заводами, танкерами-заправниками, тощо, які не є риболовними суднами що приносять прибуток, а є лише допоміжними функціональними елементами виробничого забезпечення, повинні повністю належати державі Україна для якісного і гарантованого забезпечення централізованого менеджменту і отримання суттєвих бюджетних прибутків.
Азово-Чорноморський рибопромисловий флот доцільно спроектувати і поступово будувати як єдину рибопромислову ескадру з урахуванням загально допустимого улову у виключній економічній зоні України, а також економічної і виробничої доцільності, необхідності зниження енергетичних витрат, скорочення виробничого персоналу, підвищенням виробничої потужності, щодо обробки сировини та випуску конкурентоспроможної продукції.
Модернізація фізично зношених та морально застарілих суден, які працюють в Азово-Чорноморському басейні недоцільна з точки зору окупності капітальних витрат за залишковий термін експлуатації.
Низька рентабельність перспективних видів водних біоресурсів, які не використовують, впливає на кредитування і лізингові схеми при будівництві рибопромислового флоту, тому економічно доцільно використовувати кредити під відносно низький відсоток (6-7 %) на строк до 12 років.
Для комерційних рибогосподарських підприємств, які будуватимуть рибопромислові судна за власні кошти, по кредитах, або лізингу, для повноцінної їх експлуатації необхідно законодавчо закріпити сировинні ресурси на повний період окупності з необхідною пролонгацією для забезпечення максимально можливої виробничої загрузки судна.
Державне агентство рибного господарства України, як орган центральної виконавчої влади, повинен забезпечити регулювання типового і чисельного складу суден рибопромислового флоту на державному рівні, згідно вимог розробленого і прийнятого для цього нормативно-правового акту, який визначить порядок організації робіт по державному регулюванню.
Державне регулювання передбачатиме проведення державної експертизи проектної та фінансової документації по будівництву рибопромислового флоту для визначення відповідності судна стратегії розвитку рибного господарства і його промислової ефективності відносно певного виду водних біоресурсів, доцільності використання судна на промислі, його виробничо-економічного потенціалу, відповідності техніко-економічних характеристик суден, умовам експлуатації, виробничо-економічним показникам його промислової діяльності, фінансово-економічним умовам будівництва, сучасному рівню інноваційного технічного оснащення промислового суднобудування.
Боротьба за водні біоресурси у Світі на фоні наслідків загальноекономічної кризи, вимушуватимуть Україну шукати нові підходи до стратегічного планування розвитку рибопромислового суднобудування та пошуку нових перспективних рибопродуктів з нових видів водних біоресурсів з високими фінансовими показниками промислу.
Універсальні рибопромислові судна забезпечуватимуть цілорічний промисел різноманітних водних біоресурсів в широкому спектрі кліматичних умов з можливістю виробництва максимально можливого асортименту рибопродукції, але з великими питомими експлуатаційними витратами, що відповідно збільшує собівартість рибопродукції і знижує її конкурентоспроможність.
Спеціалізовані рибопромислові судна, які матимуть відповідне промислове, технологічне, холодильне, рибопошукове оснащення і можливості досягнення високих техніко-економічних характеристик судна для конкретних видів водних біоресурсів, вестимуть промисел з максимальною господарською і фінансовою ефективністю.
Дотримання певного балансу між кількістю і виробничими характеристиками універсальних і спеціалізованих рибопромислових суден, дозволить значно підвищити ефективність промислу водних біоресурсів з одночасним зниженням собівартості рибопродукції.
Базою для розробки «Стратегії розвитку рибопромислового флоту України до 2050 р.» служитимуть наступні маркерні показники:
- Цілі, цільові індикатори, пріоритети розвитку, завдання довгострокової державної політики в рибогосподарській діяльності, в соціальній сфері, у сфері науки і технологій, структурних перетворень в економіці, тощо.
- «Доктрина розвитку галузі рибного господарства України до 2050 р.», яку треба розробити і затвердити в якості Закону України.
- Офіційні джерела інформації, тощо.
Цільовими індикаторами реалізації «Стратегії розвитку рибопромислового флоту України до 2050 р.» служитимуть об’єми вилову водних біологічних ресурсів до 2050 р. та збільшення середньорічного споживання рибопродукції власного виробництва.
Головними цільовими індикаторами «Стратегії розвитку рибопромислового флоту України до 2050 р.» треба вважати:
- Загально соціальні – зниження аварійності, ризиків та загроз безпеки рибного промислу, зменшення забруднення морів.
- Загально економічні – збільшення темпів росту вилову водних біоресурсів, забезпечення продовольчої безпеки і незалежності України в секторі рибопродукції, конкурентний рівень рибопродукції власного виробництва, використання інноваційних технологій в будівництві рибопромислового флоту і портової інфраструктури, тощо.
- Галузеві – розвиток рибопромислового флоту у відповідності до потреб економіки держави, підвищення рівня рентабельності, продуктивності, фондовіддачі, рибогосподарських підприємств, зниження енергоємності, підвищення конкурентоспроможності рибопродукції, та інші.
Основним принципом побудови «Стратегії розвитку рибопромислового флоту України до 2050 р.» повинно стати дотримання балансу між рибопромисловою потужністю флоту і доступними запасами водних біоресурсів, що стане вирішальним фактором у підвищенні ефективності промислу і оптимізації кількісного і видового складу суден нового покоління з мінімізацією витрат на їх будування.
Пріоритетність у створенні нових видів суден рибопромислового флоту повинна віддаватися суднам для добування перспективних водних біоресурсів (в основному глибинних), які ще не використовуються на повну міцність у віддалених районах Світового океану.
Відсутність в останні десятиріччя досвіду будівництва рибопромислових суден, особливо в питаннях автоматизації проектування і нових інноваційних технологій по відношенню до провідних суднобудівних держав світу, а також фактичного руйнування суднобудівних та інфраструктурних потужностей, вимушує Україну з одного боку розміщати закази за кордоном, а з другого акумулювати накопичений за довгі роки український (радянський) досвід і за допомогою придбаних новітніх технологій підвищити конкурентоспроможність суден на вітчизняних суднобудівних заводах.
Стратегія розвитку рибопромислового флоту України до 2050 р. в розділі рибопереробки реалізовуватиметься у трьох напрямках:
- Ресурсно-орієнтовному (необроблена заморожена риба).
- Технологічно-орієнтовному (риба, яка стандартно оброблена по безвідходній технології).
- Інноваційно-орієнтовному (обробка риби по інноваційних та експериментальних технологіях з підвищеною якістю і розширеним асортиментом).
Реалізація Стратегії розвитку рибопромислового флоту України до 2050 р., враховуючи масштабність інвестиційних проектів будівництва суден, можлива лише за умов повної державної підтримки по всіх напрямках.
Рибопромисловий флот України повинен (в більшій частині) будуватися за державні кошти, експлуатуватися державою через Державне агентство рибного господарства України і отримувати значні прибутки до державного бюджету.
Етапи та заходи щодо реалізації Стратегії розвитку рибопромислового флоту України до 2050 р.:
Перший етап до 2025 р. передбачатиме:
- Проведення аналізу інформації щодо необхідності кількісного і типового складу рибопромислового флоту, його фінансово-економічних показників, враховуючи різноманітність водних біоресурсів, асортименту рибопродукції, рентабельності виробництва, тощо.
- Проведення аналізу стану і використання загально допустимих уловів (ЗДУ) водних біоресурсів на період до 2050 р.
- Розробка заходів щодо гарантованого забезпечення рибопромислового флоту сировинними ресурсами.
- Затвердження нових стандартів якості і безпеки рибопродукції.
- Вдосконалення нормативно правової бази.
- Затвердження «Програми будівництва рибопромислового флоту України до 2050 р.».
- Розробка заходів щодо забезпечення конкурентоспроможності рибопродукції українського походження.
Другий етап 2025-2035 рр. передбачатиме:
- Розробку проектно-конструкторської документації на усі рибопромислові судна, які будуть передбачені «Програмою будівництва рибопромислового флоту України до 2050 р.».
- Розробку нормативно правової бази для підтримки рибопромислового флоту.
- Проведення наукових досліджень в перспективних районах Світового океану.
- Проведення державної експертизи проектів будівництва рибопромислових суден.
- Будівництво рибопромислового флоту.
Третій етап 2035-2050 рр. повинен передбачати продовження будівництва, експлуатацію і ремонт рибопромислового флоту.
