Відкритий лист Президенту України Зеленському В.О.

AvatarОпубліковано at 09.10.2021
39 0

ГРОМАДСЬКА РАДА

ПРИ ДЕРЖАВНОМУ АГЕНТСТВІ МЕЛІОРАЦІЇ ТА РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а.

07.10.2021 р. № 17

 

Президенту України

ЗЕЛЕНСЬКОМУ В.О.

 Копії:

Верховній Раді України

Прем’єр-Міністру України

Шмигалю Д.А.

Міністру аграрної політики та продовольства Лещенко Р.М.

Національному антикорупційному бюро України

Державному бюро розслідування

Службі безпеки України

Національній поліції України

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

 “Щодо критичного стану галузі

рибного господарства України”

 Шановний Володимире Олександровичу!

 На виконання рішення Громадської ради при Державному агентстві меліорації та рибного господарства України від 07.10.2021 р. (Протокол № 7), звертаємося до Вас, як до гаранта Конституції України.

Багаторічний корупційний тиск на рибогосподарські підприємства з боку Держрибагентства створили умови для стійкого зниження виробництва рибопродукції, оподаткування рибогосподарської діяльності, критичного погіршення стану запасів водних біоресурсів та якості води.

Імпорт рибної продукції планомірно роками тисне на власне виробництво і вже дорівнює 85% (з тенденцією щорічного росту). 

В свій час відмова України від видобутку рибних багатств Світового океану  стала стратегічною помилкою держави, яка змушена нарощувати обсяги імпорту до меж, що загрожують її продовольчої безпеки та незалежності в секторі рибопродукції.

Галузь рибного господарства України, втративши колишній потенціал і рентабельність виробництва, перебуває в стані глибокої рецесії, коли поняття інвестиційної привабливості є вже недоречним.

Одне тільки знищення рибопромислового флоту призвело до усунення країни від розподілу сфер економічного впливу та зовнішньої залежності від імпорту рибопродукції.

Україна втратила статус світової рибопромислової держави!

В той же час Держрибагентство, яке є відповідальним за розвиток рибного господарства, не формує галузеві напрямки інвестиційного процесу, амортизаційної політики, системи навчання фахівців, тощо.

Нестабільність економіки України та посилення світових продовольчих диспропорцій роблять безперспективними спроби насичення внутрішнього ринку виключно за рахунок імпорту рибопродуктів. Тому важливо, щоб уряд звернув увагу на необхідність розвитку саме вітчизняної галузі рибного господарства України.

На даний час тіньовий ринок рибопродукції (за даними фахівців) становить   вже  більше 3,2 млрд. грн./рік!!!, а сума податків, що недоотримує державний бюджет дорівнює біля 1 млрд гривень!!!

Шановний Володимире Олександровичу!

Працівники галузі рибного господарства України вже не витримують надмірного корупційного тиску з боку чиновників Держрибагентства. Такий багаторічний незаконний тиск вже привів до падіння виробництва рибної продукції на 30% за результатами тільки 2020 року, а також зниження рівня заробітної плати в галузі до найнижчих показників в державі.

Просимо Вас, в межах повноважень Президента України, вжити заходи щодо:

Руйнування корупційних схем Держрибагентства, які роками унеможливлюють розвиток рибного господарства України, знищують водні біоресурси в рибогосподарських водоймах створюють неправомірний тиск на працівників галузі.

Проведення перевірки Держрибагентства з питань наведених фактів порушень законодавства та недбалості, які зазначені у додатку до цього листа.

Призначення на керівні посади Держрибагентства виключно професіоналів з багаторічним  стажем результативної роботи в галузі рибного господарства, які знають як руйнувати стійкі корупційні схеми і готові це робити, мають досвідчену високомотивовану команду для запровадження дієвих реформ з метою виведення галузі з довготривалої кризи.

З приходом нового Міністра аграрної політики та продовольства України Лещенка Р.М. у нас, вперше за тридцять років з’явилася надія на ральні реформи, які він має намір запроваджувати в галузі рибного господарства України, разом з командою фахівців, але його пропозиції щодо призначення професіоналів на керівні посади блокуються, що унеможливлює запровадження дієвих та дуже потрібних для рибогосподарського комплексу реформ.

Сподіваємося, що спільними зусиллями Президента України,  Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, науковців, громадськості та всього українського народу ми зможемо вивести галузь рибного господарства України на позитивну домінанту її сталого розвитку!

Додаток на 18 арк.

З повагою

Голова                                         Віктор СКАРЛАТ        

 

ДОДАТОК

До листа Президенту України

№ 17 від 07 жовтня 2021 року

  1. Відповідно до статей 27 і 30 Закону України “Про рибне господарство…” передбачено проведення контрольних ловів органами державної рибоохорони з метою визначення стану та запасів водних біоресурсів – що є єдиним механізмомдержавного нагляду (контролю)в галузі рибного господарства.

В результаті відсутності контрольних ловів з 2015 р. держава втратила контроль та можливість отримання об’єктивної інформації, стосовно стану іхтіофауни в рибогосподарських водоймах (наукові установи галузі не є органами державного нагляду і контролю, тому на їх дані не можна опиратися як на джерело офіційної інформації, на відміну від інформації уповноважених державних службовців).

  1. Під час розроблення Режимів спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ)свідомо занижувалися та продовжують занижуватися (в 3-5 разів)планові показники вилову риби. Середня рибопродуктивність водойм, на яких працюють по Режимах СТРГ, дорівнює 230 кг/га (за даними Держрибагентства).

Рибопродуктивність придунайських водойм в СТРГ із “зарибленням” складає лише 70 кг/га (в той же час тільки природна рибопродуктивність цих водойм (5-та зона рибництва), складає більше 300 кг/га).

Свідоме штучне заниження рибопродуктивності в СТРГ здійснюється з метою розкрадання природних ресурсів у змові посадових осіб Держрибагентства та суб’єктів господарювання.

Крім цього, Держрибагентством також не здійснюється функція державного нагляду (контролю) за станом та запасами водних біоресурсів рибогосподарських водних об’єктів, відповідно до вимог тих же статей 27 та 30 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», оскільки з 2015 року не виділяються частки лімітів (квоти) для здійснення органами рибоохорони контрольних ловів в СТРГ.

Навмисне ігнорування посадовими особами Держрибагентства контрольних ловів є саботажем держслужбовців, спрямованим на створення умов щодо уникнення відповідальності суб’єктів господарювання в СТРГ за подання недостовірних даних щодо стану запасів водних біоресурсів рибогосподарських водойм, які перебувають у них в експлуатації на умовах спеціального використання водних біоресурсів.

Така оборудка дозволяє користувачам рибогосподарських водних об’єктів у змові з посадовими особами Держрибагентства, не зариблюючи водойми, створювати фіктивні документи про зариблення, а також хижацьким способом, безконтрольно виловлювати аборигенну іхтіофауну з метою незаконного збагачення.

Протягом останніх років громадськість та науковці неодноразово звертали увагу керівництва Держрибагентства та правоохоронних органів на зловживання, корупційні схеми, неефективність рибогосподарського використання водних об’єктів в СТРГ та необхідність проведення відповідної перевірки, але посадові особи Держрибагентства та пов’язані з ними правоохоронці, без пояснення причин не звертали уваги на такі звернення.

Ігнорування контрольних ловів,  потребує відповідного дослідження правоохоронними органами в ході досудового слідства, оскільки існує ймовірність злочинної змови між користувачами СТРГ та посадовими особами Держрибагентства щодо унеможливлюють такі перевірки законними способами.

Такі дії посадових осіб можуть підпадати під кваліфікацію статей 249 та 364 Кримінального кодексу України. Шкода, яка завдана державі може дорівнювати 600 млн. гривень щороку.

Треба зазначити, що погодження Режимів СТРГ відбувається за хабарі, а звіти суб’єктів господарювання щодо зариблення та вилову водних біоресурсів у СТРГ фальсифікуються за участю чиновників Держрибагентства, що станом на сьогодні набуло масштабів їх організованого спільного бізнесу з розграбування рибогосподарських водойм та завдання шкоди довкіллю.

Занепокоєння громадськості викликає і той факт, що придунайські водойми щорічно (весною в повінь) заливаються водою з річки Дунай  без відповідних рибозахисних споруд.  В цей час до придунайських водойм потрапляє більше 20 видів риб (молодь і товарна риба, в обємах, які навіть важко уявити). Назад у р. Дунай ця риба вже не потрапляє, а виловлюється безконтрольно  користувачами СТРГ. Якщо і надалі держава не припинить таку злочинну практику, то з боку Євросоюзу можна чекати відповідних суворих санкцій.

  1. В перші роки незалежності України її океанічний рибопромисловий флот налічував 240 суден, який добував у Світовому океані більше 800 тис. тонн/рік риби та морепродуктів. На даний час в Україні залишилося лише 3 рибопромислових судна, які віддані на невигідних умовах оренди особам – нерезидентам України (ефективність роботи океанічного судна – 20000 т/рік – 70 чоловік, в той же час промисел каскаду Дніпровських водосховищ в Україні – 11000 т/рік – 5000 чоловік).
  2. В Чорному морі розвідані промислові запаси чорноморської кільки дорівнюють біля 200 000 тонн/рік. Україна її практично не виловлює. В той же час держава імпортує більше 10 000 тонн/рік кільки з Балтійського моря, що створює недобросовісну конкуренцію українським виробникам та не сприяє забезпеченню продовольчої безпеки та незалежності держави – основної мети Мінагрополітики та Держрибагентства.
  3. В цьому році Верховною Радою України в першому читанні був прийнятий Закон України “Про держекоконтроль”, яким передбачено передача Держекоінспекції функції державного контролю щодо охорони, використання та відтворення водних біоресурсів.

Редакція даного закону вимагає ретельного доопрацювання фахівцями Держрибагентства (яке якісно не проводиться), оскільки прийнята редакція ставить під загрозу продовольчу безпеку держави в частині забезпечення населення рибою та морепродуктами.

  1. Починаючи з 2018 р. Держрибагентство щорічно звітує про розширення ареалу зариблення водних об’єктів України за бюджетні кошти.

Згідно п. 2.1.2. “Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання”, затвердженого Наказом Мінагрополітики  від 07.07.2012 р. № 414  вирощування та використання водних біоресурсів здійснюється відповідно до вимог біологічного обґрунтування, яке повинно бути розроблене науковою установою (якщо відтворення здійснюється вперше), .

Зариблення водойм без наявності відповідного науково-біологічного обґрунтування є порушенням статті 37 Закону України «Про тваринний світ», а винні посадові особи повинні нести відповідальність згідно статті 63 цього закону та статті 210 Кримінального Кодексу України.

  1. Згідно ст. 9 Закону України “Про рибне господарство…” до повноважень Держрибагентства належить вжиття заходів щодо забезпечення збереження запасів анадромних видів риб у виключній (морській) економічній зоні України.

Анадромні види риб – види риб, які відтворюються у прісній воді та здійснюють нагул у морських водах. До анадромних видів риб басейну Чорного моря відноситься: білуга, російський осетер, севрюга,  та інші.

В той же час Державним осетровим заводом ім. С.Т. Артющика замість відтворення анадромних видів риб здійснюється відтворення волзької стерляді (прісноводна) під виглядом дніпровської популяції, яка не є анадромним та аборигенним видом, що є порушенням Закону України “Про рибне господарство…”, а зариблення чужорідного виду в Дніпровську естуарну систему є порушенням вимог статей 37, 60, 63 Закону України “Про тваринний світ”.

  Це відбувається з метою розкрадання бюджетних коштів в особливо великих розмірах (починаючи з 2009 р.). Щорічна шкода завдана державі від цих злочинів дорівнює біля 17 млн. грн.

Крім цього, навмисні дії чиновників, які спрямовані на ігнорування відтворення саме анадромних видів риб, можуть підпадати під кваліфікацію статті 441 (“екоцид”) Кримінального кодексу України, оскільки масове знищення об’єктів тваринного світу, або водних ресурсів, а також вчинення інших дій чиновниками ДАРГ спричинили екологічну катастрофу у вигляді знищення дніпровської популяції анадромних осетрових риб.

Дана інформація підтверджується матеріалами кримінального провадження №1201800000000258 від 26.04.2018, порушеного Національною поліцією України за кураторством СБУ за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України за фактом розтрати бюджетних коштів службовими особами ДУ «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. С.Т. Артющика».

Чому керівництвом Держрибагентства не проведено службове розслідування, адже ця інформація була відома всім, в тому числі громадськості ще у 2018 р.

Посадові особи Держрибагентства свідомо не розробляють і не затверджують методики утримання анадромних видів риб (формування, відтворення, вирощування, використання, збереження). Але саме це призвело до екоциду анадромних видів осетрових риб дніпровської популяції.

  1. Державним осетровим заводом ім. С.Т. Артющика з 1998 р. утримується веслоніс (північноамериканський вид осетрових риб).

Протягом останніх 13 років на заводі незаконно здійснюється інкубація, вирощування молоді веслоноса з подальшою його незаконною реалізацією комерційним структурам без відповідного обліку.

Шкода завдана державі (бюджетні кошти) може сягати до 1  млн. грн/рік (23 млн. грн за 23 роки).

Керівництво Держрибагентства свідомо не звертає уваги на зазначене порушення і не проводить службове розслідування щодо незаконного збагачення посадових осіб Дніпровського осетрового заводу.

Досі не розроблено науково-біологічне обґрунтування акліматизації веслоноса в рибогосподарських водоймах України, що завдає щорічних збитків державному бюджету.

  1. З 2017 р. по 2020 р. відбулося падіння промислу на Азовському морі (з 37 000 тонн/рік – до 8 800 тонн/рік).

Досі не названі причини такого значного падіння промислу та не розглянути питання щодо доцільності перебування на посаді директора Державного підприємства ІРЕМ – Ізергіна Л.В. (як відповідального за науковий супровід промислу в Азовському морі).

  1. Загальний незаконний вилов водних біоресурсів Азовського моря становить біля 100 000 тонн/рік. на суму 1,5 млрд. грн/рік. Збір хабарів органами державної рибоохорони становить 3-5 грн/кг (сума щорічних хабарів дорівнює 400 млн. грн).Такі значні щорічні перелови водних біоресурсів призвели до суттєвого скорочення популяції піленгасу, майже повного знищення промислового стада судака, та осетрових видів риб, зменшення промислового розміру бичка кругляка з 15 см. у 2011 р. до 7 см. у 2020 р.

Так, за результатами наукових досліджень бичків азовських, отриманих з часток уловів промислових підприємств науково-дослідними інститутами: Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України; Інститут зоології ім. І. Шмальгаузена Національної академії наук України; науково-дослідний інститут «Держводекологія», встановлено, що станом на 2018 рік близько 65 % особин мали середню довжину тіла l cер =  7,8 см, що є меншим за дозволену для вилучення довжину бичків у Азовському морі, відповідно до підпункту 3.11 Режиму рибальства Азовського моря у 2018 році, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.12.2017 № 710 (мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову -10 см).

Відповідно до пункту 14.9.2. Тимчасових правил та режимів рибальства в 2000 році, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31.12.1999 № 172 лов бичків азовських дозволяється, якщо прилов молоді (риби не промислового розміру) не перевищує 20%, а фактично відсоток молоді в уловах рибалок Азова сягає 65%!

Для здійснення наукових ловів ДП ІРЕМ щорічно отримує від держави наукові квоти в обсязі до 700 тонн. За даними кримінального провадження №1201800000000157 від 30.05.2018, порушеного Національною поліцією України за кураторством СБУ за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 249 та частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України посадовими особами ДП Інститут рибного господарства та екології моря фактичний обсяг незаконного вилову риби інститутом може сягати 14 000 тонн/рік.

Також, ці факти злочину були розслідувані в рамкам кримінального провадження №6219150000000905 від 18.11.2019 порушеного Державним бюро розслідування за ч.2 ст. 364 стосовно зловживання службовим становищем службовими особами Держрибоохорони та Держрибагентства. Шкода, завдана державі (за розрахунками відповідної такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяною в наслідок незаконного добування,…., затвердженого Постановою КМУ від 21.11.2011 р. № 1209)  може сягати 28 мільярдів гривень!!!

Керівництво Держрибагентства свідомо не звертає уваги на такі значні порушення і не проводить службового розслідування з цього приводу, враховуючи ще й те, що Російська Федерація в будь-який час може використовувати дану інформацію проти держави Україна.

  1. В 2018 р. ДП. “ІРЕМ” видав Дніпровському осетровому заводу ім. С.Т. Артющика Сертифікат про те, що заводське стадо волзької стерляді належить до дніпровської популяції.

Ця корупційна фальсифікація призвела до того, що державна установа Дніпровський осетровий завод ім. С.Т. Артющика припинила здійснювати відтворення анадромних видів осетрових риб дніпровської популяції, що фактично є екоцидом, а це, в свою чергу, є головною причиною втрати (назавжди!!!) дніпровської популяції осетрових видів риб.

 ІЧому РЕМ надав сфальсифікований сертифікат Дніпровському осетровому заводу у 2018 році, про дніпровське походження волзької стерляді під час проведення слідства правоохоронними органами – не зрозуміло. Держрибагентство цей злочин не розслідувало .

  1. З 2018 року на шельфі Чорного моря здійснюється вилов рапанів, як інвазійного виду, за відповідною програмою ДП “Одеський центр ПівденНІРО” драгами Хижняка в кількості 120 одиниць, у заборонений для їх використання період (травень-липень) без проведення екологічної експертизи самої програми.

За інформацією фахівців, замість 120 драг в цей період працює більше 300 драг Хижняка, які завдають значної шкоди донним біоценозам Чорного моря у період нересту та проходження складних біологічних метаморфоз цінних видів чорноморських риб.

Крім цього, посадові особи Чорноморського рибоохоронного патруля збирають хабарі з користувачів рапанів в сумі 2-3 грн з 1 кг необробленої рапани.

За підрахунками спеціалістів загальна сума збору хабарів може дорівнювати щонайменше 24 млн. грн./рік.

За цим фактом було зареєстроване кримінальне провадження №6219150000000905 від 18.11.2019 порушене Державним бюро розслідування за ч.2 ст. 364 стосовно зловживання службовим становищем службовими особами Держрибоохорони та Держрибагентства.

Держрибагентством досі не проведена екологічна експертиза зазначеної програми, а також службове розслідування за фактом незаконного використання надмірної кількості драг Хижняка та отримання хабарів у особливо великих розмірах.

  1. За інформацією керівництва Національного природного парку “Тузловські лимани” щорічно відбувається незаконний вилов кефалі чорноморської на території ПЗФ в обсязі до 500 тонн, на суму понад 35 млн. грн.

 Перевірку цього факту Держрибагентство та правоохоронні органи не проводять. Відповідного процесуального рішення. немає.

  1. За отриманою нами інформацією з Одеської області у м. Вілково в сезон весна-літо здійснюють незаконну діяльність з промислу осетрових та камбали-калкан чорноморської до 15 браконьєрських бригад, які сплачують хабарі державним інспекторам Держрибоохорони розміром 50 тис грн на тиждень.

Загальна сума хабарів становить 3 мільйони гривень на місяць.

Посадові особи Держрибагентства не здійснюють заходів із запобігання корупційних дій державними інспекторами відповідного територіального органу та не припиняють незаконне використання цінних видів риб у особливо великих розмірах.

  1. На Чорноморському узбережжі щорічно відбувається незаконний вилов креветки та червонокнижних крабів, які без обліку та оподаткування реалізується на ринках, пляжах, в супермаркетах та інших торговельних мережах України за готівку.

Загальний ліміт на лов креветки чорноморської становить біля 270 тонн/рік, але фактично виловлюється біля 3 тис тонн/рік.

Шкода, завдана державі, за підрахунками може сягати біля 1,2 млрд грн/рік.

Причетність до цих незаконних схем Держрибагентства і Держекоінспекції підтверджується нещодавнім затриманням співробітниками СБУ колишнього керівника Чорноморського рибоохоронного патруля Є. Камінського під час спроби надання їм хабаря за прикриття організації незаконної діяльності з промислу та реалізації креветки і крабів в Миколаївській та Херсонській областях.

Посадові особи Держрибагентства не проводять відповідне службове розслідування з цього питання і взагалі ніяк не реагують на чисельні випадки корупції.

  1. На державному форелевому заводі “Лопушино” системно здійснюється незаконна реалізація молоді форелі за кордон, незаконний продаж рибопосадкового матеріалу приватним особам, а також зариблення місцевих річок райдужною фореллю, замість аборигенної  струмкової форелі.

Така незаконна діяльність керівництва державної установи здійснюється з відома чиновників Держрибагентства, завдає значних збитків державному бюджету та навколишньому природному середовищу, порушуючи вимоги статті 37 Закону України «Про тваринний світ».

Посадові особи Держрибагентства свідомо не здійснюють відповідну перевірку щодо незаконної діяльності керівництва державної установи та не виявляють зазначених порушень.

  1. В результаті сумнівного наказу Держрибагентства від 2019 року було об’єднано два державних рибовідтворюваних комплекси в Херсонській області

Не відомо з якою метою відбулось це об’єднання (вочевидь для зручного корупційного управління та усунення з посади незручного керівника). Які результати цього недолугого, нічим не обґрунтованого  об’єднання станом на 2021 рік.

Відповідно до даних Публічного звіту Держрибагентства за 2020 рік загальний обсяг вселення різновікової молоді риб склав близько 49 млн.екз. Зариблення здійснили 220 рибних господарств.

Чотири державні рибовідтворювальні комплекси, у 2020 році випустили у водойми  16,1 млн. екз. різновікової молоді цінних видів риб на суму 5,8 млн. грн., а сума бюджетного фінансування державних рибовідтворювальних заводів становить 60 млн. грн. Виникає питання про економічну ефективність такого відтворення.  

Відсутність нормативної бази, а саме державних нормативів щодо промислового повернення у природні водні об’єкти рослиноїдних видів риб дозволяє чиновникам здійснювати не раціональне використання бюджетних коштів.

Таким чином, бюджетні кошти, виділені на відтворення рибогосподарських водних об’єктів  використовуються неефективно.

Посадові особи Держрибагентства свідомо не здійснюють аналізу та службової перевірки щодо доцільності подальшого зариблення водойм за бюджетні кошти.

  1. Протягом 30 років незалежності України Держрибагентством виділяються бюджетні кошти на селекцію в рибництві. Але видимих результатів немає. Всі бюджетні кошти, які виділені на селекцію розкрадаються за відповідними корупційними схемами за участі чиновників Держрибагентства.
  2. Відповідно до наказу від 12.07.2021 № 296 про науково-промислову раду Держрибагентства, до її складу увійшли суб’єкти господарювання – користувачі водних біоресурсів, а також ДП “Одеський центр ПівденНІРО”, ДП “ІРЕМ” та інші, які є співвиконавцями наукових ловів. У цих суб’єктів господарювання існує конфлікт інтересів під час голосування за затвердження їх, як співвиконавців наукових робіт.

Крім цього, інші члени Науково-промислової ради Держрибагентства мають конфлікт інтересів, оскільки беруть участь у голосуванні за затвердження власних наукових програм.

Разом з тим, склад НПР створений з чиновників та посадових осіб, які фактично підконтрольні Держрибагентству, тому цей дорадчий орган схвалює лише ті рішення, які потрібні керівництву.

Така «кишенькова» науково-промислова рада Держрибагентства позбавлена можливості дбати про державні інтереси, а створена лише для побудови корупційних схем та незаконного збагачення.

  1. Науково-дослідним інститутом “Держводекологія” разом з Державною екологічною академією післядипломної освіти і управління Міндовкілля та Інститутом водних проблем і меліорації НААН України розроблені комплексні наукові програми дослідних робіт на 2022-2027рр. “Вивчення стану водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну, визначення технологічних властивостей сировини із водних біоресурсів для розроблення рекомендацій щодо її комплексної переробки” та “Вивчення стану водних біоресурсів прісноводних водойм України для удосконалення методик з біологічної меліорації, визначення технологічних властивостей сировини із водних біоресурсів і розроблення рекомендацій щодо її комплексної переробки”.

Реалізація даних програм спрямована на комплексні наукові дослідження щодо визначення стану якості поверхневих вод, наявності хвороб риб, якості та безпечності для людини рибної сировини, розроблення інноваційних видів рибних товарів (переробки) та здійснення їх маркетингових досліджень з метою забезпечення продовольчої безпеки держави, в той час, як підлеглий Держрибагентству ДП “ІРЕМ” визначає лише ліміти для розподілу квот.

Посадові особи Держрибагентства не зацікавлені в розвитку галузі рибного господарства за напрямками зазначеними у програмах і роками під вигаданими приводами не затверджують програми комплексних досліджень відомих шановних наукових установ, не виділяють жодного кілограма наукових квот, тоді, як затверджують програми з виділенням аж 700 тонн наукових квот відомчому ДП “ІРЕМ”, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень саме з розкрадання водних біоресурсів в особливо великих розмірах.

  1. За даними науковців в Україні існує близько 1500 крупних водозаборів на яких повинно встановлюватися справні рибозахисні пристрої.

Разом з тим, на 99% водозаборів рибозахисні пристрої відсутні або не відповідають сучасним екологічним вимогам. Це призводить до загибелі біля 2,5 мільярдів штук молоді риб (біля 250 тис. тонн, в той час як загальний обсяг виробництва рибної продукції України, разом з океанічним флотом дорівнює лише 80 тис. тонн/рік).

Внаслідок експлуатації водозаборів без справних рибозахисних споруд наносить шкоди державі у декілька мільярдів гривень на рік.

За інформацією громадськості, державні інспектори Держрибоохорони системно отримують хабарі з користувачів водозаборів за відсутність справного рибозахисту, а посадові особи Держрибагентства зовсім не звертають уваги на стан рибозахисних споруд водозаборів.

  1. Внаслідок глобального потепління на планеті погіршується якість води у рибогосподарських водних об’єктах, відбувається евтрофікація, цвітіння та заморні явища.

Посадовими особами Держрибагентства, нажаль, нічого не робиться в напрямку боротьби з біологічними перешкодами та біозагрозами, які виникають внаслідок надмірного розвитку водної рослинності, а стан рибогосподарських водойм поступово погіршується.

  1. В останні роки суттєво погіршується якість та безпечність рибної сировини. виникають непоодинокі випадки отруєння людей внаслідок розвитку ботулотоксинів, а також небезпечних для людини захворювань риб.

Держрибагентство, відповідно до вимог законодавства, повинно приймати участь у заходах з недопущення таких явищ.

Чиновники Держрибагентства нічого не роблять для поліпшення якості і безпечності рибної сировини! Немає програм Держрибагентства з вивчення якості і безпечності рибної сировини та запобігання випадків отруєння людей!

  1. Створення всередині Дністровського лиману режиму СТРГ здійснило значний суспільний резонанс і стало приводом для відкриття низки кримінальних проваджень.

Разом з тим, станом на даний час, посадові особи Держрибагентства, що безпосередньо підписували режим не покарані, наукова установа, яка розробляла цей режим не позбавлена Програми, що надавала їй право на розроблення режимів, Держрибагентством не скасована. Посадова особа, що надавала відповідні розпорядження не встановлена.

Ці корупційні дії дозволяють і надалі створювати прецеденти безкарності та вседозволеності чиновникам Держрибагентства.

Посадові особи Держрибагентства свідомо ухиляються від проведення службового розслідування стосовно даного інциденту. Чому досі не скасована Програма наукової установи – розробника Режиму?

  1. В Держрибагентстві протягом останніх років не проводилася атестація кадрів, внаслідок чого виникає багато питань з приводу кваліфікації та компетентності чиновників Держрибагентства і територіальних органів, але керівництвоДержрибагентства не проводять атестацію кадрів, як це передбачено вимогами чинного законодавства України.
  2. У 2019 році для зариблення СТРГ Каланчацького лиману зариблено біля 20 тонн рибопосадкового матеріалу, який був вирощений на одному з бюджетних установ Держрибагентства за бюджетні кошти, що є кримінальним злочином.

Збитки державі становили біля 1 млн грн.

Держрибагентство свідомо не проводило службового розслідування з метою виявлення зазначеного факту.

  1. Хабарі за техогляд рибопромислових суден щорічно дорівнюють 15 млн. грн. Вони розраховуються відповідно до кількості суден (біля 5 тис. одиниць)і “такси” хабара (у середньому 3 тис грн з судна).

Чиновники Держрибагентства не реагують на чисельні звернення користувачів про здирництво чиновників.

  1. Відповідно до Порядку спеціального використання водних біоресурсів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992 розподіл промислових квот відбувся у 2016 році терміном на 5 років.

Разом з тим, нові користувачі водних біоресурсів отримували промислові квоти протягом п’яти років.

Яким чином та за якою процедурою новим користувачам водних біоресурсів виділялися промислові квоти на лов водних біоресурсів з 2016 по 2021 роки?

  1. Законом України “Про рибне господарство…” та постановою КМУ від 25.11.2015 № 992 визначено, що розподіл промислових квот має відбуватися за умови аукціону.

Посадові особи Держрибагентства свідомо не запроваджує аукціони квот водних біоресурсів протягом 6 років, оскільки їм вигідно розподіляти квоти в корупційний спосіб.

  1. Україна восьмий рік перебуває у стані війни з РФ. Існують непоодинокі випадки затримання та арешту українських рибалок та накладення значних санкцій за законами країни-агресора.

Українські рибалки Азовського та Чорного морів постійно перебувають під загрозою провокацій, без розроблених заходів запобігання та уникнення загроз.  

В той же час посадові особи Держрибагентства не розробляють ніяких заходів зі спеціального використання водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну в умовах російської агресії.

  1. З 2015 року чиновниками Держрибагентства постійно проводяться консультації з іноземними донорами щодо запровадження системи електронної звітності спеціального використання водних біоресурсів.

Витрачено значні суми бюджетних коштів на відрядження та консультації з іноземними донорами, а система досі не запроваджена.

Чому посадові особи Держрибагентства досі не запровадили електронну звітність спеціального використання водних біоресурсів?

  1. В місті Києві організовано нелегальна торгівля раками, що незаконно виловлюються на Київському водосховищі та в Дніпрі.

Система, яка створена керівництвом Київського рибоохоронного патруля приносить чималі статки незаконного збагачення чиновників.

Посадові особи Держрибагентства свідомо не вживають заходів щодо припинення незаконного вилову на реалізації раків на території міста Києва.

  1. Протягом Вашої каденції, Володимире Олександровичу, на посту гаранта Конституції України на керівні посади Держрибагентства не призначено  жодного професіонала в галузі рибного господарства, в той же час вже змінено 4 керівника галузі рибного господарства України. Крім того, йде вже третя зміна підпорядкованості галузі різним міністерствам, що гальмує не те що розвиток, а навіть елементарне функціонування галузі.

Коли все-таки будуть призначені професійні кадри на посади категорії “А” в Держрибагентстві з метою припинення корупції та розвитку галузі?

В Держрибагентстві проводяться непрозорі конкурси на посади чиновників, що призводить до призначення некваліфікованих кадрів. Усі кадрові призначення на посади керівників територіальних органів рибоохорони або державних підприємств відбуваються або за хабарі в розмірах або в обмін на відповідний адміністративний ресурс

Керівництво Держрибагентства свідомо не зупиняє порушення законодавства під час призначень на посади чиновників.

  1. В Україні власне легальне виробництво чорної ікри дорівнює 4 тонни/рік. Виробництво ікри здійснюється під контролем Держпродспоживслужби та міжнародної конвенції CITES.

Нашим виробникам є чим пишатися, адже вони успішно здійснюють експорт до США, країн ЄС, Австралії, що підтверджує високу якість та безпечність української чорної ікри і це при тому, що з боку держави вони не отримують жодної підтримки!

Немає вітчизняних високоякісних кормів, немає дотацій, немає кредитних ліній для галузі аквакультури, немає механізму взяття в оренду частки водойми для облаштування садкових ліній, немає жодних переваг перед нелегальними перефасовщиками контрабандної ікри (якою завалені відомі столичні ринки). 

В той же час керівник Київського територіального відділу Державного агентства меліорації та рибного господарства України Мухін В.М. здійснює адміністративний, психологічний та публічний тиск на осетроводів Київської області. Він виправдовує свої неправомірні дії боротьбою з нелегальним виробництвом, але ж вся нелегальна ікра саме на ринках та в безіменних інтернет-магазинах, а не у законних виробників.

Вся чорна і червона ікрана на столичному ринку стоїть на вітринах без етикеток. Розфасована така ікра не на спеціалізованих рибопереробних заводах, а в кустарних антисанітарних умовах.

Українські осетроводи потребують не тиску з боку держави, а дієвої підтримки. Потрібні: скасування мита на імпортні осетрові корми, довгострокові низьковідсоткові кредитні лінії для аквакультури, законна оренда частки водойми для садкових ліній, популяризація вітчизняної рибної продукції, неприпустимість тиску з боку держслужбовців, сприяння в боротьбі з контрабандною ікрою з РФ.  

  1. За останні 20 років державою виділялися компенсаційні кошти за нанесення збитків рибному господарству від будівництва енергетичних об’єктів.

Загальна сума компенсаційних коштів на даний час складає більше 200 млн. грн., але чиновники Держрибагентства не опікуються цим питанням і нічого не роблять для отримання компенсаційних коштів галуззю без яких розвиток галузі гальмується.   

  1. Розвиток рибного господарства, традиційної аквакультури та біомеліорації водних об’єктів напряму залежить від чистоти ліній далекосхідних видів риб (білий амур, чорний амур, білий та строкатий товстолобик, піленгас).

На даний час в Україні відсутні чисті лінії вищезазначених видів риб. Це приводить до втрати необхідних здібностей риб для вживання ними найдрібнішого фітопланктону, який складає більше 50 % його загальної маси у водоймах, а також зайвої водної рослинності та детриту. Розвиток рибного господарства без чистих ліній далекосхідних видів риб неможливий! 

Але, посадові особи Держрибагентства протягом 30 років незалежності не здійснюють заходів щодо оновлення чистих ліній зазначених риб.

  1. В Положенні про Державне агентство меліорації та рибного господарства України не передбачено жодного слова стосовно розвитку рибного господарства, а також інвестицій та інновацій. Завдяки цьому чиновники Держрибагентства не зацікавлені в розвитку рибного господарства, а зосереджені лише на функціях контролю та регулювання, що призводить до надмірного зарегулювання рибогосподарського бізнесу і стагнації галузі.

Чиновники Держрибагентства всіх рівнів останніми роками не здійснюють заходів щодо розвитку галузі рибного господарства України, щодо інвкстиційної привабливості її підприємств та зміни Положення про Держрибагентство і його територіальних органів що є однією з головних причин стагнації галузі.

  1. Під виглядом наукових ловів у системі Держрибагентства відбувається організація незаконного промислу водних біоресурсів у заборонених для промислу районах, забороненими знаряддями лову, у заборонені періоди (нерест).

В результаті таких злочинних дій завдається значна шкода довкіллю та економіки держави (12,1 млн гривень).

Підтвердженням цього є матеріали кримінального провадження №12017100100013527 від 13.11.2017 порушене Національною поліцією України за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, за фактом привласнення товарно-матеріальних цінностей в особливо великому розмірі у вигляді вилову риби службовими особами Держрибагентства, ДП Одеський центр ПІВДЕНІРО та ДП ІРЕМ. Сума нарахованих збитків 12,1 млн. грн.

Посадові особи Держрибагентства не запроваджують заходи із запобігання цих явищ, шляхом прийняття інноваційних сучасних методик щодо здійснення наукової діяльності.

  1. За даними Держрибагентства загальна кількість суб’єктів господарювання, що здійснюють вирощування риби в аквакультурі, дорівнює 4568 підприємств різних форм власності. З них надали звітність за формою № 1 А-риба (річна)«Виробництво продукції аквакультури за 2020 рік» 1870 таких підприємств або 41 % загальної кількості суб’єктів аквакультури.

Разом з тим, за даними Асоціації “Союз” (м. Вінниця), членами тільки їх Асоціації є більше ніж 5 тис. суб’єктів господарювання, що здійснюють вирощування риби в аквакультурі.

Крім цього, в Україні нараховується біля 33 тис водних об’єктів.

Таким чином, Держрибагентство не володіє вичерпною інформацію стосовно суб’єктів аквакультури, кількість яких може дорівнювати щонайменше 10 тисяч суб’єктів господарювання.

За підрахунками фахівців тіньовий обіг товарної рибної продукції аквакультури на внутрішньому ринку України може дорівнювати біля 30 тис тонн на суму близько 1,5 мільярдів гривень.

Посадові особи Держрибагентства свідомо не вживають заходів щодо виведення з тіні значної частини товарної рибної продукції.

  1. На внутрішніх водоймах України офіційний промисел дорівнює 16 000 тонн/рік. В той же час за інформацією самих рибалок тіньовий вилов становить близько 50 000 тонн/рік, що підтверджується чисельними публікаціями в засобах масової інформації. Таким чином загальна частка тіньового обігу водних біоресурсів каскаду Дніпровських водосховищ та інших промислових водойм становить близько 1,2 мільярда гривень. При цьому Державна інспекція рибоохорони “Рибоохоронний патруль” та Держекоінспекція збирають з рибалок більше 50% з тіньового обігу риби на свою користь.

Останні роки погодження лімітів та розроблення Режимів рибальства відбувається зі значними порушеннями термінів, що в свою чергу тягне за собою неможливість промислового рибальства в природних водоймах в перші місяці року, ставлячи під загрозу виконання річних планів, а також порушення поставок рибопродукції на ринки країни.

Таке несумлінне виконання свої службових обов’язків чиновниками  Держрибагентства свідчить про вкрай низький професійний рівень керівництва галуззю і унеможливлюють, в принципі, розвиток рибного господарства України.

Посадові особи Держрибагентства знаючи про це не вживають відповідних заходів.

  1. Крім цього, нам відомо, що по відношенню до посадових осіб Держрибагентства були порушені наступні кримінальні провадження:

№12017100100013527 від 13.11.2017 порушене Національною поліцією України за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, за фактом привласнення товарно-матеріальних цінностей в особливо великому розмірі у вигляді вилову риби службовими особами Держрибагентства, ДП Одеський центр ПІВДЕНІРО та ДП ІРЕМ. Сума нарахованих збитків 12,1 млн. грн.

№1201800000000157 від 30.05.2018, порушене Національною поліцією України за кураторством СБУ за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 249 та частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України посадовими особами ДП Інститут рибного господарства та екології моря. Сума нарахованих збитків 340 млн. грн.

№1201800000000258 від 26.04.2018, порушене Національною поліцією України за кураторством СБУ за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України за фактом розтрати бюджетних коштів службовими особами ДУ «Виробничо-експерементальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. С.Т. Артющика». Сума нарахованих збитків 1,87 млрд грн.

№52019000000000231 від 22.03.2019, порушене Національним антикорупційним бюро України за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 статті 249 КК України, за фактом незаконного вилову водних біоресурсів стосовно керівництва Держрибагентства України.

№420190000000001994 від 10.09.2019, порушене генеральною прокуратурою України за ч.5 ст. 191 (розтрата або привласнення матеріальних цінностей в особливо великих розмірах) та ч. 2 ст. 364 (зловживання владою та службовим становищем)  стосовно посадових осіб Держрибагентства

№6219150000000905 від 18.11.2019 порушене Державним бюро розслідування за ч.2 ст. 364 стосовно зловживання службовим становищем службовими особами Держрибоохорони та Держрибагентства.

Чому досі ці кримінальні провадження не доведені до суду і чому розслідування припинені?

Вищенаведені факти та безліч інших свідчать не просто про якусь дрібну поодиноку недбалість з боку відомчих наукових установ, органів Держрибоохорони, Держрибагентства та суб’єктів господарювання.

Це стійка, добре організована злочинна організація, з чіткою ієрархією та розподілом функцій співучасників.

Мета цієї організації – отримання незаконного фінансового прибутку чиновниками Держрибагентства з одночасним приховуванням злочинів і не притягнення винних осіб до відповідальності за незаконний вилов водних біоресурсів, які є об’єктами права власності Українського народу. Всі ці злочини в особливо великих розмірах підпадають під статті 27, 28 ч.ч.1, 2, 249 ч.5 ст.191, ч.2, 364, 210 Кримінального кодексу України.

 

 

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Протокол № 6 Засідання Громадської ради при Держрибагентстві

Створено - 21.12.2020 0
ПРОТОКОЛ № 6        засідання Громадської ради при Державному агентстві рибного господарства України у форматі онлайн-засідання 17.12.2020 р.                                                                                                 Skype-нарада Присутні члени…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 15 – громадські організації)

Створено - 20.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 15- громадські організації) На даний час…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 14 – кадрова політика та корупція в галузі)

Створено - 20.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 14- кадрова політика та корупція в…

Крихкий промінь “Надії”

Створено - 16.01.2021 0
Крихкий промінь «Надії» Перший день Нового 2021 р. по старому стилю ознаменувався засіданням Громадської ради при Держрибагентстві за участю Голови…