Проект формування державних ремонтно-маткових стад осетрових риб

 Проект

створення на базі ставка Березанського лиману (інв. №104) ділянки по формуванню та збереженню держаних ремонтно-маткових стад осетрових видів риб

  Проект

створення на базі ставка Березанського лиману (інв. №104) ділянки по формуванню та збереженню держаних ремонтно-маткових стад осетрових видів риб

 Преамбула

«Проект  створення на базі ставка Березанського лиману (інв. №104) ділянки по формуванню та збереженню державних ремонтно-маткових стад осетрових видів риб» розроблено на підставі Закону України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року № 2894, Закону України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» від 6 лютого 2003 р. № 486-IV, Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 8 липня 2011 р. № 3677, Закону України «Про аквакультуру» від 8 вересня 2012 року № 5293-VI.

 Стан осетрівництва в України та у Світі

 Каспійське, Азовське, Чорне моря ще 25 років тому містили понад  90% всього світового запасу осетрових.  Однак щорічні перелови цих видів риб  різко зростали і були доведені до 25.000 тонн/рік, без урахування браконьєрських уловів, які перевищували офіційні показники в декілька разів.

Кількість чорної  ікри, що здобувалася на Каспії, Азовському та Чорному морях, доходило до 1.500 тонн на рік, а у 1964 році – 2.000тонн !!!

Однак будівництво каскаду гребель на нерестових річках, щорічні перелови та невиконання планів зариблення рибопосадковим матеріалом осетровими заводами  на Каспії, Азовському та Чорному морях, забруднення водойм є головними причинами того що Росія і Україна вже не в змозі спіймати плідників навіть для штучного розмноження на осетрових заводах.

Так наприклад ДУ «Виробничо-експериментальний осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» ще 20 років тому щорічно відловлював понад 300 осетрових плідників для відтворення (інших просто відпускали), а в останні декілька років не можуть впіймати навіть декілька екземплярів.

На Азовському та Чорному морях вилов осетрових риб заборонений з 1999 році, діє дотепер. Проте вилов осетрових риб браконьєрами продовжується, їх чисельність знаходиться вже нижче за поріг виживання і практично осетрові можуть бути повністю знищені в найближчі роки.

В той же час Україна є відповідальною державою перед Світовою спільнотою за збереження не тільки Азовської популяції осетрових видів риб (разом з Росією), а і унікальної північно-західної  чорноморської популяції осетрових з високими гастрономічними та цілющими якостями (за рахунок специфіки харчування мідіями та дрібними рибами чорноморського шельфу).

Проектна потужність діючої в Україні ДУ «Виробничо-експериментальний осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» складає 2.200.000 штук покатої  молоді (3-8 грамів) на рік. Але в останні декілька років реальна продуктивність заводу не перевищує 50 % планової потужності навіть за рахунок прісноводних веслоносу і стерляді, які не можуть бути застосовані в якості зарибку для Чорного моря.

Таке значне падіння потужностей осетрового заводу не може зупинити занепад  ареалу осетрових видів риб. Діюча система державного регулювання запасів осетровий та інших цінних видів риб в Чорноморському басейні також не є спроможною покращити цей стан і зупинити  браконьєрство.

Азовське же море до сих пір не має державного заводу з відтворення популяції осетрових. Після розвалу СРСР всі заводи залишилися в Російський Федерації, яка зариблює свою частку в 20-25 млн. штук осетрового зарибку щорічно.

В той же час Румунія і Болгарія почали щорічно випускати у Чорне море зарибок білуги в кількості декілька мільйонів. Росія теж  має на Каспії, Азовському та Чорному морях шістнадцять (десять Іран, інші прикаспійські держави – 6) осетрових заводів і випускає щорічно 50-60 млн. штук осетрової молоді на рік  («Бюлетень Розрахункової палати Російської Федерації» № 8(80)/2004 р., «Біологічні ресурси Каспійського моря» В.П. Іванов 2000р., Інтернет).

Китай на при кінці ХХ сторіччя прийняв свою державну програму розвитку осетрівництва.  Для виконання програми в Росії було закуплено маточне осетрове поголів’я загальною вагою близько двох тонн, а також запрошені на роботу до Китаю російські фахівці з інкубації та вирощування осетрових.  В результаті виконання програми та підтримки її з боку держави в 2014 р. загальна маса стада становило вже понад 30.000 тонн (Інтернет). Роботи в цьому напрямку продовжуються.

Свої осетрові програми прискорили: США, Канади, Перу, Чилі, Франція Італія, Німеччина, Польща та інші. Основною цих програм є товарне вирощування осетрової продукції в промислових масштабах.

США  в жовтні 2005 р. також з метою збереження для нащадків світової осетрової спадщини заборонили експорт осетрової ікри до своєї країни з Росії та України  (Інтернет).

Федеральне агентство з риболовлі Росії подало до Державної Думи Росії законопроект про затвердження державної монополії на відновлення і вилов з природних водойм та реалізацію осетрових видів риб і продуктів їх переробки.  Для цього повинна бути створена національна осетрова компанія яка буде відповідною за стан осетрівництва всієї Росії (Інтернет).

Україна зі свого боку також повинна в найближчі роки радикально змінити ситуацію і втілити рішучих заходів щодо покращення біологічного стану  осетрових видів риб у Азовському морі, північно-західній частині Чорного  моря і в водоймах континентальної частини країни.

Продукція осетрівництва

Осетрові риби відносяться к хрящовим ганоїдам сімейства осетрових та веслоносів. Ці риби  живуть на Землі вже понад 150 млн. років,  постійно пристосовуються к змінам природного середовища.  Це риби можуть жити як в прісноводних водоймах  так і в морі за винятком веслоносу і стерляді.

Основні об’єкти промислового вирощування:

• білуга, російський осетер, севрюга, шип для Азовського і Чорного морів;
• веслоніс, стерлядь для прісноводних лиманів Азовського і Чорного морів;
• білуга, ленський осетер, сибірський осетер, російський осетер, севрюга, шип, веслонос, стерлядь та промислові гібриди з них для штучного вирощування в садках, басейнах і відокремлених внутрішніх водоймах.

 Примітка: зараз в Україні не має діючої цільової державної або галузевої програми розвитку та підтримки осетрівництва, не має також і програми розвитку рибного господарства взагалі.

 Осетрові види риб містять повноцінні білки (у середньому до 20% у їстівній частині) з добре збалансованим складом амінокислот. Порівняно з м’ясом тварин у осетрових майже в 5 разів менше сполучної тканини.

Це забезпечує швидке приготування та ніжну консистенцію риби після теплової обробки, а також її легке переварювання. Тому в багатьох дієтах, у яких дозволене тільки здрібнене м’ясо, осетрові риби використовують великим шматком.

Жирність осетрових риб складає близько 10%. Ці жири  легко засвоюються і відрізняються перевагою ненасичених жирних кислот (омега 3, омега 6, омега 9), включаючи незамінні, багаті вітамінами А і В, особливо жир та печінка.

Осетрові риби містять різноманітні мінеральні речовини, зокрема мікроелементи – йод, фтор, мідь, цинк і ін. По змісту холестерину й пуринів риба мало відрізняється від м’яса тварин.

М’ясо осетрових риб взагалі краще засвоюється, чим м’ясо тварин та має дуже високі  смакові властивості.

Найбільшу харчову та лікувальну цінність має ікра осетрових видів риб (найкраща ікра з білуги). В ікрі осетрових риб утримується близько 30 %  білків і 10-13 % високоякісних  жирів омега-3. Ікра багата лецитином, вітамінами А, Е, D і групи В, фосфором, залізом і деякими іншими мінеральними речовинами і тому застосовується як діючий засіб для загального укріплення організму, при анемії,  серцево-судинних хворобах та інших.

В останній час продукти осетрівництва почали використовувати в фармакології для приготування біовітамінних препаратів, хондроітіна для лікування кістково-хрящової тканини, кожних захворювань, косметичних препаратів, препаратів для лікування хвороб крові, печінки, органів дихання, травлення, нирок, ендокринної системи, нервової системи, імунної системи, статевої системи, стану волосся, захисту від вільних радикалів та інші.  Особливістю цих препаратів є їх абсолютна безпечність.

Після заборонених заходів СІТЕС (Конвенції з міжнародної торгівлі дикими видами фауни і флори) на Каспії, Азовському та Чорному морях різко зріс споживацький попит на весь спектр осетрової продукції.

Особливым попитом користується «чорна ікра», жива кілограмова порційна, крупна баликова риба і м’ясо осетрів як сировина для фармакології (Інтернет).

Заборона за оцінками фахівців продовжиться не менше 25-40 років. Якщо країни відповідальні за стан осетрових популяцій не змінять положення і не відновлять чисельність природних популяцій, термін заборони буде діяти і надалі. Тобто, все виробництво осетрової продукції буде перекладено на інтенсивні форми господарювання з обмеженим об’ємом виробництва але з високими і стабільними світовими цінами.

Ринок і ціни

Річна потреба в осетровому секторі рибної продукції світового ринку  на даний момент складає  понад 10 млрд. $ (Інтернет). Через різке зменшення надходження на світовий ринок осетрової продукції, вона автоматично перейшла з розряду делікатесної в розряд рідкої, унікальної, вишуканої.

Роздрібна ціна  осетрової ікри дійшла на світовому ринку до 8.000 доларів за кілограм. Роздрібні ціна на ікри білуги доходить до 12.000 доларів за кілограм (Інтернет, ціни США).

Ціни на товарну осетрову продукцію у США та Євросоюзі коливають в межах 15-20 $/кг.

Ціни осетрових хрящів (голови, хребет, жучки, хвіст) як сировини для фармакології більше ніж вартість осетрового очищеного філе, але це можливо лише за умов значних і стабільних об’ємів постачання, які роблять виробництво ліків надійним, довгостроковим  і рентабельним.

Подалі на  міжнародному ринку осетрової продукції прогнозується стійкий  ріст та зростання оптово-роздрібних цін.

 Висновок:  враховуючи безстрокові заборони СІТЕС на вилов осетрових риб з природних водойм Каспійського та Азово-Чорноморського басейнів, значні ціни продуктів осетрівництва на світовому ринку та постійно зростаючий незадоволений споживчий попит міжнародної харчової та фармацевтичної промисловості на продукцію осетрівництва, будівництво ділянки по формуванню та збереженню державних ремонтно-маткових стад осетрових видів риб на базі ставка Березанського лиману (інв. № 104) закладе об’єктивні передумови для повного забезпечення плідниками державних осетрових рибовідтворювальних заводів, а також суттєво сприятиме розвитку комерційного осетрівництва в Україні.                             

Стратегічна мета та завдання

 Стратегічною метою  створення ДП «Селекційно-генетичним центром по рибництву «Поділля» на базі ставка Березанського лиману (інв. №104) ділянки по формуванню та збереженню державних ремонтно-маткових стад осетрових видів риб є створення рибогосподарського підрозділу державного підприємства, який працюватиме по сучасних технологіях доместикації осетрових риб, вилучених з Чорного моря, формування і утримання ремонтно-маткових стад осетрових видів риб, вирощування осетрової та іншої товарної рибної продукції, яка відповідатиме усім міжнародним стандартам якості.

Досягнення стратегічної мети дозволить забезпечити всі державні осетрові рибовідтворювальні заводи осетровими плідниками та наростити об’єми комерційної осетрової товарної продукції до масштабів стійкого заволодіння значною часткою сектора осетрової продукції на світовому ринку і дозволить Україні стати впливовою міжнародною державою з розвинутим товарним осетрівництвом.   

Метою створення  ділянки є також збереження генофонду рідкісних і цінних осетрових видів риб в першу чергу в Чорному морі та внутрішніх водоймах України.

Виконання мети сприятиме:

• збереженню осетрових видів риб і відновленню їх ареалу та різноманіттю в (згідно СІТЕС);
• розвитку аквакультури, значного нарощування виробництва осетрової рибної продукції за рахунок штучного товарного вирощування та промислового вилову для повного задоволення потреб населення і забезпечення продовольчої безпеки України в секторі рибо продукції та нарощування експорту продуктів осетрівництва.

 Основними виробничими завданнями  ділянки  є:

• формування та утримання державних ремонтно-маткових стад осетрових видів риб;
• реалізація рибогосподарським підприємствам всіх форм власності якісного осетрового зарибку для штучного товарного вирощування та інших цілей.

Спеціальним завданням  ділянки осетрівництва є  проведення необхідних фундаментальних та прикладних наукових досліджень з метою розробок нових технологій, методик та рекомендацій в селекційно-генетичній та племінній справі для подальшого розвитку власного товарного осетрового виробництва.

 Примітка:

Колекційні ремонтно-маткові стада стерляді, веслоносу, ленського, сибірського, російського осетрів, білуги та інших видів осетрових та їх гібридів (бестера, стербера, остера та інших які відокремлюватимуться від природних) треба планово формувати, закуповуючи запліднену ікру, личинок, мальків, ремонтне поголів’я і плідників  на  російських та інших осетрових підприємствах.

 У процесі роботи Березанської ділянки осетрівництва формуватимуться колекційні ремонтно-маткові стада риб з різних куточків Світу (для прісноводної аквакультури з Росії, Африки, Південної Америки, Азії, Австралії, Європи, а для штучного розведення в умовах УЗВ і марикультури – різноманітних океанічних риб).

Робота в цьому напрямку повинна постійно проводитися для отримання багатого біологічного матеріалу для наукових досліджень, селекції та виведення нових порід, міжвидових і видових гібридів, розробки а також для інтродукції окремих видів риб у наші водойми, тощо.

Рибогосподарські підприємства в такому разі матимуть можливість отримання додаткового асортиментного різноманіття риб для повного використання біопродуктивних можливостей водойм. Також усі підприємства матимуть можливості технологічного вибору видів риб що вирощують в УЗВ, садкових господарствах, ставах, лиманах, озерах, тощо.

В свою чергу можливість видового різноманіття ефективно стимулюватиме подальший розвиток галузі рибного господарства України взагалі.

Основними напрямками роботи Березанської ділянки осетрівництва по осетрах повинні стати: доместикація осетрових риб, створення високопродуктивних промислових внутрівидових та міжвидових гібридів з високими продуктивними показниками, виведення високопродуктивних порід і порідних груп, організація вирощування осетрової молоді як для зариблення водойм України з метою відновлення їх рибогосподарського потенціалу, так і для штучного промислового розведення осетрових риб на м’ясо та ікру.

Іншими напрямками роботи Березанської ділянки осетрівництва треба вважати наступне:

1. Вивчення загальних питань біології промислових риб водойм України пошук перспективних напрямків аквакультури та марикультури.
2. Формування та експлуатація репродуктивних стад промислових та цінних видів риб від плідників які пройшли генетичну паспортизацію.
3. Розвиток товарної аквакультури (годування,  хвороби,  технології вирощування, тощо).
4. Збереження та охорона генофонду та відновлення природних популяцій риб, створення колекцій порід і видів риб.
5. Кріоконсервація статевих продуктів риб та інших гідробіонтів.
6. Доместикація осетрових та інших видів риб (створення доместифікованих форм промислових риб з підвищеними рибоводними показниками).
7. Створення нових порід та груп (осетрових, коропових, лососевих, сигових, тощо).
8. Відтворення цінних видів риб (осетрові, лососеві, сигові, камбальні, тощо) для вселення в природні водойми і вирощування молоді різних видів та порід риб для товарного вирощування.
9. Вивчення генома риб для цільової селекції на підвищення продуктивності, толерантності до негативних факторів середовища та стійкості до хвороб, розробка ДНК-тестування для встановлення породної належності ремонтно-маткового поголів’я риб, розробка методик молекулярно-генетичного аналізу та рекомендацій щодо використання ДНК – діагностики для встановлення породної приналежності.
10. Розробка нормативно-методичної документації для племінного рибництва і збереження високо гетерогенних, унікальних колекцій промислових, цінних та зникаючих видів риб.
11. Створення високопродуктивних внутрівидових міжвидових гібридів з високими продуктивними та рибоводними показниками, виведення нових порід і порідних груп.
12. Виведення порід, які мають покращені смакові властивості, більш живильні та з більшою часткою поживних частин тіла.
13. Виведення порід, які максимально повно споживають корми у процесі росту.
14. Виведення порід, які спроможні до максимального споживання кормових організмів водойм.
15. Проведення консультацій, навчань з рибогосподарськими підприємствами та допомога у практичній діяльності, тощо.

Племінна робота Березанської ділянки осетрівництва спрямовуватиметься на втілення комплексу організаційних і рибоводних заходів, які зможуть покращати спадкоємні якості і підвищити продуктивність осетрових риб. До цих заходів можна віднести дотримання технології вирощування, дотримання методів підбору і відбору, повноцінне харчування на всіх етапах розвитку.

У племінній справі важливо точно визначити які рибогосподарські властивості треба одержати, для якої зони рибництва, які ця порода повинна мати позитивні особливості. Кінцева мета роботи Березанської ділянки осетрівництва – виведення нових осетрових гібридів (в першу чергу), які дадуть підвищення рибопродуктивності (на 10-25%) і якості риби при менших витратах.

Березанською ділянки осетрівництва забезпечуватиметься швидке втілення наукових розробок у виробництво, що дозволить значно підняти ефективність корпоративного рибництва та кваліфікацію її фахівців, прискорить якісну підготовку студентів в галузі (резерв корпорації), сучасних методів риборозведення, вирощування різноманітних видів риб на підставі вітчизняних та іноземних науково-технічних досягнень.

Березанська ділянка осетрівництва – стане також  інформаційно-методичним центром в галузі аквакультури і марикультури, який володітиме всіма сучасними інформаційними технологіями, методиками риборозведення і банком даних по технологіях рибництва.

Березанська ділянка осетрівництва повинна розробити комплексну систему вирощування рибопосадкового матеріалу, яка базується на розподілі окремих етапів вирощування зарибку (утримання ремонтно-маткових стад риб, інкубації, вирощування мальків та зарибку) по різних типах господарств та установленні між ними стійких технологічних та господарських зв’язків.

Колекційні стада повинні бути чистих ліній, високо гетерогенні і унікальні по внутрівидовій структурі.

Такі стада є у Росії, тому тісна науково-виробнича взаємодія селекційного центру з науковими закладами Федерального селекційно-генетичного центру рибництва Росії стане запорукою можливості систематичного отримання ремонтно-маткового поголів’я осетрових риб чистих ліній.

Враховуючи необхідність сумісного відновлення ареалу всіх популяцій осетрових видів риб Азово-Чорноморського басейну з подальшим розвитком промислового їх вирощування така, взаємодія буде вигідною не тільки для України, а й для Росії.

Своєчасним було б створення і сумісних рибогосподарських об’єднань та підприємств для повномасштабного вирощування не тільки осетрової молоді, а й інших видів риб Азово-Чорноморського басейну які потребують штучного відновлення.

Формування ремонтно-маткових стад осетрових видів риб необхідно проводити виключно з риб, які пройшли  генетичне тестування і зареєстровані Центром молекулярно-генетичної ідентифікації Наукового органу СИТЕС.

 Висновок: будівництво ділянки на базі ставка Березанського лиману (інв. № 104) по формуванню та збереженню державних ремонтно-маткових стад осетрових видів риб сприятиме створенню необхідних передумов для розвитку вітчизняної фундаментальної та прикладної селекційно-генетичної науки,  відродженню ареалу осетрових видів риб в водоймах України, розвитку вітчизняної аквакультури та марикультури зі значним  нарощуванням виробництва всіх видів  осетрової рибопродукції.

 Вирощування осетрового зарибку

Враховуючі значні потенційні можливості наших водойм щодо вирощування осетрових видів риб, розвиток товарного осетрівництва є важливішою справою.

Теоретичні потреби в осетровому зарибку (3÷50 грам) внутрішніх водойм країни і для вирощуваннях в умовах УЗВ сягає близько 25 млн. штук/рік, масою ≈ 500 тонн.  Потреби в осетровому зарибку (3÷100 грам) Чорного моря і половини української частини Азовського моря (10 млн. га), складають 50 млн. штук/рік при масі також ≈ 500 тонн.

Перспективний розвиток товарного осетрівництва неможливий без суттєвого розвитку аквакультури в Україні і збільшення (у 10-20 разів) виробництва осетрової рибопродукції в максимально можливому асортименті. Для цього процесу потрібно задіяти потужності рибогосподарських підприємств, які мають умови для вирощування товарних осетрів.

Сучасне рибництво нашої держави базується на відносно обмеженому наборі видів риб, які неспроможні повністю використовувати кормову базу водойм. Низька рибопродуктивність природних водойм України перш за все пояснюється тим, що в цих водоймах багато малоцінних та смітних видів риб, які не спроможні ефективно використовувати природну кормову базу.

Повномасштабне щорічне зариблення природних водойм осетровими видами риб допоможе значно збільшити їх рибогосподарський потенціал.

Зниження чисельності малоцінної та смітної риби повинно також відбуватися шляхом інтродукції також і цінних представників іхтіофауни (судаком, сомами, вугром, сиговими, рослиноїдними, коропом, тощо), що стане  суттєвим резервом держави у континентальних природних водоймах.

Тому розширення та вдосконалення полікультурних зариблень, спрямованих на формування іхтіофауни озер, водосховищ, річок та інших водойм дозволить збільшити їх рибопродуктивність, покращити економічні показники рибництва, покращити якість і асортимент рибопродукції (зрозуміло, що зариблення природних або штучних водойм проводитиметься виключно у ті водойми, де є відповідні договірні відносини з державою, сільською або районною владою, а також з рибогосподарськими підприємствами на експлуатацію цих водойм).

 Адміністративна будівля,

господарські та інші об’єкти Березанської ділянки осетрівництва

 Березанська ділянка осетрівництва для свого повноцінного функціонування матиме адміністративну будівлю в якій розташовуватиметься комплекс адміністративних приміщень, приміщень для наукових досліджень, санітарний, харчовий, господарчий блоки, тощо.

Від безперебійної якісної роботи інженерної частини ділянки залежатиме функціонування усіх технологічних ланцюжків: від приймального пункту плідників або ремонту всіх розмірів, які виловлюватимуться з Чорного моря, споруд для їх осмотичної адаптації та харчової адаптації к вживанню штучних кормів до  формування і експлуатація ремонтно-маткових стад риб, маткових стад для вирощування осетрів на ікру, вирощування товарної риби, вирощування осетрового зарибку, проведення прикладних наукових досліджень, тощо.

До господарських та інших об’єктів заводу належатимуть склади кормів, інвентарю та обладнання, майстерня, гаражі, тощо.

Виробнича програма

 Виробнича програма роботи ділянки по формуванню та збереженню державних ремонтно-маткових стад осетрових видів риб на базі ставка Березанського лиману повинна на сто відсотків забезпечувати плідниками осетрових видів риб не тільки ДУ «Виробничо-експериментальний осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика», а й в перспективі і «Миколаївський риборозплідник», який будуватиметься за рахунок компенсаційних коштів від нанесення збитків рибному господарству Миколаївської області при будівництві Ташликської ГАЕС (до моменту формування власного державного стада осетрових видів риб 5-6 рокі).

Мінімальні потреби України в матковому поголів’ї

осетрових видів риб

 Таблиця 1      

Примітка:

• * – для зариблення природних водойм України, ** – для комерційного використання;
• після інкубації риби повертатимуться на ділянку для відновлення і утримання (наступний нерест через 2-3 роки);
• ремонтне поголів’я осетрових видів риб усіх вікових груп (4-10 років) складатиме приблизно по кількості в 6-10 разів більше ніж маткове осетрове стадо.

Потреби ДУ «Виробничо-експериментального осетрового рибовідтворювального заводу ім. академіка С.Т. Артющика» в матковому поголів’ї  осетрових видів риб, враховуючи не тільки державний план в 1 млн. штук/рік, а й проектну потужність заводу в 2, 2 млн. штук/рік складатимуть:

• Білуга – 200 кг (резерв 200 кг);
• Російський осетер – 1 000 кг (резерв 600 кг);
• Севрюга – 500 кг (резерв 300 кг);
• Стерлядь – 600 кг (резерв 300 кг);
• Веслоніс – 1 000 кг (резерв 600 кг).

Мінімальні потреби України

в осетровому зарибку на найближчі 3-5 років

 Таблиця 2

 Примітка:

• * – для зариблення природних водойм України;
• ** – для комерційного використання.

 Спільне утримання державних ремонтно-маткових стад осетрових видів риб та вирощування зарибку з комерційними рибогосподарськими підприємствами

 Розвиток осетрівництва в Україні починається з формування і утримання ремонтно-маткових стад осетрових видів риб. Саме наявність достатньої кількості видових пар (100÷500) унеможливлюю близько родове схрещення (інбридинг) і дає можливість отримувати здорову молодь.

Вирощувати треба окрім осетрових видів риб, також і рослиноїдних, коропових, частикових, лососевих, камбальних, кефалевих та інших, як в нагульних водоймах по екстенсивній технології без кормління, так і в садках і малих проточних водоймах по інтенсивній технології з повнораціонним кормлінням.

Доцільним також вважається на вже орендованих іншими комерційними рибогосподарськими підприємствами водоймах  організувати спільну роботу по договору, в якому ДП «Селекційно-генетичний центр по рибництву «Поділля» фінансуватиме поточну діяльність підприємства, а вирощений зарибок, плідники або ремонт скуповується ДП по зниженим договірним цінам.

Спільна діяльність даватиме змогу рибогосподарським підприємствам  загрузити свої виробничі потужності ( зараз рибогосподарський потенціал підприємств та їх водойм задіяний не більше ніж на 30-50 % ), мати оборотні кошти на закупівлю личинки, малька, мінеральних добрив, вапна, кормів, плавзасобів, інвентарю, обладнання, насосів, очеретокосарок, на оплату оренди, праці, податків, тощо і мати  при цьому 100 % гарантію оптової реалізації всієї вирощеної риби.

 ДП «Селекційно-генетичний центр по рибництву «Поділля» при такій співпраці без особливих зусиль, пов’язаних з комплексом рибогосподарських проблем: вирощування, охорона, вилов, тощо (лише фінансування і контроль),  матиме значну кількість цінної товарної риби по конкурентоспроможних цінах (така схема вже успішно працює у Росії).

 Зариблення природних водойм України

 За останні 15-20 років водойми України зазнали значне антропогенне навантаження, яке пов’язане не тільки з  екологічними  негараздами, а й комплексом негативних факторів законодавчого, соціального, морального і адміністративного впливу, в результаті чого різко зменшилися популяції аборигенних, промислових, цінних і зникаючих видів риб.

В більшості водойм України популяції промислових видів риб  знаходяться за межею їх можливостей для самостійного відновлення, навіть якщо створити сприятливі умови для їх реанімації. Це стосується цілого ряду частикових, кефалевих, камбальних видів риб, а також осетрових, частина яких вже давно занесена у Червону Книгу.

Не промислові аборигенні види риб, які займають своє місце в кормовому ланцюжку теж зазнали значний тиск та пригнічення, що значною мірою негативно вплинуло на біологічне різноманіття  водойм та загальну біомасу риби і водних живих ресурсів.

Значний антропогенний вплив на водойми значно скоротив  площі  та зменшив  загальну рибопродуктивність природних нерестовищ.  Забруднення  води та руйнування дна (траловий лов, гідротехнічні роботи, вилучення піску, тощо) призвело   до   зменшення кормової  бази, площ  нагулу, погіршало умови відтворення риб та інших водних біоресурсів (не тільки внутрішніх водойм України, а й Азово-Чорноморського басейну, фактичні біопродуктивні можливості якого вже давно не відповідають природним). 

Враховуючи величезний рибогосподарський потенціал водойм України (1.322.000 га загальною природною продуктивністю у 300.000 тонн/рік), ДП «Селекційно-генетичний центр по рибництву «Поділля» щорічно зариблюватиме водойми в межах державних програм реанімації рибогосподарського потенціалу природних водойм і договорів на партнерську рибогосподарську діяльність не тільки осетровими видами риб, а й іншими туводними, короповими і рослиноїдними видами риб в полікультурі, які найбільш притаманні цим водоймам.

Рекомендації

 Для виконання виробничої програми ДП «Селекційно-генетичного центр по рибництву «Поділля» по формування державних ремонтно-маткових стад осетрових видів риб Держрибагентству України доцільно:

• Передати на баланс ДП «Селекційно-генетичний центр по рибництву «Поділля» один середній траулер типу СЧС. Крім вилову осетрових видів риб для формування державних ремонтно-маткових осетрових стад, цей траулер міг би виконувати комплекс робіт пов’язаних з охороною водних біоресурсів, проведенням науково-дослідних робіт по зйомках запасів камбали калкан, осетрових та інших цінних видів риб Чорного моря (одночасно, як універсальне рибопромислове судно, цей сейнер міг би вести ефективний промисел тралом або іншими знаряддями лову хамси, шпроту, чорноморської ставриди, кефалевих видів риб та інших).
• Передати на баланс ДП «Селекційно-генетичний центр по рибництву «Поділля» ставок Березанського лиману (інв. № 104) – 980 га (на даний момент ця водойма експлуатується ТОВ «Юг-Аквапром» вкрай неефективно з нульовими показниками по вилову риби, тому її треба через ДП «Укрриба» передати на державне підприємство).
• Обов’язати ДП «Селекційно-генетичний центр по рибництву «Поділля» розробити Режим СТРГ на південну частину Березанського лиману, яка з’єднується з Чорним морем для можливості перевезення спійманих осетрових риб до ставка Березанського лиману, організації садкового марикультурного господарства по утриманню в морській воді осетрового стада, організації адаптаційної дільниці, вирощуванні риби в лимані, тощо.

 Висновки

 Усе виробництво ДП Селекційно-генетичного центру по рибництву «Поділля», на базі ставка Березанського лиману (інв. № 104) яке  пов’язане з формуванням та утриманням державного ремонтно-маткового поголів’я осетрових видів риб, не тільки забезпечить всі осетрові заводи плідниками осетрових видів риб, а й матиме високу рентабельність, значні потенційні можливості відносно конкурентоспроможності власної рибопродукції на внутрішньому та зовнішньому ринку, тому є вкрай привабливим для українських та іноземних інвесторів.