Завод товарного осетрівництва (проект)

Завод товарного осетрівництва

 Головним виробничим об’єктом корпорації «Центр товарного осетрівництва» буде Завод товарного осетрівництва (ЗТО).

Метою будівництва Заводу товарного осетрівництва треба вважати створення повносистемного рибогосподарського підприємства, яке стане головним промисловим, інтелектуальним і науково-виробничим центром розвитку осетрової аквакультури не тільки на Україні а й у Світі.

Завдання ЗТО будуть полягати у:

• Формуванні і утриманні колекційних і промислових ремонтно-маткових стад осетрових (білуга, усі види осетрів, севрюга, калуга, шип, стерлядь, веслонос та різноманітні гібриди:бестер, остер, стербел,…) та інших цінних видів риб (форель, інші лососеві, вугор, соми, тощо).
• Інкубації ікри і вирощуванні осетрового зарибку та зарибку інших цінних видів риб для потреб корпорації і зариблення водойм України.
• Вирощуванні осетрових видів риб з метою виробництва осетрової чорної ікри, м’яса осетрових риб, хрящів (голови, хребти, хвости, жучки) для отримання хондроетинової сировини.
• Вирощувані цінних і промислових видів риб на реалізацію.
• Проведення комплексу фундаментальних і прикладних наукових досліджень у селекційно-генетичному та інших напрямках.

Формування і утримання колекційних і ремонтно-маткових стад

 Формування колекційних ремонтно-маткових стад білуги, стерляді, веслоноса, ленського, сибірського, російського осетрів, шипу та інших видів осетрових та їх гібридів (бестера, стербера, остера та інших які будуть відокремлені від природних) треба планово проводити, закуповуючи запліднену ікру, личинок, мальків, ремонтне поголів’я і плідників  на українських російських та інших осетрових підприємствах.

Вирощування осетрового племінного стада найкраще проводити починаючи з етапів інкубації заплідненої ікри, вирощування зарибку і так далі.  

Особисту увагу при проектуванні треба уділити веслоносу, тому що він має особливості росту на ранніх етапах розвитку, а також тому, що заплідненої ікри дуже мало навіть в Росії.

Сам же веслонос, враховуючи його значні темпи росту, високі якісні та лікувальні показники м׳яса та ікри має  важливе значення для рибогосподарських водойм  України.

Формування колекції  осетрових та інших промислових і цінних видів риб повинно відбуватися перш за все для:

• Забезпечення в повному обсязі програми виробництва корпорації «Центр товарного осетрівництва».
• Збереження генофонду осетрових та інших цінних видів риб.
• Виконання програми зариблення водойм України.
• Забезпечення в повному обсязі зарибком рибогосподарських підприємств-партнерів корпорації (треба враховувати те, що 95 % молоді буде використано для зариблення природних водойм України, а 5 % молоді буде використано для товарного вирощування де немає значення чистота споконвічних вихідних ліній).
• Забезпечення в повному обсязі умов і селекційно-генетичного ремонтно-маткового матеріалу для власної науково-дослідної роботи.

Особливу увагу треба приділяти всебічному запобіганню інбридингу (схрещування близьких особин по крові) в колекційних стадах, що є головним принципом при розрахунках їх статевої структури.

Формування колекції ремонтно-маткових стад всіх видів риб для вирощування в УЗВ треба систематично проводити з різних джерел по всіх країнах. Зараз ще можливо провести закупівлю плідників з Росії, головним чином з Конаковського заводу товарного осетрівництва, з осетрових заводів Каспійського регіону, Краснодарського краю, тощо.

Закупівлю біологічного матеріалу для формування власних ремонтно-маткових стад можна проводити у вигляді вже дорослого ремонтно-маткового поголів’я, осетрового племінного зарибку та навіть із заплідненої ікри осетрових видів риб.

Формування маткових стад треба проводити постійно, навіть коли воно вже сформовано з забезпеченням:

• неможливості схрещування плідників однієї генерації;
• забезпечення максимально можливого біологічного різноманіття плідників (не менш як 500 штук по кожному виду риб);
• створення кріобанку статевих продуктів осетрових риб  (заморожування сперми осетрових самців у рідкому азоті -196 °С);
• проведення дослідження ДНК кожного плідника, створення реєстру плідників.

Вирощування всіх стад бажано проводити не  тільки за допомогою доместикації (коли дорослих риб з природних водойм привчають до існування в  умовах заводу).

Найкращим заходом буде формування стад із заплідненої осетрової ікри, отриманої від максимально можливої кількості якісних плідників (це дасть можливість виростити стада, які будуть максимально пристосовані до умов штучного утримання в установок замкненого водопостачання УЗВ і заводських ставів по інтенсивній технології вирощування).

Чисельність і біологічне різноманіття заводських осетрових ремонтно-маткових стад та інших цінних видів риб повинна забезпечувати потреби не тільки безпосередньо «Центру товарного осетрівництва»  в межах його виробничих потужностей, але й можливість забезпечення потреб комерційних рибогосподарських підприємств, які будуть залучені до програми корпорації.

Такі підприємства,  особливо ті, які працюють на Дніпровському каскаді (700.000 га), на зарибленні лиманів і крупних водойм (ще 300.000 га), повинні мати умови і відповідні потужності для вирощування усіх видів риб, які будуть вирощуватися корпорацією.

На заводі також паралельно з осетровими видами риб будуть формуватися і вирощуватися інші цінні види риб: вугор, тіляпії, соми, лососеві, тощо для особливих представницьких випадків, наукових досліджень та експериментів.

У процесі своєї роботи на заводі «Центр товарного осетрівництва» буде мати можливість формувати колекційні ремонтно-маткові стада риб з різних куточків Світу.

Робота в цьому напрямку повинна постійно проводитися для отримання багатого біологічного матеріалу для наукових досліджень, селекції та виведення нових порід, міжвидових і видових гібридів, розробки а також для інтродукції окремих видів риб у наші водойми, тощо.

При формування колекції  осетрових видів риб для  збереження генофонду,  виконання програми зариблення водойм України та повного забезпечення зарибком рибогосподарських  підприємств в програмі корпорації «Центр товарного осетрівництва» треба враховувати те, що 75 % молоді буде використано для зариблення природних водойм України ( лише 25 % молоді буде використано для товарного вирощування де немає значення чистота споконвічних  вихідних ліній і можуть бути використані будь які гібриди).

Тому всебічне запобігання інбридингу в колекційних стадах є головним принципом при розрахунках їх статевої структури (формування колекції буде мати певні обмеження в плані можливостей вилову та закупівлі плідників в різних країнах). 

В нашому випадку для економії коштів при експлуатації басейнової частини заводу співвідношення самки – самці може бути зрушено в бік зменшення самців. Але для збереження співвідношення 1:1 частину самців можна буде перевести у стави.

Для вибору способу утримання зрілих плідників і щорічного отримання від них якісних статевих  продуктів необхідно враховувати суму ефективних температур 16-26 ºС (градусо-дні, таблиця 1)  які зможуть забезпечити  перше та наступні  повноцінні дозрівання плідників.

Технологія утримання плідників передбачає відокремлення самок і самців.

Значні суми ефективних температур та суми температур між нерестових інтервалів осетрових плідників вказують на необхідність їх утримання в найбільш сприятливих умовах для  ефективності росту та дозрівання:

1. Температура росту 22÷24ºС.
2. Температура 3-5 ºС на протязі 2÷3 місяців щорічно для отримання якісних статевих продуктів.
3. Водообмін 1÷0,25 рази/год.
4. Зміст кисню не менш 9-15 мг/л та ≥ 100 % насищення О2 на виході.
5. Повнораціонні якісні корма зі змістом протеїнів ≥ 46%, жиру – 14% в тому числі 20% лікувально-профілактичних кормів.
6. Середня щільність посадки 50 кг/м² з коливаннями   40-80 кг/м².

Для забезпечення таких умов необхідно мати низку різноманітних за геометричними параметрами Установок замкненого водопостачання (УЗВ).

 Сума ефективних температур для дозрівання плідників

 Таблиця 1

№ п/п	Види осетрових риб	Сума ефективних температур, для першого дозрівання (градусо-дні)		Між нерестові інтервали плідників (градусо-дні)
		самки	самці	самки	самці
1.	Білуга	30.000-36.000	20.000-25.000	7.000-9.000	6.000-7.000
2.	Російський осетер	18.000-27.000	10.000-11.000	6.000-8.000	5.000-6.000
3.	Севрюга	18.000-23.000	10.000-11.000	4.000-6.000	3.000-4.000
4.	Стерлядь	12.000-13.000	7.000-9.000	3.500-5.500	3.000-4.500
5.	Веслонос	22.000-27.000	10.000-13.000	6.000-8.000	5.000-6.000
6.	Ленській осетер	20.000-26.000	10.000-12.000	5.000-6.000	4.000-5.000
7.	Осетрові гібриди	15.000-28.000	9.000-20.000	4.000-8.000	3.500-6.000

 Структура маткових стад осетрових видів риб

та потреби в басейнах для утримання плідників

 Таблиця  2

№ п/п	Види риб	Кількість зарибку 2-3 гр. (млн. шт.)	Кількість заплідненої ікри (млн. шт.)	Середня вага ікринки (мг)	Вага всієї ікри (кг)	Вага плідників (кг)		Мінімальна необхідна площа басейнів (м²)		Необхідна кількість басейнів (штук)
						самки	самці	самки	самці	самки	самці
Азовська популяція (для зариблення Азовського моря)
1.	Білуга	5	50	30	1500	15000	15000	250	250	2	2
2.	Російський осетер	10	100	16	1600	16000	8500	400	170	16	4
3.	Севрюга	10	100	10	1000	10000	3000	250	60	8	3
	Разом:	25	250	–	4100	41000	26500	900	480	26	9
Чорноморська популяція (для зариблення Чорного моря)
1.	Білуга	5	50	30	1500	15000	15000	250	250	2	2
2.	Російський осетер	10	100	16	1600	16000	8500	400	170	16	4
3.	Севрюга	10	100	10	1000	10000	3000	250	60	8	3
	Разом:	25	250	–	4100	41000	26500	900	480	26	9
Інші види осетровий риб різних популяцій (для інтродукції у водойми України)
1.	Стерлядь	10	100	8	800	8000	2000	170	40	8	2
2.	Веслонос	20	200	10	2100	21000	14000	500	300	5	3
3.	Осетри	10	100	16	1600	16000	4000	320	80	11	3
	Разом:	40	400	–	4500	45000	20000	990	420	24	8
Промислове вирощування на заводі в умовах УЗВ і вирощування на водоймах комерційних підприємств – партнерів корпорації
1.	Білуга	10	100	30	1500	15000	15000	250	250	2	2
2.	Осетри	10	100	16	1600	16000	8500	400	170	16	4
3.	Стерлядь	10	100	8	800	8000	2000	160	40	8	2
4.	Веслонос	20	200	10	2100	21000	14000	500	300	5	3
5.	Гібриди та інші види	10	100	16	1600	16000	8500	400	170	16	4
	Разом:	60	550	80	7600	76000	50000	1710	930	47	15
	Усього:	150	1500	–	20300	203000	123000	4500	6800	123	41

 Примітка:

1. осетри – російський, ленський, сибірський;
2. гібриди – бестер, остер, стербел тощо;
3. в таблиці представлена Азовська та Чорноморська популяції, які частково будуть розташовані також і на Південній філії ЗТО (марикультура).

Нормативи вирощування молоді осетрових видів риб

                  

                          Таблиця 3

№ п/п	Показники	Вихід  (%)
1.	Запліднена ікра	100
2.	Вихід личинок від ікри	70
3.	Личинки, які перешли на активне живлення	40
4.	Личинки (100 мг)	30
5.	Молодь (2-3 гр.)	10
6.	Молодь (100 гр.)	5
7.	Цьогорічки	4
8.	Ремонтне поголів’я	2,1÷3,9
9.	Плідники	2

Загальна вага маткового стада (таблиця 2) складатиме 326 тонн, вага ремонтного поголів’я зі всіма віковими групами буде скрадати приблизно 70-80 тонн (розрахунок проведений з показників таблиці 3).

 Разом ремонтно-маткове поголів’я осетрових видів риб для повного задоволення потреб корпорації «Центр товарного осетрівництва» і відновлення осетрової популяції у водоймах України буде важити ≈ 400 тонн.

Вага інших цінних і промислових видів риб ≈ 100 тонн.

Для утримання 500 тонного ремонтно-маткового поголів’я осетрових та інших цінних видів риб, враховуючи їх різноманітність живлення, полікультурне зариблення та можливість штучного годування, необхідно мати не менш як 100 різноманітних ставків  з необхідним водообміном і гарним газовим режимом площею 0,5÷10 га  з   загальною площею до 500 га.  Глибина ставків 1,5÷2,5 м   з кутом нахилу дамб до 60º (без заростів).

Можна ремонтно-маткове поголів’я утримувати в умовах УЗВ. Однак для економії басейнів та зменшення навантаження на УЗВ частину ремонтно-маткового поголів’я (в першу чергу самців осетрових) доцільно все ж таки перевести в ставкові умови. Для цього необхідно мати додатково ще 25 ставків загальною площею до 100 га.   Всього для заводу необхідно мати  600 га маткових ставів, або 10.000 м² садків. Площа басейнів складатиме 11.300 м² (таблиця 2).

Зимове утримання плідників (2-5ºС)

Для отримання якісних статевих продуктів всі робочі плідники на два-три місяці по графіку щорічно будуть переведені за допомогою другого контуру УЗВ-1 на зимове утримання.

Адаптація та карантин придбаного ремонту

Увесь придбаний осетровий ремонтно-матковий матеріал повинен пройти адаптацію (при необхідності в соленій воді яка переходить у прісну) та пробути повний термін карантину, який буде визначено ветеринарами і науковими співробітниками. Після бонітеровки та відповідних процедур мічення за допомогою магнітних стрічок та інших способів осетри будуть перевезені у відповідні басейни, садки, ставки.

Вирощування осетрового зарибку

 Технологічний процес вирощування осетрових видів риб є складним і кропітким і починається з відбору плідників, яких виводять на нерестові температури. 

Вихід на нерестові температури (10-16 ºС)

Плідники  будуть переводитися за графіком інкубації в спеціальні менші басейни для цього процесу де є відповідні температурні умови (УЗВ-2). Після виходу на нерестові температури і введення гіпофізарних ін’єкцій плідники будуть переведені в спеціальні зручні для нагляду за ними до операційні басейни.  Після відбору ікри також всі плідники будуть проходити нагляд в спеціальних басейнах до повернення їх в основні басейни УЗВ-1.

Інкубація (14-16 ºС)

Інкубація осетрової ікри буде проводитися в відповідності до існуючих нормативів для осетрових риб з дотриманням всіх вимог для прижиттєвого відбору ікри, її запліднення, промивання від осетрового клею та самої інкубації з профілактичними заходами.

Вирощування личинок (14-17 ºС)

Постановка личинок на плав та їх вирощування буде проводитися в спеціальних зручних для виходжування лотках та басейнах з глибиною до 0,5 м і площею до 4 м² з необхідними температурами УЗВ-2.

Вирощування мальків (18-20 ºС)

Вирощування в УЗВ-3 у відповідності до існуючої технології. Перевезення по цеху на електровізках.  Завантаження буде проводитися за допомогою спеціальних рибних насосів з електронним підрахуванням чисельності зарибку.

Розведення живих кормів в цеху (30-33 ºС)

Для вирощування молоді осетрових видів риб необхідно разом зі штучними гранульованими кормами давати також живі корми (науплії артемії саліни, дафнії магна, дафнії пулекс, тощо).

Особливо необхідно давати живі корма веслоносу для якого це основний природний корм.

Активацію яєць артемії саліни для отримання наупліїв треба проводити в спеціальних апаратах (можливо переробити для цього апарати типу Вейса (100÷200 л), зробивши в них штучну аерацію повітрям.

Потрібна кількість наупліїв артемії саліни може бути до 10 тонн/рік і більше, обмеження може бути тільки в можливості їх придбання.

Потреба в дафніях має бути в межах до 250 т/рік і більше. Основна маса буде вирощуватися в умовах спеціально збудованих для цього ставках у теплу пору року.

В зимову пору року дафній треба вирощувати в спеціальних басейнах з  t=30÷33ºС і глибиною до 1 м з підвищеною інсоляцією і відповідною гідрохімією водного середовища без водообміну.

Термін дозрівання культури в технології безперервного вирощування при таких умовах буде близько 10 днів. Необхідно мати до цього до 20 басейнів площею до 2000 м² (два  на кожен день). Це дасть можливість щодобово отримувати  до 200 кг дафній (одночасна додаткова  підгодівля  10 млн. штук молоді осетрових риб на самих ранніх етапах розвитку).

Басейни прямокутної форми з розмірами 5 х 20 х1 м.

Розташування басейнів бажано провести в цеху вирощування плідників де є високі (до 33 ºС)  температури води і повітря.

Система вирощування живих кормів повинна бути підключена до УЗВ-6. Але підігрів води в разі вирощування дафній взимку треба проводити по окремій схемі, так щоб не було водообміну.

 Щорічні потреби в осетровому зарибку водойм України та корпорації ЦТО

 Таблиця 4                                                                                                                                              (млн. штук)

№ п/п	Види риб	Чорне море (5,5 млн. га)	Азовське море (3,8 млн. га)	Водойми України (0,9 млн. га)	Власні потреби (0,1 млн. га)	Усього по видах
1.	Білуга	5	5	0	10	20
2.	Російський осетер	10	10	10	10	40
3.	Севрюга	10	10	0	0	20
4.	Стерлядь	0	0	10	10	20
5.	Веслоніс	0	0	20	20	40
6.	Гібриди та ін. види	0	0		10	10
	Всього:	25	25	40	60	150

 Примітка: 

1. Рибопродуктивність Азовського моря в 5 разів вища за Чорне море.
2. Навіска зарибку  коливатиме від 2÷5 грамів у звичайних осетрових,  у веслоноса до 100÷300 грамів.
3. Частина водойм України (0,9 млн. га) буде використано під штучне товарне вирощування.

 Розрахунок необхідної кількості вирощувальних ставків  для отримання 150 млн. штук покатої осетрової молоді

 Для отримання 150 млн. штук осетрової покатої молоді необхідно висадити  у вирощувальні  стави 450-500 млн. штук осетрових личинок вагою 100 мг (таблиця 3).

Щільність посадки не повинна перевищувати в звичайних умовах 100.000 штук/га. Але враховуючи те, що осетрові вирощувальні стави можна удобрювати, проводити підгодовування та використати полікультурне осетрове зариблення на фоні доброго газового режиму і водообміну, кількість личинок осетрових видів риб в полікультурі з веслоносом може бути збільшена до 150.000 штук/га.

Площа вирощувальних водойм в такому разі повинна  бути:

450.000.000 штук : 150.000 штук/га ≈ 3.000 га.

Якщо вирощувальні стави  використовувати двічі на рік і частину личинок після постановки на плав переводити на державні рибні заводи і дільниці, загальну площу ставів можна буде зменшити   до 1.500 га.

З урахуванням того, що ≥ 60 % осетрового зарибку буде направлено на відновлення водойм України а решта  буде  вирощуватися  корпорацією в комерційних  рибогосподарських підприємствах, кількість ставів можна буде зменшити до 900 га (1.500 х 0,6 =900).

Веслонос має свою технологію вирощування, свої показники щільності посадки, тому для спрощення розрахунків це не враховувалось.

 Очікувані щорічні результати промислового вирощування осетрових видів риб при виробництві 150 млн. штук осетрового зарибку

 Таблиця  5

№ п/п	Показники	Чорне  море (5,5 млн. га)	Азовське море (3,8 млн. га)	Водойми України (0,9 млн. га)	Аква культура  (0,1 млн. га)	Усього
1.	Зарибок  (млн. штук.)	25	25	40	60	150
2.	Промислове повернення (%)	0,25	0,25	0,25	20	–
3.	Промислове повернення (млн. штук.)	0,0625	0,0625	0,1	11	11,225
4.	Товарні осетри ( тонн)	1250	1250	2500	30.000	35.000
5.	Вартість осетрів (€/кг)	10	10	10	10	10
6.	Сума (млн. €)	12,5	12,5	25	300	350 млн. €/рік
7.	Ікра (тонн)	25	25	50	550	650
8.	Вартість ікри (€/кг)	1.000	1.000	1.000	1.000	1.000
9.	Сума (€)	25	25	50	550	650млн. €/рік
	Загальний прибуток (€)	37,5	37,5	75	850	1.000 млн. €/рік

 Примітка: 

1. Проценти промислового повернення приблизні, але ґрунтуються на реальних показниках вилову осетрових видів риб в часи СРСР в Азово-Чорноморську басейні – 1000 тонн/рік.
2. Виконання цих показників можливо тільки при радикальній перебудові державних органів рибоохорони та організації ефективної охорони водних живих ресурсів в водоймах України.
3. Корпорація після 10-12 років щорічного зариблення Азово-Чорноморського басейну отримує свою частку квоти (до 50-75 %; 25-50 % держава залишить собі) на промисловий вилов осетрових риб і таким чином значно збільшить свої прибутки. Вилов осетрів відбуватиметься у Дніпро-Бузькому лимані коли осетри будуть підніматися у лимани для нересту.
4. З таблиці видно, що найбільш ефективним напрямком осетрівництва є розвиток власної корпоративної осетрової аквакультури.
5. Навіски:
   • плідників осетрових риб Азово-Чорноморського басейну 10÷30 кг;
   • осетрових товарних риб Азовського моря 5÷10 кг;
   • осетрових риб, які будуть вирощуватися корпорацією: 2÷10 кг – товарних, 25÷125 кг – плідників.

Якщо щорічно випускати в водойми України не меш як 90 млн. штук молоді осетрових і 60 млн. штук закладати для вирощування в штучних умовах, корпорація «Центр товарного осетрівництва»  вийде не тільки в головні експортери осетрової продукції у світі, а й повністю відновить природний ареал осетрових видів риб у водоймах України.

Стратегія розвитку  Заводу товарного осетрівництва та його наукового   центру в складі корпорації «Центр товарного осетрівництва»  на першому етапі свого становлення повинна бути спрямована на формування колекційних ремонтно-маткових стад осетрових та інших цінних видів риб, яка закладе стійкий довгостроковий фундамент для вирощування значного обсягу рибопосадкового матеріалу, інтенсивного розвитку осетрової аквакультури в контрольованих умовах і досягнення при цьому значних фінансово-економічних, соціальних та екологічних наслідків.

 Вирощування осетрових видів риб

 Технологічні процеси

 Таблиця 6

№ п/п	Технологічні процеси	Місяці року
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Білуга (Азовська та Чорноморська популяції)
1.	Утримання плідників (22-26 ºС).
2.	Зимове утримання плідників (2-3ºС).
3.	Вихід на нерестові температури (10-16 ºС) .
4.	Інкубація (14-16 ºС).
5.	Вирощування личинок (14-17 ºС).
6.	Вирощування мальків (18-20 ºС).
7.	Перевезення заплідненої ікри в інші рибгоспи.
8.	Перевезення личинок в інші рибгоспи.
9.	Перевезення мальків в інші рибгоспи.
10.	Зариблення садків центру в природній воді.
11.	Зариблення природних водойм України.
12.	Зариблення садків  центру на теплій воді АЕС.
Російський осетер (Азовська та Чорноморська популяції)
1.	Утримання плідників (22-26 ºС).
2.	Зимове утримання плідників (2-3ºС).
3.	Вихід на нерестові температури (14-16 ºС) .
4.	Інкубація (15-22 ºС).
5.	Вирощування личинок (16-20 ºС).
6.	Вирощування мальків (22-26 ºС).
7.	Перевезення заплідненої ікри в інші рибгоспи.
8.	Перевезення личинок в інші рибгоспи.
9.	Перевезення мальків в інші рибгоспи.
10.	Зариблення садків центру в природній воді.
11.	Зариблення природних водойм України.
12.	Зариблення садків  центру на теплій воді АЕС.
Севрюга (Азовська та Чорноморська популяції)
1.	Утримання плідників (22-26 ºС).
2.	Зимове утримання плідників (2-3ºС).
3.	Вихід на нерестові температури (14-20 ºС) .
4.	Інкубація (17-22 ºС).
5.	Вирощування личинок (18-22 ºС).
6.	Вирощування мальків (24-25 ºС).
7.	Перевезення заплідненої ікри в інші рибгоспи.
8.	Перевезення личинок в інші рибгоспи.
9.	Перевезення мальків в інші рибгоспи.
10.	Зариблення садків центру в природній воді.
11.	Зариблення природних водойм України.
12.	Зариблення садків  центру на теплій воді АЕС.
Стерлядь (всіх  популяцій)
1.	Утримання плідників (22-26 ºС).
2.	Зимове утримання плідників (2-3ºС).
3.	Вихід на нерестові температури (12-16 ºС) .
4.	Інкубація (13-16 ºС).
5.	Вирощування личинок (14-17 ºС).
6.	Вирощування мальків (18-22 ºС).
7.	Перевезення заплідненої ікри в інші рибгоспи.
8.	Перевезення личинок в інші рибгоспи.
9.	Перевезення мальків в інші рибгоспи.
10.	Зариблення садків центру в природній воді.
11.	Зариблення природних водойм України.
12.	Зариблення садків  центру на теплій воді АЕС.
Веслонос (різних популяцій)
1.	Утримання плідників (22-26 ºС).
2.	Зимове утримання плідників (2-3ºС).
3.	Вихід на нерестові температури (12-16 ºС) .
4.	Інкубація (14-18 ºС).
5.	Вирощування личинок (18-20 ºС).
6.	Вирощування мальків (22-26 ºС).
7.	Перевезення заплідненої ікри в інші рибгоспи.
8.	Перевезення личинок в інші рибгоспи.
9.	Перевезення мальків в інші рибгоспи.
10.	Зариблення садків центру в природній воді.
11.	Зариблення природних водойм України.
12.	Зариблення садків  центру на теплій воді АЕС.
Ленський осетер (усі сибірські популяції)
1.	Утримання плідників (22-26 ºС).
2.	Зимове утримання плідників (2-3ºС).
3.	Вихід на нерестові температури (14-16 ºС) .
4.	Інкубація (15-22 ºС).
5.	Вирощування личинок (16-20 ºС).
6.	Вирощування мальків (22-26 ºС).
7.	Перевезення заплідненої ікри в інші рибгоспи.
8.	Перевезення личинок в інші рибгоспи.
9.	Перевезення мальків в інші рибгоспи.
10.	Зариблення садків центру в природній воді.
11.	Зариблення природних водойм України.
12.	Зариблення садків  центру на теплій воді АЕС.
Гібриди (БСт, Ост, СтБ, тощо)
1.	Утримання плідників (22-26 ºС).
2.	Зимове утримання плідників (2-3ºС).
3.	Вихід на нерестові температури (14-17 ºС) .
4.	Інкубація (14-18 ºС).
5.	Вирощування личинок (14-20 ºС).
6.	Вирощування мальків (18-26 ºС).
7.	Перевезення заплідненої ікри в інші рибгоспи.
8.	Перевезення личинок в інші рибгоспи.
9.	Перевезення мальків в інші рибгоспи.
10.	Зариблення садків центру в природній воді.
11.	Зариблення природних водойм України.
12.	Зариблення садків  центру на теплій воді АЕС.
Інші  технологічні процеси центру
1.	Розведення живих кормів в цеху (30-33 ºС).
2.	Розведення живих кормів в ставках (15-30 ºС).
3.	Наукові дослідження, формування стада.
4.	Адаптація та карантин придбаного ремонту.
5.	Вирощування товарної риби (вільні басейни).

 Примітка:

1. Умовні позначення: Б – білуга; О – осетер російський, Ол – осетер ленський, Ос – осетер сибірський (буде також і атлантичний, байкальський сахалінський, лопатоноси, тощо);

 С – севрюга; Ст – стерлядь; В – веслонос;

 Г – гібриди (на першому місці в гібриді вказана самка, на другому місці в гібриді вказано самця): бестер (БСт) – білуга х стерлядь, остер (ОСт) – осетер х стерлядь, стербел (СтБ) – стерлядь х білуга, тощо.

2. З таблиці видно що осетрові риби мають різні показники сум нерестових температур, тому в цій таблиці технологічні процеси наведені тільки як приклад для уяви характеру цілорічного зрушеного процесу в часі.
3. Температури процесів приведені з попередніх таблиць .

 Утримання плідників та вирощування товарної риби (22-24 ºС)

З початком роботи Заводу товарного осетрівництва, коли ще основне осетрове маточне стадо не буде сформоване, доцільно вільні басейни перевести на вирощування товарної риби. До речі це потрібно робити завжди, коли є вільні басейни.  Це дасть можливість заробляти корпорації необхідні кошти для покриття заводських витрат.

При вирощуванні зарибку і утриманні плідників необхідно буде щоденно перевозити в басейни, в ставки та пересаджувати з басейна в басейн багато риби. Тому процес  вилову і перевезення необхідно ретельно прораховувати. Для переміщення риби треба застосовувати крани маніпулятори на електрокарах, електровізки з кисневим обладнанням, різноманітні спеціально розроблені нестандартні пристосування.

Для годівлі плідників і товарної риби треба розробити спеціальну роботизовану систему годування риби (такі системи роблять спеціалізовані підприємства на заході), одночасно спостерігаючи за харчовою поведінкою окремих особин, з метою рівномірного та дозованого розподілу корму.

Об’єми виробництва товарної осетрової продукції (чорна ікра, м’ясо, хондроетин), які будуть затверджені корпорацією «Центр товарного осетрівництва», вимагатимуть будівництва як відповідних виробничих потужностей УЗВ заводу товарного осетрівництва, так і включення до програми корпорації потужностей нагульних водойм рибогосподарських підприємств-партнерів.

Доцільно мабуть буде утримувати осетрову молодь  в умовах заводських УЗВ лише перший рік (для підвищення промислового повернення). Потім треба  переводити осетрів у водойми комерційних рибогосподарських підприємств (це стосується виключно риб для товарного використання на м’ясо і хондроетин).

Для виробництва чорної ікри промислове осетрове стадо (виключно самки) повинні утримуватися в контрольованих умовах УЗВ Заводу товарного осетрівництва!!!

Для отримання чорної ікри в розмірі не менш як 100тонн/рік (виробнича програма корпорації) необхідно мати ≥ 20.000 м² басейнів УЗВ заводу.

Виробництво хондроетину з хрящових  осетрових відходів (з осетрів при цьому знімають лише філе – найкращий товар на експорт в Євросоюз у рідкому льоді) буде проводитися на рибопереробному заводі.

Вирощування цінних і промислових видів риб

 

Орієнтовні потреби корпорації «Центр товарного осетрівництва»

в зарибку цінних і промислових видів риб

 

Таблиця 7

№ п/п	Види риб	Площа водойм для зариб- лення (тис. га.)	Кіль кість зарибку на 1 га (штук)	Всього на рік зарибку (млн. штук)	Вага вилову  (тис. тонн)	Кількість ремонтно-маткового поголів’я (штук)	Вага ремонтно-маткового поголів’я (тонн)	Площа маткових водойм (га) **
1.	Білий амур	1.000	50	50	15	2.000	20	1000
2.	Чорний амур	1.000	15	15	5	1.000	10	100
3.	Білий товстолобик	1.000	300	300	150	30.000	300	1.000
4.	Строкат. товс/лоб	1.000	200	200	100	20.000	200	1.000
5.	Короп	1.000	500	500	300	40.000	300	1.000
6.	Лящ	1000	50	50	10	2.000	3	10
7.	Сом (усі види)	1.000	50	20	2	10.000	100	1.000
8.	Щука	500	100	50	2	25.000	50	1.000
9.	Судак	1.000	100	100	10	15.000	100	1.000
10.	Сигові	900	200	180	50	100.000	500	2.000
11.	Буффало	500	200	100	14	10.000	75	1.000
12.	Вугор	100	1000	100	1	1.000	2	100
13.	Форель (+ садки)	100	100	20	10	20.000	60	–
14.	Лососеві	1.000	50	50	30	100.000	360	4.000
15.	Тріскові (налим)	100	100	10	1	1000	5	500
16.	Інші види риб	–	–	145	50	–	200	–
	Всього:	х	х	2.000	750	х	2.200	Х

Фінансова стабільність корпорації «Центр товарного осетрівництва» буде напряму залежати від собівартості осетрової продукції. Для її зменшення доцільно на всіх рибогосподарських водоймах корпорації та її партнерів де будуть вирощуватися осетрові види риб паралельно в полікультурі вирощувати також і інші цінні і промислові види риб. Найбільша удільна фінансова віддача в такому разі становить коли риби вирощуються в умовах екстенсивного вирощування (без годування на природних кормах водойм).

Науковий центр для кожної комерційної рибогосподарської водойми буде розробляти свій оптимізований план зариблення як по видовому складу так і по кількості рибопосадкового матеріалу з урахуванням його фізіологічних особливостей, біопродуктивних можливостей водойм та інших факторів.

На заводі товарного осетрівництва доцільно в умовах УЗВ утримувати лише ремонтно-маткове поголів’я таких цінних видів риб як (форелі, інші лососеві, вугор, соми, сигові, тріскові, окуневі тіляпії, тощо ), та проводити з них інкубацію і вирощування зарибку. Інші види цінних і промислових риб (рослиноїдні, коропові, частикові, тощо) можна утримувати і розводити на водоймах рибогосподарських підприємств-партнерів.

Для ефективної експлуатації корпорацією «Центр товарного осетрівництва»  водойм України зариблення треба вести не дворічками,  як зобов’язують сучасні методики, а цьогорічками і однорічками. Застаріла практика зариблення не відповідає фізіології риборозведення і сучасним умовам (відсутність пресу хижих риб), веде до зловживань у цій сфері.

Тому корпорації треба добитися від Держкомрибгоспу перш  затвердження нової методики зариблення водойм мальками, личинками, цьогорічками і однорічками з технологією, яка враховує фізіологічні особливості риб та температурні  показники.

Сучасне рибництво нашої держави базується на відносно обмеженому наборі видів риб, які неспроможні повністю використовувати кормову базу водойм. Низька рибопродуктивність природних водойм України перш за все пояснюється тим, що в цих водоймах багато малоцінних та смітних видів риб, які не спроможні ефективно використовувати природну кормову базу.

Повномасштабне щорічне зариблення природних водойм макрофітофагами, фітофагами і зоопланктофагами в декілька разів збільшить їх рибогосподарський потенціал.

Зниження чисельності малоцінної та смітної риби при цьому повинно також відбуватися шляхом інтродукції цінних представників хижої іхтіофауни (осетровими, окуневими, сомовими, вугром, деякими сиговими, тощо), що є  суттєвим резервом корпорації у континентальних природних водоймах.

Тому розширення та вдосконалення полікультурних зариблень, спрямованих на формування іхтіофауни озер, водосховищ, річок та інших рибогосподарських водойм, які будуть знаходитися в технологічній мережі корпорації,  дозволить збільшити рибопродуктивність, покращити економічні показники рибництва, покращити якість і асортимент рибопродукції.

Білий амур

На всіх водоймах з високим рівнем заростання вищою водною рослинністю білий амур може дати не тільки меліоративний ефект, але й дати суттєву добавку продукції.

 Де це можливо треба переходити на китайські технології вирощування риб коли годується інтенсивно лише білий амур при щільності посадки до 1000 штук/га. Норма годівлі до 30-50 кг трави (зелені бобові) на 1 дворічну рибу. Всі інші риби вирощуються при щільності у 3-5 разів вищої ніж при екстенсивному вирощуванні. За рахунок швидкої переробки екскрементів білого амура (3 дні замість 14 днів при простому розкладанні трави) кормова база водойм збільшується у рази.

Особливої державної програми потребують канали зрошувальних систем водгоспів для їх біологічного очищення білим амуром (дворічками).

Потреби водойм України у білому амурі як біологічному меліораторі сягає близько 50 млн. штук/рік. Це близько 1.000 тонн зарибку. Вирощування цього річок білого амуру треба проводити в полікультурі з іншими рослиноїдними для економії виросних водойм.

Формування племінних ремонтно-маткових стад білого амуру  потребує завезення чистих ліній з Китаю, В’єтнаму, Росії.

Чорний амур

Повномасштабне зариблення усіх водойм чорним амуром як біологічним меліоратором може значно покращити їх стан (живиться молюсками, які сприяють розвитку інвазійних хвороб риб).

Крім того чорний амур є цінною рибою як в харчовому плані, так і в плані суб’єкта спортивного рибальства, який не вступає в харчову конкуренцію з іншими рибами при полікультурному зарибленні.

 Для вирощування рибопосадкового матеріалу чорного амуру в кількості 15 млн. шт./рік в полікультурі з рослиноїдними рибами  потрібно 300 га виросних водойм. Загальна вага зарибку ≈ 300 тонн.

Формування племінних ремонтно-маткових стад чорного амуру неможливе без завезення чистих ліній з Китаю, В’єтнаму, Росії.

Білий і строкатий товстолобики

Враховуючи значний рибогосподарський потенціал континентальних водойм України в 1,3 млн. га, а також те, що вони в основному розташовані у 3-5 зоні рибництва можна сміливо планувати їх інтенсивну експлуатацію за допомогою рослиноїдних видів риб.

Загальні теоретичні потреби  у зарибку товстолобиками нараховують близько 500 млн. штук/рік.  Загальна вага зарибку товстолобиків буде складати   15.000 тонн (зараз вся Україна стільки вирощує товарної риби). При систематичному зарибленні ці цифри можуть бути зменшені вдвічі за рахунок того, що частина риб буде не виловлена і продовжувати рости значно більшими темпами ніж дворічки.

Частка рослиноїдних риб в загальному виробництві рибопродукції буде через п’ять років складати біля 35 % (зараз біля 60-70%).

Однак розвиток екстенсивної аквакультури за рахунок рослиноїдних видів риб у валових показниках будуть забезпечувати ринок України якісною та відносно дешевою рибною продукцією для менш забезпечених прошарків населення (собівартість товстолобиків складає близько 3 грн./кг в умовах невеликих до 100 га  водойм і 2 грн./кг в умовах великих водосховищ, коропа в умовах садкового вирощування – 8 грн./кг).

Корпорація «Центр товарного осетрівництва»  зможе лише підтримувати якість рибопосадкового матеріалу і проводити відповідні наукові дослідження та селекційно-племінну справу. Основна робота по вирощуванню зарибку рослиноїдних риб ляже на комерційні рибогосподарські підприємства-партнери ,які будуть працювати на договірних засадах.

Формування племінних ремонтно-маткових стад товстолобиків потребує завезення чистих ліній з Китаю, В’єтнаму, Росії.

Короп

Структурна розбудова корпорації «Центр товарного осетрівництва»  і рибогосподарських підприємств-партнерів в найближчі 5-10 років буде спрямована на розвиток власного виробництва рибопродукції. В умовах нашої аграрної держави, яка виробляє щорічно 30-50 млн. тонн переважно фуражного зерна, доцільним треба вважати вирощування коропа по інтенсивній технології як у ставках так і в садках (як це відбувалося за часи Радянського Союзу).

Потреби у зарибку коропа для природних водойм України сягають близько 200 млн. штук/рік. Для інтенсивної аквакультури – 300 млн. штук/рік.

Вага зарибку буде сягати близько 15.000 тонн. Основний тягар щодо вирощування зарибку буде покладений на філії і комерційні рибогосподарські підприємства.

Науковий центр повинен зосередитися на вдосконаленні порід, пристосованих до вирощування у садках.

Формування племінних ремонтно-маткових стад коропа може відбуватися на тлі власних українських порід коропа (лускатого, голого, рамчастого, дзеркального, тощо).

Линь

Ця цінна ставкова риба, яка має експортний потенціал практично позабута. ЇЇ відродження у природних та штучних водоймах України є важливою і невідкладною справою наукового центру.

Додаткове зариблення водойм цьогорічками линю дає підвищення рибопродуктивності на 15 % по відношенню до коропа без годування, а це 20-40 кг/га додаткової рибопродукції.  

Загальна потреба у зарибку линю сягає 25 млн. штук/рік загальною вагою близько 500 тонн.

Формування маткових стад линю повинно відбуватися з природних водойм.

Карась

Для водойм з поганим газовим режимом і гарним прогрівом а також для водойм, де для заповнення всього полікультурного спектру не вистачає карасів, треба проводити штучне вирощування сріблястого і золотого карася.

Загальна потреба у зарибку карасів приблизно 25 млн. штук/рік загальною вагою до 500 тонн.

Вирощування зарибку та утримання ремонтно-маткових стад виключно за рахунок філій і комерційних підприємств-партнерів.

Формування маткових стад карасів повинно відбуватися з природних водойм.

Лящ

Цінна напівпрохідна промислова риба яка потребує відновлення практично на всіх водоймах. Загальні потреби у зарибку – 50 млн. штук/рік при масі – 1.000 тонн. Вирощування молоді доцільно проводити в полікультурі з рослиноїдними, сиговими, лососевими, сомовими рибами.

Треба розробити методику масового вирощування молоді не тільки в умовах рибних заводів, але й отримання його нересто-виросним способом у лиманах і нерестових водоймах.

Формування маткових стад доцільно проводити із середньої течії Дніпра, Прип’яті, Азовського моря, тощо.

Рибець, тараня

Рибець – перспективний вид для інтродукції у малі водойми. Тараня – масова промислова риба, яка потребує повного відновлення.

Загальні потреби  у молоді – 100 млн. штук/рік при масі ≈ 500 тонн (5грам). Враховуючи особистості нересту, масштаби інкубаційної кампанії та відносно незначну цінність риб, доцільно нерест тарані і рибцю проводити у на комерційних рибогосподарських підприємствах-партнерів.

Формування маткових стад треба проводити із пониззя Дніпра, Південного Бугу, Дністра, тощо.

Сом

В умовах природних водойм України доцільно вирощувати сома звичайного, в умовах ставів і садкових господарств на теплих водах ГРЕС і АЕС – канального сома, а в умовах УЗВ  – канального і кларієвого сома.

Вирощування в аквакультурі сомів є дуже перспективною справою, тому, що соми вживають низько протеїнові корми (25-30 % половина з них тваринного походження), які в наших умовах можна легко виробляти на існуючих комбікормових заводах.

Загальні потреби у молоді (10-50 грам) – 50 млн. штук/рік при масі ≈ 1.000 тонн.

Формування ремонтно-маткових стад канального і кларієвого сомів як найбільш теплолюбних і тому потребуючих більш складної технології утримання і розведення доцільно проводити на заводі в умовах УЗВ. Формування ремонтно-маткових стад сома звичайного буде проводитися з природних водойм України.

Щука

Враховуючи безліч водойм України, які потребують біологічної меліорації від малоцінної та смітної риби, розведення щуки є тим організаційним  заходом, що покращить умови існування промислових видів риб і дасть додаткову цінну рибну продукцію у розмірі до 3-4 %.

Зариблення щукою треба проводити личинкою «на плаву», тому для її вирощування виросні водойми не потрібні.

 У вирощуванні личинок щуки будуть приймати участь всі філії і комерційні рибогосподарські підприємства згідно договору.

Загальні потреби рибопосадкового матеріалу щуки 50 млн. штук/рік.

Формування ремонтно-маткових стад буде проводитися з природних водойм України і Росії.

Жерех

Як і щука жерех потрібен для біологічної меліорації від малоцінної і смітної риби. Додаткова продукція від його вирощування складає до 50 кг/га.

Загальні потреби в зарибку (1 грам) складає ≈ 5 млн. штук/рік, тобто приблизно 5 тонн.

У вирощуванні молоді жереха будуть приймати участь усі комерційні рибогосподарські підприємства-партнери корпорації згідно договору.

Формування ремонтно-маткових стад буде проводитися з природних водойм України і Росії.

Судак

Цінна промислова риба з експортним потенціалом. ЇЇ вирощування повинно стати одним з пріоритетних напрямків розвитку корпоративної аквакультури, тому питання формування ремонтно-маткових стад різних популяцій є важливою і складною задачею (судак не вживає штучних кормів і його неможна вирощувати в умовах садків).

Загальні потреби України в молоді судаку (1-10 грам) без урахування потреб зариблення Азовського моря складає близько 100 млн. штук/рік загальною масою ≈ 500 тонн.  З Азовським морем потреби у молоді судаку будуть збільшені майже до 300÷500 млн. штук/рік.

Вирощування такої значної кількості рибопосадкового матеріалу судаку при існуючих складностях годування на ранніх стадіях онтогенезу потребує з боку заводу та його наукового центру розробки нових, неординарних індустріальних технологій вирощування молоді із залученням максимально можливої кількості виросних рибних господарств. Але рішення цієї проблеми при наявності каскаду водосховищ (700.000 га водного дзеркала з багатою кормовою базою для судаку) і  Азовського моря (3.760.000 га разом з Російською часткою також з багатою кормовою базою для судаку) дадуть можливість отримання десятків тисяч тонн делікатесної продукції.

Формування ремонтно-маткових стад судаку повинно здійснюватися з природних водойм України.

Сигові риби

Водойми України мають значні потенційні можливості для промислового вирощування деяких видів цінних сигових риб та їх гібридів (≈ 100.000 тонн/рік), які зараз майже не використовуються (пелядь, муксун, омуль, білорибиця, нельма, тугун, сиг, ряпушка, тощо ).

Потреби у зарибку складають близько 200 млн. штук/рік, потреби у зариблені личинками поставленими «на плав»  ≈ 1 млрд. штук/рік. Загальна маса зарибку буде складати до 4.000 тонн.

Така повномасштабна робота по розведенню сигових риб повинна відбуватися при повній мобілізації всіх існуючих рибовідтворювальних потужностей рибогосподарських підприємств-партнерів. Щорічне вселення сигових риб у водойми без годування дасть можливість додатково отримувати більше 50.000 тонн цінної рибної продукції.

Велике значення буде мати вселення у засмічені малоцінною дрібною рибою водойми таких цінних біоміліораторів як білорибиця і нельма. Пелядь, ряпушка, сиг, муксун, омуль, тугун повинні бути зариблені у великі та малі водойми як додаткова культура. А в деякі північні водойми ці риби повинні зариблюватися в монокультурі.

Формування ремонтно-маткових стад сигових видів риб треба проводити переважно з водойм Росії з щорічним оновленням частки стад.

Буффало

Зариблення не спускних водойм комплексного призначення доцільно проводити в полікультурі з американськими буффало (більшоротим, мало ротим, чорним).

Потреби у зарибку становлять 100 млн. штук/рік, при масі 3.000 тонн. Інкубацію ікри та вирощування рибопосадкового матеріалу треба проводити у  на комерційних рибогосподарських підприємствах-партнерах півдня України. Роботи щодо покращення племінного матеріалу буффало треба покласти на головний завод.

Формування ремонтно-племінних стад буффало слід проводити з племінних рибних господарств півдня Росії.

Риби для УЗВ

Враховуючи передбачуваний стрімкий ріст інтенсивної аквакультури у вигляді вирощування риб у УЗВ (установках замкненого водопостачання), заводу треба сформувати асортиментну колекцію риб, які доцільно вирощувати в цих умовах.

Основу аквакультури УЗВ в тому числі на соленій воді будуть складати: осетрові та їх гібриди (білуга, ленський, сибірський, російський осетер, стерлядь, веслонос, гібриди: бестер, остер, стербел, тощо), лососеві (форель всіх видів і порід, стальноголовий лосось, сьомга, кумжа, чавича…), сигові (білорибиця, нельма, пелядь, муксун, омуль…), вугореві, коропові (короп, кутум, вирезуб…), сомові (кларієвий, канальний, звичайний), теплолюбні (тіляпії, колоссома, кахля, роху, мрігель …), камбала калкан, окуневі (строкатий окунь, …), кефалеві (піленгас, лобан, остронос… ), тощо.

Сам завод товарного осетрівництва буде збудований як УЗВ з регульованими параметрами водного середовища, різноманітними басейнами, пристосованими до всяких рибоводних маніпуляцій. Об’єм ремонтно-маткових стад на заводі та його Південній філії повинен повністю забезпечити стрімко зростаючі потреби корпорації «Центр товарного осетрівництва» .

Формування колекції ремонтно-маткових стад всіх видів риб для вирощування в УЗВ треба систематично проводити з різних джерел по всіх країнах.

Осетрові

Враховуючі величезні потенційні можливості наших водойм щодо вирощування осетрових видів риб, розвиток осетрівництва є важливішою державною справою для всієї рибної галузі.

Потреби в осетровому зарибку (3÷100 грам) континентальних водойм країни і для вирощуваннях в умовах УЗВ сягає близько 145 млн. штук/рік, масою більше 2.000 тонн.  Для повного відновлення ареалу осетрових видів риб в Азово-Чорноморському басейні треба ще не менш як 200 млн. штук/рік.

Потенційні можливості штучного вирощування осетрових видів риб в умовах України обмежуються практично тільки об’ємами фінансування осетрових господарств і розвитком комбікормової промисловості.

Проведенням комплексу масштабних організаційних, наукових та виробничих робот по відтворенню та промисловому вирощуванню осетрових видів риб, буде займатися корпорація «Центр товарного осетрівництва».

Основними напрямками роботи корпорації «Центр товарного осетрівництва»   повинні стати: доместикація осетрових риб, створення високопродуктивних промислових внутрівидових та міжвидових гібридів з високими продуктивними показниками, виведення високопродуктивних порід і порідних груп, організація вирощування осетрової молоді як для зариблення водойм України з метою відновлення їх рибогосподарського потенціалу, так і для штучного промислового розведення осетрових риб на м’ясо та ікру.

Колекційні стада повинні бути чистих ліній, високо гетерогенні і унікальні по внутрівидовій структурі.

Такі стада є у Росії, тому тісна науково-виробнича взаємодія «Центру товарного осетрівництва»  з науковими закладами Федерального селекційно-генетичного центру рибництва Росії буде запорукою можливості систематичного отримання ремонтно-маткового поголів’я осетрових риб чистих ліній. Враховуючи необхідність сумісного відновлення ареалу всіх популяцій осетрових видів риб Азово-Чорноморського басейну з подальшим розвитком промислового їх вирощування така взаємодія буде вигідною також і для Росії.

Своєчасним було б створення і сумісних рибогосподарських об’єднань та підприємств для повномасштабного вирощування не тільки осетрової молоді, а й інших видів риб Азово-Чорноморського басейну які потребують штучного відновлення.

Формування ремонтно-маткових стад осетрових видів риб необхідно проводити виключно з риб, які пройшли генетичне тестування і зареєстровані Центром молекулярно-генетичної ідентифікації Наукового органу СИТЕС відносно осетрових видів риб.

Веслонос

Все що стосується відновлення осетрових видів риб відноситься і до осетроподібного веслоносу. Відмінність полягає лише у тому, що цей вид прісноводних осетроподібних харчується зоопланктоном і немає умов для природного відновлення.

Зариблення треба проводити практично по всіх крупних водосховищах та озерах країни. Загальні потреби у зарибку (100 грам) разом з потребами УЗВ складають 100 млн. штук/рік, масою у 10.000 тонн.

Потенційні можливості водойм країни щодо вирощування веслоносу сягають 150-200 тис. тонн/рік за умов систематичного зариблення.

Масштабна програма корпорації «Центр товарного осетрівництва»   з вирощування рибопосадкового матеріалу веслоносу, зарибленню і якісній експлуатації крупних водойм повинна проводитися безпосередньо керівництвом Держкомрибгоспу.

Формування ремонтно-маткових стад веслоносу треба проводити з матеріалу російських спеціалізованих рибних господарств, а також за допомогою систематичного завезення природних популяцій веслоносу з водойм Північної Америки.

Вугор

Відновити природний захід європейського вугря у водойми України практично неможливо, але штучне відновлення популяції та підтримання її на промисловому рівні за рахунок вселення склоподібної молоді, задача яку може вирішити корпорація «Центр товарного осетрівництва».

Враховуючи значну цінність і вартість  м’яса вугря (має значний експортний потенціал),  невибагливість до умов утримання, вирощування його в контрольованих умовах УЗВ є технологічним і високорентабельним.

Потреби природних водойм України у склоподібної молоді нараховує близько 20 млн. штук/рік.

Але щорічна закупівля зарибку є недоцільною, не технологічною і економічно невиправданою. Тому корпорації у найближчий час потрібно розробити методику штучного розведення вугря в соленій воді на УЗВ за допомогою гормональної стимуляції.

Вирішення цього завдання дасть можливість масового зариблення наших водойм цінною рибою та стимулювання промислового вирощування в умовах ставів, садків,УЗВ.

Формування первісного заводського ремонтно-маткового стада європейського вугря та його постійне щорічне відновлення треба проводити за рахунок закупівлі  в країнах Заходу (Франції, Англії…) як склоподібної молоді так і плідників.

Форель

Форель поряд із іншими лососевими і сиговими видами риб повинні скласти основу холодноводної аквакультури та марикультури в Україні. Поряд з вирощуванням форелі у садках і УЗВ треба зарибляти також північні та центральні водойми країни де є відповідні умови для її екстенсивного вирощування.

Загальні потреби у зарибку форелі (2÷30 грам) складають  20 млн. штук/рік, масою у 300 тонн.

Рибоводами виведено багато різновидів форелі з інкубацією на початку серпня і по травень (августин-адлер, камплоопс, адлер, райдужна, стальноголовий лосось, форель дональдсона, ропшинська, тощо). Це дає можливість дуже ефективно використовувати інкубаційні можливості заводів навіть взимку.

Формування ремонтно-маткових стад форелі треба проводити з власного українського матеріалу, з Росії (Адлер, Ропша…), країн Заходу (Фінляндії, Данії, Норвегії…), а також Чилі.

Лососеві

В умовах природних водойм України доцільно вирощувати деякі види лососевих: дальносхідну кумжу і стальноголового лосося в умовах марикультури (Чорне море), дунайського лосося, харіуса, палію, тайменя, палію в умовах Карпат (верховина Дністра, Тиси…).

Загальні потреби у зарибку лососевих (2÷30 грам) приблизно 50 млн. штук/рік, масою 500 тонн.

Розвиток корпорацією марикультури в умовах Азовського та Чорного морів при наявності якісного зарибку, фінансування будівництва садкових, нагульних, ставових господарств та комбікормових заводів буде мати практично необмежені можливості.

Формування ремонтно-маткових стад лососевих з щорічним оновленням їх частки треба проводити з Росії, Фінляндії, Норвегії, Чилі. 

Тріскові (налим)

Вирощування у північних і гірських водоймах України такою цінної тріскової риби як налим (дуже цінується печінка) буде мати значний позитивний рибогосподарський ефект у вигляді розширення асортименту рибної продукції і раціональному використанню малопродуктивних, засмічених малоцінною рибою холодноводних водойм.

Вирощування налиму є також перспективним в умовах садків на природних режимах температур.

Загальні потреби у зарибку (1 грам) сягають близько 10 млн. штук/рік при масі 10 тонн.

Вирощуванням налиму повинна займатися західна філія СГЦР. Головний центр повинен займатися науковими дослідженнями, селекцією, племінною справою.

Формування ремонтно-маткового поголів’я треба проводити з водойм України, а також закупівлі плідників і заплідненої ікри з Росії.

Інші види риб

У процесі роботи корпорація «Центр товарного осетрівництва»   буде мати можливість формувати колекційні ремонтно-маткові стада риб з різних куточків Світу (для прісноводної аквакультури з Росії, Африки, Південної Америки, Азії, Австралії, Європи, а для штучного розведення в умовах УЗВ і марикультури – різноманітних океанічних риб).

Робота в цьому напрямку повинна постійно проводитися для отримання багатого біологічного матеріалу для наукових досліджень, селекції та виведення нових порід, міжвидових і видових гібридів, а також для інтродукції окремих видів риб у водойми України.

Рибогосподарські підприємства корпорації та її партнерів в такому разі будуть мати можливість отримання додаткового асортиментного різноманіття риб для повного використання біопродуктивних можливостей водойм. Також усі підприємства будуть мати і можливості технологічного вибору видів риб що вирощують в УЗВ, садкових господарствах, ставах, лиманах, озерах, тощо.

В свою чергу можливість видового різноманіття буде ефективно стимулювати подальший розвиток галузі рибного господарства України.

Раки

Україна має величезний виробничий потенціал щодо культивування у своїх водоймах різних видів раків (довгопалого, широкопалого, товстопалого, сигнального, синього…).

Завод повинен розпочати роботи також в напрямку формування колекцій всіх цих видів раків для забезпечення  якісним зарибком всіх рибогосподарських підприємств, які будуть бажати вирощувати раків як додаткову цінну продукцію (в таблиці 7 раки не наведені).

Формування маткових стад довгопалого рака повинно відбуватися з водойм України, широкопалого з Литви, товстопалого з Дніпро-Бузького лиману, Каспію, сигнального з північної Європи, синього з водойм Кавказу, тощо.

 Наукова робота

Науковий центр корпорації «Центр товарного осетрівництва» повинен стати Світовим осередком осетрівництва, наукові дослідження і робота якого по збереженню залишків генетичного матеріалу осетрових видів риб в водоймах північної півкулі Землі та кропіткіша робота по відтворенню ареалу цих риб в водоймах України   повинно стати надбанням всього людства.

На цьому шляхетному поприщі  центр повинен постійно проводити комплекс наукових прикладних та фундаментальних досліджень в галузі осетрівництва, основними напрямками якого будуть:

1.	Розробка та постійне удосконалення  біотехнологій  відтворення осетрових та інших цінних видів риб в штучних умовах прісноводних ставків та УЗВ заводу (розробка планів зариблення водойм).
2.	Удосконалення біотехнологій штучного відтворення осетрових видів риб для зростання процентного виходу життєстійкої молоді.
3.	Розробка та удосконалення біотехнології доместикації дикої риби при формуванні колекції осетрового ремонтного-маткового поголів’я.
4.	Розробка та удосконалення біотехнології багаторазового одержання статевих продуктів від плідників.
5.	Уточнення біологічних нормативів: Ø утримання осетрових видів риб  в УЗВ; Ø утримання осетрових видів риб умовах штучного вирощування прісноводних ставків; Ø вирощування рибопосадкового матеріалу осетрових видів риб; Ø вирощування товарної осетрової рибної продукції.
6.	Розробка основ формування та експлуатації колекційного ремонтно-маткового  поголів’я осетрових видів риб в умовах заводського УЗВ.
7.	ДНК тестування осетрових риб.
8.	Дослідження біологічного різноманіття заводської колекції осетрових видів риб.
9.	Розробка сучасних технологій товарного вирощування осетрових видів риб в УЗВ.
10.	Уточнення стандартів промислового повернення осетрових видів риб з природних водойм України.
11.	Розробка сучасних збалансованих повно раціонних комбікормів (в тому числі лікувально-профілактичних) для годування молоді і плідників осетрових видів риб на основі дешевих вихідних компонентів (часткова заміна протеїнів рибного походження на грибкові протеїни, тощо).
12.	Розробка основ оптимізації відновлення природної популяції осетрових видів риб в водоймах України, проектів, інструкцій, нормативно-методичних вказівок.
13.	Розробка технологій збереження і розвитку плідників осетрових видів риб в умовах заводу при їх  інтенсивній експлуатації.
14.	Розробка методик формування і експлуатації ремонтно-маткових стад по кожному виду осетрових риб.
15.	Розробка інструкцій селективно-племінної роботи з гібридами осетрових видів риб.
16.	Розробка технології багаторазового прижиттєвого отримання ікри на третій-четвертій стадії зрілості для виробництва товарної осетрової «чорної ікри».
17.	Вивчення питань гормональної регуляції осетрових видів риб на заключних стадіях ортогенезу, розробка методик застосування  гіпофізарних ін’єкцій та нових препаратів.
18.	Розробка технологій для отримання статевих продуктів від плідників в будь яку пору року в умовах заводського УЗВ.
19.	Вдосконалення прижиттєвого визначення зрілості плідників осетрових видів риб та життєстійкості їх молоді.
20.	Вивчення морфологічних особливостей осетрових видів риб на ранніх стадіях розвитку.
21.	Вивчення газо-бульбашкової хвороби в умовах УЗВ заводу.
22.	Розробка  методик та рекомендацій по термінам отримання зрілої ікри у осетрових риб після гіпофізарних ін’єкцій.
23.	Вивчення процесів розвитку осетрових риб від ікри до мальків.
24.	Вивчення пластичності статевих циклів і розмноження осетрових риб.
25.	Вивчення фізіологічної повноцінності та відхилень в розвитку личинок та мальків осетрових риб та розробка методик ефективного промислового їх сортування.
26.	Вдосконалення технології збереження молоді і плідників осетрових риб при перевезенні їх на значні відстані.
27.	Вдосконалення технологій вирощування молоді осетрових риб в садках взимку.
28.	Розробка технологій які зберігають ресурси в осетрівництві.
29.	Розробка технології вирощування молоді та товарного веслоноса в умовах УЗВ.
30.	Розробка спеціальних кормів для молоді веслоноса в умовах УЗВ.
31.	Дослідження обміну речовин, гаметогенезу, статевих циклів та потреб осетрових риб в умовах УЗВ.
32.	Проведення системного аналізу імунної та фізіологічної реактивності в умовах УЗВ.
33.	Дослідження сумісного вирощування осетрових риб в полікультурі ставів та розробка відповідних методик та рекомендацій для інтенсифікації процесу вирощування.
34.	Розробка технологій пасовищної аквакультури осетрових риб.
35.	Розробка схем розвитку осетрівництва в Україні.
36.	Дослідження процесу відновлення осетрових риб в водоймах України, оцінка стану та промислових запасів.
37.	Дослідження в області  імунології осетрових риб.
38.	Розробка методичних рекомендацій для використання нових кормів в осетрівництві.
39.	Вивчення потенціалу росту молоді осетрових в умовах УЗВ.
40.	Дослідження органів хеморецепції у молоді веслоноса в умовах УЗВ.
41.	Проведення гістологічних аналізів молоді осетрових риб для оцінки якості кормів.
42.	Розробка методик нормування кормів осетрових та інших цінних видів риб.
43.	Розробка технологій диференціювання статі осетрових риб для отримання більшості самок в структурі осетрового стада для отримання осетрової  ікри.
44.	Дослідження та регулювання гідрохімії технологічної води УЗВ.
45.	Дослідження факторів водного середовища на виживання молоді осетрових риб в умовах УЗВ.
46.	Дослідження фізіологічного стану, розробка методик профілактики захворювань осетрових риб та  їх лікування в умовах УЗВ.
47.	Дослідження роботи інженерної схеми заводу, основних  параметрів водного середовища, технологічних циклів, організаційної, навчальної, науково-дослідної роботи, тощо з метою постійного вдосконалення цих процесів.
48.	Розробка кріотехнології в селекційно-племінний роботі центру.

Крім науково-дослідної роботи центр повинен цілорічно проводити учбову роботу зі студентами українських учбових закладів (кафедри водні живі біоресурси, рибництва, рибної ветеринарії, охорони водних живих ресурсів, тощо).

Студенти повинні постійно цілорічно по 2-3 місяці на кожному курсі проводити практичні заняття у центрі на кожній ділянці технологічного процесу паралельно займаючись в учбовій аудиторії заводу або на рибогосподарських підприємствах-партнерів корпорації.  

Придбані студентами навички у роботі на сучасному науково-дослідному племінному рибогосподарському підприємстві з передовими технологіями осетрівництва і рибництва взагалі, з високо розвинутими  інженерними  технологіями в аквакультурі і високім рівнем наукової фундаментальної і прикладної діяльності  благотворно вплинуть на  результат їх професійного  фахового  навчання.

Такого рівня фахівці (їх будуть відбирати ще на етапі навчання) після закінчення учбових закладів можуть ефективно працювати на підприємствах корпорації та їх рибогосподарських партнерів.

До наукової роботи та навчання фахівців корпорації «Центр товарного осетрівництва» усіх рівнів доцільно буде залучати провідних фахівців з науково-дослідних інститутів рибного господарства Росії та видатних рибоводів, які працюють в осетровому напрямку рибництва (ГосНИОРХ, КрасНИИРХ, КаспНИИРХ, тощо).

Це дасть можливість значно прискорити розвиток корпорації і уникнути багатьох помилок, які будуть підстерігати керівництво «Центру товарного осетрівництва» на шляху розбудови такого нового і незвичайного виробничого об’єднання.

Основне обладнання заводу

 Проектні вимоги

Селекційно-генетичний центр рибництва у Києві буде мати вигляд науково-виробничого рибогосподарського закладу, розташованого на околицях міста, з джерелом чистої води рибоводної якості, де є відповідні площі під будівництво ставів (ремонтно-маткових, малькових, виросних, нерестових, карантинних, адаптаційних) з можливістю примусового водопостачання і спуску, де є також можливість розміщення виробничих будівель під УЗВ, адміністративного корпусу, різних господарчих об’єктів, очисних споруд, садкових ліній на проточній воді, тощо.

Площа центру не може бути менш як 10 га території землі під господарські споруди і 50 га під стави і садкову лінію.

До центру, або у безпосередньої близькості до нього мають проходити дороги з твердим покриттям, лінія природного газу середнього тиску, дві незалежні лінії електропостачання (по 10 кВа, загальною потужністю не менш як 10.000 кВт.), міська каналізація.

Територія під СГЦР повинна відповідати всім санітарним та ветеринарним вимогам до об’єктів харчової промисловості. Не повинно бути також смітників та інших забруднювачів території.

Інженерні рішення

Селекційно-генетичний центр рибництва повинен в межах свого призначення формувати, утримувати ремонтно-маткові стада риб та проводити з ними різноманітні рибоводні та наукові маніпуляції, інкубувати і вирощувати молодь риб для зариблення рибогосподарських підприємств і водойм України.

При цьому всі види риб, які будуть утримуватися у центрі, мають свою фізіологію. Це і холодноводні риби з температурами утримання 2÷16°С (лососеві, сигові, тріскові,…), і звичайні риби середніх широт 16÷25°С (коропові, рослиноїдні, частикові, осетрові,…), і  риби теплолюбні 25÷32°С (сомові, тіляпії, харакоїдні,…).

СГЦР повинен бути спроектований таким чином, щоби мати можливість проводити різноманітні наукові експерименти, селекційно-племінну справу та інші необхідні рибоводні маніпуляції. Крім того науковці і рибоводи в своїй роботі повинні мати можливість оперативно змінювати параметри водного середовища, задаючи необхідні фізичні та хімічні показники.

Цього можна досягти, якщо основний цех утримання ремонтно-маткового поголів’я, інкубаційних і мальковий цехи СГЦР будуть спроектовані як Установки замкненого водопостачання з можливістю регулювання параметрів водного середовища.

Проектування такого складного в інженерному плані науково-виробничого закладу є надзвичайно тяжкою справою, яку ще наші інженери і проектанти не вирішували. Але в Україні є відповідні фахівці щодо окремих елементів проектування і експлуатації подібних інженерних споруд (це стосується в першу чергу питань будівництва промислових об’єктів, водопостачання, водопідготовки і озонації вхідної води, систем біофільтрації, рециркуляції, підігріву за допомогою теплових насосів, охолодження та  обеззараження технологічної води, очисних споруд, систем опалення та кондиціонування, виробництва чистого кисню, різноманітних рибоводних маніпуляцій, наукових та виробничих  лабораторій, адміністративних та господарчих будівель, і таке інше), які разом спроможні вирішити будь яку проблему.

Потужність центру та перелік риб буде визначено виходячи з загальних потреб галузі (сторінка 8), розподілу навантаження між філіями, дільницями і комерційними рибогосподарськими підприємствами, які будуть працювати по договорах та звичайною доцільністю. Основний тягар наукових досліджень, селекційно-генетичної і племінної справи при цьому повинен нести головний Селекційно-генетичний центр рибництва, розташований у Києві.

Навіть приблизні технічні підрахунки показують, що основна будівля центру де будуть розташовані ремонтно-маткові стада риб, повинна мати розміри близько 4 га в три поверхи заввишки. На одному поверсі повинні бути розташовані основні маткові стада осетрових риб (переважно білуги) для вирощування на ікру (заробляння коштів на утримання центру). На двох других поверхах повинні бути розташовані ремонтно-маткові стада інших риб, а також інкубаційні, малькові цехи, цехи вирощування живих кормів та різноманітне технологічне обладнання.

По периметру основної будівлі повинні бути розташовані: адміністративний корпус з науковими та технологічними лабораторіями, цех генерації рідкого кисню, трансформаторна,  дизель-генераторна, склади, гаражі, очисні споруди вхідної та відпрацьованої  води, майстерня, допоміжні технологічні цехи, тощо.

Крім того центр буде мати потужну садкову лінію на проточній річковій воді для утримання і вирощування різних видів риб, а також стави для утримання ремонту деяких видів риб і вирощування молоді.

Для перевезення ремонтно-маткового поголів’я, живої товарної риби, личинок і молоді центр повинен мати необхідну кількість спеціалізованих живорибних автомашин, з сучасним кисневим обладнанням, системою очищення води за допомогою флотації, а також системою регулювання температури.

Для реалізації вирощеної риби в умовах центру та риби з комерційних підприємств треба побудувати також спеціальний живорибний цех (t=2÷5°С) з холодильними машинами і  генераторами рідкого та лускатого льоду, цехами, прийому риби, її переробки, збереження при мінусових температурах, упаковки.

Саме такий центр зможе забезпечити необхідне формування і утримання ремонтно-маткового поголів’я риб для потреб України, проведення необхідних науково-виробничих досліджень, інкубацію і вирощування необхідної кількості зарибку, а також в змозі заробляти  необхідні кошти для власного існування.

 Потреби заводу в  басейнах

 Сучасний завод товарного осетрівництва найвищого рівня технологічного оснащення повинен мати різні по геометричним розмірам та призначенню басейни:

1. Басейни для утримання осетрових плідників

Ці басейни заводу будуть призначені для формування і утримання маткових стад осетрових риб. Об’єм технологічної води  басейнів повинен забезпечувати повну свободу рибам, однак не перевищувати 40÷500 м³ з глибиною 1÷2 м для кращого нагляду за плідниками.

Щільність посадки плідників  ≤ 50 кг/м². Загальна площа басейнів ≈ 11.300 м ² (таблиця 2).

2. Басейни для утримання самок осетрових риб на ікру

Основні виробничі басейни заводу. Розмір басейнів може бути в межах 500÷1000 м³, з глибинами 1,25÷2,5 м. Щільність посадки самок ≤ 80кг/м². Загальна площа басейнів для виробництва 100 тонн осетрової ікри повинна бути в межах до 20.000 м².

3. Басейни для утримання плідників інших цінних видів риб

Басейні різні по формі і глибині. Загальна площа приблизно 5.000 м². Глибини 1÷3 м, щільність посадки буде залежати від фізіології риб.

4. Басейни для вирощування товарних осетрових та інших видів риб

Частина виробничих басейнів заводу повинна бути задіяна під вирощування товарних осетрових та інших видів риб (як буфер для планомірного завантаження торгівлі і рибопереробного заводу). Розмір басейнів 20÷250 м³, глибини 1÷1,5 м. Щільність посадки товарної риби ≤ 100 кг/². Загальна площа басейнів до 10.000 м².

5. Басейни для консервації плідників

Такі басейни необхідні для того, щоб у частині плідників затримати нерестове дозрівання з метою зменшення навантаження на завод в піковий період весняно-літній період в (основному це веслонос).  Ці басейни повинні бути підключеними к УЗВ з системою охолодження води до + 3 ºС.  В загалі всі басейни повинні мати зимну проточну воду (2-3 місяці) для покращення якості статевих продуктів. Але частина басейнів повинна бути спеціалізована для саме для подібних випадків. Таких басейнів повинна бути приблизно 8÷10 % від загальної кількості, тобто до 1.000 м². Розмір басейнів до 500 м³ з глибинами до 2,5 м.

6. Басейни для виводу плідників на нерестові температури

Температура нересту осетрових видів риб приблизно 14-17 ºС,  температура зимового утримання 3-5 ºС, тому плідників по черзі треба виводити на нерестові температури. Для цього і необхідні такі басейни з можливістю регулювання температури і водообміну в кожному басейні. Розмір басейнів до 100 м², глибина 1 м. Площа басейнів до 1.000 м². Щільність посадки ≤ 25 кг/м².

7. Басейни для утримання плідників після гіпофізарних ін’єкцій

Для нагляду за плідниками після гіпофізарних ін’єкцій необхідно мати спеціальні невеликі  басейни з регульованою температурою які розташовані поруч з операційними столами. Загальна площа басейнів 100 м².  Геометричні форми різні: круглі та прямокутні з розмірами до 10 м². Глибина до 0,6 м.

8. Басейни для утримання плідників після відбору ікри

Для після операційного нагляду за плідниками необхідно мати декілька басейнів загальною площею до 100 м² і глибиною до 0,8 м з регульованою температурою. Ці басейни повинні бути гладкими зі світлим кольором і з підсвічуванням.

9. Басейни для постановки личинок на плав

Після інкубації ікри личинки треба поставити на плав, тобто щоб вони почали плавати і вживати корм (3-10 днів). Для цього необхідно мати зручні  невеликі лотки або басейни площею 3÷7 м² і глибиною до 0,6 м.

Щільність посадки не повинна перевищувати 10.000 штук/м². Кількість вирощувальних циклів до 25/рік. Загальна площа басейнів повинна становити до 2,500 м². Кількість басейнів ≈ 500 штук. Кількість басейнів може бути зменшено за умов  передачі  частини заплідненої ікри та личинок для їх подальшого вирощування на рибогосподарських підприємствах-партнерів корпорації.

10. Басейни для вирощування молоді

Для вирощування молоді осетрової молоді до 100 мг і більше перед висаджуванням в стави  необхідно мати спеціальні басейни діаметром до 3 м і висотою до 1 м з регульованою температурою і підвищеним (1-2 рази/час) водообміном в складі УЗВ.

Щільність посадки личинок в звичайних умовах для отримання  молоді вагою 100 мг  не повинна перевищувати 7.000 тис. штук/м².  Але враховуючи те, що вирощування буде проводитись тільки до ваги 0,1 грам,  щільність може бути підвищена до 10.000 штук/м².

Площа  басейнів приблизно до 5.000 м². Час перебування личинок в басейнах буде сягати в середньому 20÷30 діб. На заводі в режимі конвеєра та штучного підігріву води можна використовувати басейни  до10-12 разів на рік. Також для виконання програм розвитку корпорації необхідно залучити  всі заводи і дільниці партнерів, які мають басейни для постановки личинок на плав і вирощування мальків.

Для зменшення навантаження на басейнову частину заводу в теплі місяці травень-серпень також можна ставити личинки лише на плав і відразу садити їх у вирощувальні стави. В такому разі личинки будуть перебувати у басейнах тільки 10-15 діб.

11. Адаптаційні басейни

Технологічна схема роботи заводу буде передбачати постійний обмін плідниками, тому будуть постійно завозитися і вивозитися   риби, зарибок, тощо. Для адаптації к умовам перевезення або утримання необхідно мати  декілька басейнів з об’ємом до 30 м³ і можливістю плавного регулювання температур 2÷30 ºС, з інтенсивною проточністю та гарним газовим режимом. Басейни повинні бути розташованими поблизу міста де можуть під’їхати вантажівки для перевезення живої риби.

12. Технологічні басейни

Під час експлуатації заводу виникне потреба мати декілька басейнів площею 2-7 м² для тимчасового утримання риб під час бонітировки, сортуванні, переводу риб в інші басейни, тощо. Басейни можуть бути стаціонарними та переносними і підключеними к УЗВ основного басейну де відбувається технологічний процес, або мати автономне забезпечення киснем.

13. Лікувальні басейни

Для лікування не масових захворювань осетрових риб бажано мати відокремлених від основного стада декілька невеличких басейнів до 10 м² кожний.  Басейни повинні мати своє УЗВ з повним діапазоном температур, добрим водообміном і якісною стерилізацією.

14. Басейни з УЗВ на соленій воді

Якщо завод буде розташовано поблизу джерела води яка має вміст солі  ≥ 5 ‰, то є сенс збудувати УЗВ для утримання білуги, російського осетра, севрюги, та деяких гібридів та їх молоді  на такій воді.

Але якщо таких умов не буде, доцільно мати  УЗВ на 4-5 басейнів об’ємом до 150 м³  з  такою водою для наукових досліджень та адаптації к умовам прісної води в разі отримання риб з моря.

15. Басейни з УЗВ на теплій воді

Доцільно також мати УЗВ на теплій воді для утримання тепловодних риб (тіляпії, африканського сома, тощо), для наукових досліджень, розмноження, адаптації їх для водойм та промислових рибогосподарських підприємств  України а також для вирощування живих кормів для молоді площею до 2000 м².

16. Басейни для наукових досліджень

Для ефективного розвитку корпорації Центр товарного осетрівництва» необхідно проводити в умовах заводу постійну наукову роботу для розробки технологій розведення осетрових та інших цінних видів риб, генетичних досліджень по формуванню племінних стад, розробки заходів боротьби з хворобами риб, вдосконалення режимів харчування, тощо. Тому під час розробки проекту треба визначитися з науковцями які та в якої кількості треба мати басейни, лотки. акваріуми, та яка потрібна для цього наукова лабораторія.

17. Карантинні басейни

В процесі формування ремонтно-маткових стад будуть завозити плідників, личинок, мальків, молодь з інших господарств та водойм. Для уникнення небажаного завозу захворювань обов’язково необхідно мати відокремлену УЗВ  для риб які будуть на карантині під наглядом ветеринарної служби заводу.  Це може бути 2-4  басейни об’ємом до 30 м³ кожний.

18. Резервні басейни та ємкості

Під час експлуатації заводу виникне потреба мати декілька резервних басейнів. Це можливо під час поточного ремонту, переміщення плідників личинок і малька. Кількість та геометрію резервних басейнів буде визначена при проектуванні.

Бажано щоб всі басейни були круглої форми для кращого обслуговування. Через всі басейни з діаметром понад 3 м необхідно збудувати містки для кращого нагляду за рибами та можливості якісного обслуговування. Витік води знизу по центру. Басейни повинні бути обладнаними системами регулювання стовпа води,  скидання забрудненої води, кисневого забезпечення, флотаційної очистки води для великих басейнів, тощо. Для личинок можуть бути використані прямокутні лотки. Матеріал басейнів: нержавіюча сталь (бажано), пластик (бажано), бетон, вуглепластик, стекло, тощо.

Загальна кількість басейнів при проектування  може бути зменшена, тому що одні  ті ж самі басейни можуть бути використані для різних цілей в різні часи.

Структура басейнів заводу

  

Таблиця 8

№ п/п	Види басейнів	Кіль- кість басейнів (штук)	Об’єм одного басейну (м³)	Глиби- на басейну (м)	Загаль-на площа (м²)	Щільність посадки риб (до… кг/м²)	Темпе- ратура води (t °C)
1.	Басейни для утримання осетрових плідників	100	40-500	1-2,5	11300	50	2÷24
2.	Басейни для утримання самок осетрових риб на ікру	75	500-1000	1-2	40000	50	2÷24
3.	Басейни для утримання плідників інших цінних видів риб	40	20-150	1-3	5000	50	2÷33
4.	Басейни для вирощування товарних осетрових та інших видів риб	60	20-250	1-1,5	10000	80	2÷33
5.	Басейни для консервації плідників	10	100	1,5-2	1000	150	2÷33
6.	Басейни для виводу плідників на нерестові температури	5	100	1	1000	25	2÷33
7.	Басейни для утримання плідників після гіпофізарних ін’єкцій	10	20	0,6	100	25	14÷33
8.	Басейни для утримання плідників після відбору ікри	10	10	0,8	100	25	14÷33
9.	Басейни для постановки личинок «на плав»	500	5	0,8	2500	до 10000 штук/м²	8÷33
10.	Басейни для вирощування молоді	1000	5	1	5000	7000 шт./м²	8÷33
11.	Адаптаційні басейни	5	30	1	150	25	2÷33
12.	Технологічні басейни	20	2-10	1-1,25	100	25	2÷33
13.	Лікувальні басейни	10	10	1	100	10	2÷33
14.	Басейни з УЗВ на соленій воді	10	100	1-1,5	1000	50	2÷33
15.	Басейни з УЗВ на теплій воді	20	50-200	1-2	2000	200	24÷33
16.	Басейни для наукових досліджень	100	0,5-50	0,5-2	1000	250	2÷33
17.	Карантинні басейни	5	5-30	1	100	25	2÷33
18.	Резервні басейни та ємкості	20	2-1000	1-3	5000	100	2÷33
	Разом:	2000	///////////	///////////	85450	///////////////	///////////

 Примітка:  

• Дані таблиці носять орієнтовний характер і залежатимуть від параметрів проектування заводу.
• Загальна площа басейнів заводу може бути зменшена на 25-30% за рахунок використання малькових ставів заводу з урахуванням природних температур і технологічних термінів вирощування.
• В процесі роботи заводу басейни можуть міняти своє технологічне призначення.

Установки замкненого водопостачання (УЗВ)

 Для племінних і колекційних ремонтно-маткових стад осетрових та інших цінних видів риб на заводі  необхідно створити найбільш сприятливі умови утримання і розвитку.

Ці умови можна створити якщо певні групи басейнів підключити к установкам замкненого водопостачання. На заводі необхідно мати декілька типів УЗВ, тому що на різних етапах розвитку умови існування різних видів риб суттєво відрізняються  по параметрах температури, проточності, якості води, газового режиму, об’єму басейнів, призначенню, тощо.

 Прикладом температурних показників є таблиця 9.

Оптимальні температури утримання осетрових

 та інших цінних видів риб в умовах УЗВ

 Таблиця  9                                                                                                                                 (ºС)

№ п/п	Види  риб	Періоди вирощування риб
		Нагул  плідників	Зимівля плідників	Вихід на нерестові температури	Інкубація ікри	Постановка на плав	Молодь
1.	Білуга	22-26	2-3	10-16	14-16	14-17	18-20
2.	Осетер	22-26	2-3	14-16	15-22	16-20	22-26
3.	Севрюга	22-26	2-3	14-20	17-22	18-22	24-25
4.	Стерлядь	22-26	2-3	12-16	13-16	14-17	18-22
5.	Веслонос	22-26	2-3	12-16	14-18	18-20	22-26
6.	Сигові	16	16	2-3	1-6	7-9	16
7.	Лососеві	16	16	6	6-9	8-12	17
8.	Сомові	25-28	25-28	25-28	25-28	25-28	25-28
9.	Вугор	24	7	7-8	8-9	10-12	14-20
10.	Теплолюбні риби	26-33	26-28	26-30	26-30	26-30	26-33

 Типи УЗВ

 УЗВ-1 для утримання плідників

Найбільші та найскладніші УЗВ об’ємом – до 3000 м³, які будуть мати у своєму складі:

• Системи фільтрації мулу та флотаційного очищення води швидкісним пісчано-гравійним фільтром та циклонами.
• Біофільтри, які забезпечать повне очищення води від амонійних з’єднань, нітритів, нітратів, тонкої суспензії і мінералізованої органіки на поліпропіленовій основі або на пісчано-гравійно-черепашенковій суміші з відповідними системами очищення від зайвої біоплівки.
• Рециркуляційні насоси (основні та резервні) з потужністю Q ≈ 500÷1000 м³/год.,  напором H =2,5÷4 м.
• Система дезінфекції технологічної води ультрафіолетом з ультразвуком.
• Система збагачення технологічної води О2 (≥ 95 % чистоти).
• Система регулювання температури технологічної води за допомогою системи теплових насосів.
• Системи автоматики і телеметрії технологічних процесів і роботи інженерного обладнання з передачею даних на центральний пункт управління заводу.
• Другий контур УЗВ з охолодженням технологічної води (3÷5 ºС), з відповідними інженерним обладнанням для створення зимових умов при утриманні плідників в будь яку пору року, консервації плідників, а також для утримання холодолюбних видів риб і наукових досліджень.

2. УЗВ-2 виходу плідників на нерестові температури, утримання плідників після гіпофізарних ін’єкцій, після операційного утримання плідників, інкубації ікри, постановки личинок на плав.

Для поступового планового завантаження інкубаційно-малькового цеху необхідно мати спеціалізовані УЗВ-2 для постійної підготовки певної групи плідників к умовам нересту,  після операційної реабілітації, інкубації ікри та постановки личинок на плав.

 УЗВ-2 будуть складатися з тих самих елементів що і УЗВ-1 для утримання плідників, однак крім традиційних інженерних систем водоочищення, ця система повинно мати можливість регулювання температури на кожному басейні (дана система значно ускладнює конструкцію, але дає можливість ручного керування всіма, навіть різноманітними складними технологічними процесами). Діапазон температур 2÷33 ºС.

Система може не мати біофільтрів, однак повинна мати потужне обладнання для якісної фільтрації відпрацьованої технологічної води (біофільтри можна виключити тому, що годування риб в УЗВ-2 не передбачається).

3. УЗВ-3 для вирощування малька та товарної риби.

  УЗВ-3 будуть складатися зі стандартних елементів, як усі УЗВ. Але фізіологія різних видів риб відмінна, тому кожен вид риб з урахуванням розмірів, треба розташовувати окремо в придатні для цього басейни зі своїми температурами і проточністю (газовий, кисневий режими, чистота технологічної води, тощо повинні завжди відповідати найсуворішим вимогам рибництва). Кількість басейнів та їх типи, системи трубопроводів, і таке інше будуть значно відрізнятися від УЗВ-1. Діапазон температур 4÷33 °С.

4. УЗВ-4 для адаптації риб.

УЗВ-4 спрощене, без біофільтра, але з системою очищення пісочно-черепашниковим фільтром, системою плавного ручного керування температурними режимами зі значним інтенсивним водообміном. Діапазон температур 2÷33 ºС.   Заповняється  добре очищеною водою з інших  УЗВ.  Харчування риб відсутнє.

5. УЗВ-5 для карантинного утримання та лікування риб.

Відокремлене УЗВ-5 з повним набором інженерного устаткування і систем життєдіяльності, в тому числі біофільтром. Діапазон температур 2-33 ºС.  

Потреби у таких спеціалізованих УЗВ-5 будуть завжди викликані необхідністю карантинного утримання завезених риб при безперервному процесі формування заводських ремонтно-маткових і колекційних стад риб. Частину риб також треба буде відокремлювати для лікування. У разі довгострокового простою УЗВ-5 його можна задіяти для вирощування молоді будь яких видів риб заводу.

6. УЗВ-6 для наукових досліджень.

Це УЗВ-6 повинна мати  широкі можливості варіації практично всіма технологічними параметрами з повним набором необхідних систем життєдіяльності та мати в своєму складі різні басейни і акваріумі з температурою по кожному басейну  2÷33 ºС. Потужність УЗВ буде прийнята в процесі проектування в залежності від поставлених перед наукою завдань.

7. УЗВ-7 на соленій воді (може бути).

Для адаптації риб к прісній воді після вилову в морі, або навпаки, необхідна спеціалізована УЗВ-7, яка буде мати повний набір типового інженерного обладнання для УЗВ і два біофільтри (один адаптований під прісну воду, другий під солену). Системи УЗВ-7 повинні забезпечувати плавний перехід від соленої води з необхідною концентрацією солі до прісної води і навпаки. Годування обов’язкове, оскільки терміни утримання риб можуть бути значними (2-4 тижні  при t=2÷33 °C)                

Таблиця технічних характеристик УЗВ 1-7

для осетрових та інших цінних видів риб

 Таблиця 10

№ УЗВ	Типи      УЗВ	Об’єм басейнів  ( м³)	Температури УЗВ (ºС)	Проточність басейну (м³/годину)
1.	Утримання плідників.	1.000	2÷24	250-500
2.	Виходу плідників на нерестові температури, утримання плідників після гіпофізарних ін’єкцій, після операційного утримання плідників, інкубації ікри, постановки личинок на плав.	1÷10	2÷33	1÷10
3.	Вирощування малька та товарної риби.	10÷1000	6÷33	10÷500
4.	Адаптації риб.	30	2-30	30
5.	Карантин  та лікування риб.	5÷20	2-30	5÷20
6.	Наукових досліджень та теплій воді.	0,5-50	2-33	0,5÷150
7.	На соленій воді.	3.000	16-26	1.000

 Примітка: 

1. Проточності вказані максимальні без кисневого насичення; фактично може бути зменшена  у два рази.
2. Проточність вказана по басейну, а не по УЗВ.
3. Об’єми в таблиці вказані для одного басейну без системи його водоочищення, об’єм якої приблизно у 2-3 рази вище за ємкість самого басейну (кількість басейнів буде визначена проектом).  

 Транспортний цех

 Таблиця 11

1.	Електрокара  для штабелювання вантажу (кормів, добрив, тощо).	1
2.	Електрокара  з краном маніпулятором  для підйому плідників та іншого невеликого вантажу.	2
3.	Електрокара  вантажна (двох видів).	2
4.	Тельфери в басейнових цехах, складах,	10
5.	Мостовій  кран в цеху підготовки технологічної води.	1
6.	Трактор «Беларусь» з ковшем.	1
7.	Трактор «Беларусь» з причепом.	1
8.	Трактор з начіпними приладами (плугами, боронами, косарками, тощо).	1
9.	Косарка для очерету плаваюча.	2
10.	Лебідка, тали.	4
11.	Транспортні візки (для усередині цехового перевезення личинок, мальків, плідників з кисневими системами  та без них,  невеличких вантажів, тощо).	10
12.	Човни (різні для обслуговування ставкової частини заводу).	16
13.	Кран вантажний автомобільний.	1
14.	Трактор з гусеницями (борони, тощо).	1
15.	Бульдозер «Т-130».	1
16.	Драглайн.	1
17.	Автомашина – самоскид «Камаз».	1
18.	Автомашина бортова «Камаз».	1
19.	Бензозаправник (4,5 тонни).	1
20.	Каток (для ущільнення дамб).	1
21.	Грейдер.	1
22.	Автомашина «Волга» службова.	2
23.	Автомашина мікроавтобус (вантажний господарський та пасажирський).	2
24.	Автобус для перевезення працівників заводу.	1
25.	Автомашина з будкою-рефрижератором господарська.	1
26.	Автомашина всюдихід легковий.	2
27.	Автомашина напівпричіп для перевезення живої риби на далекі відстані з кисневою системою (на рідкому або газоподібному кисні).	2.
28.	Автомашина всюдихід «КРАЗ» (12 тонн бочка) для перевезення живої риби з кисневою системою (на рідкому або газоподібному кисні).	2
29.	Човен моторний (для прирізів і господарських потреб).	5
30.	Катер моторний (для управління та пасажирських перевезень).	1
31.	Цистерни різного призначення (в тому числі для перевезення плідників з кисневими системами).	16
32.	Аератори електричні (по кількості ставів плюс резерв).	100
33.	Аератор дизельний.	1
34.	Мотопомпи пересувні та переносні (різних потужностей).	3
35.	Пересувна електростанція (двох потужностей).	2
36.	Житловий пересувний вагончик (для бригади на ставках та охорони).	2
37.	Сантехнічна бочка з фекальними насосами на шасі (для вивезення мулового бруду).	1
38.	Прорізи для вивезення зарибку по воді (ємкістю 10÷25 тонн).	4
39.	Вантажний підйомник для роботи на висоті (заміна ламп освітлення).	1
40.	Тягач КРАЗ с платформою для перевезення техніки.	1

Примітка: при проектуванні центру в залежності від місцевості, планів розвитку заводу, тощо список необхідних машин і механізмів буде змінюватися.

Перелік додаткового рибоводного  та спеціалізованого обладнання

1.	Повний комплект лабораторного устаткування біохімічної та ветеринарної лабораторії (цифрові, електронні,інші мікроскопи).	1
2.	Лічильники молоді риб  0,1÷50 грам (по розмірам).	3
3.	Ваги (0,1÷1000 кг з різними типами точності).	10
4.	Рибонасоси всіх необхідних розмірів (для продуктивної роботи малькового цеху при перевезеннях молоді).	4
5.	Сортувальні  машини для молоді осетрових риб ручні та напівавтоматичні (0,1÷50 грам).	3
6.	Ультразвуковий дослідний комплекс для ранньої діагностики статі риб та визначення стадій зрілості їх гонад.	2
7.	Обладнання лабораторії для дослідження ДНК осетрових риб.	1
8.	Устаткування для мічення риб за допомогою спеціальних кольорових стрічок з інформацією про плідника.	1
9.	Ветеринарне устаткування та інструменти (комплект).	1
10.	Обладнання цеху для підготовки спеціалізованих кормів.
11.	Комплект обладнання для наукових досліджень (будуть визначити вчені по прийняттю програм досліджень).	1
12.	Комплект обладнання для прижиттєвого відбору ікри у осетрових риб (столи, хірургічні інструменти, вакуумні екстрактори, тощо).	20
13.	Комплект устаткування для промивання ікри від клею з продуванням повітря (5-10 кг ікри).	10
14.	Інкубаційний апарат «Осетер» (модифікація Н.П. Шишкіна).	10
15.	Горизонтальні інкубаційні апарати типа «Ющенка» (на 1 млн. штук)	10
16.	Інкубаційні апарати «Амур».	100
17.	Інші типи інкубаційних апаратів (вертикальні для лососевих риб, ВНИИПРХ, Вейса, тощо).	10
18.	Спеціальні візки та ємкості для перевезення плідників і молоді (з кисневим обладнанням та без нього).	10
19.	Щітки, сачки, тази, шланги, переносні насоси, лампи, пінцети, та інший інвентар (для кожного басейну свій комплект, для лотків комплект на групу).	2000
20.	Прибори для замірів  температури, рН, СО2, О2, NН3, О3, тощо (стаціонарні та переносні).	100
21.	Водяний всмоктувач бруду для механізації процесу очищення великих басейнів без зниження рівня води (різних розмірів).	10
22.	Комплект електричних, холодильних, механічних приборів, наборів, комп’ютерних програм, тощо.	10
23.	Пульт управління роботою інженерного та рибоводного обладнання.	1
24.	Комплект набору механічної майстерні (станки, зварювальні апарати, інструменти, тощо).	1
25.	Комплект набору майстерні гаражу.	1
26.	Комплект пральні робочого одягу з сушильними шафами.	2
27.	Комплект устаткування кріолабораторії та кріосховища (заморожувач біологічний, системи кріоконсервації).	1
28.	Комплект їдальні та кухні на 250 чоловік.	1
29.	Мембранні збагачувачі кисню (40 % О2), тощо	2

Штатний розпис

 

Таблиця 12

№ п/п	Посада	Кількість працівників (одиниць)
1.	Директор заводу.	1
2.	Секретар-помічник.	4
3.	Головний інженер ( заступник директора).	1
4.	Головний механік (заступник головного інженера).	1
5.	Інженер- механік (начальник зміни).	4
6.	Механік-слюсар-сантехнік.	14
7.	Зварювальник.	4
8.	Головний енергетик.	1
9.	Електрик.	7
10.	Фахівець з електронного обладнання (автоматика, комп’ютери).	5
11.	Фахівець з холодильної техніки (теплонасоси, холодильні машини).	2
12.	Начальник транспортного цеху.	1
13.	Шофер (в т. ч. внутрішній транспорт та підйомне обладнання).	20
14.	Автослюсар.	2
15.	Головний рибовод (заступник директора).	1
16.	Заступник головного рибовода (начальник зміни).	4
17.	Рибовод (в тому числі на ставках).	86
18.	Лаборант  (біолог).	5
19.	Ветеринарний лікар (іхтіопатолог).	2
20.	Перший заступник директора ( по науковій праці).	1
21.	Науковці (племінна справа, корма, хвороби, ДНК, нанотехнолггії).	26
22.	Заступник директора (по господарський частині.)	1
23.	Завідуючий складом та  готелем.	1
24.	Постачальник – експедитор.	2
25.	Начальник служби безпеки.	1
26.	Охоронець.	16
27.	Завідуючий їдальнею (дві зміни).	2
28.	Кухар.	10
29.	Будівник-ремонтник.	4
30.	Прибиральник.	12
31.	Головний бухгалтер.	1
32.	Бухгалтер.	3
33.	Економіст.	1
34.	Начальник відділу кадрів.	1
35.	Інспектор відділу кадрів.	1
36.	Плановик.	1
37.	Юрист.	1
	Разом:	250

Крім того на заводі щорічно і на протязі всього року будуть проходить виробничу практику студенти вузів цілими групами, тому потрібно  передбачити ще 30-60 міст в готелі з учбовою аудиторією.

Зважаючи на змінну роботу заводу, необхідність залучення висококласних фахівців та особливий науково-дослідний і навчальний статус, необхідно передбачити до 250 ліжко-міст в готелі.

Управління роботою інженерного та рибоводного обладнання

 Безперебійна цілодобова багаторічна якісна робота складного сучасного інженерного обладнання Заводу товарного осетрівництва потребує продуманої організації управління головними технічними параметрами та автоматизації деяких технологічних процесів.

 В першу чергу це системи  енергопостачання та циркуляції технологічної води.

Система аварійного включення дизель-генератора повинна спрацьовувати через 4 секунди після вимкнення основної  та резервної лінії енергопостачання та виходити на робочі показники не більше ніж через 20 сек.

Система контролю повинна відслідковувати основні  технологічні параметри:

• зміст кисню (О2 в % та мг/л), рН, СО2, О2,  NН3, О3,  тощо в чистій технологічній воді яка подається в басейни;
• роботу рециркуляційних насосів всіх УЗВ;
• роботу всіх теплових насосів (окрема програма управління, яка надається заводом виконавцем);
• роботу озонових генераторів;
• рівнів змісту О3 в цеху водо підготовки (з аварійним попередженням підвищеного рівня змісту);
• роботу повітродувок та всій системи наддування в аеротенках, флотаторах, басейнах, черепашникових фільтрах, озонових генераторах, тощо;
• роботу всіх насосів ежекційного введення кисню в системи технологічної води;
• роботу деяких інших допоміжних насосів, які потребують певного контролю за їх роботою;
• температурні показники технологічної води в різних кутках систем;
• роботу системи вентиляції;
• роботу всіх ультразвукових та ультрафіолетових очищувачів технологічної води;
• рівні технологічної води в системах (флотаторах, біофільтрах, аеротенках, черепашникових фільтрах, баку вхідної води, стічної цистерні, деяких басейнів, тощо);
• тиск технологічної води, повітря, кисню в різних кутках УЗВ та систем життєзабезпечення;
• роботу установок ультрафіолетової та ультразвукової дезінфекції;
• роботу систем промислового та рибоводного освітлення цехів;
• роботу аварійного дизель-генератора;
• роботу систем охолодження складу кормів (0,5 ºС).
• рівнів шуму в цеху водо підготовки та в виробничих цехах;
• проточність всіх УЗВ (м³/годину);

Для ефективної роботи інженерного обладнання  необхідно всі ці та інші параметри винести в окремий ЦПУ (центральний пульт управління), з моніторами  та розробити спеціальну комп’ютерну програму контролю та управління основними технологічними процесами підприємства.

ЦПУ повинен знаходитися в центрі між  цехами. Всіма технологічними процесами на підприємстві керуватимуть чергові інженер-механіки, в розпорядженні яких будуть знаходитися чергові механіки, слюсарі, сантехніки, електрики, фахівці холодильного, електронного та комп’ютерного обладнання.

Всі дії по управлінню роботою інженерного обладнання,  профілактичні  регламентні та ремонтні роботи  повинні в електронному вигляді фіксуватись на ЦПУ для прийняття фахівцями обґрунтованих та виважених рішень.

Завдання на підтримку певних параметрів роботи систем будуть задавати начальники змін – заступники головного рибоводу за згодою чергових інженер-механіків.

 Системи охорони,  відео спостереження та зв’язку

 Враховуючи величезну вартість колекційних ремонтно-маткових стад осетрових та інших цінних видів риб, а також  наукову безцінність  самої  колекції,  необхідно організувати надійну діючу систему охорони, яка б могла повністю запобігти несанкціонованим вилученням риб, їх  ікри та молоді.

Для цього крім традиційних заходів охорони повинна бути встановлена потужна система автоматичного відео контролю на всіх виробничих ділянках заводу.

Територія заводу повинна буди огороджена стіною з колючим дротом, добрим освітленням та автоматичною системою охорони яка б сигналом реагувала на приближення  людей до паркану. Територія ставків теж повинна мати сучасну систему відео спостереження, яка б могла працювати в нічних умовах та при обмеженій видимості.

Всі відео спостереження та пересування персоналу і техніки повинні записуватися автоматично на єдині вінчестери комп’ютерної системи, яка повинна бути розташована в закритому приміщенні вхід до якої без спеціального дозволу заборонений. Записи повинні переглядатися відповідними уповноваженими для цього органами безпеки корпорації.

Спостереження будуть передаватися на екран головного пульту управління заводу, тому що весь процес роботи буде відслідковуватися начальниками змін для безпосереднього керування на місцях.

На головному диспетчерському пульті управління будуть розташовані робочі місця начальників змін охорони, інженерно-технічного персоналу та  рибоводів.

Відеосигнал також може бути по бажанню передано на монітор директору, заступникам директора, головним фахівцям для спостереження ходу виробничих процесів,  якості роботи персоналу та надання необхідних оперативних вказівок. Для кожної персони повинно надаватися своє необхідне індивідуальне відео спостереження об’єктів в припустимому для нього обсязі.

Для оперативного управління виробничим процесом на підприємстві яке має величезну територію і значну кількість керівного персоналу, необхідно встановити спеціальну багато канальну базову систему відомчого радіозв’язку.

Висновки

 Осетрові види риб в Азово-Чорноморському басейні і рибогосподарських водоймах України занесені в Червону книгу і знаходяться на  межі  повного зникнення.

1. Аквакультура і в цілому рибне господарство України теж потребує негайних діючих комплексних заходів щодо  відтворення всього видового спектру водних живих ресурсів та закладення позитивних передумов для свого розвитку. 
2. В той же час в Україні є всі необхідні географічні, економічні, адміністративні, кадрові  і  політичні  ресурси  для своєчасного впровадження  в життя комерційного проекту будівництва Заводу товарного осетрівництва, результатом роботи якого будуть створені  передумови  відродження ареалу осетрових видів риб в водоймах України, та буде закладено міцний фундамент    інтенсивного  розвитку  аквакультури, що у свою чергу в найближчі роки впевнено виведе  корпорацію «Центр товарного осетрівництва» в головні світові експортери осетрової продукції.