Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 1 – законодавство)

Опубліковано 15.05.2020 at 17.05.2020 автором Мегалодон

2221 0

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 1-законодавство)

Так сталося, що восени 2019 р. галузь рибного господарства України залишилися без свого керівника та його заступників.

Середня ланка керівників галузі опинилася на цей час в ідеальному для процвітання корупції ситуації. Ніхто нікого не контролює на фоні «безмежної влади…»!!! Рай та і годі!!!

Це добре чи погано? З точки зору:

Керованості галузі – то ні!
Протидії корупції – нічого не змінилося окрім перерозподілу сфер впливу між корупціонерами.
Появи примарної надії на покращення ситуації в галузі за рахунок нових облич, нових планів розвитку – то да, є надія (але поки тільки надія)!!!

Немає сенсу зараз констатувати в якому стані знаходиться галузь рибного господарства України. Одним словом в ніякому!!! Галузь рибного господарства України не виконує і не може виконувати своє основне завдання – забезпечення продовольчої безпеки та незалежності України в секторі рибопродукції.

Продовольча безпека та незалежність буде забезпечена лише тоді, коли галузь рибного господарства України зможе виробляти ≥ 1 000 000 тонн/рік рибопродукції (зараз вона спроможна лише на ≤ 70 000 тонн/рік тобто в 15 разів менше за мінімальну потребу країни).

Зрозуміло, що треба негайно спасати ситуацію і закладати міцний фундамент сталого розвитку галузі на довгострокову, середньострокову та короткострокову перспективу.

Опиратися на безліч прийнятих до цього «Концепцій розвитку рибного господарства України на різні періоди» немає сенсу у зв’язку з низькою якістю цих документів, розроблених для «аби щось було» або для «галочки».

В цій серії статей ми обговорюватиме наступні напрямки роботи нового керівництва Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України:

Законодавство.
Океанічний рибопромисловий флот України.
Рибопромисловий флот Азово-Чорноморського басейну.
Промисел в Азово-Чорноморському басейні.
Промисел у внутрішніх водоймах України.
Аквакультура (традиційна, індустріальні рибні господарства).
Марикультура.
Спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ).
Відновлення рибогосподарського потенціалу водойм.
Відновлення біорізноманіття водних біоресурсів.
Рибопереробка.
Логістика, торгівля.
Якість рибопродукції.
Галузева наука.
Інвестиційна привабливість рибогосподарських підприємств (проекти).
Керівні кадри галузі.
Протидія корупції в галузі.
Громадські організації галузі.
Організаційна структура прийняття рішень в Держрибагентств (ЗМІ).

Законодавство. Яка законодавча та нормативно-правова база потрібна галузі рибного господарства України на даний час? Як ситуація з відсутністю керівництва відобразилася на законотворчій роботі?

В принципі ніяк! Що так її не було в останні роки, що так… у ситуації відсутності керівництва. Тому і немає успіхів в галузі.

При такому байдужому до неї ставленні з боку влади усіх років незалежності, перспектив у майбутньому чекати народу України не приходиться. В цій непростій ситуації, щоб з’ясувати потреби галузі у законодавчому забезпеченні, новому голові Держрибагентства необхідно зробити наступне:

Сформувати команду однодумців, яка спроможна своїм інтелектом, досвідом роботи в галузі, хистом, бажанням своєю наполегливою працею вивести галузь рибного господарства України на позитивну домінанту стрімкого сталого розвитку (немає в принципі фахівців, які б могли самостійно вивести галузь з кризи, в якій вона опинилася).
Створити спеціальну постійно діючу Робочу групу фахівців для розробки законодавчих і нормативно-правових актів галузі. В групу повинні входити фахівці галузі, вчені інститутів, які пов’язані з рибним господарством, громадськість, юристи та інші бажаючі, які спроможні внести свій вклад в законотворчість.
Провести з’їзд працівників галузі рибного господарства за участю керівництва держави та профільного міністерства. На з’їзді необхідно окреслити низку найболючіших питань галузі, які потрібно вирішити негайно, а також підтвердити курс галузі на подальшу перспективу сталого розвитку до 2050 року. З’їзд повинен взяти курс на викорінення проявів корупції в галузі, а також дати мандат довіри керівництву галузі на майбутні реформи. Також необхідно визначити перспективні шляхи розвитку галузі рибного господарства України.

Саме ці першочергові кроки в правильному напрямку закладуть основи для сталого розвитку галузі.

До речі, у 2008 р. Держкомрибгосп проводив подібний з’їзд в два етапи (Севастополь-Київ).

Ефект був приголомшливий. Всі рибалки України побачили світ у темряві. Але, нажаль, тоді українське суспільство не було ще готове до рішучих змін, тому все «рибна мафія» виправила на свій корупційний лад.

Сказати, що суспільство вже готове до змін вже можна. Але, влада та усі негідники коло неї звичайно ні.

І таке буде продовжуватися ще немало часу, можливо роки або десятиліття. Це залежить від рибогосподарської громадськості, від її активності в плані протидії корупції.

Термін сталий розвиток галузі рибного господарства України означає:

Розвиток галузі по всіх її ключових напрямках, якій відбувається постійно і безперервно на протязі тривалого часу.
Розвиток галузі по всіх її ключових напрямках за умов неухильного дотримання екологічного та природоохоронного законодавства України.
Розвиток галузі по всіх її ключових напрямках з орієнтуванням на соціально-економічну сферу держави.

Так які ж закони і нормативно-правові акти потрібно цій Робочій групі розпочати розробляти

Нові Закони України: