Показники цілі 14 у сфері сталого розвитку (по матеріалах ФАО – 2024 рік) (Частина 15)
У Порядку денному в галузі сталого розвитку на період до 2030 року (ООН, 2015) визнається важлива роль агропродовольчих систем у боротьбі з голодом та відсутністю продовольчої безпеки, а також у скороченні масштабів бідності (ФАО, 2024). На 2022 рік припадає середина терміну, відведеного для здійснення Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 року, і Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй видала декларацію, в якій прозвучало тривожне попередження: “Зараз, коли вже пройшла половина терміну, відведеного для здійснення Порядку денного на період до 2030 року, робота щодо досягнення більшості Цілей сталого розвитку йде занадто повільно, а частина показників опустилася нижче базового рівня 2015 року”. Прогрес у вдосконаленні агропродовольчих систем залишається недостатнім, і існує нагальна необхідність прискорити перетворення, необхідні для вирішення численних завдань, поставлених у Порядку денному на період до 2030 року (ООН, 2020).
Цілі в області сталого розвитку (ЦСР) стали основою для прийнятої в 2022 році Стратегічної рамкової програми ФАО на 2022–2031 роки (ФАО, 2024b) та дорожньої карти ініціативи “Блакитна трансформація”, в яких сформульовані основні цілі, результати, пріоритетні заходи та завдання для перетворення систем виробництва харчової продукції з водних біоресурсів (див. “Блакитна трансформація”: дорожня карта, с. 119).
Здійснюючи концепцію “Блакитна трансформація”, ФАО надає своїм членам та іншим суб’єктам всебічну підтримку у виконанні ряду завдань ЦСР, що стосуються рибальства та аквакультури, включаючи ЦСР 14 (“Збереження морських екосистем”) – така робота передбачає вимірювання прогресу та надання звітності про нього за допомогою системи показників ЦСР (ФАО, 2022b). ФАО координує роботу з досягнення чотирьох показників ЦСР 14 (14.4.1, 14.6.1, 14.7.1, 14.b.1). У таблиці 12 наведено коротку інформацію про те, як країни надавали дані за запитами ФАО щодо надання звітності, направленими у 2018–2024 роках.
Кількісна оцінка рибних запасів, що знаходяться в біологічно сталих межах: показник 14.4.1
Відповідно до завдання 4 ЦСР 14, до 2020 року 100% рибних запасів повинні знаходитися в біологічно сталих межах. Остання оцінка глобального та регіонального стану рибних ресурсів (ФАО, 2024) (див. “Стан рибних ресурсів”, с. 42) підтверджує, що це завдання не було виконано (ООН, 2020). Цей висновок також підтверджується даними національних звітів за показником 14.4.1.
У 2019–2020 та 2022–2023 роках ФАО експериментально надіслала два анкети для спрощення надання країнами погодженої та послідовної звітності за показником.
14.4.1 (СОООН, 2024). Морське узбережжя мають 157 членів ФАО та 23 території; 48 з них подали звіти один раз, 69 – двічі, а 63 не подавали звітів жодного разу. Кількість країн, що взяли участь в опитуванні, зросла з 87 у 2019–2020 роках до 99 у 2022–2023 роках ФАО проаналізувала 99 отриманих звітів з метою контролю якості та перевірки (ФАО, 2022b). Звіти 46 країн були визнані такими, що відповідають вимогам за результатами контролю якості як першого, так і другого рівнів – це на 48,4 відсотка більше, ніж у 2019 році, коли було отримано 31 якісний звіт. Другий рівень контролю якості не пройшли 33 країни (це на 10,8 відсотка менше, ніж у 2019 році), а перший рівень не пройшли 20 країн порівняно з 19 країнами у 2019 році. Дев’ять країн підтвердили зацікавленість, але не змогли подати звіти через відсутність даних.
Все більше країн подають звіти, і їх якість зростає – це свідчить про вдосконалення методів моніторингу, однак обмежений потенціал заважає усувати недоліки в зборі даних про рибальство та управлінні ним, а відомства, які беруть участь у підготовці звітності, слабо координують свою роботу, тому багато з проблем, з якими довелося зіткнутися після направлення запиту про подання даних 2019–2020 років, залишаються невирішеними. Заходи та підтримка ФАО в галузі нарощування потенціалу країн (ФАО, 2022b) сприяли збільшенню обсягу звітності та підвищенню якості національних звітів. Позитивні тенденції вселяють надію, однак для стабілізації показників країни повинні частіше подавати дані. З урахуванням цього досвіду ФАО посилить підтримку країн, особливо тих, що розвиваються, забезпечуючи поступове зближення національної звітності по ЦУР та індексу стану запасів ФАО (ІСРЗ).
Оцінка ступеня виконання міжнародно-правових документів щодо боротьби з незаконним, не повідомленим і нерегульованим рибним промислом: показник 14.6.1
За допомогою показника 14.6.1 вимірюється ступінь виконання державами шести міжнародних…
Документів по боротьбі з незаконним, несообщуваним та нерегульованим промислом (ННН-промислом) (СОООН, 2024b); для цього їх відповіді на запитання анкети, розробленої з метою моніторингу виконання Кодексу ведення відповідального рибальства та суміжних документів, оцінюються за шкалою від 1 (найнижчий) до 5 (найвищий) (ФАО, 2020). Середній рівень виконання державами шести документів зріс з 3 балів у 2018 році до 4 балів у 2022 році і залишився незмінним у звітах за 2024 рік, при цьому частка держав, чиї відповіді були оцінені на 5 балів, збільшилася з 48 відсотків у 2018 році до 56 відсотків у 2022 і 2024 роках. У 2022 році звіти за цим показником направили 90 держав, а в 2024 році – 101 держава, що дозволило отримати більш репрезентативні дані по всьому світу та окремим регіонам (ФАО, 2024).
Найбільші зміни в даних про виконання показника 14.6.1 сталися в 2022 році, коли були прийняті розроблені ФАО Добровільні керівні принципи щодо перевантаження і Угода про субсидії на рибний промисел Світової організації торгівлі (СОТ) (див. Угода СОТ про субсидії на рибальство, стійкість рибних запасів і роль СОТ, с. 168), та в 2023 році, коли в експлуатацію була введена Глобальна система обміну інформацією (ГСОІ), що дозволяє державам обмінюватися інформацією про дотримання вимог риболовними судами (див. Прогрес у реалізації Угоди СОТ про заходи держави порту, с. 146). Ці інструменти сприяли подальшому розширенню міжнародних заходів по боротьбі з ННН-промислом. У рамках глобальної програми ФАО з нарощування потенціалу була розширена технічна допомога державам, зокрема малим острівним розвиваються державам (МОСТРАГ), в підвищенні якості звітності за показником 14.6.1, а також у розробці правових і стратегічних інструментів, моніторингу, контролю та спостереження, навчанні і електронному обміні інформацією.
Показник ЦУР 14.4.1 розраховується як частка рибних запасів, що перебувають у біологічно стійких межах. Дані по регіонах за період між двома раундами подачі звітності за показником 14.4.1 (у 2019 та 2022 роках) свідчать про те, що кількість звітів у розрізі регіонів не змінилася або зросла. При цьому помітне зростання цього показника відзначено в відсталій Океанії завдяки приєднанню чотирьох малих острівних розвиваються держав Тихого океану (МОСТРАГ) у 2022 році. Виключенням стала Африка на південь від Сахари – з цього регіону у 2022 році надійшло менше звітів, і дуже мало країн цього регіону подали звіти як у першому, так і в другому раундах. У більшості регіонів зросла кількість високоякісних анкет (тобто тих, що пройшли рівень 2 гарантії якості); найбільш помітно покращилося якість звітності в Європі, Північній Америці, Латинській Америці та Карибському басейні, а також у Східній та Південно-Східній Азії. За ними йшли Північна Африка та Західна Азія, і, нарешті, Центральна та Південна Азія. Кількість високоякісних анкет залишилась незмінною в Океанії та дещо зменшилась у країнах Африки на південь від Сахари. Загальна якість поданих анкет (тобто тих, що пройшли як 1-й, так і 2-й рівні забезпечення якості) у період з 2019 по 2022 рік у більшості регіонів покращилась; найбільші покращення були зафіксовані в Океанії, Північній Африці та Західній Азії, а також у Європі та Північній Америці, за ними йдуть Східна та Південно-Східна Азія, Латинська Америка та Карибський басейн. Аналіз також показав деяке покращення середніх національних показників у більшості регіонів у період з 2019 по 2022 рік; винятком стали Північна Африка та Західна Азія, а також Океанія. Ці результати наочно демонструють проблеми, з якими стикаються розвиваючі регіони при підготовці звітності за показником 14.4.1. Незважаючи на труднощі, якість відповідей країн зростає, що свідчить про їх зацікавленість у показнику. Досягнутий з 2019 року прогрес також свідчить про вплив зусиль ФАО щодо нарощування потенціалу (ФАО, 2023; див. рисунок A). У період з кінця 2019 року по початок 2022 року було проведено вісім регіональних семінарів, у яких взяли участь понад 600 осіб з 96 країн; на них були надані рекомендації щодо процесу та інструментів аналізу та подання звітності за показником 14.4.1. На додаток до них були розроблені допоміжні послуги та ресурси, включаючи інструмент “Віртуальна дослідницька середа”, призначений для підтримки населення в онлайн-режимі, спеціальний курс електронного навчання за показником 14.4.11*, а також навчальні посібники з збору даних та моніторингу запасів; крім того, країни отримували пряму допомогу в процесі підготовки звітності.
Моніторинг сталого рибальства як фактор економічних змін:
Показник 14.7.1
Рибальство та аквакультура можуть стати факторами економічного розвитку, продовольчої безпеки та підвищення рівня життя. За останнє десятиліття сектор стабільно розвивається: так, обсяг створеної в ньому доданої вартості в період з 2011 по 2021 рік зріс на 38 відсотків (СОООН, 2024).
В той же період рівень досягнення показника 14.7.1, яким вимірюється обсяг сталого рибальства, виражений як частка від ВВП країни (СОООН, 2024), поступово знижувався. Дані показують, що в 2021 році обсяг сталого рибальства становив 0,092 відсотка від світового ВВП, у 2019 році — 0,097 відсотка, а в 2011 році — 0,11 відсотка (ФАО, 2024).
Ці зміни частково зумовлені екзогенними факторами стосовно самого показника: наприклад, зростання в інших секторах економіки призводить до зниження відносної значущості первинних секторів, включаючи рибальство, у національній економіці. Варто також зазначити вплив ендогенних факторів: так, зниження стійкості запасів у ряді основних районів промислу ФАО призвело до зниження коефіцієнтів стійкості по деяких з них.
Світові рибні ресурси залежать від специфіки районів проживання та тісно взаємопов’язані, що обумовлено впливом торгівлі, а також тим, що багато популяцій проживають у спільних для різних країн екосистемах і носять трансграничний характер.
Тому важливо враховувати не лише глобальну динаміку показника, але й національний та регіональний контекст, у якому отримано ці дані. Незважаючи на незначне зниження світових показників, рибальство та аквакультура все ще відіграють важливу роль в економіці багатьох країн світу, особливо найменш розвинених країн (НРК), де внесок цих секторів у ВВП значно перевищує середньосвітовий рівень. У країнах Африки на південь від Сахари внесок сталого рибальства у ВВП зріс з 0,27 відсотка у 2011 році до 0,42 відсотка у 2021 році. Збільшився цей показник і в МОСТРАГ – з 0,46 відсотка у 2019 році до 0,51 відсотка до 2021 року. Тихоокеанські МОСТРАГ залежні від рибальства в більшій мірі, ніж усі інші країни; у цих країнах частка ВВП, пов’язана з сталим рибальством, зросла з 1,54 відсотка у 2019 році до 1,63 відсотка у 2021 році. Така динаміка показує можливості сектора як каталізатора економічного розвитку, при цьому в інших регіонах світу, зокрема в НРК, рентабельність сектора знижується.
Існуюча система оцінки показника 14.7.1 (ФАО, 2020) може служити прикладом ефективного підходу до аналізу сектору для всього світу; при цьому передбачається, що методика буде поступово доопрацьовуватись і при необхідності будуть розроблені паралельні показники. У врезці 8 наведено приклад підходу, що забезпечує підвищення якості звітності по сталому розвитку, і показана взаємозв’язок між показниками 14.4.1 та 14.7.1.
Оцінка ступеня визнання та охорони прав доступу рибалок, які займаються маломасштабним промислом: показник 14.b.1
Показник 14.b.1 вимірює прогрес країн у обсягах застосування нормативно-правових, стратегічних та інституційних механізмів, які забезпечують визнання та охорону прав доступу рибалок, що займаються маломасштабним промислом (СОООН, 2024). Члени ФАО надають дані про ступінь досягнення показника у формі відповіді на три питання в онлайн-опитувальнику по КВОР (ФАО, 2020). По-перше, оцінюється наявність діючих законів або заходів політики, безпосередньо спрямованих на маломасштабне рибальство. По-друге, надається оцінка конкретним заходам щодо підтримки маломасштабного рибальства відповідно до Добровільних керівних принципів забезпечення сталого маломасштабного рибальства (Принципи УМР). І по-третє, вимірюється участь суб’єктів маломасштабного рибальства в прийнятті рішень. Усереднені світові дані, розраховані на основі звітності країн, поданої в 2024 році, свідчать про негативну динаміку: якщо у 2022 році рівень досягнення показника оцінювався в 5 балів, то в 2024 році — вже в 4 бали; при цьому 54% держав, що подали звіти, і в 2024 році отримали 5 балів (ФАО, 2024). Враховуючи незначне збільшення загальної кількості країн, що подали звітність у 2024 році порівняно з 2022 роком, можна припустити, що на негативну динаміку вказує лише середньосвітовий показник. Щодо окремих регіонів, то кількість країн, що подали звіти, в Африці на південь від Сахари, Північній Африці та Західній Азії в 2024 році зросла майже вдвічі порівняно з 2022 роком. Можна припустити, що на світовий показник вплинула нижча…
Оцінка рівня досягнення в Північній Африці та Західній Азії. Повністю досягти цього показника в 2024 році вдалося лише в Європі та Північній Америці. Країни наближаються до досягнення показника 14.b.1, але продовжують звертатися за додатковою підтримкою. У базі даних ФАО щодо нормативно-правових механізмів ММР-ЛЕКС містяться профілі країн з інформацією про маломасштабне рибальство. Наразі доступні 13 профілів, і очікується, що протягом 2024 року цей список поповниться. На квітень 2024 року опубліковані профілі Албанії, Гамбії, Гани, Кабо-Верде, Марокко, Намібії, Оману, Сенегалу, Соломонових Островів, Того, Тунісу, Туреччини та Південної Африки ФАО продовжує сприяти здійсненню Принципів ММР на національному рівні: з 2021 року Національні плани дій з маломасштабного рибальства (НПД-ММР) розробили п’ять країн; ще дві розробляють такі плани або планують завершити їх у 2024 році. Третій критерій досягнення показника – обсяг участі суб’єктів маломасштабного рибальства в ухваленні рішень; одна з форм такої участі – спільне управління; відомості про участь у його здійсненні та певний обсяг супутніх даних були зібрані.
Аналіз глобального дослідження “Виявлення прихованих ресурсів”
Було встановлено, що на формальному рівні методи спільного управління застосовуються для регулювання чотирьох з кожних десяти тонн продукції маломасштабного рибальства, але на практиці така форма управління введена лише щодо половини цього обсягу (дві тонни з чотирьох). Країни, які вже розробили Національні політики і стратегії маломасштабного рибальства (НПД-МР), надають першочергову увагу розширенню прав і можливостей рибалок та підвищенню ефективності регулювання, зокрема формуванню ефективних та орієнтованих на практику механізмів спільного управління.
У світі створюються нові національні організації з питань маломасштабного рибальства, такі як національні відділення регіональної Африканської мережі жінок – рибопереробників і риботорговців та Іберо-американської мережі маломасштабного кустарного рибальства, що свідчить про готовність учасників маломасштабного рибальства до активної роботи. Для зміцнення потенціалу щодо виконання завдання 14.b країни отримують допомогу у освоєнні ефективних методів післяпромислової обробки, що дозволяє суворіше дотримуватися вимог до безпеки харчових продуктів та стандартів якості і підвищувати ліквідність продукції. Рибалки, які займаються маломасштабним промислом, навчаються навичкам загального керівництва та управління бізнесом, розвивають лідерські якості та освоюють підходи, орієнтовані на гендерні перетворення, що сприяє розвитку їх організаційного потенціалу.
Підготовлена інформація про жіночі організації з питань маломасштабного рибальства в семи країнах (Гана, Індонезія, Мадагаскар, Малаві, С’єра-Леоне, Уганда, Філіппіни), з описом їх потенціалу, включаючи проблеми та можливості; у майбутньому ця інформація може стати основою для заходів зі зміцнення потенціалу та заходів щодо виконання завдання 14.b і досягнення показника 14.b.1.
Висновок
Загалом країни досягли значного прогресу в освоєнні системи моніторингу та звітності щодо досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР) 14 у контексті всіх біологічних, соціальних та економічних аспектів сталості, вимірюваних чотирма показниками у сфері рибальства, що курируються ФАО. Організація ефективно сприяє не лише розробці показників, методик моніторингу роботи по їх досягненню та наданню звітності, але й розвитку відповідного потенціалу. Комітет з програми ФАО позитивно оцінює роль Організації у сприянні досягненню ЦСР 14 (ФАО, 2023).
Члени продовжують роботу по повному здійсненню та підготовці звітності, при цьому країни, особливо розвиваючі, стикаються з проблемами. Прогрес по показниках 14.6.1 та 14.b.1, які близькі до цільового значення, свідчить про те, що країни в принципі дотримуються положень міжнародних документів політики та керівних принципів, але ще багато чого треба зробити для реалізації на місцях. Крім того, висока якість звітності, наданої окремими країнами, не дає підстав ігнорувати країни (багато з яких – НРС і МОСТРАГ), які часто все ще не мають можливості надавати дані. Проте в 2024 році звітність подало більше країн, що належать до цих двох груп, що вселяє оптимізм.
Щодо показника 14.4.1, то загалом спостерігається помітний прогрес у темпах і якості звітності, і все ж ряд країн, особливо МОСТРАГ, мають серйозні труднощі з виконанням вимог щодо збору та аналізу даних через недостатній технічний потенціал. Дані по показнику 14.7.1 свідчать, що МОСТРАГ більше залежить від сталого рибальства, ніж інші країни, що показує важливість цього сектора як каталізатора економічного розвитку. Щоб не залишити без уваги жодну країну, світове співтовариство має бути стурбоване недостатньою кількістю країн цієї групи, які подали звітність. У зв’язку з цією ситуацією необхідно терміново мобілізувати зусилля та заручитися підтримкою для масштабування програми ФАО по виконанню завдання 14.4 ЦСР, що дозволить зміцнити потенціал країн, які найбільше потребують допомоги, та адаптувати надійні методики до їх умов.
