Десятиліття дій по досягненню глобальних цілей (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 1)

Опубліковано at 03.04.2023
369 0

Десятиліття дій по посягненню глобальних цілей (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 1)

Цілі у сфері сталого розвитку та рибальство та аквакультура. Порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 р. продовжує служити основою для стратегій країн, міжнародних організацій та суб’єктів громадянського суспільства, які прагнуть справедливого, процвітаючому та стійкому світу.

Сімнадцять Цілей у сфері сталого розвитку (ЦСР), а також завдання та показники в рамках їх досягнення вкрай важливі для інклюзивного, стійкого економічного зростання та вирішення екологічних, економічних та соціальних проблем.

Успіх у досягненні ЦСР значною мірою залежить від ефективного здійснення, моніторингу, огляду та додаткових заходів. Порядок денний на період до 2030 р. встановлює глобальну структуру звітності на місцевому, національному та регіональному рівнях, кульмінацією якої є Політичний форум ООН високого рівня сталого розвитку. Основним елементом цієї глобальної структури, побудованої на взаємній відповідальності, є Показники ЦСР. Глобальна система, що включає 230 показників для моніторингу виконання 169 завдань ЦСР була розроблена Статистичною комісією ООН у березні 2016 р. Показники, в яких відображено основоположний принцип Порядку денного на період до 2030 р. – ніхто не повинен залишитися без уваги – дезагреговані за гендерною приналежністю, віком, доходу, географії, роду занять та іншими соціальними аспектами. 

ЦСР носять взаємопов’язаний, неподільний характер, і прогрес в одній області сприяє прогресу в інший. Тому для їх досягнення важливі комплексні підходи до розвитку, а для всеосяжного аналізу впливу та впливу різних підходів у галузі розвитку необхідно оцінювати результати по всіх пов’язаних показниках у сукупності.

В данному розділі рибальство та аквакультура розглядаються взагальному контексті взаємозалежних показників. На порядку денному на період до 2030 р. визнається визначальна роль продовольства та сільського господарства у боротьбі з голодом та відсутністю продовольчої безпеки та у скороченні масштабів злиднів. Для ліквідації бідності та голоду, забезпечення сталого розвитку необхідно робити акцент на розвиток сільських районів, нарощування потенціалу та інвестицій в системи виробництва продовольства, включаючи рибальство та аквакультуру.

На тлі пандемії COVID-19, що триває, темпи роботи недостатньо високі, і необхідні термінові дії, які докорінно змінять ситуацію.

Для мандата ФАО актуальні усі 17 ЦСР, тому Стратегічна рамкова програма Організаціїна 2022–2031 рр. повністю узгоджено із заходами щодо виконання Порядку денного на період до 2030 р.

Цей підхід логічно випливає із ролі ФАО як установи, що координує виконання 21 показника ЦСР та установи-співвиконавця ще по п’ятьох показниками, що належать до ЦСР.

Рибальство та аквакультура – одна з найважливіших систем виробництва продовольства у світі, та стійка експлуатація ресурсів, що використовуються в секторі, має основне значення для забезпечення розвитку в інтересах підтримки продовольчої безпеки та засобів до існування.

Відділ рибальства та аквакультури ФАО, використовуючи свій авторитет у цій сфері у світі, координує роботу за чотирма показниками – Збереження морських екосистем, що стосується сталого використання морських біоресурсів моря.

Прісноводна аквакультура грає помітну участь у забезпеченні продовольчої безпеки, чим морське рибальство та марикультура. Учасники нещодавно проведеної Глобальної конференціїз аквакультури у Шанхаї визначили стратегічні пріоритети для стимулювання сталого розвитку аквакультури та оптимізації вкладу аквакультури в досягнення ЦСР. Зокрема, на перший план у рамках не тільки механізму подальшої діяльності та огляду Порядку денного на період до 2030 р., що функціонує при Рамкової програми в галузі біорізноманіття на період після 2020 р., яку наразі розробляє Конвенція про біологічне різноманіттія (дивись нижче), вийдуть конкретні завдання та показники, що вимагають особливої уваги.

Крім того, в текстах ЦСР нині відсутні згадки про рибальство у внутрішніх водоймах та про ролі прісноводних систем як джерел продовольства та поживних речовин, при тому, що вони важливі для досягнення цілого ряду ЦСР.,

Важливо у повній мірі враховувати внесок усіх систем виробництва харчової продукції з водних біоресурсів для здійснення Порядку денного на період до 2030 р., зокрема шляхом подальшого інтегрування розвитку аквакультури у варіанти національної політики.

Очевидний прогрес спостерігається лише у роботі по досягненню ЦСР щодо охорони морської середовища, що свідчить про наявність твердої політичної волі, що забезпечує прийняття національного законодавства у цій сфери. Проте в оцінці необхідності встановлювати заборону на доступ до морських вод необхідно у повній мірі враховувати потреби рибалок та місцевого населення, щоб пом’якшити вплив заборони на джерела коштів для існування та забезпеченість продовольством.

Координатором роботи яка передбачає розширення заходів щодо збереження та сталого використання океанів та їх ресурсів шляхом застосування положень міжнародного права, відображених у Конвенції ООН з морського права, є Секретаріат Організації Об’єднаних Націй.

ФАО робить внесок у виконання показника ЦУР 14.c.1, надаючи методичну підтримку при обробці низки елементів даних.

У найважливіших областях є певні позитивні результати, але в ряді напрямів спостерігається регрес. Крім того, пандемія COVID-19 звела нанівець сформовані раніше сприятливі тенденції та додатково уповільнила роботу з вирішення завдань та виконання показників, робота за якими і раніше велася з відставанням.

Необхідні рішучі дії щодо боротьбі з основними факторами ризику, зумовленими зміною клімату, втратою біорізноманіття та забрудненням навколишнього середовища, а також прямими погрозами, пов’язаними з конфліктами між людьми, але ситуацію ускладнюють пандемія та відсутність прогресу в багатьох областях міжнародного розвитку та співробітництва.

Поступово покращується становище з досягненням ЦСР 1 (Ліквідація злиднів):

– світовий показник знизився з 9,9% у 2015 р. до 7,8 у 2020 р. та, за прогнозами, у 2030 р. досягне 6%. Однак у 2020 р. вперше за 20 років відбулося зростання цього показникау річному обчисленні, і кількість людей, які живуть у крайній злиднях, виросло на 119 мільйонів чоловік.

Щодо ЦУР 2 (Ліквідація голоду), то з 2014 р. рівень продовольчої безпеки у світі знижується: у 2020 році у світі налічувалося 811 млн. голодуючих; зокрема, значно погіршилася ситуація в країнах Африки на південь від Сахари та Латинської Америки; та прогнозується посилення проблем внаслідок конфліктів, зміни клімату та втрати біорізноманіття.

Безпосередніми наслідками пандемії стали скорочення доходів, збої в ланцюжках поставок, погіршення якості харчування та страждання безлічі людей. Якщо у 2019 р. розрив у рівні продовольчої безпеки між чоловіками та жінками становив 6%, то в 2020 р. він зріс до 10%. 

Але є й обнадійливі зміни. В цілому становище у світі сьогодні краще, ніж межі століть: скоротилися масштаби бідності, розширився доступдо освіти і знизилася дитяча смертність. Поліпшився доступ до безпечної питної води, знижується материнська смертність, хоч і повільніше, чим необхідно, і продовжує скорочуватися поширеність ВІЛ.

Пандемія COVID-19 показала високий рівень життєстійкості населення та найважливішу роль працівників ланцюжків поставок продовольства суспільству. Були серйозно розширені системи соціального захисту, та значна частина суспільства почала адаптуватися до переходу на цифрові технології. Значно зросла поінформованість про перехід на чистіші джерела енергії та технології.

Ці досягнення, а також успіхи міжнародних зусиль у розробці вакцин показали, що спільними силами ми можемо змінювати ситуацію, ставати сильнішим і здійснювати Порядок денний на період до 2030 р. в ім’я стійкішого майбутнього для всіх.

Генетична різноманітність. Широко відома як ціль, спрямована на ліквідацію голоду, але вона має більш широкий характер і також охоплює питання продовольчої безпеки та розвитку стійке сільське господарство.

Враховуючи, що в основі наших продовольчих систем лежить біорізноманіття, його ефективне використання має вирішальне значення для нашої продовольчої безпеки в майбутньому, що визнається у завданні 2.5 ЦСР.

До 2030 р. необхідно забезпечити збереження генетичного розноманіття водних біоресурсів та культивованих рослин, а також сільськогосподарських та свійських тварин та їх відповідних диких видів, і сприяти розширенню доступу до генетичних ресурсів та спільного використання на справедливій та рівній основі вигод від їх застосування.

Порівняно з наземним сільським господарством аквакультура є новою формою виробництва продовольства, і тим самим не менш біорізноманіття однаково важливо і для наземних та для водних продовольчих систем. Тема водного генетичного розноманіття не виключена з тексту завдання 2.5 ЦСР безпосередньо, проте воно не враховувалося при оцінки прогресу у вирішенні цього завдання, головним чином зв’язку з тим, що для його оцінки не було розроблено окремих показників.

Показники, пов’язані із завданням 2.5 ЦСР, стосуються лише кількості генетичних ресурсів рослин та тварин, призначених для виробництва продовольства та ведення сільського господарства, що зберігаються на об’єктах збереження, та частки порід худоби, що під загрозою зникнення.

Кількісна оцінка таких показників здійснюється за допомогою існуючих інформаційних систем з генетичних ресурсів рослин і тварин. Як зазначено у першій в історії доповіді про глобальнуоцінки водних генетичних ресурсів (ВГР), виданому в 2019 р., інформація, яка може бути використана для розробки показників підтримання генетичного різноманітності водних ресурсів для виробництва продовольства та ведення сільського господарства, в даний час практично чи повністю відсутня.

ФАО усуває цей серйозний пробіл у знаннях шляхом розробки AquaGRIS, глобальної інформаційної системи.

Враховуючи важливу роль харчової продукції з водних біоресурсів у харчуванні та продовольчої безпеки людей, дуже важливо включити положення, що стосуються водної різноманітності, також до Глобальної рамкової програми в галузі біорізноманіття на період після 2023 р., яка наразі розробляється Сторонами Конвенції про біологічну різноманітність.

Вклад ФАО у виконання показників із збереження біорізноманіття і  функцій екосистеми у рамках ЦСР.

Збереження морських екосистем включає сім завдань (плюс три засоби здійснення), які присвячені взаємодії людства з океаном. Багато з них відносяться до дій, спрямованим на збереження та оздоровлення навколишнього середовища.

Однак частина завдань стосується питань рівності у доступі до ресурсів, ринків та обміну знаннями. Людство вже має в своєму розпорядженні достатні знання для прийняття перших кроків щодо усунення та пом’якшення визнаних видів впливу на океанічне середовище та для адаптації допов’язаних із ними змін.

Але для реєстрації змін з точки зору стану ресурсів та складності кожної проблеми для підготовки звітності про хід роботи в розвинених та  в країнах що розвиваються потрібна додаткова робота.

ФАО не тільки веде роботу, безпосередньо спрямовану на рибальство, але й бере участь у діях з вивчення та мінімізації наслідків закислення та забруднення океану, підвищення ефективності управління територіями на користь збереження біорізноманіття та сприяння здійсненню глобальних угод з біорізноманіття та клімату.

Ці дії доповнюють роботу з регулювання рибальства та узгоджуються з міжнародними угодами з питань торгівлі та підвищення ефективності загального керівництва.

Щодо завдання 14.1 ЦСР щодо запобігання та скорочення забруднення морського середовища, то джерелом надлишкового відтоку поживних речовин та твердих відходів, таких як пластик, переважно є діяльність суші. Проте ФАО та партнери розробляють заходи щодо скорочення відходів у водних виробничих системах, реалізують міжнародні ініціативи, такі як маркування знарядь лову, та шукають нові підходи для вивчення та пом’якшення впливу деяких видів пластику (наприклад, мікропластику), зокрема, на здоров’я водних тварин та людини.

В рамках роботи по боротьбі із закисленням океану та змін клімату (завдання 14.3 ЦСР) ФАО сприяє членам та сторонам Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, моніторингу темпів, масштабів та ступеня змін, а також повного впливу забруднення парниковими газами на непостійні параметри океану та рибних ресурсів та підготовка звітності з цих питань.

Незважаючи на успішні зусилля щодо розширення спостережень та обміну даними та інформацією, забезпечення потенціалу для збирання інформації в обґрунтування рішень, пов’язаних з кліматом і необхідних для здійснення заходів щодо управління, залишається складним завданням.

ФАО веде роботу, спрямовану більш раціональне використання та захист морських та прибережних екосистем (завдання14.2 ЦСР), включаючи заходи щодо конкретних територій (Завдання 14.5 ЦСР). Зокрема, вона поширює інформаціюпро те, як володіння, доступ, права користувачів та застосування інших ефективних природоохоронних заходів на порайонній основі, передбачених новою Конвенцією про біорізноманіття, можуть розширити можливості для досягнення цілей у сфері біорізноманіття до 2030 р. Прагнучи досягти екологічних цілей, ФАО веде роботу з розширення застосуваннявсіх наявних інструментів керування, включаючи інструменти управління рибальством, з урахуванням міркувань біорізноманіття у всіх сферах управління, з опорою на інституційну взаємодію (наприклад, між конвенціями та планами дій по регіональних морях, регіональних рибогосподарських органах та проектах з великих морських екосистем).

Нарешті, ФАО сприяє виконанню показників ЦСР 14, що стосуються збереження ресурсів, допомагаючи розширювати обсяг наукових знань та розвивати дослідницький потенціал (Завдання ЦСР 14.a), щоб стимулювати розробку інноваційних, інклюзивних, ефективних, гнучких заходів управління в інтересах боротьби із зовнішнім, що посилюється впливом на системи морів і внутрішніх водойм відповідно до положень Декларації КРХ про стійкість рибальства та аквакультури.

(Дивись далі частину 2)

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Торгівля продукцією промислового рибальства та аквакультури (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2)

Створено - 14.02.2023 0
  Торгівля продукцією промислового рибальства та аквакультури (по матеоіалах ФАО 2022 р.) (Частина 2) Торгівля може впливати на продовольчу безпеку чере зрізні…