Проєкт створення кооперативних рибогосподарських об’єднань у сфері промислового рибальства та аквакультури

Громадська рада при Держрибагентстві

(Комітет з питань законодавства)

 ПРОЄКТ
СТВОРЕННЯ КООПЕРАТИВНИХ РИБОГОСПОДАРСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ

У СФЕРІ ПРОМИСЛОВОГО РИБАЛЬСТВА  

ТА АКВАКУЛЬТУРИ
(Концептуальні засади)

 Київ – 2025

Зміст

                                                                       Сторінка

Проєкт створення кооперативних рибогосподарських об’єднань у сфері промислового рибальства та аквакультури……………………………………………………….. Преамбула……………………………………………………………………………………………………………	3 3
Законодавчі основи Проєкту……………………………………………………………………………….. Умови створення об’єднання……………………………………………………………………………….	6 8
Кооперативне рибопромислове об’єднання на базі Київського водосховища……………………………………………………………………………………………………….. Характеристика Київського водосховища……………………………………………………………. Теоретичне обгрунтування доцільності створення кооперативнго рибогосподарського об’єднання на базі Київського водосховища……………………	9 9 10
Організаційна структура кооперативного рибогосподарського обʼєднання на базі Київського водосховища……………………………………………………………………………..	12
Плани виробництва………………………………………………………………………………………………	13
Прогноз перспективних об’ємів виробництва………………………………………………………	15
Принципи організації промислу………………………………………………………………………….. Вирощування рибопосадкового матеріалу…………………………………………………………..	16 17
Індустріальні рибні господарства………………………………………………………………………..	18
Рибопереробка……………………………………………………………………………………………………..	19
Комбікормове виробництво………………………………………………………………………………..	20
Живорибна база…………………………………………………………………………………………………..	21
Рибна база…………………………………………………………………………………………………………….	22
Очікувані результати……………………………………………………………………………………………	23
Висновки…………………………………………………………………………………………………………….	24
Кооперативне рибогосподарське об’єднання спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ)…………………………………………………………………………………………….	25

 Проєкт  

створення кооперативних рибогосподарських об’єднань у сфері промислового рибальства та аквакультури

 Преамбула

 У контексті національних пріоритетів забезпечення продовольчої безпеки та зміцнення економічної незалежності держави у сфері рибного господарства, особливої ваги набувають питання імпортозаміщення, раціонального та ефективного використання водних біоресурсів, а також утвердження сталих принципів господарювання на великих водоймах.

У цьому світлі надзвичайно важливою та стратегічно виваженою ініціативою Громадської ради при Держрибагентстві є створення кооперативних рибогосподарських об’єднань у сфері промислового рибальства та аквакультури.

Цей крок покликаний об’єднати виробничий потенціал суб’єктів господарювання, інститутів громадянського суспільства та органів державної влади задля формування сучасних, нових інноваційних моделей розвитку рибного господарства. Основоположними цінностями цих моделей є екологічна відповідальність, економічна ефективність та соціальна справедливість.

Створення кооперативних рибогосподарських об’єднань у різних сферах галузі відкриває нові горизонти для її сталого розвитку, забезпечуючи ефективну взаємодію між рибопромисловими та рибогосподарськими підприємствами. Це стане потужним імпульсом для зростання зайнятості, сприятиме зміцненню продовольчого суверенітету України та збереженню унікального біорізноманіття  рибогосподарських водойм України. Такий підхід поєднає економічну доцільність із екологічною відповідальністю, формуючи міцну основу для гармонійного галузевого розвитку .

Запровадження кооперативної форми рибогосподарської діяльності на промислових та аквакультурних водоймах країни сприятиме ефективному використанню водних біоресурсів, підвищенню продуктивності та сталому розвитку рибного господарства, а саме:

– значному підвищенню щорічних об’ємів виробництва рибопродукції;

– підвищенню якості та конкурентоспроможності рибопродукції;

– створенню нових робочих місць;

–  збереженню і відновленню природного фону водних біоресурсів рибгосподарських водойм.

Таким чином, створення рибогосподарських кооперативних об’єднань різних напрямків діяльноті є вчасною відповіддю на виклики сьогодення та важливим кроком у напрямку досягнення національної продовольчої та економічної безпеки.

Цей проєкт є частиною загальнонаціональної стратегії сталого розвитку рибного господарства, що грунтується на принципах екологічної відповідальності, економічної доцільності, соціальної залученості та державного бачення майбутнього галузі рибного господарства України.

Мета громадської ініціативи – створення ефективної моделі господарювання на основі кооперації, що дозволить:

– активізувати ресурсний потенціал водойм на засадах сталого використання;

– залучити рибогосподарські підприємства з вирощування рибопосадкового матеріалу до спільної з рибопромисловими підприємствами, організованої, прозорої та прибуткової діяльності;

–  розвивати внутрішнє виробництво рибопродукції;

– формувати сучасну інфраструктуру для промислу та аквакультури, рибопереробки, зберігання та реалізації рибопродукції;

–  зміцнити продовольчий суверенітет України шляхом збільшення частки вітчизняного продукту на внутрішньому ринку;

–  забезпечити зайнятість населення у прибережних громадах та активізувати економіку регіонів;

–  впровадити сучасні технології із вирощування, відтворення, вилову та переробки риби;

–  формувати прозорі механізми розподілу ресурсів серед учасників кооперативних об’єднань;

–  підвищити економічну ефективність рибогосподарської діяльності;

–  відновити біорізноманіття та природну рибопродуктивність водойм;

– запровадити систему моніторингу та контролю за екологічним станом водного середовища.

Цей проєкт покликаний стати еталонною моделлю державно-приватного (громадського) партнерства, яка може бути масштабована на інші водойми України з урахуванням локальних особливостей.

Громадська рада при Держрибагентстві закликає представників бізнесу, науковців, органи місцевого самоврядування та громадськість долучитися до формування нової, потужної кооперативної екосистеми у сфері рибного господарства заради сталого розвитку галузі, продовольчої безпеки та  незалежності України в секторі рибопродукції.

Кооперативна форма господарювання обрана як найбільш оптимальна модель для забезпечення справедливого розподілу прибутків, залучення широкого кола учасників – рибалок, підприємців, рибопереробників, науковців, громадських організацій та формування відповідального і сталого підходу до використання водних біоресурсів. Такий формат сприятиме прозорості у веденні рибогосподарської діяльності, зміцненню взаємодовіри між учасниками процесу, об’єднанню ресурсів і знань для досягнення спільних цілей, а також створенню соціальної та економічної доданої вартості для підприємств – учасників кооперативного рибогосподарського об’єднання.

Проєкт відповідає пріоритетам державних і регіональних стратегій розвитку агропромислового комплексу, охорони навколишнього природного середовища та підтримки кооперативних форм господарювання. Його реалізація передбачає співпрацю з органами державної влади, місцевого самоврядування, науковими установами, інвесторами та громадськістю.

Реалізація проєкту створить умови для:

–  залучення інвестицій у рибогосподарську інфраструктуру;

–  нарощування обсягів легального вилову риби та її переробки;

–  підвищення якості продукції рибальства та аквакультури;

– суттєвого зменшення нелегального рибальства та негативного впливу на екосистеми водойм.

Таким чином, проєкт має комплексний економічний, соціальний та екологічний ефект і є доцільним для підтримки з боку Міністерства аграрної политики та продовольства України, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, приватних інвесторів та міжнародних донорів.

Законодавчі засади Проєкту

 Законодавчі основи:

“Проєкт  створення кооперативних рибогосподарських об’єднань у сфері промислового рибальства та, аквакультури” (Концептуальні засади) розроблий відповідно до положень:

– “Конституції України” прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року;

– “Земельного кодексу України” від 25 жовтня 2001 року, №2768-III,

– “Водного кодексу України” від 6 червня 1995 року, № 213/95-ВР;

         – “Доктрина продовольчої безпеки України”, Указ Президента України № 16/2021 від 5 лютого 2021 року;.

– Закону України «Про тваринний світ» № 2894-XII від 13 грудня 1993 року;

– Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» № 1850-XIV від 6 лютого 2003 року;

– Закону України “Про аквакультуру” від 18.09.2012 року № 5293-VI;

– Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-XII від 18 вересня 1991 року;

– Закон України “Про інноваційну діяльність” (4 липня 2002 року, № 40-IV).

– Закону України “Про державно-приватне партнерство” від 1 липня 2010 року № 2404-VI;

– Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» №  2411-VI, від 08.07.2018 року;

– розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії  розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року та  затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2023-2025  роках” від від 2 травня 2023 року. № 402-р;

–  «Цілей сталого розвитку» (ЦСР, відомі також як Глобальні цілі) – ключові напрямки розвитку країн, що були ухвалені на Саміті ООН зі сталого розвитку;    

– Проєкту “Державної програми з реалізації імпортозаміщення рибопродукції в Україні на період до 2030 року” (Ідеологічні засади економічної незалежності), розробленого Громадською радою при Держрибагентстві та наданою Міністерству аграрної политики та продовольства України для розгляду 03 квітня 2025 року;

– інших Законів України, які є основою для розробки нормативно-правових актів у сфері функціонування галузі рибного господарства України.

 Законодавче регулювання:

– Основні нормативно-правові акти: Закон України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів” № 1850-XIV від 6 лютого 2003 року, Водний кодекс України, Закон України “Про аквакультуру” та інші.

– Гармонізація з міжнародними стандартами. Адаптація законодавства до вимог Європейського Союзу та міжнародних конвенцій.

– Запровадження принципів сталого рибальства. Обмеження вилову,  створення квот та зон, заборона ННН-рибальства (браконьєрства).

Реформа галузі рибного господарства повинна грунтуватися на принципах інтегрованого управління водними біоресурсами, що передбачає збереження екологічної рівноваги, сталий та невиснажливий вилов, а також розвиток аквакультури із дотриманням екологічних стандартів.

У цьому контексті важливим інструментом є створення кооперативних рибогосподарських об’єднань сучасної форми співпраці між рибопромисловими та рибогосподарськими підприємствами, громадами та державними органами. Такі об’єднання сприятимуть:

– раціональному використанню водних біоресурсів через узгоджене планування вилову та вирощування;

– посиленню контролю за дотриманням екологічних вимог, завдяки внутрішньому моніторингу і спільній відповідальності;

– розробці та реалізації спільних стратегій збереження рибних запасів, у тому числі через відновлення середовищ існування водних біоресурсів;

– економічному зміцненню учасників кооперації через об’єднання ресурсів, спільні інвестиції в інновації, рибопереробку та логістику;

–  підвищенню ролі учасників кооперативів у прийнятті рішень і розподілі вигод від використання природних ресурсів.

Створення кооперативів сприятиме децентралізації управління, забезпечить прозорість у розподілі квот, дозволить уникнути надмірного вилову та забезпечити сталий розвиток рибного господарства України.

 Умови створення обʼєднаннь

 Сприятливі умови:

Наявність сприятливої політичної та адміністративної  ситуації у державі, не зважаючи навіть на війну з рф.

Бажання дрібних рибогосподарських підприємств включитися до роботи великого об’єднання, яке працюватиме по єдиному технологічному ланцюжку виробництва рибопродукції, її переробки та реалізації для найскорішого виходу з власної фінансової кризи.

Можливість обрання висококваліфікованих кадрів для керівництва об’єднання.

Можливість втілення низки організаційних інновацій в умовах об’єднання підприємств.

Можливість організації колективної безпеки по всіх напрямках.

Можливість організації колективної системи управління.

Можливість виробництва власної рибопродукції.

Можливість виключення конкуренції в середині об’єднання в той же час заняття домінуючих позицій на ринку в регіоні.

Можливість підтримки високого іміджу об’єднання, яке стане піонером організації великомасштабного виробництва рибопродукції.

 Можливість пошуку найкращих алгоритмів  технологічних рішень та методів господарського підходу до оперативного освоєння великої водойми.

Можливість виробництва рибопосадкового матеріалу в різних господарствах з метою виключення збоїв виробництва.

Можливість централізації фінансів та їх оптимальних витрат, що значно зменшить ризики фінансового краху окремих малих рибопромислових підприємств.

Несприятливі умови:

Браконьєрство, забруднення водойм.

Нерівномірність економічного стану підприємств обʼєднання на фоні застарілого технічного їх оснащення.

Форс-мажорні обставини.

1. Кооперативне рибогосподарське та рибопромислове об’єднання на базі Київського водосховища

 Характеристика Київського водосховища

 Київське водосховище – одне з найбільших штучних водойм в Україні, створене на річці Дніпро.

Основні параметри Київського водосховища:

Загальні характеристики:

–  Розташування: Україна, між Києвом і Черніговом (створене у 1964–1966 роках)

Основні параметри:

–  Площа – 92 200 га

–  Довжина – 110 км

–  Ширина – 3-12 км

–  Середня глибина – 4,1 м

–  Мілководдя до 2 м

–  Пропускна здатність греблі – 8140 м³/сек

–  Повний об’єм – 3,73 км³

–  Річний стік – 33,1 км³/рік

–  Поверхнева висота – близько 91,5 м над рівнем моря

Призначення:

–  Гідроенергетика (робота Київської ГЕС)

–  Водопостачання

–  Рибальство

–  Рекреація

–  Регулювання стоку Дніпра

Київське водосховище призначене для обслуговування Київської ГЕС, гідроакумулятивної електростанції і частково Канівської ГЕС, отже, є складовою виробництва електроенергії.

Довжина захисних споруд 86 км. Площа мілководь водосховища 31,2 тис. га, підтоплених земель – 23,9 тис. га.

 Теоретичне обгрунтування

доцільності створення кооперативнго рибогосподарського об’єднання на базі Київського водосховища

 Кооперативне рибогосподарське об’єднання – це форма об’єднання рибалок, підприємців та інших зацікавлених осіб, що спільно здійснюють господарську діяльність з вирощування, вилову, переробки та реалізації водних біоресурсів на засадах взаємовигоди. Створення такого об’єднання на базі Київського водосховища є доцільним як з економічної, так і з екологічної точки зору.

Теоретичне обґрунтування:

1. Економічна ефективність кооперації. Кооперація дозволяє об’єднати ресурси учасників(виробничі, фінансові, людські),знижуючи витрати на ведення рибогосподарської діяльності. Спільна закупівля кормів, пального, техніки, обладнання дає можливість заощаджувати фінансові ресурси.
2. Підвищення конкурентоспроможності. Об’єднання дозволяє створити повний цикл – від вирощування та вилову риби до її переробки та збуту. Це дає змогу отримувати додану вартість і на рівні конкурувати з великими виробниками на внутрішньому та зовнішньому ринках.
3. Забезпечення сталого використання водних біоресурсів. Кооператив може впроваджувати сучасні методи ведення господарства з урахуванням екологічних стандартів. Це сприяє збереженню екосистеми Київського водосховища та запобігає надмірному вилову.
4. Покращення соціально-економічної ситуації в регіоні. Створення кооперативу створюватименові робочі місця, забезпечуватиме зайнятість місцевого населення, підвищуватиме рівень доходів і добробуту громади. Кооперація стимулюватиме розвиток суміжних галузей – транспорту, рибопереробки, торгівлі.
5. Підвищення якості продукції. Спільне дотримання стандартів вирощування, вилову, переробки та зберігання риби дозволятиме контролювати якість продукції на усіх етапах виробництва та забезпечувати її відповідність усім міжнародним стандартам.
6. Залучення державної підтримки та інвестицій. Кооперативна форма господарювання має переваги при отриманні грантів, пільгових кредитів, державних програм підтримки аграрного сектору та рибного господарства.
7. Науково-методичне забезпечення. На базі кооперативу доцільно здійснювати співробітництво з науковими установами (Державна наукова установа «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії»,Інститутом рибного господарства НААН України, тощо)з метою впровадження інноваційних технологій у промислі, в аквакультурі, моніторингу стану водосховища тощо.

Переваги створення кооперативного об’єднання

                                                               Таблиця 1

Переваги	Пояснення
Раціональне використання ресурсів, спільна рибопереробка, більш висока якість продукції.	Спільне планування рибогосподарської діяльності.
Зменшення витрат	Спільні закупівлі, техніка, логістика.
Збільшення прибутковості	Створення доданої вартості,
Соціальна значущість	Збільшення робочих місць.
Можливість контролю та моніторингу	Спільний екологічний нагляд за станом водосховища.
Доступ до ринків збуту	Об’єднаний бренд, спільні маркетингові зусилля.
Освоєння нових технологій	Легше залучити інвестиції у нове обладнання та цифровізацію.

Теоретична рибопродуктивність Київського водосховища варіює в межах ± 100 кг/га на рік (на площі 90 000 га – 9 000 тонн/рік)

– Фактичний доведений вилов у 2024 році складає – 650 тонн.

А це лише 7% від природної рибопродуктивності – 7 кг/га?

 Висновок

Створення кооперативного рибогосподарського об’єднання на базі Київського водосховища є обгрунтованим кроком у напрямку сталого розвитку рибного господарства України (така форма організації дозволить ефективно використовувати природні ресурси, забезпечити прибуткову діяльність учасників кооперативу, сприяти соціально-економічному розвитку регіону та покращити екологічну ситуацію на водосховищі).

Організаційна структура

кооперативного рибогосподарського обʼєднання

на базі Київського водосховища

 Організаційна структура кооперативного рибогосподарського обʼєднання на базі Київського водосховища передбачає створення “Управляючої компанії” (незалежне підприємство), яка здійснюватиме стратегічне та оперативне управління складним рибогосподарським і рибопромисловим об’єднанням.

Затвердження перспективних планів розвитку, розподіл фінансів, квот, нагляд за діяльністю, розбір суперечливих питань, проблем, тощо покладатиметься на Раду директорів кооперативного об’єднання.

 Плани виробництва

Усі щорічні плани виробництва кооперативного рибогосподарського об’єднання на базі Київського водосховища розроблятимуться спираючись на ліміти допустимого вилову водних біоресурсів, визначених галузевою наукою та затверджених Міндовкілля.

Розподіл лімітів на квоти здійснюватиметься на підставі “Методики розподілу квот” між рибопромисловими підприємствами розробленою і затвердженою загальними зборами учасників коопертивного об’єднання.

Основні принципи розоділу квот – врахування виробничих можливостей підприємстива, традиційність промислу, соціальна справедливість,

Вилов риби

з Київського водосховища до 2024 року

                                         

                                             Таблиця 2

	Київське водосховище до кооперативного об’єднання
Вид риб
	2018 рік	2020 рік		2022 рік	2024  рік
Лящ Судак Сазан Щука Рослиноїдні Білизна Сом Інш.кр.частик Плітка Плоскирка Синець Карась ср. Чехоня Окунь Дрібний частик Верховодка, тюлька Рак річковий	223,4	118,9	83,4		95,016
	140,2	68,0	57,8		75,611
	2,6	2,1	0,5		1,151
	41,5	32,0	5,5		20,428
	47,1	26,5	4,0		26,901
	20,3	11,4	3,1		6,176
	63,1	38,8	13,3		28,362
	3,0	2,8	0,0		0,166
	137,6	120,4	74,9		74,892
	244,7	167,5	93,1		115,754
	89,3	43,2	33,2		28,558
	168,4	105,4	34,5		108,588
	60,1	30,6	14,2		20,356
	65,9	44,4	7,9		23,702
	71,9	35,8	29,0		23,469
	0,2	0,0	0,0		0
	2,3	2,3	0,5		0
ВСЬОГО:	1381,6	850,3	454,8		649,130

 Плани виробництва рибопродукції кооперативного рибогосподарського об’єднання повинні базуватися на затвердженому Держрибагентством “Режимі рбогосподарської експлуатації Київського водосховища” (термін дії Режиму – 10 років).

“Режим рибогосподарської експлуатації Київського водосховища” має бути розроблений профільною науковою установою на підставі Науково-біологічного обґрунтування (НБО). У цьому документі обов’язково мають бути визначені:

– обсяги щорічного зариблення із розподілом за видами водних біоресурсів, а також зазначені строки його проведення – весняний чи осінній період;

– обсяги вилову із зазначенням загальної кількості знарядь лову (по видах) на кооперативне об’єднання.

Даний Режим регулюватиме щорічне оптимальне зариблення по видах та запобігатиме надмірному лову водних біоресурсів, сприяючи загальному нагляду (контролю) держави за експуатацією Київського водосховища.

Суттєве (у 3–4 рази) зростання обсягів виробництва рибопродукції на Київському водосховищі можливе вже в перші роки запровадження колективного господарювання за умови реалізації комплексу стратегічно важливих заходів, а саме:

– щорічного виконання повного циклу меліоративних робіт, спрямованих на поліпшення гідроекологічного стану акваторії та створення сприятливих умов для природного нересту аборигенних видів риб Київського водосховища;

– здійснення масштабного зариблення водойми високопродуктивними рослиноїдними видами риб, а також коропом, що сприятиме підвищенню біопродуктивності та ефективності використання природних ресурсів;

– функціонування сучасного рибопереробного підприємства, спеціалізованого на переробці риби місцевого походження, яке забезпечить замкнутий виробничий цикл – від вирощування до реалізації готової продукції.

Злагоджене впровадження вказаних заходів створить потужне підґрунтя для розвитку рибного господарства регіону, сприятиме збереженню біорізноманіття та посилить продовольчу безпеку держави.

 Прогноз перспективних об’ємів виробництва

 Прогнозування обсягів виробництва рибопродукції на Київському водосховищі на 2026–2030 роки передбачатиме поступове збільшення вилову завдяки комплексним заходам, спрямованим на відновлення екосистеми Київського водосховища (за рахунок меліоративних заходів), щорічне поповнення водосховища рибопосадковим матеріалом рослиноїдних та інших промислових (туводних) видів риб.

Поточний стан та прогноз на 2026–2030 роки

Київське водосховище має площу 92 200 га та потенціал до вирощування водних біоресурсів у розмірі до 9 000 тонн/рік (100 кг/га на рік), в тому числі максимально допустимий вилов:

– Туводні види риб (аборигенні) – 1 000 тонн/рік.

– Рослиноїдні, коропові та інші види (зариблення) – 3000 тонн/рік

Ці показники є орієнтовними та можуть змінюватися залежно від ефективності впроваджених заходів.

Стратегічні ініціативи на 2024–2030 роки

Київською областною радою восьмого скликання затверджено “Програму розвитку галузі рибного господарства на 2024–2027 роки“, яка передбачає

–  Збільшення обсягів вилову водних біоресурсів.

–  Покращення гідрологічного режиму водойм.

–  Розвиток любительського рибальства.

–  Штучне відтворення та вселення водних біоресурсів.

Ці заходи сприятимуть підвищенню біопродуктивності Київського водосховища та сталому розвитку рибного господарства області .

Прогноз на 2026–2030 роки:

Поступове збільшення обсягів вилову риби.

–  Покращення екологічного стану Київського водосховища.

–  Розвиток рибної аквакультури та любительського рибальства.

Прогнозовані обсяги виробництва рибопродукції на 2026-2030 роки потребують додаткових наукових досліджень та щорічних уточнень.

Принципи організація промислу

 Процес організації промислу в кооперативі, що здійснюватиме діяльність у межах акваторії Київського водосховища, вирізняється підвищеним ступенем складності та непередбачуваності через специфіку природного середовища, сезонні коливання, правові обмеження, людські чинники та інші обставини. З метою забезпечення безперервності, ефективності та правової визначеності процесу формування кооперативу, вбачається за доцільне впровадження чітко визначеної методики організації його структури. Ця методика має базуватись на таких принципах:

1. Принцип безперервності формування структури– організаційно-управлінські рішення мають прийматись з урахуванням перспективи сталого функціонування кооперативу незалежно від зовнішніх чи внутрішніх обставин, що дозволяє унеможливити зупинку процесу його формування.
2. Принцип нормативної визначеності– структура кооперативу, порядок прийняття рішень, компетенції органів управління, права та обов’язки членів повинні бути чітко зафіксовані у Статуті, відповідати вимогам законодавства України та унеможливлювати виникнення правового вакууму.
3. Принцип адаптивності – організаційна модель кооперативу повинна передбачати гнучкі механізми реагування на зміни екологічних, економічних або регуляторних умов, зокрема через делегування повноважень, створення оперативних підрозділів, залучення зовнішніх експертів, тощо.
4. Принцип прозорості та участі– усі процедурні аспекти формування кооперативу мають реалізовуватися на засадах відкритості, рівноправності та колегіальності, з активним залученням ініціативних груп, представників місцевих громад та зацікавлених осіб (особливо при розподіля квот).
5. Принцип екоспроможності– при організації промислової діяльності пріоритет має надаватися екологічно безпечним технологіям та практикам, які спроможні забезпечити довгострокове збереження різноманіття водних біоресурсів Київського водосховища.

Запровадження зазначеної методики дозволить створити ефективну, стабільну та правову модель кооперативу, здатну функціонувати навіть в умовах складної зовнішньої кон’юнктури, а також сприяти сталому розвитку рибного господарства регіону.

Вирощування рибопосадкового матеріалу

Збільшення кооперативним рибопромисловим об’єднанням Київського водосховища обсягів виробництва рибної продукції у кілька разів, порівняно з рівнем вилову в 649,113 тонн у 2024 році – є неможливим без створення єдиного технологічного ланцюжка із потужних рибогосподарських підприємств, спроможних забезпечити вирощування якісного рибопосадкового матеріалу в необхідному об’ємі та асортиментному переліку (білий амур, білий і строкатий товстолибик, коропп, щука, судак, сом та інші промислові туводні риби).

Для кооперативного об’єднання на базі Київського водосховища доцільним було б прийняти у кооператив ТОВ «Хутір на околиці», яке  розташоване на території 1400 га, яка перебуває на межі території відчуження Чорнобильської АЕС.

Радіаційний фон на господарстві не перевищує фоновий рівень області.

Господарство розташоване на відстані 80 км від Києва.

На підприємстві працює 38 осіб.

Господарство має:

– Нагульні ставки ≈ 800 га (8 штук 91÷109 га) Вони також можуть бути задіяні під вирощування зарибку для Київського водосховища (відстань господарства до Київського водосховища – 40 км, що є звичайною відстаннню для перевезення рибопосадкового матеріалу).  

– Риборозплідник ≈ 80,5 га.

– Зимувальні ставки  ≈ 5,5 га (11 штук).

– Землі сільськогосподарського призначення ≈ 350 га.

Кількість рибопосадкового матеріалу, яке здатне вирощувати після капітального ремонту дорівнює 1 000 тонн/рік.

Для стартового (масованого) зариблення Київського водосховища  у перші роки експлуатації доцільно розглянути втілення нової технології зариблення мільонами мальків влітку розміром 3-5 грамів.

Для господарства необхідно сформувати додаткове ремонтно-маточне стадо рослиноїних, коропових та інших видів промислових риб.

 Індустріальні рибні господарства

Промислове вирощування цінних видів риб у межах кооперативної діяльності на Київському водосховищі доцільно здійснювати виключно в умовах рибоводного заводу індустріального типу. Найефективнішою технологічною основою такого виробництва є установки замкнутого водопостачання (УЗВ), які здатні забезпечити суворий контроль усіх ключових параметрів водного середовища – температури, рівня розчиненого кисню, pH, хімічної та біологічної чистоти води, її структури та інтенсивності водообміну.

Усі УЗВ повинні бути об’єднані в єдиний інженерно-технологічний комплекс заводу, що дозволить досягти найвищих показників технологічної та економічної ефективності. Види риб для УЗВ заводу:

–  Осетрові види: білуга, російський осетер, севрюга, шип, веслоніс, стерлядь, а також гібриди осетрових (бестер, остер тощо).

–  Інші види: лососеві, вугрі, тиляпія, африканський сом, тощо.

Стратегія вирощування повинна орієнтовуватися насамперед на вирощування самок осетрових, що містять чорну ікру. Самці переважно використовуватимуться для дорощування та реалізації як товарна риба.

Модулі комплексу: ремонтно-матковий, інкубаційно-мальковий, вирощувальні (виробництва чорної ікри, переробки м’яса осетрових).

З урахуванням вищевикладеного, доцільно ініціювати створення індустріальних рибницьких господарств на базі кооперативу рибогосподарських і рибопромислових підприємств Київського водосховища (у садковій, басейновій та УЗВ формах) . Таке господарство дозволить:

–  Забезпечити стабільне вирощування високоякісної продукції (чорна ікра, м’ясо цінних риб).

–  Раціонально використовувати ресурси Київського водосховища.

–  Підвищити конкурентоспроможність українського рибного сектору.

–  Знизити залежність від імпорту.

Необхідне проєктування має базуватися на інтеграції сучасних технологій інтенсивної аквакультури з екологічними та економічними критеріями сталого розвитку.

Рибопереробка

Кооперативу рибопромислових підприємств Київського водосховища доцльно спланувати створення сучасного рибопереробного підприємства, який має бути побудований за сучасними проектами з дотриманням усіх технологічних вимог відповідно до міжнародних стандартів якості: ISO 9000–22000, “ХАСК” для харчової промисловості та інші.

Рибопереробне підприємство має стати ключовою ланкою у виробничій програмі кооперативу, адже до 80-100% рибопродукції виготовлятиметься з власної сировини. Вироби вирізнятимуться широким асортиментом, конкурентоспроможною ціною та високими споживчими якостями, що робитиме їх ліквідним і затребуваним товаром як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку рибопродукції.

Доцільним буде розміщення рибопереробного підприємства безпосередньо у місті концентрації рибної сировини (рибоприймального пункту – РПП). Для розширення асортименту, забезпечення безперервної роботи та повного завантаження підприємства необхідно додатково закуповувати рибу в інших рибогосподарських підприємствах України, а також закуповувати імпортовану рибну сировину океанічного походження, яка відповідатиме міжнародним стандартам якості (оскільки прісноводні види кооператив може вирощувати самостійно).

Загальна потужність рибопереробних підприємств має становити не менше ніж 2 000 тонн сировини на рік – згідно перспективній програмі розвитку кооперативного об’єднання..

Найбільш економічно вигідні напрямки рибопереробки визначатимуться беспосередньо кооперативом. На даний час вигідним може бути:

– філе (або ціла охолоджена риба “рідким” льодом) у вакуумній упаковці;

– пресерви, – соління, в’ялення, копчіння, тощо.

Запорукою успіху рибопереробного комплексу кооперативу є стабільно висока якість рибної продукції на всіх етапах виробництва – від вилову, транспортування, переробки, зберігання і до торгівлі.

 Комбікормове підприємство

Під час переробки рибної сировини з Київського водосховища утворюється до 45% рибних відходів (голови, нутрощі, хребти, плавці, луска). Створення кооперативом Київського водосховища сучасного підприємства з переробки цих відходів на комбікорми для риб є раціональним і економічно доцільним рішенням для їх ефективної утилізації.

Організація кооперативом власного виробництва комбікормів (стартових, лікувальних та продуційних) сприятиме ефективному вирощуванню як рибопосадкового матеріалу, так і товарної риби в умовах інтенсивної аквакультури. Такий підхід дозволить суттєво знизити собівартість комбікормів, водночас забезпечивши повний контроль за їх якістю. Це, у свою чергу, створить передумови для стабільного та рентабельного функціонування індустріальних рибних господарств кооперативу.

Ключовими перевагами комбікормів є, з одного боку, мінімальна вартість сировини за рахунок використання рибних відходів, а з іншого – висока якість власноруч дібраних інгредієнтів. До складу входитимуть збалансовані зернові суміші, премікси, мінеральні добавки, амарант та інші компоненти з високим вмістом поживних речовин. Запропоновані комбікорми призначатимуться як для систем замкнутого водопостачання (УЗВ), так і для вирощування у садках та басейнах.

Випуск комбікормів можливий у формі твердих пресованих гранул різної фракції (від 1 до 30 мм), залежно від вікових та видових потреб об’єктів аквакультури. Для збереження якості готової продукції необхідно збудувати спеціалізовані склади з контрольованим мікрокліматом: стабільною температурою від -1 °C до +1 °C та вологістю до 10 %.

З метою забезпечення безперервного постачання зернових компонентів упродовж усього року, необхідно запланувати будівництво невеликого  елеватора. Для інших компонентів комбікормів доцільно облаштувати відповідні складські приміщення, які відповідатимуть найвищим вимогам до умов зберігання.

Важливою складовою є також створення спеціалізованих підприємств з вирощування живих кормів – дафній, хробаків, хірономід, олігохетів тощо.

 Живорибна база

Лише жива, здорова риба має найвищу споживчу цінність під час реалізації. Саме тому кооперативу Київського водосховища доцільно буде надавати перевагу продажу живої риби. Лише у випадках, коли реалізація живої риби буде неможливою, вона реалізовуватиметьс в охолодженому або замороженому вигляді. Водночас, сучасний споживач очікує отримати продукт, який вже очищено, промито та оброблено (це вже рибопереробка).

З метою безперебійного постачання живої риби до торговельної мережі у будь-яку пору року, за будь-яких погодних умов і в широкому полікультурному асортименті, а також з огляду на високі потреби великих міст України, живорибна база кооперативу повинна мати виробничі потужності для одночасного утримання не менше ніж 250 тонн живої риби.

Для довготривалого зберігання риби перед реалізацією (до 100 діб) температура технологічної води повинна підтримуватись на рівні 2–6 °С. Вода має постійно оновлюватись через відповідні очисні системи.

У процесі транспортування, реалізації та під час вантажно-розвантажувальних операцій, а також у випадку повернення нереалізованої риби на базу, окремі особини можуть зазнати фізичних ушкоджень або втратити товарний вигляд. Така риба направлятиметься на переробку.

Живорибна база повинна мати у штаті ветеринарного лікаря, функціональні обов’язки якого зосереджуватимуться виключно на контролі якості риби та недопущенні до реалізації хворої чи неякісної продукції. Уся риба, яка надходитиме на базу – як окремими партіями, так і в одиничних екземплярах повинна проходити ветеринарний контроль через:  візуальну оцінку стану та лабораторний аналіз якості (хімічний склад, бактеріальне забруднення, гістологія. тощо). На кожну, навіть найменшу партію риби, що відвантажуватиметься з бази до роздрібної торгівлі, обов’язково оформлюватиметьс відповідні свідоцтва та сертифікати якості.

Бажано, щоб вся риба, перед тим як потрапити на прилавки, проходила саме через живорибну базу. Це дозволить запровадити надійну систему контролю якості, а також сформувати повноцінний асортимент рибної продукції, яка надходитиме з різних господарств кооперативу.

 Рибна база

Одним із ключових елементів майбутньої інфраструктури кооперативу Київського водосховища стане сучасна рибна база (поруч із живорибною базою), яка повинна бути створена з урахуванням екологічних та технологічних вимог, а також близького розташування від місць вилову. Основу бази складатиме цех прийому та пакування живої, свіжої (без льоду) або охолодженої риби у стані “рідкого льоду”. Такий підхід можливий за умови оперативної доставки риби безпосередньо з водосховища, без тривалого зберігання чи транспортування.

Цех повинен бути обладнаний спеціалізованими технологічними столами для приймання риби, що транспортується в ізотермічних автоцистернах. Вміст цистерн – риба у “рідкому льоді” – зливатиметься безпосередньо на приймальні столи, де й починатиметься її первинна обробка.

Подальший процес передбачатиме сортування риби за видами, її укладання в поліпропіленову тару (місткістю до 60 кг) із поліетиленовими вкладишами-пакетами. Після зважування рибу знову доцільно заливати “рідким льодом. Кожна тара отримуватиме відповідне маркування.

Маркування має містити вичерпну інформацію: вид риби, дату вилову, термін придатності, ветеринарну позначку, найменування рибної бази, умови зберігання, харчову цінність та інші дані, що вимагаються чинним законодавством. Якщо риба надходитиме на базу в іншій тарі, її у будь-якому разі слід перекласти на сортувальний стіл і провести повний технологічний цикл обробки з оновленим заливанням “рідким льодом”.

Для зберігання риби, що вже підготовлена до реалізації, на базі необхідно передбачити холодильні камери з температурним режимом в межах -2,5 °C ÷ -5 °C, що забезпечить збереження свіжості риби протягом 10-12 днів від моменту вилову.

Застосування спеціальних добавок до рідкого льоду дозволить додатково продовжити термін зберігання ще на 10 – 12 днів без втрати якості.

Ця ініціатива стане важливим кроком у розвитку рибного господарства навколо Київського водосховища, що сприятиме підвищенню продовольчої безпеки регіону, створенню нових робочих місць, покращенню соціально-економічної систуації в регіоні.

 Очікувані результати

 Ініціатива створення кооперативу рибопромислових підприємств Київського водосховища є стратегічно обґрунтованим кроком, що закладає підгрунтя для довготривалого розвитку галузі, збереження природного ресурсу та посилення соціально-економічної стійкості регіону. Очікувані позитивні результати охоплюють кілька ключових вимірів:

1. Консолідація галузі. Об’єднання підприємств у кооператив дозволить посилити переговорні позиції на внутрішньому та зовнішньому ринках, забезпечити стабільні канали збуту, а також сприяти формуванню спільного бренду продукції, асоційованого з якістю, екологічністю та надійністю.
2. Раціоналізація використання біоресурсів та збереження екосистеми. Кооператив створить умови для впровадження спільної стратегії сталого рибальства, що враховує екологічні обмеження та необхідність довгострокового збереження іхтіофауни водосховища.
3. Оптимізація виробничо-логістичних процесів. Завдяки кооперації можливе спільне використання не травмуючих знарядь лову (ставні неводи), технічних засобів, холодильного обладнання та транспортних потужностей. Це знизить витрати кожного з учасників, підвищить ефективність виробництва та дозволить оперативніше реагувати на виклики ринку.
4. Підвищення інвестиційної привабливості. Структурована, прозора і цілісна форма господарювання у вигляді кооперативу створить кращі умови для залучення інвестицій, участі у державних програмах підтримки та співпраці з міжнародними інституціями з розвитку сталого рибальства.
5. Соціальна стабільність. Підтримка зайнятості в рибопромислових районах, розвиток малих форм підприємництва, професійна підготовка кадрів та зростання податкових надходжень до місцевих бюджетів – усе це сприятиме соціально-економічному піднесенню учасників кооперативу.
6. Науково-технічна модернізація. Кооператив має потенціал стати платформою для впровадження сучасних технологій обліку, контролю, обробки та зберігання риби, а також для проведення спільних досліджень водних біоресурсів Київського водосховища із науковими установами галузі.

Висновки

 Створення кооперативу рибопромислових підприємств Київського водосховища є не просто організаційною ініціативою Громадської ради при Держрибагентстві. Це стратегічно важливий крок у напрямку глибокої трансформації рибного господарства України. В умовах сучасних викликів, (фрагментація підприємств, обмеженість ресурсів, низький рівень технологічного оновлення, кліматичні зміни, зростання конкуренції, жорсткіші екологічні регуляції), кооперація відкриває нові горизонти сталого розвитку.

Об’єднання підприємств у кооператив дозволить:

– Підвищити економічну стійкість галузі шляхом спільного планування, зниження витрат, оптимізації логістики, впровадження сучасних технологій вилову, обробки та зберігання рибопродукції;

– Посилити екологічну відповідальність, адже централізоване управління промислом полегшує дотримання режимів відтворення водних біоресурсів, ведення моніторингу та реалізацію природоохоронних програм;

– Забезпечити інституційну єдність, що сприятиме ефективному діалогу з державними органами влади, науковими установами та міжнародними партнерами;

– Зміцнити конкурентоспроможність власної рибопродукції на внутрішньому та зовнішніх ринках.

– Сприяти соціальній згуртованості рибалок, створенню нових робочих місць та підвищенню рівня зайнятості в прибережних населених пунктах.

На державному рівні ця ініціатива має розглядатися як важливий елемент політики невиснажливого природокористування, продовольчої безпеки та регіонального розвитку. Ініціатива відповідає принципам Європейського Зеленого курсу та Стратегії адаптації до зміни клімату, а також інтегрується у рамки реформування системи управління рибним господарством України. У перспективі кооператив має стати моделлю для масштабування на інші водосховища країни, формуючи нову культуру управління біоресурсами – злагоджену та соціально відповідальну.

Таким чином, створення кооперативу рибопромислових підприємств Київського водосховища – це найбільш ефективний нструмент сталого розвитку галузі рибного господарства України.

 Кооперативне рибогосподарське об’єднання

спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ)

Обґрунтування неможливості створення кооперативів спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ) в сучасних умовах:

1. Відсутність чинного законодавчого регулювання СТРГ:

Станом на сьогодні в Україні відсутнє окреме правове поле, що прямо регулює діяльність спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ). Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» № 1850-XIV від 6 лютого 2003 року та Закон України “Про аквакультуру” від 18.09.2012 року № 5293-VI не містять конкретного визначення та правового статусу для СТРГ як окремої організаційної форми господарювання Також не визначені правові механізми створення, отримання дозволів на експлуатаію водних об’єктів, їх діяльності, обліку та державного нагляду (контролю) за такими господарствами.

2. Правова невизначеність у сфері кооперативів у рибному господарстві:

Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» (від 21 липня 2020 року № 819-IX) дозволяє створення кооперативів у сфері сільського господарства, але не деталізує особливості діяльності у сфері аквакультури, тим паче СТРГ. Відсутність спеціальних норм, що адаптовані до потреб суб’єктів, які займаються товарним рибництвом (включно з вирощуванням, обробкою, реалізацією риби), унеможливлює ефективне правове функціонування таких кооперативів.

3. Відсутність нормативних актів,які б регулювали процедуру створення та діяльності кооперативного рибогосподарського об’єднання СТРГ:

На нормативно-правовому рівні відсутні:

–  Критерії та вимоги до СТРГ.

–  Порядок державної реєстрації кооперативних об’єднань СТРГ.

–  Механізми отримання прав на водні об’єкти, землі водного фонду та інфраструктуру в межах кооперативу.

–  Фінансова та податкова модель функціонування кооперативу у сфері товарного рибництва та промрибальства.

4. Ризик втрати прав на користування водними об’єктамипри зміні форми господарювання:

У зв’язку з відсутністю належного правового регулювання, будь-яка, навіть незначна, зміна організаційно-правової форми діючих суб’єктів СТРГ на кооперативну може створити ризики втрати або ускладнення можливості здійснення діяльності відповідно до встановлених Режимів, що, своєю чергою є критично важливим для ефективного функціонування СТРГ.

Висновки:

На даний момент в Україні неможливо створити на законних засадах   кооперативне рибогосподарське об’єднання спеціальних товарних рибних господарств через повну відсутність правового регулювання статусу СТРГ, а також відсутність нормативно визначених процедур і умов для створення та функціонування кооперативів у сфері товарного рибництва і промислу.

 Для вирішення цієї проблеми необхідне розроблення і впровадження комплексного законодавчого та підзаконного нормативно-правового регулювання діяльності СТРГ.