ЗАТВЕРДЖЕНИЙ Громадською радою при Держрибагентстві. Протокол № 33 від 03 вересня 2026 року

 

ГРОМАДСЬКА РАДА ПРИ ДЕРЖРИБАГЕНТСТВІ

ЕКСПЕРТНО-ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК

ЩОДО ОБҐРУНТОВАНОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ТА РОЗРАХУНКУ ШКОДИ РИБНОМУ ГОСПОДАРСТВУ

у зв’язку з виконанням Режиму рибогосподарської експлуатації Ладижинського водосховища, здійсненням зариблення та промислового вилову водних біоресурсів у 2018-2024 роках

 

1. СТАТУС, ПРАВОВІ ПІДСТАВИ, РОЗРОБНИКИ ТА МЕТА ЕКСПЕРТНО-ПРАВОВОГО АНАЛІЗУ

Цей Експертно-правовий висновок розроблено Громадською радою при Держрибагентстві в межах повноважень, визначених Типовим положенням про громадську раду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996.

Відповідно до зазначеного Положення громадська рада має право здійснювати громадський моніторинг діяльності органу виконавчої влади, готувати експертні пропозиції, висновки та аналітичні матеріали з питань формування і реалізації державної політики, утворювати комітети та експертні групи, а також залучати до роботи відповідних фахівців.

Висновок підготовлено за участі Комітету з питань законодавства, Комітету з питань СТРГ, Комітету з питань протидії корупції Громадської ради при Держрибагентстві та незалежних експертів.

Документ має експертно-аналітичний та рекомендаційний характер, не є судовою експертизою чи процесуальним висновком експерта та не підміняє оцінку доказів уповноваженими державними органами. Рішення і висновки громадської ради мають рекомендаційний характер та підлягають розгляду органом виконавчої влади.

Метою Висновку є оцінка правової, науково-біологічної, документальної та розрахункової обґрунтованості визначення шкоди, нібито заподіяної рибному господарству у зв’язку з виконанням Режиму СТРГ Ладижинського водосховища у 2018-2024 роках.

Висновок підготовлено на основі комплексного правового, рибогосподарського, науково-біологічного, документального та розрахунково-аналітичного дослідження наданих матеріалів.

Метою Висновку є оцінка правової, науково-біологічної та розрахункової обґрунтованості визначення шкоди, нібито заподіяної рибному господарству в процесі здійснення спеціального товарного рибного господарства на Ладижинському водосховищі протягом 2018-2024 років.

Безпосереднім предметом аналізу є документ Державної наукової установи «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» від 08.05.2026 № 1/261, підготовлений на запит органу Національної поліції у межах кримінального провадження № 12026020000000135, у якому здійснено аналіз зариблення, промислового вилову та сформовано розрахунок шкоди у розмірі 97 035 152 грн.

Крім зазначеного документа, під час підготовки Висновку досліджувалися:

1. Режим СТРГ Ладижинського водосховища;
2. акт державного нагляду (контролю) у сфері рибного господарства 2019 року;
3. надані первинні документи щодо зариблення;
4. матеріали фактичного зариблення та промислового вилову;
5. інші надані документи, що мають значення для оцінки відповідних обставин.

Предметом цього Висновку не є встановлення винуватості конкретної фізичної або юридичної особи, оцінка всіх процесуальних дій у кримінальному провадженні чи вирішення питання про наявність або відсутність складу кримінального правопорушення.

Основним питанням є інше:

Чи утворюють наявні фактичні дані, положення Режиму, біологічні припущення, розрахункова методологія та нормативна база достатній і перевірюваний причинно-наслідковий ланцюг для висновку про заподіяння шкоди саме у розмірі 97 035 152 грн?

2. ФАКТИЧНЕ ЗАРИБЛЕННЯ ВОДОСХОВИЩА НЕ ЗАПЕРЕЧУЄТЬСЯ

Матеріали ІРГЕМО містять відомості про фактичне зариблення Ладижинського водосховища у 2018-2023 роках різними видами водних біоресурсів із зазначенням дат, кількості та середньої маси посадкового матеріалу.

Таким чином, факт здійснення зариблення протягом досліджуваного періоду не заперечується та підтверджується матеріалами, використаними самим ІРГЕМО.

За цих обставин предметом правової та експертної оцінки має бути не наявність чи відсутність зариблення як такого, а відповідність його фактичних обсягів, видового складу, вікових і вагових характеристик вимогам Режиму, а також правові наслідки можливого відхилення від установлених показників.

При цьому можливе неповне виконання вимог щодо зариблення саме по собі не може вважатися достатньою підставою для автоматичного визнання відповідної частини промислового вилову незаконною. 

Такий висновок потребує окремої нормативно-правової підстави та належного встановлення відповідних фактичних обставин.

3. РЕЖИМ СТРГ Є ПЕРВИННОЮ НОРМАТИВНО-ГОСПОДАРСЬКОЮ ОСНОВОЮ ОЦІНКИ

Отриманий Режим діє у період, який охоплено розрахунком ІРГЕМО, та визначає комплекс взаємопов’язаних умов господарської експлуатації водойми.

Він регулює не лише зариблення, а й:

видовий склад і запаси водних біоресурсів;

рибопродуктивність;

обсяги вилучення;

умови промислового лову;

строки заборон;

відтворювальні заходи;

меліоративні заходи;

охорону біоресурсів;

контроль стану водного середовища;

звітність користувача.

Тому оцінка виконання Режиму повинна бути комплексною, а не зводитися до одного показника зариблення.

4. РЕЖИМ ОКРЕМО ВСТАНОВЛЮЄ ЗАРИБЛЕННЯ І ОКРЕМО – ВИЛУЧЕННЯ

Режим містить конкретні вимоги щодо обсягів, видів, вікових та вагових категорій посадкового матеріалу. В окремих випадках передбачено альтернативні варіанти зариблення.

Водночас іншим пунктом Режиму встановлено допустимі обсяги вилучення водних біоресурсів за видами та роками.

Отже, у Режимі існують дві самостійні нормативно-господарські категорії:

ЗАРИБЛЕННЯ та ДОПУСТИМЕ ВИЛУЧЕННЯ.

Це має фундаментальне значення для подальшої оцінки.

5. У РЕЖИМІ НЕ ВСТАНОВЛЕНО ФОРМУЛИ «НЕДОЗАРИБЛЕННЯ = НЕЗАКОННИЙ ВИЛОВ»

У дослідженому тексті Режиму не встановлено положення, відповідно до якого неповне виконання обсягів зариблення автоматично:

пропорційно зменшує допустимий вилов;

анулює встановлений обсяг вилучення;

робить частину вилову незаконною;

перетворює розрахунковий дефіцит зариблення на конкретну кількість незаконно добутих водних біоресурсів;

створює самостійну формулу визначення шкоди.

Це не означає, що вимоги щодо зариблення можуть не виконуватися.

Можливе невиконання показника зариблення може бути самостійним порушенням Режиму, якщо воно належно встановлене.

Але правові наслідки такого порушення повинні визначатися тією нормою права, яка встановлює відповідний обов’язок і відповідальність за його порушення.

6. НЕОБХІДНО РОЗМЕЖУВАТИ П’ЯТЬ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ

Слід розмежовувати:

1. Невиконання або неповне виконання вимог щодо зариблення.
2. Розрахунковий дефіцит промислового повернення від штучного зариблення.
3. Фактичне виснаження природного запасу водних біоресурсів.
4. Перевищення встановлених Режимом допустимих обсягів промислового вилучення.
5. Незаконне добування водних біоресурсів.

Ці категорії не є тотожними.

7. РОЗРАХУНКОВИЙ ДЕФІЦИТ ПРОМИСЛОВОГО ПОВЕРНЕННЯ – ЦЕ МОДЕЛЬ, А НЕ ВСТАНОВЛЕНИЙ ФАКТ НЕЗАКОННОГО ВИЛОВУ

ІРГЕМО використовує модель розрахункового промислового повернення.

За її результатами визначена різниця між фактичним виловом та розрахованим промисловим поверненням у розмірі 28 232 кг.

Але сама величина 28 232 кг за своєю природою є результатом розрахунку.

Вона не є автоматично:

фактично встановленою масою знищених біоресурсів;

фактично встановленою масою виснаженого природного запасу;

фактично встановленою масою незаконно виловленої риби.

Для переходу від однієї категорії до іншої необхідне самостійне доказування.

8. НЕОБХІДНО ДОВЕСТИ ПРИЧИННИЙ ЗВ’ЯЗОК

Для встановлення шкоди недостатньо математичної конструкції:

ПОВИННІ БУЛИ ЗАРИБИТИ X → ЗАРИБИЛИ Y → РІЗНИЦЯ Z.

Необхідно довести, що конкретне невиконання або неповне виконання зариблення фактично стало причиною конкретної негативної зміни стану водних біоресурсів.

Для цього необхідно досліджувати, зокрема:

стан запасів у відповідні роки;

природне відтворення;

природну смертність;

промислову смертність;

вікову структуру популяцій;

фактичну рибопродуктивність;

кормову базу;

гідрологічний режим;

температурні фактори;

міграційні процеси;

результати контрольних ловів;

інші екосистемні фактори.

Без встановлення причинного зв’язку розрахунок характеризує гіпотетичний результат математичної моделі, а не обов’язково фактично встановлену шкоду.

9. ПРИРОДНЕ ВІДТВОРЕННЯ НЕ МОЖНА ВИКЛЮЧИТИ З БІОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ

Ладижинське водосховище є природно функціонуючою водною екосистемою.

Водні біоресурси формуються не лише внаслідок штучного зариблення.

На їх чисельність і біомасу впливають:

природне відтворення;

природна смертність;

вікова структура;

міграція;

кормова база;

гідрохімічні умови;

гідрологія;

міжвидові взаємодії.

Якщо стверджується фактичне виснаження запасів, воно повинно підтверджуватися оцінкою реального стану популяцій та екосистеми, а не лише арифметичним балансом «зариблення – промислове повернення – вилов».

10. ОСОБЛИВОЇ ПЕРЕВІРКИ ПОТРЕБУЄ ПЕРЕТВОРЕННЯ 28 232 КГ У КІЛЬКІСТЬ ОСОБИН

Наступний методологічний етап розрахунку ІРГЕМО полягає у перетворенні 28 232 кг у розрахункову кількість особин.

Встановлено, що 4 754 кг плітки шляхом застосування середньої маси 0,15 кг перетворено у 31 693 особини, після чого до розрахованої кількості застосовано таксу 1 564 грн, що дало 49 567 852 грн. Тобто майже половина всієї заявленої суми шкоди формується не з документально встановлених незаконно виловлених екземплярів, а через математичне перетворення розрахункової маси у модельну кількість особин.

Це потребує відповіді щонайменше на два питання:

чому використана саме середня маса статевозрілої особини?

яка норма права допускає застосування такси за одну особину до кількості особин, яка не була фактично встановлена, а реконструйована математично?

11. ТАКСА ВИЗНАЧАЄ РОЗМІР НАСЛІДКІВ, А НЕ ДОВОДИТЬ САМ ФАКТ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Постанова Кабінету Міністрів України № 1042 встановлює такси для визначення шкоди, завданої внаслідок відповідного незаконного добування, знищення або пошкодження водних біоресурсів. Отже, застосуванню такси повинно передувати встановлення юридично значущої події, до якої ця такса застосовується.

Не можна будувати логіку навпаки:

Правильна юридична послідовність інша:

ВСТАНОВЛЕНИЙ ФАКТ НЕЗАКОННОГО ДОБУВАННЯ → ВСТАНОВЛЕНА КІЛЬКІСТЬ / ОБСЯГ → НАЛЕЖНА НОРМАТИВНА МЕТОДИКА → РОЗМІР ШКОДИ.

Методика розрахунку наслідків не повинна використовуватися як заміна доказування самого правопорушення.

12. ОКРЕМА ПРОБЛЕМА – ДІЯ НОРМАТИВНИХ АКТІВ У ЧАСІ

Розрахунок охоплює 2018–2024 роки.

Водночас постанова Кабінету Міністрів України № 1042 прийнята 29 вересня 2023 року, а зміни до відповідних такс постановою № 917 — у серпні 2024 року.

Тому застосування відповідних такс до подій попередніх років не може сприйматися як самоочевидне.

Для кожного року необхідно встановити:

ЯКА НОРМАТИВНА БАЗА ДІЯЛА → КОЛИ ВИНИКЛА ВІДПОВІДНА ПОДІЯ → ЯКА МЕТОДИКА ДІЯЛА НА ЦЕЙ ЧАС → ЧОМУ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ КОНКРЕТНА ТАКСА.

13. ПОРУШЕННЯ РЕЖИМУ НЕ МОЖНА АВТОМАТИЧНО ПЕРЕВОДИТИ У КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВУ ПЛОЩИНУ

Навіть якщо буде встановлено неналежне виконання окремого положення Режиму, це ще не означає автоматичного встановлення кримінально караного незаконного рибного промислу.

Необхідно окремо встановити всі юридично значущі обставини відповідної правової кваліфікації.

Інакше виникає небезпечна конструкція:

НЕДОЗАРИБЛЕННЯ → ПОРУШЕННЯ РЕЖИМУ → НЕЗАКОННИЙ ВИЛОВ → КРИМІНАЛЬНО ЗНАЧУЩА ШКОДА.

Жоден із цих переходів не може ґрунтуватися лише на арифметичному розрахунку.

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ 2019 РОКУ – НОВА ІСТОТНА ДОКАЗОВА ОБСТАВИНА

Наданим актом державного нагляду підтверджується, що у 2019 році компетентний державний орган здійснював контроль у сфері рибного господарства.

До предмета перевірки входили питання ведення документації, промислових журналів, наявності та дотримання Режиму, використання водних біоресурсів, правил рибальства, дозволів, обліку та звітності.

За результатами перевірки прямо зафіксовано:

«відсутність порушень вимог законодавства».

Цей акт не створює абсолютної презумпції законності всієї діяльності у 2018-2024 роках.

Але його не можна ігнорувати.

Виникає важлива доказова колізія, яка потребує пояснення:

2019 РІК – ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ: ПОРУШЕНЬ НЕ ВСТАНОВЛЕНО

↓

2026 РІК – РЕТРОСПЕКТИВНИЙ РОЗРАХУНОК: 97 035 152 ГРН ШКОДИ ЗА ПЕРІОД, ЩО ЧАСТКОВО ОХОПЛЮЄ ВЖЕ ПЕРЕВІРЕНУ ДІЯЛЬНІСТЬ.

Це не обов’язково формальна юридична суперечність, оскільки предмети досліджень можуть відрізнятися.

Але це обов’язково доказова проблема, яка вимагає мотивованого узгодження.

Необхідно встановити:

ЧОМУ ЦЬОГО НЕ ВИЯВИВ ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ → ЯК САМЕ НОВА ОБСТАВИНА ВПЛИВАЄ НА СУМУ ШКОДИ.

15. ПОВЕДІНКА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ У 2018–2024 РОКАХ ТАКОЖ ПІДЛЯГАЄ ДОСЛІДЖЕННЮ

Якщо протягом відповідного періоду компетентні державні органи отримували звітність і первинні документи користувача, здійснювали контроль за виконанням Режиму та не встановлювали порушень, які стали підставою для відповідного реагування, сама по собі подальша зміна оцінки цих обставин не може бути достатньою підставою для висновку про протиправність дій користувача.

Такий висновок має ґрунтуватися на належних, допустимих і достатніх доказах конкретного порушення, його правової кваліфікації та причинного зв’язку з установленими наслідками.

До встановлення таких обставин у передбаченому законом порядку протиправність поведінки та вина користувача не можуть презюмуватися.

16. ДОКУМЕНТ ІРГЕМО НЕ МОЖЕ РОЗГЛЯДАТИСЯ ЯК САМОДОСТАТНІЙ ДОКАЗ ФАКТУ ТА РОЗМІРУ ШКОДИ

Науковий статус ІРГЕМО сам по собі не надає підготовленому ним документу наперед установленої доказової сили та не звільняє наведені у ньому висновки і розрахунки від повної перевірки їх фактичної, наукової, методологічної та нормативно-правової обґрунтованості.

Особливої перевірки потребує те, що документ ІРГЕМО фактично здійснює послідовний перехід від даних про можливе неповне виконання показників зариблення до розрахункового дефіциту промислового повернення, а надалі – до висновку про виснаження запасів, визначення маси водних біоресурсів, перерахунку цієї маси у кількість особин та формування грошової оцінки шкоди.

Кожний із зазначених переходів є самостійною фактичною, науковою та правовою тезою і потребує окремого належного обґрунтування. Наступний етап розрахунку не може вважатися доведеним лише тому, що він математично побудований на результаті попереднього етапу.

Обов’язковій перевірці підлягають:

повнота та достовірність вихідних даних;

відповідність використаних даних первинній документації;

правильність тлумачення положень Режиму;

наукова обґрунтованість застосованої методології;

походження та допустимість використаних коефіцієнтів;

урахування природного відтворення, вихідного запасу та інших біологічних факторів;

обґрунтованість визначення 28 232 кг;

правомірність перетворення розрахункової маси у модельну кількість особин;

нормативні підстави застосування відповідних такс;

причинний зв’язок між можливим порушенням Режиму та фактичною шкодою;

правильність усіх проміжних і кінцевих математичних операцій.

За відсутності належного обґрунтування хоча б однієї принципової ланки розрахункового ланцюга документ ІРГЕМО не може сам по собі бути достатньою підставою для достовірного встановлення факту незаконного добування водних біоресурсів, фактичного виснаження їх запасів та розміру заподіяної шкоди.

Особливо високі вимоги до перевірки такого документа обумовлені тим, що отриманий розрахунковим шляхом результат у 97 035 152 грн може використовуватися для обґрунтування істотних майнових та кримінально-правових наслідків.

За таких умов припущення, модельні величини та похідні розрахунки мають бути чітко відмежовані від безпосередньо встановлених фактичних даних.

Науковий розрахунок має бути повністю відтворюваним: незалежний фахівець, використовуючи ті самі первинні документи, вихідні дані, нормативні положення, коефіцієнти та методологію, повинен мати можливість послідовно перевірити кожну операцію –  від первинного показника до кінцевої суми 97 035 152 грн.

До проведення такої незалежної перевірки висновок ІРГЕМО щодо розміру шкоди доцільно розглядати як результат застосованої установою розрахункової моделі, що підлягає доказовій, науковій та правовій верифікації, а не як самодостатнє підтвердження факту та остаточного розміру шкоди.

17. НЕОБХІДНА НЕЗАЛЕЖНА НАУКОВА, ІХТІОЛОГІЧНА, ПРАВОВА ТА РОЗРАХУНКОВА ВЕРИФІКАЦІЯ

З огляду на суму 97 035 152 грн, незалежній перевірці мають підлягати окремо:

правильність визначення фактичного зариблення;

відповідність його Режиму;

застосовані коефіцієнти промислового повернення;

модель промислового повернення;

фактичні дані промислового вилову;

допустимі обсяги вилучення за Режимом;

вихідний стан запасів;

природне відтворення;

стан популяцій;

причинний зв’язок;

правомірність визначення 28 232 кг;

розподіл цієї маси за видами;

застосування середньої маси статевозрілої особини;

перетворення маси у кількість особин;

правові підстави застосування такс;

застосування нормативних актів у часі.

До завершення такої перевірки сума 97 035 152 грн повинна розглядатися як результат конкретної розрахункової моделі, а не як величина, що не потребує подальшого доказування.

18. ПРИНЦИПОВА ОЦІНКА РОЗРАХУНКОВОГО ЛАНЦЮГА

Фактична логіка розрахунку ІРГЕМО має вигляд:

МОЖЛИВЕ НЕДОЗАРИБЛЕННЯ – РОЗРАХУНКОВИЙ ДЕФІЦИТ ПРОМИСЛОВОГО ПОВЕРНЕННЯ – 28 232 КГ ФАКТИЧНЕ ВИСНАЖЕННЯ ПРИРОДНОГО ЗАПАСУ – НЕЗАКОННИЙ ВИЛОВ – РОЗПОДІЛ МАСИ ЗА ВИДАМИ – ПЕРЕТВОРЕННЯ МАСИ У МОДЕЛЬНУ КІЛЬКІСТЬ СТАТЕВОЗРІЛИХ ОСОБИН – ЗАСТОСУВАННЯ ТАКС – 97 035 152 ГРН

Саме цей причинно-наслідковий ланцюг є центральним предметом експертно-правової перевірки. Кожна його ланка повинна мати самостійне належне фактичне, наукове та нормативно-правове обґрунтування. Відсутність достатнього обґрунтування хоча б однієї з принципових ланок виключає можливість автоматичного переходу до наступної та ставить під сумнів обґрунтованість кінцевого висновку про наявність і розмір заявленої шкоди.

Тому головне юридичне питання полягає не в тому, чи правильно виконано останню арифметичну операцію множення.

Головне питання:

ЧИ ПРАВОМІРНО, НАУКОВО ОБҐРУНТОВАНО І ДОКАЗОВО СФОРМОВАНО САМ ОБ’ЄКТ, ДО ЯКОГО БУЛА ЗАСТОСОВАНА ЦЯ АРИФМЕТИКА?

19. ПЕРЕЛІК КЛЮЧОВИХ ПИТАНЬ, БЕЗ ВІДПОВІДІ НА ЯКІ СУМА ШКОДИ НЕ МОЖЕ ВВАЖАТИСЯ ОСТАТОЧНО ПЕРЕВІРЕНОЮ

Необхідно встановити:

1. Який саме обсяг зариблення був обов’язковим за кожним видом та кожним роком?
2. Яке зариблення фактично здійснено?
3. Чи правильно враховані вікові та вагові альтернативи, передбачені Режимом?
4. Якими актами підтверджене кожне зариблення?
5. Чи приймали ці акти компетентні органи держави?
6. Які допустимі обсяги вилучення встановлював Режим за кожним видом і роком?
7. Який був фактичний вилов за кожним видом і роком?
8. Чи перевищував фактичний вилов саме обсяги, установлені Режимом?
9. Яка конкретна норма права дозволяє зменшувати допустимий вилов пропорційно недозарибленню?
10. Яка норма права дозволяє прирівняти дефіцит промислового повернення до незаконного вилову?
11. Яким доказом установлено, що 28 232 кг є реально вилученим із природного запасу ресурсом?
12. Як враховано природне відтворення?
13. Як враховано вихідний запас водних біоресурсів?
14. Якими польовими іхтіологічними дослідженнями підтверджено фактичне виснаження?
15. Як встановлено причинний зв’язок між можливим недозарибленням і конкретним погіршенням стану запасів?
16. Чому 28 232 кг перераховуються саме у кількість статевозрілих особин?
17. Яка норма дозволяє застосувати такси за одну особину до модельно реконструйованої кількості особин?
18. Які нормативні акти щодо визначення шкоди діяли у кожному році 2018–2024?
19. На якій підставі положення 2023–2024 років застосовані до попередніх подій?
20. Чому перевірка державного органу 2019 року не встановила відповідного порушення?
21. Які нові первинні докази нині змінюють державну оцінку?
22. Чи видавалися приписи про недозариблення?
23. Чи здійснювалися коригування дозволених обсягів вилову через недозариблення?
24. Чи проводилася незалежна наукова верифікація розрахунку?
25. Чи може незалежний експерт повністю відтворити суму 97 035 152 грн за тими самими первинними матеріалами?

Відсутність у документі ІРГЕМО належних, перевірюваних і документально  підтверджених відповідей на наведені питання не дозволяє розглядати  сформований ним розрахунок як самодостатнє підтвердження факту, причин,  обсягу та грошового розміру заподіяної шкоди. Кожна вихідна  величина, біологічне припущення, коефіцієнт, причинно-наслідковий  перехід і нормативна підстава, використані для формування суми 97 035 152 грн, повинні мати самостійне обґрунтування та допускати незалежну перевірку.

До усунення зазначених питань і проведення такої верифікації наведена  ІРГЕМО сума має оцінюватися як результат конкретної розрахункової моделі, а не як остаточно встановлений і належно підтверджений розмір фактичної шкоди.

Науковий статус установи не може компенсувати відсутність доказового  обґрунтування окремих ланок розрахунку, а авторитет установи –  замінювати перевірюваність вихідних даних, методології та кінцевого  результату.

20. НЕОБХІДНІСТЬ ПОЕТАПНОЇ ПЕРЕВІРКИ ОБСТАВИН ЗА КОЖНИМ РОКОМ

Оцінка виконання Режиму та визначення можливої шкоди повинні здійснюватися окремо за кожним роком у межах досліджуваного періоду 2018-2024 років, а не шляхом узагальнення показників за весь семирічний період.

Для кожного року необхідно встановити, який обсяг зариблення був передбачений Режимом, яке зариблення фактично здійснено та якими первинними документами воно підтверджується. Можливе відхилення повинно визначатися з урахуванням виду водних біоресурсів, кількості посадкового матеріалу, його вікових і вагових характеристик та інших умов, установлених Режимом. Окремо необхідно зіставити допустимі за Режимом та фактичні обсяги промислового вилову за відповідний рік і вид водних біоресурсів.

При цьому мають бути враховані первинна промислова документація, звітність користувача, матеріали державного контролю, видані приписи або їх відсутність, а також інші документи, що характеризують виконання Режиму у відповідному році.

Встановлення самого факту відхилення від окремих показників Режиму ще не визначає автоматично його правових наслідків. Необхідно окремо з’ясувати, чи спричинило таке відхилення фактичне погіршення стану водних біоресурсів, чи існує причинний зв’язок між відповідними діями або бездіяльністю та встановленими наслідками, а також яка норма права визначає юридичну кваліфікацію такого порушення.

Лише після встановлення цих обставин може вирішуватися питання про наявність фактичної шкоди та, у разі її доведення, застосування відповідної методики визначення її розміру. Таким чином, розмір шкоди повинен бути кінцевим результатом послідовного встановлення і перевірки конкретних фактів та їх правової оцінки, а не вихідною величиною, під яку ретроспективно підбираються розрахункові показники.

Будь-який висновок про наявність та розмір шкоди має спиратися на сукупність належно встановлених і взаємопов’язаних обставин, а не на припущення або розрахункові величини, правове та фактичне значення яких попередньо не доведено.

21. ЗАГАЛЬНИЙ ЕКСПЕРТНО-ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК

За результатами комплексного дослідження наданих матеріалів Громадська рада при Держрибагентстві, Комітет з питань законодавства, Комітет з питань СТРГ та Комітет з питань протидії корупції вважають за необхідне зазначити наступне.

1. Матеріали ІРГЕМО є джерелом спеціальних знань та містять значний фактичний матеріал щодо зариблення і промислового вилову. Водночас сам факт наукового походження документа не усуває необхідності перевірки його вихідних даних, методології, коефіцієнтів, нормативних передумов, причинних зв’язків та математичних операцій.
2. Наявні матеріали підтверджують фактичне здійснення зариблення Ладижинського водосховища протягом досліджуваного періоду. Тому ситуація не може характеризуватися як господарська експлуатація водного об’єкта без проведення відтворювальних заходів.
3. Режим СТРГ встановлює конкретні вимоги щодо зариблення, виконання яких підлягає перевірці окремо за кожним роком, видом, віковою та ваговою категорією.
4. Одночасно Режим окремо встановлює допустимі обсяги вилучення водних біоресурсів. У дослідженому тексті Режиму не виявлено норми, за якою неповне зариблення автоматично пропорційно зменшує встановлений допустимий вилов.
5. Можливе недозариблення, дефіцит промислового повернення, фактичне виснаження запасів, перевищення установлених обсягів вилучення та незаконне добування водних біоресурсів є самостійними фактичними та юридичними категоріями, які не можуть ототожнюватися без окремого доказування кожної наступної обставини.
6. Визначені ІРГЕМО 28 232 кг є результатом розрахункової моделі. Для визнання цієї величини фактичним виснаженням запасу або незаконно виловленою масою необхідна самостійна наукова та правова аргументація.
7. Для встановлення шкоди необхідно довести причинний зв’язок між конкретним невиконанням вимоги Режиму та конкретною негативною зміною стану водних біоресурсів. Сам арифметичний дефіцит зариблення такого причинного зв’язку не встановлює.
8. Необхідно враховувати природне відтворення, вихідний запас, природну смертність, вікову структуру популяцій, кормову базу, гідрологічні та інші екосистемні фактори. Висновок про виснаження природного запасу повинен підтверджуватися даними про реальний стан популяцій.
9. Перетворення 28 232 кг у модельну кількість статевозрілих особин, а потім застосування до цієї модельної кількості такс потребує окремого нормативного та науково-методологічного обґрунтування.
10. Методика визначення шкоди не може використовуватися для доведення самого факту незаконного добування. Факт правопорушення повинен бути встановлений раніше і незалежно від розрахунку його економічних наслідків.
11. Застосування постанови Кабінету Міністрів України № 1042 та змінених у 2024 році такс до подій 2018-2024 років потребує окремої оцінки дії нормативно-правових актів у часі.
12. Навіть у разі встановлення неналежного виконання окремих положень Режиму неприпустимим є автоматичне перенесення такого господарського або регуляторного порушення у кримінально-правову площину. Для відповідної кваліфікації необхідно самостійно встановити весь комплекс юридично значущих обставин.
13. Особливе доказове значення має акт державного контролю 2019 року, за результатами якого компетентним державним органом порушень вимог законодавства не встановлено. Цей акт не виключає можливості встановлення раніше невиявленого порушення, однак вимагає належного пояснення, які саме нові первинні докази нині обумовлюють принципово іншу ретроспективну оцінку.
14. Якщо компетентні органи протягом періоду дії Режиму приймали звітність, акти зариблення, здійснювали контроль і не встановлювали відповідних порушень, ця обставина не звільняє користувача від відповідальності за реально доведене порушення, але істотно підвищує вимоги до доказовості та мотивованості ретроспективного висновку про багатомільйонну шкоду.
15. Розрахунок ІРГЕМО повинен бути повністю відтворюваним незалежними спеціалістами. Кожний його показник, коефіцієнт, біологічне припущення, нормативна підстава та математична операція повинні підлягати незалежній перевірці.
16. З огляду на масштаб визначеної суми необхідна незалежна іхтіологічна, науково-біологічна, економіко-розрахункова та правова верифікація методології і кінцевого результату.

 

22. ПІДСУМКОВИЙ ЕКСПЕРТНО-ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК

Можливе невиконання або неповне виконання окремого показника зариблення не є саме по собі достатньою фактичною, науковою чи правовою підставою для висновку про фактичне виснаження природних запасів, незаконне добування водних біоресурсів та виникнення відповідної шкоди.

Недозариблення, розрахунковий дефіцит промислового повернення, виснаження природного запасу, незаконний вилов, кількість незаконно добутих особин та грошова оцінка шкоди є різними за своєю фактичною, біологічною та правовою природою категоріями. Перехід від однієї з них до іншої не може здійснюватися автоматично: кожна відповідна обставина та причинно-наслідковий зв’язок між ними мають бути встановлені та належно обґрунтовані.

Принципово важливо, що Режим СТРГ самостійно встановлює допустимі обсяги вилучення водних біоресурсів і не містить виявленої під час проведеного аналізу норми, відповідно до якої неповне виконання показників зариблення автоматично зменшує допустимий обсяг вилову і перетворює його на незаконний вилов.

У 2019 році компетентним державним органом проводилася перевірка додержання вимог законодавства у сфері рибного господарства, за результатами якої порушень вимог законодавства не встановлено. Ця обставина не виключає можливості подальшого виявлення нових фактів або доказів, однак у такому разі мають бути чітко визначені нові первинні докази, які обґрунтовують іншу оцінку раніше перевіреної діяльності, а також їх безпосередній вплив на встановлення факту та розміру шкоди.

Величина 28 232 кг є результатом конкретної розрахункової моделі. Її подальше перетворення у кількість нібито незаконно добутих статевозрілих особин та застосування до отриманої модельної кількості відповідних такс потребують самостійного наукового, методологічного, фактичного та нормативно-правового обґрунтування.

Для встановлення фактичної шкоди необхідно довести не лише можливе відхилення від установлених показників зариблення, а й конкретні негативні зміни стану водних біоресурсів, причинний зв’язок між такими змінами та конкретними діями або бездіяльністю, юридично значущий факт незаконного добування водних біоресурсів, його обсяг, а також належну нормативно-правову підставу і методику визначення грошового розміру заподіяної шкоди.

За наявним на час підготовки цього Висновку комплексом досліджених матеріалів не встановлено достатньої сукупності взаємопов’язаних фактичних, наукових, методологічних та нормативно-правових підстав, яка дозволяла б розглядати суму 97 035 152 грн як остаточно встановлений та належно обґрунтований розмір фактично заподіяної шкоди.

Зазначена сума є результатом конкретної розрахункової моделі та потребує незалежної наукової, іхтіологічної, розрахункової і правової верифікації, а також повного дослідження первинних документів окремо за кожним роком 2018-2024 років.

Остаточна оцінка повинна ґрунтуватися не на авторитеті установи, що здійснила розрахунок, і не на презумпції правильності чи неправильності позиції будь-якої зі сторін, а на повній, послідовній та відтворюваній системі доказування, у межах якої можуть бути незалежно перевірені вихідні дані, кожний використаний коефіцієнт, біологічне припущення, причинно-наслідковий зв’язок, нормативна підстава, правова кваліфікація та кожний етап формування кінцевої суми.

До належного встановлення відповідних фактичних обставин, причинного зв’язку та правових підстав протиправність поведінки і вина конкретних осіб не можуть презюмуватися лише на підставі розрахункової моделі шкоди, яку визначило ІРГЕМО.

ЗАКЛЮЧНИЙ ВИСНОВОК

Таким чином, документ ІРГЕМО та наведений у ньому розрахунок самі по собі не утворюють завершеного доказового ланцюга, достатнього для безумовного висновку про фактичне заподіяння шкоди саме у розмірі 97 035 152 грн.

Розрахункова величина не може набути статусу встановленої шкоди лише внаслідок математичного перетворення одного модельного показника в інший. Для цього мають бути окремо і належним чином встановлені первинне порушення, його фактичні наслідки для водних біоресурсів, причинний зв’язок, факт та обсяг незаконного добування, а також нормативно допустимий спосіб визначення шкоди.

За відсутності належного підтвердження хоча б однієї з цих визначальних обставин сума 97 035 152 грн не може сама по собі розглядатися як доказ фактично заподіяної шкоди, а документ ІРГЕМО – як самодостатня підстава для такого висновку.

1. Шкода повинна бути доведена доказами.
2. Розрахунок може визначати її розмір лише після того, як належним чином доведено сам факт її заподіяння, причинний зв’язок та правові підстави відповідальності.
3. Розрахунок не може підміняти собою доказування цих обставин.