ЕКСПЕРТНО-ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК щодо науково-біологічного обґрунтування ДНУ «ІРГЕМО» стосовно проведення робіт з відтворення водних біоресурсів у Ладижинському водосховищі

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ Громадською радою при Держрибагентстві. Протокол № 33 від 03 вересня 2026 року

 

ЕКСПЕРТНО-ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК

щодо науково-біологічного обґрунтування ДНУ «ІРГЕМО» стосовно проведення робіт з відтворення водних біоресурсів у Ладижинському водосховищі

 

1. Предмет аналізу

Комітет з питань законодавства, Комітет з питань спеціального товарного рибного господарства та Комітет з питань протидії корупції Громадської ради при Держрибагентстві за участю фахівців рибного господарства України у сферах промислового рибальства, аквакультури та спеціального товарного рибного господарства здійснили комплексний експертний аналіз «Науково-біологічного обґрунтування щодо доцільності проведення робіт з відтворення риб та інших водних біоресурсів у Ладижинському водосховищі силами та засобами Благодійного фонду «МХП-ГРОМАДІ», розробленого та затвердженого ДНУ «ІРГЕМО» у 2026 році.

До підготовки експертно-правового висновку було також залучено групу юристів, які мають практичний досвід правового супроводу та аналізу відносин у сфері рибного господарства України. У процесі роботи ними надавалися фахові консультації, здійснювався аналіз застосовності норм чинного законодавства до встановлених обставин, висловлювалися правові позиції щодо статусу та юридичних наслідків НБО, чинного Режиму рибогосподарської експлуатації Ладижинського водосховища, порядку відтворення водних біоресурсів, правового статусу суб’єктів відповідної діяльності, а також питань дотримання принципів законності, доброчесності, прозорості та запобігання конфлікту інтересів. Висловлені юристами правові позиції та зауваження були опрацьовані профільними комітетами Громадської ради та враховані при формуванні відповідних положень цього експертно-правового висновку.

Комплексний характер проведеної роботи зумовив необхідність розглядати НБО не ізольовано як окремий науковий документ, а у взаємозв’язку з правовим режимом Ладижинського водосховища, чинною системою його рибогосподарської експлуатації, встановленими державою правилами відтворення та використання водних біоресурсів, а також можливими екологічними, господарськими і правовими наслідками реалізації запропонованих у ньому рішень. Саме тому кожне суттєве положення НБО оцінювалося одночасно з позицій його відповідності законодавству України та спеціальним нормативно-правовим актам у сфері рибного господарства та аквакультури, чинному Режиму рибогосподарської експлуатації Ладижинського водосховища, науково-біологічним і рибоводним вимогам, принципам збереження біорізноманіття, охорони та раціонального використання водних біоресурсів, екологічної безпеки, а також вимогам законності, доброчесності, прозорості та запобігання корупційним ризикам. Такий підхід дав змогу оцінити не лише формальну відповідність окремих положень НБО нормативним вимогам, а й правомірність, наукову обґрунтованість та потенційні наслідки запропонованої ним моделі втручання у сформовану систему рибогосподарського використання та водну екосистему Ладижинського водосховища.

За результатами проведеної роботи підготовлено експертно-правовий висновок, у якому визначено правові, науково-методичні, рибогосподарські, екологічні та процедурні аспекти зазначеного Науково-біологічного обґрунтування, а також сформульовано висновки і рекомендації щодо можливості його використання як підстави для проведення робіт з відтворення водних біоресурсів у Ладижинському водосховищі.

Встановлено, що Ладижинське водосховище має площу близько 2080 га, використовується одночасно для рибництва, промислового і комунального водопостачання, зрошення, рекреації та гідроенергетики і фактично виконує функції водойми-охолоджувача Ладижинської ТЕС.

2. Ключова юридична обставина – на водоймі вже діє Режим СТРГ

Це принципова обставина, яку саме НБО не заперечує, а прямо підтверджує.

У НБО зазначено, що на Ладижинському водосховищі діє Режим спеціального товарного рибного господарства, розроблений у 2017 році на період 01.01.2018–31.12.2027, і названо користувача – ФОП Колісніченко Л.С.

Більше того, НБО відтворює конкретні показники чинного Режиму: щорічне вселення коропа, товстолобиків, білого амура та карася і відповідні планові обсяги вилучення.

Це має фундаментальне правове значення, оскільки Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначає Режим рибогосподарської експлуатації як встановлену на відповідний строк сукупність вимог, умов і заходів, у тому числі щодо обсягів відтворення, вікових і видових характеристик водних біоресурсів, строків лову та обсягів вилучення.

Отже, паралельне НБО не може саме по собі скасувати, замінити або фактично переписати чинний Режим СТРГ.

3. Найсерйозніша суперечність – НБО створює фактично другу модель експлуатації тієї самої водойми

Чинний Режим, наведений самим ІРГЕМО, передбачає щорічне вселення загалом 645 тис. екз. молодших вікових груп або 241 тис. екз. старших груп відповідних видів.

Нове НБО пропонує зовсім іншу систему: короп – 416 тис. екз., білий амур – 145,6 тис., чорний амур – 62,4 тис., білий товстолобик – 1,664 млн, строкатий товстолобик – 832 тис., лящ, лин, сом, судак, щука, стерлядь, веслоніс та рак; загалом – близько 4,072 млн екземплярів водних біоресурсів.

Тобто йдеться не про невелике благодійне зариблення в межах чинної системи, а про пропозицію іншої видової структури, іншої щільності вселення та іншої моделі формування іхтіоценозу.

Це потребує окремої правової оцінки Держрибагентства щодо сумісності з чинним Режимом СТРГ.

4. Особливо проблемним є спосіб обґрунтування обсягів вселення

На сторінках 75-78 НБО прямо зазначено, що норми визначалися за рекомендаціями для «полікультурного пасовищного рибництва», а потім були зменшені через велику площу водойми та пов’язані з нею «матеріально-фінансові витрати».

Це методологічно вразливе місце.

Економічна доступність заходу може впливати на вибір способу його реалізації, але не повинна підміняти біологічне визначення екологічно обґрунтованої місткості водойми, допустимої щільності вселення та видового складу.

Інакше виникає логічне питання: що саме визначає рекомендовану кількість риби – екосистема Ладижинського водосховища чи фінансові можливості замовника?

5. Недостатність сучасних іхтіологічних досліджень та відсутність належної наукової доказової бази для масштабного втручання у водну екосистему

НБО містить відомості про проведення 29-30 вересня 2025 року експедиційних досліджень на дев’яти точках Ладижинського водосховища, зокрема про відбір гідрохімічних і гідробіологічних проб. Водночас сам факт проведення окремих польових робіт не є достатнім підтвердженням комплексного сучасного дослідження стану іхтіофауни, необхідного для наукового обґрунтування настільки масштабного та довгострокового втручання у структуру водних біоресурсів.

Характеристика видового, чисельного, вікового та промислового складу іхтіофауни у значній частині НБО ґрунтується на матеріалах 2009-2013 років та публікаціях 20142015 років, тобто на інформації, яка не може автоматично характеризувати фактичний стан іхтіоценозу у 2025-2026 роках. Більше того, при характеристиці окремих змін автори використовують відомості «зі слів рибалок-любителів», а щодо можливого перебування у водосховищі окремих видів Червоної книги України застосовують припущення, що такі види «ймовірно можуть бути присутні». Саме НБО одночасно визнає наявність у басейні потенційно охоронюваних видів, не встановлюючи належним чином їх фактичну присутність або відсутність у межах водосховища.

Такі формулювання можуть бути допустимими для оглядової наукової роботи або постановки завдань для подальших досліджень, але вони не можуть підміняти належну доказову базу документа, на підставі якого пропонується щорічне масштабне вселення водних біоресурсів та фактичне цілеспрямоване переформування структури іхтіоценозу природного водного об’єкта комплексного призначення.

Особливої уваги потребує масштаб запропонованого втручання. НБО рекомендує щорічне вселення близько 4,072 млн екземплярів водних біоресурсів, у тому числі коропа, білого і чорного амура, білого та строкатого товстолобиків, ляща, лина, сома, судака, щуки, стерляді, веслоноса та річкового рака, із прогнозованою загальною рибопродуктивністю 710 кг/га. При цьому саме НБО визнає, що чинним Режимом СТРГ передбачена істотно інша структура та значно менші обсяги вселення.

Отже, йдеться не про звичайне разове зариблення, а про потенційно системне антропогенне втручання у сформовану водну екосистему, наслідками якого можуть бути зміна міжвидових і трофічних зв’язків, конкуренція за кормову базу, вплив на природне відтворення аборигенних видів, зміна структури іхтіоценозу та створення додаткових ризиків для біорізноманіття.

За таких обставин вимоги природоохоронного та рибогосподарського законодавства мають розглядатися не як формальна процедура, а як обов’язкова правова передумова будь-якого вселення водних біоресурсів.

Відповідно, до прийняття рішень щодо такого втручання повинні бути належно встановлені сучасний стан водних біоресурсів, екологічні характеристики водойми, наявність охоронюваних видів, стан природного відтворення, кормова база, допустиме біологічне навантаження, сумісність запропонованих об’єктів вселення з аборигенною іхтіофауною та відповідність запланованих заходів чинному Режиму рибогосподарської експлуатації.

Особливо показовим є те, що саме НБО фактично визнає недостатність проведених досліджень: при визначенні конкретних місць випуску молоді автори прямо зазначають, що для цього необхідне проведення комплексних польових досліджень щодо оцінки всіх можливих районів.

Таким чином, документ пропонує масштабні кількісні показники зариблення всієї водойми і в той же час визнає необхідність додаткових польових досліджень навіть для визначення конкретних місць випуску.

За таких умов використання НБО як достатньої наукової підстави для погодження або здійснення запропонованого масштабного вселення водних біоресурсів є передчасним. 

До проведення повноцінних сучасних натурних іхтіологічних, гідробіологічних та екологічних досліджень, перевірки вихідних даних, оцінки можливого впливу запропонованого видового складу та обсягів вселення на аборигенну іхтіофауну і біорізноманіття, а також встановлення повної відповідності запланованих заходів чинному законодавству та Режиму СТРГ таке НБО не повинно розглядатися як самодостатня підстава для проведення відповідних робіт.

Масштаб господарського втручання у природну водну екосистему не може визначатися припущеннями, застарілими відомостями або економічною доцільністю замовника. Він повинен ґрунтуватися на актуальних, відтворюваних і належно документованих наукових даних та здійснюватися виключно в межах і у спосіб, установлених законодавством України.

6. Особливої перевірки потребують стерлядь, веслоніс та інші запропоновані об’єкти

НБО пропонує, серед іншого, щорічне вселення 145,6 тис. стерляді та 104 тис. веслоноса, а також чорного амура, щуки, судака і річкового рака.

За Законом «Про аквакультуру» інтродукція, акліматизація та реакліматизація повинні здійснюватися із недопущенням негативного впливу на аборигенні популяції, середовище їх існування, міграційні шляхи та умови розмноження.

Тому щодо кожного такого виду необхідно встановити його правовий статус, походження посадкового матеріалу, статус виду для конкретної водойми, ветеринарно-санітарні умови, ризики для аборигенної іхтіофауни та правові підстави відповідного виду вселення.

7. НБО не створює для Благодійного фонду «МХП-ГРОМАДІ» права на здійснення рибогосподарської діяльності та не може підміняти встановлений законом порядок відтворення водних біоресурсів

Порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 серпня 2022 року № 622, установлює спеціальну процедуру організації та проведення робіт із відтворення водних біоресурсів. Саме вселення водних біоресурсів нормативно визначене як діяльність з їх відтворення у рибогосподарських водних об’єктах, що здійснюється з метою відновлення природних популяцій, поповнення запасів, збільшення рибопродуктивності та збереження біорізноманіття.

Водночас стаття 41 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» прямо встановлює, що штучне відтворення водних біоресурсів здійснюють суб’єкти рибного господарства шляхом розведення, вселення та переселення водних біоресурсів для здійснення рибогосподарської діяльності. Рибогосподарська діяльність, своєю чергою, законодавчо визначена як діяльність юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, пов’язана, зокрема, з вивченням, охороною, відтворенням та спеціальним використанням водних біоресурсів.

Отже, факт фінансування придбання рибопосадкового матеріалу, оплати наукового обґрунтування або благодійної участі у природоохоронному заході сам по собі не породжує права здійснювати рибогосподарську діяльність, не надає статусу користувача водних біоресурсів і не створює права самостійно визначати видовий склад, обсяги, строки та режим їх вселення.

Особливо важливо, що на Ладижинському водосховищі на момент підготовки НБО вже діє затверджений Режим рибогосподарської експлуатації на 2018-2027 роки, що прямо визнається самим НБО; у ньому визначені користувач, об’єкти промислу та конкретні щорічні показники вселення водних біоресурсів.

Режим рибогосподарської експлуатації відповідно до законодавства є не рекомендаційним науковим документом, а встановленою на відповідний строк сукупністю вимог, умов і заходів, яка охоплює обсяги відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строки лову, знаряддя лову, обсяги вилучення та ощадливе використання водних біоресурсів.

Саме тому наявність чинного Режиму має принципове юридичне значення: нове НБО не може своїм змістом самостійно змінити встановлені Режимом обсяги та видовий склад відтворення, замінити визначеного користувача, створити паралельну систему рибогосподарської експлуатації або надати іншій юридичній особі право фактичного господарювання на водосховищі. Більше того, нове НБО пропонує щорічне вселення близько 4,072 млн екземплярів ВБР із суттєво розширеним видовим складом, тоді як чинний Режим, наведений самим ІРГЕМО, встановлює інші обсяги та іншу структуру вселення.

Таким чином, виникає не просто питання про проведення окремого благодійного зариблення. Фактично запропоновано паралельну модель формування нової полікультури водних біоресурсів на тому самому водному об’єкті, на якому вже діє затверджений державою спеціальний режим рибогосподарської експлуатації.

Особливого правового значення набуває і формулювання самого НБО про те, що для Ладижинського водосховища необхідне створення «відповідного суб’єкта господарювання», а далі автори стверджують, що «у будь-якої водойми має бути конкретний реальний господар, а не взагалі увесь народ». У контексті того, що чинний користувач і чинний Режим СТРГ уже існують, такі положення виходять за межі суто біологічного обґрунтування необхідності зариблення та потребують окремої правової оцінки.

Наукова установа в межах НБО не уповноважена визначати необхідність появи нового «господаря» водного об’єкта, встановлювати право користування водосховищем або створювати юридичні передумови для заміни існуючого користувача.

Отже, НБО за своєю юридичною природою не є і не може бути правовстановлюючим документом. Воно не надає Благодійному фонду «МХП-ГРОМАДІ» чи будь-якій пов’язаній або третій особі права користування Ладижинським водосховищем, права спеціального використання його водних біоресурсів, права здійснення СТРГ, права на промислове вилучення вселених ВБР або права на одержання майнового чи господарського контролю над водним об’єктом.

Фінансування вселення також не може породжувати для фінансуючої особи будь-яких виключних прав на вселені водні біоресурси, майбутній промисловий запас чи сам водний об’єкт поза прямо передбаченими законом процедурами.

Тому будь-яка спроба використати зазначене НБО не лише для проведення конкретного заходу з відтворення, а як передумову зміни фактичного користувача, створення нового суб’єкта господарювання, встановлення контролю над рибогосподарською експлуатацією водосховища або формування паралельної чинному Режиму системи господарювання повинна отримати окрему правову оцінку компетентних державних органів.

Висновок за пунктом 7

До встановлення належного виконавця робіт, його правового статусу, законних підстав проведення відтворення, відповідності запланованих обсягів і видового складу вселення чинному Режиму рибогосподарської експлуатації та виконання всіх процедур Порядку № 622 використання НБО як достатньої підстави для здійснення запропонованого масштабного вселення водних біоресурсів у Ладижинське водосховище є юридично необґрунтованим.

НБО не створює і не може створювати жодних самостійних прав на водний об’єкт, його водні біоресурси або здійснення рибогосподарської діяльності.

8. Формула про «конкретного реального господаря» є юридично некоректною

Найбільш тривожний фрагмент знаходиться у висновках самого ІРГЕМО:

«У будь якої водойми має бути конкретний реальний господар, а не взагалі увесь народ».

Саме так сформульовано в документі.

Це не правова категорія.

Водний об’єкт, водні біоресурси, право спеціального використання водних біоресурсів, право водокористування, оренда водного об’єкта та господарська діяльність – різні правові інститути.

Особливо важливо, що Водний кодекс не допускає передачу в оренду для рибогосподарських потреб водосховищ комплексного призначення. Водночас Закон «Про аквакультуру» передбачає окремі механізми користування рибогосподарськими водними об’єктами/їх частинами.

Тому НБО не може бути юридичною підставою для появи у Ладижинського водосховища якогось нового «господаря».

9. Щодо «пасовищного рибництва»

У висновках НБО, проведеного ДНУ «ІРГЕМО» у 2026 році, Ладижинське водосховище прямо названо водоймою комплексного призначення і одночасно – водоймою «для пасовищного рибництва». Але юридично точніше не писати, що «пасовищне рибництво прямо заборонено» взагалі.

Закон України «Про аквакультуру» визнає випасну аквакультуру як окрему форму товарної аквакультури. Проблема в іншому: здійснення товарної аквакультури потребує належної правової підстави користування водним об’єктом, тоді як водосховище комплексного призначення не може бути просто передане цілком в оренду для рибогосподарських потреб.

Крім того, відтворення водних біоресурсів за Порядком № 622 та товарна випасна аквакультура – не тотожні правові режими. Саме змішування цих категорій у НБО створює серйозну правову невизначеність.

10. Пропоновані НБО рибогосподарські меліоративні заходи не узгоджені з правовою природою чинного Режиму СТРГ та встановленим порядком відтворення водних біоресурсів

НБО передбачає не лише окреме вселення водних біоресурсів, а фактично формування комплексної системи рибогосподарської меліорації Ладижинського водосховища, що включає біологічне регулювання водної рослинності, використання риб-меліораторів, цілеспрямоване формування видового складу іхтіоценозу, підвищення його продуктивності та інші заходи, здатні істотно впливати на структуру і функціонування водної екосистеми.

При правовій оцінці цих положень принципово важливо не ототожнювати різні правові режими господарської діяльності – аквакультуру та спеціальне товарне рибне господарство (СТРГ).

Рибогосподарська меліорація системно врегульована статтею 18 Закону України «Про аквакультуру». Закон визначає її метою цілеспрямоване підвищення біологічної продуктивності водних об’єктів, поліпшення умов існування об’єктів аквакультури, поліпшення їх кількісних та якісних характеристик і регулювання чисельності малоцінних для товарного виробництва гідробіонтів. До напрямів такої меліорації Закон відносить, зокрема, видалення зайвої водної рослинності, вселення об’єктів аквакультури, створення штучних донних ландшафтів, вилучення хижих і малоцінних видів та інші передбачені законом заходи.

Це має істотне значення для правової кваліфікації запропонованої НБО моделі. Закон України «Про аквакультуру» визначає аквакультуру як сільськогосподарську діяльність зі штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах. Окремо законодавство визначає випасну аквакультуру як екстенсивне вирощування об’єктів аквакультури шляхом вселення різновікових груп гідробіонтів, одержаних в умовах аквакультури, у рибогосподарські водні об’єкти для підвищення ефективності використання їх біопродукційного потенціалу.

Водночас СТРГ має іншу правову конструкцію. Режим рибогосподарської експлуатації визначає на встановлений строк сукупність вимог, умов та заходів щодо відтворення водних біоресурсів, їх вікових і видових характеристик, строків і засобів лову, обсягів вилучення та ощадливого використання туводних видів.

Отже, наявність у законодавстві інструментів рибогосподарської меліорації не означає можливості довільного перенесення моделі аквакультури на водний об’єкт, який уже експлуатується відповідно до чинного Режиму СТРГ, або фактичної зміни через окреме НБО встановлених цим Режимом параметрів відтворення та використання водних біоресурсів.

СТРГ та право користування водним об’єктом

Окремо необхідно принципово розмежувати право спеціального використання водних біоресурсів у межах СТРГ та право користування самим водним об’єктом як об’єктом водного фонду.

Режим СТРГ регулює рибогосподарську експлуатацію та спеціальне використання водних біоресурсів. Він не повинен автоматично ототожнюватися з договором оренди водного об’єкта і сам по собі не може підміняти правовстановлюючі механізми користування водним об’єктом, якщо такі необхідні для іншого виду господарської діяльності.

Це особливо важливо у даному випадку. Якщо запропонована НБО діяльність за своїм фактичним змістом набуває ознак випасної аквакультури або іншої діяльності у сфері аквакультури, правові підстави такої діяльності повинні визначатися відповідно до спеціального законодавства про аквакультуру, а не створюватися шляхом розширеного тлумачення чинного Режиму СТРГ або самого НБО. І навпаки: якщо заплановані заходи здійснюються саме в межах чинного СТРГ, вони мають відповідати параметрам чинного Режиму та не можуть довільно трансформувати його в іншу господарську модель.

Таким чином, правова конструкція повинна бути однозначною:

або діяльність здійснюється в межах СТРГ – і тоді вона підпорядковується чинному Режиму рибогосподарської експлуатації; або йдеться про діяльність у сфері аквакультури – і тоді мають бути наявні передбачені законодавством правові підстави саме для такого виду діяльності.

Саме НБО не може бути юридичним механізмом переходу від одного правового режиму до іншого.

Вселення водних біоресурсів може здійснювати не будь-яка особа

Другим принциповим питанням є суб’єктний склад відносин з відтворення водних біоресурсів.

Порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 серпня 2022 року № 622, установлює спеціальні організаційні та процедурні вимоги до здійснення робіт з відтворення водних біоресурсів, у тому числі в рибогосподарських водних об’єктах, що експлуатуються в режимі рибогосподарської експлуатації. Отже, наявність чинного Режиму рибогосподарської експлуатації Ладижинського водосховища не виключає застосування Порядку № 622 до проведення передбачених ним робіт з відтворення водних біоресурсів.

Навпаки, реалізація таких заходів повинна здійснюватися виключно з одночасним дотриманням вимог чинного Режиму та встановленої Порядком № 622 процедури – у межах предмета регулювання кожного з цих нормативних механізмів.

При цьому Порядок № 622 використовує спеціальне поняття «виконавець відтворення» та пов’язує можливість безпосереднього здійснення робіт з відтворення водних біоресурсів із наявністю у відповідної особи визначеного нормативним актом правового статусу – суб’єкта рибного господарства (а у спеціально передбачених випадках щодо територій та об’єктів природно-заповідного фонду – відповідного підприємства, установи чи організації).

Благодійна організація «Благодійний фонд «МХП-ГРОМАДІ» за своєю організаційно-правовою формою є благодійною організацією; за доступними реєстровими відомостями її основним видом діяльності є надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання.  Сам по собі такий статус, так само як фінансування придбання рибопосадкового матеріалу, замовлення НБО чи матеріальне забезпечення відповідних заходів, не підтверджує наявності у Фонду статусу суб’єкта рибного господарства та, відповідно, належного виконавця відтворення у розумінні Порядку № 622.

Відтак, якщо НБО передбачає проведення робіт саме «силами та засобами Благодійного фонду «МХП-ГРОМАДІ», до їх погодження та початку має бути документально встановлено, хто саме юридично виступатиме виконавцем відтворення та на підставі яких документів ця особа відповідає встановленим Порядком № 622 вимогам. За відсутності підтвердження такого статусу Благодійний фонд не може розглядатися як належний виконавець відтворення лише на підставі самого НБО, факту його фінансування або готовності забезпечити проведення зариблення.

Отже, фінансування робіт та право на їх безпосереднє виконання не є тотожними правовими категоріями: благодійна участь може забезпечувати фінансування відповідних заходів, однак не підміняє встановлених законодавством вимог до суб’єкта, уповноваженого здійснювати відтворення водних біоресурсів.

Отже, право фактично проводити роботи з відтворення не виникає у будь-якої юридичної або фізичної особи лише внаслідок її готовності профінансувати закупівлю рибопосадкового матеріалу, оплатити НБО або організаційно забезпечити зариблення.

Фінансування та виконання робіт – юридично різні категорії.

Особа може виступати джерелом фінансування відповідних заходів у межах закону, але це не означає автоматичного набуття нею статусу виконавця відтворення, якщо вона не відповідає критеріям, установленим Порядком № 622.

Більше того, Порядок покладає саме на виконавця відтворення конкретні обов’язки: забезпечення організаційних і технічних робіт, облік об’єктів відтворення під контролем Комісії, оформлення відповідних актів і ведення журналу обліку проведених робіт.

Тому перед погодженням запропонованого НБО вселення має бути однозначно та документально встановлено, хто саме виступає виконавцем відтворення, чи має ця особа статус суб’єкта рибного господарства у значенні відповідного законодавства та чи виконуються всі інші процедурні вимоги Порядку № 622. Сам факт згадування Благодійного фонду «МХП-ГРОМАДІ» у назві НБО як суб’єкта, «силами та засобами» якого передбачається проведення робіт, не може підмінити встановлення його правового статусу відповідно до Порядку № 622.

Якщо передбачається, що Фонд лише фінансує відповідні заходи, у документах повинні бути чітко розмежовані фінансуюча сторона та належний виконавець відтворення.

А у випадку, коли передбачається, що Фонд самостійно здійснюватиме роботи з відтворення, має бути попередньо встановлена наявність у нього саме того правового статусу, який вимагає Порядок № 622, та виконання ним усіх установлених цим Порядком процедур.

Суперечність із чинним Режимом

НБО при цьому не обмежується заходами, тотожними передбаченим чинним Режимом. Воно формує власну систему меліоративних заходів та модель управління іхтіоценозом, передбачаючи значно ширший видовий склад, істотно більші обсяги вселення та орієнтацію на формування високопродуктивного керованого іхтіоценозу.

Саме тут виникає ключова правова проблема: науково-біологічне обґрунтування не може саме по собі змінювати чинний Режим рибогосподарської експлуатації.

Більше того, нормативна конструкція СТРГ передбачає спеціальну процедуру внесення змін і доповнень до чинного Режиму. Отже, якщо НБО фактично обґрунтовує інші обсяги, видовий склад або принципи господарського використання водних біоресурсів, такі пропозиції не можуть реалізовуватися шляхом простого існування нового НБО поза встановленою процедурою зміни Режиму. Особливо показовим є використання самим НБО рекомендацій для полікультурного пасовищного рибництва. Випасна аквакультура має власне законодавче визначення.

Тому використання її технологічної та біопродукційної логіки для обґрунтування принципово нових параметрів експлуатації водойми, яка вже функціонує за Режимом СТРГ, потребує не просто біологічного пояснення, а чіткої правової кваліфікації того, який саме вид господарської діяльності фактично пропонується здійснювати.

Для Ладижинського водосховища як водного об’єкта комплексного призначення така невизначеність є принциповою. Не може одночасно існувати ситуація, за якої чинний Режим визначає одну модель відтворення та використання ВБР, а окреме НБО фактично створює іншу модель із власним видовим складом, обсягами вселення, меліоративними завданнями та потенційно іншим суб’єктом їх реалізації – без попереднього правового врегулювання співвідношення цих моделей.

Висновок за пунктом 10

Запропоновані НБО заходи не можуть оцінюватися лише як сукупність технічних операцій із зариблення та рибогосподарської меліорації. За своїм змістом вони містять ознаки формування окремої моделі керованого використання біопродукційного потенціалу Ладижинського водосховища, окремі елементи якої нормативно притаманні сфері аквакультури, тоді як на водосховищі вже діє інший спеціальний правовий механізм – Режим рибогосподарської експлуатації СТРГ. НБО саме по собі не може змінити правову природу здійснюваної діяльності, замінити процедуру внесення змін до чинного Режиму, створити правові підстави для ведення аквакультури або надати будь-якій особі статус виконавця відтворення.

Відповідно, до початку будь-яких запропонованих НБО робіт необхідно юридично визначити вид господарської діяльності, у межах якої вони здійснюватимуться; встановити її правові підстави; забезпечити відповідність чинному Режиму СТРГ або у встановленому порядку вирішити питання щодо його зміни; а також документально встановити належного виконавця відтворення, який відповідає вимогам Порядку № 622.

До виконання зазначених умов запропоновані НБО меліоративні заходи та масштабне вселення водних біоресурсів не повинні використовуватися як самостійна підстава для зміни структури іхтіоценозу, обсягів і видового складу відтворення ВБР, фактичного переходу до моделі випасної аквакультури або створення паралельної чинному Режиму системи рибогосподарського управління Ладижинським водосховищем.

11. Екологічна обґрунтованість НБО потребує незалежної перевірки

НБО фактично пропонує перейти до керованого формування високопродуктивного іхтіоценозу та заявляє потенційну рибопродуктивність 710 кг/га.

При цьому в самому НБО наведена рибопродуктивність за чинним Режимом на рівні близько 154,7 кг/га.

Різниця приблизно у 4,6 раза є настільки істотною, що вона потребує окремої незалежної наукової верифікації.

Особливо з огляду на те, що водосховище одночасно є водоймою-охолоджувачем, має нестабільний гідрологічний і температурний режим та використовується для багатьох інших суспільно значущих потреб.

12. Антикорупційні ризики, економічна аномальність вартості НБО та необхідність перевірки обставин його замовлення, фінансування і виконання

Обставини замовлення, фінансування, підготовки та використання Науково-біологічного обґрунтування потребують окремої оцінки з позицій принципів доброчесності, прозорості, запобігання конфлікту інтересів та недопущення використання наукової установи для легітимації заздалегідь визначених приватних господарських інтересів.

За наявними матеріалами, вартість робіт з розроблення НБО становила 4 200 грн. Ця обставина сама по собі не доводить наявності корупційного або іншого правопорушення. Водночас вона об’єктивно потребує перевірки з огляду на заявлений самим НБО обсяг виконаних робіт та значення сформульованих рекомендацій.

Йдеться про документ обсягом понад 100 сторінок, для підготовки якого повідомляється про проведення експедиційних досліджень Ладижинського водосховища, відбір гідрохімічних та гідробіологічних проб, опрацювання значного масиву наукової літератури та архівних матеріалів, здійснення розрахунків обсягів відтворення, визначення видового складу об’єктів вселення, розроблення рекомендацій щодо рибогосподарської меліорації та підготовку підсумкових наукових висновків.

При цьому результатом роботи стали рекомендації щодо щорічного вселення близько 4,072 млн екземплярів водних біоресурсів та досягнення потенційної рибопродуктивності до 710 кг/га на водосховищі площею 2080 га.

Таким чином, виникає об’єктивна невідповідність між заявленим масштабом науково-дослідної роботи, її потенційними господарськими та екологічними наслідками і зазначеною вартістю її виконання.

Зазначена невідповідність не дає підстав без установлених компетентними органами фактів стверджувати про вчинення конкретного корупційного правопорушення. Однак вона є достатньою підставою для постановки питання про реальність ціни договору, фактичний обсяг виконаних і оплачених робіт, джерела покриття фактичних витрат та можливу наявність інших форм фінансування чи матеріального забезпечення виконання НБО.

Особливої уваги потребує встановлення того, за рахунок яких коштів фактично забезпечувалися виїзд на Ладижинське водосховище, транспортні витрати, відрядження наукових працівників, відбір та дослідження проб, використання обладнання, камеральне опрацювання матеріалів, виконання розрахунків, оплата праці залучених фахівців, адміністративні витрати установи, підготовка самого документа та податки.

Якщо частина таких витрат не була включена до вартості договору у 4 200 грн, має бути встановлено, ким саме, на якій правовій підставі та з яких джерел вони фактично фінансувалися або компенсувалися.

Це питання набуває додаткового значення з огляду на те, що результат НБО потенційно може мати господарську цінність для заінтересованих суб’єктів: документ обґрунтовує багатомільйонне щорічне зариблення, іншу структуру іхтіоценозу, рибогосподарську меліорацію та необхідність створення «відповідного суб’єкта господарювання», а у висновках містить тезу про необхідність для водойми «конкретного реального господаря».

Саме поєднання цих обставин, а не окремо взята ціна договору, формує предмет для поглибленої перевірки:

надзвичайно низька заявлена вартість роботи у співвідношенні з її задекларованим обсягом;

участь Благодійного фонду «МХП-ГРОМАДІ» в ініціюванні та забезпеченні підготовки НБО, положення якого передбачають реалізацію масштабних рибогосподарських заходів за участю цього ж приватного суб’єкта;

існування на водоймі чинного Режиму СТРГ та чинного користувача;

формування НБО істотно іншої моделі зариблення та рибогосподарського використання;

рекомендація створення «відповідного суб’єкта господарювання»;

теза про необхідність «конкретного реального господаря» водойми;

потенційно значні господарські наслідки реалізації запропонованої моделі.

За таких обставин перевірці повинні підлягати договір на розроблення НБО, технічне завдання, кошторис і калькуляція вартості робіт, акти приймання-передачі, платіжні документи, документи щодо відряджень, первинні матеріали експедиції, лабораторні протоколи, журнали відбору проб, документи щодо використання транспорту та обладнання, склад фактичних виконавців, джерела фінансування витрат, а також службові та інші зв’язки між замовником, платником, виконавцем та особами, заінтересованими у подальшому використанні результатів НБО.

Окремо має бути встановлено, чи не існувало реального або потенційного конфлікту інтересів у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», а також чи не отримували посадові або інші причетні особи будь-яких не передбачених договором матеріальних чи нематеріальних переваг. Водночас остаточна кваліфікація таких обставин – це компетенція уповноважених державних органів.

Висновок за пунктом 12

Вартість НБО у розмірі 4 200 грн не може сама по собі розглядатися як доказ корупційного правопорушення. Водночас очевидна диспропорція між зазначеною вартістю та задекларованими масштабом, складністю й обсягом науково-дослідних робіт, у сукупності з характером запропонованих НБО господарських рішень та їх потенційними наслідками для режиму використання Ладижинського водосховища, утворює обґрунтовані індикатори ризику, які потребують документальної перевірки компетентними органами.

До завершення такої перевірки НБО не повинно використовуватися як доказ відсутності конфлікту інтересів, незалежності наукової оцінки або належної доброчесності процедури його підготовки; так само сам факт існування НБО не усуває необхідності перевірки законності подальших рішень, які можуть прийматися з посиланням на нього.

Особливої уваги потребує встановлення фактичної економічної структури виконання НБО: ким і за рахунок яких джерел фінансувалися експедиційний виїзд, транспортні та відряджувальні витрати, відбір і дослідження проб, використання обладнання, оплата праці наукових працівників, камеральне опрацювання матеріалів та підготовка документа.

У разі встановлення, що істотна частина фактичних витрат на проведення досліджень, оплату праці, транспортне, лабораторне, матеріально-технічне чи інше забезпечення здійснювалася за рахунок третіх осіб або суб’єктів, потенційно заінтересованих у практичній реалізації сформульованих НБО рекомендацій, такі обставини підлягають окремій правовій оцінці щодо їх належного документального оформлення, повноти розкриття джерел фінансування, можливого впливу на незалежність наукової оцінки та наявності або відсутності реального чи потенційного конфлікту інтересів.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

За результатами комплексного експертно-правового, рибогосподарського, науково-біологічного, екологічного та антикорупційного аналізу «Науково-біологічного обґрунтування щодо доцільності проведення робіт з відтворення риб та інших водних біологічних ресурсів у Ладижинському водосховищі силами та засобами Благодійного фонду «МХП-ГРОМАДІ», розробленого та затвердженого ДНУ «ІРГЕМО» у 2026 році, встановлено сукупність істотних правових, процедурних, науково-методичних, рибогосподарських, екологічних та доброчеснісних ризиків, які не дозволяють розглядати зазначене НБО у його наявному вигляді як достатню та самодостатню підставу для практичної реалізації запропонованої ним моделі відтворення водних біоресурсів у Ладижинському водосховищі.

Проведений аналіз свідчить, що за своїм змістом НБО виходить далеко за межі обґрунтування окремого благодійного заходу із зариблення водойми. Запропоновані видовий склад і масштаби вселення, використання риб-меліораторів, формування високопродуктивного керованого іхтіоценозу, комплекс рибогосподарських меліоративних заходів та організаційні положення у своїй сукупності містять ознаки формування окремої моделі управління біопродукційним потенціалом та рибогосподарського використання Ладижинського водосховища, параметри якої істотно відрізняються від установлених чинним Режимом рибогосподарської експлуатації.

Особливого правового значення набуває те, що саме НБО визнає наявність на Ладижинському водосховищі чинного Режиму рибогосподарської експлуатації на період з 01.01.2018 до 31.12.2027, визначеного користувача та встановлених Режимом параметрів відтворення і використання водних біоресурсів.

За таких обставин науково-біологічне обґрунтування саме по собі не може скасувати, замінити або змінити чинний Режим рибогосподарської експлуатації, створити паралельну систему управління водними біоресурсами, змінити визначеного користувача, надати іншій особі право спеціального використання водних біоресурсів або породити будь-які права на господарське використання водосховища поза процедурами, встановленими законодавством України.

Особливо істотною є масштабна невідповідність запропонованих НБО параметрів вселення показникам чинного Режиму. Як установлено проведеним аналізом, при передбаченому чинним Режимом щорічному вселенні загалом 645 тис. екземплярів молодших вікових груп або 241 тис. екземплярів старших вікових груп відповідних видів НБО пропонує щорічне вселення близько 4,072 млн екземплярів водних біоресурсів, одночасно істотно розширюючи їх видовий склад.

Така відмінність має не лише кількісний характер. Йдеться про потенційне цілеспрямоване переформування структури іхтіоценозу водосховища, включаючи використання нових об’єктів вселення, риб-меліораторів, хижих видів, стерляді, веслоноса та інших водних біоресурсів.

За масштабом можливого впливу на екосистему такі заходи потребують самостійної, сучасної та належно верифікованої наукової доказової бази, а також безумовного дотримання встановлених законом процедур.

Водночас проведеним аналізом встановлено недостатність актуальної наукової доказової бази, співмірної із масштабом запропонованого втручання. При характеристиці сучасного стану іхтіофауни використовуються матеріали попередніх років, окремі відомості, отримані «зі слів рибалок-любителів», припущення щодо можливої присутності охоронюваних видів, а саме НБО визнає необхідність додаткових комплексних польових досліджень навіть для визначення місць випуску молоді.

Масштабне втручання у водну екосистему не може ґрунтуватися на припущеннях, фрагментарних або недостатньо актуалізованих відомостях. Обсяг наукової доказової бази повинен бути співмірним із масштабом потенційного впливу на водну екосистему та водні біоресурси.

Правова кваліфікація запропонованої моделі

Окремого принципового значення набуває правова природа запропонованих НБО рибогосподарських меліоративних заходів. Законодавство про аквакультуру нормативно регулює рибогосподарську меліорацію у системі заходів, спрямованих, зокрема, на підвищення біологічної продуктивності водних об’єктів, поліпшення умов існування об’єктів аквакультури та регулювання відповідних біологічних процесів. Водночас спеціальне товарне рибне господарство функціонує на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації, який визначає іншу правову конструкцію використання водних біоресурсів.

Тому СТРГ та аквакультура не можуть розглядатися як взаємозамінні правові режими, а науково-біологічне обґрунтування не може використовуватися як інструмент фактичного переходу від одного виду господарської діяльності до іншого без установлених законодавством правових підстав.

Якщо запропоновані НБО заходи здійснюються в межах чинного СТРГ, вони повинні відповідати встановленому Режиму рибогосподарської експлуатації та передбаченим законодавством процедурам його зміни.

Якщо ж сукупність запропонованих заходів за своїм фактичним змістом набуває ознак випасної аквакультури або іншої діяльності у сфері аквакультури, правові підстави такої діяльності мають визначатися відповідно до законодавства про аквакультуру, а не створюватися шляхом розширеного тлумачення чинного Режиму СТРГ або самого НБО.

Отже, до реалізації запропонованих заходів має бути однозначно визначено юридичну природу діяльності, яку фактично передбачається здійснювати на Ладижинському водосховищі. Правова невизначеність щодо цього питання є істотною, оскільки безпосередньо впливає на визначення належного суб’єкта діяльності, процедур її здійснення, механізмів державного контролю та правових наслідків.

Виконавець відтворення та статус Благодійного фонду

Самостійною істотною обставиною є суб’єктний склад запланованих робіт з відтворення водних біоресурсів.

Порядок № 622 установлює спеціальні організаційні та процедурні вимоги до здійснення робіт з відтворення водних біоресурсів, у тому числі в рибогосподарських водних об’єктах, які експлуатуються в режимі рибогосподарської експлуатації. Тому наявність чинного Режиму Ладижинського водосховища не виключає необхідності дотримання вимог Порядку № 622 під час здійснення передбачених ним робіт з відтворення.

Порядок № 622 використовує спеціальну категорію «виконавець відтворення» та пов’язує можливість безпосереднього здійснення відповідних робіт із наявністю визначеного цим нормативним актом правового статусу.

У зв’язку з цим формулювання самої назви НБО про проведення робіт «силами та засобами Благодійного фонду «МХП-ГРОМАДІ» потребує принципової правової визначеності.

Сам факт фінансування Благодійним фондом придбання рибопосадкового матеріалу, замовлення НБО, оплати відповідних робіт або іншого матеріального забезпечення заходів не є тотожним праву безпосередньо виступати виконавцем відтворення.

Відповідно, до погодження та початку будь-яких робіт має бути документально встановлено, хто саме юридично виступатиме виконавцем відтворення, чи відповідає ця особа встановленим Порядком № 622 вимогам та на яких правових підставах здійснюватиме відповідні роботи.

За відсутності належного підтвердження такого статусу сам факт згадування Благодійного фонду в НБО, його участі у фінансуванні або матеріальному забезпеченні заходів не може створювати для нього статусу належного виконавця відтворення.

Фінансування робіт та право на їх безпосереднє виконання є різними правовими категоріями і не можуть підміняти одна одну.

Правовий статус Благодійного фонду та НБО

Сам факт фінансування Благодійним фондом «МХП-ГРОМАДІ» придбання рибопосадкового матеріалу, розроблення НБО або інших заходів не створює для нього чи пов’язаних із ним осіб права користування Ладижинським водосховищем, права спеціального використання його водних біоресурсів, права здійснення СТРГ, права промислового вилучення вселених ВБР або будь-якого іншого майнового чи господарського контролю над водним об’єктом.

НБО не є правовстановлюючим документом і саме по собі не породжує таких прав.

У цьому контексті особливого правового значення набувають наведені в НБО положення щодо необхідності створення для Ладижинського водосховища «відповідного суб’єкта господарювання» та теза:

«У будь якої водойми має бути конкретний реальний господар, а не взагалі увесь народ».

За умов існування чинного користувача та чинного Режиму СТРГ такі положення виходять за межі суто науково-біологічного обґрунтування заходів із відтворення водних біоресурсів і потребують окремої правової оцінки щодо їх функціонального призначення та можливих наслідків практичного застосування.

Науково-біологічне обґрунтування не може бути використане як юридичний механізм появи нового «господаря» водного об’єкта, заміни чинного користувача, встановлення контролю над водними біоресурсами або набуття господарських прав поза процедурами, прямо встановленими законодавством України.

Антикорупційний та доброчеснісний аспект

Окремої документальної перевірки потребують обставини замовлення, фінансування, фактичного виконання та оплати НБО. Встановлена за наявними матеріалами вартість робіт у розмірі 4 200 грн сама по собі не є доказом корупційного правопорушення. Водночас очевидна диспропорція між такою вартістю та задекларованими масштабом і складністю робіт – експедиційними дослідженнями, відрядженнями, відбором і дослідженням проб, використанням обладнання, камеральним опрацюванням матеріалів, розрахунками та підготовкою документа великого обсягу – утворює об’єктивний індикатор ризику, що потребує документальної перевірки.

Цей індикатор має оцінюватися не ізольовано, а у сукупності з характером запропонованих НБО господарських рішень, істотно зміненими параметрами вселення, положеннями щодо формування іншої моделі управління іхтіоценозом, необхідності появи «відповідного суб’єкта господарювання» та «конкретного реального господаря».

Така сукупність обставин не є сама по собі доказом корупційного правопорушення, однак є достатньою підставою для перевірки договору, технічного завдання, калькуляції вартості, актів виконаних робіт, платіжних документів, документів щодо відряджень, первинних матеріалів експедиції, лабораторних протоколів, журналів відбору проб, фактичних джерел фінансування витрат, складу виконавців, податків, а також наявності чи відсутності реального або потенційного конфлікту інтересів. Саме такий напрям перевірки був закладений і в попередній редакції висновку.

ПІДСУМКОВА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

Виходячи із сукупності встановлених обставин, Комітет з питань законодавства, Комітет з питань спеціального товарного рибного господарства та Комітет з питань протидії корупції Громадської ради при Держрибагентстві вважають, що НБО у його наявному вигляді не може розглядатися як достатня наукова, рибогосподарська та правова підстава для проведення запропонованого масштабного вселення водних біоресурсів, істотної зміни видової структури іхтіоценозу, реалізації запропонованої системи рибогосподарської меліорації або фактичної трансформації чинної моделі рибогосподарської експлуатації Ладижинського водосховища.

Особливо істотними для такого висновку є:

1. наявність чинного Режиму рибогосподарської експлуатації та визначеного ним користувача;
2. масштабна невідповідність запропонованих НБО обсягів та видового складу вселення параметрам чинного Режиму;
3. недостатність сучасної наукової доказової бази для втручання запропонованого масштабу;
4. необхідність чіткого правового розмежування СТРГ, відтворення водних біоресурсів, рибогосподарської меліорації та діяльності у сфері аквакультури;
5. відсутність у самому НБО належного правового механізму співвідношення запропонованої моделі з чинним Режимом СТРГ;
6. необхідність встановлення належного виконавця відтворення відповідно до Порядку № 622 та документального підтвердження його правового статусу;
7. неможливість виникнення у Благодійного фонду або будь-якої іншої особи прав на водосховище, його водні біоресурси чи їх майбутнє промислове використання лише внаслідок фінансування зариблення або участі у підготовці НБО;
8. наявність обставин, які потребують окремої перевірки з позицій прозорості, доброчесності та можливого конфлікту інтересів.

До усунення зазначених правових і наукових невизначеностей, проведення необхідних перевірок та встановлення належних правових підстав вважаємо передчасними погодження і практичну реалізацію запропонованих НБО заходів у частині, що не відповідає або виходить за межі параметрів чинного Режиму рибогосподарської експлуатації.

При цьому НБО не може використовуватися як правова підстава для:

зміни чинного користувача Ладижинського водосховища;

фактичної зміни чинного Режиму СТРГ поза встановленою законодавством процедурою;

створення паралельної системи рибогосподарської експлуатації;

фактичного переходу до іншої моделі господарської діяльності без належних правових підстав;

надання Благодійному фонду «МХП-ГРОМАДІ» статусу виконавця відтворення без підтвердження його відповідності вимогам Порядку № 622;

виникнення у Благодійного фонду «МХП-ГРОМАДІ» або будь-яких інших осіб прав на Ладижинське водосховище чи його водні біоресурси;

встановлення контролю над промисловим запасом водних біоресурсів, сформованим унаслідок їх вселення;

легітимації будь-якого нового «господаря» Ладижинського водосховища поза передбаченими законом процедурами.

РЕКОМЕНДУВАТИ

1. Державному агентству України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм провести комплексну правову, рибогосподарську та науково-біологічну перевірку НБО на предмет його відповідності чинному Режиму рибогосподарської експлуатації Ладижинського водосховища, Порядку № 622 та іншим вимогам законодавства України.
2. До прийняття будь-яких рішень щодо реалізації НБО визначити правову природу запропонованої діяльності та встановити, чи здійснюватиметься вона в межах чинного СТРГ, чи містить ознаки діяльності у сфері аквакультури, а також перевірити наявність передбачених законом правових підстав для відповідної моделі господарської діяльності.
3. Встановити, хто саме має виступати виконавцем відтворення водних біоресурсів, та перевірити документальне підтвердження відповідності такого суб’єкта вимогам Порядку № 622. Окремо встановити фактичну і правову роль Благодійного фонду «МХП-ГРОМАДІ» – як джерела фінансування, організатора заходів, замовника НБО чи передбачуваного безпосереднього виконавця робіт.
4. Забезпечити незалежну наукову оцінку запропонованих НБО обсягів та видового складу вселення, прогнозованої рибопродуктивності 710 кг/га, екологічних наслідків формування запропонованого іхтіоценозу, а також допустимості вселення стерляді, веслоноса, чорного амура та інших запропонованих об’єктів.
5. До завершення зазначених перевірок не допускати використання НБО як самостійної підстави для масштабного вселення ВБР, зміни фактичної структури іхтіоценозу, реалізації системи рибогосподарської меліорації, що виходить за межі чинного Режиму, або фактичної зміни моделі рибогосподарської експлуатації Ладижинського водосховища.
6. Провести документальну перевірку обставин замовлення, фінансування та фактичного виконання НБО, включаючи обґрунтованість вартості 4 200 грн, джерела покриття фактичних витрат на експедиційні та лабораторні роботи, калькуляцію, первинну документацію, склад виконавців та наявність або відсутність конфлікту інтересів.
7. У разі встановлення під час перевірки фактів, що можуть свідчити про порушення вимог антикорупційного, природоохоронного, рибогосподарського або іншого законодавства, направити відповідні матеріали за належністю до компетентних державних органів для надання їм правової оцінки.
8. Не допустити використання благодійного фінансування, науково-біологічного обґрунтування, рибогосподарської меліорації або заходів із відтворення водних біоресурсів як позапроцедурного механізму зміни існуючої моделі рибогосподарської експлуатації, набуття будь-якою особою спеціальних господарських прав або встановлення фактичного чи юридичного контролю над Ладижинським водосховищем та його водними біоресурсами.

Охорона, відтворення та раціональне використання водних біоресурсів Ладижинського водосховища повинні здійснюватися виключно на підставі закону, достовірних і сучасних наукових даних, належно визначеного правового режиму та прозорих процедур, із безумовним пріоритетом збереження водної екосистеми, законності й публічного інтересу над будь-якими приватними господарськими інтересами.