COVID-19. Безпрецедентна криза (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 1)

Опубліковано at 03.04.2023
401 0

COVID-19. Безпрецедентна криза (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 1)

Довідкова інформація. У березні 2020 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила спалах коронавірусної інфекції 2019 р. (COVID-19) пандемією. По світу поширилася хвороба, від якої загинули мільйони людей. Число хворих склало десятки мільйонів. За лічені тижні відбувся різкий спад світової економіки, обумовлений терміновими заходами, прийнятими для запобігання розповсюдженню вірусу. 

Така ситуація мала серйозні наслідки для секторів, що значною мірою залежать від торгівлі, включаючи рибальство та аквакультуру. Зокрема, регіональні рибогосподарські органи повідомили про негативний вплив на діяльність, пов’язану з моніторингом, контролем та спостереженням у секторі рибальства, а також на дослідження та регулювання в галузі рибальства та аквакультури.

У більшості країн та регіонів зазначалося серйозне зниження обсягів виробництва продукції рибальства та аквакультури. Ситуація відчутно позначилася на зайнятості населення та цінах. Через перенесення термінів проведення очних нарад, навчальних заходів та семінарів виникали труднощі у прийнятті рішень щодо регулювання рибальства та у нарощуванні потенціалу (ФАО, 2021). Від пандемії серйозно постраждали чотири великі ринки збуту харчової продукції з водних біоресурсів – Китай, Європа, Японія та Сполучені Штати Америки.

Закриття кордонів, запровадження обмежень на поїздки і перебої в імпорті завдали шкоди тим, хто розвивається. На 7 червня 2022 р. повідомленням ВООЗ, у світі налічувалося 529 410 287 підтверджених випадку COVID-19, у тому числі 6 296 771 випадків смерті від цієї хвороби (WHO, 2022). 

За оцінками ФАО, здорове харчування фінансово недоступно для 3 млрд людей у світі, і кількість таких людей збільшиться ще на 1 млрд, якщо в результаті потрясіння їх доходи скоротяться на третину (ФАО,2020a).

Пандемія створила серйозні проблеми з точки зору джерел засобів для існування, зайнятості, продовольчої безпеки та харчування. Кампанії з вакцинації та заходи реагування на COVID-19 на рівні політики дозволили у 2021 р. відновити світову економіку та збільшити обсяги виробництва, торгівлі та споживання продуктів з водних біоресурсів. Пандемія підхльоснулаі нтерес до приготування їжі в домашніх умовах, до служб доставки їжі та цифрових каналів роздрібної торгівлі, і цей інтерес продовжує зростати, однак, враховуючи ризик появи нових штамів хвороби, яке знову вимагатиме введення обмежувальних заходів, на даний часне можна точно сказати, як сектор змінюватиме свою структуру, пристосовуватися до мінливого ринку та вирішувати проблеми, які можуть виникнути у майбутньому.

Збої в ланцюжках поставок та пов’язані з ними ризики в наслідок введення карантинних заходів, виникли серйозні збої у виробничо-збутовому ланцюжку в секторі рибальства та аквакультури. Зовнішні потрясіння, подібні до спалаху COVID-19, ще ніколи не наступали так раптово. Крім того, пандемія надала безпрецедентний вплив на поведінку споживачів та торгівлю у всьому світі.

В умовах пандемії виявилася нестабільність систем виробництва харчової продукції із водних біоресурсів продукції, з боку як попиту, так і пропозиції (ФАО та Світовий центр зрибним ресурсам, 2021). Короткостроковий вплив пандемії на європейські країни полягало в тому, що продукти харчування, що швидко псуються, продавалися нижче собівартості та/або викидалися, а середньостроковий вплив виявився в обмеженні можливостей поповнення запасів через скорочення виробничих та транспортних потужностей.

Внаслідок серйозного скорочення продажів продукції через служби громадського харчування та зростання збуту через організації роздрібної торгівлі виник надлишок пропозиції продуктів для перших та створився дефіцит товарів по-друге, що також позначилося на цінах.

У багатьох країнах обмеження пересування повністю порушило ланцюжок поставок продукції рибальства та аквакультури, як мінімум у перші місяці пандемії. Становище змінилося тільки після того, як цей сектор був визнаний життєво важливим та були реалізовані ініціативи щодо нормалізації функціонування галузі. Внаслідок обмежень стало неможливо регулярно забезпечувати господарства основними виробничими ресурсами, такими як корми та насіння. Центральноамериканські фермери, які займаються розведенням креветок та тилапії, постраждали на 75% від падіння попиту на цю продукцію як на місцевих, так і на міжнародних ринках.

В результаті перерахованих вище подій галузь зіткнулася з проблемою затоварювання та непередбаченими витратами на годування та заморозку і виявилася паралізованою, що малосерйозні економічні наслідки і змусило ряд виробничих підприємств припинити свою діяльність (OSPESC and SIC, 2020).

Вплив пандемії на системи виробництва харчової продукції з водних біоресурсів варіювалося в залежності від видів, ринків та споживчого попиту, а також від структури робочої сили та адаптаційних можливостей як урядів, так іпідприємств. Особливо вразливими для обмежень, пов’язаних з COVID-19, виявилися ланцюжки поставок, в яких переважають малі та середні підприємства. Зокрема, в Африці та Південної Азії ефективність функціонування цих ланцюжків було знижено ще до COVID-19 внаслідок нестачі потужностей для холодильного зберігання та переробки, незадовільного функціонування транспортної інфраструктури, розрізненості ринків факторів виробництва та/чи недостатнього фінансування постачальників.

Великі вертикально інтегровані ланцюжки поставок, у яких більш ефективно контролюються постачання ресурсів та продукції, в цілому постраждали менше.

Маломасштабні підприємства з трудомістким виробництвом виявилися вразливими для обмежень на пересування працівників та для збоїв у постачаннях ресурсів та у функціонуванні транспорту. Попередні результати дослідження, проведеного ФАО у Південній та Південно-Східній Азії показує, що пандемія COVID-19 та обмеження на пересування серйозно вплинули на дрібних фермерів, які займаються рибальством та аквакультурою, в різних країнах.

Виникали збої у функціонуванні ланцюжків поставок та роботі ринків, було утруднено ведення бізнесу, скорочувалися можливості для працевлаштування, при цьому зберігалася нерівність, зокрема, гендерна, та підвищувалися коливання доходів домогосподарств. Крім того, знизилися податкові та валютні надходження до державних бюджетів.

Робота підприємств та ринків поступово нормалізується, але зростання вартості перевезень, нові процедури прикордонного контролю, зниження доступності морських контейнерів, труднощі у великих міжнародних гаванях та ризик появи нових штамів хвороби затьмарюють середньострокові перспективи (ФАО, 2021). Загалом вдалося забезпечити адаптацію виробничої системи до існуючої ситуації та зберегти потоки продукції та ресурсів, але багато підприємств припинили діяльність або перебувають у нестійкому становищі (ФАО та Світовийцентр з рибних ресурсів, 2021).

Робота, гендерна проблематика тапродовольча безпека. Пандемія відбилася на роботі, доходах та купівельної спроможності населення (ФАО та Всесвітній центр з рибних ресурсів, 2021; ·n · et al.,2021). Четверо із п’яти працівників у всьому світі частково або повністю втратили роботу або були змушені працювати вдома. В результаті посилилася ситуація з відсутністю у мільйонів людей доступу до достатнього харчування, і проблема продовольчої безпеки цієї групи населення стало ще більш масштабною та набула хронічного характеру.

Особливу тривогу викликає вразливість через різке зниження доходів у країнах з низьким рівнем доходу, де багатьом не по кишені харчування, що задовольняє основні потреби в енергії (ФАО, 2021).

Багато досліджень показують, що від потрясінь в першу чергу страждають вразливі та маргіналізовані групи населення. Таке ж становище склалося і внаслідок пандемії COVID-19.

Сім’ї з низьким рівнем доходу, дрібні виробники, жінки, діти грудного та раннього віку, літні люди з інвалідністю, корінне населення, біженці, мігранти, переміщені особи та меншості у всьому світі наражаються на найвищий ризик відчути у собі негативний вплив пандемії. Дрібні рибалки та працівник рибного господарства, чий дохід залежить від сезонної міграції, постраждали від заборон на поїздки та зміну місця проживання. Моряки постраждали від проблем зі зміною екіпажів та скорочення доступу до берегових послуг, включаючи робітників-мігрантів, зайнятих на експедиційних промислових рибальських судах. Багато працівників, зайняті на підприємствах з переробки, видобутку та збуту продукції, втратили роботу. Крім того, через обмежений простір і вологості робота на борту рибальських суден та на підприємствах, де здійснювалося оброблення риби після вилову, упаковки та переробки продукції, створювала підвищений ризик передачі вірусу та спалахів COVID-19 серед працівників. 

Оскільки частка жінок, зайнятих у секторах, найбільш серйозно постраждалих від карантинних заходів, вище, кількість жінок, які втратили роботу, також перевищила кількість чоловіків, що залишилися без роботи (ФАО та Всесвітній центр з рибних ресурсів, 2021).

У роботі An et al. (2022) досліджувався вплив на кошти для існування домогосподарств, зайнятих у виробничо-збутових ланцюжках аквакультури в Китаї. Внаслідок зниження заробітної плати та зменшення доходів від бізнесу, доходи сімей значно скоротилися (наприклад, доходи всіх виробників генетичного матеріалу сома впали більш як на 50%. Сім’ї 30–40% опитаних фермерів зіткнулися з фінансовими труднощами. Крім того, через закриття шкіл жінки були змушені виконувати збільшений обсяг роботи по догляду за дітьми та їх навчання та несли додаткове навантаження по задоволенню основних побутових потреб сім’ї. Жінки становлять половину робочої сили у первинному та вторинному сегментах сектора рибальства та аквакультури разом узятих (ФАО,2020a).

Проте, незважаючи на їх незамінність у всіх сегментах виробничо-збутового ланцюжка та у забезпеченні засобів до існування та харчування домогосподарств, їх важливість для галузі недооцінюється. Більш того, вторинний сегмент, де працює більшість жінок, поніс найбільше відчутну шкоду внаслідок пандемії. При цьому не можна не відзначити, що жінки стали провідниками змін і взяли на себе провідні ролі у боротьбі з COVID-19.

В основі стратегій, які жінки використовують для подолання наслідків кризи, спричиненої COVID-19, часто лежить взаємодопомога. Крім того, вони використовують свої навички, знання та зв’язки для розробки інноваційних рішень та надання один одному підтримки (Всесвітній центрз рибних ресурсів, 2021).

Як і у всіх секторах, у рибальстві та аквакультурі необхідні узгоджені зусилля для того, щоб пандемія не призвела до втрати результатів, досягнутих на шляху до ґендерногорівності. Вкрай важливо розробити відповідні стратегії пом’якшення наслідків з урахуванням гендерної проблематики, яка спрямована на покращення економічного становища та ситуацію в галузі охорони здоров’я та на підвищення життєстійкості людей, зайнятих у рибальстві тааквакультурі (ФАО, 2020с).

(дивись далі Частину 2)

 

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Десятиліття по відновленню екосистем та проблематики біорізноманіття (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 3)

Створено - 05.03.2023 0
Десятиліття по відновленню екосистем та проблематики біорізноманіття (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 3). Управління басейнами для забезпечення сталого рибальства у…

Інноваційні методи в аквакультурі. Розведення двостулкових молюсків (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2)

Створено - 17.02.2023 0
Інноваційні методи в аквакультурі (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2) Розведення двостулкових молюсків. Двостулкові молюски є джерелом збалансованого комплексу біодоступних поживних речовин, що…

Торгівля продукцією промислового рибальства та аквакультури (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2)

Створено - 14.02.2023 0
  Торгівля продукцією промислового рибальства та аквакультури (по матеоіалах ФАО 2022 р.) (Частина 2) Торгівля може впливати на продовольчу безпеку чере зрізні…