Культивування жиих кормів (Частина 13)

Опубліковано at 03.04.2023
312 0

 

Культивування живих кормів (Enchytraeusalbidus) (Частина 13)

Вирощування олігохет. Для вирощування олігохет необхідне спеціальне кондиціонування приміщення із постійною температурою повітря (16–20ºС) протягом усього року, яке має бути обладнане водопроводом та каналізацією та включати зал зі стелажами, а також кімнату для відділення хробаків від грунту, холодильну камеру (для зберігання продукції), кормо кухню приготування поживних сумішей.

Вирощування черв’яків (Enchytraeus albidus) здійснюють у дерев’яних ящиках розміром 0,5×0,4×0,12 м. Як субстрат використовують просіяну через 3–5 мм сито та змішану з перегноєм м’яку структуровану садову землю, вологість якої необхідно підтримувати на рівні 22-26%, а рН – на рівні 6,2-6,8. Норма завантаження маткової культури – 0,2–0,25 кг/м2 (40-50 г на ящик).

Оптимальна температура для зростання, розвитку та розмноження хробаків становить 16–18ºС. При цій температурі розвиток яєць триває 7 діб,  потім вилуплюється молодь, яка на 4 добу. виходить із кокона і починає екзогенне харчування. На 21-23-й день хробаки стають статевозрілими і досягають маси 6-9 мг. На осетрових рибоводних заводах годування культури здіцйснюють кормосумішами з відходів борошняного виробництва, картоплі, буряків, капусти та інших багатих на вуглеводи овочів, висівок, кормових дріжджів, рослинної сировини.

Суміш варять і пропускають через подрібнювач. Вносять кормосуміші у вигляді рідкого пюре або тіста. Кормові дріжджі вносять як розчину (1 кг дріжджів на 4 л води). Годують один раз на тиждень, закладаючи корми у борозенки, глибиною 4-6 см і засипаючи їх землею. Норму внесення корму розраховують за приростом біомаси хробаків та кормовим коефіцієнтам.

Кормовий коефіцієнт овочів складає 6, борошняних відходів – 4,5, кормових дріжджів – 1. Для годування олігохет рекомендується застосовувати наступний кормовий раціон: овочі – 60%, борошняні відходи – 20%, кормові дріжджі – 20%.

У перший місяць розведення олігохет приріст їх біомаси збільшується в порівнянні з початковою масою у 2 рази, у наступні – у 5 разів. Оптимальна щільність черв’яків 750г/м2, максимальна – 1500 г/м2. Знімання продукції при досягненні біомаси 750 г/м2, що дозволяє щотижня відбирати 400 г хробаків з 1 м2.

Для відбору хробаків кювети із землею поміщають під яскраве світло та тепло від ламп розжарювання. Уникаючи світла, черв’яки накопичуються на дні кювети, звідки їх збирають, забираючи землю. Середня продукція олігохет складає 420 г/м2 в тиждень. Землю, що залишилася після відбору черв’яків, що містить велику кількість коконів з яйцями, висипають назад у ті ж ящики, з яких вона була взята. Разом з тим, в останнє десятиліття для годування олігохет на осетрових заводах використовують штучні сухі корми.

Найбільший приріст біомаси та кращі репродукційні показники олігохет були відзначені при використання форелевого гранульованого корму

Культивування гіллястовусих рачків (Dafnia,Moina). Загальні вимоги для використання як живий корм вирощують дафній і моїн (Dafniamagna, D. pulex, Moinarectirostris, M. macrocopa), що відрізняються високою швидкістю росту, плодючістю та виживанням. При цьому, у зв’язку з малими розмірами (личинки 0,2-0,4 мм, дорослі 1,5 мм), моїни є найбільш придатним кормом для годування личинок у перші дні після переходу на екзогенне харчування.

Основою біотехніки культивування гіллястоусих є створення сприятливих умов в окремому незмінному обсязі води. Для цієї мети підходять будь-які бетонні (12×3–4 м), пластикові басейни або лотки об’ємом не менше 2 м3 та глибиною не більше 50–60 см, розміщені, залежно від кліматичних умов на відкритому, добре освітлюваному сонцем місці або в приміщенні.

Бетонні басейни для культивування гіллястоусих (дафній) та моїн). Перед внесенням маткової культури до басейнів вносять мінеральні добрива з розрахунку 37,5 г/м3 аміачної селітри або 65 г/м3 сульфатуамонію. Для забезпечення швидкого розвитку рачків у басейни вносять додатковий корм. Добова норма поживних речовин: хлорела – 200 млн. клітин/м3; пекарські дріжджі з розрахунку 10-15 г/м3 у вигляді суспензії (2 л/м3) води); кінський гній – 0,8-1,5 кг/м3, аміачна селітра – 18,75 г/м3, сульфат амонію – 32,5 г/м3. Поживні речовини вносяться вздовж стін басейнів щодня або раз на 8-10 днів. Інтенсивність розвитку протококових водоростей, що є основним кормом гіллястоусих, контролюють візуально за кольором води. Яскраво-зелена непрозора вода колір відповідає максимальній щільності водоростей.

При досягненні цього показника внесення добрив тимчасово припиняють. Підвищення прозорості свідчить про пригнічення кормової бази та служить сигналомдо відновлення внесення добрив

Умови культивування. Швидкість дозрівання дафнії значною мірою залежить від внесеної маткової культури. При густині посадки 10 г/м3 культура досягає максимуму через 15 діб, за 100 г/м3 – Через 10 діб. При цьому витрата сухих дріжджів на вирощування 1 кг гіллястоусих становить 200-300 г. Необхідность швидкого отримання живого корму, період дозрівання може бути значно скорочено за рахунок підвищених норм внесення маткової культури.

Оптимальні умови культивування: ступінь жорсткості (odH) – 6–18°, рН – 7,2–8,0, температура – 20–24°С (Daphnia), 24–30 ° С (Moina), окислюваність – не вище 50-70 мг О2/л, вуглекислота – не більше10 мг/л.

Обсяг внесення маткової культури Daphnia для отримання врожаю 0,2–1,0 кг живий Показником дозрівання культури вважатимуться наявність у басейнах 50% дорослих особин дафній та 50% її молоді. У цьому випадку можна щодня знімати приріст продукції у кількості 30–35 г/м3.

Підвищення харчової цінності Daphnia magna. Рачків відціджують за допомогою сачків із дрібного сита і одразу згодовують або заморожують; при цьому поживність кормів майже повністю зберігається. Для підвищення харчової цінності D. magna використовують метод біоінкапсуляції бактеріями

Так, перед використанням у годуванні личинок осетра D. magna витримували протягом 10 годин у бактеріальній суспензії S. cerevisiae. Найбільш високі темпи зростання личинок осетра були отримані при використанні суспензії з концентрацією 108,48 (ДЕЯ/л)

Культивування Artemiasalina. Інкубація цист артемії використовують прозорі конусоподібні судини ємністю від 40 до 300 л. Високий вміст кисню та перемішування яєць в апараті здійснюється аерацією води за допомогою компресора, розпилювачі якого встановлюються в донній частині апарату. Над апаратами забезпечується постійне інтенсивне (2000 лк) штучне висвітлення. Для інкубації активовані яйця артемії поміщають у 4-5% розчин кухонної солі (NaCl). Щільність закладки яєць залежить від їх якості та розміру та становить, у середньому – 4–5 г/л. В інкубаційному апараті необхідно підтримувати температуру 27–29 ° С, рН – 7,5 – 8,5. За цих умов викльовування науплій відбувається через 24–30 годин після закладання яєць. По завершенню інкубації на 15 хвилин вимикається світло та компресор. В результаті цього оболонки спливають нагору, а науплії концентруються в нижній частині апарату.

Після цього через зливний кран спочатку зливаються мертві та цисти, що не проклюнулися (скупчуються в нижній конічній частині), а потім у мішок із газ-ситу (114 мкм) зливають науплій.

Отриманих науплій відразу згодовують, або поміщають у басейни з 3-5% розчином солі для подальшого підрощування або заморожують  Біоінкапсуляція науплій артемії. Для зниження коефіцієнта конверсії корму та, відповідно, збільшення виживання, темпи зростання личинок та їх стійкості до стресу рекомендується використовувати метод біоінкапсуляції – збагачення науплій Artemia ω-3 високоненасиченими жирними кислотами.

Схема збагачення (біоінкапсуляція) науплій артемії (NF – розчин фуразолідону, 3 мг/л). Для підвищення темпів зростання та якості личинок осетрових також використовують спосіб біоінкапсуляції науплій Artemia пробіотиками.

Науплії Artemia перед використанням у годуванні личинок осетрових витримуються протягом 10 годин у бактеріальній суспензії (Bacilluslicheniformis, B.), subtillis, B. polymixa, B. laterosporus, B. circulans – комерційна назва”Protexinaquatic”). Найкращі результати під час годування личинок осетрових біоінкапсульованими наупліями Artemiaurmiana були отримані з використанням концентрацій бактеріальної суспензії 3×105бактерій/мл(ДЕЯ/мл).

Вирощування артемії у басейнах. Розводити, вирощувати артемію можна в таких же басейнах, що не фільтрують, які застосовуються для розведення гіллястовусих рачків, але виготовлених із солестійкого бетону чи пластику. Для цього у басейнах створюють солоність від 40-50 ‰ і запускають дорослих артемій А. salina (10 г на м3) або вносять яйця артемії з розрахунку 500-600 г/м3. У природі головна їжа рачківА. salina – мікроводорість Dunaliella salina, а також бактерії ґрунтута органічні залишки.

Для розвитку протококових водоростей у басейн вносять культуру Chlorella (1 млн. клітин на 1 мл) та розчинені у воді солі (з розрахунку 0,1 кг/м3 глауберової солі (сірчанокислого натрію), 0,05 кг/м3 азотнокислого калію та 0,05 кг/м3 суперфосфату).

Як корм для Artemia можна використовувати кормові дріжджі, які вносять у розчиненому вигляді по всій площі басейну з розрахунку 0,01кг/м3. Починаючи з третього дня після вилуплення науплій кормові дріжджі вносять 1 раз на 5 діб з розрахунку 20 г/м3. Коли рачки Artemia стають статевозрілими, частоту годування збільшують до 1 разу на 3 доби, а при їх масовому розмноженні кормову норму підвищують до 35 г/м3. Оцінювати умови утримання Artemia та забезпеченість її кормом можна візуально з поведінки рачків. Рівномірний розподіл артемій у товщі води вказує на нормальні умови середовища, їх скупчення біля дна та стінок басейну характеризує недостатність кормової основи. Концентрація рачків у поверхні води та їх уповільнені рухи свідчать про дефіцит кисню. Відлов артемій починають, коли в басейні на одну статевозрілу особину доводиться щонайменше десяти неполовозрелых рачків. В цьому випадку допустима норма вилучення культури становить 1/3–1/2 усієї біомаси або 100-120 г/м3. Для отримання сталого виходу продукції потрібно підтримувати в басейнах стабільну концентрацію кухонної солі та вміст розчиненого у воді кисню (на рівні не менше 4 мг/л), які сприяють виклеву науплій.

Після закінчення рибного сезону яйця артемії можна залишати у басейнах на зиму.

Культивування червоного каліфорнійського хробака( Eisenia foetida). Каліфорнійський черв’як (Eisenia foetida) ефективно використовується для годування молоді. Для культивування хробаків можна використовувати лотки висотою 0,2-0,3 м, які зазвичай встановлюються на стелажах. 

Субстрати для культивування черв’яків готують із ферментованого гною, садової землі, різаної соломи або інших целюлозних матеріалів. Після цього субстрат зволожується і заселяється хробаками щільністю 5000 особин на 1 м2. Культивування проводиться при рН 6,5-7,5, вологості 75-80%, температурі 22-23оС. Після заселення черв’яків лотка з субстратом покриваються солом’яними або очеретяними циновками для підтримання вологості ґрунту.

Для утримання хробаків у субстраті необхідне джерело УФ-випромінювання. Для цього в теплиці встановлюються ртутні лампи. Субстрат необхідно регулярно зволожувати. У міру осідання (за рахунок поїдання органіки хробаками) субстрат за потребою доповнюється до рівня бортів лотків. Цикл культивування триває 90-120 діб. За цей час кількість хробаків зростає до 30-40 тис. особин на 1 м2, біомаса досягає 9-12 кг/м2. За два цикли культивування на рік біомаса становить 18–25 кг/м2. По завершенню циклу культивування субстрат із хробаками підсушується до 50–60% вологості та проводиться поділ субстрату та черв’яків. Подрібнені черв’яки можуть також згодовуватися рибам у сухому або вареному вигляді.

(дивмсь далі Частину 14)

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Характеристика інтенсивності харчування коропів у ставках: добовий ритм, кисень, температура (Частина 48)

Створено - 12.05.2023 0
  Характеристика інтенсивності харчування коропів у ставках: добовий ритм, кисень, температура (Частина 48) Незважаючи на те, що короп відноситься до…

Розвиток потенціалу, наукова дослідна робота та налагодження партнерської взаємодії в аквакультурі (по матеріалах ФАО2022 р.)

Створено - 18.02.2023 0
Розвиток потенціалу, науково-дослідна робота та налагодження партнерської взаємодії в аквакультурі (по матерыалах ФАО 2022 р.) У підготовленому нещодавно проекті Рекомендацій щодо…