Рибні комбікорми (льняні, бавовняні, рицинові макухи та шроти) (Частина 21)

Опубліковано at 16.04.2023
253 0

Рибні комбікорми (льняні, бавовняні, рицинові макухи та шроти, ) (Частина 21)

Лляні макухи, як і рапсові, зазвичай отримують після подвійного пресування (перше – форпресування, друге – віджимання залишкових кількостей масла); шроти – після форпресування та подальшої екстракції олії розчинниками.

Лляні макухи та шроти відносяться до групи з дещо меншим вмістом білка та найгіршим амінокислотним складом. Межі коливань у них сирого протеїну становлять 32-38%, ліпідів – від 0,5 (шроти) до 11-12% (макухи). На вуглеводи припадає близько 50%, зокрема 32-37% крохмалю і вільних цукрів, а клітковини 9-12%. Загальна кількість мінеральних елементів – близько 6%

Насіння льону є найкращими природними джерелами селену, його вміст коливається від 0,13 до 3,1 мг/кг. Відмінна риса – присутність в оболонках насіння слизоутворюючого компонента вуглеводистої природи (3-10%), який сильно набухає у воді і практично не перетравлюється моногастрічними тваринами.

Крім того, лляні макухи та шроти містять ціаногенний глікозид – лінамарин. У сирому насінні льону під дією ферменту лінази він здатний перетворюватися на найотруйнішу кислоту — синильну. Вже в кількості 0,02% вона становить велику небезпеку для тварин. Її вміст у лляних макухах може досягати 0,03%, шротах – 0,06%. Часткова детоксикація синильної кислоти можлива при гідро-термічній, а досить повна – при гідро-баро-термічній обробці, а також при введенні додаткових кількостей активних SH-груп у складі цистину та метіоніну, а також лізину.

Крім того, в макухах і шротах присутній пептид лінатин, який є антагоністом піридоксину (вітаміну В6) і може викликати симптоми його нестачі. У олії насіння льону винятково висока кількість (45-60%) незамінної ліноленової кислоти. Однак через малого вмісту загальних ліпідів у шротах та обмежених норм їх включення до комбікорму шроти не можуть вважатися добрим джерелом ліноленової кислоти в комбікормах.Амінокислотний склад лляного насіння характеризується відносно низьким вмістом лізину та гістидину. Згідно зі швидкістю, ці амінокислоти лляного шроту в доступній формі здатні задовольнити потребу коропа в лізині на 44% і на 55% – у гістидині. Швидкість метіоніну, навпаки, дуже висока — 102%.

Істотного недоліку інших амінокислот, як незамінних, і замінних, не виявлено. Поживні речовини лляного шроту перетравлюються у коропа в цілому не гірше, ніж інші макухи та шроти: сирий протеїн – на 83%, ліпіди – на 65%. Виявлено ендогенну екскрецію зольних елементів (22%), що свідчить про виділення з організму в процесі перетравлення лляної макухи обмінних фракцій мінералів.

На вуглеводи припадає близько 50% сухої речовини корму, проте їх перетравність становить лише 37%. Співвідношення енергії перетравних азотовмісних та безазотистих речовин досить вузьке – 1:0,73. При вмісті коропів на монодіозі з гранульованого лляного шроту вони звикають до нього протягом 5-6 днів, добре їдять його 10-15 днів, а далі – на 30-й день – інтенсивність харчування знижується в 5-10 разів різко зростають витрати корму.

При цьому приріст маси дуже малий. Одночасно спостерігалися патологічні зміни у структурі слизової оболонки кишечника та зміни в обміні речовин. Вони виявились у сильному обводненні організму, надмірному прирості білка, втрат вуглеводів і ліпідів. Нагромадження зольних елементів буде в 2 рази більше за норму.

Всі ці явища, мабуть, пов’язані не стільки з неповноцінністю білків льону, скільки з наявністю та кумулятивною дією перерахованих антипоживних факторів. 

Зважаючи на позитивні та негативні ефекти лляного шроту, його не слід включати в комбікорми для цьогорічок коропа понад 5%, для двохрічок — 10%. При підборі компонентів у суміші слід уникати його поєднання з бавовняними та рициновими макухами та шротами. Сприятливі поєднання із соєвими макухами та шротами, а також з ячменем.

Бавовняні макухи отримують після вилучення олії з насіння бавовнику за схемою одноразового або двократного пресування з обрушуванням оболонки та відділенням підпушка та короткого волокна або без обрушення. Шроти – залишковий продукт спрощеної технології – пряма екстракція олії без первинного форпресування. Вони зазвичай випускаються в гранульованому вигляді, що дозволяє покращити умови їх зберігання та знизити вибухонебезпечність. 

Вихід продукції та вміст поживних речовин у бавовняних макухах та шротах залежить від застосовуваної технології. При обробці необрушеного насіння їх маса більша, а поживних речовин — менше, обрушених – навпаки. У зв’язку з цим вміст основних поживних речовин коливається у межах. Рівень протеїну в макухах у перерахунку на суху речовину може перебувати в діапазоні 22-44%, ліпідів – 7-9%, клітковини – 12-16%.

Зольні елементи становлять близько 6%. У шротах кількість протеїну може змінюватись від 23 до 46%, ліпідів – від 1,2 до 4,5%. Вуглеводна частина становить близько 45%. Вона складається в основному з целюлози та містить мало лігніну. Кількість золи 6-7%. У насінні бавовнику багато фітину, тому мінеральні речовини знаходяться в формі фітатів-солей фітинової кислоти, що погано засвоюється, а фосфор фітатів практично не доступний організму безшлункових риб.

Жирнокислотний склад ліпідів насіння бавовнику щодо сприятливий: частку лінолевої кислоти припадає 50% і більше, олеїнової – 17-30%, пальмитиновой – 19-25%. Недолік – дуже низький вміст або відсутність ліноленової кислоти – 0,2-0,7%.

Особливість білків насіння бавовнику – високий рівень розчинних фракцій (до 65%), що теоретично повинно робити їх добре перетравленими. Однак коефіцієнти їх перетравності у риб невисокі (у коропа та форелі 73-75%, канального сома – 76%, зрідка 82%). Результати наукових експериментів і практика застосування макух і шротів бавовнику в комбікормах для риб свідчить, що вони мають низьку продукційну ефективність, неадекватну вмісту білка. Це зумовлено двома факторами: різким дефіцитом незамінної амінокислоти лізину (2,9% проти 4-6% у білках інших шротів) та його низька доступність для риб (47% проти 80-90%).

В результаті, згідно з величиною швидка – 21%, вони можуть задовольнити лише 1/5 частину потреби коропа в цьому незамінному елементі живлення. Крім того, виявлено нестачу метіоніну (швидко 43%) – речовини важливої для детоксикації, а також іншої незамінної амінокислоти – ізолейцину (швидко 52%).

Другий фактор – наявність отрути держсиполу. Він є специфічною поліфункціональною сполукою фенольної природи з надзвичайно великою реакційною здатністю (зокрема до поглинання кисню). Держсипол синтезується лише у бавовнику. У макухах і шротах він присутній або у вільному високоактивному стані і має сильно виражену токсичність, або у зв’язаному, тому що легко вступає в сполуки, перш за все з лізином, глюкозою та мінеральними елементами, зокрема із залізом.

День народження пуйлової хана-бавовни…

Ці комплексні сполуки не токсичні, але водночас не піддаються впливу травних ферментів. Процес утворення комплексних сполук активно триває при волого-тепловій обробці макухи та шротів під час виготовлення комбікормів, а також безпосередньо у травному тракті. Саме з цим пов’язана низька доступність лізину, метіоніну та заліза бавовнику для організму риб, що призводить згодом до розвитку мікроцитогіпохромної анемії через нестачу заліза.

Таким чином, з одного боку, зв’язування держсиполу призводить до його знешкодження та підвищення поживності бавовняних макух та шротів, з іншого — до зниження харчової цінності їхнього білка та корму в цілому. Кількість вільного держсиполу в бавовняному шроті, на вимогу нормативних документів, не повинна перевищувати 0,01-0,02%. Однак у виробництві цей норматив нерідко порушується, і шрот з підвищеним вмістом держсиполу використовується при виготовленні комбікормів для ставкових коропів. 

У зв’язку з цим виконані спеціальні токсикологічні дослідження. Вони спростували думки, що існували в рибництві, що організм риб через свою холоднокровність мало чутливий або зовсім не чутливий до харчових отрут. У модельних експериментах на коропах вдалося показати, що функціональні та клінічні ознаки держсипольного отруєння у риб аналогічні таким у теплокровних тварин.

Встановлено, що ця отрута пригнічує роботу травної системи, інгібує гідролітичну та всмоктувальні функції, викликаючи анемію, токсично діє на дихальну функцію крові, пригнічуючи захисну та синтетичну функції печінки.

При тривалому впливі держсиполу в організмі коропів відбуваються незворотні зміни в обміні речовин – зневоднення, накопичення пластичного матеріалу в клітинах, що призводить до їхнього швидкого старіння. 

На основі результатів цих досліджень розроблено досить ефективні способи підвищення поживності бавовняного шроту для коропів. Для детоксикації держсиполу була використана пшениця, вуглеводи та ензимо-комплекс якої виявилися здатними частково пов’язувати цю отруту. Оптимальне співвідношення бавовняного шроту та пшениці 1:1. Недостатність лізину поповнювалася з допомогою запровадження його синтетичних кормових препаратів. Розроблені рецепти комбікормів для товарного коропа (КТХ, КТХ-92-1 та КТХ-92-2) із вмістом бавовняного шроту до 40% показали їхню високу ефективність.

Однак найбільш дієвим способом детоксикації держсиполу та підвищення поживності кормів, що містять бавовняні макухи та шроти, виявилася їхня екструзія перед включенням до комбікорму. У цьому випадку відзначено прискорення зростання коропів до 16% та скорочувальні витрати корму на приріст продукції до 28%. Підвищити поживність кормів з бавовняним шротом можна й іншим способом – шляхом введення залізистих препаратів і фосфатів, які легко засвоюються рибами (останнє необхідно з огляду на наявність великої кількості фітатів). 

При включенні в комбікорми для коропів бавовняного шроту небажано поєднувати його з соняшниковим і рициновим шротами, а також з житом і його висівками. У годуванні інших видів риб бавовняний шрот зазвичай не використовується. У світовій практиці застосовується бавовняне борошно, яке вводиться в корми для всеїдних і рослиноїдних риб в середньому в кількості 25%.

Насіння рицини переробляються екстракційним способом за схемою форпресування-екстракція з попереднім обрушенням або без нього. За хімічним складом вони є високобілкові концентрати.

Незважаючи на високий вміст і хорошу перетравність сирого протеїну (87%), його поживна цінність для коропів дуже низька. Це зумовлено різким недоліком (лімітуванням) трьох незамінних амінокислот: метіоніну, лізину та фенілаланіну. Поряд з їхньою поганою доступністю для риб, про що свідчать їх швидкі (відповідно, 20, 25, 36%), це як мінімум у 4-5 разів знижує продукційні можливості білка. Крім неповноцінності білка рицини, негативне значення мають і низький вміст в ній гідролізованих вуглеводів – 10%, та їх погана перетравність (30%). Чиста клещевинна макуха коропи їдять дуже неохоче в малих кількостях і майже не ростуть. Коефіцієнт використання сухої речовини корму приріст одиниці маси становив лише 8,5%. Одна з причин цього явища-присутність в насінні рицини отруйної речовини рицину. Це надзвичайно токсичний глікопротеїн (токсальбумін), який має сильну фізіологічну дію. Як фітгемагглютинін, рицин швидко проникає у клітини тваринного організму, руйнуючи їх найважливіші органели, зокрема рибосоми, у яких здійснюється синтез білка.

Інактивація рицину досягається вологотепловою обробкою. Найбільш ефективною виявилася екструзія. У складі комбікормів для коропа з метою ліквідації дефіциту амінокислот, що лімітують, екструдовані рицинові макухи і шроти можуть поєднуватися з екструдованими рапсовими, рибним борошном, а для збагачення вуглеводами – ячменем і пшеничними висівками.

(Дивись далі Частину 22)

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Рыбные корма

Створено - 20.03.2019 0
Рыбные корма Аквакультура и марикультура – это эффективный метод, с помощью которого можно преобразовать корм в легко перевариваемый протеин. Исследования…

Інтенсифікація і розширення стійкого виробництва продукції аквакультури (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2)

Створено - 16.02.2023 0
Інтенсифікація і розширення стійкого виробництва продукції аквакультури (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2)  Ефективне регулювання на користь розширення аквакультури “Блакитна” трансформація…