ПУБЛІЧНИЙ ЗВІТ

Державного агентства рибного господарства України

за 2018 рік

1. Вступ

 Державне агентство рибного господарства України (далі – Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Держрибагентство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основні завдання Держрибагентства:

1) реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства;

2) внесення на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства України пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Протягом 2018 року Держрибагентство з метою реалізації державної політики у сфері рибного господарства виконувало завдання відповідно до Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 895.

Державне агентство рибного господарства України у своїй діяльності також керувалось Планом роботи Держрибагентства на 2018 рік, погодженим Міністром аграрної політики та продовольства України і схваленим рішенням Колегії Державного агентства рибного господарства України.

2. Стан галузі рибного господарства (статистичні дані)

Аквакультура (рибництво) та рибальство

Україна має значний потенціал рибогосподарського фонду прісноводних внутрішніх водойм, що складає понад 1 млн га.

При цьому, загальний нагульний ставовий фонд складає понад 120 тис. га, водосховища дніпровського каскаду – 797 тис. га, лиманні господарства на водосховищах Дніпра – 5,9 тис. га, водойми-охолоджувачі енергетичних установок – 13,5 тис. га та інші водойми України – 86,6 тис. га.

У 2018 році, за даними територіальних органів Держрибагентства, в Україні налічується понад 4 000 суб’єктів господарювання, які займаються рибогосподарською діяльністю в умовах аквакультури та надають звітність за формою № 1А-риба (річна) «Виробництво продукції аквакультури».

За минулий рік вирощування товарної риби в умовах аквакультури склало        20,2 тис. тонн, з яких виловлено 15,9 тис. тонн продукції аквакультури, що перевищує показник 2017 року на 7,8 %. Короп і далекосхідні рослиноїдні риби склали більше 87 % від загальної продукції аквакультури. Виробництво додаткових видів риб у традиційних ставах в умовах полікультури (європейський сом, щука, судак звичайний, веслоніс, форель, осетрові) сумарно не перевищує 13 %.

Розвиток аквакультури сприяє зайнятості сільського населення та населення прибережних територій. Крім того, аквакультура налічує у своєму складі значну кількість тваринного білка та посідає за цим показником третє місце після вирощування сільськогосподарської худоби та птиці.

Протягом 2018 року в Державному агентстві рибного господарства України відбулось три робочі наради з представниками громадських організацій та суб’єктами господарювання, що займаються аквакультурою. За результатами зазначених зустрічей визначено нагальні проблемні питання у сфері рибництва (аквакультури) та шляхи їх вирішення, а також підготовлено:

– проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення умов ведення аквакультури)». Прийняття документу дозволить упорядкувати умови надання в оренду частин рибогосподарських водних об’єктів для цілей аквакультури та дасть можливість отримувати в оренду гідротехнічні споруди, збільшить надходження коштів до бюджетів різних рівнів, сприятиме створенню нових робочих місць у сфері аквакультури;

– проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об’єкта для цілей аквакультури, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, а також визначення її  меж (координат) для цілей морської аквакультури». Прийняття документу дозволить визначити механізм надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об’єкта для цілей аквакультури, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей морської аквакультури (марикультури).

На озерах і водосховищах (їх частинах) України працюють спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ), що поєднують у собі елементи аквакультури і промислового вилову. У 2018 році на території України діяло 533 таких господарств, загальною площею 144,8 тис. га. Протягом минулого року скасовано 52 режими СТРГ. Всього у 2018 році вилов проводили 295 СТРГ, якими добуто 7,2 тис. тонн риби.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада
2018 року № 992 та на підставі науково-біологічного обґрунтування квоти
у 2018 році на спеціальне використання водних біоресурсів отримало понад 430 суб’єктів господарської діяльності, якими було добуто 50,3 тис. тонн водних біоресурсів.

Основну частку промислового вилову водних біоресурсів в Україні складає добування водних біоресурсів в Азово-Чорноморському басейні, який у значній мірі залежить від вилову масових видів риб (шпрот, хамса, тюлька, піленгас, бичок), вилов яких з року в рік не буває стабільним і залежить від погодних умов, економічних факторів тощо.

У 2018 році загальний вилов водних біоресурсів у Чорному морі, в порівнянні з 2017 роком, збільшився на 3,3 тис. тонн і склав 8,6 тис. тонн. Основу промислу склали: рапана – 5,5 тис. тонн; шпрот – 1,6 тис. тонн, креветка – 0,5 тис. тонн та мідія – 0,3 тис. тонн.

Загальний вилов водних біоресурсів в Азовському морі склав
21,3 тис. тонн. Відбулось зменшення у порівнянні з аналогічним
періодом 2017 року (37,5 тис. тонн). У 2018 році зменшився вилов основних промислових видів риб, таких як: бички (12,3 тис. тонн проти 23,6 тис. тонн
у 2017 році), тюлька (7,9 тис. тонн проти 11,5 тис. тонн), хамса азовська
(0,7 тис. тонн проти 2,0 тис. тонн), що частково пояснюється зменшенням дозволених лімітів та несприятливою вітровою активністю під час лову.

Обсяг вилову в причорноморських лиманах склав 481 тонну, що перевищує минулорічний показник на 338,8 тонн. Збільшення відбулось завдяки
вилову атерини (432,3 тонн) та бичків (25 тонн).

У р. Дунай загальний вилов водних біоресурсів склав 254,4 тонни. Вилов оселедця чорноморського склав 126,6 тонн, коропа – 44,6 тонн, карася сріблястого – 26,8 тонн.

У водосховищах Дніпра в 2018 році загальний вилов становив 13,17 тис. тонн, що майже на рівні 2017 року. Основу промислу у дніпровських водосховищах склали: карась сріблястий – 3,9 тис. тонн, лящ – 2,54 тис. тонн, плітка – 2,3 тис. тонн, плоскирка – 1,12 тис. тонн, рослиноїдні види риб
– 0,746 тис. тонн.

Всього за попередніми даними Держрибагентства у 2018 році очікуваний загальний вилов водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України складає 88,6 тис. тонн, що на 4,4 % менше показника 2017 року у зв’язку із зменшенням вилову риби в Азовському морі. Із загального обсягу виловлено       15 тис. тонн антарктичного криля, що майже у два рази перевищує вилов           2017 року.

 Відтворення та селекція водних біоресурсів

Важливою функцією держави є відтворення водних біоресурсів з метою підвищення рибопродуктивності, підтримання біологічного різноманіття водних об’єктів загальнодержавного значення та  збереження відтворювального потенціалу природних популяцій цінних риб.

Штучне відтворення, а саме випуск молоді цінних промислових видів риби у рибогосподарські водні об’єкти, направлений як на підтримку водних екосистем в цілому, формування промислових запасів, так і на проведення важливих рибницько-меліоративних заходів та штучного формування іхтіофауни.

Шляхом вселення водних біоресурсів формується суттєва частка загальної промислової рибопродукції, а також здійснюється поповнення природних популяцій аборигенних видів риб, у тому числі, занесених до Червоної книги України.

Всього у 2018 році державними заводами було забезпечено вселення молоді цінних видів риб у кількості 14,1 млн екз., що становить 107,9 % від виконання річного державного плану зариблення та на 15,7 % перевищує показник
2017 року. Протягом року здійснювалось вселення таких видів риб: рослиноїдних (білий амур, білий товстолобик, строкатий товстолобик) – 5,9 млн екз.; аборигенних (сазан (короп), щука, сом, судак) – 8,2 млн екз., у тому числі, осетрових (російський осетер, стерлядь) – 1,6 млн екз.,  лососевих – 0,17 млн екз.

Вперше за багато років було розширено географію зариблення водних біоресурсів державними відтворювальними комплексами за рахунок державного бюджету до наступних рибогосподарських водних об’єктів: пониззя р. Дніпро та Дніпровсько-Бузький лиман, Каховське, Кременчуцьке, Канівське, Київське, Дністровське водосховища, а також річки Десна, Сугоклея, Сейм, Шостка, Південний Буг, Чайка, Конка, Серет, Черемош, Прут.

Зариблення в режимі спеціальних товарних рибних господарств у 2018 році здійснювало 254 суб’єкти господарювання, якими було вселено 25,4 млн екз. молоді риб.

За власні кошти користувачів водних біоресурсів, громадських об’єднань рибалок та любителів, а також за рахунок компенсаційних коштів та благодійних внесків у 2018 році було випущено 6,7 млн екз. молоді риби.

В цілому, протягом 2018 року у рибогосподарські водні об’єкти України було вселено 46,2 млн екз. молоді риб, що на 7,1 % перевищує показник
2017 року.

Протягом 2018 року Держрибагентством у кожному регіоні окремо створено і діяли комісії з контролю за проведенням робіт із вселення водних біоресурсів у водні об’єкти. До складу вищезазначених комісій входять представники Управлінь Державного агентства рибного господарства в областях, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України, органів місцевого самоврядування, користувачів водних біоресурсів, представників громадських організацій.

Що стосується селекції в рибництві, то це, в першу чергу, підвищення якості об’єктів аквакультури, створення національного генетичного фонду рибоводних об’єктів, що підходять до вирощування у природних умовах України. Домінуюча тенденція в розвитку світового рибного господарства є аквакультура, яка не може існувати без успішної селекції.

За даними останньої державної атестації у Державному племінному реєстрі на території України атестовано 38 господарств, яким присвоєно відповідні статуси суб’єктів племінної справи у рибництві. Усього присвоєно 127 статусів, з них: племрепродукторів – 105; племзаводів – 17; селекційних центрів – 4; підприємство (лабораторія) генетичного контролю – 1.

Ринок риби, рибної продукції та інших водних біоресурсів

За статистичними даними, загальний обсяг виробництва товарно-харчової рибної продукції в Україні у 2018 році склав 66,4 тис. тонн, що на 5,2 % більше, ніж в 2017 році. Велика частка у структурі випуску товарно-харчової рибної продукції припадає на випуск рибних консервів – понад 50 % (35,2 тис. тонн) та морожену рибу – 14 % (9,2 тис. тонн).

Виробництво товарно-харчової рибної продукції здійснюється здебільшого з імпортованої мороженої риби або її філе, такої як: оселедець, скумбрія, сардина, кілька або шпрот. Що стосується виробництва товарно-харчової рибної продукції, виготовленої з української риби, то це риба сушена, в’ялена чи копчена (морська: бичок, тюлька, хамса, шпрот, а також прісноводна: лящ, плітка, плоскирка тощо). Слід зазначити, що вітчизняна риба на споживчому ринку України здебільшого користується попитом в свіжому або свіжомороженому вигляді (не проходить процес переробки).

Протягом 2018 року на 55 % збільшено виробництво готових та консервованих оселедців (без урахування солоних оселедців) і на 30% – виробництво готового філе лосося та іншої риби (в’яленого, соленого чи в розсолі). Одночасно спостерігається зменшення на 12 % виробництва свіжоохолодженого філе риб та на 4 % риби замороженої.

За даними митних органів вартість експорту риби, рибної продукції та інших водних біоресурсів у 2018 році збільшився на 3 млн дол. США, що на 9 % перевищує показник 2017 року. Всього протягом минулого року було експортовано 10,5 тис. тонн риби та продукції з водних біоресурсів на загальну суму 37 млн дол. США.

Щодо географічного розподілу, то близько 55 % експортних поставок риби та інших водних біоресурсів у 2018 році було здійснено до таких країн, як: Молдова, Азербайджан, Білорусь, 32 % від всієї рибної продукції направлено до країн Європи (Данія, Німеччина, Франція), також значні поставки здійснено до Туреччини та Грузії.

В основному експортується риба готова або консервована (сардини, сардинела, кілька або шпроти), свіже, охолоджене або морожене рибне філе та інше м’ясо риб (лосось, тріска, судак), а також готові продукти iз сурiмi (крабові палички).

У 2018 році імпорт риби, рибної продукції та інших водних біоресурсів в Україну склав 375,4 тис. тонн, що на 16 % більше, порівняно з минулим роком. Сума імпортованої продукції збільшилась майже на 108 млн дол. США та становить
629,2 млн дол. США, що більше на 20,6 %, ніж у 2017 році. Зростання обсягів імпорту риби та рибної продукції обумовлене збільшенням купівельної спроможності населення України.

Найбільшу кількість риби та інших водних біоресурсів в Україну постачається з Ісландії, Норвегії та Естонії. Крім зазначених країн, поставки у великих обсягах імпортної рибопродукції здійснюються з США, Латвії, Канади, Іспанії та Китаю.

Понад 90 % обсягу імпорту припадає на ті види риб, до яких Україна не має доступу і які видобуваються виключно у водах морських економічних зон інших держав. В основному до України імпортується риба морожена або її філе, що складає понад 80 % від всього імпорту. Зазначена продукція здебільшого проходить процес переробки на рибних підприємствах України.

За попередніми даними, у зв’язку із збільшенням постачання імпортованої рибної продукції у 2018 році в Україні спостерігалось підвищення фонду споживання риби та рибопродукції до 511 тис. тонн, що становило близько 12,1 кг на душу населення. У 2017 році ці показники складали 457 тис. тонн та 10,8 кг відповідно.

Середні споживчі ціни на рибу та рибопродукти, за даними Державної служби статистики України, у 2018 році збільшились на 9,3 %. В основному підвищились ціни на копчену скумбрію (+17,7%), живу або охолоджену рибу (+11,3%) та морожену рибу (+10,3).

Прозорість та відкритість Держрибагентства

Протягом 2018 року забезпечено роботу офіційного веб-сайту Держрибагентства (www.darg.gov.ua) та створено 26 веб-сайтів Управлінь Державного агентства рибного господарства в областях, на яких опубліковано понад 2000 матеріалів. Проводилась активна робота над оновленням інформації у соціальних мережах на сторінках Facebook, Twitter та YouTube каналі.

Функціонують телефонна «гаряча лінія» Держрибагентства для оперативного інформування про випадки корупції в галузі (тел. (044) 486-44-42), всеукраїнська безкоштовна цілодобова «гаряча лінія»: 0 (800) 50-52-50 та телефонні «гарячі лінії» 26 територіальних управлінь Держрибагентства.

 За минулий рік на «гарячі лінії» 26 територіальних управлінь надійшло 2513 звернень від громадян та 350 – на всеукраїнську «гарячу лінію». Громадяни повідомляли про порушення правил рибальства, збуту риби, звертались за наданням роз’яснень щодо правил рибальства тощо. Щодня відбувалась комунікація з рибалками та громадськістю через соціальну мережу Facebook.

Держрибагентством забезпечено облік публічної інформації, а також оприлюднення звітів та наборів відкритих даних на офіційному веб-сайті і Єдиному державному порталі відкритих даних (data.gov.ua). Так, у 2018 році було оприлюднено 52 набори відкритих даних. На офіційному веб-сайті Держрибагентства у розділі «Законодавство» розміщено 191
нормативно-правовий акт у сфері рибного господарства України.

Протягом 2018 року до Держрибагентства відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» надійшло 194 запити на отримання публічної інформації, з них отримано: поштою – 33; електронною поштою – 127; особисто – 34. За категорією запитувачів надійшло запитів від юридичних осіб – 72, від фізичних – 112, від ЗМІ – 10. Запитувана інформація стосувалась інформації про роботу (товари, послуги) – 55; довідково-енциклопедичного характеру – 8; правових питань – 11, статистичної інформації – 7, про стан довкілля – 3, про фізичну особу – 1, інші види інформації – 109. Всі отримані запити на інформацію було розглянуто у встановлений законодавством строк.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» до Держрибагентства надійшло 108 звернень громадян, з них за видами:
скарг – 72, заяв (клопотань) – 26, пропозицій (зауважень) – 10. Зазначені запити було отримано через органи влади вищого рівня – 80, поштою – 21, передано особисто – 2, електронною поштою – 3, від інших органів, установ, організацій – 1, з Урядової «гарячої лінії» – 75. Всі отримані звернення розглянуті в межах компетенції та у встановлений законодавством строк.

Протягом 2018 року керівництвом Держрибагентства взято участь у 25 заходах, серед яких: підбиття підсумків 2017 року, виставка «Агро-2018» та «Риболовля. Полювання. Туризм», а також акціях зариблення Київського водосховища і у регіонах. Держрибагентство взяло участь у близько 100 тематичних нарадах, семінарах та «круглих столах». Для засобів масової інформації було надано 26 інтерв’ю за участю керівництва Держрибагентства.

У 2018 році Громадською радою при Державному агентстві рибного господарства України проведено 4 засідання, за результатами яких складено протоколи і розміщено їх на офіційному веб-сайті Держрибагентства.

 4. Використання коштів державного бюджету

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на фінансування програм Державного агентства рибного господарства України за рахунок загального фонду затверджено 403 919,7 тис. грн.

Для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства виділялись кошти на реалізацію таких бюджетних програм:

2804010 «Керівництво та управління у сфері рибного господарства» затверджено видатки у сумі 326 771,9 тис. грн. Видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв склали 3 767,0 тис. грн, інші видатки, в тому числі, утримання – 34 407,2 тис. грн.

2804020 «Організація діяльності рибовідтворювальних комплексів та інших бюджетних установ у сфері рибного господарства» затверджено видатки
у сумі 71 747,8 тис. грн, з них: на оплату праці та нарахування – 45 103,4 тис. грн, оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 6 960,0 тис. грн та на інші видатки – 19 684,4 тис. грн, в тому числі, капітальні видатки – 10 530,7 тис. грн.

2804030 «Прикладні науково-технічні розробки, виконання робіт за державними замовленнями у сфері рибного господарства» на 2018 рік затверджено видатки в сумі 1100,0 тис. грн, які було направлено на проведення наукових розробок. У 2018 році за державним замовленням розроблено 7 завдань з наукової тематики, які присвячені розвитку технологій аквакультури, іхтіологічним дослідженням в басейні Чорного моря, уточненню технічних характеристик найбільш ефективних і економічно безпечних знарядь лову молюсків рапана у північно-західній частині Чорного моря та іншим проблемним питанням розвитку галузі рибного господарства.

2804090 «Міжнародна діяльність у галузі рибного господарства» затверджено видатки у розмірі 4 300,0 тис. грн. Для виконання Україною взятих зобов’язань щодо сплати членських внесків до бюджетів міжнародних рибогосподарських організацій у 2018 році перераховано кошти в сумі 3 925,3 тис. грн.

5. Організаційна інформація

Структура Держрибагентства та кадрові питання

Для ефективного виконання завдань, передбачених законодавством, Державне агентство рибного господарства України має визначену структуру, що затверджена наказом Держрибагентства від 21 грудня 2016 року № 461.

Кількість посад державної служби категорій «А» і «Б» в Держрибагентстві становить не більше третини його штатної чисельності відповідно до Закону України «Про державну службу».

На вакантні посади керівників територіальних органів рибоохорони проводились прозорі та відкриті конкурси. Протягом 2018 року в Держрибагентстві всього було підготовлено 25 наказів про оголошення конкурсів на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б» та «В», з них: 14 – до апарату Держрибагентства; 9 – до територіальних управлінь Державного агентства рибного господарства.

Проведено 57 конкурсів на зайняття вакантних посад державної служби, з них: 37 – до апарату Держрибагентства (категорія «Б» – 13; категорія «В» – 24); 20 – до територіальних управлінь Державного агентства рибного господарства.

Відповідно до розподілу функціональних обов’язків та повноважень між Головою Держрибагентства, його першим заступником та заступником, затвердженого наказом Держрибагентства від 08.06.2018 № 238, Голова, перший заступник Голови та заступник Голови здійснюють спрямування, координацію та контроль діяльності наступних самостійних структурних підрозділів апарату Держрибагентства:

Робота територіальних органів Держрибагентства

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 894 «Питання функціонування територіальних органів Державного агентства рибного господарства» триває процедура ліквідації територіальних органів, як юридичних осіб публічного права та здійснюється утворення територіальних органів, як структурних підрозділів апарату Держрибагентства. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано 25 новостворених територіальних управлінь Державного агентства рибного господарства.

Протягом 2018 року було підготовлено та видано понад 70 наказів Держрибагентства щодо передачі майна з балансу органів рибоохорони, що ліквідуються, до новостворених «Рибоохоронних патрулів». Ліквідовано 9 регіональних органів рибоохорони.

У 2018 році охорону водних біоресурсів у регіонах України забезпечували 563 інспектори територіальних органів Державного агентства рибного господарства України. Протягом року проводилась активна співпраця з територіальними підрозділами Державної прикордонної служби, МВС, СБУ, органів прокуратури, Мінприроди та громадськістю.

Всього у 2018 році органами рибоохорони проведено 25 690 рибоохоронних рейдів та викрито 42 823 порушення правил рибальства, з яких 13 019 кваліфікуються за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, тобто є грубими порушеннями правил рибальства. Викрито 3 309 порушень порядку придбання чи збуту водних біоресурсів. Виявлено та вилучено  48 879 заборонених знарядь лову та затримано 1 046 транспортних засобів, що використовувались при скоєнні порушень. Загальна кількість вилучених незаконно добутих водних біоресурсів складає 147 тонн. На порушників накладено                  5,8 млн грн штрафів. Загальна сума збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних біоресурсів у 2018 році, складає 27,9 млн грн.

До суду передано 16 867 справ для притягнення до адміністративної відповідальності, з яких 417 – судом надіслано до слідчих органів для відкриття кримінальних проваджень. Викрито 38 правопорушень при проведенні робіт на землях водного фонду.

Постійно вживаються заходи щодо посилення рибоохоронної роботи на місцях, в тому числі, проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота, направлена на профілактику та попередження порушень природоохоронного законодавства, що дає можливість знизити рівень незаконного добування водних біоресурсів у водних об’єктах України.

Крім того, 292 суб’єктам господарювання територіальними органами Держрибагентства видано 546 документів дозвільного характеру, з них 492 дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та 54 підтвердження законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування та перероблення продуктів лову (у разі необхідності суб’єкту господарювання для здійснення зовнішньоторговельних операцій).

Державні підприємства, установи та організації

До сфери управління Держрибагентства належать 42 державні підприємства, установи та організації, з яких: 15 – підприємства аквакультури та промислового рибальства; 7 – рибні порти та адміністрації портів; 6 – науково-дослідні та проектні інститути; 9 – бюджетні установи та ще 5 – знаходяться у стані припинення (банкрутство, ліквідація).

З 42 підприємств, установ та організацій на території АР Крим залишається 6 державних підприємств: ДУ «Кримський риборозплідник»; ДП «Служба капітана Керченського морського рибного порту»; Керченський державний морський технологічний університет; ДП «Севастопольський центр південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії – СНТІ»; ДП «Укррибфлот»; ДП «Севастопольське управління океанічного риболовства».

Крім того, на території АР Крим знаходиться державне майно ДП «Севастопольський морський рибний порт», ДП «Керченський морський рибний порт», ДП «Науково-виробниче підприємство «Керчмолюск» і ДП «Південний науково-дослідний інститут морського рибного господарства та океанографії», які перереєстровані на материковій частині України.

Безпосередньо аквакультурою займаються тільки 2 підприємства: Іркліївський риборозплідник (Черкаська обл.) та Погребищенське районне державно-кооперативне сільськогосподарське об’єднання по рибництву «Погребищерибгосп» (Вінницька обл.), де розмір державної частки складає 65,5 %. Крім того, для цілей аквакультури на договірних засадах використовуються гідротехнічні споруди                 ДП «Укрриба», які розташовані у всіх регіонах України на площі більше 40 тис. га.

Відповідно до договорів бербоут-чартеру судна ДП «Сервіс» та ДРК «Fishing Company S.A.» здійснюють промислове рибальство у виключних (морських) економічних зонах інших держав. Судно, яке належить ДП «Рибогосподарський експедиційний центр», працює в Азовському морі.

За результатами роботи 2017 року ДРК «Fishing Company S.A.» у 2018 році сплачено державі дивіденди в сумі 601,9 тис. євро.

Всього, згідно з наданими звітами за 9 місяців 2018 року, державні підприємства, що належать до сфери управління Держрибагентства, отримали чистий фінансовий результат у сумі 10,6 млн грн. Найбільш прибутковими підприємствами є: ДП «Сервіс», ДП «Іркліївський риборозплідник», ДП «Укрриба» та Погребищенське районне державно-кооперативне сільськогосподарське об’єднання по рибництву «Погребищерибгосп».

У 2018 році до Фонду державного майна України надано пропозиції щодо приватизації Червонооскільського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства після виключення його з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, згідно із Законом України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

6. Міжнародне співробітництво

Протягом 2018 року Державним агентством рибного господарства України активно вживались заходи щодо налагодження міжнародного співробітництва у галузі рибного господарства.

26 лютого 2018 року у м. Преторія (ПАР) підписано Меморандум про співпрацю між Державним агентством рибного господарства України та Департаментом з питань сільського господарства, лісових ресурсів та рибного господарства Південно-Африканської Республіки стосовно системи міжнародного наукового спостереження Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики.

У червні 2018 року Держрибагентством було підписано Остаточний акт приймання-передачі програмного забезпечення інформаційної системи рибальства Державного агентства рибного господарства України (далі – Система), яке реалізовано на підставі виділено гранту Міністерства зі справ сільського життя Естонської Республіки шляхом адаптації естонської системи регулювання рибальства до вимог українського законодавства. Протягом минулого року з метою тестування її роботи та виявлення недоліків, які потребують доопрацювання здійснювалось наповнення Системи інформацією про суб’єктів господарювання, плавзасоби, знаряддя лову, місця базування суден та рибоприймальні пункти, види водних біоресурсів тощо. Усі виявлені недоліки фіксуються Держрибагентством та після завершення тестування узагальнену інформацію буде передано естонській стороні для розгляду питання доопрацювання програмного забезпечення.

У минулому році забезпечено участь представників Держрибагентства та українських експертів в таких заходах:

– зустрічі причорноморських держав-членів Генеральної комісії з рибальства в Середземномор’ї та держав, що співпрацюють (з 18 по 19 січня 2018 року,
м. Віго, Королівство Іспанія,). У ході цієї зустрічі обговорювались питання щодо початку реалізації пілотного проекту регіональної програми із спостереження та моніторингу за діяльністю рибальських суден, залучених до промислу риби виду калкан;

– Другому засіданні керівної групи Інтегрованої морської політики з питань «Блакитної економіки Чорного моря» (26 лютого 2018 року, м. Брюссель, Королівство Бельгія). У ході засідання Європейського агентства з контролю за рибальством було представлено проект Міністерської декларації щодо спільного порядку денного для Чорного моря. Цей документ є декларацією політичної волі щодо розробки спільної морської програми блакитного росту для чорноморського басейну і наступним кроком буде подальша практична робота над загальною морською програмою блакитного росту у Чорному морі;

– Регіональному засіданні Наукового-консультативного комітету з питань аквакультури для реалізації стратегії сталого розвитку аквакультури Середземномор’я та Чорного моря і Технічному засіданні Робочої групи з питань демонстраційного центру аквакультури, присвяченому питанням Чорного моря (з 13 по 15 березня 2018 року, м. Трабзон, Туреччина). За результатами зустрічі обговорено питання посилення національно-регіонального співробітництва та співпраці різних органів управління для забезпечення сталих умов розвитку аквакультури та створення демонстраційних центрів з аквакультури в регіоні Чорного моря;

– другій зустрічі причорноморських держав-членів Генеральної комісії з рибальства у Середземномор’ї та держав, що співпрацюють (з 20 по 21 березня 2018 року, м. Анкара, Республіка Туреччина). Зустріч була присвячена обговоренню плану реалізації пілотного проекту регіональної програми із спостереження та моніторингу за діяльністю рибальських суден, залучених до промислу калкана, а також координації співпраці з чорноморськими державами під час здійснення заходів, передбачених пілотним проектом;

– 1-му засіданні Спільного українсько-турецького комітету з питань рибного господарства (22 березня 2018 року, м. Одеса), з метою розвитку та поглиблення українсько-турецького співробітництва в галузі рибного господарства і виконання положень Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Турецької Республіки про співробітництво в галузі рибного господарства;

– заходах з імплементації пілотного проекту регіональної програми із спостереження та моніторингу за діяльністю рибальських суден, залучених до промислу калкана (з 9 по 27 квітня 2018 року, м. Віго, Іспанія);

– засіданнях Робочих груп Генеральної комісії з рибальства у Середземномор’ї (ГКРС) з питань незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства, системи моніторингу суден та відповідних систем контролю в районі застосування Угоди ГКРС, в тому числі, сесії Комітету з дотримання рішень
 (з 24 по 27 квітня 2018 року, м. Бейрут, Ліванська Республіка);

– зустрічі з реалізації проекту «BlackSea4Fish» Генеральної комісії з рибальства у Середземномор’ї (30 травня 2018 року,
м. Бургас, Республіка Болгарія). Даний проект є основним інструментом співпраці та технічної допомоги ГКРС у регіоні Чорного моря;

– зустрічі експертів з пріоритетів Чорного моря в галузі рибного господарства та аквакультури і Конференції високого рівня (з 5 по 8 червня 2018 року, м. Софія, Республіка Болгарія). Під час заходу з’ясовано питання сталого розвитку аквакультури Чорного моря; ключові ролі створення демонстраційних центрів аквакультури; головні виклики і необхідні напрями здійснення наукових досліджень та боротьби з ННН-рибальством у Чорноморському басейні; посилення ролі дрібномасштабного рибальства в розробці регіональних заходів з управління ресурсами рибальства. Також розглянуто проект Міністерської декларації та відстояна позиція щодо захисту національних інтересів України;

– регіональному семінарі «СОТ (Світова організація торгівлі), доступ до ринків та торгівля рибою», організований Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (FAO) та Міжнародною організацією з розвитку рибальства і аквакультури в Європі (з 19 по 21 червня 2018 року, м. Белград, Сербія). Семінар був присвячений глобальним тенденціям в торгівлі рибою і морепродуктами згідно з правилами доступу до ринків СОТ, а також питанням безпеки харчових продуктів, субсидуванню рибного господарства, сертифікації та простежуваності водних біоресурсів;

– заходах Комісії зі збереження морських живих біоресурсів Антарктики (з 25 червня по 13 липня 2018 року, м. Норвіч та м. Кембрідж, Велика Британія), а саме: у засіданні Робочої групи зі статистики, оцінок та моделювання (WG-SAM-18), Робочої групи з екосистемного моніторингу та управління (WG-EMM-18) та семінарі з питань просторового управління (WS-SM-18). У ході засідань розглядались питання управління ресурсами рибальства Антарктики, представлено попередні плани проведення науково-дослідних робіт суднами під Державним Прапором України;

– 12-й сесії Комітету з дотримання рішень Генеральної комісії з рибальства у Середземномор’ї (з 5 по 6 липня 2018 року, м. Мадрид, Королівство Іспанія). Під час заходу заслухано звітну інформацію щодо імплементації та дотримання рішень ГКРС сторонами Угоди ГКРС, сторонами, що співпрацюють та недоговірними сторонами, а також щодо прогресу з впровадження системи дистанційного моніторингу та контролю ГКРС. Крім того, взято участь в обговоренні національних звітів щодо стану дотримання рішень ГКРС;

– 6-му засіданні Регіональної комісії з рибного господарства та аквакультури в Центральній Азії та на Кавказі (САСFish) (з 15 по 18 жовтня 2018 року, м. Ізмір, Турецька Республіка). Під час засідання обговорено висновки та рекомендації попередніх зустрічей експертів та регіональних семінарів, хід їх імплементації та дотримання;

– 42-й сесії Генеральної комісії з рибальства у Середземномор’ї (з 21 по 24 жовтня 2018 року, м. Рим, Італійська Республіка). У ході засідання розглядалися питання управління ресурсами рибальства, а також результати роботи Комісії та її робочих органів у міжсесійний період. Крім того, відповідно до погодженого Міністерством закордонних справ України Технічного завдання українська делегація під час участі у заході озвучила заяву, згідно з якою Україна буде утримуватись від підтримки будь-яких чорноморських ініціатив, які не враховують норми міжнародного права і резолюцій ООН щодо територіальної цілісності України та вважає незаконним здійснення Російською Федерацією промислу у водах, прилеглих до території АР Крим. Також в рамках заходу була проведена двостороння зустріч з Директором ЄС з питань рибальства і аквакультури у Середземному та Чорному морях;

– засіданнях Робочої групи з оцінки рибних запасів та засіданнях постійних Комітетів XXXVII сесії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (з 12 жовтня по 2 листопада 2018 року, м. Гобарт, Тасманія, Австралія);

– засіданні Субрегіональної групи з оцінки запасів риб Чорного моря (SGSABS) Генеральної комісії з питань рибальства у Середземномор’ї (з 26 листопада до 1 грудня 2018 року, м. Констанца, Румунія). В рамках цієї зустрічі із залученням зовнішніх експертів ФАО проведено порівняльний аналіз сучасних математичних моделей для оцінки запасів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2002 року № 1371 «Про порядок участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна» Держрибагентство визначено відповідальним за співробітництво з трьома міжнародними організаціями, такими як: Організацією з рибальства у північно-західній частині Атлантичного океану (НАФО), Комісією по збереженню морських живих ресурсів Антарктики (ККАМЛР) та Змішаною комісією із застосування Угоди про рибальство у водах Дунаю.

Протягом 2017-2018 років до промислу в зоні дії ККАМЛР допущено
5 українських суден, з них: чотири судна, що здійснюють вилов риб роду іклачів та одне судно – вилов антарктичного криля. У поточному промисловому сезоні 2018-2019 років до промислу у зоні дії ККАМЛР допущено 6 суден під Державним Прапором України.

7. Стан безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства

Безпека мореплавства забезпечується шляхом здійснення державного нагляду за суднами флоту рибної промисловості, контролю за виконанням міжнародних договорів (угод) та національного законодавства з питань безпеки мореплавства, включаючи реєстрацію суден, технічний нагляд за суднами та огляд місць їх базування, перевірку відповідності системи управління безпекою компаній вимогам Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередженням забруднення 1993 року, контролю в морських рибних портах, організації розслідування та аналізу аварійних подій із суднами тощо.

Станом на 31 грудня 2018 року у Реєстрі риболовних суден, який є складовою частиною Державного суднового реєстру України і ведеться Держрибагентством, зареєстровано 120 суден флоту рибної промисловості, що підлягають нагляду класифікаційного товариства (з двигуном 55 кВт (75 к.с.) і більше).

У Судновій книзі України всього зареєстровано 7321 рибальських суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства (з двигуном менше 55 кВт).

Протягом 2018 року у виключних (морських) економічних зонах інших держав та відкритому морі здійснювали промисел 6 суден флоту рибної промисловості, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, в Азово-Чорноморському басейні здійснювали промисел 65 суден флоту рибної промисловості, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, у внутрішніх водоймах здійснювало промисел 3671 судно флоту рибної промисловості, що не підлягає нагляду класифікаційного товариства.

Протягом 2018 року Державним агентством рибного господарства України:

• видано 426 суднових білетів на рибальські судна, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, інформація про які внесена до Суднової книги України;
• зареєстровано в Судновій книзі України 171 судно;
• внесено зміни до Суднової книги України (включаючи перереєстрацію)
  щодо 255 риболовних суден;
• підготовлено 34 свідоцтва про виключення суден із Суднової книги України;
• здійснено 8 перевірок компаній на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередженням забруднення (МКУБ) та 13 перевірок суден на відповідність вимогам МКУБ;
• проведено 112 оглядів місць базування суден, за якими видано відповідні акти;
• видано 88 чек-листів перевірки готовності риболовних суден до виходу в рейс при здійсненні спеціального контролю за рибальськими суднами під прапором України, які виходять у закордонне плавання або у виключну (морську) економічну зону України;
• підготовлено 11 проектів висновків про можливість реєстрації/виключення/внесення змін щодо рибальських суден в Державному судновому реєстрі України.

У червні 2018 року Держрибагентством взято участь в обов’язковому аудиті Міжнародної морської організації (ІМО), зокрема, щодо перевірки відповідності виконання Україною як державою Прапору міжнародних зобов’язань у сфері безпеки мореплавства риболовних суден. Під час аудиту перевірено виконання Держрибагентством таких функцій:

• контроль за рибальськими суднами (проведення перевірок рибальських суден державою Прапора);
• делегування повноважень з конвенційного нагляду за рибальськими суднами визнаним організаціям, здійснення моніторингу діяльності визнаних організацій;
• розслідування аварійних подій із риболовними суднами;
• укомплектування суден екіпажами (визначення мінімального складу екіпажу рибальських суден);
• оснащення суден навігаційними системами та обладнанням (визначення мінімальних вимог до оснащення рибальських суден навігаційними системами та обладнанням);
• інших функцій відповідно до частини 2 Кодексу із здійснення міжнародних документів ІМО (Кодекс ІІІ), прийнятого Резолюцією ІМО А.1070 (28) від 4 грудня 2013 року.

8. Нормативно-правова робота

Державним агентством рибного господарства України продовжується робота щодо удосконалення нормативно-правової бази в галузі рибного господарства.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня                      2013 року № 61 «Питання проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів» проведено 36 антидискримінаційних експертиз проектів нормативно-правових актів.

Протягом 2018 року Державним агентством рибного господарства України здійснювався перегляд 17 нормативно-правових актів щодо приведення їх у відповідність до Конституції та законодавства України, з яких прийнято – 7.

Державним агентством рибного господарства України проведено комплексний аналіз сучасного стану рибного господарства України, за результатами якого розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку галузі рибного господарства України на період до 2023 року». Схвалення Стратегії дасть змогу визначити основні завдання інтенсифікації розвитку рибного господарства, на основі яких буде розроблено план заходів з їх реалізації, що дозволить збільшити виробництво і споживання вітчизняної риби та рибної продукції населенням України.

Всього протягом 2018 року Держрибагентством було розроблено 6 проектів законів України, 1 Указ Президента України, 8 постанов та 4 розпорядження Кабінету Міністрів України, 17 наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України, з них, зокрема:

проекти Законів України:

«Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (щодо підтримки розвитку рибного господарства)»;

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення умов ведення аквакультури)»;

«Про забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів»;

«Про внесення змін до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів (щодо створення реєстру осіб, які вчинили правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів)»;

постанови Кабінету Міністрів України:

«Про затвердження Розмірів плати за спеціальне використання водних біоресурсів»;

«Про внесення зміни до пункту 45 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України»;

«Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 р. № 179 і від 30 вересня 2015р. № 894»;

«Про затвердження порядків надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об’єкта для цілей аквакультури, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, а також визначення її меж (координат) для цілей морської аквакультури»;

проекти наказів Мінагрополітики:

«Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства»;

«Про затвердження Порядку нарахування та внесення плати за спеціальне використання водних біоресурсів»;

«Про внесення змін до Типового табеля забезпечення постачання суден флоту рибної промисловості»;

«Про затвердження Положення про функціональну підсистему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації у сфері рибного господарства єдиної державної системи цивільного захисту»;

«Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері рибного господарства».

У 2018 році на засіданнях Уряду схвалено 2 проекти Закону України, прийнято 3 постанови та 1 розпорядження Кабінету Міністрів України, а також прийнято 8 наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, розробником яких є Держрибагентство, а саме:

проекти Законів України:

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування» (зареєстрований у Верховній Раді України 24 вересня 2018 року за № 9125);

«Про внесення зміни до статті 17 Закону України «Про тваринний світ» (зареєстрований у Верховній Раді України 10 грудня 2018 року за № 9390).

постанови Кабінету Міністрів України:

від 17 жовтня 2018 року № 846 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з промислового вилову водних біоресурсів за межами юрисдикції України та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством рибного господарства»;

від 31 жовтня 2018 року № 897 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері рибного господарства Державним агентством рибного господарства, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»;

від 31 жовтня 2018 року № 895 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості Державним агентством рибного господарства».

розпорядження Кабінету Міністрів України:

від 22 серпня 2018 року № 562 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2018 рік».

накази Мінагрополітики:

від 29 грудня 2017 року № 710 «Про затвердження режимів рибальства у 2018 році», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2018 року
за № 47/31499;

від 4 січня 2018 року № 2 «Про затвердження квот добування водних біоресурсів України загальнодержавного значення у 2018 році», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 58/31510;

від 18 квітня 2018 року № 185 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету рибного господарства України від 12 липня
2007 року № 137», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 7 травня
2018 року за № 570/32022;

від 1 серпня 2018 року № 363 «Про внесення змін до Квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення в Азовському морі із затоками, лиманами, протоками (у тому числі Утлюцький та Молочний лимани, Сиваш, Керченська протока) у 2018 році (тонн)», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2018 року за № 916/32368;

від 27 вересня 2018 року № 460 «Про затвердження деяких форм суднових документів та правил їх ведення на риболовних суднах, що підлягають нагляду класифікаційного товариства», зареєстрований в Міністерстві юстиції України
22 жовтня 2018 року за № 1184/32636;

від 5 жовтня 2018 року № 479 «Про внесення змін до Квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення в Азовському морі із затоками, лиманами, протоками (у тому числі Утлюцький та Молочний лимани, Сиваш, Керченська протока) у 2018 році (тонн)», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2018 року за № 1208/32660;

від 23 жовтня 2018 року № 512 «Про затвердження Порядку проведення рибоохоронних рейдів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України
15 листопада 2018 року за № 1296/32748;

від 12 грудня 2018 року № 592 «Про затвердження лімітів та прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів загальнодержавного значення у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (крім Азовського моря із затоками) на 2019 рік», зареєстрований в Міністерстві юстиції України
26 грудня 2018 року за № 1465/32917.