Риболовний флот (по матеріалах ФАО 2022 р.)
У 2022 році у світі налічувалося близько 4 млн. рибальських суден. В останні два десятиліттяця цифра знижувалася, в основному завдяки здійснюваним у Європі та Китаї з 2000-2013 рр. відповідно до програм скорочення флотів, результати яких були враховані під час останнього перегляду даних ФАО.
У період з 2015-2022 рр. розмір світового флоту скоротився майже на 10%, а в період із 2019 по 2022 р. – майже на 6%. Азія має у своєму розпорядженні найбільший промисловий флот, який у 2022 р., за оцінками, налічував 2,4 млн. суден, або близько двох третин від загального числа суден у світі..
За період з 2015-2022 рр. цей показник знизився на 9%. На відміну від інших регіонів світу, флот Африки збільшувався, та зараз на нього припадає 25% рибальських суден у світі, що на 12% більше, ніж у 2015 рр.
На частку Північної та Південної Америки в даний час припадає менше ніж 9% світового флоту, а це на 1,5% менше, ніж у 2015 р. На Європу і Океанію, як і раніше, припадає 2% і менше 1% від загальної кількості суден у світі відповідно.
Китай має у своєму розпорядженні найбільший у світі рибальський флотом, що складається, за оцінками, з 520000 суде. Проте китайський флот скорочується,та з 2013 р./, коли він становив 1 072 000 суден, його чисельність зменшилася приблизно на 50%. Така зміна є результатом багаторічних зусиль щодо вирішення завдання скорочення обсягу рибальського сектора країни.
Європейський союз, чий флот у 2022 р. налічував близько 68000 суден, що на 32% менше, ніж 2000 р., протягом останніх двох десятиліть здійснює аналогічні програми у межах своєї загальної рибогосподарської політики.
Скорочення розміру флоту саме по собі не гарантує стійких змін, оскільки зміни у ефективності рибальства можуть звести нанівець підвищення стійкості в наслідок зменшення числа суден. Одним із факторів, які можуть знизити стійкість рибальства, незважаючи на зусилля по скорочення флоту, є тенденція до збільшення розмірів та потужності суден та підвищення ефективності знарядь лову.
У світі налічується близько 2,4 млн суден, оснащених двигунами – це 65% світового рибальського флоту.
У 2022 р. майже три чверті (1,8 млн) всіх моторних суден у світі знаходилися в Азії. Переважна більшість (близько 96 %) немоторних суден знаходяться в Азії та Африці. Здебільшого це судна, що мають загальну довжину (ОД) менше 12 метрів, хоча інформація у багатьох доповідях, як і раніше, представляється без класифікації судів по довжині, наявності або відсутності двигуна та типу.
Важливо відзначити, що багато країн, що надають інформацію в такій формі, мають у своєму розпорядженні найбільший рибальський флот, що створює серйозні проблеми з погляду повноти даних.
Розподіл суден за розміром та рольмаломірного флоту. У 2022р. приблизно 80% моторних рибальських суден у світі, класифікованих по довжині мали ОД менше 12 м. Більшість цих суден були безпалубними. Найбільшу частку моторних суден на всіх континентах становлять саме маломірні судна. В абсолютному вираженні на першому місці по числу маломірних моторних суден знаходиться Азія, за якою слідують Північна Америка, Південна Америка та Африка.
У світі налічується близько 44 000 великих суден, що мають ОД 24 м або більше і, як правило, з водотоннажністю понад 100 брутто-реєстрових тонн, що не перевищує 5% від загальної кількості моторних рибальських суден.
У 2022 р. найбільша частка таких суден припадала на Північну та Південну Америку, Океанію та Азію. Слід ще раз зазначити, що хоча кількість великих рибальських суден у світі не велика, на них припадає приблизно третина потужності двигунів світового рибальського флоту. Зростання частки середніх та великих суден у 2022 р. порівняно з попередніми роками, в основному в Африці, Північній та Південній Америці, Азії.
В результаті серйозного оновлення даних по Бразилії – ключовому учаснику ринку Північної та Південної Америки було встановлено, що у складі регіонального флоту налічується більше великих суден, ніж повідомлялося раніше, тому на Північну та Південну Америку тепер доводиться найнижча частка моторних суден завдовжки менше 12 м у світі.
Показники діяльності світового рибопромислового флоту. ФАО провела огляд техніко-економічних показників найбільших морських рибальських флотів світу, що належать 20 країнам Африки, Азії, Європи, Північної та Південної Америки, де виловлюється найбільше риби. Була зібрана фінансова,соціально-економічна та технічна інформація по 103 основним сегментам рибальського флоту, склад яких входять близько 220 000 рибальських суден. За оцінками, у 2016–2019 роках на ці флоти сукупності припадало 39% продукції морського промислового рибальства.
Аналіз характеристик суден показує суттєві відмінності у промисловому потенціалі цих сегментів: довжині, місткості та потужності суден. У всіх сегментах зросла валова місткість окремих середніх суден. Крім того, у кількох рибальських флотах в Азії значно збільшилася загальна середня довжина судна та потужність двигунів. Вік напів промислових та промислових суден у Північній та Південній Америці, Африці та Європі загалом зростає, тоді як у більшості сегментів рибальського флоту в Азії судна оновилися, що пояснюється омолодженням флотів у Китаї, Бангладеш, Індії та Індонезії.
Аналіз даних про витрати та доходи 98 сегментів флоту показав, що основними компонентами витрат є оплата праці та експлуатаційні витрати. Найвищі показники витрат та доходів були зафіксовані у сегментах сейнерів та траулерів, що ведуть промисел пелагічних видів.
Огляд показав, що інвестиції в напів промислові та промислові судна та рибальські операції в цілому рентабельніі що морський промисел продовжує залишатися перспективним видом економічної діяльності з фінансової точки зору у всіх 20 країнах, включених у вибірку. Більшість досліджених рибальських флотів отримували достатній дохід для покриття амортизаційних витрат, виплати відсотків, погашення кредитів та забезпечення необхідних фінансових ресурсів для реінвестування.
З 97 сегментів флотів, (опитування 2016-2022 рр.) 92 відсотки повідомляли про позитивно чистий грошовий потік. Середні рибальські судна в 73 відсотках сегментів флоту мали маржу чистого прибутку у розмірі 10 % і більше, а 88% повідомили про позитивні результати з точки зору продуктивності капіталу, обумовленого позитивними показниками доходу.
Прибутковість різних суден та сегментів флоту у різні роки була неоднаковою.. В середньому огляд показав вкрай високу рентабельність гаманцевих сейнерів, суден для лову зябрової мережею та невеликих суден для лову головоногих молюсків за трьома основними показниками. Пказники пелагічних траулерів і великих і середніх донних тралів також свідчать про рентабельність або високу прибутковість промислу. По чотирьох із десяти сегментів ярусного флоту були представлені негативні результати, що вплинуло на середні сукупні показники суден ярусного лову.
Використовувані технології рибальства продовжують змінюватись. Ключовим фактором технічного розвитку напів промислових рибальських операцій, суден та знарядь лову стала необхідність знижувати витрати на паливо. Серед інших змін можна назвати значне зростання ефективності промислу, зниження впливу промислу на навколишнє середовище, поліпшення обробки та підвищення якості продукції, а також підвищення безпеки на морі та покращення умов праці рибалок на борту. Ці зміни,поряд із загальним зростанням цін на продукти з водних біоресурсів, успішним управлінням рибальством у ряді районів та підвищенням ефективності регулювання потужностей у Європі та Північній Америці, сприяли досягненню позитивних фінансово-економічних показників основних рибальських флотів світу в останні роки, до пандемії COVID-19
Хоча маломірні судна переважають у складі світового флоту, оцінка їх чисельності представляє особливу складність. Якщо до промислових суден, як правило, пред’являються вимоги щодо ліцензування та реєстрації, то щодо маломірних суден такі процедури менш поширені. Крім того, маломірні судна не завжди враховуються в національній статистиці, навіть у країнах, де існують відповідні реєстри.
Ще одна проблема, яка пов’язана з флотом, що експлуатується у внутрішніх водоймах. Дані щодо нього часто надаються у недостатньому обсязі та не вносяться до місцевих та національних реєстрів, що ускладнює розбивку та порівняння флотів, що ведуть операції на морі та ввнутрішніх водоймах.
З урахуванням вищесказаного ФАО має нарощувати зусилля щодо підвищення якості даних та звітності щодо світового рибальства з особливою увагою до маломасштабних виробників. Необхідні спеціальні заходи щодо нарощування потенціалу для підготовки статистичної звітності з рибальства. Інформація про судна вкрай важлива для країн, оскільки вона дозволяє їм оцінювати розміри своїх флотів та ефективніше керувати рибальством. Збір таких даних являє собою важливий перший крок до визнання та формалізації маломасштабного рибальства та його суб’єктів.
В останні роки ФАО провела велику роботу з перегляду застосовуваних підходів, що дозволило підвищити якість даних Організації з флоту за період 1995-2022 рр. і дало можливість скоригувати країнові та регіональні показники Крім того, докладені зусилля дозволили підготувати та подати більш докладний огляд ретроспективних даних за понад 20 років. Робота велася у тісній взаємодії з членами та включала перегляд ретроспективних даних, пошукнових джерел даних, контроль помилок у даних і, при необхідності, використання оціночних показників.
А що ж в Україні? Дистанційний рибопромисловий флот майже знищений. Флот Азово-Чорноморського басейну та континентальних водойм України застарів і не оновлюється десятиліттями. Державної Програми по його оновленню не має… А що ж є?
Лише АУКЦІОНИ, АУКЦІОНИ… по розпилюванню сировинної бази… галузі. Хто ж винен в цьому? Звісно, держава в особі її керівників усіх рівнів, які десятиліттями піклувалися лише про своє збагачення, а розвитку флоту не приділяли ніякої уваги…
Корупція?
