Торгівля продукцією промислового рибальства та аквакультури (по матеоіалах ФАО 2022 р.) (Частина 3)
Лосось і форель. Лосось (сьомга), належить до видів, за рахунок яких світова торгівля продуктами рибальства та аквакультури в останні десятиліття зросла найбільше. Будучи універсальним та високо цінним видом, придатним для великомасштабної аквакультури, він займає сильну конкурентну позицію на світового ринку. Майже у всіх регіонах попит на лосося росте швидше, ніж інші категорії риби, а розведення сьомги перетворилося на одну з прибуткових та технологічно розвинених галузей. Крім того, галузь займає провідні позиції щодо обсягу фінансування та масштабу міжнародних маркетингових кампаній і має в своєму розпорядженні ефективну логістичну інфраструктуру, що забезпечує можливості доставки свіжої продукції з водних біоресурсів на закордонні ринки авіатранспортом.
У 2022 р. обсяг експорту лосося становив 27,6 млрд. $. Найбільше цієї риби поставили Норвегія та Чилі. У 2022 р. експорт лосося та форелі становив 18,6% від загального обсягу експорту водної продукції у вартісному вираженні порівняноз 5,1% у 1976 р. Основним ринком збуту для Норвегії є Європейський Союз, тоді як Чилі постачає сьомгу до США і Бразилію, а кижуча, що штучно вирощується до Японії. Крім того, предметом міжнародної торгівлі є кілька диких тихоокеанських видів, що виловлюються флотами рф та США у північній частині Тихого океану.
Торгівля лососем виявилася досить стійкою до проблем, пов’язаних з пандемією COVID-19, не зважаючи на падіння цін та різні логістичні труднощі на початку пандемії. З цього можна зробити висновок про величини попиту та можливості сектору адаптуватися до змінних умов.
Креветки. Пильчасті та справжні креветки традиційно є одним із найбільш затребуваних товарів із водних біоресурсів. В даний час вони в основному виробляються у тих, хто використовує інтенсивні методи господарств в Латинській Америці, Східній та Південно-Східній Азії. Велика частина продукції поставляється на високо прибуткові ринки у Північній Америці, Європі та Японії. На ринки США та Японії в основному поставляються тепловодні види таких країн, як Індія, Індонезія, Таїланд та В’єтнам. Європейський союз імпортує тепловодні види з країн Азії та Латинської Америки, а холодноводні – переважно з Гренландії, де вони видобуваються в секторі промислового рибальства.
Дедалі більше креветок поставляється на ринки країн Азії, таких як Китай. Експорт пильчастих та справжніх креветок за аналізований період серйозно виріс, проте їхня частка у загальній вартості світового експорту продукції з водних біоресурсів залишається досить стабільною. У 1976 р. обсяг експорту пильчастих та справжніх креветок у становив 1,2 млрд.$, що становило 15,4% від сумарного світового експорту продукції з водних біоресурсів, тоді як у 2022 р. він становив 25,7 млрд.$ або 16% загального обсягу.
Донна та інша біла риба. Біла риба – це широкий спектр видів, як виловлюваних у природному середовищі, так іштучно вирощуваних: тріска, морські окуні, групери, аляскинський мінтай, тилапія, нільський окунь і пангасіус звичайний. Ці види схожі на смак і текстуру і якоюсь мірою взаємозамінні. Основну частку донної риби, що виловлюється в природному середовищі видобувають флоти Норвегії, Європейського Союзу, Ісландії, рф та США. На першому місці з імпортудонної риби, що виловлюється в природному середовищі знаходиться Європейський Союз, а Китай займає провідні позиції в галузі переробки сировини та реекспорту.
Експорт донних та інших білих риб складає близько 17% від загальної вартості експорту продукції з водних біоресурсів, хоча в статистиці значні обсяги ці риби не класифікуються як такі та враховуються як інші види.
Тиляпія. У південних провінціях Китаю працюють великі господарства, де вирощується тилапія. На даний час країна є найбільшим експортером цієї риби у світі. В той же час альтернативні постачальники у Південно-СхіднійАзії та Латинській Америці збільшили експорт у США, потіснивши Китай. В останні роки США запровадили імпортні тарифи на китайську тилапію, що у поєднанні з логістичними проблемами, пов’язаними зCOVID-19 , змушує припустити, що обсяги поставок із цієї країни продовжать знижуватись.
Пангасіус. Основним виробником та експортером пангасіусу у світі є В’єтнам. У минулому ця риба в основному поставлялася до США, але в останні роки головним експортним ринком для В’єтнаму став Китай.
Тунець. У 2022 р. обсяг світового експорту тунців, пеламіди та вітрильникових становив 16 млрд.$ або 10% відсотка від сумарного експорту продукціїі з водних біоресурсів. Популярність тунця не слабшає, тому ця частка залишається відносно стабільною протягом багатьох десятиліть. Тунець поставляється на ринки у двох основних формах: перероблена, консервована риба та свіжа риба, що йде на суші та сашимі. Для їх приготування, як правило, використовується м’ясо тунця звичайного та тунця великоокого, в той час як м’ясо смугастого, довгоперого та жовтоперого тунця йде на консерви, пересерви або переробляється на інші продукти.
У Таїланді діє безліч підприємств з переробки тунця. Сировина для них вивантажується рибальськими флотами у безпосередньо тайських портах. Ця країна забезпечує міжнародні ринки значною часткою тунця. Перероблений тунець із Таїланду в основному експортується у США. В інших країнах Азії, Африки та Латинської Америки масштаби переробної галузі менші, але все-таки досить великі. Еквадор постачає на ринок Європейського союзу велику кількість переробленого тунця та сировини для європейських підприємств. Важливими факторами, що визначають торговельні потоки тунця на ринку переробленої продукції, є тарифні режими та наслідки квот на безмитний імпорт, що встановлюються на основних ринках. Ці теми є найважливішими серед обговорюваних на торгових переговорах.
Ринок сашимі та суші. На ринку сашимі та суші лідирує Японія. В цю країну поставляються в основному цілісний тунець і вирізка, що вивантажуються флотами Тайваню та Республіки Корея, а також продукція, що реекспортується з Таїланду.
Головоногі молюски. До класу головоногих молюсків відносяться восьминоги, кальмари та каракатиці. Майже усі головоногі виловлюються у природному середовищі. Іх основними постачальниками є Китай, Індія, Марокко та Перу. Найбільші обсяги цих молюсків імпортує Китай, Європейський Союз, переважно Італія та Іспанія, а також Японія та Республіка Корея. Страви з восьминога користуються великою популярністю у відвідувачів ресторанів, але останнім часом попит на восьминога зріс ще більше у зв’язку зі зростанням популярності гавайських поке та іспанських закусок тапас. В якості інгредієнтів цих страв також використовуються кальмари та каракатиці. Крім того, вони у великих кількостях продаються в роздріб, як правило, в консервованому та переробленому вигляді.
У 2022 р. експорт головоногих молюсків становив 11 млрд. $, що еквівалентно 7% від загальної вартості експорту рибопродукції. Частка головоногих молюсків у світовій торгівлі поступово збільшується, але їх постачання нестабільно через неякісне регулювання ресурсів. Їх коливання призвели до різкого зростання цін останніми роками.
Двостулкові молюски. У найбільших обсягах на міжнародні ринки постачаються гребінці, молюски, устриці та мідії. На сьогоднішній день більшість споживаних у світі двостулкових молюсків вирощуються у штучних умовах у ряді європейських країн, Північній Америці, Китаї та Чилі. Основними імпортерами цієї продукції є Європейський Союз, США, Китай та Республіка Корея. Попит на двостулкові молюски залишається відносно стабільним протягом тривалого часу. Ці види користуються позитивною репутацією серед споживачів як здорова, стійка їжа. У 2022 р. обсяг світового експорту двостулкових молюсків становив 4,7 млрд. $ – 3% від загального обсягу світового експорту продукції з водних біоресурсів.
Дрібні пелагічні види, рибне борошно тариб’ячий жир. Значну частку світової продукції промислового рибальства складають дрібні пелагічні види, такі як скумбрія, оселедець, сардину та анчоус. У великих обсягах їх виловлюють та експортують Європейський союз, Китай, Марокко, Норвегія, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, рф та Японія.
Незважаючи на низьку питому вартість цих видів, у 2022 р. на них припадало 6,6% від загального обсягу експорту. Багато популяцій пелагічних риб мігрують між різними винятковими економічними зонами. Їх продуктивність у конкретному регіоні, обсяги поставок та коливання цін на них, значною мірою залежить від кліматичних умов.
Географія ринків збуту такої продукції вкрай широка – Китай, Єгипет, Європейський союз, Японія, Нігерія та США. Малі пелагічні риби також використовуються для виробництва рибного борошна та риб’ячого жиру на експорт. Як сировина для цих продуктів зазвичай використовуються анчоуси, переважно перуанський. Рибна мука в основному поставляється в країни, де у великих обсягах вирощується риба в аквакультурі та мирикультурі.
Наслідком зростання виробництва рибного борошна та інших продуктів, що одержуються з побічних продуктів переробки водних тварин, стало різке зростання торгівлі неїстівними побічними продуктами з 8 млн. $ у 1976 р. до 980 млн. $ у 2022 р.
А що ж Україна? Океанічний рибопромисловий флот (240 одиниць) розпроданий по різноманітних злочинних схемах, флот Азово-Чорноморського басейну списаний по віку, а його залишки мають коефіцієнт зношення більше 90% (він морально застарів ще 25 років тому), аквакультура не розвивається, а деградує, за водойми по Режимах СТРГ ведеться безкінечна рейдерсько-прокурорсько-суддівська війна близьких до влади “промисловиків”, законодавство буксує і не вдосконалюється, Світогляд керівних кадрів галузі та Держрибагентства далекий від необхідності вирішення потреб сталого розвитку рибного господарства України…
Як будемо жити далі? Розвиватися, або тонути в багнюці корупції?
