Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 14 – кадрова політика та корупція в галузі)

Опубліковано at 20.05.2020
2450 0

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 14- кадрова політика та корупція в галузі).

В останні 25 років в галузі рибного господарства України державою та її керівництвом проводилася політика  підбору управлінських та виконавчих кадрів без державницьких і моральних принципів.

Кадри підбиралися без сформульованих державою хоча б мінімальних вимог до кандидатів на ту чи іншу посаду.

Зараз, з прийняттям нового Закону України «Про державну службу» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19/ed20170118  деякі вимоги були сформульовані, які стосуються зовнішньоекономічного статусу кандидата, наприклад Голови Держрибагентства (володіння англійською мовою, стажу  роботи на керівних посадах та іншого).

Але, в цьому недосконалому законі немає жодного слова відносно вимог до кандидатів на посаду Голови і заступників в даному випадку Держрибагентства та їх:

  • професійну профільну кваліфікацію;
  • стаж керівної роботи в галузі;
  • публікацій наукових або публікацій, які стосуються розвитку рибного господарства;
  • плану першочерговий дій по виводу з кризи рибного господарства;
  • команди професійно підготовлених однодумців, які разом з Головою почнуть роботу по виводу з кризи галузі на початкову домінанту сталого розвитку;
  • особистих якостей як відповідального керівника, який зможе об’єднати навколо ідеї сталого розвитку весь кваліфікований кадровий склад галузі (хист).
  • інше.

Як, не маючи навіть елементарної уяви про кандидата (професійна кваліфікація, моральні та людські якості), можна вирішувати його долю, галузі економіки, народу та всієї держави Україна?

Кваліфікація самих «мисливців за головами»  Національного агентства України з питань державної служби https://nads.gov.ua/ викликає лише бридливу посмішку, бо вона зовсім не відповідає вимогам сьогодення.

А хто підбирав цих кандидатів, коли вони, ці нібито «кваліфіковані держслужбовці» діють по підказці «Зверху», створюючи злочинне підґрунтя для корупції, руйнуючи в своїй основі навіть примарну надію українців на своє щасливе майбутнє та х дітей? Ці ж люди є «невидимими» злочинцями, місце яких лише «за гратами»!!!

Який в такому разі може бути сталий розвиток галузі рибного господарства та забезпечення продовольчої безпеки та незалежності в секторі рибопродукції?

Така недолуга і антиукраїнська антинародна система приводили раз за разом нові команди в галузь. Всі ці команди поєднувало те, що вони виконували вказівки тих владних кланів, які отримали по тайному зговору право кадрового призначення. Що ж це були за вказівки? В різні роки за цей період вони були різні:

  • Продаж тому, кому вони скажуть державного майна у вигляді законної «приватизації» (рибопромислового флоту, рибогосподарських підприємств, рибовідтворювальних заводів, рекреаційних споруд, будівель, допоміжних підприємств галузі, тощо). За весь цей час було продано за безцінь «кому потрібно» десятки добре працюючих державних підприємств.
  • Створення «фінансових пірамід» для отримання незаконних корупційних прибутків від ННН – рибальства (незаконне, непідзвітне, неконтрольоване).
  • Використання свого службового положення для:
  • отримання додаткових квот «своїми підприємствами»;
  • отримання найкращих водойм для експлуатації «своїми підприємствами» в Режимах СТРГ;
  • створення різноманітних корупційних схем де це можливо в галузі.

Результат такої недолугої «державної політики» :

  • Падіння виробництва рибопродукції в ≥ 15 разів (з 1 120 000 тонн/рік до 75 000 тис. тонн/рік).
  • Руйнування океанічного рибопромислового флоту України (240 одиниць).
  • Руйнування обласних рибокомбінатів, які виробляли рибопродукції ≥ 140 000 тонн/рік (зараз на цих площах вирощується ≈18 000 тонн/рік).
  • Продаж за безцінь нормально працюючих державних рибогосподарських підприємств комерційним підприємствам, які в руках непрофесійних хазяїв повсюди стали збитковими.
  • Створення під керівництвом центрального органу виконавчої влади в галузі рибного господарства корупційних схем різного роду.
  • Створення під керівництвом центрального органу виконавчої влади в галузі рибного господарства корупційного добре організованого ННН – рибальства.
  • Знищення 2/3 видів риб в рибогосподарських водоймах України з порушенням всіх харчових ланцюжків водних біоресурсів, що привело до значного падіння рибопромислового потенціалу.
  • Формування владою і керівництвом галузі (свідомо чи підсвідомо) у працівників рибного господарства та населення України на протязі цілого покоління злочинного Світогляду, який штовхає людей на екологічне забруднення водойм, браконьєрство, крадіжки.
  • Формування керівництвом галузі (свідомо чи підсвідомо) у працівників Держрибагентства злочинного Світогляду, який вважає корупційні дії керівництва галуззю як такими, які не є злочинними, при цьому допомагаючи корупціонерам творити злочини.

Новому керівництву Держрибагентства в питаннях кадрової політики і зв’язаною з нею антикорупційною політикою зробити наступне:

  • Вирішити для самих себе, що ми з певного часу не сприймаємо корупційний Світогляд для себе. Керівництво галузі перш за все повинно розпочати боротьбу з корупцією у вигляді спротиву власним фінансовим спокусам та злочинним зобов’язанням, які вони мають перед тими представниками влади, які їх протиснули на ці посади. Необхідно геть відмовитися від хабарів за будь які призначення, підписи документів, надання Режимів СТРГ, злочинні схеми, тощо.
  • Проводити кадрову політику відносно керівних кадрів регіональних підрозділів Держрибагентства та керівників управлінь Держрибагентства таким чином, щоб можна було відбирати серед кандидатів тих, хто гідний обіймати свої посади (по заздалегідь визначеним вимогам відносно їх професійної та моральної придатності). Для вже працюючих керівників необхідно вистроїти робочі та правові відносини таким чином, щоб можна було визначати результати їх професійної діяльності, як держслужбовців по відповідним маркерам. Невідповідність цим критеріям повинно вести до зняття з посади або пониженням по службових сходах.
  • Конкурси на обіймання керівних посад в галузі необхідно проводити за участю громадськості, прислуховуючись до її рекомендацій. Як показала практика останніх 10 років саме громадські організації мають негативні (або позитивні) матеріали по кандидатах. Нехтування думкою громадськості потім постійно приводить до кадрової ганьби!

Постійна ефективна антикорупційна політика Держрибагентства та державницька кадрова політика – є запорукою створення міцного фундаменту для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України!!!

 

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Яка законодавча та нормативно-правова база потрібна галузі рибного господарства України

Створено - 07.04.2020 0
Яка законодавча та нормативно-правова база потрібна галузі рибного господарства України Галузь рибного господарства України взимку та навесні 2020 р. залишилася…

Обгрунтування необхідності створення географічних інформаційних систем в області екологічного моніторингу водних ресурсів і водних біоресурсів України

Створено - 29.05.2020 0
Обгрунтування необхідності створення географічних інформаційних систем в області  екологічного моніторингу водних ресурсів і водних біоресурсів України Якість і загальний обʼєм…

Організація процесу відновлення рибопромислового флоту України

Створено - 19.04.2020 0
Організація процесу відновлення рибопромислового флоту України Відновлення рибопромислового флоту України є довготривалою важкою роботою керівництва держави, профільного Міністерства енергетики та…