Вирощування осетрових (Частина 3)

Опубліковано at 03.04.2023
284 0

Вирощування осетрових (Частина 3)

Водопостачання пыдприэмства може бути самопливним чи механічним.При механічному водопостачанні час роботи насосних станцій слідуєприймати із розрахунку 20 годин на добу (у середньому). Водопостачаннякожної виробничої ділянки має бути незалежною.Водогосподарські розрахунки проводять із метою визначення потребивідтворювального підприємства у воді та встановлення розрахункових витратводозабірних споруд, а також каналів, водопостачальної та скидної мережі.При проведенні розрахунків враховують: площу та обсяг ставків, басейнів таінших об’єктів водоспоживання, потреба у водообміні, кліматичнухарактеристику району будівництва (опади, втрати на випаровування тафільтрацію), гідрогеологічні дані (сезонні варіації рівня татемператури підземних вод)

Вимоги до якості води осетрових заводів. Вода, що надходить на осетрові заводи, не повинна містити шкідливих речовин та домішок у кількостях, що перевищують встановлені показники та відповідати вимогам, що висуваються до фізико-хімічних характеристикам води при розведенні та вирощуванні осетрових.

Показники якості технологічної води осетрових заводів

Показники

ГДК

Прозорість

30 см

Кольоровість

30º

рН

7,0-8,0

Вуглекислота вільна (СО2)

10,0 мг/л

Кисень розчинений

4 мг/л

Окислюваність перманганатна

10,0 мг/л О2/л

Сірководень

0,002 мг/л

Кальцій

180 мг/л

Магній

40 мг/л

Кадмій

0,003 мг/л

Залізо

0,01 мг/л

Свинець

0,003 мг/л

Цинк

0,03 мг/л

Натрій+калій

120+50 мг/л

Хлориди

30 мг/л

Сульфати

50 мг/л

Фосфати

0,3 мг/л

Гідрокарбонати (лужність)

7,0-8,0 мг екв/л

1,0-5,0 ммоль/л

Аміак (NH4 )

0,5 мг/л

Азот аміаку (NH3)

0,003 мг/л

Азот нітрітів

0,1 мг/л (м’яка вода)

0,2 мг/л (жорстка вода)

Азот нітратів

1 мг/л

Жорсткість загальна

6,0-8,0 мг/л

Біохімічна потреба в кисні (БПК5)

2,0 мг/л

Зважені речовини

10,0 мг/л

Рекомендації для осетрових заводів. При реконструкції існуючих та будівництві нових осетрових заводів слід передбачати нову логістику технологічної схеми та відповідні зміни інфраструктури заводів, що дозволяють:

– зберегти видове та внутрішньовидове біологічне розноманіття диких осетрових риб;

– знизити вплив стресу на молодь та виробників (за рахунок низьких щільності посадки, природного фотоперіоду та інших факторів, що дозволяють суттєво скоротити необхідність використання медикаментів у біотехніці вирощування);

– більш ефективно підготувати вирощену молодь до випуску у природні водойми (підвищення плавальної активності, адаптивних реакцій на світ, звук тощо);

– оцінювати здатність молоді до виживання у природних водоймах, використовуючи систему поліфункціональних оцінок (поведінкова оцінка якості молоді);

– здійснювати масове позначення молоді, що випускається, серійними мітками, з мінімальним стресовим впливом.

Майбутній напрямок удосконалення технології серед інших елементів має включати зміну методів управління дозріванням без використання екзогенних гормональних засобів стимуляції, тобто. розробки екологічних методів імітації природного розмноження у керованих умовах заводів, а також інкубацію ікри у приклеєному стані (уникаючи знеклеювання та активного перемішування в ембріональному стані).

Деякі кроки в цьому напрямі зроблено шляхом розробки керованого штучного нерестовища із забезпеченням оптимальних екологічних умов псевдоміграції плідників, можливостей щорічного очищення нерестового субстрату та вирощування личинки.

Вилов та транспортування диких виробників. Початок робіт із заготівлі плідників визначається термінами підходу їх до гирлової зони. Заготівля виробників повинна охоплювати весь період нерестових міграцій і включати всі внутрішньовидові групи (осінні, ярі і т.д.).

Вилов плідників роблять у передуст’євих ділянках моря за допомогою ставних неводів, а також у річках у період анадромних міграцій з уловів закидних неводів.

Транспортування плідників відбувається за допомогою спеціальним живорибним судном- “проріззю” При транспортуванні плідників у спеціальних живорибних суднах «прорізах» (з численними отворами)  або рибоводних суднах час у дорозі не повинен перевищувати однієї доби, при транспортуванні живорибним транспортом з кисневим обладнанням – 6 годин

Ємкості для перевезення плідників повинні бути ретельно промиті та продезінфіковані. Щоб уникнути травмування риб, на їх внутрішній поверхні повинні бути усунуті усі дефекти. Вивантаження плідників осетрових риб здійснюється за допомогою підйомного пристрою (кран, лебідка) у брезентових ємностях з водою.

Мічення “диких” плідників. Плідники різних термінів нерестового ходу характеризуються різним трофоплазматичним запасом, стадією функціональної зрілості та готовністю до гонадотропних ін’єкцій.

У зв’язку з цим, необхідно проводити мічення риб внутрішніми (бажано ПІТ-мітками) або зовнішніми мітками (як додаткові мітки, якщо використовуються внутрішні мітки).

Відповідна інформація повинна містити: місце (річка/море) та терміни заготівлі, з виділенням груп: раннього ходу, середини (масовий хід) та кінця анадромної міграції.

Відсутність даних щодо термінів заготівлі може призвести до неправильного вибору режиму переднерестового витримування і, як наслідок, до зниження кількості дозрілих самок, високої смертності отриманих личинок та молоді.

Дані мічення по місцях та терміни заготівлі повинні бути зафіксовані.

Рибоводні показники

Вид

Відносна плодючість

(тис.шт/кг

Гамето-соматичний індекс

%

Маса

ооциту

г

Відсоток запліднення ікри

Білуга

3,9-4,2

10-12

25-300

81-86

Російський осетер

9,5-9,7

19,5-20,0

18-23

81-87

Севрюга

12,5-13,5

20-21

8,5-12,5

85-87

(Дивись далы Частину 4)

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост