Характеристика інтенсивності харчування коропів у ставках: добовий ритм, кисень, температура (Частина 48)

Опубліковано at 12.05.2023
274 0

 

Характеристика інтенсивності харчування коропів у ставках: добовий ритм, кисень, температура (Частина 48)

Незважаючи на те, що короп відноситься до риб з безперервним характером харчування і здатний харчуватися цілодобово, у ставках, особливо при інтенсивному годуванні комбікормами, його харчова активність періодично змінюється протягом доби. Відбувається регулярна зміна апетиту, що відбиває зміни харчових потреб риб. Вона обумовлена в основному циклічними коливаннями кліматичних умов, а також кисневого і температурного режимів води при чергуванні дня і ночі.

Було з’ясовано, що якщо за наявності достатньої кількості їжі мінімум і максимум харчування з деяким запізненням йдуть за найменшою та найбільшою концентрацією кисню у воді, то абсолютна кількість їжі, що з’їдається, визначається її температурою. Іншими найважливішими за значенням умов є наявність самої їжі та її доступність для риб.

У високоінтенсивних господарствах вони забезпечуються внесенням комбікормів та природною кормовою базою ставків, рівень розвитку якої, своєю чергою, визначається сукупною дією меліоративних заходів, добривом, вселенням кормових організмів.

Про інтенсивність харчування риб судять за динамікою їх раціонів у різні періоди вирощування. Під раціоном розуміють загальну кількість їжі (комбікорми, тварин організмів, детриту, рослин тощо), з’їдену рибами за певний проміжок часу (годинник, доба, декада, місяць, сезон). Величину раціону виражають у одиницях маси (абсолютний раціон) або у відсотках від маси риб (відносний раціон).

Визначення кількості їжі, що поїдається рибами в природних водоймах методично засноване на відновленні її первісної маси по напівперетравлених залишках в травному тракті. Для визначення добових раціонів у коропів, що харчуються в ставках сумішшю комбікорму та природної їжі, було розроблено спеціальний спосіб. Він базується на обліку індексів наповнення різних частин кишечника риб, визначенні в них співвідношення природних компонентів та комбікорму та подальшої їх реконструкції за допомогою усереднених коефіцієнтів перетравності на послідовних ділянках травного тракту. Добовий ритм харчування цьогорічок у початковий період вирощування, коли кисневий режим ставків зазвичай буває нормальним, природна кормова база добре розвинена і комбікорми вносять у невеликих кількостях, буває відносно рівномірним. У міру виїдання природної їжі, що підросла рибою, і підвищення частки комбікорму в раціонах добова ритміка харчування починає певною мірою залежати від часу надходження комбікорму і частоти його роздачі. Свій вплив починає надавати і кисневий режим, коливання якого визначаються фотосинтетичною діяльністю фітопланктону і органікою, що накопичується.

Як правило, максимальна наповненість кишечників риб спостерігається через 3-4 години після першого годування, далі відбувається невеликий спад і при вторинному внесенні відзначається новий підйом, але вже менший за величиною.

Вночі та до ранку наповненість кишечників різко зменшується. У денний годинник у кишечниках риб переважає комбікорм, у нічні та ранкові – природна їжа.

При значному збільшенні маси риб і зростанні кількості комбікорму, що вноситься в ставки (як наслідок, і його частки в раціоні), що зазвичай спостерігається в останній декаді липня і в серпні, добова ритміка харчування риб стає ще більш залежною від кисневого режиму. Концентрація кисню змінюється в широкому діапазоні: від перенасичення в денний час до дефіциту в ранкові. Це визначає апетит риб у різний час доби.

Від частоти роздачі комбікорму залежать абсолютні значення максимуму та мінімуму насиченості. При одноразовому годуванні вони найбільше різко виражені і великі за величиною. При триразовому спостерігається згладжування піків, вони знижуються на 30-40%.

Таким чином організм коропа пристосовується до умов харчування, що змінюються. Слід звернути увагу, що при внесенні однієї і тієї ж порції корму за один раз активне поїдання його триває протягом 2-4 годин, двічі – 6-8 годин, три рази – 10-16 годин. Після закінчення цього часу доступність для риб нез’їдену частину комбікорму знижується. Це відбувається через його розсіювання по ставку, розпилення в процесі харчування риб, хвильове перемішування та замулювання.

В осінній період (вересень-жовтень) при зниженні температури і зменшенні кількості комбікорму, що вноситься, насичення води киснем підвищується і його добові коливання менш виражені. Відповідно ритм харчування риб стає відносно рівномірним. Кишечники майже повністю заповнені комбікормом.

У двохрічок коропа добова ритміка харчування аналогічна, але дещо зрушена у часі. Період відносної рівномірності харчування зазвичай посідає квітень – кінець червня; період сильної залежності від кисневого режиму, частоти і кількості комбікорму, що вноситься, охоплює липень – серпень, у вересні – жовтні ця залежність різко слабшає.

Насичення коропів у ставках комбікормом та відновлення апетиту. Дослідження на чогорічках коропа масою 10-13 г показали, що між часом насичення риб комбікормом і температурою води існує зворотний зв’язок, а величиною порції, що насичує, – пряма. Маса риб впливу не справила.

Час насичення при 25°З однократному годівлі досягав 50 хв. За цей період було з’їдено 2,4-2,8% комбікормів від маси риб; при 20°С – 60 хв, причому порція, що насичує, знизилася до 2,0-2,4%, при 15°С – 1,5 год і відповідно 1,0-1,5%.

Відновлення апетиту у коропів у діапазоні температури води 15-25 ° С відбувається в основному за 2, рідше за 3 години і слабо залежить від температури води та маси риб. При збільшенні частоти роздачі корму з 1 до 8 разів (через кожні 2,0-2,5 год) при 20°С цьогорічки з’їдали його за перші два годування по 1,0-1,2% від маси.

При наступних годівлях поїдані порції то скорочувалися вдвічі, то знову майже наближалися до перших. Якщо за добу при шестиразовому годуванні риби поїдали 6,0-6,2%, то на перші два годування припадало ⅓, на решту чотирьох – 2/3 добового раціону (відповідно близько 2 та 4% від своєї маси).

При 25 ° С риби за перше годування з’їдали по 1,5-1,6%, друге – по 1,1-1,2%, третє, четверте, п’яте – близько 1% на кожне. Якщо добовий раціон становив 8,0-7,4% від маси риб, то на перші два годування припадала так само 1/3, на наступні чотири – з’їденого комбікорму.

Сезонна динаміка живлення коропів у ставках. У цьогорічок у початковий період годування найвища кількість споживаної їжі відзначається при температурі води 22-26 ° С і масі риб 1-5 г. У цих випадках добовий раціон, представлений природною їжею та комбікормом, зазвичай становить 10-12% від маси. У міру зростання риб раціони поступово знижуються.

У червні – першій половині липня вони становлять 8-6%, у другій – 5-3%, у серпні – вересні – 4-2% і менше. У дворічок коропа тенденція динаміки дещо інша: у весняний період після зимівлі раціони становлять 1-3% від маси риб, далі в першій половині літа (кінець червня – липні) вони виростають до максимуму – 6, іноді – 8% і потім знижуються в другій половині серпня до 4-2%, у вересні – до 2-1%.

Відносний вміст комбікорму в раціонах коропа. Сезонна динаміка співвідношення комбікорму та природної їжі в раціонах має стійкий характер у різних умовах харчування та годування риб. У цьогорічок на початку вирощування (від однієї до трьох декад) частка природної їжі становить 80-60%, частка комбікорму – від 20 до 40%. У наступні чотири-п’ять декад (зазвичай у другій половині липня та серпні) при виїданні природної їжі кількість комбікорму зростає до 60-80%, а в осінній період знову знижується до 50-60%.

Зміни відбуваються у складі природної їжі. Якщо спочатку переважають тваринні організми, то з другої половини липня помітне місце в раціонах починає займати детріт і лише у вересні знову з’являються у невеликих кількостях зоопланктон та бентос.

У двохрічок коропа в початковий період годування (у травні — на початку червня) питома вага комбікорму в раціонах може досягати 50%, у другій половині червня – серпні – 70-90%, в осінній період – 60-70%.

Починаючи з другої половини липня, у складі природної їжі міцно переважає детріт. Як видно, у міру зростання сеголеток і двохліток і збільшення їх маси до кінця вегетаційного періоду відносна кількість їжі, що споживається, зменшується. Це зумовлено зниженням інтенсивності обміну у підрослих риб, що супроводжується зниженням швидкості зростання.

У свою чергу, це вимагає відносно меншої забезпеченості організму енергією та поживними речовинами. На молодь, що росте в ставках, впливає і ряд інших, абіотичних, факторів, здатних змінювати інтенсивність обмінних процесів в організмі. До них насамперед належить температура води. Її підвищення чи зниження викликає посилення чи гальмування обміну речовин, апетиту та зростання риб. За допомогою дисперсійного аналізу вдалося показати, що з спільному вплив вплив маси і температури води на величину раціонів молоді коропа різко відрізняється. Так, сила впливу температури становить 80% від сукупної дії, а маси – лише близько 6%. 

Слід зазначити, що підвищення температури викликає збільшення інтенсивності харчування риб до певної межі, вище за яку настає пригнічення. У молоді коропів у ставках в умовах нормального кисневого режиму кількість споживаної їжі зростає до температури 27-28 ° С, у риб старшого віку – до 26-27 С.

При подальшому підвищенні температури спостерігається пригнічення апетиту в основному пов’язане зі зниженням насиченості води киснем, тоді як потреба у ньому риб зростає. Різке зниження інтенсивності споживання комбікорму зазвичай відбувається за температури нижче 15-14°С. При 8-6 ° С короп зазвичай припиняє приймати комбікорм і харчується лише природною кормовою базою.

Відомо, що кисень необхідний організму для здійснення обміну речовин, утилізації їжі, що надходить, і забезпечення процесів росту. У практичному плані дуже цікаві відомості, що характеризують пригнічення зростання коропа при зниженні концентрації кисню у воді. Споживання кисню коропами масою 50 гр. за нормальної температури 23°С різко посилюється зі збільшенням раціону лише до 5-6% від маси риб щодня, а швидкість зростання збільшується до розміру раціону 5%.

На цій підставі зроблено висновок, що їжа ефективно використовується в організмі риб у випадку, якщо її надходження в організм не перевищує 5% його маси. Далі енергія і пластичний матеріал використовуються тільки на переробку надлишків їжі.

Впливаючи на інтенсивність харчування риб, кисневий режим визначає добовий ритм їх харчування. За нашими даними, що узгоджуються з відомостями інших авторів та спостереженнями рибників-практиків, у період застосування комбікормів кількість їжі, що споживається коропами, має прямий зв’язок з динамікою вмісту кисню у воді.

Максимальна активність харчування коропа спостерігається зазвичай о 11-16 год, тобто. у період максимального підвищення концентрації кисню у воді внаслідок фотосинтегічної діяльності фітопланктону. Мінімальна – з 21 до 8 години ранку, коли різко уповільнюється або припиняється фотосинтез, а кисень інтенсивно витрачається мікроорганізмами, що розкладають органічні опади, а також на дихання всіх гідробіонтів.

Математична обробка наявних експериментальних даних та результатів польових спостережень дозволила встановити, що в умовах ставків на інтенсивність харчування риб основний вплив мають три фактори в наступній послідовності: вміст кисню у воді, її температура та маса риб. При цьому із суми всього комплексу факторів, що діють, сила впливу кисню становить 44% (при Р<0,01), температури – 26% (при Р<0,01), маси — 6% (при Р<0,01), спільне їх вплив – 88%.

В умовах ставкового рибництва, при існуючому дефіциті води та відсутності у водоймах проточності, кисневий режим багато в чому визначається раціональністю застосовуваної технології годівлі. Дефіцит кисню в середині літа зазвичай виникає при внесенні в ставок більше 100-120 кг комбікорму на 1 га площі через накопичення не з’їдених рибами його залишків, екскрементів риб, відмерлого фіто і зоопланктону та пригнічення процесів самоочищення водойм в результаті накопичення.

Звичайне в рибоводній практиці прагнення стимулювати зростання риб збільшенням норм годівлі призводить до зворотних результатів: нестача кисню пригнічує обмінні процеси і призводить до втрати апетиту, активність харчування риб падає ще більше, їхній фізіологічний стан погіршується, а продуктивна дія комбікормів знижується.

(Дивись далі Частину 49)

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Культивування жиих кормів (Частина 13)

Створено - 24.03.2023 0
  Культивування живих кормів (Enchytraeusalbidus) (Частина 13) Вирощування олігохет. Для вирощування олігохет необхідне спеціальне кондиціонування приміщення із постійною температурою повітря…

Газопузырьковая болезнь рыб (ГПБ)

Створено - 03.04.2020 0
Газопузырьковая болезнь рыб (ГПБ) Обсудим очень важную тему для всех рыбоводов, которые занимаются интенсивным выращиванием ценных видов рыб (осетровые, форель,…