Загальні відомості про складання рецептур та підбір рибних комбікормів (Частина 36)
Риби як об’єкт розведення неоднакові за типом та характером харчування. Серед них зустрічаються хижі та мирні, твариноїдні, рослиноїдні та всеїдні, планктоно та бентосоядні. Однак на ранніх стадіях розвитку вони проходять через фазу харчування різними формами зоопланктону.
У дорослих особин у процесі еволюції травна система набула здатності адаптуватися до якості їжі, що дало можливість рибам освоювати різні екологічні ніші. Ця обставина послужило біологічним обґрунтуванням для застосування у рибництві штучних кормів. У зв’язку з цим рецептура комбікормів для різних видів та віку риб передбачає варіабельність якісного складу та кількісного поєднання сировинних джерел.
У цьому розділі робиться спроба охарактеризувати основні методичні підходи, які слід використовувати при складанні рецептур комбікормів. Під комбікормом розуміється суміш двох і більше компонентів, підібраних за певним рецептом та оброблених за відповідною технологією.
Основна теза – комбікорми мають бути збалансованими, тобто. містити всі необхідні поживні речовини в потрібній кількості та оптимальному поєднанні та забезпечувати реалізацію потенційних здібностей організму риб до зростання, нормальний розвиток та гарний фізіологічний стан. Останнє є необхідною умовою для швидкої адаптації риб до середовища і стресів рибоводної або технологічної природи.
Теоретичною та практичною базою для створення рецептур комбікормів служать викладені вище відомості про значення основних речовин та енергії у життєдіяльності риб, а також дані про потреби в них у різні періоди розвитку. При цьому необхідні знання про хімічний склад та специфічні властивості кормової сировини, особливості його перетравлення в організмі риб.
Крім того, слід враховувати вплив технології підготовки сировини та способів виготовлення комбікормів на їх поживні властивості. Залежно від стадій розвитку риб або цілей їхнього вирощування (посадковий матеріал, виробники, товарна продукція) комбікорми поділяються на такі типи:
I. Стартові. Корми призначені для личинок, мальків та ранньої молоді. До їх складу, якості та привабливості пред’являються найсуворіші вимоги. Вони повинні бути не тільки концентратами всіх поживних речовин, необхідних для забезпечення інтенсивного обміну, а й утримувати їх у формі, доступній для травної системи молоді, що розвивається. Комбікорми цього типу поділяються на три основні групи.
Перша призначена для риб з тривалим циклом ембріонального та передличинкового розвитку, личинки яких при переході на зовнішнє харчування мають відносно розвинену травну систему (типові представники — лососі).
Друга – для риб з коротким циклом ембріонального розвитку та раннім переходом на зовнішнє харчування при слабо сформованій травній системі (представник – короп).
Третя група кормів, що займає серединне становище, повинна задовольняти потреби личинок, які мають до початку активного харчування травною системою, функціонально більш розвиненою, ніж у коропових, і менше, ніж у лососевих риб (осетрові, сигові).
ІІ. Ростові. Корми для старшої молоді. Основні вимоги: корми повинні забезпечувати нормальний розвиток та фізіологічний стан риб, а також високу інтенсивність їх зростання в період вегетації; накопичення до осені певного запасу поживних речовин та енергії, а також їх ощадливу утилізацію в зимовий період; сприяти високій виживаності та збереженню певних ресурсів в організмі для подальшого зростання на другому (третьому) році життя.
Цей тип комбікормів застосовується в ставковому рибництві під час вирощування сеголеток.
ІІІ. Продукційні. Корми для вікових груп, призначених для вирощування товарної продукції. Корми повинні забезпечувати швидке зростання, нормальне здоров’я риб, а також високу якість продукції та економічну ефективність її виробництва.
IV. Репродукційні. Призначаються для ремонтно-маткового стада та виробників. Повинні сприяти доброму зростанню) риб, нормальному розвитку та функціонуванню відтворювальної системи; забезпечувати високу резистентність нащадків.
V. Спеціального призначення. Ці комбікорми застосовуються з конкретною метою, як правило, в обмежений період (лікувально-профілактичні, антистресові, пігментуючі тощо).
У практиці існує два основних підходи до складання рецептур комбікормів та підбору сировинних джерел – емпіричний та аналітичний.
Перший заснований на рецептурах кормів, що традиційно застосовувалися в господарствах, і комбінації складових їх інгредієнтів відповідно до їх доступності на ринку сировини та її вартості.
Другий, аналітичний, базується на результатах наукових праць із харчування риб. В його основі лежить принцип відповідності вмісту та співвідношення окремих поживних речовин у сумі сировини, що підбирається, фізіологічним потребам певного виду риб.
Пропонується новий елемент, який раніше не застосовувався при розробці рецептури комбікормів для риб, – облік ступеня перетравності поживних речовин.
Іншими словами, до системи розрахунків повинні включатися коефіцієнти, що характеризують доступність для організму риб поживних речовин сировини.
Незважаючи на недостатній відомості з цих питань, наукові дані постійно поповнюються і можуть використовуватися для вдосконалення рецептур.
До головних складових комбікорму для риб, як і для інших тварин, належать:
1. Білок та незамінні амінокислоти.
2. Жир та незамінні жирні кислоти.
3. Вуглеводи.
4. Вітаміни.
5. Мінеральні речовини.
6. Енергія.
Підбір компонентів та балансування складу комбікормів. Як показано в попередній главі, жоден із загальновживаних джерел сировини і навіть окремі види харчових організмів не можуть повністю задовольнити потреби риб у всіх поживних та біологічно активних речовинах.
Завжди необхідна їх комбінація на основі відомостей про кількість і якість поживних речовин, що містяться в сировині, їхню зручність для риб, доступність сировини на ринку та її вартість.
При доборі сировини повинні братися до уваги специфічні особливості кожного виду, зокрема наявність антипоживних факторів, наявність атрактивних або репелентних властивостей, органолептичні особливості (смак, запах, колір).
Крім того, повинні обиратися способи усунення небажаних ефектів, зокрема шляхом попередньої підготовки сировини або використання технологічних прийомів при виготовленні комбікормів, введення антиоксидантів або інших специфічних добавок.
(Дивись далі Частина 37)
