Зимівля плідників осетрових риб (Частина 5)
Умови проведення зимівлі. Зимівка – вміст риб при низькій (2-6ºС) температурі протягом 3 місяців. Цей елемент біотехніки є обов’язковим під час роботи з усіма плыдниками осетрових, як з відловленими у природних водоймах у період осінньої заготівлі, так і при використанні риб з маточного стада.
Зариблення зимувальних водойм проводять при середній добовій температурі води не вище 8ºС. Оптимальний температурний інтервал утримання риб під час зимівлі складає 4ºС. При цьому допускаються короткочасне підвищення температури до 6ºС та її зниження до 2ºС. Тривале перебування риби за межами зазначеного оптимального інтервалу температур призводить до погіршення фізіологічного стану риби і, як наслідок, до зниження якості статевих продуктів.
Вимоги до зимувальних водойм. У зимувальних водоймах необхідно підтримувати постійний водообмін, що забезпечує 80-100% насичення води киснем. Вміст кисню менш як 60% насичення у 100% неприпустимо.
Для проведення зимівлі можна використовувати пластикові чи бетонні.басейни та сітчасті садки, об’ємом понад 40 м3 та глибиною не менше 1,5м, а також садки куринського типу, довжиною – 105 м та шириною – 17 м, проточні бетоновані або земляні ставки площею 1 000 – 4 000 м2, які можуть бути розділені на секції сітчастими перегородками дляу тримання риб різного виду та статі.
У зимувальних водоймах повинен бути забезпечений постійний водообмін, з повною заміною води через 8-10 діб.
Щільність посадки плідників на зимівлю залежить від виду риб:
– російський осетр – 20–25 кг/м3;
– севрюга – 20 кг/м3;
– білуга – 25–30 кг/м3.
На протязі всього періоду зимівлі у водоймах необхідно підтримувати оптимальні водообмін, постійно здійснювати контроль за санітарним та гідрохімічним (кисень, оксидів заліза, аміаку, окислюваність, pH) режимами водойми. Також, по можливості, необхідно контролювати стан та поведінку риб. Годування плідників осетрових риб у період зимівлі не робиться, що є важливою умовою ефективного завершення дозрівання гонад.
При отриманні статевих продуктів в осінньо-зимовий період та на весні (до початку основного нерестового сезону) переведення на зимувальний режим та вихід із нього виробляється штучно. При цьому слід дотримуватись наступних рекомендацій:
– переведення в режим зимових температур має проводитись поступово з температурним градієнтом 1-2ºЗ на добу – для самок та 2–3ºС – для самців;
– риб з пошкодженими шкірними покривами слід утримувати при температурі 8-10ºС. до повного одужання і тільки після цього знижувати температуру;
– переведення в нерестовий режим має бути поступовим: із добовим градієнтом у разі підвищення температури трохи більше 1,5ºС та 2–3ºС – для самок і самців відповідно, з періодами утримання при постійній температурі.
Весняне бонітування. Відбір зрілих самців. Якщо риба міститься за природної температури, то весняне бонітування проводиться до настання нерестових температур. Для використання у нерестовій кампанії в процесі бонітування відбирають лише плідників, гонади яких досягли IV стадії зрілості.
При відборі зрілих самців най ефективніший метод УЗД -діагностики. Зрілих самців можна відбирати за зовнішніми ознаками. У вирощених маткових стадах у більшості видів (крім севрюги та білуги) дозрілі самці мають виражене «шлюбне вбрання. Під час весняного бонітування ступінь готовності до нересту самок, відібраних восени, визначають з використанням методу біопсії гонад позначенням коефіцієнту поляризації ооцитів. Самок з резорбцією ооцитів, відбраковують та відсаджують на нагул.
Визначення коефіцієнта поляризації ядер ооцитів. Для розрахунку коефіцієнта поляризації не менше 10 ооцитів, витягнутих від кожної самки, фіксують шляхом кип’ятіння у фізіологічному розчині протягом двох хвилин. Більш зручно фіксувати ооцити шляхом їх обробки парою протягом трьох хвилин. Після фіксації, для запобігання висиханню препарату, ооцити повинні бути у фізіологічному розчині. Фіксовані ооцити розрізають у меридіональному напрямку (посередині) і вивчають підбінокуляром, оснащеним окуляр-мікрометром.
Основним показником, що визначається на розрізах ооцитів, є коефіцієнт поляризації (Кп). Для його обчислення на розрізі вимірюють найбільшу відстань від анімального до вегетативного полюса (L) та відстань від анімального полюса до верхнього краю ядра (зародкового) бульбашки) (l), після чого розраховують коефіцієнт поляризації (ставленняl/L). Товщиною оболонок при цьому нехтують Таким чином, коефіцієнт поляризації (Кп) визначається за формулою: Кп = l / L де, l – відстань від анімального полюса до верхнього краю ядра (зародкового) бульбашки), а L – найбільша відстань від анімальної до вегетативного полюса.
Слід зазначити, що наявність пігменту в жовтку ооциту свідчить про початок резорбції.
Використання цифрового обладнання дозволяє проводити обробку великої кількості зразків ооцитів із високою точністю.
Угруповання та визначення потенційних плідників. Для оптимізації використання плідників (самок) їх ділять на групи на підставі одержаних результатів визначення коефіцієнта поляризації.
1. Групи самок за показником коефіцієнта поляризації Кп < 0,05 перезрілі, яких відсідають на нагул.
– 0,05 ≤ Кп < 0,10 зрілі. При досягненні нерестових температур негайно ін’єктуються будь-яким гормональним препаратом.
2. 0,10 ≤ Кп ≤ 0,12 зрілі. При досягненні нерестових температур можуть витримуватись протягом 2–3 діб, анадромні види рекомендується ін’єкувати «GnRHa»IV.
3. 0,12 < Кп ≤0 ,15 близькі до дозрівання. Ін’єкції проводяться після витримування при нерестових температурах 7-14 діб.
4. 0,15 < Кп ≤ 0,18 здатні до дозрівання. Витримуються при нерестових температурах 20–40 діб перед ін’єкцією.
5. 0,18 < Кп не зрілі відсідають на нагул.
Після поділу плідників на групи здійснюється планування подальших рибоводних робіт. Самки з другої та третьої груп можуть надалі використовуватися без повторної біопсії. Коефіцієнт поляризації ооцитів самок з четвертої-п’ятої груп досліджують повторно,залежно від розрахункового часу їхньої готовності. Риби п’ятої групи, уяких показник поляризації ооцитів не змінився після витримування при нерестових температурах протягом 14–21 діб, належать до категорії незрілих і відсаджують на нагул.
Використання тривалості дозрівання ооцитів осетрових риб для відбору зрілих самок – тест «руйнування зародкової бульбашки» пропонується використати тривалість дозрівання ооцитів (час, протягом якого ядро (зародкова бульбашка) мігрує до анімального полюса і руйнується) у присутності гормонів, що стимулюють дозрівання (прогестерон або його метаболіти, прогестини), як ефективніший критерій оцінки готовності самок до гормональної ін’єкції ніж Кп.
Було також виявлено, що якщо дозрівання ооцитів триває більше 18 τ0 (τ0 – тривалість мітотичного циклу в період синхронних поділів дроблення), то рибоводна ікра, отримана після гормональної стимуляції, як правило, найнижчої якості. Для диких самок севрюги (A. stellatus) та самок стерляді (A. ruthenus),вирощуваних у штучних умовах, даний метод дозволяє ідентифікувати та не використовувати для штучного відтворення групи риб, не здатних виробляти ікру високої якості у цьому стані та за стандартних умов гормональної стимуляції.
У перезрілих самок зазвичай м’які ооцити, навіть після охолодження, проте після вмісту в буферному формаліні протягом 24 годин ооцити стають твердішими і легшими.
Після цього ооцити розрізаються вздовж осі, що з’єднує анімальний та вегетативний полюси за допомогою леза бритви і дають оцінку стану зародкової бульбашки. Наявність або руйнування зародкової бульбашки для кожного ооциту визначається напрямом променя світла поверхню розрізу. Руйнування зародкової бульбашки, а також наявність не пошкоджених ядер у ооцитів має бути задокументовано. Самки зі 100% реакцією в розчині прогестерону та з наявністю деякої реакції в контрольних чашках повинні бути проін’єктовані приблизно протягом одного тижня. Самки зі 100% реакцією в розчині прогестерону і з відсутністю реакції в контрольних чашках, повинні бути проін’єктовані приблизно протягом двох тижнів. Самки, у 90-100% ооцитів яких спостерігається руйнування зародкових бульбашок, повинні повторно досліджуватися через 3-4 тижні. Подібні оцінки отримані при при температурі порядку 13–15ºС. При більш низьких температурах зазначені періоди повинні бути небагато збільшені, а за більш високих температур – відповідно зменшені.
Самки, у яких кількість ооцитів із руйнуванням зародкових бульбашок становить менше 80%, для гормонального стимулювання не підходять.
(Дивись далі Частину 6 )
