Перетравність білків та доступність амінокислот для риб (Частина 9)
Для всіх вивчених на цей час видів риб незалежно від типу харчування найбільш доступними компонентами їжі є білки та ліпіди. Встановлений для безшлункових всеїдних коропів діапазон перетравності білків із різних типів комбікормів та їх компонентів становить 60-90%, безхребетних тварин (личинки хірономід, дафнії) – 80-89% .
Для окремих протеїногенних амінокислот відмінності більш суттєві – 45-95%. У фітофага – білого амура, білок ряски доступний на 72%, окремих компонентів комбікормів – на 51-96%. У планкгофага — строкатого товстолобика, білки протококових і синьо-зелених водоростей перетравлюються на 37-49%, комбікорми — на 33%.
Діапазон значень перетравності білків у риб із шлунково-кишковим травленням настільки ж широкий. При харчуванні форелі природною їжею (гаммарусами, дафніями, личинками хірономід) коефіцієнти перетравності білків перебувають у межах 76-84%, комбікорми – 65-91%.
У осетрових риб коефіцієнти перетравності комбікормової сировини становлять 62-95%, у тиляпії – 53-97%, європейського вугра – 29-93%, канального сома – 65-92%.
У річників всеїдної золотої тиляпії білок водяної папороті перетравлюється гірше – на 55-61%, а сухої речовини – на 49-54%. Доступність амінокислот. У процесі травлення швидкість та повнота розщеплення білків та всмоктування амінокислот визначаються характером хімічних зв’язків у білку, специфічністю дії та активністю протеолітичних ферментів риб, відносним вмістом амінокислот, а також особливостями хімічного складу самих кормів. Взаємодія всіх цих факторів призводить до того, що доступність амінокислот може значно відрізнятися від їхнього валового вмісту в кормі, виявленого аналітичним шляхом.
Доступність для коропа амінокислот улюблених видів природної їжі (личинок хірономід і дафній), сировини тваринного походження та окремих видів кормових дріжджів досить висока і знаходиться у відносно вузьких межах.
У той же час, варіабельність цього показника для рослинної сировини дуже велика. Проте основна маса як замінних, і незамінних амінокислот має показники доступності, кілька чи значно перевищують коефіцієнти перетравності сирого протеїну. Експериментальні дані щодо резорбції сирого протеїну та основних протеїногенних амінокислот на всьому протязі травного тракту коропів, дали підставу вважати, що це явище пов’язане з надходженням у кишечник разом із травними соками ендогенних небілкових форм азоту та частковою екскрецією їх з організму. Особливо чітко це проявляється при харчуванні коропів зернами злаків. Аналіз показників доступності незамінних амінокислот дав підставу встановити деякі залежності, загальні всім досліджених джерел кормової сировини: – найлегше і найшвидше амінокислот відщеплюється від білка і всмоктується аргінін.
У більшості випадків показники його доступності значно вищі за перетравність сирого протеїну і доступність загальної суми амінокислот і становлять в середньому 80-90% від з’їденого з кормом;- Високі показники доступності мають лейцин та ізолейцин. Ці амінокислоти витягуються з кормів так само повно, як і аргінін. Серед інших незамінних амінокислот у більшості випадків добре доступний фенілаланін (у середньому – 70-90%);
– Погана доступність має ряд незамінних амінокислот, зокрема лізин, який, як правило, є лімітуючою амінокислотою в рослинних кормах;
– Низькі показники доступності лізину макухи та шротів (45-65%) пов’язані з особливостями його хімічної структури та впливом технології вилучення олії, яка передбачає вологотеплову обробку насіння. При її впливі вільна аміногрупа лізину вступає в реакцію з вуглеводами (так звана реакція Мейлларда або почорніння), іншими амінокислотами і мінералами. Внаслідок цього утворюються сполуки, резистентні до дії протеолітичних ферментів. Подібне явище може мати місце і за жорстких режимів виготовлення комбікормів, особливо в процесах гранулювання, експандування та екструдування;
– Погана доступність лізину бавовняного (46%), рицинового (68%) і гірчичного (58%) макухи та шротів проти 80-95% з інших видів сировини, крім впливу волого-теплової обробки, пов’язана з наявністю в них отрут (держави, рицину, алілових масел), які мають властивості приєднувати ті ж Е-аміногрупи лізину і утворювати резистентні сполуки. Однак цей процес, знижуючи біологічну поживність білка, частково знешкоджує отрути, що збільшує харчову цінність корму;
– Низькі показники доступності лізину деяких партій соєвого шроту можуть бути обумовлені присутністю інгібіторів протеолігічних ферментів;- Показники доступності лізину злакових, бобових, дріжджів, рибного борошна значно вищі і близькі до доступності загальної суми амінокислот або перевищують її;— до найбільш складних амінокислот, що мають менші, ніж коефіцієнт перетравності білка, показники доступності, відноситься треонін різних дріжджів і макух. Із замінних кислот, як правило, найменш доступні гліцин та аспарагінова кислота;
– Основна маса замінних і незамінних амінокислот мають коефіцієнти доступності дещо (або суттєво) більші, ніж сирий протеїн. Абсолютна кількість як незамінних, так і замінних амінокислот, що отримується рибами з одиниці корму, вкрай різноманітна. До факторів, що впливають на доступність амінокислот і загальну перетравність сирого протеїну комбікормів у риб, слід віднести обсяг їжі, що поглинається. Відомо, що при надмірному харчуванні, проявляється зворотний зв’язок між вмістом білка в раціоні та його перетравністю, при недостатньому харчуванні, навпаки, коефіцієнти перетравності білка зростають, що відбувається через зниження швидкості просування їжі та збільшення часу її контакту з травними соками та всмоктувальною поверхнею.
Крім того, амінокислоти з низькобілкових кормів, як правило, витягуються повніше, ніж з високобілкових.
(Дивись далі Частину 10)
