Перетравність жирів у риб (Частина 10)
Жири, як і білки, ставляться до легкопереваримым речовин. У разі оптимального вмісту в кормі коефіцієнти їхньої перетравності дуже близькі до показників для білка або навіть трохи перевищують їх. Наприклад, якщо рівень жирів у кормі для форелі в межах оптимуму (9,5-43%) або вище, коефіцієнти перетравності мають високі та близькі між собою значення (86-90%).
При цьому вони залежать від вмісту жиру в раціоні. У разі нестачі жирів у кормі у риб включається механізм ендогенної екскреції, і в травний тракт надходять у розщепленому вигляді запасні та тканинні ліпіди. Частково вони виділяються з екскрементами і в результаті коефіцієнти “видимої” перетравності можуть наближатися до нуля або мати негативні значення, що означають екскрецію.
У коропів в окремих випадках (наприклад, при вмісті жирів у деяких злаках та інших видах сировини у кількості 2,0-2,5%) спостерігається настільки значна екскреція ендогенних ліпідів з фекаліями, що вона повністю маскує резорбцію харчових жирів.
При рівні жирів, близькому до оптимального, їхня перетравність у коропів також досягає 80-90% і більше. Відомостей про перетравність загальних ліпідів основних компонентів комбікормів у риб досить багато. В той же час дані про доступність окремих фракцій вкрай обмежені. У форелі перетравність таких фракцій ліпідів, як тригліцериди, фосфоліпіди і стерини, як правило, вище, ніж загальних ліпідів, а ефірів стеринів – в окремих випадках нижче. Ще більш обмежені відомості про жирні кислоти.
У райдужної форелі доступність різних жирних кислот (14:0; 16:0; 16:1; 18:1; 20:1; 20:5; 22:6) у діапазоні вміст загальних ліпідів у дієті від 8 до 16% досягає 88-100% при перетравності загальних ліпідів 87-91%.
У той же час у форелі, що харчувалася кормами з добавками жирів різного походження, було встановлено залежність доступності окремих жирних кислот від якості жиру та мононенасичені (16:1,18:1) жирні кислоти комбікормів з добавками риб’ячого жиру, соняшникової олії та свинячого сала мали показники доступності нижче, ніж загальні ліпіди, а екскреція в кишечник ендогенних лінолевої та ліноленової кислот значно перевищувала їх кількість, що надійшла з кормом.
У той же час доступність жирних кислот рибного борошна, виготовленого за різними технологіями, мала дуже високі значення. Виявилася тенденція до підвищення доступності жирів зі збільшенням у їх молекулі числа вуглецевих атомів та кількості подвійних зв’язків. Найменшою доступністю для лососевих володіють тверді жири з високою точкою плавлення, що містять велику кількість насичених жирних кислот. При чому залежність їх перетравності від температури найбільш виражена.
Рослинні жири, у складі яких переважають моноєнові та полієнові кислоти, мали найвищі коефіцієнти перетравності, які слабко залежали від температури.
(Дивись далі Частину 11)