Рибопродукти у боротьбі зі зміною клімату (по матеріалах ФАО – 2024 р.) (Частина 21)
У світі все більше визнається вразливість галузей, у яких виробляються харчові продукти з водних біоресурсів. Стратегічна рамкова програма ФАО на 2022–2031 роки та дорожня карта ініціативи “Блакитна трансформація” допомагають ФАО та її партнерам створювати умови для формування життєздатних, нечутливих до зовнішніх впливів і стійких систем виробництва харчової продукції з водних біоресурсів, які вносять значний вклад у забезпечення глобальної продовольчої безпеки та скорочення масштабів бідності. У цьому розділі розповідається про хід обговорень, присвячених питанням харчових продуктів з водних біоресурсів, під егідою Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (РКІК ООН). Глобальна політика щодо адаптації систем виробництва харчової продукції з водних біоресурсів до змін клімату підтримується проектами на місцях щодо впровадження кліматичних рішень, описаних у цьому розділі, з оцінкою витрат на їх тиражування та масштабування.
Динаміка обговорень, присвячених харчовим продуктам з водних біоресурсів, в рамках РКІК ООН
В останні роки зростає увага до взаємозв’язку між зміною клімату, водними екосистемами та виробництвом харчових продуктів, чому сприяли всеосяжні консультації в рамках РКІК ООН. Ці питання вперше були порушені в 2009 році, коли на п’ятнадятій Конференції сторін РКІК ООН (КС-15) було оголошено День океанів, а в 2016 році на КС-22 заходи, присвячені Дню океанів, вперше проводилися в офіційній “блакитній зоні”, де проходять переговори. За рішенням КС-25 у 2020 році був проведений перший діалог з питань океану та зміни клімату (далі – діалог з питань океану), де були представлені висновки Спеціального звіту Міжурядової групи експертів з зміни клімату “Океани та льодовиковий покрив Землі в умовах зміни клімату” за 2019 рік, що показали важливість заходів з боротьби зі зміною клімату, орієнтованих на океани.
Підсумки першого діалогу з питань океану були представлені на КС-26 у 2021 році, де було прийнято знакове рішення проводити такі діалоги щорічно під час сесій Допоміжного органу РКІК ООН для консультування з наукових і технічних аспектів і обговорювати питання, пов’язані з океанами, у рамках багатостороннього процесу РКІК ООН. Наступний крок був зроблений під час діалогу з питань океану – 2022, на якому було підкреслено важливість посилення державами заходів з боротьби зі зміною клімату, орієнтованих на океани, і забезпечення узгодженості політичних заходів з питань океанів і клімату; після цього в Шарм-ель-Шейхський план реалізації за підсумками КС-27 було включено спеціалізований розділ з океанів.
Тема “Рибальство та продовольча безпека” стала однією з двох тем для поглибленого обговорення під час діалогу з питань океану – 2023, учасники якого визнали значний потенціал систем виробництва харчових продуктів з водних біоресурсів як інструменту ефективного вирішення проблем у галузі клімату та зміцнення продовольчої безпеки. Під час діалогу було підкреслено необхідність обговорення ролі харчових продуктів з водних біоресурсів у боротьбі зі зміною клімату в рамках як національних, так і міжнародних процесів у цій сфері. Особливу увагу було приділено сприянню уразливим малим риболовецьким та рибоводним господарствам у адаптації до зміни клімату. У відповідь на відкрите оголошення про прийом інформаційних матеріалів для діалогу було подано близько 100 тематичних досліджень, що демонструють життєво важливу роль виробництва харчових продуктів з водних біоресурсів в адаптації та пом’якшенні зміни клімату. Крім того, ці дослідження використовувались у рамках глобального підбиття
Підсумки, спрямовані на оцінку та стимулювання колективної роботи для досягнення цілей Паризької угоди: вони стали джерелом інформації щодо підготовки, оновлення та застосування інструментів, за які несуть відповідальність самі країни, таких як визначені на національному рівні внески (ОНУВ) та національні плани адаптації (НПА). Результатом цих зусиль стало підвищене увага до харчової продукції з водних біоресурсів на КС-28. Наприклад, була визнана ефективність таких рішень, як створення кліматично стійких продовольчих систем та раціональне використання екосистем внутрішніх водойм, а також морських і прибережних екосистем. Крім того, більше 150 країн підписали політичну декларацію щодо сталого сільського господарства, сталих продовольчих систем та боротьби зі зміною клімату, в якій йшлося про важливість популяризації харчової продукції з водних біоресурсів, виробленої за принципами сталості.
Глобальне підведення підсумків – це захід для оцінки ходу боротьби зі зміною клімату у світі, виявлення недоліків та розробки стратегій досягнення цілей на період до 2030 року і на наступні періоди, що проводиться за ініціативою сторін під егідою РКІК ООН на прозорій основі з участю зацікавлених сторін, не є стороною Конвенції.
Розширення застосування передових методів на місцях
Під час першого ГПІ підкреслювалася нагальна необхідність активізації дій щодо адаптації, спрямованих на зниження негативного впливу та протидію йому, особливо в інтересах груп населення, які найменше підготовлені до подолання проблем, пов’язаних з наслідками зміни клімату, змінністю клімату та катастрофами, пов’язаними з погодними явищами, а також для відновлення після таких проблем. В рамках діалогу з питань океану – 2023 були представлені проєкти та програми ФАО на місцях, спрямовані на впровадження рішень щодо адаптації систем виробництва харчової продукції з водних біоресурсів у різних регіонах до зміни клімату.
Ці проєкти відіграють важливу роль у наданні підтримки надзвичайно вразливому населенню прибережних і узбережних районів, яке займається рибальством та аквакультурою, з метою зниження вразливості цього населення та підвищення його адаптаційного потенціалу й стійкості до зовнішніх впливів.
Ці проєкти, що базуються на екосистемному підході до рибальства (ЕПР) та екосистемному підході до аквакультури (ЕПА), реалізуються з урахуванням гендерних факторів і спрямовані на нарощування потенціалу в галузі моніторингу та управління інформацією, підвищення безпеки на морі, вдосконалення національної політики та нормативно-правових актів.
Механізмів, диверсифікація джерел коштів для існування, нарощування потенціалу та розширення застосування підходів, орієнтованих на збереження біорізноманіття у рибальстві та рибоводстві. Серед них були проєкти з розробки систем раннього попередження, застосування заходів кліматичного захисту до об’єктів інфраструктури та активів у рибальстві (таких як місця розвантаження улову та рибальські судна), а також диверсифікація місцевих продовольчих систем.
У Південному Судані ФАО надає допомогу населенню, яке займається ловлею прісноводної риби, з метою пом’якшення наслідків зміни клімату та громадянських заворушень. Зокрема, в рамках проєкту застосовуються сучасні методи будівництва рибальських човнів, що дозволяють скорочувати потребу в деревині та збільшувати термін їх служби. Також вживаються заходи щодо підвищення ефективності зв’язків між виробничими центрами та ринками, а також аналізу.
Процесів виробництва та збуту харчових продуктів з водних біоресурсів, розробка планів управління та впровадження вдосконалених методів післяпромислової обробки риби.
Найважливішою перевагою проектів і ініціатив ФАО є використання традиційних знань для адаптації до змінюваних кліматичних умов в конкретних регіонах, що дозволяє отримати уявлення про місцеві види, найбільш пристосовані до спостережуваних змін. Крім того, особлива увага приділяється взаємодії з зацікавленими сторонами, а також залученню молоді, жінок і корінних народів. Ці ініціативи допомагають підвищити стійкість вразливих громад до змін клімату та забезпечують їм джерела засобів до існування завдяки підвищенню ефективності використання ресурсів, застосуванню сучасних технологій та диверсифікації місцевих продовольчих систем.
Орієнтуючись на досвід ряду країн Латинської Америки та Карибського басейну, де розвинута аквакультура і успішно реалізуються плани боротьби зі зміною клімату, ФАО розробляє концептуальну модель оцінки стратегій адаптації аквакультури до змін клімату. Ця модель послужить іншим країнам орієнтиром у розробці стратегій розвитку кліматостійкої аквакультури та прийнятті інноваційних рішень, спрямованих на подолання наслідків зміни клімату. Наразі проводяться попередні тематичні дослідження з розведення устриць та лососевих риб для підтвердження ефективності цієї моделі та її використання для допомоги країнам у розробці стратегій здійснення НПА. ФАО також розробляє для країн-учасниць легкі в застосуванні технології розвитку кліматостійкої аквакультури, засновані на максимально якісних наукових даних, щоб знизити викиди вуглецю в аквакультурі, підвищити її стійкість до зовнішніх впливів і продуктивність відповідно до преамбули Паризької угоди, де визнається пріоритетне значення забезпечення продовольчої безпеки та ліквідації голоду.
Витрати на масштабування діяльності по боротьбі зі зміною клімату
Активізація діяльності по боротьбі зі зміною клімату потребує відповідного фінансування. За даними огляду ОНУВ та НПА, до 2030 року витрати всіх країн, що розвиваються, на адаптацію систем виробництва харчової продукції з водних біоресурсів до зміни клімату становитимуть 4,8 млрд доларів США на рік. Очікується, що ці витрати значно зростуть до 2050 року. На жаль, за даними за 2017–2021 роки обсяг міжнародного державного фінансування для потреб адаптації сектора в середньому становив лише 0,2 млрд доларів США на рік, що свідчить про значний дефіцит фінансування.
Під час діалогу з питань океану 2023 року висловлювалося серйозне занепокоєння проблемою забезпечення доступу до кліматичного фінансування для виробників харчових продуктів з водних біоресурсів, особливо малих господарств; зокрема, підкреслювалася необхідність надання ноу-хау для ефективного доступу до коштів і підвищення обізнаності установ, які забезпечують фінансування, таких як Глобальний екологічний фонд та Зелений кліматичний фонд, про кліматичні ризики та рішення в секторі. У цьому контексті ФАО розробила навчальні матеріали з кліматичного фінансування, щоб допомогти урядам та іншим зацікавленим сторонам оцінити кліматичні ризики, обґрунтувати необхідність заходів з адаптації з урахуванням кліматичних аспектів, розробити такі заходи та сформулювати пропозиції щодо фінансування. Крім того, ФАО розробляє рекомендації, механізми та інструменти для спрощення доступу до кліматичного фінансування для проектів у сфері рибальства та аквакультури.
Висновок
У концепції “Блакитна трансформація” підкреслюється необхідність більш активної мобілізації зусиль, спрямованих на планування та реалізацію заходів боротьби зі зміною клімату в галузях виробництва харчових продуктів з водних біоресурсів. Для покращення існуючої ситуації, коли більшість ініціатив мають точковий характер і нерівномірно розподілені по регіонах, необхідно значно розширити масштаби заходів по боротьбі зі зміною клімату. Такі заходи повинні відповідати принципам стабільності та справедливості та бути спрямовані на корінні перетворення; крім того, вони повинні фінансуватися в достатніх обсягах, що особливо актуально для ініціатив, орієнтованих на вразливе до наслідків зміни клімату населення, яке живе за рахунок виробництва харчових продуктів з водних біоресурсів. Крім того, хоча стимул до взаємодії з суб’єктами сектора виробництва харчових продуктів з водних біоресурсів в рамках заходів під егідою РКІК…
ООН провела обговорення питань океану, і очевидно, що також необхідно приділяти увагу прісноводним системам виробництва продовольства і не випускати з виду питання аквакультури, післяпромислової діяльності, торгівлі та просвіти споживачів. Зокрема, важливо допомагати вразливим зацікавленим сторонам отримувати інформацію про структуру РКІК ООН та залучати їх до переговорних процесів з питань клімату. Для цього необхідно надавати їм можливість вносити практичний внесок у переговорні процеси з питань клімату і створювати рівні умови для ефективної участі сектору в багатосторонніх процесах розробки політичних заходів.
