Чи потрібен Україні завод по вирощуванню чорноморської камбали-калкан?

AvatarОпубліковано at 06.02.2022
636 0

 

Чи потрібен Україні завод по вирощуванню чорноморської камбали-калкан?

Чорноморська камбала-калкан (Scophthalmus maeoticus) – цінний промисловий вид риб шельфу південно-західної частини Чорного моря. Запас і структура популяції калкана характеризуються нестійкістю у зв’язку з: інтенсивним промислом, пізнім статевим дозріванням, низькою ефективністю розмноження і схильністю до захворювань з різною етіологією.

Камбала-калкан по своїй фізіології має досить складний життєвий цикл, пов’язаний з морфологічними, фізіологічними та етологічними змінами, що визначає його вразливість на всіх стадіях онтогенезу, особливо до завершення метаморфозу.

Багаторічні спостереження виявили у калкана відхилення у розвитку навіть у відносно благополучні в екологічному відношенні періоди, що пов’язане з регіональними та глобальними кліматичними циклами, які формують гідрологічні умови розвитку риб, а також впливають на структуру біоценозів, у тому числі на кормову базу. 

Незважаючи на велику плодючість, рівень виживання калкана в природних умовах досить низький.

Негативний вплив навіть незначних відхилень умов середовища на фізіологічний стан калкана (особливо на ранніх стадіях онтогенезу) визначає вразливість цього виду риб в умовах посилення антропогенного впливу.

Промисел. Після запровадження заборони лов у 1986-1994 гг. структура популяції калкана покращилася з одночасним збільшенням середньої ваги риб (середня довжина риб склала 49,4 см, загальна маса тіла – 4,8 кг). У 1991 р. промисловий запас калкана на шельфі України зріс до 8800 тонн, а 1996 р. – до 14000 тонн. 

Однак, інтенсифікація промислу в останні роки призвела до зниження запасу та погіршення стану популяції за всіх показниках.

Знижувалися середні значення довжини та маси тіла. Якщо у 1998-1999 рр. популяція  камбали-калкан була представлена ​​14-ма віковими групами від 3 до 17 років. то зараз популяція складається з 6-9 річних особин. Середні значення основних параметрів особин склалають: стандартна довжина – 39,5 см, маса тіла загальна – 2,1 кг, вік – 6,2 роки. В уловах чисельно переважали особини 35,1-40,0 см (50  % загальної кількості ства). Частка особин із довжиною тіла менш допустимої промислової міри (35 см) підвищився до 15,1% від загальної кількості риб в уловах. Статевий склад характеризувався несприятливим для відтворення популяції співвідношенням самців та самок – 4,6:1.

У різні періоди останніх десятиліть співвідношення самців і самок в нерестовому стаді калкана було приблизно однаковим, з незначною кількістю ним переважанням особин тієї чи іншої статі. Таким чином, є підстави вважати, що за цим параметром нерестове стадо калкана зазнало негативних змін у період після зняття заборони на промисел, тобто з 1994 р.

Оцінюючи стан нерестової популяції калкана слід враховувати можливі похибки, пов’язані з асинхронністю його міграцій. Нерест камбали калкан у прибережних водах в різні роки відбувався з початку-середини квітня до кінця травня-середини червня. Весняна міграція калкана на глибини 20-90 м відбувається нерівномірно як щодо загальної чисельності особин, так і розмірновікової та статевої структури мігруючої нерестової популяції.

Першими нерестову міграцію починали великі особини (як самці, так і самки), потім поступово збільшується кількість дрібних особин. Тенденція зниження середніх значень віку довжини та маси тіла у самок виявлялася більшою мірою, ніж у самців. Судячи за характером зміни статевого складу уловів, самки завершували нерест. раніше, ніж самці.

Так, відносна кількість самок може знижуватися з 25,0 % у квітні до 15 % у червні, кількість самців відповідно зростати від 75 до 85 %. Швидкість статевого дозрівання у калкана змінилвся за останні десятиліття. Так в середені 20-го століття самці ставали статевозрілими на 6-7 році життя, самки – на 7-8 році. Зараз ці показники збільшилися 2-3 роки з одночасним зниженням ваги плідників з 4,8 кг до 2,9 кг.

Згідно з результатами наукових досліджень калкан став дозрівати в молодшому віці і при меньших розмірах тіла, що особливо помітно в останні роки.

В Держрибагентстві повинні бути вжиті заходи щодо зниження фактичного вилучення калкана, скоригувати величини загально допустимого вилову на основі моніторингових досліджень пуляції. Той факт, що всі дрібні особини в уловах, як правило,  статевозрілі, свідчить про закріплення тенденції зниження віку та розмірів вперше дозріваючих риб. 

Популяція камбали-калкан послідовно піддається штучному промисловому відбору за цією ознакою. Виловлюються насамперед швидкорослі особини, що призводить не тільки до негативних тимчасовим структурних змін, а й до формування стійкого генотипу, що визначає повільне зростання особин і, відповідно, низьку швидкість відтворення популяції.

Стресовому стану нерестової популяції сприяє не тільки перелов, а й зміни у прибережній екосистемі (в результаті забруднення), що призвели до дисбалансу складу планктонного співтовариства і, як наслідок, до погіршення кормової бази личинок калкана та підвищення ймовірності виникнення аномалій їх розвитку.

В уловах підвищилася кількість дорослих особин з аномальною пігментацією та остифікацією. Згідно з результатами наукових  досліджень подібні аномалії формуються в результаті дисбалансу незамінних компонентів в їжі особин в період раннього онтогенезу.

Судячи з стану запасу калкана, що постійно погіршується, українською законодавством передбачені недостатні заборонно-обмежувальні заходи щодо промислу цього цінного виду риб як продовження заборони на лов у період нересту, так і за розмірними характеристиками особин. За Українським законодавством лов калкана заборонено приблизно до 2 місяці, що є мабуть недостатнім, враховуючи необхідність створення спокою для плідників до і після нересту. 

Мінімально допустимий промисловий розмір калкана в українських територіальних водах становить 35 см, а мінімально допустимий розмір камбальних сіток 180-200 мм.

Турецьким законодавством, наприклад, вжито більш суворі обмеження для збереження поголів’я калкана у турецьких територіальних водах. Заборона на промисел продовжуєся з 1 травня по 30 червня, тобто практично протягом усього нерестового періоду калкана. Мінімально допустимий для лову розмір особин становить 40 см і, відповідно, мінімальний допустимий розмір камбальних сіток – 360 мм.

З метою підтримки стійкої експлуатації запасу камбали-калкан в межах економічної зони України необхідно обмежити вилов, збільшити мінімальну допустиму промислову довжину тіла особин до 40 см і, відповідно, збільшити допустимий розмір камбальних сіток, підвищити міру відповідальності за браконьєрський промисел, збільшити тривалість нерестової заборони.

Загальною проблемою підтримання промислової популяції калкана у північно-західній частині Чорного моря є також її браконьєрський лов (ННН-рибальство – незаконне, непідзвітне, неконтрольоване). Регулярний браконьєрський лов турецькими рибалами в морських територіальних водах України, завдає серїзну шкоду запасам калкана.

Сучасний рибопромисловий флот Туреччини з сотнями кілометрів сіток не залишають камбалі-калкан шансів на природне відновлення.

Нажаль, Прикордонна служба України чомусь дозволяє турецьким рибалкам спустошувати наші морські територіальні води, а Держрибагенство навіть немає власного судна для охорони морських біоресурсів України.

Штучне відтворення чорноморської камбали-калкан, як альтернатива промислу, поки що залишається на рівні чисельних обговорень фахівців.  

На даний час в Україні біотехнології культивування камбали-калкан немає. Але, біотехнологія товарного вирощування атлантичного тюрбо, яка розроблена європейськими країнами і Китаєм, дозволяють стверджувати, що при належному фінансуванні культивування калкана з метою зариблення молоддю прибережних акваторій або промислового вирощування може бути рентабельним і сприятиме збереженню та раціональному використанню природних популяцій цього виду риб.

При нестачі коштів на будівництво господарств з повним циклом то- варного вирощування калкана досить перспективним є підрощування личинок до повного завершення метаморфозу та випуск їх у прибережні акваторії.

Додатковим способом підвищення чисельності стад калкана може бути випуск у морі заплідненої ікри та личинок у віці до 4 діб, тобто до переходу на екзогенне харчування.

З метою формування об’єктивних уявлень про сучасний склад  нерестової популяції камбали-калкан на південно-західному шельфі Чорного моря, накопичення необхідних наукових знань щодо розробки біотехнології вирощування необхідно в умовах збудованого державою камбального заводу постійно проводити:

1. Комплекс науково-дослідних робіт з оцінки біологічних показників цього виду риб і умов середовища його існування (результати моніторингу дозволять своєчасно виявляти масштаб і спрямованість змін у стані нерестового стада і, надавати рекомендації Держрибагентству щодо регулювання промислу та заходів щодо підвищення ефективності відтворення камбали-калкан).

2. Дослідження і вивчати:

температурні особливості вирощування молоді калкана;

особливості харчування на різних стадіях онтогенезу;

вплив гормонів на розвиток личинок;

генетичну структуру популяцій калкана;

морфо-екологічні особливості раннього онтогенезу;

вплив солоності на ембріональний розвиток;

біологічні та технічні аспекти штучного розведення калкана;

проблеми підвищення робочої плодючості;

оптимальні умови для утримання молоді калкану;

цитогенетику камбали-калкан (наука, що вивчає будову і функціювання хромосом, які забезпечують процес спадковості, розглядає явища спадковості на клітинному рівні);

питання товарного вирощування;

використання морських водоростей для вирощування калкану;

вдосконалення методики інкубації;

харчову поведінку молоді калкана;

методи підготовки молоді для випуску у море;

способи інтенсивного вирощування молоді і товарної риби;

способи штучного вирощування молоді і товарної риби;

вдосконалення рециркуляційних систем для вирощування камбали-калкан, тощо.

Висновок. 

Без будівництва державного камбального заводу, який потрібен галузі рибного господарства України як флагман наукових досліджень в питаннях відтворення камбальних видів риб, утримати високий рівень популяції чорноморської камбали-калкан в морських територіальних водох України неможливо!!! 

 

 

 

 

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Гормональная стимуляция производителей осетровых рыб

Створено - 24.04.2020 0
Гормональная стимуляция производителей осетровых рыб Для стимуляции созревания производителей осетровых рыб всегда использовался гонадотропный гормон, который содержится в гипофизе половозрелых…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 16 – першочергові дії та організаційні кроки)

Створено - 21.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 16 – першочергові дії та організаційні…