Дніпровсько-Бузький лиман (проблеми)
Дніпровсько-Бузький лиман це відкритий лиман в північній частині Чорного моря. Лиман розташований, на території Херсонської та Миколаївської областей. Загальна площа лиману складає ≈ 95 000 га.
Складається з двох напрямків:
- Дніпровського лиману – довжина 55 км, ширша до 17 км, глибина ≤ 12 м.
- Бузького лиману – довжиною 47 км, ширина 5÷11 км, глибина ≤ 7 м..
Дніпро-Бузький лиман утворився під час наступу Чорного моря на суходіл під час занурення земної кори у нижній течії Дніпра та Південного Бугу.
З Чорним морем лиман з’єднується протокою 3,6 км завширшки (між Очаківським мисом та Кінбурнської косою).
Південне узбережжя має низькі, піщані береги.
Північне узбережжя має високі (20÷35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-мушлеві коси.
Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними мулами.
Поверхневий стік у лиман складається зі стоку таких річок:
- Дніпро— 93,5 %.
- Південний Буг— 5,7 %.
- Інгул— 0,5 %.
- Інгулець— 0,3 %.
Середня солоність води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6 ‰ (до побудови Каховського водосховища — близько 2 ‰).
Характерним є проникнення в лиман чорноморської води придонним шляхом (середньорічна солоність придонних шарів 4,3 ‰).
Близько 25—30 % річного стоку Дніпра та Південного Бугу використовується на зрошення та водопостачання, що обумовлює збільшення солоності води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та нересту окремих видів промислових риб, а також життя річкових видів фітопланктону та зоопланктону.
Дніпровсько-Бузький лиман є рибопромисловим районом басейну Чорного моря. Ще 50 років тому в лимані щорічно виловлювали понад 15 000 тонн/рік риби. Зараз показники вилову складають 20 разів менше.
У нижньому Дніпрі річний вилов риби до зарегулювання греблями складав ≈ 80 % від загального улову в басейні р. Дніпро. Зараз ці цифри в складають ≤ 20 %.
У зв’язку зі скороченням об’єму річного стоку р. Дніпро після його зарегулювання, відбулося різке скорочення видового біорізноманіття, падіння чисельності і зміна структури популяцій промислових видів риб, порушилися харчові ланцюжки.
Процеси погіршення умов існування риби продовжують поглиблюватися і надалі. З кожним роком зменшується видовий склад водних біоресурсів, який тягне за собою зміну харчових ланцюжків і як наслідок ще більше погіршення умов існування водних біоресурсів.
За останні 25 років, в наслідок антропогенного навантаження на Дніпровсько-Бузький лиман зникло ≥ 30 аборигенних видів риб (було ≈ 54-55, залишилося ≈ 22-24 види риб).
Практично зникли: білуга, російський осетр, севрюга, шип, стерлядь українська (волжську доместиковану стерлядь, яку щорічно випускає ДУ «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» зараховувати неможна, у зв’язку з тим, що зариблення нею не є законним), лосось чорноморський, вирезуб, дніпровський підуст, вугор річковий, тощо.
Знаходяться на мінімально можливому рівні існування: оселедець чорноморський, синець, клепець (білоочка), бистрянка, білизна, лин, ялець, в’язь, головень, марена дніпровська, пічкур, чехоня, шемая чорноморсько-азовська, в’юн, карась золотий, минь, берш (судак волзький), йорж-носар, рибець, тощо.
ННН- рибальство (незаконне, непідзвітне, неконтрольоване), тобто браконьєрський лов на сьогодні є однією із головних причин стрімкого падіння запасів основних цінних промислових аборигенних видів риб та зростання чисельності малоцінних коротко циклових (за розмноженням) видів.
За останні роки погіршилися умови існування озерних риб (окунь, лин, щука, золотий карась, тощо). Основна причина – ННН – рибальство і обміління водойм у зв’язку зі зменшенням річкових стоків в рази.
Водойми в результаті послаблення паводків, озера стали погано промиватися, сильніше заростати та заболочуватися.
Залишки відмерлої рослинності перестали виноситися з водоймі, накопичуватися, загнивати, зменшуючи вміст кисню, одночасно підвищуючи погіршуючи умови існування риб, особливо її молоді.
Погіршення хімічного складу води спричиняється некерованим і непідзвітним скидом неочищених або погано очищених промислових і комунальних стоків, які значно погіршують газовий режим водойм.
Тривале забруднення водойм веде до стійкого накопичення шкідливих для риби і для людей отруйних речовин, які при певній концентрації веде до загибелі риб, тварин і захворювання людей.
Велика кількість біогенних елементів (мінеральні і органічні добрива, каналізаційні стоки, неочищені стоки підприємств, сміття та інше) посилює евтрофікацію (насищення водойм біогенними елементами), викликає «цвітіння» води (синє-зеленими водоростями), призводить до заростання та замулення водойм, наслідком цього може стати масова загибель водних біоресурсів.
У більшості водойм пониззя Дніпра, в результаті комплексу негативних факторів відбувається зміна полікультурного спектру іхтіофауни. Цінні види риб, які, як правило, є довгоциклічними заміщуються на короткоциклічні, менш цінні.
У риб порушується іонна та осмотична регуляції, знижується відсоток заплідненої ікри, збільшується кількість морфологічних відхилень в їх молоді.
Якісний склад іхтіофауни значно погіршився. Іхтіофауна лиману збагатилась новими видами риб далекосхідного комплексу в результаті проведення спрямованого вселення (білий амур білий і строкатий товстолобики, їх гібриди,).
Деякі види риб потрапили в лиман в результаті акліматизації (сріблястий карась, сонячний окунь, струмкова форель).
В результаті зміни гідрологічного режиму Дніпра та Південного Бугу тюлька проникла в усі водосховища цих річок і стала малоцінною промисловою рибою.
В Дніпровсько-Бузькому лимані в результаті зміни рівня води і її солоності іхтіофауна (особливо в районі Очакова та Кінбурнської коси) постійно змінюється.
В Червону книгу України занесені 20 видів риб, з яких:
- 10 видів – зникаючі (вирезуб, озерний гольян, дніпровський вусач, стерлядь, білуга чорноморська, лосось чорноморський, йорж-носар, судак морський, берш, мінога українська).
- 4 види – рідкісні (пуголовка зірчастого , бичка Браунера , бичка-Каспіосому, перкарину).
- 6 видів – вразливі (шемая азово-чорноморська, ялець, карась золотий, білоперий пічкур, севрюга чорноморська, осетер російський).
Відлов осетрових в останні 12 років вже не проводиться навіть для відтворення у зв’язку з їх відсутністю.
До Каховської ГЕС існує лише одне нерестовище севрюги. Але, в останні роки через замулення та зменшення швидкості течії Дніпра значно скорочуються нерестові площі та погіршуються умови нересту
Щорічне збільшення антропогенного навантаження по всьому Дніпровсько-Бузькому лиману та суттєве зменшення проточності напружує і без того сумну ситуацію з природним відтворенням всіх видів водних біоресурсів.
Держава повинна розуміти що необхідно:
- Збільшити об’єми скидної води з Каховського водосховища коли це потрібно, бо існуючи Режими скидів вже не забезпечують умови оптимального (природного) нересту всіх видів риб.
- Збільшити роботи щодо штучного відтворенням аборигенних видів риб.
- Заборонити зариблення інвазивними видами риб, які лише погіршують і без того критичну ситуацію з водними біоресурсами Дніпровсько-Бузькому лимані.
- Покращити умови збереження та природного відтворення іхтіофауни (меліорація), що є одним із ефективних засобів для відтворення аборигенних видів риб.
- Проводити наукові дослідження та довготривалі спостереження.
- Розробити моделі функціонування екосистеми Дніпровсько-Бузького лиману.
- Знизити скиди біогенних та забруднюючих речовин.
- Посилити контроль дотримання правил та вимог промислового, любительського та спортивного рибальства, особливо в період нересту.
- Ввести повну заборону промислового рибальства в пониззі Дніпра.
- Спростити систему отримання дозвільних документів на проведення комплексу наукових досліджень іхтіофауни в Дніпровсько-Бузькому лимані.
Сподіваюсь на розуміння влади!!!
