Годування канального сома та нормативно-технічна документація на комбікорми для риб (Частина 56)
Канальний сом – представник північноамериканської іхтіофауни. В даний час в результаті розробки та освоєння методів розведення та вирощування він набув досить широкого поширення в ряді країн світу. Так, наприклад, у США він є основним об’єктом товарного рибництва. Сома вирощують у ставках, басейнах та садках, встановлених у різних водоймах. Також він використовується для цілей спортивного рибальства.
Цінність канального сома як об’єкта аквакультури визначають швидке зростання, гарне споживання та ефективне використання комбікормів, екологічна пластичність та пристосованість до різних умов утримання, у тому числі до високої щільності посадки, відмінні смакові якості. За високі харчові якості його називають тепловодним аналогом форелі.
Канальний сом – риба теплолюбна. Температурний оптимум у межах 25-30°С. У той же час він досить добре переносить зимові умови проживання під льодом протягом 3-4 місяців. Канального сома можна вирощувати як у прісній, так і в солонуватій воді з солоністю до 10-11 %о.
Даний вид риб досить вимогливий до вмісту розчиненого у воді кисню, рівень якого має бути не менше 4-5 мг/л. За характером харчування канальний сом належить до поліфагів. У природних умовах молодь споживає зоопланктон і бентос, дорослі особини харчуються личинками комах (бабок, поденок, струмочків, хірономід), молюсками та рибою.
На цей час технологія вирощування і годівлі різновікових груп канального сома за умов індустріальних господарств відпрацьована. Для сома, як та інших об’єктів аквакультури, процес годівлі одна із основних чинників, визначальних ефективність його розведення. Раніше, в 80-90-ті роки XX століття, для його вирощування успішно застосовували комбікорми СБ-1 і СБ-3. Однак у зв’язку з припиненням виробництва етанолових дріжджів, які були одним з основних компонентів цих комбікормів, їхній випуск було припинено. Подальші розробки та вдосконалення рецептур кормів для канального сома враховували виявлені раніше особливості харчування цього виду риб. Зважаючи на сучасні зміни на ринку сировини, для комбікормів були створені нові рецептури.
Так, для вирощування личинок і мальків до маси 5 г запропоновано стартовий корм АК-1СС, який містить рибне і кров’яне борошно, вітазар, гідролізні дріжджі, риб’ячий жир і вітамінно-мінеральну суміш. У складі корму знаходиться не менше 45% протеїну, 9% жиру, не більше 2% клітковини та 10% золи та понад 14,44 МДж/кг обмінної енергії.
Цей корм має вигляд крупки завбільшки від 0,2 до 2,5 мм, кожен розмір якої призначений для молоді певної маси. Нормування комбікормів для молоді сома здійснюється з урахуванням температури води та маси риб.
Личинок і мальків канального сома слід годувати 8-12 разів у світлий час доби, суворо контролюючи поїдання комбікормів.
Вищий рибоводний результат може бути отриманий при спільному використанні штучних і природних кормів, особливо на ранніх стадіях розвитку молоді.
Для вирощування канального сома масою від 5 до 50 г застосовується екструдований корм індексу АК-1СЕ, до складу якого входить 30% компонентів тваринного походження (рибне та м’ясне борошно), 15% продуктів мікробіосинтезу (гідролізні дріжджі), близько 50% рослинної сировини (соєвий) і соняшникові шроти, пшениця), риб’ячий жир, моно-або дикальційфосфати, вітамінно-мінеральний премікс.
Даний корм містить не менше 40% протеїну та 7% жиру, не більше 10% золи та 5% клітковини, понад 14,02 МДж/кг обмінної енергії. У міру зростання сома вимоги до білкової та енергетичної забезпеченості раціону знижуються. Крім того, допускається зменшення вмісту в кормах компонентів тваринного походження з метою їх здешевлення, що відбувається без втрат їх продуктивних властивостей. Так, для риб масою понад 50 г рекомендується продукційний екструдований комбікорм, в якому частка рибного та м’ясного борошна знижена до 17%. Він містить 32% протеїну, 5% жиру та 13,18 МДж/кг обмінної енергії. Як джерело жирів допускається використання олії.
Розмір гранул (екструдатів) має відповідати масі риб. Рекомендований розміром гранул продукційних комбікормів для канального сома різної маси наведено нижче. Добовий раціон розраховують, виходячи з температури води та маси сома.
Кратність годування дорослих риб становить від 2 до 6 разів на день. Витрати екструдованих комбікормів для отримання 1 кг приросту канального сома коливаються в межах 1,5-2,0 кг, гранульованих – на 20-30% більше. Згідно з рекомендаціями фахівців США, при температурі води вище 18°С для канального сома доцільно застосовувати екструдовані плаваючі комбікорми, при температурі 16-18°С переважно змішувати повільнотонучий корм з плаваючим, а нижче 16°С – використовувати гранули, що пов’язані з харчовою поведінкою риб цього виду.
Нормативно-технічна документація на комбікорми для риб. Виробництво комбікормової продукції на промислових підприємствах регламентується нормативно-технічною документацією, до якої належать державні, галузеві стандарти та технічні умови (ТУ). Спеціальні види комбікормів, призначені для лососевих, осетрових, сомових риб, а також для коропів, що вирощуються в басейнових та садових умовах, виробляються за ТУ, призначених для використання у промисловому кормовиробництві та контролю за їх якістю в рибоводних господарствах:
– Комбікорми для лососевих риб..
– Комбікорми для осетрових риб.
– Комбікорми для коропів при вирощуванні в індустріальних умовах.
– Комбікорми для канального сома при вирощуванні в індустріальних умовах.
ТУ повинні включати шість розділів: – технічні вимоги; правила приймання; методи контролю; вимоги безпеки; упаковка, маркування, транспортування та зберігання; гарантії виробника.
У ТУ необхідно закладати характеристики та норми основних органолептичних та фізико-хімічних показників якості, а також безпеки продукту, які визначають фізіологічну дію, поживність та продукційні властивості комбікормів, а також враховують морфобіологічні особливості риб.
У ТУ необхідно передбачати норми та характеристики за двома категоріями комбікормів: “оптимальні” та “економічні”. До першої категорії відносять комбікорми, що застосовуються в оптимальних умовах утримання риб, коли їх використання дає добрі результати. Комбікорми категорії “оптимальні” характеризуються підвищеною поживністю порівняно з комбікормами другої категорії. Вони насичені протеїном, ліпідами та незамінними амінокислотами; мають більш жорсткі обмеження за вмістом сирої клітковини та крихтості. За дотримання належної технології годівлі витрати комбікормів на одиницю приросту маси категорії “оптимальні” для лососевих та осетрових риб становлять від 1,0 до 1,3 од.; при вирощуванні коропових, сомових – 1,5-1,7 од.
Комбікорми категорії “економічні” рекомендуються для таких рибоводних господарств, де абіотичні умови середовища (температурний, газовий, гідрологічний та гідрохімічний режими тощо) не є оптимальними і схильні до значних коливань навіть протягом одного сезону. Витрати таких комбікормів становлять до 1,5-1,8 од. (лососеві, осетрові) та 2,0-2,5 од. (Карпові, сомові).
Застосування при цих умовах поживніших і дорожчих “оптимальних” комбікормів недоцільно, оскільки призводить лише до підвищенних витрат поживних речовин на приріст маси риб і збільшення собівартості виробництва рибою продукції. Обидві категорії комбікормів поділяються на три види: стартові – для вирощування личинок та мальків; продукційні – для вирощування товарних риб та репродукційні – для ремонтно-маточних стад. Вимоги до них розрізняються та визначаються морфофізіологічними особливостями розведеного виду риб на тій чи іншій стадії розвитку.
З метою мінімізації непродуктивних втрат комбікормів при транспортуванні, зберіганні та роздачі введено обмеження по крихітності: залежно від категорії продукту вона повинна бути не вищою за 3-5% (для гранульованих) та 2-3% (для екструдованих).
Вкрай важливим та необхідним для рибництва є такий показник, як водостійкість гранул. У зв’язку з особливостями харчової поведінки риб комбікорми для лососевих, коропових і сомових повинні мати водостійкість не менше 20 хв, для осетрових, які мають, як правило, знижену харчову активність – не менше 30 хв.
Обов’язкова умова виробництва якісних кормів – тонша, ніж для сільськогосподарських тварин, подрібнення вихідної сировини. Величина помелу впливає на ступінь засвоєння організмом риб поживних речовин, що містяться в кормі, а також на адгезивні властивості гранул.
За вищепереліченими ТУ крупність помелу розсипної кормосуміші при виготовленні крупки повинна відповідати залишку на ситі з отворами діаметром 0,315 мм не більше 10%, для гранул і екструдатів діаметром від 2 до 5 мм залишок на ситі з отворами 0,63 мм повинен становити не більше. При діаметрі понад 5 мм – залишок на ситі з отворами 1,0 мм – повинен бути не більше 10%.
Відповідно до вимог у перерахованих ТУ, корми для лососевих та осетрових риб повинні мати найвищий рівень протеїну, що визначається фізіологічною потребою організму цих риб. Причому максимально протеїном мають бути насичені стартові корми (не менше 50% в “оптимальних” і 45% в “економічних”). Вміст протеїну в продукційних комбікормах нижчий, але і він не повинен опускатися нижче 42 і 38% відповідно.
Комбікорми для виробників повинні мати у своєму складі не менше 50% протеїну. У стартових кормах для канального сома та коропа рівень протеїну має становити не менше 45%, у продукційних кормах категорії “оптимальні” – не нижче 33-38% (залежно від маси риб), у категорії “економічні” – 28-33%.
Мінімальний рівень жиру в комбікормах для лососевих та осетрових риб не повинен бути нижчим за 10-12% у кормах категорії “оптимальні” та 8-10% – у кормах категорії “економічні”.
Вміст жиру в комбікормах для коропа та сома нижче. У зв’язку з тим, що лососеві та осетрові риби практично не можуть перетравлювати клітковину, її вміст у кормах для молоді та виробників залежно від категорії не повинен перевищувати 1,5-2,5%, у продукційних комбікормах – 3-5%. До кормів для коропа та сома за цим показником пред’являються менш жорсткі вимоги.
Найважливішими амінокислотами, що лімітують, в кормах для риб є лізин і метіонін, тому в ТУ введені вимоги до нижніх меж вмісту цих амінокислот. У зв’язку з особливостями загального мінерального складу штучних кормів та водно-сольового обміну риб у ТУ необхідно передбачати нижню межу вмісту фосфору – не менше 0,8-1,2%.
У той же час, зважаючи на здатність риб частково задовольняти свою потребу в ряді мінеральних речовин за рахунок їх поглинання з води, а також виходячи з необхідності обмеження частки “баластних” речовин у їжі та зниження мінерального забруднення середовища відходами життєдіяльності риб, були введені обмеження на вміст сирої золи: її рівень має бути не вищим за 10-12%.
На відміну від нормативно-технічної документації (НТД) на комбікорми для теплокровних тварин у ТУ на корми для риб неоюхідно включати показники якості ліпідів, оскільки продукти перекисного окиснення жирів є токсичними для організму риб.
Так, перекисне число жиру в стартових комбікормах має бути не вищим за 0,2% йоду, у продукційних та для ремонтно-маточного стада — 0,3-0,5% йоду (залежно від призначення корму); обмежується також і кислотне число жиру – не більше 30 та 70 мг КОН, відповідно. Крім того, ТУ, як і НТД для сільськогосподарських тварин, лімітують вміст у кормі металомагнітних домішок, надмірна кількість яких може порушити травлення риб.
Комбікорми, що мають затхлий, пліснявий, гнильний та інші запахи, не властиві продукту, а також комковатость та зовнішні ознаки запліснення після органолептичного аналізу вибраковуються. Якщо органолептичні ознаки змінені незначно, і не дають достатніх підстав для вибракування, комбікорми направляють на токсикологічні дослідження і на підставі отриманих результатів приймають рішення про їх використання.
Токсичні хімічні елементи можуть у значних кількостях забруднювати корми та викликати хронічні інтоксикації у риб, знижувати їх відтворювальні функції та імунний статус. При додаванні до корму антиоксидантів (агідолу, кормолану та ін.), що гальмують окислення ліпідів та вітамінів, термін зберігання комбікормів для риб, упакованих у запаяні або заклеєні поліетиленові або поліпропіленові мішки (без доступу повітря), не повинен перевищувати 6 міс. з дати виготовлення, упакованих в іншу негерметичну тару – не більше 4 міс. з дати виготовлення.
Для України необхідно розробити новий національний стандарт “Комбікорми для риб”. Стандарт такого роду повинен стати першим у рибогосподарській галузі. Він повинен збудовуватися на основі нової концепції державної стандартизації. У ньому встановлюється лише перелік гарантованих показників якості комбікормів, з урахуванням мінімальних або максимальних обмежень значень без їхньої конкретної вказівки. До переліку гарантованих показників входять: вміст води, протеїну, лімітуючих амінокислот (лізину, метіоніну та суми метіоніну з цистином), жиру, клітковини, золи, фосфору, кальцію, валової та обмінної енергії, а також крихітність та водостійкість гранул.
Новий стандарт орієнтований на ринкові методи господарювання та надасть споживачеві та виробнику право на замовлення та виготовлення комбікормів за узгодженими параметрами якості.
(Кінець циклу Комбікорми для риб).
