Крихкий промінь «Надії»
Перший день Нового 2021 р. по старому стилю ознаменувався засіданням Громадської ради при Держрибагентстві за участю Голови Держрибагентства Шишман Ганни Федорівни та Заступника Міністра Міндовкілля Хорєва Михайла Юрійовича. В засіданні прийняли участь 12 з 18 членів Громадської ради при ДАРГ. Засідання по традиції відкрив голова Громадської ради Скарлат В.П. У своїй вступній промові виступаючий відмітив важливість засідання ради як історичної події, коли в роботі дорадчого органу центральної виконавчої влади, яка реалізує державну політику у сфері рибного господарства України вперше беруть участь одразу і Голова Держрибагентства і заступник Міністра Міндовкілля. Таке високе представництво в плановій роботі Громадської ради при Держрибагентстві свідчить про важливість питань, які керівники галузі та профільного міністерства намагаються за допомогою громадськості вирішити для стабілізації і подальшого розвитку галузі рибного господарства України. Питання, які порушувалися під час засідання громадської ради стосувалися не приватних інтересів окремих підприємств галузі, а виключно інтересів розвитку всього рибного господарства України. Перш за все це питання початку промислового сезону 2021 р., нащо і заступник Міністра Міндовкілля Хорєв М.Ю. і Голова Держрибагентства Шишман Г.Ф. дали вичерпну відповідь про об’єктивні причини затримки промислового сезону і орієнтовні терміни вирішення цього питання.
Піднімалося питання відносно інформації про можливість передачі Держрибагентства в структуру Міністерства агропромислового комплексу, але відповідь керівників галузі заспокоїла членів ради, тому, що це питання лежить в площині політичних ігор, а не в об’єктивній необхідності такої структурної зміни.
Заступник Міністра Міндовкілля Хорєв М.Ю. розповів про роботу створеної при міністерстві робочої групи з розробки нової законодавчої платформи галузі (Закони України та нормативно-правові акти галузі), яка створить необхідне законодавче підґрунтя для сталого розвитку рибного господарства України. Цей закон матиме назву або «Кодекс відповідального рибальства» або «Рибогосподарський кодекс України». Одночасно обговорювалося питання створення робочої групи при Держрибагентстві, яку очолила Голова ДАРГ Шишман Г.Ф. Завдання цієї групи, яка зараз знаходиться в стадії формування, полягає у фаховій розробки основних статей нового Кодексу, які потім передаватимуться в робочу групу міністерства для остаточного юридичного опрацювання.
Чисельні питання членів громадської ради стосувалися різноманітних сторін діяльності галузі: роботи рибопромислового флоту, особливо дистанційного (основи майбутнього сталого розвитку галузі),необхідності створення (будівництва) рибопромислового флоту України, розвитку аквакультури (переважно осетрівництва, розвитку індустріальних рибних господарств на УЗВ і садкових лініях), необхідності розв’язання проблем розвитку марикультури, яка з часів незалежності країни знаходиться в нульовій фазі, питання правового врегулювання любительського і спортивного рибальства, питання кадрового забезпечення галузі та як покращити відбір управлінських кадрів, питань державної підтримки галузі та розробки механізмів адресної фінансової допомоги рибогосподарським підприємствам, питання необхідності створення при територіальних органах рибоохорони дорадчих громадських органів та багато інших.
На всі питання, які порушувалися членами громадської ради дали вичерпну розгорнуту відповідь і заступник Міністра Міндовкілля Хорєв М.Ю. та Голова Держрибагентства Шишман Г.Ф.
В більшості порушених питань відчувалося спільна позиція і керівників галузі і громадськості. Але були і різні погляди: на питання кадрового забезпечення, питання роботи галузевої науки, стратегії розвитку рибного господарства, розвитку дистанційного промислу, необхідності будівництва рибопромислового флоту. необхідності розробки державних програм розвитку та іншого.
Такі різні базові позиції громадськості і керівників органів державної влади що формують і реалізовують державну політику у сфері рибного господарства я особисто сприймаю як конструктивний позитив.
Керівники галузі чітко окреслюють законодавчі контури державної політики, порушувати які навіть з найкращими побажаннями розвитку галузі не може ніхто. Такі правила і закони функціонування нашої держави.
В той же час галузева громадськість має незрівняний ні з чим досконалий багаторічний різносторонній досвід роботи на підприємствах рибного господарства від океанічного флоту, до аквакультури, рибопереробки, торгівлі тощо, сформований «потом», а іноді і «кров’ю» в реальних умовах жорсткого протистояння незаконним діям влади, правоохоронним та іншим силовим структурам та відвертим кримінальним елементам. Скільки ж громадськість провела безсонних ночей і душевних переживань за результати своєї тяжкої, але такої необхідною для народу України праці!
Як можна нехтувати таким двостороннім надбанням? Наша сила саме в поєднанні цих, іноді протилежних позицій, які при постійному, відвертому спілкуванні рано чи пізно органічно зблизяться.
Прийняття громадськістю позицій держави по окремих питаннях, з якими вона незгодна на даний час, звісно необхідно. Саме прийняття позиції держави для того, щоб скорегувати своє особисте бачення проблем галузі та способів їх вирішення, не порушуючи законодавства України.
Бажано, щоб керівництво держави та керівники галузі в свою чергу не тільки слухали і чули вистраждані життям пропозиції громадськості, а й корегували своє бачення та формували свій погляд на алгоритми забезпечення сталого розвитку рибного господарства. Таким чином громадська рада та керівництво галуззю зможуть разом взаємно впливати на формування своїх Світоглядів по усіх питаннях функціонування та розвитку галузі..
Звісно, що ретельне, в окремих випадках навіть детальне обговорення найважливіших питань функціонування та розвитку галузі рибного господарства України не зможе одразу зрушити багаторічні «завали та бруд», який накопичувався в галузі останні десятиліття непрофесійністю керівних кадрів галузі, а якщо відверто сказати – то злочинною їх діяльністю.
Чому я, як голова Громадської ради при Держрибагентстві. так відверто радію, здавалося б звичайній робочій зустрічі, хоча і на доволі представницькому рівні? Що змушує мене, як пересічну людину, яке більше ніж півстоліття свого усвідомленого життя поклало на вівтар розвитку галузі, в непроглядній темряві Душі, спустошеною безнадією, все ж таки бачити крихкий промінь довгоочікуваної «Надії»?
Відповідь на це сакральне питання одне – «НАСТАВ ЧАС!!!…
Які ж маркери стверджують про вступ галузі в нову еру свого існування? Що це за об’єктивні передумови сталого розвитку рибного господарства, які ще ніхто не бачить, а навпаки, окремі «фахівці» стверджують про подальше стійке руйнування галузі? Чому така принципова розбіжність у поглядах?
А все просто – «фахівці» міряють розвиток галузі поняттями вже здійсненного розвитку, який звісно, зараз ще не настав, а навпаки галузь впавши на дно продовжує в силу своєї інертності занурюватися в «мул безнадійності». Але це останні кроки відступу галузі від її державної вищої стратегічної місії – забезпечення продовольчої безпеки та незалежності України в секторі рибопродукції. І так головні маркери:
Перший головний маркер. Початок розробки нової законодавчої платформи – саме це і є однією з основних передумов майбутнього сталого розвитку галузі. Без цих перших складних болючих кроків не витягти галузь з довготривалої рецесії на початкову домінанту її сталого розвитку(розробка законів проходить в напружених умовах, суперечках, а іноді і на підвищених тонах)!
Другий головний маркер. Голова Держрибагентства Шишман Г.Ф. розпочала формування своєї «проривної» мотивованої команди, яка від початку свого формування «заточується» на створення об’єктивних умов для сталого розвитку рибного господарства. Вже майже сформований юридичний сектор команди. Сектор громадської підтримки сформований Головою Держрибагентства ще під час її головування в громадській раді до призначення в Держрибагентство. Команда підтримки з боку громадськості безумовно надійна та перевірені часом. Сама рада бачить свою місію на даному етапі своєї роботи (до травня 2021 р. – часу закінчення ї каденції) виключно в допомозі керівництву ДАРГ в розбудові рибного господарства (ніякого контролю, вимагання якихось дій, які на даному часі є не головними для галузі, тощо).
Занепокоєння в питаннях формування «команди розвитку» викликає лише сектор відповідальних держслужбовців самого Держрибагентства. Чесно кажучи, існує дефіцит керівних кадрів не тільки з фахової, а і з моральної точки зору. Без заміни слабких ланок надійного ланцюга, здібного витримати напруження «прориву», в галузі не зробиш. Громадська рада може допомогти Голові Держрибагентства у вирішенні навіть цієї делікатної проблеми, якщо буде потрібно.
Третій головний маркер. Щире бажання керівників Міндовкілля забезпечити повну та безумовну підтримку галузі рибного господарства України. А це щире бажання за останні майже 25 років проглядається вперше!
Висловлюючи побажання переважної більшості членів Громадської ради при Держрибагентстві дякую заступнику Міністра Міндовкілля Хорєву М.Ю. і Голові Держрибагентства Шишман Г.Ф. за активне залучення громадськості до вирішення проблем рибного господарства України.
Вірю, що немає таких викликів, які б ми разом не змогли подолати на шляху сталого розвитку галузі рибного господарства України!
Голова Громадської ради при Держрибагентстві В. Скарлат
