Організація годування коропів та їх молоді (Частина 50)
Для непроточних ставків, що не аеруються, з середньою глибиною 1,0-1,2 м добове навантаження комбікорму повинно обмежуватися 100 кг/га, для проточних ставків при глибині 1,3 м і більше – 120-140 кг/га. Відповідно до цього планується щільність посадки коропа під час зариблення.
При досягненні біомаси коропа 25-30 ц/га та більше табличні норми для основного періоду годування слід скоротити на 30%, але обов’язково зберегти рекомендовану частоту внесення комбікорму в ставки, враховуючи температуру води. У разі масових захворювань риб кількість комбікормів краще скоротити або припинити годування повністю.
У хворих риб різко знижується інтенсивність харчування, а нез’їдений комбікорм сприяє погіршенню гідрохімічного режиму в ставку та посилює тяжкість захворювання. Як профілактичний захід, що запобігає заморам, при різкому і стійкому зниженні вмісту кисню у воді зазвичай рекомендується внесення хлорного вапна (з розрахунку 6 кг/га у виростні ставки і 1-2 кг/га — у нагульні) одночасно або 3 рази через день.
Це позитивно впливає на гідрохімічний режим і створює сприятливі умови для годування. Негативний ефект вапнування – загибель зоопланктону та, як наслідок, зниження приросту риб та підвищення витрат комбікорму. Застосування зазначених норм годівлі дозволить отримати нормативну продукцію коропа у всіх зонах рибоводства. Перевищення норм годівлі в 1,5-2,0 разу, особливо у початковий період годівлі, вже через 25-30 діб. призводить до стійкого зниження концентрації кисню у воді та подальшого виникнення передзаморної ситуації.
Погіршення гідрохімічного режиму гальмує зростання риб та засвоєння з’їденого комбікорму, призводить до виникнення зябрових захворювань.
Частота годівлі. Число годівель і розміри разової порції комбікорму істотно впливають на кінцеві результати годівлі.
Частота годівлі визначається величиною добової норми, що насичує порцією комбікорму та часом відновлення апетиту. Залежно від температури рекомендуються дози разових порцій та мінімальна кратність роздачі комбікорму. Одноразове харчування при температурі води вище 20 °С не допускається.
В основний період годування (липень-серпень) незалежно від температури води комбікорм слід роздавати щонайменше 2 рази на день. Першу порцію, рівну половині кількості, внесеної в ставок напередодні, задають вранці о 7-9 год, другу і наступні — після 13 год, коли виміряно температуру води, перевірено поїдання та зроблено розрахунки.
При багаторазовому внесенні комбікорму чергове годування треба проводити не раніше ніж через 3-4 години, почекавши, поки риба підбере залишки першої порції корму. У разі внесення за один раз порції комбікорму, що становить понад 3-4% від маси риб, різко зростають втрати комбікорму від розсіювання по ставку та вимивання поживних речовин.
В результаті цього корми втрачають свої поживні властивості і перетворюються на добрива, що важко мінералізуються, що вимагають для свого розкладання великої кількості кисню протягом тривалого часу. Якщо кожна порція комбікорму при триразовому годуванні поїдається швидше, ніж за 2 години, це може бути ознакою недостатнього забезпечення риб комбікормом. Причинами можуть бути неправильне визначення кількості риб, що харчуються (наприклад, його заниження при зарибленні виростних ставків неподрощеними личинками) або слабкий розвиток природної кормової бази.
У першому випадку слід провести коригування кількості риб, що харчуються, і збільшити норму годівлі на 10-20% при постійному контролі за повнотою і часом поїдання комбікорму; у другому — визначити залишкову біомасу природної кормової бази, вжити заходів для посилення її розвитку. При змішаній посадці двохрічок і трирічок або риб однієї вікової групи різного розміру роздачу корму слід проводити дробовими порціями з годинниковим проміжком, щоб дрібні риби могли підійти до корму після того, як насититься великі.
Контроль за поїданням коропами комбікормів. Перевірка поїдання комбікормів є обов’язковим елементом технології годівлі коропів у ставках. Швидкість та невисока трудомісткість визначення роблять її зручним показником для оперативної оцінки рибоводної ситуації. Поїдання комбікормів можна контролювати двома основними способами:
1. візуальною перевіркою залишків корму на місцях годування;
2. враховуючи кількість кормів, що залишилися в самогодівницях.
Перевірка наявності залишків корму безпосередньо на кормових місцях проводиться за допомогою сітчастого черпака або іншого пристосування. Зазвичай це роблять через певний час після роздачі комбікорму на спеціально зазначених кормових точках (як правило, на одній із п’яти-семи). Перевірка на наступний день перед годуванням необ’єктивна, оскільки за добу основна частина неїдого корму розсіюється по ставку, особливо у вітряну погоду.
При температурі води 23-25°С і вище і дворазовому годівлі гранульованими комбікормами водостійкістю 15 хв, їх купівлі роздачі і разової порції 2,0-2,5% від маси риб, нормальному кисневому режимі в умовах слабкого розвитку природної кормової бази.
Через 60-30 хв після закінчення годування, при 20-22 ° С – через 1,0-1,5 год, до 20 ° С – через 2-3 ч. При температурі води 18-19 ° С після одноразового годування перевірку слід проводити через 4-5 год, при 20-21 ° С – через 3,0-3,5 ч.
Зазвичай після закінчення цього часу всі групи риб добре наїдаються. Нез’їдені залишки швидко розсіюються по ставку, перемішуються з мулом, осідають на дно і губляться для риб. Якщо в цих умовах корм залишається нез’їденим, разову дозу слід зменшити одночасно контролюючи вміст кисню у воді.
При роздачі комбікормів доріжкою, особливо нерегульованою, перевірка утруднена через дуже швидке розсіювання та змішування кормів з мулом, особливо у разі використання гранул з великим вмістом крихти або розсипного комбікорму.
Нерідко це не дозволяє вчасно (до контрольного облову) виявити похибку у нормуванні або вловити момент втрати апетиту у риб та встановити його причину. Гальмує вплив на швидкість поїдання надає забезпеченість риб природною їжею. Так було в початковий період (для сеголеток — кінець червня, для дворічок — квітень — травень), як у харчуванні переважають тваринні організми, перевірку слід здійснювати не раніше як за 3 год.
В основний період годівлі (для сеголеток липень – серпень, для двохрічок кінець червня – серпень), коли природної їжі майже немає, терміни між роздачею та перевіркою поїдання слід скоротити. Залежно від температури води вони становитимуть 1,0-1,5 год. Восени у міру зниження температури, інтенсивності харчування та зростання риб при звичайному для цього періоду одноразовому годуванні, поїдання кормів треба перевіряти не раніше, ніж через 3 год.
Відхилення термінів поїдання кормів від зазначених вище є ознакою зміни рибоводної ситуації, що сигналізує про необхідність корекції годівлі. Причинами уповільнення поїдання можуть бути погіршення кисневого або гідрохімічного режиму, захворювання риб або неправильне нормування комбікорму через недостатньо точного визначення середньої маси і кількості риб, що харчуються, а також недосконала методика розрахунку норм годування.
У будь-якому випадку кількість комбікорму, що вноситься в ставки, необхідно збільшувати або зменшувати приблизно на 10-20% до тих пір, поки час поїдання не наблизиться до оптимального. Крім того, необхідно встановити причину помічених відхилень та усунути її.
Використання маятникових годівниць. Маятникові годівниці (або “самогодівниці”) забезпечують роздачу корму відповідно до режиму харчування, обраного самою рибою, що допомагає досягти в ставкових умовах максимального та економічно вигідного приросту продукції. Ефект від застосування самогодівель, багаторазово підтверджений при вирощуванні риб у ставках, зазвичай проявляється у збільшенні рибопродуктивності, скороченні втрат та витрат корму. Основні прийоми практичного використання самогодівель (“Рефлекс-Т-1000” або 1500, “Рефлекс-50”, “Рефлекс-МТ-200”), розроблені на базі узагальнення досвіду їх експлуатації.
Процес привчання риб до харчування з самогодівель може протікати в кожному ставку по-різному в залежності від конкретних умов. Зазвичай активне споживання комбікормів збігається із весняним підвищенням температури води. Привчання двохрічок та трирічок триває, як правило, від 1-2 днів до 1-2 тижнів, а для цьогорічок воно може затягнутися до 1,0-1,5 місяців. Тому для молоді коропа в цей період бажано додаткове внесення комбікорму на кормові місця. У міру зростання і звикання сеголеток до самогодівель через них слід проводити поступово всі комбікорми.
Особливості годівлі личинок коропів. Личинковий період розвитку коропа, що триває 10-15 діб. (залежно від температури води), є одним із найбільш відповідальних моментів у житті риб. У найкоротші терміни і натомість дуже швидкого зростання закінчуються переважно формування та розвитку всіх систем організму та відбувається його пристосування до екологічних умов. У цей час закладаються основи здоров’я та трофічні навички риб.
При природному нересті виробників у нерестових ставках личинок пересаджують у виростні ставки на етапі повного переходу на зовнішнє харчування. У цей період вони вміють добре захоплювати дрібний зоопланктон, що зумовлює швидкий розвиток їхньої травної системи. Вони мають більшу життєздатність, ніж личинки, отримані заводським способом, яких висаджують у ставки на 2-3-й день після вилуплення на початковому етапі переходу на змішане харчування. Тому при використанні заводського методу одержання потомства, що широко практикується нині в рибництві, одним із важливих технологічних елементів є підрощування молоді до життєстійких стадій.
Ці стадії характеризуються щодо повним формуванням травної системи личинок та придбанням ними здатності активного харчування як природною їжею, так і комбікормами.
Біотехніка підрощування личинок коропа заснована на створенні у ставках необхідного фону природної їжі шляхом меліоративної обробки ложа ставків, раціонального застосування добрив, інтродукції планктонних організмів, вибору оптимальної густини посадки тощо. Процес закінчується масою молоді 20-25 мг. Залежно від температури води, кисневого режиму та рівня розвитку природної кормової бази в середній смузі підрощування ведуть 15-25 діб, у південних районах – 10-15 діб.
Іноді у разі слабкого розвитку природної кормової бази застосовуються стартові комбікорми, які стимулюють зростання личинок. Однак підрощування личинок у ставках – технологічно складний та досить трудомісткий процес. У зв’язку з цим великий інтерес становлять способи підрощування личинок в індустріальних умовах (лотках, басейнах, силосах) із застосуванням стартових комбікормів.
Годування личинок під час підрощування в індустріальних установках. Застосування стартових комбікормів під час вирощування личинок коропа підвищує ефективність роботи рибоводчих господарств. З’являється можливість отримувати молодь навесні, коли не можна проводити підрощування личинок у ставках через відсутність або слабкий розвиток природної кормової бази або обмеження температурних умов.
Крім того, незалежно від сезону можна вирощувати посадковий матеріал для зариблення індустріальних установок. Найбільш ефективними старитовими комбікормами для личинок коропа дотепер вважалися “Еквізо”
Їх склад підібраний відповідно до потреб личинок у поживних речовинах, що визначаються ступенем розвитку травної системи на послідовних личинкових стадіях. У стартових комбікормах вміст сирого протеїну коливається не більше 45-55%, жиру 2-6, вуглеводів 20-25, мінеральних речовин 7-12% при калорійності 11-12 МДж.
Комбікорми цих рецептів використовували за повної відсутності природної їжі. Однак їх ефективність підвищувалася, якщо перші три дні їх задавали у суміші із зоопланктоном або декапсульованими яйцями артемії, а також з її наупліями.
Розмір частинок стартових комбікормів повинен відповідати розміру отвору рота, який має тісний зв’язок з масою личинок і мальків. Якщо комбікорм вступає у господарство у вигляді гранул, їх дроблять і просівають через сита.
Комбікорм “Еквізо” найбільш ефективний за температури води 28-30 °С. Однак це не означає, що його не можна застосовувати за більш низьких температур. “Еквізо-1” призначений для вирощування молоді до 60 мг. “Еквізо-2” – для молоді від 60 мг до 1 г.
Різниця між цими рецептами полягає у співвідношенні компонентів, які випускається у вигляді крупки розміром від 01 до 25 мм і гранул діаметром 32-37 мм. Принципових відмінностей у техніці застосування комбікорму РК-С порівняно з “Еквізо” на практиці годування личинок немає.
Незначні відмінності обумовлені переважно особливостями пристрою та експлуатації установок, в яких проводиться вирощування личинок. Норми годівлі перевищують рівень біологічної потреби риб на величину неминучих втрат, що з технологією годівлі.
Широка практика застосування стартових комбікормів за обмеженої кількості природної їжі, особливо в умовах замкнутого водопостачання, дозволила виявити їх особливості. На перших постембріональних етапах кращий розвиток личинок, і особливо формування скелета, відбуваються не при оптимальних для зростання (27-30 ° С) температурах, а при суттєво нижчих (19-21 ° С).
При цьому, незважаючи на уповільнення росту та подовження періоду підрощування личинок до потрібної маси, знижується кількість скелетних каліцтв і підвищується виживання.
Дослідження показали, що корми цього типу можуть також успішно застосовуватися для вирощування сигових та інших риб в індустріальних умовах.
Однак нині у зв’язку з відсутністю на ринку сировини основних компонентів – паприну та еприну, випуск цих комбікормів припинено. В результаті виникли великі труднощі при вирощуванні личинок коропа в умовах індустріальних господарств і існує необхідність пошуку нових джерел біологічно повноцінної високобілкової сировини. Безсумнівно, що вихід із подібної ситуації буде знайдено і досвід використання цих кормів знайде нове застосування. Найбільш перспективним джерелом повноцінної білкової сировини, можуть бути дріжджі кліверолакт.
(Дивись далі Частину 51)
