Поживні властивості природної їжі: планктонні організми (Частина 33)

Опубліковано at 28.04.2023
357 0

Поживні властивості природної їжі: планктонні організми (Частина 33)

Живлячись у природних умовах, організм риб отримує з їжею всі елементи, необхідні для нормального розвитку та зростання. Травна система різних видів риб у процесі еволюції пристосувалася до певного типу харчування.

У зв’язку з цим цікавить зіставлення поживних властивостей розглянутих вище компонентів комбікормів з харчовою цінністю для риб ряду кормових організмів. Це особливо важливо, що личинки на ранніх етапах постембріонального розвитку, а згодом молодь і дорослі особини деяких видів риб харчуються планктонними і бентосними тваринами.

При розробці стартових кормів для риб з коротким циклом ембріонального розвитку, які переходять на зовнішнє харчування, маючи недорозвинену травну систему (зокрема панкреатичну залозу), дуже важливе знання фізико-хімічних властивостей окремих елементів харчування, зокрема білків. Тут наведено відомості про вміст основних груп поживних речовин та амінокислот у таких представників планктонних тварин, як коловратки, гіллястовусі, веслоногі та жаброногі ракоподібні, які належать до улюбленої бідності молоді більшості прісноводних риб.

Інфузорії, коловратки та Artemia salina часто використовуються як початковий стартовий корм для більшості об’єктів аквакультури. . Зразки кормових організмів, крім видової приналежності та географічного розташування водойм їх проживання, відрізнялися способом культивування, ступенем забезпеченості їжею та її видом, віком і станом культури.

Хімічний склад плактонних організмів. Аналіз всього масиву даних дає підставу говорити про велику подібність амінокислотного складу білків одноклітинних інфузорій, коловраток і більш високоорганізованих тварин: нижчих ракоподібних, личинок хірономід, а також передличинок коропа.

Статистично достовірних відмінностей щодо незамінних амінокислот між систематичними групами тварин не виявлено. Осібно стоїть одиничне визначення зниженого рівня лізину у парамеції, причому інші амінокислоти не вибиваються із загального плану. 

Звертає увагу велика варіабельність вмісту деяких амінокислот усередині вивчених груп. Так, у Cladocera відзначено найбільшу кількість амінокислот із високими коефіцієнтами варіації. Багато в чому його явище пов’язане з тим, що в цій групі визначення велися на різноманітнішому матеріалі (5 видів, молодь та дорослі особини, різні умови харчування та способи культивування).

Найбільш чіткі відмінності амінокислотного складу виявлені у D. magna при слабкій забезпеченості їжею (зниження рівня аргініну, треоніну, ізолейцину в 2 рази і більше, збільшення фенілаланіну, тирозину, глютамінової кислоти).

Усе це відбувалося і натомість різкого зменшення (вдвічі і більше) сухої речовини, ліпідів, сирого протеїну, суми білкових амінокислот і збільшення частки мінеральних елементів. Подібні, але дещо інші і менш виражені зміни можна спостерігати при порівнянні свіжої і старої утворюючої ефіпії культури D. magna і С. reticulata.

У той же час амінокислотний склад молоді та дорослих форм D. magna, D. pulex та С. sp., незважаючи на відмінності у загальному вмісті білка, досить подібний. Це дає підстави говорити, що вікова залежність у складі амінокислот не простежується, як і вміст інших груп поживних речовин.

Зміст амінокислот в організмах риб. Особливість амінокислотного складу вивчених інфузорій, коловраток та нижчих раків – присутність вільних форм амінокислот, загальна кількість яких змінювалася в широких межах (0,6-18% сухої речовини). Причому основна маса вільних амінокислот у наших визначеннях припадала на частку таурину.

За даними інших авторів, у вільному стані крім протеїногенних амінокислот виявлялися орнітин та аспарагін. Таурін не виявлявся. У той самий час свідчить про широкий діапазон коливань таурину у складі сухої речовини яєць Artemia salina (від 0 до 27%).

Достатньо обґрунтованої думки про причини наявності або відсутності таурину у складі вільних амінокислот за іншими джерелами ми не маємо. Можна тільки висловити припущення, що однією з причин можуть бути відмінності в методиках, що застосовувалися, вилучення вільних амінокислот.

Тим часом таурин, будучи продуктом перетворення сірковмісної кислоти – цистеїну, відіграє досить важливу роль у життєдіяльності риб.

У складі тауро-холевої кислоти жовчі він бере участь в емульгуванні жирів і, що дуже важливо, в знешкодженні екзо- та ендогенних токсинів. Нині йому надається велике значення у процесах формування нервової системи, функціонування зорового аналізатора, забезпечення нормального зростання, імунного захисту тощо. Вступаючи у значних кількостях і в легкозасвоюваній для слаборозвиненої травної системи личинок риб формі, таурин у складі першохарчів, ймовірно, сприяє нормалізації травних і детоксикуючих функцій.

Наявність значних кількостей вільних амінокислот у харчових організмах личинок риб (інфузоріях, коловратках, дрібних формах веслоногих, наупліях артемій) дає підставу для критичного ставлення до існуючих вимог до вмісту вільних амінокислот у стартових кормах для личинок коропових, осетрових -ся ікрою.

Так, згідно з рекомендаціями, що базується на вивченні фракційного складу розчинних білків дрібного прісноводного зоопланктону і стартового корму Еквізо-1 (що включає гідролізат паприну), кількість вільних амінокислот в білках корму повинна становити 1,1 – до сухої речовини 05-15%).

Подібні рекомендації для стартових кормів личинок лососевих, сигових та осетрових (1,6-3,3% до білка та 0,8-1,6% до сухої речовини.

Висловлювалися припущення, що велику кількість вільних амінокислот несприятливо позначаються розвитку травної системи, різко знижують продуктивну дію стартових кормів, негативно впливають життєздатність личинок.

Однак матеріали дозволяють висловити інше судження, яке потребує додаткової експериментальної перевірки, як і наведені вище. Цілком імовірно, що кількість, а головне – склад вільних амінокислот у стартових кормах для молоді коропа (можливо, і для інших видів риб з малим запасом поживних речовин в ікрі) може бути вищим за вказані межі.

На користь цього свідчить успішне застосування у перший період вирощування молоді прісноводних та морських риб коловраток, дрібного зоопланктону, личинок артемії та її декапсульованих яєць, у яких відомий нам діапазон вмісту вільних амінокислот становить 0,6-27%.

Артемія поряд з деякими видами коловраток використовується як біологічно повноцінний корм при заводському вирощуванні личинок морських та прісноводних риб. Її одночасно з коловратками застосовують у період переходу личинок на зовнішнє харчування як першохарч, що сприяє нормальному розвитку травної системи та становленню імунітету.

Однак існують численні докази широкої варіабільності її хімічного складу, зокрема макро- та мікроелементів, жирних кислот та присутності в ній різних токсикантів, залежно від географічного положення та екології водойм, де проводився збір, а також умов культивування. 

При зіставленні вмісту амінокислот у Artemia salina та інших представників нижчих рачків можна говорити про велику схожість відносного вмісту більшості як замінних, так і незамінних амінокислот. Відмінність – вищий рівень лізину, що у практиці годівлі риб вважається позитивним чинником. Повідомляється, що поживна цінність рачка багато в чому визначається високим рівнем у його ліпідах фізіологічно важливих поліненасичених жирних кислот: ліноленової (18:3п-3), незамінної для прісноводних риб та ейко-запентаєнової (2 -3) – для морських.

На цій підставі рекомендується додавати відповідні жирні кислоти до харчових субстратів при культивуванні водоростей, на яких ведеться вирощування артемії.

Хімічний склад єдиного дослідженого представника Insecta – донних личинок Chironomus tummi наведено вище. В їх організмі міститься значно більше сухої речовини (близько 20%), ніж у нижчих ракоподібних, і тим більше коловраток та інфузорій. Амінокислотний склад личинок хірономід близький (за рідкісним винятком) до складу вивчених представників Crustacea (Cladocera, Copepda, Branchiopoda).

Таким чином, амінокислотний склад різних представників планктонних угруповань, таких як одноклітинні інфузорії та коловратки, нижчі ракоподібні (Cladocera, Copepoda, Branchiopoda), личинки комах (Chironomus tummi), личинки кісток риб (Cyprinus caprio).

При цьому значна частина амінокислот харчових організмів (до 10% і більше сухої речовини) може бути у вільному стані. Звертає увагу, що у пулі вільних амінокислот, крім протеїногенних, виявлено значну кількість таурину. У той же час амінокислотний склад планктонних організмів схильний до значних варіацій, величина яких, як і загальний вміст основних груп органічних і мінеральних речовин, залежить в основному від ступеня нагодованості та якості їжі, а також стану культури гідробіонтів.

Чітко виражених вікових відмінностей не виявлено. Усі вивчені групи організмів здатні задовольняти потреби коропів в амінокислотах.

(Дивись далі Частину 34)

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Рибні комбікорми: м’ясо-кісткове та кров’яне борошно (Частина 30)

Створено - 25.04.2023 0
Рибні комбікорми: м’ясо-кісткове та кров’яне борошно (Частина 30) М’ясо-кісткове борошно. При виготовленні комбікормів цей вид борошна є найбільш доступною і часто вживаною сировиною…

Как поднять аквакультуру

Створено - 23.03.2019 0
Как поднять аквакультуру? Украина, к сожалению, принадлежит к числу стран-аутсайдеров в области развития аквакультуры. Мы, можно сказать, возглавляем список «банановых»…

Кількісна характеристика перетравності поживних речовин у травленні риб (Частина 8)

Створено - 04.04.2023 0
Кількісна характеристика перетравності поживних речовин у травленні риб (Частина 8) Про кількість поживних речовин корми, що надходять у внутрішнє середовище…