Харчова цінність для коропів личинок хірономід та дафній (Частина 34)
У разі аквакультури присутність у раціонах риб поруч із комбікормами живих організмів надає сприятливий впливом геть ефективність годівлі. З цією метою розроблені різні способи культивування планктонних та бентосних організмів та технології стимулювання природної кормової бази водойм (меліорація, добриво, інтродукція тварин організмів, тощо).
У той же час відомості, що характеризують індивідуальну поживність улюблених харчових організмів риб, вкрай нечисленні і фрагментарні Це пов’язано з особливостями водного довкілля риб, яке створює великі труднощі при обліку поїдається рибами природної їжі і екскретів, що виділяються.
Дослідження з комплексного вивчення личинок хірономід та дафнії (Daphnia magna) у годівлі молоді коропа включали синхронні рибоводно-біологічні та фізіолого-біохімічні експерименти в акваріумних умовах. Досліджували хімічний склад організмів, перетравність які у них поживних речовин, ефективність використання цих речовин зростання риб.
Одночасно оцінювали швидкість зростання риб, їх хімічний склад та зміни в обміні речовин. Крім того, було вивчено вплив різних кількостей цих організмів на продуктивну дію комбікорму. Інтенсивність харчування та зростання молоді коропа. Центральною ланкою цих досліджень була оригінальна модифікація методу інертних речовин, визначення перетравності природної їжі в риб. Використовуючи особливості харчування факультативних ковтальників – донних личинок комара-товкунця (Chironomus tummi) та планктонного фільтратора дафнії (Daphnia magna), були розроблені прийоми прижиттєвого введення в організми інертного маркера – окису хрому. Це вперше дало можливість in vivo визначити перетравність та засвоєння у риб не лише самих організмів, а й їх сумішей із комбікормом.
До схеми експериментів входило вирощування молоді коропів (17-22 г) на монодієтах з личинок хірономід, дафній та комбікорму, а також на змішаних дієтах з певною кількістю живих організмів. Комбікорми задавалися рибам через мініатюрні маятникові годівниці, і харчові організми, що вносяться, поїдалися рибами вільно. Середньодобовий раціон харчових організмів у розрахунку на суху речовину становив 1,8-2,7% від маси риб (у натуральній масі 9,2% хірономід та 31% дафній), комбікорми – 2,3-2,8%.
У порівнянні з раціоном з одного комбікорму наявність у раціоні 4 та 17% сухої речовини личинок хірономід призвело до збільшення споживання їжі відповідно на 4 та 22% та прискорило зростання у 1,7 та 2,1 раза. Присутність у раціоні 5 та 7% дафній активізувало споживання їжі на 32 та 43%, а швидкість зростання – у 2,6 та 3,2 рази. У той же час кормові організми, яких задавали у вигляді монодієти в розрахунку на суху речовину, поїдали в менших кількостях, ніж комбікорм (в 1,3 та 1,6 рази), що викликано високим вмістом у них води та обмеженою здатністю кишечників риб до розтягування.
За хімічним складом піддослідні личинки хірономід і дафнії відрізнялися від комбікормів майже в 10 разів більшим вмістом води, більш високою часткою в сухій речовині сирого протеїну та ліпідів та меншою кількістю вуглеводів. Між собою вони відрізнялися насамперед рівнем сухої речовини та мінеральних елементів.
Першого в дафніях було у 3,5 раза менше, а другого – у 2,5 раза більше, ніж у личинках хірономіду. Рівень білка у дафній також був нижчим (на 9%), а вуглеводів — дещо вищим.
Цікаво відзначити, що дафнії виявилися менш зручними для риб, ніж хірономіди (64 проти 79%). З одного боку, це може бути пов’язано з великою кількістю у дафній хітину панцирів, що погано перетравлюється, з іншого – дуже високою швидкістю просування їжі через кишечник. Середньодобовий раціон при харчуванні риб дафніями був дуже великим, склавши 31% від маси риб, проти 9% хірономід, незважаючи на те, що кількість споживаної сухої речовини в обох випадках було практично однаковим (1,7 і 1,8%).
Цілком ймовірно, що певну роль зіграли обидва фактори. З інших поживних речовин нижчою була перетравність ліпідів (80 проти 94%). Доступності мінеральних речовин дафній визначити зірвалася, т.к. вона перекривалася екскрецією з організму до кишечника їх обмінних фракцій; зольні елементи хірономід перетравлювалися приблизно на 1/3. У той же час коефіцієнти перетравності сирого протеїну та доступності амінокислот були досить близькими.
Білки дафній на відміну від білків хірономід мають більш високий рівень і кращу доступність метіоніну – однієї з найбільш лімітуючих амінокислот у годівлі риб (швидко 95 проти 77% у хірономід). Вони багатші й іншими незамінними кислотами: аргініном, валіном, ізолейцином.
Поживні корми у тваринних організмах. Порівнюючи показники конверсії, можна побачити, що, незважаючи на гіршу перетравність, засвоєння органічних речовин та енергії дафній йшло у риб значно краще, ніж хірономід. Ця обставина пов’язана з неврахованими нами факторами, такими як: есенціальні жирні кислоти, вітаміни та різні біологічно активні речовини.
В результаті витрати сухої речовини дафній на приріст одиниці маси риб (у даному випадку їх можна вважати кормовими коефіцієнтами) склали 1 проти 1,2 одиниць у личинок хірономід. Істотно меншими виявилися й витрати білка дафній на приріст 1 кг коропів: 460 г валового і 380 г перетравного, а хірономід — 640 і 540 р.
Усе це дає підстави високо оцінити харчову цінність дафній. Однак, враховуючи їхню вологість, для приросту 1 кг карпам потрібно було з’їсти більше 6 кг хірономід і 19 кг дафній.
У процесі випробувань змішаних дієт виявилося, що присутність у раціонах, крім комбікорму, навіть максимальних кількостей тваринної їжі не внесло відчутних змін до їх хімічного складу, хіба що підвищився рівень ліпідів.
У той самий час споживання рибами зростаючих кількостей тварин організмів дещо змінило перебіг травних процесів. Різко покращилася перетравність збільшеного в раціонах жиру; у той час як вуглеводів – погіршилася. Перетравність білка при введенні в раціон хірономід зросла, а у варіанті з дафніями – скоротилася. Одночасно простежувався сприятливий вплив тварин організмів на доступність амінокислот та їх скори.
Найбільш чітко це виявилося для незамінного метіоніну, який зазвичай лімітує в комбікормах з переважанням рослинних компонентів. При харчуванні змішаними дієтами порівняно з комбікормом в організмі риб різко зросла ступінь конверсії білка, енергії та загальної суми речовин раціонів, особливо в присутності рачків.
Збільшення в їжі частки рачків призвело не тільки до підвищення апетиту, але і до посилення в 2,5-3,0 рази швидкості росту риб. Одночасно відзначено скорочення витрат комбікорму і білка, що міститься в ньому, на приріст маси риб до дуже низьких величин: 590-530 г/кг валового і 390-380 г/кг перетравного білка.
Описаний ефект відчутно виявлявся за такої малої дози споживання тварин організмів, як 0,1% сухої речовини їжі від маси риб на добу або відповідно 0,3% і 0,5% сирої речовини дафній та личинок хірономід.
На закінчення розділу необхідно відзначити, що ідеально перетравної їжі немає: навіть улюблені природні кормові організми не можуть повністю перетравлюватися. Завжди залишається якась частина поживних речовин, більша чи менша, яку травна система риб не може витягти з корму. Головна причина – хімічна форма речовин та еволюційно вироблений набір відповідних травних ферментів.
При цьому звертає увагу той факт, що відносна величина перетравності всіх вивчених груп поживних речовин та доступності амінокислот природної їжі знаходиться в тому ж діапазоні, що і сировини тваринного, мікробіального і рослинного походження.
Таким чином, за цими показниками вона не має суттєвих переваг, проте ці переваги виявляються при перерахуванні на абсолютні величини.
Як показали експерименти, забезпечення тваринними організмами молоді коропів, що має вільний доступ до комбікорму, навіть у таких малих кількостях, як 0,1% сухої речовини (або 0,3-0,5% сирої речовини) від маси риб на добу, стимулює її апетит, дещо активізує травні та виключно великою мірою – біосинтетичні процеси.
Різниця у витратах білка личинок хірономід та комбікорму (як валового, так і перетравного) на приріст 1 кг маси риб досягала 1,5 разів. За наявності раціоні 0,5% личинок витрати кормової суміші знизилися до варіанта монодієти личинок і залишилися тому ж рівні зі збільшенням у дієті личинок вчетверо.
Аналогічне явище спостерігали й у дослідах із дафніями. Початкові відмінності у витратах за валовим та перетравним білком у 2,0-2,5 рази повністю нівелювалися за наявності в раціоні як 0,1, так і 0,3% сухої речовини дафній.
При цьому, зростаюча інтенсивність росту риб супроводжувалася змінами в обміні речовин, що виявилося в обводненні приросту, зниженні синтезу ліпідів, посиленні синтезу вуглеводів при відносно стабільному накопиченні білка.
(Дивись далі частину 35)
