Продукція морського та океанічного промислового рибальства (по матеріалах ФАО 2022 р.)
Об’єм світового промислового рибальства (за винятком водоростей) у 2022 р. склав 75,1 млн тонн, що на 3% відсотки менше, ніж у середньому за попередні два роки. Зменщення об’ємів вилову пов’язано як з перебоями у промисловій діяльності внаслідок пандемії COVID-19 та зменшенням вилову анчоусу (Engraulis ringens). При цьому довгострокові показники у світовому промисловому рибальстві залишаються більш менш стабільними.
З кінця 1980-хроків загальний обсяг вилову коливався в межах від 86 млн. до 93 млн. тонн/рік. Китай зберіг за собою перше місце з виробництва продукції промислового рибальства. У 2022 році на нього припадало майже 16% в обсягу вилову, тобто. більше, ніж усі разом країни, що знаходяться на другій та третій позиціях.
Сім провідних виробників продукції промислового рибальства (В’єтнам, Індонезія, Індія, Китай, Перу, рф, США) поставили на світові ринки майже 48% цієї продукції.
Оцінити вплив кризових виловів у морських водах складно. Їх необхідно розглядати у контексті більш довгострокових тенденцій у секторі, включаючи продовження скорочення уловів у Китаї в останні роки. Крім того, на міжрічні зміни світового вилову в морських водах відчутно впливає висока чисельність таких видів, як анчоус, перуанська сардина (Sardinops sagax), каліфорнійська ставрида (Trachurus symmetricus), які схильні до значних коливань під впливом явища Ель-Ніньйо і коливань океанографічних умов.
Порівняно з 2019 роком (до пандемії COVID-19) світовий вилов у морських водах у 2022 р. не перевищував міжрічні коливання у попередні роки. Протягом аналізованого періоду вилов основних промислових видів та обсяг продукції, що постачається основними країнами-виробниками, значно коливався.
Основну частку продукції морського промислового рибальства продовжує постачати на ринки невелика кількість виробників. Китай, в чвою чергу, продовжує проводити політику обмеження вилову та після закінчення періодів, на які розраховані тринадцятий та чотирнадцятий п’ятирічні плани (2016–2020 та 2021–2025 роки), то в найближчі роки зниження обсягів продовжиться. Згідно з поданими даними, загальний вилов Китаю в 2020 році становив 11,8 млн тонн, включаючи продукцію експедиційного лову в кількості 2,3 млн. тонн.
Продукція морського промислового рибальства (млн. тонн/рік)
Кісткові риби |
2015 р. |
2017 р. |
2019 р. |
2020 р. |
2022 р. |
1. Перуанський анчоус |
5,5 |
3,9 |
4,2 |
4,9 |
4,2 |
2. Мінтай |
3,0 |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
3,3 |
3. Тунець смугастий |
2,7 |
2,7 |
3,0 |
2,8 |
2,6 |
4. Оселедець атлантичний |
2,0 |
1,8 |
1,7 |
1,7 |
1,6 |
5. Тунець жовтоперий |
1,3 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,4 |
6. Тутасу північна |
0,9 |
1,6 |
1,7 |
1,5 |
1,3 |
7. Скумбрия японська |
1,4 |
1,5 |
1,4 |
1,3 |
1,2 |
8. Сардіна європейська |
1,1 |
1,4 |
1,6 |
1,5 |
1,3 |
9. Сардіна перуанська |
0,9 |
0,8 |
0,9 |
1,2 |
1,0 |
10. Ставрида |
1,2 |
1,2 |
1,3 |
1,3 |
1,1 |
Інші види: |
46,3 |
40,9 |
52,2 |
46,9 |
44,7 |
Кісткові риби разом: |
66,3 |
69,0 |
72,0 |
66,7 |
64,0 |
Ракообразні |
2015 р. |
2017 р. |
2019 р. |
2020 р. |
2022 р. |
1.Креветки |
0,8 |
1,0 |
0,8 |
0,8 |
0,6 |
2. Криль антарктичний |
0,2 |
0,3 |
0,3 |
0,4 |
0,4 |
3. Краб японський блакитний |
0,4 |
0,5 |
0,5 |
0,4 |
0,4 |
4. Креветки усі разом |
1,2 |
1,0 |
1,1 |
1,4 |
1,2 |
5. Краби |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,2 |
Інші види: |
2,7 |
2,8 |
2,9 |
2,4 |
2,2 |
Ракообразні разом: |
5,6 |
5,9 |
5,9 |
5,7 |
5,0 |
Молюски |
2015 р. |
2017 р. |
2019 р. |
2020 р. |
2022 р. |
1. Головоногі молюски |
2,7 |
2,7 |
2,4 |
2,8 |
2,6 |
2. Гребінці |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
3. Каракатиці |
0,3 |
0,4 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
Інші види: |
3,3 |
2,6 |
3,0 |
2,6 |
2,4 |
Молюски разом: |
6,6 |
6,0 |
6,0 |
6,0 |
5,6 |
Водні тварини (інші) |
2015 р. |
2017 р. |
2019 р. |
2020 р. |
2022 р. |
1. Медузи |
0,3 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
2. Інші види |
0,2 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
Водні тварини разом: |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,4 |
0,5 |
Усі види разом: |
79,0 |
81,4 |
84,4 |
78,8 |
75,1 |
На першому місці з вилову знову опинився перуанський анчоус, річний обсяг якого становив майже 4,6 млн тонн, хоча цей обсяг був нижчим рекордного показника 2018 року (понад 7 млн тонн). На другому місці був мінтай (Gadus chalcogrammus) – 3,3 млн тонн, а на третьому одинадцятий рік поспіль – Смугастий тунець (Katsuwonus pelamis) – 2,6 млн тонн.
Заходи стримування COVID-19 (обмеження на рух транспорту, доступ до світових ринків та закриття підприємств громадського харчування) та напад рф на Україну помітно вплинули на обсяги вилову чотирьох найбільш високоцінних груп (тунці, головоногі молюски, креветки та омари. Високими залишалися улови тунця та видів, подібних до тунця. В порівнянні з 2020 р. улови ракообразних (крім крабів) і молюсків в 2022 р. знизилися в середньому на 9%.
Вилов водних тварин за цей період майже не змінився.
“Велика” морська держава Україна на даний час майже повністю втратила свій рибопромисловий потенціал, доля якого у світовому промислі впала з 1% в 1998 р. до 0,03% у 2022 р. (падіння об’ємів промислу більше ніж в 30 разів)…
Причини? Байдужість держави до проблем галузі рибного господарства зі всіма негативними наслідками!.