Теоретичне обгрунтування розробки закону України “Про національну програму відновлення популяцій осетрових риб в природних водоймах України!

 

Громадська рада при Держрибагентстві

  Концептуальні засади

державної політики у сфері осетрівництва
 та теоретичне обґрунтування розробки

Закону України
 “Про Національну програму відновлення популяцій осетрових риб у природних водоймах України”

 Преамбула

З метою забезпечення збереження, відновлення та раціонального використання природних популяцій осетрових риб у внутрішніх водоймах, Чорному та Азовському морях, а також виконання міжнародних зобов’язань України у сфері охорони водних біоресурсів і збереження біорізноманіття відповідно до положень Конвенції CITES, Держрибагентство, за ініціативи Громадської ради при Держрибагентстві, розробило проєкт концептуальних засад державної політики, спрямованих на формування національної стратегії відновлення осетрових риб як пріоритетного напряму сталого розвитку рибного господарства держави.

Усвідомлюючи особливе екологічне, наукове, культурне та економічне значення осетрових риб як унікальної складової природних водних екосистем України та невід’ємної частини європейської і світової природної спадщини, держава визнає за необхідне формування цілісної, збалансованої та ефективної державної політики, що поєднуватиме охорону диких осетрових популяцій з розвитком сучасного товарного осетрівництва.

У цьому контексті Держрибагентство пропонує Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України розглянути можливість і доцільність розроблення та прийняття Закону України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва» (далі Закон).

Розроблення зазначеного законопроєкту здійснюватиметься у відповідності до Конституції України, чинного законодавства та базових галузевих актів, із дотриманням принципів законності, наукової обгрунтованості, прозорості, партнерства держави та бізнесу.

Обгрунтування доцільності розробки Закону

Осетрові риби є однією з найдавніших груп іхтіофауни планети, представники якої відіграють виняткову екологічну, наукову, культурну та економічну роль. Водночас їхнє сучасне становище у природних водних екосистемах України набуло критичного характеру, що потребує термінового законодавчого реагування держави.

Протягом останніх десятиліть у природних континентальних водоймах України, насамперед у басейнах річок Дніпра, Дністра та Південного Бугу, дикі популяції осетрових риб практично зникли. У нижніх ділянках Дністра (стерлядь) та Дніпра (севрюга)  зустрічаються лише поодинокі особини, а їхня чисельність не дозволяє природним шляхом відтворити популяцію.

Особливу тривогу викликає стан Дніпровсько-Бузької популяції осетрових, яка у минулому була однією з найчисельніших у Північно-Західної частини Чорного моря. Починаючи з 2008 року цей регіон не отримує поповнення молоддю осетрових риб із р. Дніпро, що призвело до різкого скорочення чисельності природного поголів’я. Біологічний цикл видів, таких як осетер російський (Acipenser gueldenstaedtii), передбачає досягнення статевої зрілості у віці 8-10 років. Таким чином, особини, народжені до 2008 року, досягнувши зрілості у 2016-2018 рр., не мали можливості здійснити природний нерест через наявність гідротехнічних споруд, зокрема Каховської греблі, яка повністю перекривала традиційні міграційні шляхи до історичних нерестовищ у середньому Дніпрі.

Неодноразові (4-5 разів) спроби статевозрілих особин піднятися вгору по течії для нересту завершувалися невдачею – осетри змушені були повертатися у море, не знайшовши належних умов для відтворення. Це спричиняло резорбцію статевих продуктів (зворотного розсмоктування ікри та  молок в ястиках), що призвело до втрати репродуктивного потенціалу популяції. На сьогоднішній день практично усі представники Дніпровсько-Бузької популяції є біологічно старими, яловими особинами, нездатними до природного нересту, а отже, процес самовідновлення цієї групи фактично припинився.

У сукупності зазначені фактори створюють реальну загрозу повного зникнення аборигенних осетрових риб у природних водоймах України. Відсутність державної системи управління процесами відновлення осетрових ресурсів, недостатня координація між науковими установами, природоохоронними органами та суб’єктами аквакультури, а також обмеженість фінансових і правових механізмів підтримки штучного відтворення – унеможливлюють досягнення стійкого результату лише силами галузевих програм чи локальних ініціатив.

А. Україна має кілька міжнародних зобов’язань щодо збереження осетрових видів риб, зокрема Україна:

– Приймає участь у Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, яка передбачає заходи з охорони осетрових, що перебувають під загрозою.

Примітка:

Україна є учасницею Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, яка була підписана у 1979 році. Ця конвенція має на меті збереження дикої флори й фауни та їх природних середовищ існування, зокрема тих видів, які перебувають під загрозою зникнення, серед яких значну увагу приділено осетровим рибам.

Бернська конвенція зобов’язує держави-учасниці вживати заходів для охорони осетрових через їх критичний стан, спричинений надмірним виловом, деградацією середовищ існування, шкодою від будівництва гребель і іншими антропогенними факторами. У 2018 році на 38-му засіданні Бернської конвенції був затверджений Загальноєвропейський план дій щодо осетрових, який Україна підтримала і впроваджує через національний План дій на 2021-2030 роки.

Заходи, передбачені конвенцією та додатковими планами, включають:

– Моніторинг популяцій та середовищ існування осетрових.

– Впровадження рибоходів на греблях для забезпечення міграції риб.

– Зариблення із застосуванням генетично підтверджених молодих особин.

– Регулювання вилову для наукових досліджень з дотриманням строгих методологій.

– Врахування потреб осетрових у державній політиці з охорони природи.

– Спільна робота з міжнародними організаціями та науковцями.

Україна включила ці зобов’язання у свій національний План дій, який реалізується до 2030 року, зокрема у співпраці з WWF. Реалізація цих заходів також частково координується через спільну міжвідомчу робочу групу. Захист осетрових у межах Бернської конвенції є важливою ланкою у збереженні біорізноманіття у регіоні Чорного моря та басейнів річок, де живуть ці риби (Україна приєдналася до Бернської коніернції у 1996 році).

– Виконує зобов’язання відповідно до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори Конвенцією CITES, що регулює торгівлю осетровими та чорним ікрою. У цьому контексті проводяться заходи з контролю незаконного експорту та впровадження правил відлову й розведення. Зобов’язання України   включають наступні ключові моменти:

– Регулює імпорт, експорт, реекспорт та інтродукцію зразків видів дикої флори і фауни, що перебувають під захистом Конвенції, за допомогою спеціальних дозволів і сертифікатів, які видаються відповідно до встановлених правил.

– Видає дозволи на операції з осетровими видами риб та продуктами з них займається Державне агентство рибного господарства України, а щодо інших видів — Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

– Контролює виконання положень Конвенції в Україні здійснюють підрозділи Державної екологічної інспекції та Державна митна служба у співпраці з Мінекономіки, довкілля та сільського господарства.

– Веде обмін інформацією та досвідом щодо контролю міжнародної торгівлі видами дикої природи, кооперувати діяльність наукових і адміністративних органів із відповідними структурами інших країн і Секретаріатом CITES.

– Бере активну участь у міжнародних нарадах Конвенції і обрана до складу Постійного комітету CITES від Європейського регіону, що підкреслює її зобов’язання щодо співробітництва на міжнародному рівні. Законодавчо це оформлено в Законі України про приєднання до CITES та постанові Кабінету Міністрів України щодо порядку видачі дозволів і контролю їх дотримання (№953 і дату від 25 липня 2007 року).

– Долучається до проєктів, спрямованих на створення транснаціональної системи моніторингу осетрових, координації захисту та реалізації програм розведення і випуску мальків у дику природу (наприклад, проєкт MonStur in the Danube 2025-2028).

– Реалізує План дій з охорони осетрових (2021–2030 рр.), який узгоджуються з міжнародними конвенціями, зокрема Бернською, Боннською (Конвенцією про охорону мігруючих видів) і CITES.

– Працює в рамках Панєвропейського плану дій для осетрових (PANEUAP), що охоплює дії з відновлення популяцій осетрових до «нездатного занепаду» за оцінками IUCN.

Примітка:

Україна виконує зобов’язання відповідно до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори (Конвенція CITES), яка регулює торгівлю осетровими рибами та чорним ікрою, що мають високу комерційну цінність і перебувають під загрозою зникнення.

Ключові зобов’язання України у контексті CITES включають:

– Заборону вилову осетрових у природних умовах та видобутку чорної ікри з них. Вилов можливий лише в умовах аквакультури з відповідним контролем.

– Регулювання експорту і транспортування чорної ікри за допомогою спеціальних дозволів CITES, що забезпечують легальність і прозорість торгівлі.

– Впровадження системи маркування чорної ікри: кожен контейнер із продукцією повинен мати унікальну одноразову етикетку, що запобігає контрабанді та підробкам.

– Контроль за обсягом та якістю чорної ікри, що перевозиться, особливо при міжнародній торгівлі. Наприклад, перевезення понад 125 грам чорної ікри на особу потребує оформлення дозволу CITES.

–  Впровадження правил внутрішньої торгівлі продукцією осетрових, включаючи підтвердження законності походження продукції як з імпорту, так і з аквакультури.

– Проведення заходів із боротьби з незаконним виловом та контрабандою осетрових риб та ікри.

– Підтримка етичного і сталого розведення осетрових риб у вітчизняних господарствах для зменшення тиску на природні популяції.

Зазначені заходи здійснюються в Україні відповідно до нормативних актів та згідно з планом дій, погодженим з міжнародними стандартами CITES. Вони охоплюють роботу державних контролюючих органів, аквакультурних підприємств, митних служб та екологічних інституцій.

В Україні законодавство і практика регулювання торгівлі осетровими і чорною ікрою активно розвиваються у 2020-2025 роках, а відповідні правила впроваджені на державному рівні з урахуванням рекомендацій CITES. Основна мета цих зобов’язань – збереження популяцій осетрових і забезпечення прозорості на ринку чорної ікри як всередині країни, так і на зовнішніх ринках.

– Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), була укладена у Вашингтоні, США, 3 березня 1973 року. Вона набула чинності 1 липня 1975 року. Конвенція спрямована на боротьбу з браконьєрством і нелегальною торгівлею найбільш уразливими об’єктами природних ресурсів, зокрема рідкісними видами тварин і рослин (Україна приєдналася до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), 14 травня 1999 року, коли Верховна Рада України ратифікувала відповідний закон (Закон № 662-XIV). Це фактично означає офіційне підписання й прийняття України як сторони цієї міжнародної конвенції).

Б. Україна має свої законодавчі та нормативно-правові акти щодо збереження осетрових видів риб у природних водоймах України:

1. Закон України“Про Червону книгу України”  (7 лютого 2002 року № 3055-III):

Стаття 11. Забезпечення охорони та відтворення об’єктів Червоної книги України:

 Охорона об’єктів Червоної книги України забезпечується шляхом:

– створення центрів та “банків” для збереження генофонду зазначених об’єктів;

– розведення їх у спеціально створених умовах (зоологічних парках, розплідниках, ботанічних садах, дендрологічних парках тощо);

  Відтворення об’єктів Червоної книги України забезпечується шляхом:

– сприяння природному відновленню популяцій рідкісних і таких, що  перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, інтродукції та реінтродукції таких видів у природні умови, де вони  перебували (зростали);

– утримання і розведення у штучно створених умовах.

 Охорона та відтворення об’єктів Червоної книги України забезпечуються також шляхом:

 – здійснення необхідних наукових досліджень з метою розроблення наукових засад їх охорони та відтворення;

  – здійснення інших заходів відповідно до законодавства.

Для забезпечення вирішення транскордонних та інших проблем охорони і  відтворення об’єктів Червоної книги України здійснюється міжнародне  співробітництво в цій сфері шляхом укладання і виконання відповідних  двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів, організації  біосферних заповідників, створення на територіях, суміжних з іншими  державами, міждержавних заповідників, національних парків, заказників та інших територій і об’єктів природно-заповідного фонду, проведення  спільних наукових досліджень, обміну їх результатами.

Стаття 19. Умови спеціального використання об’єктів Червоної книги України

 Спеціальне використання (добування, збирання) об’єктів Червоної книги  України здійснюється у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях, у тому числі для розмноження, розселення і розведення у штучно  створених умовах, а також для відтворення популяцій за дозволом  центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у  сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі рішень  Національної комісії з питань Червоної книги України, прийнятих  відповідно до її повноважень.

 Стаття 21. Міжнародні договори

 Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань охорони,  використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під  загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу.

 

2. План дійщодо збереження осетрових риб (родинаAcipenseridae) в Україні на 2021-2030 роки затверджений наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 28.12.2020 № 391, який розроблено на основі Загальноєвропейського плану дій щодо збереження осетрових.
3. Наказ Міністерствазахисту довкілля та природних ресурсів України від 10.01.2023 № 16 за яким утворено Робочу групу з реалізації Загальноєвропейського плану дій щодо осетрових, до складу якої увійшли представники державних органів, наукових установ та громадськості.

Висновки:

Прийняття Закону України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва» є науково обгрунтованим і екологічно необхідним кроком держави, спрямованим на запобігання остаточному зникненню осетрових у природних водоймах України, відновлення їх історичних популяцій, а також розвиток високотехнологічного сектору національного осетрівництва як складової продовольчої та екологічної безпеки України.

Основні принципи та пріоритети Закону:

– збереження генофонду та відновлення природних популяцій осетрових риб;

– розвиток наукових досліджень і впровадження інноваційних біотехнологій у галузі осетрівництва;

– створення умов для державно-приватного партнерства, залучення інвестицій і розбудови національної інфраструктури осетрівництва;

– виконання міжнародних зобов’язань, прийнятих на себе державою Україна:

– посилення міжнародного співробітництва у сфері охорони водних біоресурсів і реалізації глобальних екологічних ініціатив.

Запропонований Закон покликаний:

– створити єдину законодавчу основу для реалізації державної політики у сфері відновлення природних популяцій осетрових риб;

– забезпечити системне відновлення екологічної рівноваги у басейнах внутрішніх водойм;

– стимулювати розвиток товарного осетрівництва для зариблення природних водойм та сталого рибогосподарського виробництва.

Прийняття цього Закону стане важливим кроком у зміцненні екологічної, продовольчої та економічної безпеки України, сприятиме підвищенню її міжнародного авторитету, забезпечить гармонійне поєднання природоохоронних та інноваційно-економічних цілей держави, утвердивши Україну як регіонального лідера у відновленні та сталому використанні осетрових ресурсів Європи.

Прийняття Закону України “Про затвердження Національної програми відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва” матиме важливе геостратегічне значення, оскільки сприятиме зміцненню ролі України як ключового регіонального гравця у збереженні та відновленні біорізноманіття Європи, особливо важливих водних біоресурсів, що належать до глобальної екологічної спадщини.

Закон посилить міжнародний імідж України, яка сумлінно виконує взяті на себе зобов’язання у рамках європейських та світових конвенцій з охорони водних біоресурсів і сталого використання водних екосистем. Таким чином, документ створить стратегічну основу для інтегрованої екологічної політики, що забезпечить реалізацію міжнародних екологічних ініціатив, сприятиме активізації транскордонного співробітництва та інтеграції країни у міжнародні партнерські мережі.

Розділи Закону

Закон України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва» для повного та ефективного регулювання має містити такі основні розділи:

1. Загальні положення (мета, предмет, визначення термінів, сфера застосування Закону).
2. Основні принципи та пріоритети державної політики у сфері відновлення осетрових риб.
3. Заходи збереження генофонду осетрових, відновлення природних популяцій та охорони місць їх існування (формування державних ремонтно-маткових стад осетрових риб, доместикація).
4. Розвиток наукових досліджень, інноваційних біотехнологій та селекційної роботи в осетрівництві.
5. Організація і проведення розведення осетрових у штучних умовах (замкнуті системи УЗВ, садкові, басейнові, ставкові господарства).
6. Державне управління в сфері осетрівництва, ролі та повноваження органів влади (створення офіційного ринку рибопосадкового матеріалу в Україні).
7. Механізми державно-приватного партнерства, інвестиції та стимулювання розвитку галузі.

– Вимоги до реєстрації, контролю і моніторингу осетрових ресурсів, включно з ДНК-тестуванням.

– Заходи міжнародного співробітництва та інтеграції в глобальні екологічні ініціативи.

8. Відповідальність за порушення законодавства у сфері осетрівництва.
9. Положення щодо фінансового забезпечення програм відновлення та розвитку галузі
10. Прикінцеві положення та порядок набрання чинності Законом.

Ці та інші структуровані розділи забезпечать комплексний підхід до відновлення осетрових риб і розвитку товарного осетрівництва, гармонізуючи законодавство з міжнародними стандартами та практиками.

Зміст основних розділів Закону

Розділ 1. “Загальні положення” Закону України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва»”:

1. МетаЗакону – встановлення правових, економічних та організаційних засад для відновлення природних популяцій осетрових риб в Україні, охорони їх генофонду, розвитку товарного осетрівництва та забезпечення екологічної та продовольчої безпеки держави.
2. Предмет регулювання – відносини, пов’язані із збереженням, відтворенням, охороною і використанням осетрових видів риб у природних водоймах України, а також розвитком розведення осетрових у штучних умовах – товарне осетрівництво.
3. Визначенняосновних термінів, наприклад:

– осетрові риби – види риб родини осетрових, що є об’єктом охорони та використання;

– генофонд осетрових – генетичний матеріал осетрових риб, який необхідно зберігати та відтворювати;

– товарне осетрівництво – промислове розведення осетрових риб для комерційного використання;

– зариблення – процес випуску вирощених осетрових у природні водойми з метою відновлення їх популяцій;

– інші терміни, необхідні для розуміння норм Закону.

4. Сфера застосування– положення Закону поширюються на:

– Всі природні водойми України (Азовське та Чорне море, континентальні водойми, аквакультурні і штучні водойми, УЗВ, басейни, садки, в яких вирощуються осетрові види риб).

– Діяльність суб’єктів щодо розведення та охорони осетрових риб.

5. Пріоритетністьвиконання міжнародних угод України у сфері охорони водних біоресурсів при застосуванні цього Закону.
6. Закон є основою для формування державної політики у сфері відновлення осетрових риб та розвитку осетрівництва.

Розділ 2. “Основні принципи та пріоритети державної політики у сфері відновлення осетрових риб”:

– Забезпечення сталого розвитку осетрівництва в Україні, що передбачає збалансоване використання природних ресурсів з урахуванням екологічної безпеки.

– Пріоритет охорони та відновлення природних популяцій осетрових риб, збереження їх генофонду та середовищ існування.

– Підтримка і розвиток наукових досліджень та впровадження інноваційних біотехнологій для ефективного відновлення та розведення осетрових.

– Стимулювання державно-приватного партнерства, інвестиційної привабливості і створення сучасної інфраструктури осетрівництва (формування державних ремонтно-маткових стад осетрових видів риб на базі комерційних підприємств, які мають відповідні умови).

– Забезпечення контролю за якістю, легальним походженням та сталим використанням осетрових ресурсів.

– Гармонізація національного законодавства з міжнародними зобов’язаннями і стандартами у сфері охорони водних біоресурсів.

– Міжнародне співробітництво та врахування глобальних екологічних ініціатив.

– Забезпечення рівних умов для всіх суб’єктів рибогосподарської діяльності, прозорості та ефективності управління ресурсами.

Дотримання державою цих принципів при розробці і реалізації Закону забезпечить комплексне регулювання, що поєднує природоохоронні, економічні, наукові та соціальні аспекти для досягнення сталого довготривалого розвитку осетрівництва в Україні.

Розділ 3. “Заходи збереження генофонду осетрових, відновлення природних популяцій та охорони місць їх існування” (формування державних ремонтно-маткових стад осетрових риб, доместикація):

– Формування державних ремонтно-маткових стад осетрових риб шляхом селективного відбору плідників, проведення їх доместикації та утримання в умовах, максимально наближених до природних, з метою виробництва якісного рибопосадкового матеріалу для зариблення природних водойм і створення в Україні офіційного ринку осетрового зарибку для комерційного товарного осетрівництва..

– Законодавче закріплення можливості відлову диких осетрових риб у природних водоймах України (р. Дунай та її дельта) для подальшої доместикації та включення у ремонтно-маткові стада із встановленням нормативів щодо їх утримання, годівлі, ветеринарного контролю та списання.

– Створення та розвиток спеціалізованих установок замкнутого водопостачання (УЗВ) для розмноження осетрових риб: виводу плідників на нерест, інкубації ікри, вирощування молоді до стадії підсадкового матеріалу.

– Забезпечення постійного генетичного моніторингу державних ремонтно-маткових стад із застосуванням ДНК-тестування для підтримання генофонду та запобігання інбридингу.

– Організація систематичного зариблення природних водойм виробленим посадковим матеріалом із державних ремонтно-маткових стад з метою поступового відновлення природних популяцій осетрових.

– Запровадження державного контролю за якістю, легальним походженням і дотриманням вимог щодо утримання ремонтно-маткових стад і зарибку осетрових риб.

– Розвиток державно-приватного партнерства для спільної участі у програмах відновлення осетрових риб, залучення інвестицій та комерційного розведення з одночасним виконанням природоохоронних заходів.

– Охорона екологічних місць існування осетрових у природних водоймах, зокрема нерестовищ та ділянок міграції, з впровадженням спеціальних режимів рибогосподарської діяльності.

– Врахування міжнародних зобов’язань України у сфері збереження водних біоресурсів, зокрема норм Конвенції CITES, при реалізації заходів закону.

Цей розділ забезпечить системний підхід до збереження генофонду осетрових риб, створення необхідної інфраструктури для їх відтворення та ефективної охорони природних популяцій та їх місць існування.

Розділ 4. “Розвиток наукових досліджень, інноваційних біотехнологій та селекційної роботи в осетрівництві”:

 Державна підтримка наукових установ, університетів та інших дослідницьких центрів, які займаються вивченням біології, генетики, екології, розведення та охорони осетрових риб.

 Забезпечення проведення прикладних та фундаментальних досліджень з метою розробки та впровадження інноваційних біотехнологій у розведенні осетрових, зокрема:

– удосконалення методів штучного розмноження, інкубації та вирощування молоді;

– розробка ефективних кормів і технологій годівлі, адаптованих до біологічних потреб осетрових;

– впровадження методів генетичного моніторингу та селекції для підвищення продуктивності й стійкості риб;

– створення біотехнологічних засобів для боротьби з захворюваннями осетрових.

 Впровадження сучасних методів молекулярної генетики, в тому числі ДНК-аналізу, для контролю генофонду ремонтно-маткових стад, а також для ідентифікації та сертифікації посадкового матеріалу.

 Розширення мережі науково-дослідних лабораторій і виробничих потужностей для впровадження новітніх технологій у товарне осетрівництво, зокрема в умовах УЗВ – замкнутих систем водопостачання.

 Стимулювання кооперації між науковими установами, галузевим бізнесом та державними органами для швидкого впровадження результатів досліджень у практичну діяльність галузі.

 Встановлення державних грантів, фінансової підтримки інноваційних проектів і стартапів у сфері біотехнологій осетрівництва.

 Забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців з біотехнологій, селекції, ветеринарії та екології осетрових через освітні програми й курси підвищення кваліфікації.

 Забезпечення захисту інтелектуальної власності на розробки і технології в галузі осетрівництва.

 Зобов’язання суб’єктів господарювання, що займаються розведенням осетрових, впроваджувати новітні науково обґрунтовані технології задля підвищення ефективності і якості виробництва.

Розділ 5. “Організація і проведення розведення осетрових у штучних умовах” (замкнуті системи УЗВ, садкові, басейнові, ставкові господарства):

 Визначення комерційних господарств для розведення осетрових риб у штучних умовах: установки замкнутого водопостачання (УЗВ), садкові, басейнові та ставкові господарства, з урахуванням їх технічних характеристик і екологічних вимог.

 Забезпечення державної підтримки розвитку і модернізації технологічної бази розведення осетрових, зокрема впровадження енергоефективних, екологічно безпечних і високопродуктивних систем.

 Встановлення вимог до проєктування, реконструкції, будівництва, експлуатації і технічного обслуговування об’єктів осетрівництва, що працюють у штучних умовах, із врахуванням санітарно-епідеміологічних норм та охорони навколишнього середовища.

 Запровадження обов’язкового ведення обліку, моніторингу і звітності щодо продуктивності, стану здоров’я та генетичного складу державних і комерційних осетрових стад, вирощених у штучних умовах.

 Забезпечення застосування комплексної профілактики і лікування захворювань осетрових у штучних умовах з активним залученням ветеринарної служби.

 Створення стимулів для впровадження інноваційних технологій розведення осетрових із максимальним використанням замкнутих водних систем, що дозволяють зменшити негативний вплив на природні водойми.

 Розробка та впровадження стандартів якості і безпечності продукції, вирощеної у штучних умовах, із визначенням відповідальності за їх дотримання.

 Підтримка кооперації між науковими, державними та приватними структурами для підвищення ефективності розведення осетрових у штучних умовах і впровадження новітніх розробок.

 Визначення механізмів державного контролю за діяльністю господарств, що здійснюють розведення осетрових у штучних умовах, з правом проведення планових і позапланових перевірок.

Розділ 6. “Державне управління в сфері осетрівництва, ролі та повноваження органів влади” (створення офіційного ринку рибопосадкового матеріалу в Україні):

 Організація державного управління в сфері осетрівництва здійснюється відповідно до законодавства України уповноваженими центральними та місцевими органами виконавчої влади.  Уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері осетрівництва є Держрибагентство, яке по свому Положенню координує реалізацію державної політики, контролює дотримання законодавства, веде державний облік рибопосадкового матеріалу та природних популяцій осетрових.

 Забезпечення місцевими органами виконавчої влади та органи місцевого самоврядування реалізації державної політики на відповідних територіях, ведуть моніторинг та контроль у межах компетенції.

 Створення в Україні офіційного ринку осетрового рибопосадкового матеріалу для забезпечення прозорого та ефективного його обігу, що передбачає:

– реєстрацію і ведення державного реєстру виробників та постачальників рибопосадкового матеріалу осетрових видів;

– встановлення стандартів якості, безпеки і походження рибопосадкового матеріалу;

– регламентацію процедури сертифікації, маркування та документального супроводу продукції;

– механізми контролю за легальністю походження та рухом рибопосадкового матеріалу на території України.

 Формування та встановлення Держрибагентством тарифів за послуги, пов’язані з реєстрацією, контролем та сертифікацією осетрового рибопосадкового матеріалу.

 Впровадження органами влади систем електронного контролю і звітності для підвищення ефективності управління і запобігання незаконному обігу рибопосадкового матеріалу осетрових риб.

 Створення консультативних і координаційних рад за участю представників державних органів, наукових установ, бізнесу та громадськості для формування ефективної політики розвитку осетрівництва.

 Забезпечення міжнародного співробітництва у сфері контролю, сертифікації та обміну інформацією з іншими країнами для протидії нелегальному вилову та торгівлі осетровими видами.

 Визначення повноважень відповідальних органів щодо застосування заходів адміністративного, фінансового та кримінального впливу за порушення законодавства у сфері осетрівництва:

– Держрибагентство – координатор політики, ведення обліку й контролю;

– Інститути: “Інститут рибного господарства НААН України”, Державна наукова установа «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» та інші – наукове супроводження, генетичні програми, селекція;

– Мінекономіки – розвиток державно-приватного партнерства й стимулів для галузі, екологічний моніторинг і контроль за місцями існування диких осетрових.

Доцільно також створення міжвідомчої Координаційної ради з відновлення осетрових риб, до складу якої входитимуть представники державних органів, науки, громадськості та бізнесу.

Цей розділ створить правові підстави для ефективного управління, контролю та розвитку ринку рибопосадкового матеріалу, що є ключовою складовою сталого розвитку товарного осетрівництва в Україні.

Розділ 7. “Механізми державно-приватного партнерства, інвестиції та стимулювання розвитку галузі”:

 Створення державою сприятливих умов для залучення приватних інвестицій у розвиток осетрівництва, зокрема через пільгове оподаткування, гранти, субсидії, кредитування та інші форми фінансової підтримки.

 Запровадження механізмів державно-приватного партнерства (ДПП) для реалізації спільних проектів у сфері формування і утримання державних ремонтно-маткових стад осетрових видів риб, їх розведення (для цілей вирощування), відтворення (відтворення природних популяцій), інфраструктурного розвитку та наукових досліджень.

 Розроблення інвестиційних програм та державних замовлень, що стимулюватиме інновації та підвищення ефективності галузі.

 Сприяння державою створенню кластерів, кооперативів і асоціацій суб’єктів господарювання для підвищення конкуренції і якості продукції.

Вимоги до реєстрації, контролю і моніторингу осетрових ресурсів, включно з ДНК-тестуванням:

– Встановлюється обов’язкова державна реєстрація всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють розведення, виробництво, зберігання, збут і транспортування посадкового матеріалу осетрових риб.

– Запроваджується система моніторингу популяцій осетрових риб у природних і штучних умовах із використанням сучасних технологій, зокрема дистанційного дослідження, генетичного аналізу та ДНК-тестування.

– Використовується ДНК-тестування є обов’язковим для ідентифікації походження посадкового матеріалу, забезпечення генетичної чистоти ремонтно-маткових стад та запобігання змішанню рідкісних видів.

– Запроваджується електронний облік і звітність, що забезпечує прозорість і контроль легальності обігу осетрових ресурсів.

– Органи державного контролю мають право проводити планові та позапланові перевірки дотримання вимог щодо реєстрації, маркування та моніторингу.

Заходи міжнародного співробітництва та інтеграції в глобальні екологічні ініціативи, які Україна має:

– Реалізовувати міжнародні угоди та конвенції, зокрема Конвенцію CITES, рамкові угоди з охорони водних біоресурсів, щодо захисту і відновлення осетрових видів.

– Проводити активне співробітництво з іншими країнами для обміну науково-технічними знаннями, кращими практиками і спільної боротьби з нелегальним виловом осетрових риб.

– Впроваджувати проєкти, що фінансуються міжнародними фондами і програмами, спрямовані на збереження біорізноманіття та розвиток сталого осетрівництва.

– Брати участь у міжнародних форумах, конференціях та екологічних ініціативах з метою посилення свого авторитету та інтеграції у світову систему охорони водних ресурсів.

– Забезпечувати адаптацію національного законодавства до міжнародних стандартів екологічної безпеки та торгівлі осетровими продуктами.

– Запровадження механізмів державного співфінансування проєктів із відновлення осетрових риб (до 50% вартості проєктів).

– Надання податкових і митних пільг для підприємств, що реалізують природоохоронні програми або займаються відтворенням осетрових.

– Створення Галузевого фонду розвитку осетрівництва України, наповнення якого здійснюється за рахунок:

 державного бюджету;

 внесків підприємств галузі;

 грантів міжнародних екологічних фондів;

 приватних інвестицій.

– Залучення міжнародних фінансових інституцій (EBRD, GEF, ЄІБ) для фінансування інфраструктурних і дослідницьких проєктів.

– Підтримка створення кластерів осетрівництва (регіональних центрів виробництва, наукових хабів, лабораторій і заводів із відтворення).

Розділ 8. “Відповідальність за порушення законодавства у сфері осетрівництва”:

– За порушення положень цього Закону, а також нормативно-правових актів, прийнятих на його виконання, повинна встановлюватися адміністративна, цивільно-правова, фінансова та кримінальна відповідальність відповідно до законодавства України (а також громадянська та етично-моральна – засудження суспільством).

– Адміністративна відповідальність повинна передбачати накладення штрафів, конфіскацію незаконно виловлених або вирощених осетрових риб, а також засобів їх вилову чи розведення.

– Кримінальна відповідальність повинна застосовуватися у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, зокрема за незаконний вилов осетрових риб, псування природних середовищ існування, фальсифікацію документів, продаж або перевезення осетрових риб, o  фальсифікацію сертифікатів походження осетрових, порушення режиму утримання ремонтно-маткових стад;за:

– Відповідальність за збитки, завдані природним популяціям осетрових риб або їх середовищам існування, належить особам, винним у таких діях, які зобов’язані відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

– Визначатимуться повноваження органів державного контролю зі здійснення заходів щодо виявлення порушень, притягнення винних до відповідальності та здійснення контролю за відшкодуванням збитків.

– Заборонятиметься умисне знищення, пошкодження чи виведення з природного циклу осетрових риб без відповідного дозволу або підстав.

– Для суб’єктів господарювання, які систематично порушують законодавство у сфері осетрівництва, повинно бути передбачено тимчасове або постійне позбавлення права займатися відповідною діяльністю.

– Надання права Держрибагентству, Нацполіції та Держекоінспекції здійснювати спільні перевірки.

Державні органи рибоохорони повинні забезпечувати прозорість і відкритість інформації щодо виявлених порушень та прийнятих заходів відповідальності з метою підвищення рівня правової свідомості у галузі.

Розділ 9. “Положення щодо фінансового забезпечення програм відновлення та розвитку галузі”:

– Фінансування Національної програми відновлення осетрових риб та розвитку товарного осетрівництва здійснюється за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів, залучених інвестицій, грантів, різноманітних цільових екологічних фондів, кошти приватних інвесторів і міжнародних донорів. а також коштів комерційних підприємств по Державно-приватному партнерству (формування і утримання державних ремонтно-маткових стад осетрових риб).

– Необхідно передбачити державну підтримку у вигляді пільгових кредитів, субсидій, грантів та інших фінансових інструментів для підприємств і наукових установ, що здійснюють діяльність у сфері осетрівництва.

– Держава повинна сприяти розвитку індустріальних рибних господарств, сучасних замкнутих систем водопостачання (УЗВ) і технологій інтенсивного вирощування осетрових через спеціалізовані інвестиційні програми.

– Необхідно забезпечити фінансування заходів із будівництва і модернізації інфраструктури, включно з логістикою, лабораторіями генетичного контролю та системами моніторингу.

– Необхідно розробити стимули для залучення приватних інвестицій та державно-приватного партнерства, спрямованих на сталий розвиток осетрового напрямку галузі рибного господарства.

– Фінансове забезпечення програм відновлення повинно враховувати також підготовку кваліфікованих кадрів, необхідність прикладних наукових досліджень, інновацій та міжнародне співробітництво.

– Держава повинна провадити систему прозорого врахування і контролю використання фінансових ресурсів із регулярною звітністю перед громадськістю та державними органами.

– Створення державних грантових програм для підтримки наукових і виробничих ініціатив у галузі осетрівництва.

– Впровадження фінансового контролю та публічної звітності щодо використання коштів.

Розділ 10. “Прикінцеві положення та порядок набрання чинності Законом”.

Повинні містити: строк (термін) набрання чинності законом або окремими його положеннями, перелік нормативно-правових актів або їх частин, які втратять чинність у зв’язку з прийняттям цього закону, зміни, які вносяться до інших нормативно-правових актів.

Визначення

рибогосподарських підприємств, які прийматимуть участь у реалізації Закону

 Закон України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва» передбачатиме, зокрема, визначення учасників Національної програми, якими будуть:

1. Державні рибовідтворювальні підприємства, відповідальні за реалізацію заходів із збереження та відтворення осетрових риб.
2. Комерційні рибогосподарські та рибопромислові підприємства, які мають відповідні виробничі ожливості та бажання працювати у сфері товарного осетрівництва та приймати участь у заходах по відновленню осетрових риб в природних водоймах України.
3. Науково-дослідні установи (галузеві, академічні, навчальні), які забезпечуватимуть проведення необхідних наукових досліджень, розробку біотехнологій і селекційних програм.
4. Органи державної влади та місцевого самоврядування, які координують, контролюють та підтримують впровадження Національної програми.
5. Громадські організації та ініціативні групи, що беруть участь у просвітницькій і природоохоронній діяльності.
6. Міжнародні партнери, донорські організації, що надають фінансову і технічну підтримку для реалізації Національної програми.

Ці учасники спільно реалізовуватимуть заходи із збереження генофонду, популяцій та їх природних місць існування, розвиток товарного осетрівництва, а також контролюватимуть дотримання вимог Закону та ефективність виконання Національної програми.

Закон визначатиме також механізми координації дій цих учасників, розподіл обов’язків та відповідальності, умови фінансування й підтримки на різних рівнях.

Державні рибовідтворювальні підприємства

 Державна установа«Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика»:

Скорочена назва  – Дніпровський рибзавод

Статус юридичної особи

(станом на 20.10.2025 р.) – Не перебуває в процесі припинення.

Код ЄДРПОУ  –  22738568

Дата реєстрації – 20.02. 2004 р. (21 рік)

Уповноважені особи – т.в.о. директора Кутищев Павло Сергійович

Розмір статутного капіталу – 0,00 грн.

Організаційно-правова форма – Державна установа.

Форма власновті – Державна власність.

Види діяльності – 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура).

Контактна інформація – Україна, Білозерський район, с. Дніпровське.

Підприємство тимчасово не працює.

2. Державна установа“Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб”:

Сорочна назва  – ДУ “ХВЕЗ”

Статус юридичної особи

(станом на 20.10.2025 р.) – Не перебуває в процесі припинення.

Код ЄДРПОУ  –  00465399

Дата реєстрації –  21.09. 1992 р. (33 роки)

Уповноважена особа – Директор Бушма Наталія Олексіївна

Розмір статутного капіталу – 0,00 грн.

Організаційно-правова форма – Державна установа.

Форма власновті – Державна власність.

Види діяльності – 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура).

Контактна інформація – Україна, Херсонська область, місто Гола Пристань. Підприємство тимчасово не працює.

Повномасштабна агресія російської федерації проти України завдала катастрофічних збитків рибному господарству південного регіону. З перших днів війни окупантами були захоплені два стратегічно важливі рибовідтворювальні заводи Херсонщини, а подальші обстріли та підрив Каховської ГЕС призвели до критичного занепаду екосистем нижнього Дніпра.

Відсутність зариблення у 2022–2025 роках спричинила різке скорочення різновікових груп риб, зменшення популяцій осетрових, коропових і частикових видів, а також порушення біологічного балансу Дніпровсько-Бузького лиману та прилеглих акваторій Чорного моря. Це становить пряму загрозу продовольчій безпеці, соціально-економічній стабільності прибережних громад та екологічній рівновазі регіону. Наразі:

– ДУ «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. С.Т. Артющика» перебуває під постійними обстрілами, що унеможливлює його роботу.

– ДУ «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб» залишається в тимчасовій окупації.

 Знищені унікальні ремонтно-маткові стада осетрових, рослиноїдних і частикових риб. Їхня втрата означатиме не лише екологічну катастрофу, а й удар по національних інтересах України.

Ключові аспекти:

1. Продовольча безпека.

Відновлення зариблення вперш за все молоддю осетрових видів риб є ключовим чинником збереження рибних запасів у пониззі Дніпра, Дніпровсько-Бузькому лимані та прилеглих акваторіях Чорного моря. Деградація цих водойм загрожує повному знищенню Дніпровсько-Бузької популяції осетрових риб та дефіцитом рибної продукції, як важливого джерела якісного білка для населення.

2. Збереження унікальних біоресурсів.

Осетрові риби є частиною природної спадщини України і занесені до міжнародних охоронних списків (CITES, IUCN). Зникнення їхніх ремонтно-маткових стад означатиме втрату аборигенних популяцій, що дискредитує державу як відповідального учасника міжнародних природоохоронних процесів.

Примітка: 

Міжнародний союз охорони природи (МСОП) – це міжнародна організація, метою якої є збереження природних ресурсів і біорізноманіття. Заснована в 1948 році, штаб-квартира розташована у місті Гланд, Швейцарія. МСОП має членів із понад 180 країн, включно з урядовими, неурядовими організаціями та науковцями.

МСОП відома своєю роботою над Червоним списком видів (IUCN Red List), який є найбільшим у світі збірником, що оцінює стан і ризики зникнення рослин, тварин і грибів. Організація бере участь у розробці міжнародних конвенцій і програм щодо охорони природи, а також має наглядовий статус в ООН.

МСОП працює над впровадженням сталих методів використання природних ресурсів і допомагає спільнотам у збереженні біорізноманіття. У контексті України МСОП сприяє захисту природоохоронних територій, підтримує наукові дослідження та природоохоронні ініціативи.r

3. Економічна та експортна спроможність.

Рибовідтворювальні заводи Херсонської області формують основу регіонального промислового рибальства та осетрової аквакультури. Їхня діяльність до війни забезпечувала сталі улови, сировину для рибопереробки й валютні надходження від експорту.

4. Соціальна стабільність.

Робота заводів забезпечувала робочі місця, наповнення місцевих бюджеті в і підтримку традиційного рибного господарства прибережних громад.

5. Міжнародні зобов’язання України.
     Україна є стороною міжнародних угод (CITES, CBD, Бернська, Боннська конвенції), що передбачають охорону біорізноманіття та збереження осетрових у басейні Чорного моря й Дунаю.
6. Екологічна безпека та національна оборона.
     Відновлення рибовідтворення є стратегічним елементом екологічної безпеки держави. Деградація водних екосистем знижує природну стійкість території та послаблює ресурсну базу національної економіки.
7. Очікувані результати від реалізації Закону:

–  Відновлення повного циклу діяльності рибовідтворювальних підприємств Херсонщини (від інкубації до вирощування рибопосадкового матеріалу).

–  Створення сучасної бази для сталого зариблення водойм загальною площею понад 360 тис. га (поніззя Дніпра, Дніпровсько-Бузький лиман, у перспективі – Каховське водосховище).

– Збільшення чисельності та різноманіття аборигенних і промислових видів риб.

– Зменшення тиску на природні нерестовища та відновлення біологічної рівноваги екосистем.

– Підвищення рівня продовольчої безпеки та відновлення рибопромислового потенціалу регіону.

– Створення нових робочих місць і пожвавлення економічної активності прибережних громад.

3. Геополітичне та стратегічне значення. Відновлення рибовідтворювальних заводів Херсонської області є елементом національної безпеки, який:

– забезпечить продовольчу незалежність держави у воєнний і післявоєнний період;

– зміцнить міжнародний авторитет України як екологічного лідера Чорноморського регіону;

– підтвердить здатність держави до екологічного відродження після воєнних руйнувань;

– сприятиме інтеграції України у європейський природоохоронний простір.

4. Міжнародно-правове обґрунтування:

 Конвенція CITES (Вашингтон, 1973 р.)
    Україна є стороною з 2000 року. Осетрові (Acipenseridae) включені до Додатків I і II CITES, що вимагає суворого контролю за торгівлею і продуктами з них. Відновлення заводів забезпечить легальний та контрольований обіг продукції відповідно до міжнародних вимог, що підвищить імідж України як надійного партнера.

 Конвенція про біологічне різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.)
    Україна приєдналася у 1994 році. Відновлення осетрових і частикових видів у Херсонській області є практичним втіленням її положень та відповідає Цілям сталого розвитку (SDGs):

– Ціль 14 – «Життя під водою»,

– Ціль 15 – «Збереження екосистем суші»,

– Ціль 2 – «Подолання голоду».

3. Участь у європейських природоохоронних ініціативах
     Україна бере участь у виконанні Бернської, Боннської конвенцій, Панєвропейського плану дій для осетрових (PANEUAP), а також у транскордонних проєктах (MonStur, Danube 2025–2028).

Участь рибовідтворювальних заводів Херсонської області у реалізації Закону України “Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва”- це інвестиція у відродження життя на півдні України, що:

– забезпечить екологічну та продовольчу безпеку держави;

– створить основу для науково-технологічного розвитку аквакультури;

– відновить унікальні природні ресурси Дніпровсько-Бузького лиману;

– стане символом стійкості й відповідальності України перед майбутніми поколіннями.

Відновлення осетрових ресурсів – це не лише природоохоронне завдання, а акт історичної відповідальності. Ми повинні передати нащадкам не спустошені водойми, а багатий, гармонійний світ живої природи – основу миру, добробуту та сталого розвитку України.

З метою швидкого нарощування виробничих потужностей по вирощуванню зарибку осетрових риб доцільно приєднати до ДУ “Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб” ДУ «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» (після звільнення від окупації), а його плани по вирощуванню зарибку рослиноїдних, коропа та частикових риб перекласти на інші рибогосподарські підприємства на умовах Державно-приватного партнерства.

Комерційні

рибогосподарські та рибопромислові підприємства

 Комерційні рибогосподарські та рибопромислові підприємства відіграватимуть важливу роль у реалізації Закону України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва». Їх основні функції та внесок у реалізацію Закону включатимуть:

1. Формуваннята утриманнядержавних ремонтно-маткових стад осетрових видів риб (рибогосподарські підприємства, які мають для цього відповідні виробничі умови, особливо на теплих водах ТЕС) через вилов у природних водоймах, ДНК-тестування та доместикацію.  
2. Вирощуванняякісного рибопосадкового матеріалу осетрових риб у замкнутих системах водопостачання (УЗВ), садках, басейнах та ставках. для зариблення природних водойм, створення ринку осетрового зарибку та товарне осетрівництво.
3. Застосуванняінноваційних біотехнологій, селекційної роботи і наукових рекомендацій для підвищення ефективності розведення та збереження генофонду.
4. Забезпеченнядотримання екологічних норм, стандартів якості продукції і вимог законодавства щодо охорони водних біоресурсів.
5. Участь у системах контролю, моніторингу і звітності про стан розведення, вирощування і використання осетрових видів риб.
6. Співпрацяз державними органами, науковими установами та громадськими організаціями у реалізації програм відновлення та сталого розвитку осетрівництва в Україні.
7. Внесок у розвиток ринку товарного осетрівництва, створення робочих місць і забезпечення продовольчої безпеки країни.

Таким чином, комерційні підприємства є ключовими партнерами держави у реалізації програми, забезпечуючи практичне втілення завдань і цілей Закону в галузі охорони та розвитку осетрових ресурсів.

 Науково-дослідні установи

 Науково-дослідні установи (галузеві, академічні, навчальні заклади) відіграватимуть визначальну роль у реалізації Закону України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва». Їхній внесок включатиме:

1. Проведенняфундаментальних та прикладних наукових досліджень з біології, екології, генетики, розмноження і росту осетрових риб, хвороб, а також збереження їх генофонду.
2. Розробкаінноваційних біотехнологічних методик та селекційних програм для підвищення ефективності розведення і збереження здоров’я осетрових як у природних, так і у штучних умовах.
3. Забезпеченнянаукового супроводу заходів з моніторингу та контролю популяцій осетрових, у тому числі через впровадження молекулярно-генетичних методів (ДНК-тестування) для визначення походження і якісного стану риб.
4. Підготовкависококваліфікованих фахівців для галузі осетрівництва через освітні програми, підвищення кваліфікації та науково-методичну підтримку.
5. Участь у розробці науково обгрунтованих рекомендацій і стандартів, необхідних для впровадження ефективних технологій розведення та охорони осетрових.
6. Співпраця з осетровими рибогосподарськими підприємствами, органами влади та громадськими організаціями у підготовці та реалізації Національної програми з відновлення осетрових риб та розвитку товарного осетрівництва.

Завдяки ролі науково-дослідних установ забезпечуватиметься системний, науково обґрунтований підхід до відновлення осетрових ресурсів держави та сталого розвитку товарного осетрівництва в Україні.

 Органи державної влади та місцевого самоврядування

Органи державної влади та місцевого самоврядування виконуватимуть ключову роль у реалізації Закону України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва».

Їхня роль включатиме:

– Координацію реалізації заходів програми на державному та регіональному рівнях, забезпечення міжвідомчої співпраці й залучення ресурсів.

– Встановлення та контроль дотримання нормативно-правових актів, санітарних, екологічних та рибогосподарських стандартів з охорони і відновлення осетрових.

– Організацію моніторингу стану популяцій осетрових риб у природних водоймах, контроль якості зариблення та впливу виробничих процесів.

– Забезпечення фінансування програмних заходів із державного і місцевих бюджетів, а також сприяння залученню інвестицій і міжнародної технічної допомоги.

– Підтримку розвитку науки і освіти у галузі осетрівництва через співпрацю з науковими і освітніми установами.

– Забезпечення інформаційно-просвітницької роботи серед населення та зацікавлених сторін щодо важливості охорони осетрових видів.

– Забезпечення належного правового реагування на порушення у сфері охорони та відновлення осетрових риб, включно з боротьбою з браконьєрством та незаконним обігом рибопродукції.

Таким чином, органи влади і самоврядування стають основними координаторами, контролерами і учасниками практичної реалізації Закону, гарантуватимуть дотримання його норм і сприятимуть відновленню осетрових риб у водоймах України та сталому розвитку товарного осетрівництва.

 Громадські організації, ініціативні групи, ЗМІ

Громадські організації, ініціативні групи та засоби масової інформації (ЗМІ) відіграватиме важливу роль у реалізації Закону України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва».

Їхній внесок полягатиме у:

– Проведенні активної просвітницької роботи серед громадськості щодо важливості збереження осетрових риб та підтримки національної програми.

– Організації природоохоронних і волонтерських заходів, спрямованих на зариблення, охорону нерестовищ, моніторинг популяцій, боротьбу з браконьєрством.

– Співпраці з державними та науковими установами для забезпечення прозорості і ефективності реалізації програми.

– Інформуванні суспільства через ЗМІ про результати заходів, проблеми та досягнення в галузі осетрівництва.

– Залученні міжнародної уваги і підтримки, включно з технічною і фінансовою допомогою від партнерів.

– Забезпеченні громадського контролю за дотриманням законодавства і сприянні у викритті порушень у сфері охорони і використання осетрових ресурсів.

– Проведенні наукових і навчальних заходів, спрямованих на підвищення екологічної свідомості і популяризацію сталого рибальства.

Таким чином, громадські організації, ініціативні групи та ЗМІ виступають важливим механізмом взаємодії держави з суспільством, сприяючи ефективній реалізації Національної програми, підвищенню обізнаності, формуванню екологічної культури та захисту унікальних водних біоресурсів України.

Міжнародні партнери, донорські організації

Міжнародні партнери та донорські організації відіграватимуть суттєву роль у реалізації Закону України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва».

Їхній внесок полягатиме у:

– Наданні фінансової підтримки для реалізації природоохоронних та відновлювальних проєктів, що спрямовані на збереження і відтворення популяцій осетрових риб.

– Технічній і методичній допомозі, забезпеченні впровадження сучасних біотехнологій, наукових досліджень та моніторингових систем.

– Сприянні впровадженню міжнародних стандартів охорони біорізноманіття, зокрема у контексті виконання зобов’язань за Конвенцією CITES, Бернською і Бонською конвенціями та іншими глобальними угодами.

– Підтримці заходів із протидії браконьєрству та незаконному обігу осетрових видів, реалізації освітніх і просвітницьких кампаній.

– Забезпеченні обміну досвідом, знаннями і кращими практиками між країнами Чорноморського басейну та іншими регіонами.

– Організації спільних міжнародних проєктів, спрямованих на відновлення осетрових, сталий розвиток рибного господарства і підвищення екологічної обізнаності.

Серед таких партнерів повинні стати міжнародні екологічні організації (наприклад, WWF), програми Європейського Союзу (Interreg NEXT Black Sea Basin Programme), донорські фонди та інші неурядові організації.

Їхня участь забезпечить додаткові ресурси та експертизу, необхідну для ефективного виконання планів, визначених у Національній програмі, і підтримує інтеграцію України у світові процеси збереження біорізноманіття.

 Організація робіт

з відтворення осетрових риб у природних водоймах України

 Закон України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва” має передбачати визначення алгоритмів дій та розробку відповідної “дорожньої карти”.

“Дороня карта” відтворення осетрових видів риб у природних водоймах України. Першочергові чотири кроки:

1. Визначеннядержавних та комерційних рибогосподарських підприємств, які мають належні виробничі умови та надали добровільну згоду на участь уреалізації Національної програми відновлення осетрових видів риб. Відповідно до спеціалізації, одні підприємства здійснюватимуть вилов половозрілих диких осетрових риб у природних водоймах, інші відповідатимуть за формування та утримання державних ремонтно-маткових осетрових стад, а також інкубацію ікри і вирощування рибопосадкового матеріалу “покатних” навісок вагою 3-7 грамів для зариблення природних водойм України.
2. Визначення галузевих, академічних та наукових установ, які братимуть участь у реалізації Національної програми, забезпечуючи науково-методологічне супроводження, експертну підтримку та проведення комплексних досліджень у сфері відновлення осетрових риб в Україні.
3. ПрийняттяКабінетом Міністрів України спеціальної постанови, яка надасть законодавче підгрунтя для дозволу вилову диких осетрових риб з метою формування державних ремонтно-маткових стад з наступною доместикацією у рамках реалізації Національної програми відновлення осетрових видів.
4. РозробкаДержрибагентством і науковими установами та затвердження в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства “Методики доместикації (одомашнювання)осетрових видів риб”, а також відповідних нормативів, протоколв, інструкцій, інших актів, які регламентуватимуть процедури доместикації та формування та утримання державних ремонтно-маткових стад.

Організаційні заходи

щодо забезпечення сталого розвитку товарного осетрівництва в Україні

 Організаційні заходи щодо забезпечення сталого розвитку товарного осетрівництва в Україні повинні бути спрямовані на забезпечення сталого розвитку товарного осетрівництва в Україні та реалізовані у відповідності до вимог Закону України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва.

Створення ринку осетрового рибопосадкового матеріалу в Україні. 

Ніякий розвиток осетрівництва в Україні неможливий без створення офіційного ринку осетрового рибопосадкового матеріалу. Лише за умов його легалізації комерційні рибогосподарські підприємства отримають можливість здійснювати купівлю осетрового зарибку на підставі відповідних дозвільних документів, що забезпечить прозорість, контроль якості і законність операцій на ринку. Це, в свою чергу, стане запорукою сталого розвитку галузі, підвищення її інвестиційної привабливості та розвитку державної політики з відновлення осетрових риб у природних водоймах України.

При закупівлі осетрового зарибку в Україні, відповідно до чинного законодавства, мають бути наявні такі дозвільні документи:

– Свідоцтво або дозвіл на вирощування і реалізацію рибопосадкового матеріалу, виданий Держрибагентством.

– Сертифікати ДНК-тестування, якості та походження рибопосадкового матеріалу.

– Документи, що підтверджують відповідність матеріалу санітарним і ветеринарним вимогам (ветеринарні довідки, фітосанітарні сертифікати).

– Договори купівлі-продажу із зазначенням повного комплекту документів на товар.

Наявність цих документів гарантуватиме легальність і прозорість закупівель, контроль якості та безпеки зарибку для подальшого продажу товарної риби та чорної ікри або зариблення природних водойм України.

Ризики

 Ключові ризики, які бажано врахувати в остаточному тексті Закону України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва»:

1. Вилов диких плідників.В Законі та нормативно-правових актах до нього необхідно чітко визначити критерії, квоти, дозволи та протоколи мінімізації впливу на залишкові популяції; обов’язковий попередній генетичний і ветеринарний скринінг, тощо.  
2. Генетичні ризики.Для мінімізації генетичних ризиків розвитку товарного осетрівництва необхідно впровадити суворі стандарти щодо маточної бази. Зокрема, це стосується контролю за ризиками інбридингу (приблизно близькоспорідненого схрещування), гібридизації між різними видами осетрових та небажаного втручання чужорідних генотипів, що може призвести до деградації генетичного фонду й зниження стійкості поголів’я.

Важливими заходами є створення обов’язкових реєстрів племінних репродукторів і ротація репродукторів для забезпечення різноманітності генетичного матеріалу. Це гарантуватиме збереження генетичної чистоти, підтримку високого рівня продуктивності та адаптаційних якостей осетрових. Такий підхід є основою для сталого розвитку осетрівництва, захисту біорізноманіття та підтримки здоров’я поголів’я. Для мінімізації генетичних ризиків у товарному осетрівництві необхідно впровадити чіткі стандарти формування маточної бази.

3. Хвороби та біобезпека.Суворі карантинні вимоги, ветеринарні протоколи та план реагування на спалахи (запобігання розповсюдженню від осетрових господарств у довкілля).  
4. Відповідність CITES.Чітке розмежування повноважень, документообіг для експорту/імпорту, механізми сертифікації і відстеження ікорної продукції.  
5. Моніторинг ефективності. Встановлення кількісних показників – щорічна кількість випущеного зарибку, виживання до ключових вікових порогів, частка самовідтворення у природі, результати ДНК-контролю.  
6. Контроль та простежуваність. Електронний реєстр (єдина база даних),маркування посівного матеріалу, обов’язкові звіти та публічна звітність.  
7. Військовий і післявоєнний контекст. У військовому та післявоєнному контексті Закон закладає фундамент для національного відродження і сталого розвитку рибної галузі навіть у найскладніших обставинах. Цей Закон – не просто документ, це акт патріотизму і віри в майбутнє, який утверджує непохитну позицію України на шляху до відновлення своєї природної спадщини, економічної незалежності та міжнародного авторитету. Відродження осетрових риб – це символ збереження нашої історії, культури та біорізноманіття, яке ми передаємо наступним поколінням, зберігаючи велич і силу української землі та вод.
8. Фінансуваннярозвитку осетрівництва в Україні потребує реалістичної оцінки як капітальних, так і операційних витрат. Капітальні інвестиції включатимуть будівництво та модернізацію заводів із замкнутим циклом вирощування (УЗВ), установлення садкових ліній, створення басейнових і ставкових господарств, обладнання лабораторій (ветеринарно-санітарні, генетичні,  водні, кормові, санітарно-гігієнічні лабораторії, науково-дослідні іакредитовані лабораторії, які відповідають міжнародним стандартам якості: ISO/IEC 17025)а також реконструкцію існуючих рибогосподарських об’єктів.

Операційні витрати охоплюватимуть системи постійного моніторингу параметрів технологічної води, ветеринарно-санітарний контроль, профілактичні та лікувальні заходи, що гарантуватимуть здоров’я осетрового поголів’я і зменшуватимуть ризики захворювань. Ці витрати є важливою складовою підтримки якості продукції та забезпечення екологічної безпеки.

Таким чином, правильно розроблені статті Закону із використанням різних джерел, унеможливлять некеровані ризики, в тому чмслі розбалансованого фінансування капітальних і операційних потреб  або ризики будуть зведені до мінімуму, що забезпечить сталий розвиток товарного осетрівництва в Україні, сприяючи економічному зростанню, екологічній збалансованості та посиленню міжнародної конкурентоспроможності галузі.

Очікувані результати від реалізації Закону

 Закон України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва» забезпеччить:

Відновлення осетрових риб у природних водоймах України:

– Відновлення природних популяцій осетрових риб в континентальних водоймах України, зокрема в Азовському і Чорному морях, особливо у Північно-західній частині Чорного моря, що є критично важливим викликом. Це пов’язано з тим, що такі види, як шип, білуга, російський осетер та севрюга, перебувають під загрозою зникнення або вже визнані вимерлими. Особлива увага приділятиметься Дніпровсько-Бузькій популяції осетрових риб, яка відіграє ключову роль у стабілізації екологічного балансу водних екосистем цієї регіональної зони.

– Збільшення кількості молодих осетрових риб за рахунок  зариблення у головних річках та водоймах, таких як Дунай, Дністер, Дніпро, Південний Буг, та інших, що сприятиме відновленню екологічних функцій і біорізноманіття.

– Забезпечення наукового моніторингу популяції осетрових, контролю за браконьєрством та охорона природних місць їх проживання.

– Підвищення рівня координації між державними органами, науковими установами, громадськістю та міжнародними партнерами для ефективного захисту видів.

– Виконання Україною важливих міжнародних зобов’язань у сфері охорони та стійкого використання осетрових видів риб, зокрема:

  Виконання вимог Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), зокрема щодо захисту осетрових видів, які занесені у додатки конвенції. Закон закріплює контроль за виловом і торгівлею осетровими рибами, науковий моніторинг популяцій та впровадження заходів для їх відновлення.

 Виконання зобов’язань в межах Бернської конвенції (про охорону європейської дикої флори і фауни та природних середовищ її існування), що спрямована на збереження осетрових як частини європейського природного середовища.

 Координацію дій у рамках Бонської конвенції (про збереження мігруючих видів диких тварин), що охоплює транскордонний захист осетрових риб, які здійснюють міграції в межах річкових систем.

 Підготовку та виконання національного Плану дій щодо збереження осетрових (2021-2030 роки), який є частиною зобов’язань перед міжнародними природоохоронними організаціями і фондами, такими як WWF та Інститутами охорони природи.

Таким чином, закон сприятиме виконанню Україною комплексних міжнародних зобов’язань у сфері збереження унікальних осетрових популяцій, протидії їх зникненню та розвитку сталого товарного осетрівництва.

Розвиток товарного осетрівництва в Україні 

Створення сучасних племінних осетрових репродукторів на базі рибогосподарських підприємств на теплих водах, із замкнутим циклом вирощування, садкових та асейнових підприємств, що включатиме формування та утримання ремонтно-маткових стад, інкубацію ікри, вирощування зарибку та виробництво товарної риби. Це дозволить отримувати здоровий і генетично чистий рибопосадковий матеріал – фундамент для стабільного розвитку галузі.

Створення офіційного ринку рибопосадкового матеріалу в Україні підвищить довіру виробників і споживачів, забезпечуючи стандартизацію якості і походження продукції.

Збільшення виробництва осетрової продукції як комерційного товару з дотриманням міжнародних стандартів відкриває нові можливості для внутрішнього й зовнішнього ринків, підвищуючи конкурентоспроможність української аквакультури.

Державна підтримка у вигляді грантів, пільгового кредитування та розвитку інфраструктури стане ключовим чинником у розвитку підприємництва в осетрівництві, забезпечуючи економічне зростання й екологічну безпеку галузі.

Висновки

 Проєкт Закону України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва» визначає головну мету – збереження генофонду і відновлення природних популяцій осетрових риб в Україні та одночасний розвиток товарного осетрівництва через створення державних ремонтно-маткових стад, мережі УЗВ, садкових ліній, басейнових та ставкових господарств, офіційного ринку рибопосадкового матеріалу та механізмів державно-приватного партнерства.

Пропоновані заходи у Законі охоплюватимуть генетичний моніторинг (ДНК-тестування), контроль походження посадкового матеріалу, стандарти для аквакультури, фінансові інструменти (пільги, гранти, Галузевий фонд) і відповідальність за порушення. Закон гармонізує національні норми з CITES, Бернською та Боннською конвенціями і передбачить сожливість міжвідомчої координації.

Закон матиме не лише екологічне і економічне значення, але й високий геостратегічний та політичний вимір. Відновлення осетрових риб у природних водоймах та розвиток товарного осетрівництва відкриває для України нові можливості зміцнення національної продовольчої безпеки, експортного потенціалу та сталого розвитку рибного господарства. Це дозволяє фокусуватися на екологічній сталості біорізноманіття, підтримці унікальних природних екосистем Азово-Чорноморського басейну і континентальних водойм України – важливих стратегічних ресурсів держави.

Національна програма посилить міжнародний авторитет України у сфері природоохоронної політики та виконає зобов’язання перед глобальними екологічними конвенціями, що підвищить її позиції у міжнародних відносинах. Закон підтримає імідж України як держави, що відповідально ставиться до збереження рідкісних природних видів і сприятиме сталому розвитку осетрівництва. Реалізація Закону стане важливим фактором політичного впливу та геостратегічної інтеграції у європейські і світові природоохоронні ініціативи, що позитивно вплине на зовнішню політику та економічне співробітництво.