Корми для риб (рис, сорго, просо) (Частина 17)

Опубліковано at 13.04.2023
264 0

Корми для риб (рис, сорго, просо) (Частина 17)

Рис відноситься до групи малобілкових злакових з низьким вмістом протеїну (7-9%) і дуже малим – жиру (0,5-2,6%). Нелущений рис містить близько 8% клітковини, очищене зерно – близько 2%. Загальна кількість вуглеводів коливається не більше 63-89%, їх частку крохмалю припадає близько 60%, вільних цукрів — близько 2,5-3,0%. У очищеному рисі мало мінеральних речовин (1,0-1,5% золи); загалом зерно їх значно більше (у середньому 5,4%).

Як і у більшості злакових, у рисі мало кальцію, магнію та фосфору. З мікроелементів рис багатий марганцем. За забезпеченістю вітамінами рис близький до інших злакових, але на відміну від них містить у 5-10 разів менше вітаміну B1 у 1,5-4,0 рази – В2, у 5-11 разів – В6. Він бідний на нікотинову кислоту (В5), у ньому практично немає каротину.

На відміну від зерна інших злакових найбільш доступними для риб виявилися не білки, а вуглеводи. Перетравність суми крохмалю, цукрів та клітковини відносно стабільна і коливається близько 65%. Перетравність всіх поживних речовин, що входять до складу корму (сухої речовини), становить у середньому 61%, сирого протеїну – 47%. Перетравність енергії – близько 63%.

Добре доступним для риб виявився фосфор (60%). Подібного не можна сказати про загальну суму зольних елементів. Через травний тракт виділяються ендогенні мінерали, що свідчить про дисбаланс та неповноцінність цієї частини корму для коропа. Білки рису різко дефіцитні за лізингом та метіоніном (скори доступних амінокислот – 22-21%).

При харчуванні рисом як єдине джерело їжі він викликає у коропа несприятливі зрушення у водно-сольовому обміні, що виражаються в різкому зниженні вмісту в тілі риб протеїну, патологічному накопиченні ліпідів, зневодненні та виведенні з організму фосфору та інших мінеральних елементів. Відбуваються зниження темпу зростання риб за дуже високих витрат кормів або навіть втрата маси при хорошому споживанні рису.

Це дає підставу говорити, що схуднення риб і втрати протеїну пов’язані не лише з недостатнім споживанням білка, але також і з невідповідним для них співвідношенням незамінних амінокислот. Отриманих з рисової монодієти білків та окремих амінокислот організму не вистачає не тільки для забезпечення росту, але навіть і на обмін. Особливо несприятливий вплив зміни в обміні речовин можуть вплинути на фізіологічний стан сеголеток, на які чекає зимівля. Тому до включення великих кількостей рису в комбікорми для коропів і особливо для цьогорічок треба підходити з великою обережністю.

Позитивною властивістю рису як кормового засобу є високий вміст та хороша перетравність вуглеводів та енергії, а також відносний надлишок аргініну. Це робить доцільним його поєднання з високобілковими продуктами тваринного походження, щодо бідними аргініном та вуглеводами: рибним, криловим і м’ясо-кістковим борошном, а також арахісовим шротом.

Сприятливі його поєднання з паприном, еприном, гіпріном та іншими видами кормових дріжджів. Але і в цьому випадку необхідне додаткове введення в кормосуміші компонентів, багатих на фосфор, макро- і мікроелементами. 

Як єдиний кормовий засіб у годівлі ставкового коропа (за винятком випадків дуже низької щільності посадки коропа – до 1,0-1,5 тис. екз/га двохрічок та рясному розвитку природної кормової бази) рис та його відходи застосовувати не слід.

Рисове борошно. При шліфуванні та очищенні рисових зерен утворюється рисове борошно, яке на відміну від зернового рису є досить доступним і недорогим продуктом. Її поживність аналогічна описаної вище поживності цільного зерна. Однак завдяки її хорошим сполучним властивостям борошно включають до складу гранульованих комбікормів, особливо з високим вмістом рибного борошна, в кількостях 10-15%, що сприяє підвищенню водостійкості та зниження крихтості гранул.

Сорго (джугар, гаолян) за хімічним складом близько до кукурудзи: містить близько 10-12% протеїну, 66-90% вуглеводів, бідно мінеральними елементами та вітамінами. Перевершує всі злакові за вмістом танінів (до 5%). Їхня присутність порушує обмін органічних та мінеральних речовин, а також гальмує зростання сільськогосподарських тварин.

Сорго викликає депресію зростання і в риб. У коропів, форелей, осетрових спостерігається зниження перетравності протеїну та брухтів до 60-20%. Це відбувається в результаті зв’язування танінами білків травних ферментів – трипсину та α-амілази, що відбивається на перетравності зерна в цілому (59-22%). Білки низки вітчизняних сортів сорго відрізняються різко зниженим вмістом найважливіших незамінних амінокислот, зокрема метіоніну та лізину, які до того ж погано доступні для організму коропа.

Згідно зі швидкими, вони здатні задовольнити потребу коропа в цих амінокислотах тільки на 12 і 15% відповідно. У надлишку білок сорго містить лейцин та фенілаланін (за швидким перевищення потреби коропа в цих амінокислотах становить 21 та 13%). Більшість замінних амінокислот, зокрема аланін і глютамінова, перебувають у надлишку (скоріше більше 300%). У той же час амінокислотний склад білків сорго, схильний до значних коливань, що обумовлено генетичними та регіональними особливостями його сортів. Одним із селекційних досягнень вважається сорт сорго “Перли”, який імпортується до України. Він відрізняється від випробуваних на коропі вітчизняних сортів підвищеним вмістом метіоніну (у 3,8 раза) та лізину (на 60%), а також зниженим у 1,5 раза – фенілаланіну.  Було зазначено, що доступність його лізину для форелі була в 1,5 рази вищою, ніж звичайного сорту у коропа, а лізину – більшим у два рази. 

Для молоді осетрових лізину становив 44%. Порівняння доступності та швидко амінокислот сорго з цими показниками для інших злакових дає підстави говорити, що травна система як шлункових, так і безшлункових риб важче справляється з переробкою білків сорго, ніж інших видів зерна. Про це свідчать і нижчі показники перетравності сирого протеїну – 62-65%.

У сукупності ці дані є непрямим підтвердженням негативного впливу танінів на активність протеолітичних ферментів. Ліпідна оснащеність сорго від 0,5 до 4%. У складі зерна сорго сорту “Перли” на фракцію тригліцеридів припадає близько 40%, а на фракцію найбільш цінних фосфоліпідів – лише близько 6%. Серед жирних кислот переважають лінолева (44% від загальної суми), олеїнова (29%) та пальмітинова (13%). На частку найціннішої кислоти – ліноленової, досить багато – 7%.

У той же час не виявлені такі важливі для риб жирні кислоти як арахідонова, докозагексаєнові. Перетравність загальних ліпідів у всіх піддослідних риб була досить високою – 81-87%. Вуглеводна частина сорго виявилася слабко доступною для форелі (всього 19%), для осетрових – 46%, для коропа – 61%. Є дані, що гранулювання, екструдування, експандування та інші методи обробки більшою мірою покращують умови перетравлення поживних речовин сорго, ніж інших видів зерна.

Харчування коропа лише одним зерном сорго викликає порушення в обміні речовин. Вони виражаються у зневодненні організму, збільшенні проти нормою вдвічі концентрації жирів у прирості маси. Як наслідок, відбуваються гальмування зростання та втрата маси. Тому після аналізу результатів рибоводно-фізіологічних експериментів були зроблені висновки, що в комбікормах для риб сорго можна використовувати тільки як вуглеводний компонент і в кількостях від 5 до 15%.

Найбільш доцільно вводити сорго в комбікорми, що містять рибне борошно, продукти мікробіосинтезу, або як добавку до них. В умовах ставкових господарств як єдине джерело підживлення його можна застосовувати лише у разі гарного розвитку природної кормової бази у другій половині сезону, якщо вирощування товарних риб відбувається при розрідженій щільності посадки.

Окремі партії імпортного сорго можуть мати у своєму складі синильну кислоту, яка утворюється в результаті перетворень цианогликозида дуррину, що міститься в зерні. За їх рекомендаціями подібне зерно не слід включати до комбікормів у кількості понад 10%. У форелі білки сорго також погано перетравні, як і у коропа. Із загальної суми поживних речовин засвоюється лише 22%, що з низькою доступністю риб вуглеводів (19%), частку яких припадає переважна більшість корму.

Великі кількості сорго викликають схуднення форелі, обводнення її тканин, втрати білка та вуглеводів при одночасному накопиченні жиру. На цій підставі не рекомендується включати сорго в комбікорми для форелі в кількостях більше 7-10%. Для інших видів риб можливе його використання у великих кількостях.

Зерно проса також є високовуглеводною сировиною. У розрахунку на суху речовину воно містить близько 80% вуглеводів, у тому числі 9-12% клітковини, 10-14% білка, 1,5-3,5% мінеральних речовин. Зерно проса має тверду оболонку. До її складу входить багато інкрустуючих речовин, які майже не перетравлюються тваринами.

В обваленому та розмеленому вигляді основні поживні речовини проса за винятком мінеральних елементів відносно добре доступні для коропа – протеїн на 76%, жир на 83%, вуглеводи на 52%. З мінеральних елементів добре засвоюється фосфор (64%).

 

Відзначено екскрецію ендогенних мінералів, яка за величиною становить майже половину загальної кількості зольних елементів, що містяться в зерні, що свідчить про дисбалансованість риб цієї частини корму.

Доступність входять до складу проса амінокислот становить середньому близько 80%. У той же час, дефіцитні для риб незамінні амінокислоти – метіонін і лізин, засвоюються дуже погано (9 і 12% відповідно). З цих позицій, білки проса можуть задовольняти приблизно 1/10 частину потреби риб у метіоніні та лізині при багаторазовому надлишку таких незамінних амінокислот, як лейцин, валін, треонін, а також всіх замінних.

Як вуглеводна сировина просо викликає в організмі риб підвищене утворення жиру та гальмування синтезу білка. Однак при порівнянні з іншими видами описаних малобілкових злаків його поживність для коропа дещо вища. Ймовірно, це пов’язано з присутністю в жирах проса міліацину (пентациклічного тритерпеноїду) – речовини, яка має здатність стимулювати зростання тварин.

Як компонент комбікормів просо і його відходи можуть використовуватися як вуглеводна сировина в поєднанні з тваринними продуктами, але в значно менших кількостях, ніж пшениця і ячмінь.

(Дивись далі Частину 18)

 

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Розвиток потенціалу, наукова дослідна робота та налагодження партнерської взаємодії в аквакультурі (по матеріалах ФАО2022 р.)

Створено - 18.02.2023 0
Розвиток потенціалу, науково-дослідна робота та налагодження партнерської взаємодії в аквакультурі (по матерыалах ФАО 2022 р.) У підготовленому нещодавно проекті Рекомендацій щодо…

Режим інкубації ікри та температурної адаптації передличинок осетрових риб (Частина 15)

Створено - 26.03.2023 0
Режим інкубації ікри та температурної адаптації передличинок осетрових риб (Частина 15) Інкубація ікри. Термічний режим інкубації ікри, отриманої в не традиційні терміни (наприклад, влітку)…