Яка законодавча та нормативно-правова база потрібна галузі рибного господарства України

Яка законодавча та нормативно-правова база потрібна галузі рибного господарства України

Галузь рибного господарства України взимку та навесні 2020 р. залишилася без вищого керівництва. Немає голови Держрибагентства та його заступників. Середня ланка керівників галузі опинилася на цей час в ідеальному для процвітання корупції ситуації. Ніхто нікого не контролює на фоні «безмежної влади…»!!! Рай та і годі!!!

А як така ситуація відобразилася на законотворчій роботі? В принципі ніяк! Що так її не було в останні роки, що так… у ситуації відсутності керівництва. Тому і немає успіхів в галузі. При такому ставленні влади до неї майбутнього чекати не приходиться.

Влада при призначенні на керівні посади керується принципами забезпечення грошима власної кишені, а не нагальними потребами українського народу.

Вибір кандидата на посаду голови Держрибагентства є найскладнішою справою тому, що критерії відбору кандидатів не відповідають потребам галузі на даний час. Усі безглузді вимоги до кандидатів, які висмоктані з брудного пальця, не можуть відібрати ту фігуру, яка спроможна консолідувати рибогосподарське і рибопромислове суспільство та повести його по шляху сталого розвитку галузі.

В ситуації, коли влада створила умови для хаосу і ручного управління, спливають  кандидати з «мохнатою рукою» або за гроші, що є ще більш гидотним.

Влада при призначенні майбутніх керівників не ставить перед ними конкретне завдання та не вимагає досягнення ключових маркерів.

Чому? А тому, що до сих пір Україна як держава не спромоглася розробити і прийняти відповідні закони, які б визначили всі параметри сталого розвитку галузі рибного господарства на довгострокову перспективу.

Якщо б це було, то всі призначення вимагали б дотримання параметрів розвитку галузі, які затверджені в законі. Не має закону – немає потреби вимагати від майбутнього керівника галузі її розвитку. І так вже відбувається більше 25 років.

Яке може бути збільшення виробництва рибопродукції в таких умова??? Що ми і бачимо – брехню Держрибагентства та падіння показників розвитку галузі по всіх напрямках до критично низького рівня на фоні процвітання корупції.

Але повернемося до потреб галузі. Представимо собі ідеалістичну картину. Держрибагентство і галузь рибного господарства України отримали нове керівництво завданням якого є забезпечення сталого розвитку на десятиліття.

В цій непростій ситуації новому голові Держрибагентства потрібно зробити наступне:

1. Сформувати команду однодумців, яка спроможна своїм інтелектом, досвідом роботи в галузі, хистом, бажанням своєю наполегливою працею вивести галузь рибного господарства України на позитивну домінанту стрімкого сталого розвитку (немає в принципі фахівців, які б могли самостійно вивести галузь з кризи, в якій вона опинилася).
2. Створити спеціальну постійно діючу Робочу групу фахівців для розробки законодавчих і нормативно-правових актів галузі. В групу повинні входити фахівці галузі, вчені інститутів, які пов’язані з рибним господарством, громадськість, юристи та інші бажаючі, які спроможні внести свій вклад в законотворчість.  
3. Провести з’їзд працівників галузі рибного господарства за участю керівництва держави та профільного міністерства. На з’їзді необхідно окреслити низку найболючіших питань галузі, які потрібно вирішити негайно, а також підтвердити курс галузі на подальшу перспективу сталого розвитку до 2050 року. З’їзд повинен взяти курс на викорінення проявів корупції в галузі, а також дати мандат довіри керівництву галузі на майбутні реформи. Також необхідно визначити перспективні шляхи розвитку галузі рибного господарства України.

Саме ці першочергові кроки в правильному напрямку закладуть основи для сталого розвитку галузі.

До речі, у 2008 р. Держкомрибгосп проводив подібний з’їзд в два етапи (Севастополь-Київ). Ефект був приголомшливий. Всі рибалки побачили світ у темряві. Але, нажаль, тоді українське суспільство не було ще готове до рішучих змін, тому все «рибна мафія» виправила на свій корупційний лад.

Сказати, що суспільство вже готове до змін вже можна. Але, влада та усі негідники коло неї звичайно ні. І таке буде продовжуватися ще немало часу, можливо роки або десятиліття. Це залежить від рибогосподарської громадськості, від її активності в плані протидії корупції.

Термін сталий розвиток галузі рибного господарства України означає:

1. Розвиток галузі по всіх її ключових напрямках, якій відбувається постійно і безперервно на протязі тривалого часу.
2. Розвиток галузі по всіх її ключових напрямках за умов неухильного дотримання екологічного та природоохоронного законодавства України.
3. Розвиток галузі по всіх її ключових напрямках з орієнтуванням на соціально-економічну сферу держави.

Так які ж закони і нормативно-правові акти потрібно цій Робочій групі розпочати розробляти

Нові Закони України:

1. «Доктрина розвитку рибного господарства до 2050 р.».
2. «Про розвиток рибного господарства до 2030 р.».
3. «Про будівництво рибопромислового флоту».
4. «Про розвиток марикультури».
5. «Про збереження осетрових видів риб».
6. «Про збереження біорізноманіття водних біоресурсів».
7. «Про відновлення рибогосподарських водойм».

Зміни до Законів України:

1. «Про аквакультуру».
2. «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».
3. Інші.

Нормативно-правові акти, які витикатимуть із розроблених нових законів.

Нормативно-правові акти, які вже існують, але потребують корегування.

Висновок:

Розробка цих законів і нормативно-правових актів закладе всі необхідні передумови для сталого розвитку галузі рибного господарства України на довгостроковий період, не зважаючи на усі майбутні чисельні зміни в керівництві держави.