Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 2 – рибопромисловий флот)
Законодавча база в питаннях відновлення рибопромислового флоту України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2009 р. № 1307 затверджена «Морська доктрина України на період до 2035 р.» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1307-2009-%D0%BF
Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» визначив правові, економічні та організаційні засади формування цілісної системи пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та їх реалізації в Україні.
Метою закону є забезпечення інноваційної моделі розвитку економіки шляхом концентрації ресурсів держави на пріоритетних напрямах науково-технічного оновлення виробництва, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Дивись статтю повністю: «Законодавча база в питаннях відновлення рибопромислового флоту України»
Обґрунтування необхідності прийняття Закону України «Про відновлення рибопромислового флоту України до 2050 р.»
Фахівці рибного господарства та нинішня влада звичайно розуміють, що в найближчі десятиліття розвиток аквакультури і марикультури не зможе досягти рівня, при якому галузь рибного господарства України лише за рахунок розвитку власної аквакультури та марикультури зможе забезпечити продовольчу безпеку і незалежність держави в секторі рибопродукції.
Без відновлення рибопромислового флоту, який раніше забезпечував ≥ 85 % всієї рибної продукції України, не можна гарантовано забезпечити населення України дешевою та якісною рибопродукцією в необхідному обсязі.
Риби необхідно вживати не менш як 23,7 кг/рік на одну людину. Це науково доведена норма часів СРСР. Існуюча сьогодні норма 20 кг/рік значно занижена і не відповідає об’єктивним показникам чесних неупереджених медичних досліджень радянських вчених.
Враховуючи вищенаведене зрозуміло , що відновлення рибопромислового флоту (240 одиниць на 2000 р.), який раніше виловлював для риби та морепродуктів понад 1 000 000 тонн/рік при населенні України на той час 50 млн. забезпечив усі потреби держави в цьому харчовому секторі. Але, роки пройшли і Україна втратила майже усі позиції в міжнародних риболовних і наукових організаціях не сплачуючи навіть деякі щорічні внески. Україні зараз потрібно разом з будівництвом флоту відновити і членство на всі 100 %.
Без цього квоти в майбутньому на вилов риби у Світовому океані для України будуть недосяжними.
В той же час за 20 років нашої бездіяльності запаси основних промислових виді риб у Світовому океані значно зменшилися.
Не можна гаяти часу. Україні необхідно включитися в міжнародну конкурентну (по правилах) боротьбу за майбутні біоресурси Світового океану. І це потрібно робити зараз, а не через 10-30 років.
Хто матиме в достатній кількості водні біоресурси – той диктуватиме свої правила та умови на міжнародній арені.
Біоресурси Світового океану – це найважливіше надбання будь якої держави, яке гарантовано дозволяє жити, розвиватися, радіти життю, ростити здорових дітей і процвітати на довги роки!!!Але запаси риби у Світовому океані продовжують стрімко падати і нам у майбутньому вже «не буде чого ловити» в буквальному сенсі цього жахливого словосполучення.
Яка ж повинна бути державна стратегія відновлення та розвитку рибопромислового флоту України? Це перш за все:
- Визначення основних напрямків формування державної політики в області інноваційного оновлення і розвитку рибопромислового флоту з урахуванням стратегічних завдань галузі.
- Програмне-цільове прогнозування за допомогою інтегрування цілей, рішень галузевих проблем, мінімізація ризиків, гармонізація ресурсів і завдань, оптимізація економічних та адміністративних важелів управління, тощо.
Реалізація стратегії відновлення та розвитку рибопромислового флоту України повинна створити економічні передумови для сталого нарощування об’ємів виробництва рибопродукції до 2050 р.
Продуктивна робота і високі фінансові показники майбутнього рибопромислового флоту України, який працюватиме у віддалених районах Світового океану, залежатиме від збалансованості техніко-експлуатаційних і виробничих характеристик конкретних рибопромислових суден і всієї експедиційної ескадри в цілому, яка повинна проектуватися і будуватися під конкретні загальні промислові запаси та об’єкти промислу з обов’язковим урахуванням природних умов передбачуваного району промислу.
Ресурсне забезпечення рибопромислового флоту України (теоретичне гарантоване) залежатиме від політичного, економічного, ресурсного та інших складових, але в межах: по Світовому океану – не менш як 750 тис.. тонн/рік (без урахування крилю ≥ 500 тис. тонн/рік), у виключних економічних зонах іноземних держав – 150 тис. тонн/рік, по Азово-Чорноморському басейну – 100 тис. тонн/рік.
Рибопромисловий флот для роботи у Світовому океані. Для значного збільшення об’ємів вилову риби і крилю у Світовому океані необхідно:
- поглиблювати двосторонні зв’язки з прибережними державами, які мають значний невикористаний біологічний ресурс (Перу, Нова Зеландія, Марокко, Мавританія Намібія, Ангола, тощо);
- зміцнювати позиції України в міжнародних організаціях (ФАО, риболовних НАФО, АНТКОМ, НЕАФК, наукової організації — ІКЕС), а також вступити до SPRFMO (риболовної організації південної частини Тихого океану. тощо);
- побудувати науково-дослідне судно океанічного класу для комплексних, системних досліджень стану запасів морських гідро біонтів, вивчення гідрометеорологічних факторів промислового середовища та розрахунку можливого вилову.
Будівництво крупнотоннажних суден експедиційних рибопромислових ескадр, враховуючи необхідність їх одночасного початку роботи, доцільно проводити, розміщуючи закази в декількох країнах в тому числі і в Україні (проектування експедиційної ескадри треба здійснити з позиції її як єдиного рибопромислового комплексу зі всіма виробничими зв’язками та інфраструктурним забезпеченням).
Рибопромислові експедиційні ескадри – це складний сучасний високотехнологічний комплекс, який повинен комплектуватися не тільки риболовними суднами, які приносять прямий прибуток, а й допоміжними функціональними елементами виробничого забезпечення: пошуковими, транспортними суднами, плаваючими рибними заводами, танкерами-заправниками, науковими суднами, тощо.
Для централізованого якісного і гарантованого забезпечення менеджменту і отримання суттєвих фінансових прибутків бажано, щоб увесь рибопромисловий флот майбутнього належав як державі Україна, так і комерційним рибопромисловим і рибопереробним підприємством на підставі Закону України «Про державно-приватне партнерство» № 2404-VI від 01.07.2010 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17
Рибопромисловий флот Азово-Чорноморського басейну доцільно спроектувати і поступово будувати як єдину українську рибопромислову ескадру з урахуванням загально допустимого вилову у виключній (морській) економічній зоні України. Для економії фінансових витрат доцільно, ще на етапі проектування передбачити інноваційні заходи щодо зниження енергетичних витрат, скорочення виробничого персоналу, підвищенням виробничої потужності, максимальну механізацію і автоматизацію процесів лову, обробки сировини та випуску конкурентоспроможної продукції.
Модернізація фізично зношених та морально застарілих суден, які працюють в Азово-Чорноморському басейні недоцільна з точки зору окупності капітальних витрат за залишковий термін експлуатації.
Для комерційних рибогосподарських підприємств, які будуватимуть рибопромислові судна за власні кошти, по кредитам, або лізингу, для повноцінної їх експлуатації необхідно законодавчо закріпити сировинні ресурси на повний період окупності з необхідною пролонгацією для забезпечення максимально можливої виробничої загрузки судна.
Державне агентство рибного господарства України, як орган центральної виконавчої влади, повинен забезпечити регулювання типового і чисельного складу суден рибопромислового флоту на державному рівні, згідно вимог розробленого і прийнятого для цього нормативно-правового акту, який визначить порядок організації робот по державному регулюванню.
Державне регулювання передбачатиме проведення державної експертизи проектної і фінансової документації по будівництву рибопромислового флоту для визначення відповідності судна стратегії розвитку рибного господарства і його промислової ефективності відносно певного виду водних біоресурсів, доцільності використання судна на промислі, його виробничо-економічного потенціалу, відповідності техніко-економічних характеристик суден, умовам експлуатації, виробничо-економічним показникам його промислової діяльності, фінансово-економічним умовам будівництва, сучасному рівню інноваційного технічного оснащення промислового суднобудування.
Боротьба за водні біологічні ресурси у Світі на фоні наслідків загальноекономічної кризи, вимушуватимуть Україну шукати нові підходи до стратегічного планування розвитку рибопромислового суднобудівництва та пошуку нових перспективних рибопродуктів з нових видів водних біоресурсів з високими фінансовими показниками промислу.
Дивись статтю повністю: Обґрунтування необхідності прийняття Закону України “Про відновлення рибопромислового флоту України до 2050 р.”
Відновлення рибопромислового флоту України є довготривалою важкою роботою керівництва держави, профільного Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Держрибагентства та всього народу.
Щоб дійсно приступити до оновлення рибопромислового флоту України необхідно, щоб співпали як найменше 3 умови:
- Бажання керівництва держави зробити цей рішучий крок.
- Призначення на посаду Держрибагентства людину, яка має уяву про рибопромисловий флот, його структуру, технологію його будівництва і роботи, бажання розвивати цей важливіший напрямок рибного господарства, відповідну професійну підготовку, профільну освіту, Божий хист та мабуть Небесне призначення це зробити.
- Стабільність міжнародної соціально-економічної ситуації та фінансової системи.
Перший крок. Голова Держрибагентства на замовлення профільного міністерства повинен сформувати спеціальну Робочу групу для підготовки:
- Ідеологічних засад майбутнього відновлення рибопромислового флоту України в сучасних політичних, економічних, виробничих, кадрових, екологічних і фінансових умовах з урахуванням динаміки змінення сировинної бази Світового океану. Для цього необхідно сформувати та офіційно затвердити наказом Голови Держрибагентства спеціальну Робочу групу з фахівців галузі рибного господарства, рибопереробки, науковців, суднобудівельників українських заводів, старих робітників галузі, які працювали ще в часи функціонування океанічного рибопромислового флоту, юристів, відповідальних працівників Держрибагентства та громадських діячів рибогосподарського та природоохоронного напрямків та ынших. Необхідно для цієї групи, окрім працівників Держрибагентства передбачити хоча б якусь мінімальну зарплатню, яка б забезпечила їхню відповідальність за прийняті рішення та обов’язала плідно працювати (на фоні мільярдних витрат це не суттєво). Відсутність в останні 15 років в Держрибагентстві такої Робочої групи не дозволяло приступити до підготовчих робіт по відновленню рибопромислового флоту України.
- Необхідних законодавчих і нормативно-правових актів для забезпечення комфортного функціонування галузі.
- Інформації для Держрибагентства відносно динаміки стану сировинних ресурсів Світового океану.
- Можливого будівництва суден рибопромислового флоту України не тільки на вітчизняних суднобудівельних заводах, а й на заводах інших країн. Бажано утворювати спільні підприємства з іноземними партнерами з розміщенням спільного підприємства на наших заводах і судноверфях. Бажані партнери для нас:Японія, Південна Корея. Вони привабливі для нас с точки зору високого технічного рівня підприємств, відмінної виконавчої дисципліни та привабливих умов співпраці.
- Структури майбутнього рибопромислового флоту України.
- Проектів сучасних інноваційних високотехнологічних рибопромислових суден для експедиційного океанічного лову, промислу в . територіальних (морських) водах іноземних держав, в Азово-Чорноморському басейні та континентальних водоймах України.
- Моделей експлуатації експедиційного океанічного рибопромислового флоту, рибопромислового флоту для роботи в територіальних (морських) водах іноземних держав, Азово-Чорноморського та рибопромислового флоту внутрішніх водойм України. (будівництво – промисел – ремонт).
- Проектів щодо втілення інноваційних технологій переробки, збереження та реалізації морепродуктів.
- Пропозицій щодо:
- участі в міжнародних риболовних організаціях;
- втілення заходів по відновленню сировинної бази Азово-Чорноморського басейну та континентальних водойм України;
- проведення комплексу наукових досліджень на всіх водоймах, де працюватиме майбутній рибопромисловий флот України;
- необхідності будування окремих суден, або цілих ескадр з відповідним льодовим класом;
- необхідного міжнародного співробітництва в галузі рибного господарства різних країн Світу;
- необхідного реконструювання рибних портів, порто пунктів, рибоприймальних пунктів.
- іншого.
Другий крок – моделювання загально структура рибопромислового флоту країн – світових лідерів океанічного промислу.
Робоча група моделює організаційну структуру майбутніх ескадр океанічного рибопромислового флоту України на підставі об’єктивної інформації щодо:
- сировинної запасів Світового океану (по районах промислу, по видах водних біоресурсів. по їх щільності і необхідністю пошуку, можливих об’ємів вилову і таке інше);
- пори року, в яких відбувається путина окремих видів водних біоресурсів;
- способів лову, знарядь лову, на яких глибинах;
- прогнозування можливих об’ємів квот на вилов водних біоресурсів від міжнародних риболовних організацій;
- прогнозування динаміки змінення запасів окремих видів водних біоресурсів в Світовому океану:
- необхідності мати льодовий клас для промислу в високих широтах Арктики та в Південному океані поблизу Антарктики.
- іншого.
Дивись статтю повністю : «Організація процесу відновлення рибопромислового флоту України» http://fishindustry.com.ua/6472-2/
Відновлення рибопромислового флоту України є довготривалою важкою роботою керівництва держави, профільного Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Держрибагентства та всього народу. Але воно повинно початися з Голови Держрибагентства.
