Основні захворювання осетрових риб (Частина 19)
Осетрові в природних умовах більш резистентні до різних видів хвороб, ніж інші види риб. У зв’язку зі складними життєвими циклами, проживанням в умовах різних водних середовищ (солоної, солонуватоводної, прісної) вони схильні лише до незначної кількості захворювань.
У осетрових риб відзначені: грибкові, вірусні, бактеріальні, інвазійні, аліментарні та екологічні (тобто пов’язані з невідповідністю умов змісту екологічних вимог осетрових) захворювання. Більшість зазначених захворювань осетрових риб аналогічні захворюванням, яким схильні інші види риб в аквакультурі (коропові, лососеві і т.д.) і не є видоспецифічними.
Для діагностики, профілактики та лікування таких захворювань використовують традиційні в іхтіопатології методи. Виняток становлять вірусні захворювання. В даний час осетрових виявлено чотири види вірусів: Adenoviridae, Herpesviridae, Iridoviridae та Papovairidae. Найчастіше в осетрових зустрічаються віруси Herpesviridae та Iridoviridae, що представляють найбільшу загрозу. Найбільш вивчений іридовірус осетра (WSIV), що є найбільш вивченим вірусом з вражаючих осетрових риб. Цей вірус уперше відзначений у білого осетра (Acipenser transmontanus) у США (Каліфорнія), а згодом виявлено також у російського осетра (A. gueldenstaedtii) у Північній Європі.
Ефективні методи лікування даного вірусного захворювання В даний час не розроблені. Сапролегніоз (викликаний Saprolegnia) – найчастіше спостерігається грибкове захворювання осетрових риб. Насамперед ушкоджуються мертві та незапліднені ікринки, але якщо не проводити своєчасну обробку, впливу піддається і ікра, що нормально розвивається. Крім безпосередньої поразки ікри, сапролегніоз значно погіршує газовий режим в інкубаційних апаратах.
Для профілактики та боротьби із сапролегніозом рекомендується проводити обробку ікри наступними органічними барвниками та хімічними препаратами:
- малахітовий зелений концентрації 1 частина на 100 000 частин води (10 мг/л) при експозиції 10 хв або 1:200000 (5 мг/л) при експозиції 15 хв;
- метиленовий блакитний 1:10000 та 1:20000 (100 мг/л та 50 мг/л) при експозиції 1 год;
- фіолетовий “К” (C24H28N3Cl) 1:200000 (5 мг/л) при експозиції 30 хв.
Слід зазначити, що використання малахітового зеленого в товарному рибництві не рекомендується (він заборонений в ЄС та в деяких інших країнах) у зв’язку з виявленим канцерогенним та мутагенним ефектом. Однак при вирощуванні молоді осетрових для випуску у природні водойми (не для харчових цілей) його використання допустиме.
Обробка виконується не менше двох разів на стадіях щілинного бластопора (стадія 18) та на стадії прямої серцевої трубки (стадія 28).
Для відбору мертвої і ураженою грибком сапролегною ікри використовують сифон з гумового. шланга різного діаметра залежно від виду осетрових риб. Ефективний також спосіб пролонгованої дії у малих дозах препарату фіолетовий “К” з моменту закладання ікри на інкубацію до стадії обертання ембріонів (стадії 33-34) при концентрації, що не перевищує 0,2 мг/л.
При витраті води в інкубаційному апараті 4,0 м³/год, для підтримання концентрації 0,2-03 мг/л, препарат дозують по 60-96 крапель (7,5-12 мл/хв.) стандартного розчину 1,5 г/л.
Для запобігання захворюванням при вирощуванні личинок та молоді необхідно стежити за якістю води, кормів та уникати стресуючих факторів – підвищеної щільності посадки та частих ручних маніпуляцій.
При вирощуванні молоді найчастіше відзначаються поразка її зовнішніми паразитами (Trichodinidae, Diclybotrium, Nitzshia) та бактеріальні захворювання.
Більшість інших паразитів та захворювань можуть погіршувати фізіологічний стан окремих особин, але не призводять до масової загибелі риб. У ряді випадків відзначається ураження ікри внутрішньопорожнинною паразитом Polypodium hydryformе.
Для своєчасної діагностики захворювань та запобігань розвитку захворювань необхідно проводити регулярний контроль. Для зручності реєстрації та аналізу зовнішніх ознак клінічного стану осетрових риб необхідно складати спеціальні таблиці для риб (окремо за кожною виростною ємністю: басейну, лотку, садочку, ставку).
Інтенсивність таких патологій як ушкодження жучок, ураження зябер ектопаразитами запропоновано оцінювати за 4-бальною шкалою (III – максимальний ступінь ураження). Для оцінки показників, що характеризують більш вузький діапазон патологічних 226 змін (таких як зниження секреції слизу, запалення та потемніння зябер) рекомендується застосовувати 3-бальну шкалу (0-II).
Методи лікування та профілактики Лікування та профілактику захворювань осетрових проводять одним з наступних способів:
- Перорально – препарат поєднується з кормом безпосередньо перед годуванням, або використовуються спеціальні лікувальні (профілактичні) корми.
Неприпустимо довготривале (більше шести годин) зберігання самостійно приготовлених лікувальних кормів.
- Ванни – препарат розчиняють у воді у спеціальних басейнах або в тих ж ємностях, де міститься риба.
При проведенні ванн необхідно контролювати концентрацію препарату у воді, температурний та кисневий режим і суворо дотримуватися часу експозиції. В процесі Обробки ведуть безперервний контроль за станом риби. В разі 227 різкого погіршення стану риб обробку припиняють, а рибу переводять у ємності з чистою водою та підвищеним водообміном.
- Внутрішньом’язові ін’єкції – препарат вводять безпосередньо у тіло риб.
Препарати, що застосовуються для лікування осетрових. Перелік лікувальних та профілактичних препаратів, що застосовуються при різних захворюваннях молоді осетрових наведено в Таблиці
Перелік лікувальних та профілактичних препаратів, застосовуваних при різних захворюваннях молоді осетрових.
Захворювання Препарат Дозування Експозиція Бактеріальні антибіотики
Флексобактеріоз – Окситетрациклін 10-15 г/100 кг корму 10 діб.
Псевдомоноз – Фуразолідон 20 г/100 кг корму 10 діб.
Аеромоноз – Ауроміцин 20 г/100 кг корму 10 діб Біцилін-3(5) 80000-100000 од/кг маси одноразово.
Ектопаразитичні. Ванни Найпростіші сільхарчові (NaCl) 0,5-1,5% 1 год Хлорамін 10–20 мг/л 1 год.
Формалін (40%) 200 мл/л 20 хв.
Метиленовий синій 5мг/л 1 год.
Акрифлавін (тріпафлавін) 10мг/л 10 годин.
Малахітовий зелений 0,2 мг/л 12 годин.
Газобульбашкове захворювання (ГБЗ) Проведення дегазації води шляхом розбризкування, пропускання через систему сходів або низьконапірної аерації.
Імуностимуляція Вітамін С, внутрішньом’язово 2,5 мг/кг на добу 5 діб
.
Використання антибіотиків. Використання антибіотиків допускається лише для лікування захворювань бактеріальної природи у риб, які у ремонтно-маточных стадах Застосування таких препаратів для лікування молоді, що випускається у природні водоймища не рекомендується. Лікування антибіотиками має обов’язково супроводжуватися відновною терапією із застосуванням пробіотиків, на основі бактеріальних препаратів, що містять, наприклад, культуру субтиліс Bacillus subtilis та В. licheniformis з розрахунку 100 доз на 1 кг. протягом 5–10 діб (1 доза еквівалентна 700 млрд. спір), Bifidobacterium globosum з розрахунку 1 доза на кг протягом 10 діб (1 доза = 1 мільйон бактеріальних клітин) та інше.
Для відновної терапії використовують спеціально приготовлені корми, що містять бактеріальний препарат. Тривалість відновлювального курсу має бути не менше ніж 14 днів. Крім того, для підвищення імунного статусу доцільно вводити до раціону комплекс жиророзчинних вітамінів A,D,E (150 мг/кг протягом 5 діб) та вітамін С (1 г на кг корму 7–10 діб) для зниження наслідків стресу. Крім щоденного контролю на підприємствах має здійснюватиметься комплекс профілактичних заходів відповідно до рекомендацій. Для профілактики та лікування хвороб в осетрівництві використовуються загальноприйняті в аквакультурі методи та прийоми.. Тому в цьому розділі ці питання, за винятком деякі найважливіші аспекти розглядаються коротко. Крім того, можна використовувати нові методи УЗД ранньої не інвазивної прижиттєвої діагностики аномалій.
Дивись далы Частину 20)
