“Блакитна” Трансформація Концепція перетворення продовольчих систем у яких використовуються водні ресурси (по матеріалах ФАО 2022 р.)
З 2014 р. спостерігається зростання помірної чи тяжкої форми відсутності продовольчої безпеки, яка посилилася пандемією COVID-19. В даний час від голоду страждають понад 800 млн. осіб, а 2,5 млрд. осіб мають вкрай обмежений доступ до достатнього харчування. На початку десятиліття дій по досягненню Глобальних цілей – завдання нагодувати зростаюче населення, не виснажуючи при цьому наші природні ресурси стає все більш складною. У цьому контексті продовольчі системи, в яких використовуються водні ресурси, все частіше виявляються в центрі уваги, оскільки вони здатні задовольнити значну частку потреб людства в поживної їжі.
Харчова продукція з водних біоресурсів фізично та фінансово доступне джерело тваринних білків та мікроелементів. Вона відіграє життєво важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки та харчування значної частки населення, особливо вразливе населення прибережних районів. Її вирішальна роль як джерела живильної їжі, необхідної для фізичного та когнітивного розвитку.
Крім того,рибальство та аквакультура вже зараз забезпечують до 60 млн. робочих місць, у первинному секторі, включаю неповний робочий день та випадкові підробітки та дохід 600 млн. осіб, а торгівля продукцією з водних біоресурсів є важливим джерелом твердої валюти та доходу для країн, що її експортують.
Нажаль, виробництво та розподіл харчової продукції з водних біоресурсів – процес, який позбавлений проблем. У стратегіях створення здорових, стійких та справедливих продовольчих систем, як правило, недостатньо повно враховуються серйозні довгострокові наслідки перелову, деградації середовища проживання та не рівного доступу до ресурсів та ринків.
У 2021 році Комітет ФАО з рибного господарства (КРГ) одноголосно схвалив Декларацію КРГ про стійкість рибальства та аквакультури (ФАО, 2021 b). У ній визнається внесок сектора у боротьбу зі злиднями та голодом з моменту прийняття у 1995 році Кодексу ведення відповідального рибальства. Продовжують з’являтися успішні приклади відновлення здорових рибних популяцій та підтримки джерел коштів для існування за рахунок раціональної експлуатації ресурсів або розвитку стійких підприємств аквакультури.
Все глибше розуміння впливу зміни клімату та інших природних та антропогенних потрясінь також може створити можливості для забезпечення безпеки та розширення діапазону послуг, що надаються продовольчими системами, у яких використовуються водні ресурси.
У Декларації КРХ 2021 р., складеної з урахуванням цього знання, визначено пріоритетні галузі для подальшого перетворення рибальства та аквакультури, в якій визначено концепцію розвитку сектора в XXI столітті, що передбачає поширення інформації про позитивний досвід різних країн чвіту та масштабування цього досвіду на користь перетворення продовольчих систем, у яких використовуються водні ресурси, з проблематичної області у визнане джерело рішень для забезпечення продовольчої безпеки та харчування, екологічного та соціального благополуччя. Блакитна трансформація – це концепція і процес, за допомогою яких ФАО, її члени та партнери можуть використовувати наявні та нові знання, інструменти та практичні методи для забезпечення та максимального збільшення вкладу продовольчих систем, пов’язаних як з морями, так і з внутрішніми водоймами, в яких використовуються водні ресурси, у продовольчу безпеку, харчування та формування недорогого здорового раціону для усіх людей.
Навіщо нам потрібна “блакитна”трансформація? Зміни в політиці, новаторські підходи в державному та приватному секторах та зростання споживання в останні десятиліття призвели до серйозних змін у продовольчих системах, у яких використовуються водні ресурси. Протягом 25 років після ухвалення Кодексу ведення відповідального рибальства обсяги продукції промислового рибальства залишалися стабільними і виросло на 250%, завдяки чому сектор зміг задовольняти попит, що збільшується на тлі зростання споживання харчової продукції з водних біоресурсів, якез росло до 202 кг на особу на рік (темпи зростання цього показника вдвічі перевищують темпи зростання населення світу). В наслідок вбудовування харчової продукції з водних біоресурсів до глобальних та регіональних товарних ланцюжків, обсяг торгівлі продукцією рибальства та аквакультури у грошовому вираз виріс на 200% порівняно з 1995 р. Чистий обсяг торгівлі харчовою продукцією з водних біоресурсів, який постачається країнами з невисоким рівнем доходу, перевищив обсяг торгівлі всіма іншими видами харчової продукції разом узятими.
‘Блакитна’ трансформація – це цілеспрямовані зусилля щодо поширення інноваційних підходів, які допомагають збільшити внесок продовольчих систем, в яких використовуються водні ресурси, забезпечення продовольчої безпеки та харчування та формування не дорогого здорового раціону.
Для досягнення цілей «блакитної» трансформації необхідні цілісні, гнучкі підходи, розроблені з урахуванням складних взаємозв’язків між глобальними та місцевими компонентами продовольчих систем, які можуть використовуватися в багатосторонніх заходах, націлених на забезпечення коштів до існування та підвищення рівня життя, більш рівноправний розподіл благ та забезпечення раціонального використання та збереження біорізноманіття та екосистем.
Завдяки «блакитній» трансформації продовольчі системи, в яких використовуються водні біоресурси можуть:
– створювати умови для забезпечення зростаючого населення достатньою кількістю харчової продукції з водних біоресурсів на принципах екологічної, соціальної та економічної стійкості;
– забезпечувати наявність та доступність безпечної та поживної харчової продукції з водних біоресурсів для всіх, особливо для вразливих груп населення, та умови для скорочення втрат та псування харчової продукції;
– забезпечувати, щоб функціонування систем виробництва харчової продукції з водних біоресурсів сприяло розширенню прав та підвищенню доходів населення, чия життєдіяльність залежить від цих систем, з метою забезпечення рівноправного доступу до засобів для існування;
– підтримувати стійкість систем виробництва харчової продукції з водних біоресурсів, що знаходяться під впливом динамічних антропогенних та природних процесів, у тому числі пов’язаних зі зміною клімату.
Цілі “блакитної” трансформації’. Блакитна’ трансформація має три основні цілі:
1. Стійке розширення та інтенсифікація аквакультури на підтримку досягнення глобальних цілей у сфері продовольчої безпеки, для задоволення світового попиту на поживну харчову продукцію з водних біоресурсів та справедливого розподілу благ.
2. Ефективна експлуатація всіх видів рибних ресурсів для створення здорових запасів та забезпечення гарантованих засобів для існування.
3. Модернізація виробничо-збутових ланцюжків для забезпечення соціальної, економічної та екологічної життєздатності систем виробництва харчової продукції з водних біоресурсів та забезпечення результатів у галузі харчування.
У найближчі десять років аквакультура має стійко розвиватися, щоб повніше задовольнявся світовий попит на харчову продукцію із водних біоресурсів, особливо у регіонах з дефіцитом продовольства і при цьому створювалися нові або гарантовано зберігалися існуючі джерела доходу та робочі місця. Для вирішення цього завдання необхідно модернізувати керівництво сектором за рахунок підвищення ефективності планування, правових та інституційних механізмів та заходів політики.
ФАО та її партнери мають зосередити увагу на задоволенні невідкладної потреби в розробці та передачі інноваційних технологій та передових методів, які дозволять створити ефективні, стійкі та стабільні підприємства.
Продовження перетворення аквакультури важливо для більшості регіонів, але особливо для регіонів із високим рівнем відсутності продовольчої безпеки; завдання полягає в тому,щоб до 2030 р. збільшити загально світове виробництво продукції сектора на 35–40%, залежно від національного та регіонального контексту.
Безперечно, найважливішою метою “блакитної” трансформації є ефективна експлуатація всіх рибних ресурсів. При ефективному управлінні ресурси рибальства відновлюються і стають стійкішими. Для досягнення цієї мети ФАО та її партнери повинні застосовувати та поширювати ефективні системи управління рибальством, які відновлюють здоров’я та продуктивність екосистем і передбачають використання експлуатованих ресурсів у межах екосистем. До числа відповідних заходів входить нарощування глобального потенціалу для регулярного збору, аналізу та оцінки даних, які можуть використовуватися під час прийняття рішень з урахуванням витрат, особливо у регіонах з нестачею даних та слабким потенціалом.
При цьому досягаються більш масштабні соціальні результати, оскільки здійснюються дії та ініціативи, спрямовані на забезпечення рівноправного доступу до засобів існування, та впроваджуються системи спільного управління, що забезпечують доступ дрібних виробників до ресурсів та послуг.
Модернізовані виробничо-збутові ланцюжки дозволяють державним та приватним суб’єктам, включаючи споживачів, скорочувати обсяги втрат та псування продовольства, вести діяльність більш прозоро, отримувати ширший доступ до прибуткових ринків та впроваджувати нові цифрові інструменти.
Модернізація виробничо-збутових ланцюжків дає можливість збільшувати глибину переробки харчової продукції, урізноманітнити її, отримувати від неї вищий прибуток за рахунок підвищення виробничого потенціалу сектора. Не менш важливо поширювати інформацію про здорове харчування, враховуючи інтереси широкого кола сторін, для чого потрібні програми та ініціативи, що підвищують обізнаність споживачів та покликані збільшити доступність здорової, безпечної та поживної продукції з водних біоресурсів, у тому числі в районах з низьким рівнем продовольчої безпеки та харчування.
На шляху до “блакитної” трансформації. У частині «На шляху до «блакитної трансформації» розглядаються нові та наявні знання, інструменти та практичні методи, які служать каталізатором перетворень сектора за останні 25 років, наводяться приклади, які вже зараз приносять результати, передбачені концепцією “блакитної” трансформації, в якій описується, як “блакитна” трансформація може допомогти членам ФАО та міжнародному співтовариству в цілому максимально збільшити внесок систем виробництва харчової продукції з водних біоресурсів для досягнення цілей в області сталого розвитку. За прогнозами ФАО, за належної підтримці системи виробництва харчової продукціїз водних біоресурсів можна забезпечити 25% зростання споживання продукції з водних біоресурсів на душу населення до 2050 р. на засадах стійкості.
Організація має намір спільно з членами ФАО, партнерами та зацікавленими сторонами здійснювати концепцію «блакитної» трансформації на користь забезпечення продовольчої безпеки та харчування населення планети, чисельність якого у 2050 р. досягне 10 млрд. людей. У цьому розділі наведено короткі відомості про заходи, які можуть забезпечити успіх цієї спільної роботи.
Коли ж Україна почне розглядати проблеми “блакитної” трансформації своєї галузі рибного господарства? Можливо, коли Африка вирішить свої проблеми розвитку галузі…? Держава! Народ чекає!
