Десятиліття, присвячене науці про океан в інтересах стійкого розвитку 2021-2030 рр. (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 1)
Можливості для керування рибальством та аквакультурою, пов’язані з наукою. Наука є одним із ключових факторів прискорення прогресу у перетворенні продовольчих систем та досягнення цілей у галузі стійкого розвитку (ЦСР) (ООН, 2019), оскільки наукові дані необхідні для розробки стійких рішень. Активна взаємодія між наукою та політикою має вирішальне значення для вироблення таких рішень і в кінцевому рахунку для того, щоб рішення, угоди та заходи готувалися з опорою на найбільш повні наявні фактичні дані.
Наукова інформація лягла у низку заходів, проведених за сприяння ФАО останнім часом. Метою Міжнародного симпозіуму зі стійкості рибальства (18–21 листопада 2019 року, Рим) було визначення шляхів зміцнення взаємодії науки та політики з питань експлуатації рибних ресурсів, виробництва та збуту рибної продукції на засадах стійкості з метою поліпшення становища на місцях. Симпозіум об’єднав експертів та учасників зі всього світу (близько 1 000 осіб більш ніж зі 100 країн),став майданчиком для налагодження відкритого діалогу та взаєморозуміння і створив умови для поширення інформації про науково обґрунтовані стратегії визначення взаємовигідних дій та заходів політики щодо створення сприятливих умов на всіх рівнях.
За результатами проведених обговорень було визначено комплекс науково обґрунтованих рекомендацій та всеосяжних заходів, націлених на формування стійких, справедливих та життєстійких продовольчих систем, яких використовуються водні біоресурси4, а також на підвищення продуктивності за принципами стійкості на користь поліпшення становища в галузі продовольчої безпеки та харчування, сприяння економічному зростанню, підвищенню рівня життя та розширення прав та можливостей жінок, молоді та вразливого населення (ФАО, 2020h).
Всесвітня конференція з аквакультури стала четвертою в серії тих, хто проходить кожні 10 років конференцій з питань розвитку та науки, яких задаються орієнтири для розвитку світової аквакультури. У ній взяло участь понад 1 700 делегатів, що представляють понад 100 країн та різні галузі. На конференції було визначено ключові нововведення у сфері політики та техніки, представлені результати наукових пошуків, можливості для інвестицій та напрями співробітництва, які сприятимуть подальшого розвитку сталої аквакультури.
Інформаційну основу конференції становили дев’ять науково обґрунтованих тематичних оглядів, шість регіональних оглядів та глобальна зведена доповідьта понад 100 стендових доповідей з наукових питань.
У Шанхайській декларації – ключовому документі щодо підсумків конференції – було викладено загальну концепцію, основні пріоритети та був сформульований заклик до дій щодо надання стійкості аквакультурі.
Декларація повністю ґрунтується на науково обґрунтованої інформації, отриманої з тематичних оглядів та під час конференції. Визнання важливості харчової, що розширюється продукції з водних біоресурсів диктує необхідність поглиблення наукових знань про їх поживну цінності та загальної ролі у забезпеченні харчування зростаючого населення та вирішенні завдань, поставлених на порядку денному на період до 2030 р.
Результати вищезазначених заходів та діалогу про нові потреби у дослідженнях, пов’язаних з харчовою продукцією з водних біоресурсів, стати основою для розробки пріоритетних заходів, які визначать роль науки у проведенні Десятиліття Організації Об’єднаних Націй, присвяченого науці про океан на користь сталого розвитку (2021–2030 рр.) і зрештою допоможуть підвищити довгострокову стійкість рибальства та аквакультури. На тридцять четвертій сесії Комітету з рибного господарству (КРГ) у лютому 2021 р. була одноголосно прийнято Декларація про стійкість рибальства та аквакультури (ФАО, 2021b), яка покликана створити умови для ширшого обліку досягнень науки та визнання досягнень сектора та стоять перед ним проблем у період після затвердження Кодексу ведення відповідального рибальства.
У Декларації визнається, що здійснення ефективних заходів щодо раціональної експлуатації рибних ресурсів пов’язано з проблемами, які мають комплексний, багатосторонній характер, які залежать від специфіки регіонів, ще більше ускладнюються внаслідок зміни клімату та закислення океану, а також часто обумовлені недостатністю даних для прийняття науково-обґрунтованих рішень. У ній відзначається необхідність вирішення цих проблем за допомогою інноваційних, інклюзивних, ефективних та гнучких заходівз управління рибальством, що розробляються з опорою на наявну наукову інформацію.
У документі визнається ключова роль екосистемного підходу як ефективної основи для досягнення комплексу цілей зі збереження та сталого використання ресурсів та вказується на необхідність розширення наукової бази на підтримку рішень з управління рибальством та аквакультурою. Передбачається, що в ході цієї роботи будуть використовуватися нові інформаційно-комунікаційні технології та останні технічні досягнення, такі як сумісні системиі нформації про рибні ресурси, що відкривають нові можливості для більш ефективного моніторингу рибальства та аквакультури та отримання комплексних міждисциплінарних даних та відомостей для наукових досліджень, результати яких ляжуть в основу політики в галузі управління та взаємодії з широким колом зацікавлених сторін.
Не менш важливе значення має сприяння міжнародному науковому співробітництву, нарощуванню потенціалу, освіті та підготовки кадрів. Зрештою, у Декларації зазначаються перспективи подальшого зростання аквакультури та визнається необхідність застосування інноваційних методів, які допомагають дбайливо ставитися до навколишнього середовища, з особливою увагою до регіонів, що відчувають брак продовольства.
У ній закладено стратегічні орієнтири для зміцнення взаємодії між наукою та політикою та більш раціональної експлуатації рибних ресурсів під егідою КРГ як основного глобального форуму для обговорення та прийняття рішень щодо питанням, пов’язаним з рибальством та аквакультурою, з метою подальшого забезпечення широкої участі вприйняття науково обґрунтованих рішень.
Що таке “Десятиліття, присвячененауці про океан”? Проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у грудні 2017 р. Десятиліття Організації Об’єднаних Націй, присвяченого науці про океан на користь сталого розвитку (2021-2030 рр.) показує, що держави-члени ООН приділяють пріоритетну увагу до досягненню стійкості океанів і переконані в тому, що наука має грати в цьому процесі центральну роль. Заходи в рамках Десятиліття покликані стимулювати науку, яка нам потрібна, щоб океан став таким, як ми хочемо, задати імпульс для впровадження спрямованих на всеосяжні перетворення рішень, що стосуються науки про океан, на користь сталого розвитку, встановлюючи зв’язок між людьми і нашим океаном , а також забезпечити, щоб наука про океан служила повноцінною основою для дій країн зі сталого управління океаном та досягнення цілей період до 2030 р.
Десятиліття буде проводитись відповідно до планів (ЮНЕСКО-МОК, 2021), розробленим у ході інклюзивного колективного процесу під егідою Міжурядової океанографічної комісії, в якій взяли участь і в який внесли відчутний внесок понад 900 зацікавлених сторін, включаючи держави-члени, тематичних експертів, громадянське суспільство та представники органів ООН.
План здійснення – документ, що не наказує, являє собою основу для спрямованих на всеосяжні перетворення дій з опорою на існуючі досягнення, що поширюється нарізні географічні райони, сектори, дисциплінита покоління.
У цьому плані, присвяченому рішенню десяти завдань, сформульовані основні пріоритети Десятиліття, покликані об’єднати партнерів та залучити їх до колективних дій, які забезпечать сукупний результат, що перевищує суму окремих складових.
Завдання 3 ООН є особливо актуальним для сектора рибальства та аквакультури, оскільки воно передбачає отримання знань, підтримку інновацій та вироблення рішень для оптимізації ролі океанів у забезпеченні населення світу продовольством за принципами стійкості на тлі мінливих екологічних, соціальних та кліматичних умов.
У найближчі 30 років населення світу зросте ще на 2 млрд осіб, і всі вони потребуватимуть продовольства.
Світовий океан відіграє величезну роль у забезпеченні продовольчої безпеки та харчування та потенційно здатний зайняти ще більш важливе місце в глобальної продовольчої системі. Заходи в рамках Десятиліття дають можливість зміцнити зв’язки між рибальством, наукою та політикою та стимулювати створення мереж та партнерств, необхідних для здійснення на практиці рекомендацій, що містяться у Декларації КРГ 2021 р. ФАО та дії в рамках Десятиліття.
Дії в рамках Десятиліття, присвяченого науці про океан, є одним з основних механізмів взаємодії у контексті даного комплексу заходів – це дієві глобальні ініціативи протягом наступних 10 років, спрямованих на рішення завдань, визначених у Плані реалізації ООН. Дії будуть спрямовані на вдосконалення та застосування знань, які допоможуть виробляти вирішення та усувати нерівність з точки зору потенціалу та можливостей науки про океан.
Заходи можуть пропонуватися та здійснюватися широким колом сторін, включаючи, зокрема, науково-дослідні інститути, уряди, структури ООН, міжурядові організації, інші міжнародні та регіональні організації, ділові кола та промисловість, благодійні та корпоративні фонди, неурядові організації, педагогів, групи представників населення та окремих осіб (наприклад, через колективні ініціативи у галузі науки)
ФАО разом із партнерами проводить цілеспрямовані заходи (програми) та допомагає забезпечувати внесок науки та інновацій у забезпечення населення світу стійким продовольством та у викорінення злиднів шляхом сприяння розвитку рибальства, аквакультури та інформаційного забезпечення заходів політики у відповідь на зміну екологічних, соціальних та кліматичних умов. Мета програм – сприяння сталому використанню морських ресурсів шляхом удосконалення управління, розвитку науки та нарощування знань, а також розвитку потенціалу в країнах-партнерах, які взяли на себе основну роботу з проведення десятиліття.
Ще одним важливим аспектом, що має відношення до принципів сталого розвитку, є впровадження екосистемного підходу до рибальства (ЕПР) (ФАО, 2003), передбачає, зокрема, облік екологічних, соціальних та економічних аспектів стійкості. Програма покликана сприяти досягненню цілей у сфері сталого розвитку (ЦСР),зокрема ЦСР 14 (збереження морських екосистем) та спрямованої на розширення ґендерної рівності – ЦСР 5 (гендерна рівність).
Програма поділена на три основні напрямки роботи:
1. поглиблення знань про рибні ресурси та морські екосистеми для використання в процесі прийняття рішень та розробки заходів політики;
2. підтримка сталого управління рибальством шляхом здійснення конкретних заходів щодо сприяння країнам та регіонам у реалізації ЕПР;
3. розвиток потенціалу країн-партнерів з метою розширення їхньої бази знань з управління рибальством шляхом організації спеціальних семінарів та програм навчання. Унікальною особливістю програми, тісно пов’язаної з Десятиліттям, присвяченим науці про океан, є її участь у зборі наукових даних під час експедицій дослідницького судна Д-р Фрітьоф Нансен? (ФАО, 2019c). Це єдине морське дослідне судно, яке внині ходить під прапором ООН та веде роботу виключно в галузі міжнародного розвитку. У ході наукових досліджень, що проводяться у водах Африки та Південно-Східної Азії, а також у відкритому морі збираються дані та інформація про морські екосистеми, у тому числі про рибні ресурси, біорізноманітності, поживних властивостях харчової продукції з водних біоресурсів, зміні клімату та впливу забруднення.
Зазвичай наукове судно проводить дослідження протягом приблизно 270 днів на рік; у 2019 р. у цій роботі взяли участь 215 вчених із 19 країн-партнерів, що багато в чому сприяло розвитку міжнародного співробітництва в галузі науки та з метою розвитку.
Пріоритетних завдань досліджень, які веде судно, визначені у Науковому плані програми (ФАО,2020i) та засновані на потребах національних та регіональних партнерів, пов’язаних з їхніми пріоритетами в галузі управління рибальством. Програма допомагає аналізувати та використовувати дані та знання в процесі прийняття рішень на національному та регіональному рівнях, наприклад, через партнерські регіональні рибогосподарські органи, такі як Організація з рибальства в Південно-СхіднійАтлантиці.
(Дивись далі частину 2)
