Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 6 – Спеціальні товорні рибні господарства (СТРГ)

Опубліковано at 17.05.2020
3014 0

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 6 – Спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ).

20  років тому Держкомрибгосп України з метою підвищення рибопродуктивності не спускних водойм та збільшення запасів водних біоресурсів розробив «Інструкцію про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах». Пізніше Держкомрибгосп України  юстованим Наказом № 4 від 15.01.2008 р. затвердив цю Інструкцію https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0064-08

Інструкція формулює мету: штучне розведення,  вирощування  водних  живих  ресурсів,  їх використання здійснюються з  метою  підвищення  рибопродуктивності рибогосподарських водних об’єктів (їх ділянок) шляхом спрямованого формування видового складу (відтворення риб та інших водних  живих ресурсів) та запасів водних живих ресурсів без скидання води з цих об’єктів з метою їх вилову.

Середня рибопродуктивність по водоймах, враховуючи те, що в південних областях зосереджено ≈ 60 % всього водного фонду СТРГ згідно нормативного акту мала бути 800 кг/га без годування.

Тобто, при правильному науково обґрунтованому формуванні полікультури у водоймах СТРГ (150 000 га) загальний вихід рибопродукції повинен складати ≈ 120 000 тонн/рік.

В реальному житті СТРГ навіть при заниженому плані в 40,2 тис. тонн/рік виловлюють лише 7,2 тис. тонн/рік???

В 2019 р. ситуація склалася ще гірше. Рибопродуктивність впала до 45 кг/га.

Кормові можливості водойм дозволяють отримувати 800 кг/га, а реальність – 45 кг/га.?

Брехливі мільйонні зариблення (за штуками мальку) навіть не хочеться коментувати.

Соціальні питання. Як можуть  користувачі СТРГ вписатися у нормативи Режиму, коли в них прописаний обов’язок доступу до водойми усіх бажаючих, які мають право виловлювати безоплатно рибу в розмірі 3 кг/добу, а в окремих випадках 5/кг на добу? Скільки ж це риби!?

В цій водоймі  через рік залишиться ≤ 10 % від тої риби, яка повинна бути у Режимі. Одні зариблюють, охороняють, несуть збитки та відповідальність перед державою (користувачі), а інші нахаби  жирують (любителі, спортсмени, браконьєри) у «законний» спосіб.

Всі ці та інші болючі питання СТРГ Держрибагентство не вирішило і залишило його на відкуп самих користувачів.

З часом охороняти свої водойми від чисельної навали нахабних любителів, спортсменів, браконьєрів, місцевих органів влади, силових структур, бандитів, різних нелегальних військових формувань, а в більшості випадків від незаконного тиску державної рибоохорони («Рибного патрулю») в деяких регіонах доводиться дуже жорстко!!!

Що робити Новому керівництву ДАРГ?

Перш за все необхідно в якості першочергових кроків отримати реальну картину стану СТРГ в Україні.

Для цього керівництву Держрибагентства потрібно створити Спеціальну постійно діючу Робочу групу з представників Громадської ради при Держрибагентстві, спеціалістів ДАРГ (юристів, рибоводів, промисловиків), вчених Інституту рибного господарства НААН України, фахівців галузі та інших.

Для отримання дійсно реальних позитивних результатів від роботи Робочої групи по СТРГ необхідно прийняти нову ідеологічну платформу для підходу к розробці рекомендацій для Держрибагентства, виходячи з того, що не можна у своїх подальших кроках опиратися на стару корупційну схему надання Режимів СТРГ, яка себе повністю дискредитувала і не може з моральної точки зору надалі функціонувати ні за яких обставин!

По друге Робочій групі необхідно переглянути і проаналізувати усі   Режими СТРГ (≈ 550). Для аналізу результатів роботи існуючих Режимів Робочій групі потрібно розробити і затвердити в Держрибагентстві «Методику оцінки ефективності роботи СТРГ» зі всіма маркерами по яких можна буде об’єктивно вирішувати питання продовження дії Режиму, необхідності його корегування, або його повного скасування.

Усі висновки офіційно створеної Робочої групи для керівництва Держрибагентства матимуть рекомендаційний характер.

По третє для поновлення робіт на водоймах, на яких будуть скасовані Режими СТРГ необхідно об’явити відкритий конкурс. Для проведення конкурсу необхідно розробити і затвердити Наказом ДАРГ відповідні Умови.

Користувачі Режимів СТРГ та нові переможці конкурсу повинні укласти Договір з місцевими  органами виконавчої влади щодо подальшої експлуатації водойм з визначенням рекреаційних зон, місць випою худоби, пляжів, скидів комунальних вод, об’ємів антропогенного навантаження на водойми (сміття, агропромислові хімікати, порушення природоохоронних зон, тощо).

Договір потрібен для нівелювання негативних проявів соціальних претензій з боку місцевих мешканців та різноманітної «сарани»: риболовів любителів, спортсменів, браконьєрів, тощо.

Цей Договір стане невід’ємною  частиною Режиму СТРГ і  за негативними результатами його дотримання з боку користувачів можуть бути прийняті рішення по його скасуванню.

Особливу увагу при підписанні Договору необхідно приділити розрахункам можливого навантаження риболовами любителями та спортсменами, які своєю чисельністю та сучасним спорядженням можуть виловити майже усю рибу. Це один з найтяжких питань договору з місцевою владою.

Без Договору з місцевими органами виконавчої влади жоден Режим СТРГ не може вступити в законну силу.

Діюча організаційна система функціонування СТРГ в Україні є недосконалою, не забезпечує умови для розвитку рибогосподарського потенціалу водойм і породжує лише корупцію на всіх рівнях галузевої влади.  Вона потребує удосконалення та внесення змін.

  1. Пропозиції держави відповідних умов рибогосподарського використання природних водних об’єктів у СТРГ на відкритому конкурсі щодо їх використання створить відкритість та прозорість отримання водних об’єктів з інвестиційними зобов’язаннями з боку суб’єктів господарювання.
  2. Запровадження індивідуального підходу з визначення умов використання природних водних об’єктів та інвестиційних зобов’язань користувачів СТРГ, закріплених у відповідному контракті з ДАРГ дозволить забезпечити відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.
  3. Підвищення національного виробництва рибної продукції в СТРГ, з одночасним збереженням екологічного стану позитивно вплине на забезпечення продовольчої безпеки держави, дозволить збільшити надходження до державного бюджету за умови збереження довкілля.
  4. Удосконалення моделі державного управління в СТРГ.

 Вдосконалення моделі експлуатації водойм під Режимами СТРГ складе необхідні передумови для підвищення рівня екологічної та природоохоронної безпеки на водоймах, забезпечить нарощування виробництва рибопродукції, що в свою чергу стане запорукою продовольчої безпеки та незалежності України. 

Дивись статті:

  1. «Що не так з Режимами СТРГ в Україні»

http://fishindustry.com.ua/shho-ne-tak-z-rezhimami-strg-v-ukra%d1%97ni/

  1. «Чи є взагалі державна рибогосподарська політика на Придунайських водоймах?»

http://fishindustry.com.ua/chi-ye-vzagali-derzhavna-ribogospodarska-politika-na-pridunajskix-vodojmax/

  1. «Чи потрібно робити Оцінку впливу на довкілля (ОВД) при експлуатації водойм по Режимах СТРГ?»

http://fishindustry.com.ua/5945-2/

  1. «Проекту з розвитку СТРГ в Україні»

http://fishindustry.com.ua/proekt-rozvitku-strg-v-ukra%d1%97ni/

  1. «Основні ідеологічні засади

вдосконалення «Порядку здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних біоресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах (СТРГ)»

http://fishindustry.com.ua/osnovni-ideologichni-zasadi-roboti-strg/

  1. «Рыбохозяйственная деятельность в Режимах СТРХ»

http://fishindustry.com.ua/ryboxozyajstvennaya-deyatelnost-v-rezhimax-strx/

 

 

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 14 – кадрова політика та корупція в галузі)

Створено - 20.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 14- кадрова політика та корупція в…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 3 – промисел в Азово-Чорноморському басейні та внутрішніх водоймах України)

Створено - 16.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 3 – промисел в Азово-Чорноморському басейні…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку рибного господарства України (Частина 2 – рибопромисловий флот)

Створено - 15.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 2 – рибопромисловий флот) Законодавча база…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 16 – першочергові дії та організаційні кроки)

Створено - 21.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 16 – першочергові дії та організаційні…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 10 – рибопереробка, якість)

Створено - 18.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 10 – рибопереробка,  якість) Стратегія розвитку…