Вирощування личинок осетрових риб (Частина 11)

Вирощування личинок осетрових риб (Частина 11)

Перехід на екзогенне харчування (стадія 45) означає завершення передличинкового етапу розвитку та перехід до личинкового етапу, що супроводжується зміною інтенсивності дихання, обмінних процесів, швидкості зростання та виживання личинок осетрових. З початком переходу на екзогенне харчування у передличинок розсмоктується тимчасова клітинна перегородка, що закриває прохід з ротової порожнини в стравохід, і одночасно, з анального отвору викидається меланінова (фекальна) пробка.

Подібні пігментні пробки, являють собою невеликі темні утворення, можна помітити на дні басейну. У період переходу на екзогенне харчування, предличинки, що перебували до цього в стані відносного спокою («роїння»), розсіюються по дну басейну у пошуках корму.

Поява на дні басейну поодиноких меланінових пробок служить сигналом до початку першого годування. Період викиду меланінових пробок може тривати 3-4 доби. Не своєчасне внесення корму веде до взаємного травмування та загибелі личинок, що особливо характерно для личинок хижих видів осетрових (білуга). Разом з тим, досвід показує, що внесення корму в малих дозах після переходу предличинок на зяброве дихання стимулює перехід на екзогенне харчування і суттєво підвищує виживання личинок і темпи зростання.

Тривалість розвитку предличинок осетрових допереходу на екзогенне харчування, залежно від температури води

Зниження температури, при викиді меланінових пробок, може викликати у личинок відмову від корму, що пояснюється уповільненням процесу резорбції жиру в травній системі

Аномалії розвитку під час переходу на екзогенне харчування. Іноді кількість загиблих особин збільшується, основну частину серед яких складають личинки з різними морфологічними дефектами. Основними причинами загибелі личинок осетрових у період переходу на екзогенне харчування є низька якість статевих клітин та порушення біотехнічного режиму під час ембріогенезу. Характеризуючи потомство, отримане від домашніх плідників, або при управлінні сезонністю розмноження, важливо оцінити як його життєстійкість, а й різноякісність, а також перебіг морфогенезу. Порівняльний аналіз предличинок, личинок та молоді осетрових дозволяє встановити кілька типів морфологічних аномалій, що найчастіше відзначаються багатьма дослідниками. Так,наприклад, порушення, що виникають при формуванні травної системи внаслідок впливу несприятливого температурного фактора, виражаються у збереженні не зміненої жовткової маси, відсутності жирових крапель в області проміжного кишечника при завершенні його формування, відсутності меланіну в спіральному кишечнику, аномаліях при формуванні часток печінки та ін.

Поява личинок з аномаліями іншого типу, що виражаються у недорозвиненні чи відсутності перемички нюхового органу, Багато дослідників пов’язують із «заводським походженням» вважаючи їх природними мітками, що дозволяють оцінити ефективність штучного відтворення. Виникнення подібних аномалій пов’язують із негативним впливом різних факторів, посилення дії яких відзначається при підвищенні температури під час переходу на екзогенне харчування. Важливо помітити, що подібного роду каліцтва виникають не тільки внаслідок порушення оптимальних умов розвитку, але також носять,  спадковий характер. Тому, тератологічний аналіз є ефективним та важливим елементом еколого-морфологічного моніторингу потомства осетрових риб.

Годування личинок осетрових живими кормами. Для нормального зростання та формування травної системи личинок у перші дні годування рекомендується використовувати такі живі корми: науплії артемії (Artemia), дафнії (Daphniamagna), моїни (Moinamacrocopa), веслоногі рачки (Copepoda), дрібні жаброногі Branchiopods (Streptocephalustorvicornis), коловратка (Rotatoria), личинки хірономід (Chironomusplumosus), гамариди (Gammaridae), олігохети Oligochaeta (білі черви Enchitreusalbus), трубочник (Tubifextubifex) такаліфорнійський хробак (Eisenia foetida).

Для годування білуги можна використовувати також ікру та личинок частинкових риб. У перші дні після переходу на екзогенне харчування, годування живими кормами найкраще здійснювати за низького рівня води в басейні, знижуючи енерговитрати молоді для пошуку корму та виключаючи втрати живих кормових організмів з водою, що випливає з басейну.

Годування личинок починають з науплій артемій Artemia, дрібнорубаних олігохет і невеликої кількості дрібного зоопланктону із розрахунку 3-5 г корму на 1000 личинок. Дуже важливо у перші дні харчування не перегодовувати личинок, вносячи корм невеликими порціями. Враховуючи поведінкову особливість молоді осетрових підніматися в нічні часи до поверхні, увечері її годують зоопланктоном, а вранці та вдень – олігохетами та іншими. Добова норма годівлі розраховується відповідно з планованим приростом та кормовим коефіцієнтом використовуваних кормів (науплії артемії Artemia – 3–4%, дафнії Daphnia – 6%, олігохети Oligochaeta – 2%).

Трубочник і олігохет використовують для годування у подрібненому вигляді (розмір фракції залежить від маси молоді), розводять водою і вносять по периметру басейну дрібно в два або три прийоми. Зазвичай, при повноцінному харчуванні личинки російського осетра за 5-6 діб досягають маси 80-90 мг, а севрюга за той самий період – 50-60 мг. Надалі раціон годівлі визначають залежно від мети вирощування молоді та застосовуваної біотехніки. Слід зазначити, що тривале використання тільки живих кормів (до маси 0,1-0,15 г і вище) доцільно лише, якщо передбачається подальше підрощування молоді у ставках з подальшим випуском у природні водойми.

Кратність годування живими кормами видоспецифічна та залежить від інтенсивності травлення кормових об’єктів. Так, швидкість перетравлення олігохет та науплій артемії у російського осетра в 1,5 раза нижче, ніж у севрюги при одній температурі. У середньому у осетра цей процес відбувається за 5-6 годин, тому добову дозу для осетра можна давати у чотири прийоми, для севрюги – у шість-вісім прийомів. Перед кожним годуванням необхідно очищати басейни від мулу, мертвих личинок та залишків корму при попередньому годуванні. Це є важливоб умовою успішного підрощування молоді, оскільки нюх грає важливу роль у харчуванні осетрових.

Нормативний вихід подращеної личинки (російський осетр – 80-100 мг, севрюга – 60–80 мг, білуга – 100–120 мг) стандартної маси для випуску у виростні ставки за період басейнового підрощування складаєне менше 70%.

Тривалість підрощування становить зазвичай 7–10 діб, залежно від температури води. Для коригування добового раціонуу кожному басейні загибла молодь піддається тератологічномуі морфологічного аналізу та враховується поштучно. Контрольне зважування молоді проводять раз на п’ять днів у кожному басейні для спостереження за темпами зростання та розрахунку кількості корму.

Особливості басейнового підрощування личинок для подальшого вирощування в ставках і випуску в природні водойми. При вирощуванні личинок у басейнах для подальшого випуску в природні водойми необхідно забезпечувати умови, по можливості максимально наближені до природних, що сприяють формуванню у заводського потомства поведінкових норм та реакцій. Для вирощування личинок краще використовувати басейни із блакитним (RAL6027) зеленим (RAL6019), або сірим (RAL9018) кольором внутрішньої поверхні (за міжнародною шкалою кольорів RAL).

При цьому білий колір небажаний. Для зниження стресу у темний час доби за необхідності проведення рибоводних робіт (наприклад, сортування, годування) або контролю за вирощуванням молоді доцільно використовувати червоне світло;

Підтримка астатичного температурного режиму із добовою амплітудою 4-5°С або термоградієнтного поля сприяє більш інтенсивного енергетичного обміну та підвищення життєстійкості молоді. Відповідно до концепції екологічного оптимуму періодична (астатична) зміна параметрів середовища (освітленості, температури) у певному діапазоні позитивно впливає на зростання та розвиток молоді різних видів осетрових риб.

Вміст молоді риб у термо-світло-квіткоградієнтних полях для оптимізації енерговитрати молоді ступінь використання спожитої їжі на зріст та його прискоренняна 20–40% (проти константних умов).  Оптимальнимє 16 годинний період освітлення, при якому маса молоді білуги (вік 4 міс.) була на 15% вищою, ніж при цілодобовому освітленняі.

Монохроматичне освітлення для оптимізації зростання та розвитку молоді. Для молоді осетрових найбільш ефективне зелене світло протягом 16 годин, за загальної освітленості трохи більше 800 лк.

Створення швидкостей течії води у басейнах, що сприяють тренування плавальних здібностей ранньої молоді та підвищення адаптивних можливостей її центральної нервової системи.

Слід зазначити підвищення швидкості плавання молоді осетрових.при підвищеній освітленості:

Однорідне шумове тло (необхідно виключити різкі звукові коливання). При різких шумових ефектах у темний час доби відзначається підвищене споживання кисню рибами.

Тренування молодик виживання в природних умовах та вироблення відповідних реакцій. Це може здійснюватися шляхом підсадження в обмежені ділянки басейнів (або ставків) хижих риб та тренування своєчасної та адекватної (оборонної) реакції у личинок, мальків та молоді, а також їх адаптації до майбутніх умов навколишнього середовища (раптові зміни течії, дія хвиль, світло, підвищена солоність у прибережних зонах і т.д.).

Використання різних видів живих кормів, особливо на початку переходу на активне харчування, що дозволяє підвищити концентрацію у тканинах тиреоїдних гормонів, завдяки включенню гормонального «пула» живих кормів. Останнє тісно пов’язане зі зниженням частоти морфологічних аномалій та формуванням нюхового імпринтингу до хімічних стимулів і, отже, має визначати у майбутньому хомінг (повернення до рідної ріки) зрілих плідників осетрових.

У зв’язку з формуванням у предличинок під час переходу на активне харчування нюхового імпринтингу їх зміст необхідний обов’язково здійснювати у воді з річки, до якої після вирощування вони випускатимуться. Оскільки хомінг є метою програм зі штучного відтворення осетрових, то не можна допускати зміст предличинок та личинок (у перші тижня після переходу на екзогенне харчування) в артезіанській воді або у воді «нерідного» водного джерела, незважаючи на можливі економічні чи інші (наприклад, більш сприятлива температура води) міркування.

 Попередня адаптація личинок до води із солоністю 1–2 ‰. (Така молодь має більш високі темпи зростання і надалі краще виживає у водоймах із високою солоністю).

Вирощування молоді у басейнах для поповнення маткових стад. При вирощуванні молоді для поповнення ремонтно-маткового стада або для цілей товарного осетроводства живі корми необхідно використовувати лише у перші дні після переходу личинок на активне харчування, оскільки тривале використання тільки живих кормів (особливо одного виду) економічно не вигідно і може суттєво ускладнити наступний швидкий перехід молоді на штучні корми. У зв’язку з цим частка живих кормів у раціоні має поступово знижуватися зі 100% у першу добу до 5-7% на 12-15 добу годування.

Для годування молоді використовують корми з вмістом білка 50-60% і жиру 9-16%. Для точного розрахунку раціону годування різними кормами необхідно керуватися програмами, що розробляються виробниками спеціалізованих осетрових комбікормів.

Добові норми годівлі та розмір кормових частинок. Добові норми годівлі комбінованими кормами розраховуються на період 5-10 діб (залежно від віку риби) з урахуванням температури води, середньої маси молоді та її кількості. Визначення середньої маси проводять один раз на п’ять діб, починаючи з моменту переходу на екзогенне живлення. Чисельність риби визначається з урахуванням загиблої. Перехід до більшої фракції (розміру крупки) кормів здійснюють поступово, змішуючи її з гранулами попереднього розміру.

Після кожного годування проводиться перевірка поїдання корму. Якщо є велика кількість не з’їденого корму, слід перевірити правильність застосування методів годівлі та стан риб. Післявиявлення можливих причин слабкої харчової активності риб денні раціони мають бути відповідним чином відкориговані. 

Контроль за поїданням та сортування молоді. У процесі підрощування необхідно контролювати щільність посадки та розмірну структуру молоді у кожному басейні чи лотку. При досягненні молоддю маси 0,2-0,3 г, посилюється харчова конкуренція, тому необхідно кожні 10 діб проводити її сортування, виділяючи три розмірні групи: велику, середню та дрібну. При досягненні молоддю віку двох місяців таке сортування проводять за потребою. Своєчасні сортування дозволяють:

• підвищити темпи зростання;
• зменшити різнорозмірність молоді;
• покращити поїдання корму, створивши високу забезпеченість їжеювсієї молоді;
• зменшити травматизм, викликаний харчовою конкуренцією.

Щільність посадки личинок та молоді у басейни. Осетрові риби – бентофаги з активною пошуковою реакцією на корм. Це проявляється в різких поворотах тіла, кружлянні та обстеженні кормової зони вусиками, що дозволяє рибам сильніше притискатися до дна, резервуючи за собою площу дна з діаметром, рівним довжині тіла молоді. Для точного визначення оптимальної густини посадки личинок використовують розрахунковий метод, заснований на обчисленні середньої «кормової площі» кожної особини (рівній площі кола з діаметром, рівним довжині тіла особини).

Щільність посадки личинок осетрових у басейни видоспецифічна, і залежить також від вихідної маси личинок та температурного режиму

Щільність посадки личинок та молоді при басейновому вирощуванні

Витрата води у басейнах. При зазначених вище щільності посадки у відкритій прямоточній системі необхідно, щоб подача води до басейнів площею близько 4 м2 становила від 20 л/хв при переході на активне харчування до 30 л/хв при вирощуваннівід 0,5 до 1,0 г та до 50 л/хв при вирощуванні до 2–5 г.

Вміст киснюпри цьому не повинно бути нижчим за 6,0 мг/л. При концентрації менше 3,0 мг/лмолодь гине. Гранична концентрація аміаку повинна становити непонад 0,05 мг/л. Перевищення концентрації вільного (неіонізованого) аміаку внаслідок підвищення рН протягом усього процесу вирощування молоді призводить до тяжких аутотоксикозів, які проявляються в некрозі зябер, ураження шкірних покривів і плавників і можуть бути причиною масової загибелі риб.

Темпи зростання личинок та молоді різних видів осетрових при оптимальної температури від (22-26°С) і виживання для різних видів від 45 до 70% представлені в таблиці.

(Дивись далі Частину 12)